Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 820/11678/13-а : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 18.02.2014. Оприлюднено: 20.02.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		11 лютого 2014 р.Справа № 820/11678/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
		Головуючого судді: Калиновського В.А.
		Суддів: Бегунца А.О. ,  Бенедик А.П. 
		за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.
		Представник відповідача - Павленко О.М. А           Лаби О. П.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від      11.12.2013р. по справі     №     820/11678/13-а
		за позовом        Товариства з обмеженою відповідальністю "Модус-Інструмент"            
		до       Індустріальної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області                                        
		про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Модус-Інструмент", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Індустріальної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просив суд визнати незаконним та скасувати наказ Індустріальної ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 15.11.2013 р. №814 "Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Модус-Інструмент"; визнати неправомірними дії Індустріальної ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області по проведенню позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Модус-Інструмент", результат якої оформлений актом №1774/20-36-22-03/33122583 від 18.11.2013 р. "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Модус-Інструмент" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "ТД "Грейф" за період з 01.12.2012 р. по 28.02.2013 р.; зобов'язати Індустріальну ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області вилучити з Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" відомості, внесені на підставі акту №1774/20-36-22-03/33122583 від 18.11.2013 р. "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Модус-Інструмент" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "ТД "Грейф" за період з 01.12.2012 р. по 28.02.2013 р.
		Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2013 року зазначений адміністративний позов було задоволено.
		Не погодившись з  постановою суду  першої інстанції, відповідачем  подано апеляційну скаргу, в якій він просить  скасувати оскаржувану  постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. 
		В  обґрунтування    вимог    апеляційної     скарги   відповідач  посилається   на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального  права, а саме: приписів Податкового кодексу України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
		В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, просив скасувати оскаржувану  постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. 
		В судове засідання представник позивача  не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином.
		Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, справа розглядається за відсутності представника позивача. 
		Колегія  суддів,  заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали  справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 15.11.2013 р. Індустріальною ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на підставі пп.78.1.1 п.78.1 п.78.4 ст. 78, п.82.2 ст. 82 Податкового кодексу України винесено наказ №814 "Про проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ "Модус-Інструмент", пунктом 2 якого передбачено проведення перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України по господарським взаємовідносинам з ТОВ "ТД Грейф" за грудень 2012 р. - лютий 2013 р.
		Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивач разом з відповіддю на інформаційний запит надав податковому органу повний пакет документів на підтвердження фінансово - господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "Грейф", а отже в податкового органу були відсутні підстави для проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України.
		Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
		Правовідносини з приводу проведення органами державної податкової служби України документальних невиїзних позапланових перевірок унормовані ст.79 Податкового кодексу України, відповідно до якої документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. 
		З положень наведеної статті Податкового кодексу України слідує, що рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки може бути прийняте податковим органом лише в разі існування підстав, котрі передбачені ст. 77, 78 Податкового кодексу України. 
		Згідно з п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту. 
		Таким чином,  рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки може бути прийнято податковим органом лише в разі одночасної наявності таких умов: 
		1) направлення на адресу платника податків обов'язкового письмового запиту, 
		2) фактичного отримання платником податків такого запиту, тобто вручення запиту під підпис посадовій (службовій) особі платника податків або уповноваженому представнику платника податків чи повернення до податкового органу поштового повідомлення про вручення такого запиту платнику податків, 
		3) сплив строку в 10 робочих днів від дня отримання платником податків письмового запиту податкового органу, 4) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.
		Підпунктом 75.1.2. п.75.1. ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
		Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. 
		Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби. 
		З приписів п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України вбачається, що документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
		Відповідно до ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом; платником податків подано органу державної податкової служби уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся органом державної податкової служби; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження; розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків; платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень; щодо платника податку подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня його отримання; отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні; органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається органом державної податкової служби вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу; у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок не укладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.
		Судом встановлено, що Індустріальною ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області направлено на адресу ТОВ "Модус-Інструмент" запит про надання інформації та її документального підтвердження №5880/10/22.4-10 від 05.06.2013 р. (а.с. 40).
		Як вбачається з вказаного запиту, при його складанні податковий орган послався на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації, а саме на ст. ст. 20, 73 Податкового кодексу України, а також зазначив, що запит надсилається у зв'язку з проведенням перевірки ТОВ "Грейф" (лист Нововодолазької МДПІ).
		Відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту. 
		Аналогічні положення містить також і п. 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим Постановою КМУ № 1245 від 27.12.2010 року. Так у відповідності до вказаного пункту запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. При цьому, у запиті мають бути обов'язково зазначені: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.
		Перелік підстав для направлення письмового запиту про надання інформації передбачений абз.3 п.73.3 ст.73 ПК України. Так письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом. 
		З матеріалів справи вбачається, що за результатом розгляду запиту №5880/10/22.4-10 від 05.06.2013 р. про надання інформації та її документального підтвердження позивачем на адресу Індустріальної ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області надіслано відповідь на інформаційний запит від 11.07.2013 р. (Вих. №11/07-1) разом із запитуваним податковим органом повним пакетом документів на підтвердження фінансово - господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "Грейф" (а.с. 41 - 48), яку податковим органом отримано 15.07.2013 р., про що свідчить вхідний штамп на першій сторінці вказаної відповіді (а.с. 41).
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що запит Індустріальної ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №5880/10/22.4-10 від 05.06.2013 р. в порушення вимог абз.2 п.73.3 ст.73 ПК України, п.10 Порядку періодичного подання органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим Постановою КМУ № 1245 від 27.12.2010 року не містить вказівки на підстави надсилання такого запиту, передбачених абз. 3 п.73.3 ст.73 ПК України.
		Слід відзначити, що чинне законодавство взагалі не містить вказівки на можливість надсилання органами податкової служби інформаційних запитів з підстав проведення перевірки іншого суб'єкта господарювання іншим податковим органом.  
		Згідно з абз.5 п.73.3 ст.73 ПК України у разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит. Отже відсутність у письмовому запиті податкового органу вказівки на одну з підстав передбачену абз.3 п.73.3 ст.73 ПК України для його надсилання, взагалі звільняє платника податків від обов'язку щодо надання витребуваних податковим органом копій документів. Крім того, позивачем надано податковому органу повний пакет документів на підтвердження фінансово - господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "Грейф".
		Прийняття податковим органом рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків на підставі пп.78.1.1. п.78.1 ст.78 ПК України є правомірним лише за одночасної наявності таких обставин: виявлення за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
		З урахуванням того, що позивач разом з відповіддю на інформаційний запит надав податковому органу повний пакет документів на підтвердження фінансово - господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "Грейф", а отже в податкового органу були відсутні підстави для проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України.
		Згідно з постановою Верховного Суду України від 24.12.2006р. у справі Господарського суду Вінницької області №9/175-04 за позовом АКБ "Мрія" до ДПІ у м. Вінниці про визнання неправомірною позапланової комплексної перевірки, суд зазначив, що право податкової інспекції на проведення перевірки законодавчо обмежується та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом. Тобто, суд може захистити право платника податку в разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю дій. Суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, коли ці порушення ще не припинені; спосіб захисту порушеного права може залежати від того, припинене порушення чи ні - при встановленні факту продовження протиправної поведінки суб'єкта владних повноважень на момент вирішення спору належним способом захисту права може бути зобов'язання відповідача припинити протиправні дії, а при припиненні порушення суд може задовольнити вимогу про встановлення відсутності компетенції (повноважень) у суб'єкта владних повноважень, зокрема на вчинені дії, чи про визнання дій протиправними.
		З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що наказ Індустріальної ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 15.11.2013 р. №814 "Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Модус-Інструмент" не відповідає вимогам податкового законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню, а проведення документальної позапланової виїзної перевірки, за результатами якої складено акт перевірки від 18.11.2013 року №1774/20-36-22-03/33122583 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Модус - Інструмент" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "ТД "Грейф" за період з 01.12.2013 року по 28.02.2013 року", слід визнати таким, що не відповідає вимогам податкового законодавства.
		Матеріалами справи підтверджено, що Індустріальною ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача, про що складено акт перевірки від 18.11.2013 року №1774/20-36-22-03/33122583 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Модус - Інструмент" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "ТД "Грейф" за період з 01.12.2013 року по 28.02.2013 року". За результатами проведення перевірки встановлені порушення п.138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено склад витрат, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 283943 грн., у тому числі: за 4 кв. 2012 р. на суму 283943 грн.; п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено склад податкового кредиту з ПДВ у сумі 264748 грн., у тому числі за грудень 2012 року на суму 56789 грн., січень 2013 р. на суму 103802 грн., за лютий 2013 р. на суму 104157 грн.; п.135.1 ст. 135, п.137.1 ст. 137 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено склад доходів, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 249748 грн., в тому числі: за 4 кв. 2012 р. на суму 249748 грн.; п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податкові зобов'язання з ПДВ на загальну суму 255957 грн., в тому числі: за грудень 2012 року на суму 49950 грн., за січень 2013 грн. на суму 105897 грн, за лютий 2013 р. на суму 100110 грн. (а.с. 9 - 38).
		Згідно статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.
		Згідно п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках. 
		В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника (п.86.10 ст.86 ПК України). 
		Таким чином, відповідач з врахуванням приписів п. 86.10 ст. 86 та п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України був зобов'язаний прийняти за наслідками проведеної перевірки на підставі акту перевірки податкові повідомлення-рішення. 
		З листів Індустріальної ОДПІ від 05.12.2013 р. №6852/20-36-22-03-14 та №6852/10/2036-22-03-14, які залучені до матеріалів справи, вбачається, що за актом 18.11.2013 року №1774/20-36-22-03/33122583 податкові повідомлення - рішення податковим органом не приймалися, при цьому матеріали перевірки за вказаним актом внесено до електронної бази даних ДПС, у зв'язку з чим станом на 05.12.2013 р. наявні розбіжності між даними підприємства (позивача) та даними контрагентів. 
		Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач без узгодження з платником податків його податкових зобов'язань та податкового кредиту, без винесення податкових повідомлень-рішень, в порушення вимог податкового законодавства, здійснив їх коригування.
		Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні базується на принципах, відповідно до яких ніхто не може бути змушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією і законами України.
		Приписи п.п.21.1.1 п.21.1 ст.21 ПК України покладають на посадових осіб контролюючих органів обов'язок дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами і нормативно-правовими актами України.
		Державна податкова служба повинна керуватись в своїй діяльності нормами законів та нормативних актів.
		Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. 
		Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач, в порушення приписів ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не надав належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності вчинених дій.
		Таких доказів не надано апелянтом і до суду апеляційної інстанції.
		Натомість позивач, на виконання приписів ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, надав належні докази на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог.
		Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. 
		Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.
		Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. 
		Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2013 року по справі № 820/11678/13-а прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.   
		Керуючись ст. 160, 167, 195, 196,   198, 200,   205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
		 
		У Х В А Л И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу Індустріальної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.
		Постанову Харківського окружного адміністративного суду від      11.12.2013р. по справі     №     820/11678/13-а залишити без змін.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України. 
		 
		Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис)  (підпис) Бегунц А.О.    Бенедик А.П.  Повний текст ухвали виготовлений  17.02.2014  р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...