Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 813/8841/13-а : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.02.2014. Забезпечено надання загального доступу: 19.02.2014.
Дата набрання законної сили: 04.11.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018,  м. Львів,  вул. Чоловського,  2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		10 лютого 2014 року                    м. Львів                    № 813/8841/13-а  
		 
		Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участю секретаря судового засідання Думич Х.М., представника позивача Свистович Ю.П., представника відповідача Юрченка Ю.А., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-виробничої компанії «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень,
		 
		ВСТАНОВИВ
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича компанія «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» (далі - позивач, ТОВ ТВК «ППБ «Для людей - як для себе!») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - відповідач, СДПІ з ОВП у м. Львові) про скасування податкових повідомлень-рішень від 14.11.2013 року №0000114010/7378 та №0000124010/7379. Представник позивача пояснив, що оскаржувані рішення прийнято на підставі висновків акта перевірки від 05.11.2013р. про безтоварність та фіктивність господарських операцій з постачальниками товарів (робіт, послуг) ТОВ «Викуп», ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» та ТОВ «Будівельна компанія АТР Груп». Позивач з висновками контролюючого органу категорично не погоджується, вважає їх необґрунтованими і безпідставними, оскільки такі ґрунтуються виключно на результатах податкових перевірок його контрагентів, зокрема на результатах актів про неможливість проведення зустрічних звірок та інформації, зібраній в ході кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32012110060000109. Представник позивача зазначив про те, що відповідач не надав належної правової оцінки первинним та обліковим документам, які підтверджують факт реального здійснення господарських операцій позивача з названими вище контрагентами, а також доказам, які свідчать про наступне використання отриманих від них товарів у господарській діяльності ТОВ ТВК «ППБ «Для людей - як для себе!» . Долучені до матеріалів справи документи, на думку позивача, повністю спростовують висновки відповідача про фіктивність господарських операцій, а тому прийняті на основі таких висновків податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню. Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.
		Відповідач позов заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву від 05.12.2013 року (том 2, а.с. 1-3). Представник відповідача заперечення на позов підтримав та пояснив, що позапланова виїзна перевірка ТОВ ТВК «ППБ «Для людей - як для себе!» проведена на виконання постанови старшого слідчого з ОВС ГСУ фінансових розслідувань Міндоходів і зборів майора податкової міліції Мазуркевич В. А. від 01.06.13 р., в ході досудового розслідування встановлено, що протягом 2010-2013 рр., на територіях Львівської області та Києва діяла група осіб, яка організувала злочинну схему незаконної діяльності щодо сприяння підприємствам в мінімізації ними податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету, заволодіння бюджетними коштами. На підтвердження правомірності оскаржених рішень відповідач посилається на відомості актів контролюючих органів про неможливість проведення зустрічних звірок з контрагентами позивача, на підставі яких контролюючий орган дійшов висновку про нереальність господарських операцій ТОВ ТВК «ППБ «Для людей - як для себе!» по придбанню товарно-матеріальних цінностей в ТОВ «Викуп», ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» і ТОВ «Будівельна компанія «АТР Груп». Звертає увагу суду на те, що позапланова перевірка проведена на підставі наданих позивачем облікових документів та первинних документів, описаних в актах попередньо проведених планових документальних перевірок платника податку, оскільки позивач надав докази викрадення оригіналів первинних документів та неможливості їх відновлення. Представник відповідача наполягає, що оскаржені рішення є обґрунтованими і підстав для їх скасування немає, тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.
		 
		Суд заслухав пояснення представників сторін, з'ясував обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив письмові докази, якими такі обґрунтовуються та встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:
		ТОВ ТВК «ППБ «Для людей - як для себе!» зареєстроване як юридична особа 22.04.2002 р., перебуває на обліку як платник податків в СДПІ з ОВП у м. Львові, з 02.04.2004р. зареєстроване як платник податку на додану вартість (том 1, а.с.11). Основним видом діяльності підприємства згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.80-82) є виробництво пива. 
		В період з 12.07.2013 р. по 30.10.2013 р. СДПІ з ОВП у м. Львові на виконання постанови слідчого від 01.06.2013 проводила документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ТВК «ППБ «Для людей - як для себе!» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Один Два Три» (ЄДРПОУ 34029127), ТОВ «БК АРТ Груп» (ЄДРПОУ 37241554), ТОВ «ВТ-Техбуд» (ЄДРПОУ 36873235), ТОВ «АРС Трейд» (ЄДРПОУ 37451200), ТОВ «Будівельна компанія АРС» (ЄДРПОУ 37264634), ПП «Юридична фірма «Фортеця» (ЄДРПОУ 36520226), ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» (ЄДРПОУ 36757122), ТОВ «Викуп» (ЄДРПОУ 35917680), ТОВ «БК Київбудмонтаж» (ЄДРПОУ 37143832), ТОВ «БТК «Євробуд» (ЄДРПОУ 33499358), ТОВ «Лідерком» (ЄДРПОУ 35197074), ТОВ «Гарант-буд-сервіс» (ЄДРПОУ 37635291), ПП «Біко Агротрейд» (ЄДРПОУ 36677875), ТОВ «Інтеграл Ай ти» (ЄДРПОУ 37403533), ТОВ «Компанія «Аджанта-Україна» (ЄДРПОУ 32667423), ТОВ «Автоприватінвест» (ЄДРПОУ 32492498), ПП «СМУ-600» (ЄДРПОУ 21687550) за період з 01.01.2010 по 31.03.2013, за наслідками якої складено акт №4/40-10/31978272 від 05.11.2013 року (далі - акт перевірки від 05.11.2013 року, том 1, а.с. 9-67). Контролюючий орган встановив, що ТОВ ТВК «ППБ «Для людей - як для себе!» у періоді, що підлягає перевірці, мав правовідносини з ТОВ «Викуп», ТОВ «БК АТР Груп» та ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» у фінансово-господарській діяльності підприємства не було (том 1, а.с.17). 
		Платник податку надав податковому органу докази втрати (викрадення) оригіналів первинних документів щодо господарських операцій з ТОВ «Викуп», ТОВ «БК АТР Груп» та ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» (том 1, а.с.18) та неможливості їх відновлення з огляду на те, що станом на дату отримання запиту про надання документів юридичні особи - постачальники вже були припинені (том 1, а.с.83-91). Тому перевірка проводилася з урахуванням того, що оригінали первинних документів щодо господарських відносин з ТОВ «Викуп», ТОВ «БК АТР Груп» та ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» вже двічі надавалися контролюючому органу під час планових документальних перевірок ТОВ ТВК «ППБ «Для людей - як для себе!» за попередні роки, та були детально проаналізовані в актах перевірок та додатках до них (том 5, а.с.176-290, том 6, а.с.1-183).
		В підприємства також наявні копії усіх первинних документів, оскільки такі передавалися третій особі (банку) - придбані в ТОВ «Викуп», ТОВ «БК АТР Груп» та ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» товари в складі інших активів ТОВ ТВК «ППБ «Для людей - як для себе!» передано в заставу кредитній установі для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором (том 7, а.с.11-41).
		При перевірці використано акти про неможливість проведення зустрічних звірок перевірок зазначених вище постачальників позивача, а саме:
		- акт №1623/22.8/35917680 від 13.05.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Викуп» щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період діяльності з 01.04.2010 р. по 31.03.2013 р. (том 6, а.с.194-198);
		- акт № 1707/22.8/37241554 від 17.05.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будівельна компанія «АТР Груп» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.08.2010 року по 31.03.2013 року (том 6, а.с.184-193);
		- акт № 1699/22.8/36757122 від 17.05.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» щодо підтвердження господарських відносин з платниками в період з 01.04.2010 року по 31.03.2013 року (том 6, а.с.199-204).
		На підставі аналізу податкової інформації щодо перелічених постачальників контролюючі органи дійшли висновку, що ТОВ «Викуп», ТОВ «Будівельна компанія «АТР Груп», ТОВ «Ейс контракшен менеджмент» мають ознаки фіктивності, позаяк не володіють матеріально-технічною базою для здійснення господарської діяльності, у них відсутні основні засоби, транспортні засоби, трудові ресурси, наявність яких є необхідною умовою для здійснення операцій щодо поставок товарів (робіт, послуг). Як зазначила ДПІ у Печерському районі м. Києва в своїх актах, провести звірку названих вище контрагентів не вдалося тому, що за зареєстрованим місцезнаходженням таких немає, задекларовані ними показники податкової звітності документально не підтверджено, жодних пояснень з цього приводу отримати не вдалося. В той же час особи, які вказані керівниками вказаних суб'єктів господарювання, не підтвердили факти здійснення цими підприємствами реальної господарської діяльності. Таким чином контролюючий орган дійшов висновку, що фактично жодних поставок ці суб'єкти виконати не могли в силу низки об'єктивних на те причин, а укладені з ними правочини не мали на меті настання правових наслідків. Зважаючи на такі обставини СДПІ з ОВП у м. Львові вказала в акті перевірки від 05.11.2013р. (том 1, а.с.31,42,57), що факт отримання ТОВ ТВК «ППБ «Для людей - як для себе!» товарів від ТОВ «Викуп», ТОВ «Будівельна компанія «АТР Груп», ТОВ «Ейс контракшен менеджмент» не підтверджено. 
		У зв'язку з тим, що перелічені вище акти про неможливість проведення зустрічної звірки відображено в системі автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, під час перевірки позивача встановлено розбіжності по податковому кредиту позивача та його контрагентів ТОВ «Викуп», ТОВ «Будівельна компанія «АТР Груп», ТОВ «Ейс контракшен менеджмент». 
		З огляду на такі висновки контролюючий орган в акті перевірки від 05.11.2013 року зазначив, що всупереч норм Податкового кодексу України платник завищив витрати, що враховуються при визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток по операціях з придбання робіт товарів від ТОВ «Викуп», ТОВ «Будівельна компанія «АТР Груп» на загальну суму 4949000,34 грн., в т.ч. за 2 квартал 2011 року на суму 1464551,65 грн., за 3 квартал 2011 року на суму 677841,52 грн., за 4 квартал 2806607,17 грн. (том 1, а.с.61-62). При перевірці повноти визначення податку на прибуток за наслідками господарських операцій з названими вище контрагентами відповідач зазначив, що платник його занизив на загальну суму 1138270,08 грн., в т.ч. за 2 квартал 2011 року на суму 336846,88 грн., за 3 квартал 2011 року на суму 155903,55 грн., за 4 квартал 2011 року на суму 645519,65 грн.  З тих самих підстав СДПІ з ОВП у м. Львові зазначила про завищення ТОВ ТВК «ППБ «Для людей - як для себе!» податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з переліченими контрагентами - покупцями всього на суму 2058517,58 грн.
		В судовому засіданні письмові та усні пояснення щодо механізму формування таких висновків та їх вплив на зміст оскаржених рішень надали представники контролюючого органу, які безпосередньо проводили перевірку (том 7, а.с. 43).
		 
		У висновках акта перевірки від 05.11.2013 року (том 1, а.с.67) контролюючий орган вказав, що перевіркою ТОВ ТВК «ППБ «Для людей - як для себе!» встановлено порушення:
		1. п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ, в результаті чого ТОВ ТВК «ППБ «Для людей - як для себе!» занижено податок на прибуток на загальну суму 1138270,08 грн., в тому числі: за 2-й квартал 2011р. в сумі 336846,88 грн.; за 3-й квартал 2011 р. в сумі 155903,55 грн.; за 4-й квартал 2011 р. в сумі 645519,65 грн.
		2. п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, ст.200, п. 201.1, п.201.4, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ, в результаті чого ТОВ ТВК «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» занижено податок на додану вартість на загальну суму 2058517,58 грн., в т.ч. по періодах: травень 2011 р. - 203965,83 грн., червень 2011 р. - 88944,5 грн., вересень 2011 р. - 1499517,12 грн., листопад 2011 р. - 266090,13 грн.
		 
		Платник податку подав заперечення від 12.11.2013р. на акт перевірки від 05.11.2013р. (том 1, а.с.68-73), які 14.11.2013р. залишено контролюючим органом без задоволення.  
		 
		На підставі акта перевірки від 05.11.2013 року СДПІ з ОВП у м. Львові винесла два податкових повідомлення-рішення: 
		1) №0000114010/7378, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ ТВК «ППБ «Для людей - як для себе!» за платежем податок на додану вартість на загальну суму 2941322,21 грн., в т.ч. 2058517,58 грн. за основним платежем, 882804,63 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;
		2) №0000124010/7379, яким збільшено суму грошового зобов'язання платника за платежем податок на прибуток на загальну суму 1138270,08 грн., в т.ч. 1138270,08 грн. - за основним платежем, 0,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. 
		Не погодившись з таким рішенням податкового органу, платник звернувся з даним позовом до суду.
		 
		З метою забезпечення офіційного з'ясування обставин справи суд зобов'язав позивача надати усі наявні документи стосовно фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Викуп», ТОВ «Будівельна компанія «АТР Груп», ТОВ «Ейс констракшен менеджмент», які були предметом податкової перевірки СДПІ з ОВП у м. Львові. 
		На виконання вимог суду представник позивача надав суду завірені копії первинних документів, якими оформлено господарські взаємовідносини ТОВ ТВК «ППБ «Для людей - як для себе!» з названими вище контрагентами, а також докази подальшого використання придбаних товарів (робіт) в господарській діяльності підприємства та передачі придбаних активів (в т.ч. в складі основних засобів) в заставу кредитній установі. Представник позивача пояснив, що оригінали первинних документів були викрадені з службового автомобіля підприємства, що підтверджується довідкою слідчого відділення Залізничного РВ ЛМУ ГУ МВС України про реєстрацію кримінального провадження №1201350060002226 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 357 КК України (про викрадення 20.07.2013 року із службового автомобіля документів ТОВ ТВК «ППБ «Для людей - як для себе!»). Поновлення цих документів виявилося неможливим, оскільки підприємства-контрагенти припинені, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб - та фізичних осіб підприємців. Проте такі документи в оригіналі неодноразово були предметом дослідження контролюючого органу під час планових документальних перевірок, факт їх наявності на момент перевірок зафіксовано в актах № 144/31-00/31978272 від 06.03.2013 р. та № 117/23-2/31978272 від 09.02.2012 р. 
		 
		З долучених до матеріалів справи письмових доказів вбачається наступне:
		Відносини ТОВ ТВК «Перша приватна броварня «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» та ТОВ «Викуп» виникли на підставі договору поставки № 18 від 12.08.2011 р. (том 1, а.с.211-214), відповідно до п. 1.1 якого продавець (ТОВ «Викуп») зобов'язується поставити, а покупець (ТОВ ТВК «ППБ «Для людей - як для себе!») прийняти Товар, перелік та кількість якого вказується у специфікаціях - додатках до даного Договору. Відповідно до п. 2.2 загальна сума договору складає 6505435,50 грн. Згідно п. 4.3 договору передача Товару Покупцю проводилась на складі останнього: м. Львів, вул. Дж. Вашингтона, 10. Доставка товару до місця поставки здійснювалась транспортом та за рахунок Покупця (п. 4.4. договору). 
		На виконання своїх зобов'язань за договором № 18 від 12.08.2011 року ТОВ «Викуп» поставило ТОВ ТВК «ППБ «Для людей - як для себе!» товар згідно видаткових накладних № РН-8-30022 від 30.08.2011 р. на суму 506460,06 грн., № РН-8-30021 від 30.08.2011 р. на суму 218400,00 грн., № РН-8-30035 від 31.08.2011 р. на суму 88549,70 грн., № РН-9-05029 від 05.09.2011 р. на суму 440888,26 грн., № РН-9-30028 від 05.09.2011 р. на суму 414689,86 грн., № РН-9-01038 від 01.09.2011 р. на суму 455780,00 грн., № РН-9-01037 від 01.09.2011 р. на суму 327750,05 грн., № РН-9-30033 від 30.09.2011 р. на суму 48198,00 грн., № РН-9-30032 від 30.09.2011 р. на суму 20886,38 грн., № РН-9-30031 від 30.09.2011 р. на суму 272000,00 грн., № РН-9-28010 від 28.09.2011 р. на суму 409687,56 грн., № РН-9-26019 від 26.09.2011 р. на суму 409687,56 грн., № РН-9-28011 від 28.09.2011 р. на суму 136562,52 грн., № РН-9-30030 від 30.09.2011 р. на суму 379268,20 грн., № РН-9-21007 від 21.09.2011 р. на суму 372728,27 грн., № РН-10-1015 від 10.10.2011 р на суму 83640,00 грн., № РН-10-1121 від 11.10.2011 р. на суму 462300,77 грн. (том 1, а.с.154-173). Сплачений у вартості товару податок на додану вартість в сумі 880777,92 грн. позивач відніс до складу податкового кредиту за вересень-листопад 2011 року, згідно податкових накладних № 682 від 30.08.2011 р., № 683 від 30.08.2011 р. , № 734 від 31.08.2011 р., № 165 від 01.09.2011 р., № 166 від 01.09.2011 р., , № 261 від 05.09.2011 р., № 262 від 05.09.2011 р., № 410 від 21.09.2011 р., № 510 від 26.09.2011 р., № 535 від 28.09.2011 р., № 536 від 28.09.2011 р., № 649 від 30.09.2011 р., № 650 від 30.09.2011 р., № 651 від 30.09.2011 р., № 652 від 30.09.2011 р., № 187 від 10.10.2011 р., № 221 від 11.10.2011 р., № 255 від 12.10.2011 р., № 282 від 13.10.2011 р., № 303 від 14.10.2011 р. Вартість придбаного товару позивач оплатив повністю, що підтверджується банківськими виписками та зафіксовано в акті перевірки від 05.11.2013р. (том 1, а.с.20,23). Придбані товарно-матеріальні цінності були використані позивачем для встановлення системи автоматизації виробництва на заводі ТОВ ТВК «ППБ «Для людей - як для себе!» (том 6, а.с.205-206, 207-209), що підтверджується первинними документами та даними бухгалтерського обліку: актами передачі обладнання до монтажу, аналізами бухгалтерських рахунків та оборотно-сальдових відомостей, зокрема для автоматизації та пусконалагодження роботи конусних силосів Corodobo 4.5/13-45, щита управління варильного цеху, системи ЦКТ, 11 шт об'ємом 3274 гл. З пояснень позивача вбачається, що по бухгалтерському обліку вартість придбаних товарів в сумі 5284667,52 грн. в складі зазначених вище основних засобів обліковується по бухгалтерському рахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів», що підтверджується звітом про рух товарно-матеріальних цінностей на підприємстві, придбаних у ТОВ «Викуп» з деталізацією бухгалтерських рахунків за період 01.01.2011 по 30.01.2013 рр. Платник податку поступово відносить вартість придбаних товарів до складу валових витрат шляхом нарахування амортизації у складі основних засобів. 
		На виконання зобов'язань за договором від поставки від 03.08.2011 р. за № 347/08-11 (том 1, а.с.206-210) ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» поставило ТОВ ТВК «ППБ «Для людей - як для себе!» продукцію для автоматизації та пусконалагодження виробничого обладнання пивоварного заводу. Поставка Товару проводилась на умовах DDU - Львів, вул. Дж. Вашингтона, 10, відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «Інкотермс 2000». Факт виконання договірних зобов'язань підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними: № РН-8-30013 від 30.08.2011 р. на суму 494352,00 грн., № РН-8-31028 від 31.08.2011 р. на суму 226118,40 грн., № РН-8-31029 від 31.08.2011 р. на суму 179118,72,00 грн., № РН-9-30040 від 30.09.2011 р. на суму 137888,25 грн., № РН-9-28016 від 28.09.2011 р. на суму 184928,10 грн., № РН-9-01029 від 01.09.2011 р. на суму 425977,92 грн., № РН-9-01030 від 01.09.2011 р. на суму 452977,92,00 грн., № РН-9-05020 від 05.09.2011 р. на суму 452977,92 грн., № РН-9-30039 від 30.09.2011 р. на суму 336675,17 грн., № РН-9-05021 від 05.09.2011 р. на суму 452977,92 грн., № РН-9-26016 від 26.09.2011 р. на суму 214685,88 грн., № РН-9-21010 від 21.09.2011 р. на суму 435028,49 грн., № РН-9-28018 від 28.09.2011 р. на суму 88404,43 грн., № РН-9-28017 від 28.09.2011 р. на суму 130800,00 грн., № РН-9-26017 від 26.09.2011 р. на суму 255655,09 грн., № РН-11-0707 від 7.11.2011 р. на суму 227806,80 грн., № РН-11-1407 від 14.11.2011 р. на суму 77206,32 грн., № РН-12-0513 від 05.12.2011 р. на суму 106510,80 грн., № РН-12-1609 від 16.12.2011 р. на суму 528000,00 грн., № РН-12-0712 від 07.12.2011 р. на суму 129552,00 грн., № РН-11-0127 від 01.11.2011 р. на суму 203448,00 грн. (том 1, а.с.174-188). Вартість товару була оплачена позивачем, заборгованості по оплаті товару у позивача немає. 
		По факту поставки товару ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» видало позивачу податкові накладні: № 219 від 07.12.2011 р., № 653 від 30.08.2011 р., № 710 від 31.08.2011 р., № 709 від 31.08.2011 р., № 42 від 01.09.2011 р., № 43 від 01.09.2011 р., № 102 від 05.09.2011 р., № 103 від 05.09.2011 р., № 390 від 21.09.2011 р., № 486 від 26.09.2011 р., № 487 від 26.09.2011 р., № 544 від 28.09.2011 р., № 545 від 28.09.2011 р., № 546 від 28.09.2011 р., № 634 від 30.09.2011 р., № 635 від 30.09.2011 р., № 111 від 05.12.2011 р., № 202 від 07.11.2011 р., № 453 від 14.11.2011 р., № 219 від 07.12.2011 р., № 510 від 16.12.2011 р., № 1079 від 30.12.2011 р., № 41 від 01.11.2011 р. На підставі податкових накладних від ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» позивач відніс до складу податкового кредиту за серпень 2011 року - 149931,52 грн., вересень 2011 року - 599329,52 грн., листопад - 84743,52 грн., грудень - 202269,88 грн. Товар був використаний позивачем для ремонту та модернізації потужностей заводу ТОВ ТВК «ППБ «Для людей - як для себе!», на підтвердження чого позивач надав накладні на внутрішнє переміщення, акти передачі обладнання до монтажу, акти списання у зв'язку з ремонтними роботами, аналізи бухгалтерських рахунків, оборотно-сальдові відомості. Позивач пояснює, що по бухгалтерському обліку вартість товарів в сумі 782936,62 грн. у в складі ремонтів обліковується по бухгалтерському рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів», в сумі 652130,42 грн. обліковується по бухгалтерському рахунку 947 «Інші витрати операційної діяльності». В податковому обліку вартість отриманих товарів не включена до складу витрат операційної діяльності. 
		11.05.2011 року ТОВ ТВК «ППБ «Для людей - як для себе!» (Постачальник) та ТОВ «Будівельна компанія «АТР Груп» (Покупець) уклали договір № за № 1105-2 (том 2, а.с.53), згідно якого постачальник зобов'язувався на умовах та в порядку визначених договором поставляти згідно накладних продукцію, а Покупець зобов'язувався прийняти та оплачувати її. На виконання договірних зобов'язань ТОВ «будівельна компанія «АТР Груп» протягом травня та червня 2011 року поставило ТОВ ТВК «ППБ «Для людей - як для себе!» обладнання, запасні частини до виробничого обладнання згідно з видатковими накладними № 13/05-15 від 13.05.2011 р. на суму 72480,00 грн., № 25/05-15 від 25.05.2011 р. на суму 231561,60 грн., № 27/05-16 від 27.05.2011 р. на суму 415722,60 грн., № 31/05-22 від 31.05.2011 р. на суму 131827,20 грн., № 6/06-27 від 06.06.2011 р. на суму 93623,64 грн., № 7/06-18 від 07.06.2011 р. на суму 408835,20 грн., № 20/06-16 від 20.06.2011 р. на суму 312008,16 грн., № 12/05-13 від 12.05.2011 р. на суму 194456,40 грн., № 11/05-21 від 21.05.2011 р. на суму 177697,20 грн. Вартість придбаних товарів позивач оплатив у повному обсязі. По факту поставки позивач отримав податкові накладні від ТОВ «Будівельна компанія «АТР Груп»: № 760 від 11.05.2011 р., № 762 від 12.05.2011 р., № 763 від 13.05.2011 р., № 764 від 25.05.2011 р., № 765 від 27.05.2011 р., № 767 від 31.05.2011 р., № 438 від 06.06.2011 р., № 439 від 07.06.2011 р., № 447 від 20.06.2011 р. На підставі перелічених податкових накладних позивач відніс до складу податкового кредиту за травень та червень 2011 року податок на додану вартість, який сплачено в ціні отриманих товарів, на загальну суму 292910,33 грн. Придбаний у ТОВ «Будівельна компанія «АТР Груп» позивачем товар був використаний для ремонту, модернізації та пусконалагодження виробничого обладнання заводу ТОВ ТВК «ППБ «Для людей - як для себе!», на підтвердження чого позивач надав копії первинних документів та дані бухгалтерського обліку: накладні на внутрішнє переміщення, акти передачі обладнання до монтажу, акти списання у зв'язку з ремонтними роботами, аналізи бухгалтерських рахунків, оборотно-сальдові відомості. Згідно даних звіту про рух товарно-матеріальних цінностей на підприємстві з деталізацією бухгалтерських рахунків за період 01.01.2011 по 30.01.2013 рр., сформованого автоматизованою системою бухгалтерського та податкового обліку 1С:Підприємство, вартість товарів, придбаних у ТОВ «Будівельна компанія «АТР Груп», обліковується на бухгалтерських рахунках 91 «Загальновиробничі витрати», 207 «Запасні частини» та 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів». 
		 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6, який працює технічним директором  ТОВ ТВК «ППБ «Для людей - як для себе!», а на момент здійснення господарських операцій з ТОВ «Викуп», ТОВ «Будівельна компанія «АТР Груп», ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» працював на посаді директора заводу, підтвердив факти щодо реальності поставок товару від зазначених контрагентів та їх подальшого використання в господарській діяльності підприємства, в т.ч. для встановлення системи автоматизації виробництва, ремонтних та пусконалагоджувальних робіт у зв'язку з збільшенням потужностей виробництва.
		 
		Майнові права на товар, який підлягав поставці ТОВ «Викуп», ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» були передані позивачем в заставу публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» згідно договору застави майнових прав № 253/34-З від 09.09.2011 р. (том 7, а.с.22-41), та після поставки товару, його було передано в заставу в забезпечення кредитних зобов'язань цьому ж банку згідно договору застави № 43/34-З від 03.12.2012 р. (том 2, а.с.5-19).
		 
		При прийнятті рішення суд керується наступними нормативними положеннями:
		Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Одночасно Конституцією встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
		Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно зі статтею 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори. 
		Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів з 01.01.2011 року регулює Податковий кодекс України (щодо справляння податку на прибуток підприємств - з 01.04.2011 року).
		Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. 
		Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.1 ст. 198 ПК України).
		Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. 
		Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України). Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4. ст. 198 ПК України). Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами. (п. 198.5 ст. 198 ПК України). Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу. 
		Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону. 
		Податкова накладна, згідно з п. 201.6. ст. 206 ПК України, є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу. Відповідно до п. 201.7. та п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. 
		Беручи до уваги наведені вище норми закону, необхідною умовою для віднесення платником ПДВ до податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ, включених в ціну придбаних товарів (послуг), є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника. Закон не ставить у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем чи первісним постачальником як умову для формування податкового кредиту платника податку. Аналіз господарської діяльності платника податку повинен здійснюватися на підставі даних його податкового, бухгалтерського обліку та відповідності їх дійсному економічному змісту операцій.
		Вищий адміністративний суд України в листі №1112/11/13-10 від 20.07.2010р. «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» роз'яснив, що не є підставою для відмові у праві на податковий кредит з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. З огляду на це, і відповідно до статті 61 Конституції України, виконання одним платником податків своїх зобов'язань перед бюджетом не ставиться у залежність від виконання зазначених зобов'язань будь-яким іншим платником податків.
		Щодо оподаткування податком на прибуток, то згідно з п.138.1. статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, інших витрат визначених відповідно до статей 144-148,150,153,155-161 ПКУ. У пункті 138.1.1. ПК України визначено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, які беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку. До складу інших витрат включаються витрати в межах амортизації, якій підлягають витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності; витрати на самостійне виготовлення (створення) основних засобів, нематеріальних активів, вирощування довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності, в тому числі витрати на оплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні (створенні) основних засобів та нематеріальних активів; витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року; витрати на капітальне поліпшення землі, не пов'язане з будівництвом, а саме іригацію, осушення та інше подібне капітальне поліпшення землі; капітальні інвестиції, отримані платником податку з бюджету, у вигляді цільового фінансування на придбання (створення) об'єкта інвестування (основного засобу, нематеріального активу) за умови визнання доходів пропорційно сумі нарахованої амортизації по такому об'єкту відповідно до положень підпункту 137.2.1 пункту 137.2 статті 137 цього Кодексу; сума переоцінки вартості основних засобів, проведеної відповідно до статті 146 цього Кодексу; 
		Відповідно до п.138.2. статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. 
		Відповідно до п. 138.4. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. 
		Відповідно до п. 139.9 статті 139 ПК України не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
		Виходячи із наведених норм закону, до складу валових витрат платника податку належать витрати, які: 1) підтверджені первинними документами; 2) пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.
		Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
		Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.
		Беручи до уваги наведені вище норми закону, необхідною умовою для віднесення до податкового кредиту сплачених платником у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника. Закон не ставить у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем як умову для формування податкового кредиту. Тому аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.
		Вищий адміністративний суд України у своєму інформаційному листі №742/11/13-11 від 02.06.2011 року зазначив, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом».
		 
		При вирішенні спору суд виходить з наступних мотивів:
		ТОВ ТВК «ППБ «Для людей - як для себе!» є суб'єктом господарювання у сфері виробництва пива та безалкогольної продукції. Для здійснення обраного виду господарської діяльності у позивача є необхідні матеріально - технічна база та трудові ресурси, що підтверджується актом перевірки (том 1, а.с.14). На підставі досліджених в судовому засіданні доказів суд встановив, що для здійснення своєї статутної діяльності підприємство придбало обладнання, запасні частини, комплектуючі та змінні частини і матеріали, програмне забезпечення, які використані для монтажу та пусконалагодження виробничого обладнання, встановлення системи автоматизації виробництва у зв'язку із розширенням виробничих потужностей. 
		Позивач надав суду документи на підтвердження реальності зазначених вище обставин господарсько-фінансових відносин з ТОВ «Викуп», ТОВ «Будівельна компанія «АТР Груп», ТОВ «Ейс контракшен менеджмент», в т.ч. копії договорів та оформлених на підтвердження їх виконання видаткових та податкових накладних, на підставі яких підприємством формувалися показники бухгалтерського та податкового обліку підприємства. Ці докази в цілому відображають зміст та перебіг господарських операцій підприємства, а також їх вартісні показники. 
		На підтвердження використання придбаного товару представник позивача надав суду копії первинних документів бухгалтерського обліку, в т.ч. накладних на внутрішнє переміщення, актів передачі обладнання до монтажу та актів списання,  на підставі яких здійснювався переміщення товарів між виробничими підрозділами підприємства з метою їх встановлення за функціональним призначенням для забезпечення виробництва заводом продукції, і які в цілому дають достатньо інформації про використання придбаного позивачем товару у господарській діяльності. 
		Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. 
		Суд вважає, що позивач належними та допустимими доказами довів реальність господарських операцій з ТОВ «Викуп», ТОВ «Будівельна компанія «АТР Груп», ТОВ «Ейс контракшен менеджмент». Первинні документи, про які зазначено вище, і які, на думку суду, у повній мірі відображають зміст, обсяги та вартісні показники господарських операцій, позивач також надав податковому органу для перевірки, але їм не було надано належної правової оцінки. При цьому суд враховує, що відсутність в силу об'єктивних причин (викрадення) оригіналів первинних документів на момент останньої перевірки платника податків жодним чином не спростовує того факту, що такі документи двічі надавалися контролюючому органу під час планових документальних перевірок платника податків, що підтверджується змістом відповідних актів та не заперечується відповідачем.
		 
		Суд критично оцінює посилання відповідача на те, що в провадженні слідчого управління кримінальних розслідувань Головного слідчого управління фінансових розслідувань Міністерства доходів і зборів України перебуває кримінальне провадження № 32012110060000109 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 205 ч.2, 212 ч.3 КК України, яке стосується діяльності в т.ч. щодо постачальників позивача. Адже сам по собі факт проведення розслідування за відсутності обвинувального вироку суду не встановлює вини в діях посадових осіб цих осіб і тим більше вини позивача, а тому не може слугувати доказом нереальності усіх його господарських операцій. Така позиція суду ґрунтується на застосуванні ст. 62 Конституції України обумовлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Відповідач посилається на пояснення осіб, які відібрані правоохоронними органами під час досудового розслідування. Проте відповідач не надав вироку чи постанови суду, які б встановлювали вину посадових осіб позивача чи його постачальників чи інші преюдиційні факти. 
		Крім того, статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. З огляду на це суд вважає, що посилання контролюючого органу на наявність кримінального провадження, щодо якого судом не прийнято будь-яких кінцевих рішень, як на доказ безтоварності господарських операцій саме позивачем, є безпідставними та не заслуговують на увагу.
		 
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Доводи відповідача щодо нікчемності правочинів позивача по суті ґрунтуються на одних лише актах відповідача про неможливість проведення зустрічної звірки, у яких зазначено про фіктивність господарської діяльності контрагентів позивача. З приводу такого підходу відповідача до перевірки правомірності декларування платником сум податку на додану вартість, варто зазначити наступне. 
		Відповідно до частини 2 статті 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу. У даному випадку суд взяв до уваги висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 31.01.2011 року в справі № 21-47а10 наступного змісту. Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. 
		Висновки відповідача прямо суперечать не лише нормам Податкового кодексу України, а й практиці Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується національними судами як джерело права. Так, Європейський Суд у рішенні від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
		 
		На основі наведено вище суд дійшов до висновку, що прийняті на основі висновків акта перевірки від 05.11.2013 року податкові повідомлення-рішення від 14.11.2013 року №0000114010/7378 та №0000124010/7379 не відповідають критеріям, які наведено у ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки їх прийнято необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та непропорційно. Поряд з тим, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень пункту 1 частини другої статті 162 КАС України суд вважає, що такі податкові повідомлення-рішення слід скасувати як протиправні.
		 
		Відповідно до вимог ст. 94 КАС України фактично понесені позивачем судові витрати (судовий збір в розмірі 10% від ставки податку) відшкодовуються йому за рахунок Державного бюджету України. Підстав для стягнення решти суми судового збору з контролюючого органу немає, оскільки відповідач в силу норм Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.
		 
		Керуючись ст.ст. 17-19, 71, 94, 158, 160-163 КАС України, суд, - 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		адміністративний позов задовольнити повністю. 
		Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 14 листопада 2013 року №0000114010/7378 та №0000124010/7379.
		Стягнути з державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-виробничої компанії «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» судовий збір в сумі 458 (чотириста п'ятдесят вісім) гривень.
		Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
		Повний текст постанови виготовлений 17 лютого 2014 року.
		 
		Суддя                                                                                Москаль Р.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...