Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 331/759/14-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадського порядку та моральності; Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 21.02.2014. Забезпечено надання загального доступу: 25.02.2014.
Дата набрання законної сили: 23.04.2014
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		20.02.2014
		ЄУН 331/759/14-к
		Провадження № 1-кп/331/150/14 
		 
		 ВИРОК
		 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		« 20» лютого 2014 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі:
		Головуючого  судді ОСОБА_1 
		при секретарі судового засідання ОСОБА_2 
		за участю:прокурора ОСОБА_3 
		захисника ОСОБА_4 
		 обвинуваченого ОСОБА_5 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження відносно
		 
		 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, освіта професійно-технічна, офіційно не працевлаштованого, сімейний стан  одружений, має на утриманні новонароджену дитину, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який має судимість:
		- 03.10.2013 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 302 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на 1 рік;
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України,
		 
		 ВСТАНОВИВ:
		 
		 ОСОБА_5 , будучи раніше засудженим за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 302 КК України, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив, до чесного заробітку грошових коштів не приступив, офіційно не працевлаштувався та знову вчинив умисний злочин проти громадського порядку та моральності при наступних обставинах.
		Так, ОСОБА_5 , маючи умисел на зайняття сутенерством щодо кількох осіб, діючи з єдиним злочинним наміром, з першої декади листопада 2013 року по 09 січня 2014 року включно, даючи об`яви до Інтернет ресурсів, а також розповсюджуючи на території м. Запоріжжя рекламні листівки з контактними номерами телефонів НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , створив умови для забезпечення зайняття проституцією ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та іншим невстановленим особам жіночої статі.
		З метою забезпечення зайняття вищевказаними особами проституцією, в період часу з першої декади листопада 2013 року по 09 січня 2014 року, ОСОБА_5 , даючи об`яви до Інтернет ресурсів, а також розповсюджуючи на території м. Запоріжжя рекламні листівки з контактними номерами телефонів НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , підшукав ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та іншим невстановленим в ході розслідування особам жіночої статі, клієнтів для надання їм інтимних послуг, у тому числі шляхом вступу у статеві зв`язки. 
		Крім цього, ОСОБА_5 , з метою забезпечення регулярного отримання доходів на протязі тривалого часу від заняття проституцією залучених ним ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та інших невстановлених осіб жіночої статі, орендував квартири за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , де в очікуванні замовлень, знаходились вищевказані особи, та встановив останнім правила поведінки, відповідно до яких вони повинні були брати у клієнта гроші до надання їм інтимних послуг, у тому числі, до вступу у статевий зв`язок. При цьому, ОСОБА_5 особисто приїздив за грошовими коштами, отриманими від надання зазначених послуг, частину з яких, залишав собі, а решту, у якості заробітної платні видавав жінкам.
		 23.12.2013 року, з метою припинення злочинної діяльності сутенера ОСОБА_5 , під час проведення контролю за вчиненням злочину, у формі оперативної закупки, працівниками міліції був залучений ОСОБА_10 .
		У цей же день, невстановлена особа жіночої статі, діючи з відома та зі згоди ОСОБА_5 , знаходячись у приміщенні спальної кімнати квартири АДРЕСА_4 , вступила у статевий зв`язок з раніше невідомим їй ОСОБА_10 , за що отримала грошову винагороду в розмірі 500 гривень, з яких 250 гривень вона передала ОСОБА_5 
		 08.01.2014 року, з метою припинення злочинної діяльності сутенера ОСОБА_5 , під час проведення контролю за вчиненням злочину, у формі оперативної закупки, працівниками міліції був залучений ОСОБА_11 .
		У цей же день, ОСОБА_8 , діючи з відома та зі згоди ОСОБА_5 , знаходячись у приміщенні спальної кімнати квартири АДРЕСА_4 , вступила у статевий зв`язок з раніше невідомим їй ОСОБА_11 , за що отримала грошову винагороду в розмірі 500 гривень, з яких 250 гривень вона передала ОСОБА_5 .
		Таким чином, шляхом встановлення тарифів за надання інтимних послуг, в тому числі за вступ у статеві зв`язки з клієнтами, а також встановленням правил поведінки для ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та інших невстановлених осіб жіночої статі, підшукуванням клієнтів і розподілом грошових коштів, одержаних за надання вищевказаними особами інтимних послуг, включаючи статеві зв`язки з клієнтами, ОСОБА_5 , в період часу з першої декади листопада 2013 року по 09 січня 2014 року включно, забезпечував зайняття проституцією ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та інших невстановлених в ході розслідування осіб жіночої статі.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , свою вину в інкримінованому йому, кримінальному правопорушенні, повністю визнав, у вчиненому щиро розкаявся та пояснив суду, що вказане кримінальне правопорушення він вчинив у зв`язку з тим, що бажав покращити своє матеріальне становище. Так, деякий час потому він працював на Амброзивному комбінаті, але у зв`язку із незадоволенням заробітною платою звільнився з даного підприємства, після чого влаштувався працювати до ресторану  казино «Консул». Через деякий час ресторан припинив свою діяльність, тому він з метою заробітку грошей став займатися діяльністю з надання послуг таксі. Одночасно з цим, в нього виник умисел на відкриття салону з надання послуг масажу. З цією метою він орендував квартиру АДРЕСА_4 , після чого найняв двох дівчат  ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які мали безпосередньо надавати послуги з масажу у приміщенні вказаної квартири. Через деякий час до нього звернулася ОСОБА_14 з питання невдоволення заробітною платою за надання послуг з масажу, після чого було вирішено розширити спектр послуг, а саме: окрім масажу, за бажанням клієнтів, дівчата мали надавати послуги інтимного характеру. Також було обумовлено, що плату за надання такого виду послуг вони будуть ділити навпіл. Оскільки послуги інтимного характеру мали попит, через деякий час до їх салону прийшла працювати ОСОБА_15 та ОСОБА_16 . Таким чином, в його салоні дівчата надавали послуги з масажу та послуги інтимного характеру, а він за допомогою рекламних листівок та розміщення об`яв в мережі інтернет організовував їх діяльність. Вартість надання цих послуг становила 500 гривень, 250 гривень з яких дівчини брали собі в якості винагороди за безпосереднє надання послуг інтимного характеру, а решту суму  в розмірі 250 гривень він брав собі. 
		Окрім цього додав, що йому дуже соромно за вчинене, він усвідомив свою протиправну поведінку, зробив для себе відповідні висновки, зобов`язався в подальшому не вчиняти подібні дії.
		Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, враховуючи думку учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження в судовому засіданні доказів, щодо фактичних обставин справи, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів судового провадження, які характеризують особу обвинуваченого.
		Аналізуючи досліджені докази по даному кримінальному провадженню, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення доведена в ході судового розгляду.
		Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 303 КК України як сутенерство, тобто дії по забезпеченню заняття проституцією іншою особою, вчинене щодо кількох осіб.
		При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, його наслідки, дані про особу обвинуваченого, відношення самого обвинуваченого до вчиненого, пом`якшуючі та обтяжуючі покарання, обставини. 
		Обвинувачений ОСОБА_5 має судимість за вчинення злочину проти громадського порядку та моральності, яка не знята та не погашена у встановленому законом порядку, вчинив аналогічний злочин в період іспитового строку за вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 03.10.2013 року, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується з позитивного боку, одружений, має на утриманні новонароджену дитину - ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є єдиним годувальником своєї родини, оскільки проживає однією сім`єю з дружиною ОСОБА_18 , яка знаходиться у соціальній відпустці по догляду за дитиною і не може в повній мірі самостійно забезпечувати утримання дитини, на диспансерному обліку в спеціальних медичних лікувальних закладах не перебуває.
		Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд визнає те, що він вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, своїми правдивими показаннями сприяв становленню істини у справі, зробив відповідні висновки та зобов`язався в подальшому не вчиняти подібні дії. 
		Обставин, які обтяжують покарання, суд не вбачає.
		На підставі вищевикладеного, з урахуванням вчиненого та відомостей про особу обвинуваченого як стійко орієнтовану на антисуспільний спосіб життя та схильність до скоєння злочинів проти громадського порядку та моральності, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства.
		Проте, враховуючи наявність обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, враховуючи відсутність обставин, що обтяжують покарання, відношення самого обвинуваченого до вчиненого, беручи до уваги, що вчинене обвинуваченим суспільно небезпечне діяння не потягло тяжких наслідків та не носило насильницький характер, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі, із застосуванням положень ст. ст. 69, 71 КК України, вважаючи, що таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
		Питання про речові докази вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
		На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд 
		 
		ЗАСУДИВ:
		 
		 ОСОБА_5  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України і призначити йому покарання, із застосуванням положень ст. 69 КК України  у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
		На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 03.10.2013 року і визначити остаточне покарання у вигляді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
		Запобіжний захід, застосований відносно засудженого ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили  залишити без змін.
		Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_5 обчислювати з 09 січня 2014 року.
		Речові докази:
		- речі, вилучені 09.01.2014 року в ході санкціонованого обшуку, які передані на відповідальне зберігання до камери схову речових доказів ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, відповідно до квитанції № 12013080010000441 (номер книги обліку речових доказів, вилучених стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження № 1, порядковий номер 61)  підлягають знищенню (т. 3 а.п. 1-7);
		- грошові кошти в сумі 1491 (одна тисяча чотириста дев`яносто одна) гривня, вилучені в ході проведення санкціонованого обшуку 09.01.2014 року у ОСОБА_5 , та передані на зберігання до УМЗ ГУМВС України в Запорізькій області, відповідно до квитанції № 160 від 09.01.2014 року по кримінальному провадженню № 12013080010000441 (номер книги обліку речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження № 602, порядковий номер 160) - конфіскувати в дохід держави (т. 3, а.п. 8-10).
		Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...