Справа № 2-а-12385/09
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13
лютого 2009 року
м. Полтава
Полтавський окружний
адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Єресько Л.О.
при секретарі - Олійник Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві
в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до апеляційного
суду Полтавської області, третя особа - Державна судова адміністрація України в
Полтавській області про зобов'язання
вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2008 року ОСОБА_1. (надалі - позивач) звернувся
до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до
апеляційного суду Полтавської області (надалі - відповідач), третя особа -
Державна судова адміністрація України про зобов'язання відповідача проводити
йому виплату щомісячного грошового утримання з підвищенням його на 25% прожиткового мінімуму для осіб, які
втратили працездатність.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначав, що він є
учасником бойових дій. Наказом голови апеляційного суду Полтавської області від
19.06.2008 р. № 9-03/87 йому було призначено з 21.03.2008 р. щомісячне грошове
утримання. Разом з тим, при розрахунку даного грошового утримання відповідачем
не було враховано вимоги ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни,
гарантії їх соціального захисту», відповідно до якої передбачено підвищення
учасникам бойових дій пенсії або щомісячного грошового утримання, що
виплачується замість пенсії в розмірі 25% прожиткового мінімуму для осіб, які
втратили працездатність.
В судове засідання сторони не з'явились, хоча в
матеріалах справи наявні докази, що вони були належним чином повідомлені про
час та місце розгляду в справі, направили суду письмові заяви з проханням
провести розгляд справи у їх відсутності. Третя особа також не забезпечила явку
в судове засідання уповноваженого представника, хоча в матеріалах справи наявні
докази, що вони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду в
справі, направили суду письмові заперечення проти позову.
В письмових запереченнях проти позову Державної судової
адміністрації України зазначено, що щомісячне грошове утримання позивачу було
нараховано правомірно у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України
від 03.09.2005 р. № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання
суддів», Закону України «Про статус суддів», які є спеціальними
нормативно-правовими актами і виключно ними визначаються порядок та умови соціального
і матеріального забезпечення суддів.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи,
приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є суддею апеляційного суду
Полтавської області з березня 2002 року та працює на цій посаді по цей час.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону України «Про статус
суддів» кожен суддя, за умови, що він працював на посаді судді не менше 20
років, має право на відставку, тобто на звільнення від виконання обов'язків за
власним бажанням або у зв'язку із закінченням строку повноважень. Судді у
відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується
за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне
грошове утримання в розмірі 80 % заробітної плати працюючого судді на відповідній посаді
судді.
Як встановлено вимогами п. 3-1 постанови Кабінету
Міністрів України від 03.09.2005 р. № 865 «Про оплату праці та щомісячне
грошове утримання суддів», в редакції постанов КМУ від 16.01.2008 р. № 19 та
від 21.05.2008 р. № 487, судді, які мають право на відставку та продовжують
працювати на посаді судді, одержують заробітну плату та щомісячне грошове
утримання у розмірі 100 % щомісячного грошового утримання, належного їм у разі виходу
у відставку.
Відповідно до постанови КМУ від 11.06.2008 р. № 545
(набрала чинності 01.03.2008 р.), було
доповнено п.3-1 вищевказаної постанови другим абзацом наступного змісту: до
стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного
грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років
зараховується, крім стажу трудової діяльності визначеного законом, половина
строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на
юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період
проходження строкової військової служби.
Згідно пп. 2.7 п. 2 Положення про порядок призначення та
виплати щомісячного грошового утримання працюючим суддям та щомісячного
довічного грошового утримання суддям у відставці, затвердженого наказом
Державної судової адміністрації України від 25.08.005 р. № 94, зареєстрованого
в Міністерстві юстиції України від 01.11.2005 р. за № 1314/11594, призначення
щомісячного грошового утримання судді проводиться наказом голови суду на
підставі отриманого від Державної судової адміністрації України погодження.
Наказом голови апеляційного суду Полтавської області від
19.06.2008 року № 9-03/87 у відповідності до вимог ст. 44 Закону України «Про
статус суддів» з 21 березня 2008 року позивачу призначено щомісячне грошове
утримання у розмірі 80% його заробітку, як такому, що має стаж роботи, що дає
право на отримання щомісячного грошового утримання судді, 20 років.
Також судом встановлено, що позивач в період з12.08.1986
по 08.07.1988 проходив строкову військову службу у Республіці Афганістан та є
учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії АБ № 295186 від
27.02.1996 р.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про статус
ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій пенсії
або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що
виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили
працездатність.
У спільному зверненні до апеляційного суду Полтавської
області ОСОБА_1. та ОСОБА_2, звертали увагу відповідача, що призначене їм
грошове утримання було розраховано без врахування вимог Закону України «Про
статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» просили призначити їм щомісячне
довічне грошове утримання з підвищенням на 150 % мінімальної пенсії за віком як
учасникам бойових дій (даний розмір підвищення
було встановлено цим же Законом до 01.07.2006 року).
Проте, підвищення до щомісячного грошового
утримання позивачу у вищевказаному
розмірі не було здійснено відповідачем, оскільки Державна судова адміністрація
України не дала погодження на таке підвищення.
На звернення апеляційного суду Полтавської області
Державна судова адміністрації України (лист від 25.07.2008 р. № КО-698/08)
роз'яснила, що суддям, які продовжують працювати на посаді судді, виплачується
щомісячне грошове утримання лише відповідно положень постанови Кабінету
Міністрів України від 03.09.2005 р. № 865 “Про оплату праці та щомісячне
грошове утримання суддів».
Щомісячне довічне грошове утримання судді - це
спрямована на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня особлива форма
соціального забезпечення суддів, яка виражається у гарантованій державою
щомісячній звільненій від сплати податків грошової виплаті, що забезпечує їх
належне матеріальне утримання.
Умови та порядок виплати щомісячного довічного грошового
утримання визначені ст. 43 Закону України «Про статус суддів» та постановою
Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання
суддів» від 03.09.2005 р. № 865.
У ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і
військову службу» зазначено, що час проходження військової служби зараховується
громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю
та стажу державної служби.
Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від
17.07.1992 р. № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та
виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам,
мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за
контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та
членам їхніх сімей» для призначення пенсій за вислугу років відповідно до
Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби,
та деяких інших осіб» до вислуги років зараховується, зокрема, дійсна військова
служба у Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних,
внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших
військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх
справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до
законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення
пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу
органів внутрішніх справ. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у
цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством колишнього
СРСР, якщо цією постановою не передбачено більш пільгових умов зарахування до
вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам
начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. У п. 3 цієї постанови передбачено, що
до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним у її п. 1,
зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці - участь у
бойових діях у воєнний час.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про статус
ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій пенсії
або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що
виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили
працездатність.
Підпунктом 4.13. пункту 4 Положення про порядок призначення
та виплати щомісячного грошового утримання працюючим суддям та щомісячного
довічного грошового утримання суддям у відставці, затвердженого наказом
Державної судової адміністрації України від 25.08.2005 р. № 94, зареєстрованого
в Міністерстві юстиції України01.11.2005 р. за № 1314/11594, суддям - ветеранам
війни щомісячне грошове утримання підвищується відповідно до Закону України
«Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального статусу».
Згідно ч. 2 ст. 2 цього ж Закону права та пільги для ветеранів
війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і
законодавством колишнього СРСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної
заміни.
Щомісячне довічне грошове утримання суддів не є пенсією,
оскільки згідно з Постановою Верховної Ради України «Про порядок введення в
дію Закону України «Про статус суддів»
(абз. 3 п. 1) фінансується і виплачується за рахунок державного бюджету (а не
за рахунок Пенсійного фонду України) в суді за останнім місцем роботи або, за
їх вибором, у суді за місцем їх проживання.
Водночас, як зазначено у рішенні Конституційного Суду
України від 18.06.2007 р. № 4-рп/2007 у справі за конституційним поданням
Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України
(конституційності) окремих положень ст. 36, пунктів 20, 33, 49, 50 ст. 71, ст.
97, 98, 104, 105 Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про
гарантії незалежності суддів), щомісячне довічне грошове утримання, як і
пенсія, є особливою формою соціального забезпечення суддів.
Враховуючи можливість пільгового обчислення періоду
проходження військової служби для зарахування його стажу роботи, який дає право
на призначення та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді,
суд виходить із того, що визначальною підставою у цьому випадку є наявність
законодавчого врегулювання, яке передбачає
включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників
певних категорій для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій,
щомісячного грошового утримання чи інших соціальних виплат. Основними актами,
на підставі яких здійснюється таке регулювання, зокрема, є Закон «Про
військовий обов'язок і військову службу» та постанова Кабінету Міністрів
України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 03.09.2005
р. № 865.
Можливість пільгового обчислення періоду проходження
військової служби пов'язується не з категорією працівників, що реалізують право
на щомісячне грошове утримання, а зі спеціальним статусом, якого ці особи
набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у
законодавчому порядку час.
З урахуванням викладеного суд вважає, що до актів
правового регулювання умов та порядку призначення суддям щомісячного довічного
грошового утримання належать і ті правові акти, які передбачають пільгове
(кратне) обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його
до стажу роботи, що дає право на призначення й отримання різних видів пенсій та
соціального забезпечення.
Згідно наказу
апеляційного суду Полтавської області від 19.06.2008 р. позивачу було
призначено щомісячне грошове утримання з 21.03.2008 р., тому і право на
отримання підвищення 25% прожиткового
мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на підставі ст. 12 Закону
України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» у
позивача виникло з 21.03.2008 р.
Враховуючи
вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають
задоволенню.
Керуючись ст. 43 Закону України «Про статус суддів»,
постановою Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове
утримання суддів» від 03.09.2005 р. № 865, ст.ст. 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163
Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний
позов ОСОБА_1 до апеляційного суду Полтавської області, третя особа - Державна
судова адміністрація України в Полтавській області про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Зобов'язати апеляційний суд Полтавської області здійснити
перерахунок щомісячного грошового утримання ОСОБА_1 з підвищенням його на 25 %
прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 21.03.2008 р. та
провести відповідні виплати.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає
законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,
встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до
Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний
суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня
складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний
термін після подачі заяви про апеляційне оскарження, в порядку, визначеному ст.
186 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 18 лютого 2008 р.
Суддя Л.О.Єресько