У Х В
А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2009 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області у складі:
Головуючого : Крегула М.М.
Суддів
: Мишинчук Н.С., Стана
І.В.
з участю
прокурора - Рацин Р.В.
захисників:
адвокатів ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3.
засуджених ОСОБА_4., ОСОБА_5.,
ОСОБА_6.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні кримінальну
справу за апеляціями адвокатів ОСОБА_1., ОСОБА_2., засуджених
ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6. на вирок Ужгородського міськрайонного суду від
13 червня 2008 року, яким
ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
українця, громадянина України, з
неповною середньою освітою, не працює, не одруженого, уродженця та
мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого
вироками :
- Ужгородського районного суду 24.04.1997 року за ст. 81 ч. З КК України до 3 років позбавлення
волі, з відстрочкою відбуття покарання на 1 рік;
- Ужгородського міського суду 26.06.1997 року за ст. 140 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі, з конфіскацією майна.
- Ужгородського
міського суду 4.07.2002 року за ст. 185 ч.2 КК України до 3 років позбавлення
волі, звільнений від відбуття покарання 11.09.2003 року на підставі
Закону
України "Про
амністію" від 12.08.2003 р.,
засуджений за ч. 1 ст. 115 КК України на 13 років
позбавлення волі; за ч. 2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі; за ч.
2 ст. 187 КК України на 10 років позбавлення волі; за ч. 4 ст. 187 КК України -
на 13 років позбавлення волі із конфіскацією майна; за ч. З ст. 289 КК України
- на 12 років позбавлення волі із конфіскацією майна.
На підставі ст. 70 КК України за
сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань остаточно визначено
ОСОБА_4. покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років із конфіскацією
майна.
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, угорець, громадянин
України, з середньою
освітою, не працює, не
одружений, раніше судимий
вироками Ужгородського міського суду :
від 22.02.1994 року за ст. 141
ч. 2 (186) КК України до
2 років позбавлення
волі у виправно-трудовій
колонії загального режиму, з конфіскацією майна;
від 24.03.1994 року за ст. 141
ч. 2 (186) КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, у
виправно-трудовій колонії загального режиму, з конфіскацією майна, із застосуванням
ст. 42 КК України до 3 років позбавлення волі,
у виховно-трудовій колонії
загального режиму, з конфіскацією усього належного йому майна;
від 05.11.2003
року за ст. ст. 185 ч. 2, 198 та 304 КК
України із застосуванням
ст. 70 КК України,
до 2 років позбавлення волі, уродженця та мешканця : АДРЕСА_2,
засуджений за ч. 2 ст.
187 КК України на 10 років позбавлення волі; за ч. 4 ст. 187 КК України на 12
років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення
менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_6. покарання у
виді позбавлення волі на 12 років з конфіскацією майна.
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, з
середньо-спеціальною освітою,
не працюючого, не одруженого, уродженця та мешканця : АДРЕСА_3, раніше
судимий :
- вироком Ужгородського
міського суду від 19
грудня 1994 року
за ст. 142 ч. 2 (187) КК
України до 5 років позбавлення волі у
виховно-трудовій колонії загального режиму,
з конфіскацією всього майна;
- вироком Ужгородського
міськрайонного суду
від 5 квітня
2004 року, за ст. 141 ч. 2 (186) КК України до
3 років позбавлення волі, звільнений з
місць позбавлення волі 03.08.2004 року по
відбуттю строку покарання
засуджений
за ч. 1 ст. 121 України на 5 років позбавлення волі; за ч. 4 ст.187 КК України
на 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На
підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш
суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_5. покарання у виді
позбавлення волі 12 років із конфіскацією майна.
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Ужгород,
Закарпатської області, українця,громадянина України, з середньою освітою, не працює, одруженого, має на утриманні малолітню доньку, раніше не судимого,
мешканця АДРЕСА_4
засуджений
за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки
позбавлення волі; за ч.3 ст. 289 КК України із застосуванням ст. 69 КК України
на 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів
шляхом часткового складання покарань остаточно до відбування ОСОБА_7. визначено
покарання у виді позбавлення волі
строком на п'ять років.
На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_7. від
відбування основного покарання звільнено з випробуванням з іспитовим строком
на 3 роки та з покладенням відповідно до
ст. 76 КК України на нього обов'язку не
виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів
кримінально-виконавчої системи та періодично з'являтися в ці органи для реєстрації.
Вироком суду ОСОБА_4., ОСОБА_6., ОСОБА_5. та ОСОБА_7.
визнані винними в
тому, що :
ОСОБА_4. 30 грудня 2004 року, приблизно о 07:00 год. перебуваючи в стані алкогольного
сп'яніння, знаходячись в будинку АДРЕСА_5, разом з невстановленою слідством
особою, під час бійки з ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_5., яка виникла між ними на грунті
особистих неприязних відносин, умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень,
наніс останньому, численні удари кулаками рук та ногами, по різним частинам тіла, чим спричинив ОСОБА_8. згідно висновку
експерта за №198 від 13.05.2005 року тяжкі тілесні пошкодження,
небезпечні для життя в момент заподіяння, у вигляді : крововиливів в м'язи шиї,
м'які тканини гортані та щитовидного хряща, крововиливів під м'які тканини зі
сторони внутрішньої поверхні голови, закритого перелому верхньої треті плечової
кістки справа, переломів 3, 4 і, зліва, по
середньо-ключичній лінії та від 4-го по 8-ме справа по біляхребтовій лінії з крововиливами в навколишні м'які тканини, багатоуламкового перелому
кісток носа, перелому кісток верхньої щелепи справа та зліва в місті їх
з'єднання із скуловими кістками, що супроводжувалось крововиливами в м'які
навколишні тканини, перелому нижньої щелепи по центру з крововиливами в м'які
навколишні тканини, перелому лівого великого ріжка під'язикової кістки, правого
та лівого щитовидного ріжка щитовидного
хряща, дуги, персневидного хряща справа та зліва.
В подальшому, ОСОБА_4. разом з невстановленою слідством
особою, усвідомлюючи, що за побиття ОСОБА_8. вони можуть бути
притягнуті до кримінальної відповідальності,
з метою її уникнення, руками задушили останнього, підтверджується
висновком експерта № 198 від 13.05.2005 року, згідно якого смерть ОСОБА_8.
настала від - механічної асфіксії, внаслідок здавлення органокомплексу шиї
руками, а потім обмотали труп ОСОБА_8. в дві простині, закріпивши їх на трупі клейкою лентою типу "скотч" та
синтетичною мотузкою, після загрузивши труп ОСОБА_8. в багажник
автомобіля марки ВАЗ 2107, д.з. НОМЕР_1, який належав останньому, вивезли труп
ОСОБА_8. з с. Концово до с. Геївці, Ужгородського району, де викинули його в
дериваційний канал, вліво від бетонного мосту, що розташований перед в'їздом в
село Р.Геївці.
Крім того, 5 березня 2004 року, приблизно о 24:00 год.
неподалік КПП військового полігону, який розташований на окраїні с.
Оріховиця, Ужгородського району, підсудний
ОСОБА_4. повторно та за попередньою змовою з підсудним ОСОБА_7. перебуваючи
в стані алкогольного сп'яніння, умисно, з метою незаконного збагачення, шляхом відкритого заволодіння чужим
майном, вчинили розбійний напад на потерпілого ОСОБА_9., який працював
приватним таксистом та керував автомобілем
марки ВАЗ 2106, білого кольору, д.з. НОМЕР_2, поєднаний з погрозою застосування
насильства небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу та
із застосування такого насильства, з погрозою вбивства, які потерпілий ОСОБА_9.
сприйняв як реальні, і які підсудні ОСОБА_4. та ОСОБА_7. можуть здійснити, та
які знайшли своє відображення в здушені шиї руками з одночасною погрозою удушення та зв'язування потерпілого
ОСОБА_9., за допомогою шнурків, його рук
та ніг, чим завдали потерпілому ОСОБА_9. фізичного болю, в результаті чого незаконно
відкрито заволоділи майном потерпілого ОСОБА_9., а саме : годинником марки
"Орієнт" вартістю 175 гривен, шкіряним гаманцем вартістю 40 гривень,
грошима в сумі 1 920 гривен та 30 доларів США, що згідно курсу
НБУ становило 159 грн. 89 коп., автомагнітолою марки "Соні" вартістю
1 100 гривен та двома акустичними колонками
марки "Соні" вартістю
75 гривен кожна
та транспортним засобом - автомобілем марки ВАЗ-2106, білого кольору,
д.з. НОМЕР_2, вартістю 18 148 гривен, що
на момент вчинення злочину у двісті п'ятдесят разів перевищувало неоподатковуваний мінімум
доходів громадян, чим
завдали потерпілому ОСОБА_9. значної матеріальної шкоди на вказану суму,
і з місця пригоди зникли.
11 листопада
2004 року приблизно о 02:00 год. підсудний ОСОБА_4., перебуваючи в стані
алкогольного сп'яніння та знаходячись неподалік будівлі православної церкви, що
розташована на окраїні с. Підгорб Ужгородського району, повторно, умисно з
метою незаконного збагачення, шляхом заволодіння чужим
майном, вчинив розбійний на
потерпілого ОСОБА_10., який працював водієм служби таксі "Візит" та автомобілем
марки ВАЗ - 2107 білого кольору, д.з. НОМЕР_3, поєднаний з погрозою
застосування насильства небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу та із застосування такого
насильства, з погрозою вбивства, які знайшли відображення в приставлені
до правого боку живота потерпілого ОСОБА_10. іграшкового
пістолету з одночасною погрозою вбивства, і вказані погрози потерпілий ОСОБА_10.
сприйняв як реальну погрозу для свого життя та здоров'я, оскільки пістолет,
яким йому погрожував підсудний ОСОБА_4. він сприйняв як справжню бойову вогнепальну зброю та таку, яку останній
може застосувати стосовно нього, в результаті чого, підсудний ОСОБА_4.
незаконно відкрито заволодів майном потерпілого ОСОБА_10., а саме: мобільним
телефоном марки „Сіменс А-40" в комплекті з батареєю живлення до нього,
загальною вартістю 280 грн., карткою стартового
пакету мобільного оператора "Джинс" з номером НОМЕР_4 вартістю
50грн., на рахунку якої знаходилось 20 гривен та грошима в сумі
120 гривен. Після з викраденим майном зник, чим спричинив потерпілому ОСОБА_10.
матеріальної шкоди на загальну суму 470 гривен.
4 березня 2005 року приблизно о 04:00 год. підсудний
ОСОБА_4., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та
знаходячись біля поля, яке розташоване на окраїні с. Холмок Ужгородського
району, повторно, умисно, з метою незаконного збагачення шляхом заволодіння чужим майном, вчинив розбійний
напад на потерпілого ОСОБА_11 , який працював водієм служби таксі
"Сіті" та керував автомобілем марки ВАЗ-2107 білого кольору, д.з. НОМЕР_5, поєднаний з погрозою застосування
насильства небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу
та із застосування такого насильства, з погрозою вбивства, які потерпілий
ОСОБА_11. сприйняв як реальні, і які
підсудний ОСОБА_4. може здійснити, та які знайшли своє відображення в намаганні
підсудним ОСОБА_4. нанести удар побутовим ножем потерпілому ОСОБА_11. в область
шиї та здушення шиї руками з одночасною погрозою їства, чим завдав потерпілому
ОСОБА_11. фізичного болю, в результаті чого незаконно відкрито заволодів майном потерпілого ОСОБА_11., а саме :
мобільним телефоном марки "Алькатель" моделі "715" в
комплекті з батареєю живлення до нього, загальною вартістю 600 гривен, карткою
від стартового пакету мобільного :
оператора "ЮМС" з номером НОМЕР_6, що знаходилась в телефоні вартістю
50 гривень, на рахунку якої знаходилось 3 грн., та грошима в сумі 300
гривень, і з викраденим зник, чим спричинив потерпілому ОСОБА_11. матеріальної
шкоди на загальну суму 953 гривні.
16 березня 2005 року приблизно о 11:00 год. підсудний
ОСОБА_4., знаходячись на автосервісі
ПП "Макарович", який розташований на території радгосп-заводу Великолазівський", в мікрорайоні "Горяни"
АДРЕСА_6, повторно, умисно, таємно викрав мобільний телефон марки
"LG", моделі "1300" в
комплекті з батареєю живлення до нього,
загальною вартістю 700 гривен та картку від стартового пакету мобільного оператора "UМС" з
номером НОМЕР_7 вартістю 100 гривен, що належали потерпілому ОСОБА_12. Після
чого, з викраденим майном зник, чим спричинив
потерпілому ОСОБА_12. матеріальної шкоди на загальну суму 800 гривен.
Крім того, 16 березня 2005 року приблизно о
24:00 год. навпроти будинку АДРЕСА_7, підсудний ОСОБА_4. повторно, та за
попередньою змовою з ОСОБА_6., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння
умисно, з метою незаконного збагачення шляхом відкритого заволодіння чужим
майном, вчинили розбійний напад на потерпілого ОСОБА_13., поєднаний з погрозою
застосування насильства небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала
нападу та із застосування такого насильства, з погрозою вбивства, які
потерпілий ОСОБА_13. сприйняв як реальні, і які
підсудні ОСОБА_4. та ОСОБА_6. можуть здійснити, та які знайшли своє
відображення в здушенні шиї руками з
одночасною погрозою удушення, нанесення ударів руками зігнутими в кулак в область
лівої щоки та затилок потерпілого ОСОБА_13., що мали місце в салоні в автомобіля марки ВАЗ 2104, білого кольору,
д.н.з. НОМЕР_8, яким керував потерпілий ОСОБА_13., як водій служби таксі
"004". Крім того, після звільнення від захвату, потерпілий ОСОБА_13.
вибіг з салону автомобіля, де в подальшому його наздогнав підсудний ОСОБА_4. та почав наносити йому удари
ногами в різні частини тіла, після чого, поваливши на землю почав його
там утримувати, а підсудний ОСОБА_6. в свою чергу, почав наносити потерпілому
ОСОБА_13. удари ногами в область голови, обличчя та рук, чим завдали
потерпілому ОСОБА_13. тілесні ушкодження, які згідно висновку судово - медичної
експертизи № 438 від 6 травня 2005 року, протягли за собою розлад здоров'я більше 21 дня та виразились у вигляді
закритого перелому лівої променевої
кістки в нижній
третині без зміщення
та підшкірні крововиливи обличчя,
та відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості. В результаті чого,
підсудні ОСОБА_4. та ОСОБА_6., під час скоєння розбійного нападу, незаконно
відкрито заволоділи майном потерпілого ОСОБА_13. а саме : мобільним телефоном
марки "Сіменс С-62" в комплекті з батареєю живлення до нього,
загальною вартістю 470 гривень, карткою стартового пакету "Супер
Джинс" з номером НОМЕР_9, вартістю 60
гривень, на рахунку якої знаходилось 2 гривні, із викраденим зникли, чим спричинили потерпілому ОСОБА_13. матеріальної
шкоди
на загальну суму 532 гривні.
18 березня 2005 року приблизно о 3.40 год. підсудний
ОСОБА_4., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та
знаходячись біля будинку АДРЕСА_8,
повторно, умисно, з метою незаконного збагачення шляхом заволодіння
чужим майном, вчинив розбійний напад на потерпілого ОСОБА_15., який працював
водієм служби таксі "Візит" та керував автомобілем марки ВАЗ - 2107
білого кольору, д.з. НОМЕР_10, поєднаний з погрозою застосування насильства
небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу та із застосування
такого насильства, з погрозою вбивства, які потерпілий ОСОБА_15. сприйняв як
реальні, і які підсудний ОСОБА_4. може здійснити, та які знайшли своє
відображення в намаганні підсудного ОСОБА_4. нанести
удар побутовим ножем потерпілому ОСОБА_15. в область шиї та здушення шиї руками з одночасною погрозою удушення, чим завдав
потерпілому ОСОБА_15. річного болю,
в результаті чого незаконно відкрито заволодів грошима останнього в сумі
80 гривен та транспортним засобом - автомобілем марки ВАЗ-2107, білого кольору,
д.з. НОМЕР_10, вартістю 16 828 гривен, який належить потерпілій ОСОБА_14. та
яким керував на підставі доручення потерпілий ОСОБА_15., чим завдав потерпілій
ОСОБА_14. значної матеріальної шкоди на суму 16 828 гривен та потерпілому
ОСОБА_15. на суму 80 грн.
Крім
того, підсудний ОСОБА_4., умисно, з корисливих спонукань, з метою незаконного збагачення шляхом незаконного
заволодіння чужим майном, організував бійку
злочинну групу до складу якої шляхом вербування залучив підсудних ОСОБА_6 та
ОСОБА_5., при цьому, особисто розподілив ролі кожного, при яких він сам виступав
в ролі організатора та безпосереднього виконавця злочинних дій, а підсудні ОСОБА_6. та ОСОБА_5. - були виконавцями
злочину. Підсудний ОСОБА_4. особисто розробив план скоєння злочину та план
діяльності створеної ним злочинної групи, визначив та розподілив функції
кожного учасника групи, від яких вимагав чіткого виконання всіх його
вказівок, з метою досягнення запланованого результату та після вчинення
злочинів розподіляв кошти, отримані в наслідок чинної діяльності групи.
Так,
7 лютого 2005 року приблизно о 23:30 год. підсудний ОСОБА_4., в складі
організованої ним злочинної групи, разом з підсудними ОСОБА_6. та ОСОБА_5., згідно раніше розробленого злочинного
плану та розподілених ролей, з метою досягнення запланованого результату
- незаконного збагачення шляхом відкритого
заволодіння чужим майном, використовуючи наперед заготовлені спортивні матерчаті шапки з прорізами для очей,
перебуваючи в стані алкогольного спяніння, та знаходячись біля гуртожитку
АДРЕСА_9, повторно, умисно, вчинили розбійний напад на Втерпілого ОСОБА_16., поєднаний з погрозою
застосування насильства небезпечного життя та здоров'я особи, яка
зазнала нападу та із застосування такого насильства, які потерпілий ОСОБА_16.
сприйняв як реальні, і які підсудні ОСОБА_4., ОСОБА_6 В. та ОСОБА_5. можуть
здійснити, та які знайшли своє відображення в нанесення
ударів руками зігнутими в кулак в область правого вуха та нанесенні ударів ногами по кінцівках потерпілого. Після чого,
діючи згідно розробленого плану та розподілених
ролей, підсудний ОСОБА_4., повалив потерпілого ОСОБА_16. на землю де
почав його утримувати, закриваючи своєю долонею його рот, та перевіряти
вмістиме кишень. В свою чергу, підсудний ОСОБА_5., діючи згідно розробленого плану та відведеної йому ролі,
підійшовши до потерпілого ОСОБА_15. вижав
своїм коліном грудну клітку потерпілого та наніс йому декілька ударів руками зігнутими
в кулак в область голови, після чого, також почав перевіряти вмістиме кишень
курточки потерпілого. В цей час, підсудний ОСОБА_6., діючи згідно розробленого
плану та відведеної йому ролі, вирвавши з рук потерпілого спортивну сумку та відійшовши в
сторону почав перевіряти
її вмістиме, одночасно роздивляючись по сторонам з метою
недопущення появи сторонніх осіб та виявлення незаконних дій. Внаслідок
вчинення розбійного нападу та нанесення тілесних ушкоджень потерпілому
ОСОБА_16., підсудні ОСОБА_4.,
ОСОБА_6. та ОСОБА_5. завдали йому тілесні ушкодження у вигляді посттравматичної перфорації правої барабанної перетинки, які згідно
висновку судово - медичної експертизи № 539 від 21 червня 2005
року та доповнення до нього від 26 червня 2005 року, які являються легкими тілесними ушкодженнями з короткочасним розладом здоров'я. В ході розбійного
нападу, підсудні ОСОБА_4., ОСОБА_6. та ОСОБА_5, незаконно відкрито заволоділи
майном потерпілого ОСОБА_16., а саме :
мобільним телефоном марки "Соні Еріксон" моделі "Т-300" в
комплекті з батареєю живлення до нього,
загальною вартістю 400 гривен,
карткою стартового пакету «Джинс" з номером НОМЕР_11,
вартістю 25 гривен, зарядним пристроєм до мобільного телефону марки "Соні
Еріксон" вартістю 30 гривен та грошима в сумі 50 гривен. Після чого, з
викраденим зникли, чим спричинили потерпілому ОСОБА_16. матеріальної шкоди на
загальну суму 505 гривен.
Крім
того, 24 березня 2005 року приблизно о 24:00 год. підсудний ОСОБА_5 і,
перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, та знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_10, під час сварки з підсудним ОСОБА_4., яка раптово виникла на ґрунті
особистих неприязних відносин між ними, умисно, наніс останньому, один
удар великою металевою вилкою з кухонного набору в грудну клітку зліва, в
область 5-го міжребер'я по задній аксілярній лінії, спричинивши тим самим
потерпілому ОСОБА_4. згідно висновку судово
- медичної експертизи № 354 від 6 квітня 2005 року тяжкі тілесні ушкодження у
вигляді: колото проникаючого поранення грудної клітки зліва, лівобічний пневмоторакс, які є небезпечними для життя в
момент спричинення.
В своїй апеляції
адвокат ОСОБА_1 зазначає, що
винуватість засудженого ОСОБА_4. в
умисному вбивстві ОСОБА_8. та
вчиненні ним інших злочинів у складі
організованої злочинної групи
не доведена, а вирок
суду в цій
частині обґрунтовано одними
лише показаннями свідка
ОСОБА_17., даними на досудовому слідстві, показання якої є суперечливими та
містять протиріччя з
іншими доказами у
справі. Свідок ОСОБА_17 у
судовому засіданні не
допитана, не дивлячись на неодноразові
клопотання учасників процесу
про необхідність її
допит у судовому засіданні.
Досудовим
слідством не встановлено як автомобіль
потерпілого, який зник разом
з потерпілим, так і
свідків на які
посилалась свідок ОСОБА_17,
зокрема особа по імені
ОСОБА_18.
Не
спростовано алібі засудженого
ОСОБА_4, зокрема, показання свідка
ОСОБА_19., щодо
місцеперебування ОСОБА_4 в момент вбивства на його
квартирі.
Не встановлено
і мотив убивства.
Просить вирок
суду в цій
частині скасувати, а справу
закрити. Дії ОСОБА_4. з частини 4
ст. 187 КК України, перекваліфікувати на ч.
2 ст.
187 КК України.
Адвокат
ОСОБА_2. в своїй
апеляції зазначає, що висновки
суду про засудження
ОСОБА_5. за ч. 4 ст. 187 та ч. 1 ст. 121 КК
України не відповідають
фактичним обставинам справи і не
підтверджені доказами у
справі.
Вказує, що
обвинувачення ОСОБА_5. у вчиненні
цих злочинів обґрунтовано
лише показаннями інших
підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_6а, які
одержані на досудовому слідстві внаслідок застосування
незаконних методів слідства ( погрози, фізичне застосування, тиск), про що
останні неодноразово звертались із
скаргами до слідчого, прокурора,
суду, однак які не
знаходили своєї об'єктивної
оцінки. Жодних інших доказів його
вини у справі
немає.
Просить вирок суду
скасувати і виправдати засудженого
ОСОБА_5.
В апеляції
засуджений ОСОБА_4. також
зазначає, що висновки суду
про його винуватість в
умисному вбивстві ОСОБА_8.,
організації злочинної группи і вчиненні
з її участю злолчинів не відповідають фактичним
обставинам справи і не
підтверджується доказами у справі. Зазначає неповноту та однобічність
як досудового, так і судового
слідства. Вказує, що свідчення ОСОБА_19.
про його алібі нічим
не спростовано. Засуджений ОСОБА_5. тілесних ушкоджень
йому не наносив і
він його оговорив
під тиском працівників
міліції, оскільки до нього
застосовувались недозволені методи
слідства.
Судове
слідство проведено упереджено, заявлені ним клопотання про виклик
і допит свідків, відвід головуючому
не вирішувались і в
протоколі судового засіданні такі не
зазначено.
Він неодноразово
заявляв клопотання про
надання йому можливості
прослухати фонограму фіксування
судового процесу технічними
засобами, однак такої
можливості йому не
було надано. Вважає, що це зроблено умисно, оскільки сам судовий
процес вівся упереджено і необєктивно, докази досліджувались однобічно, на
окремі питання підсудних
відповідав або прокурор, або
головуючим давались навідні
запитання.
Просить
вирок суду скасувати, а
справу направити для додаткового
розслідування.
Засуджений
ОСОБА_5. в своїй
апеляції також вказує, що висновки суду
першої інстанції про його
винуватість в розбійному
нападі та умисному
заподіянні ОСОБА_4 тяжкого
тілесного ушкодження не
відповідають фактичним обставинам
справи та не стверджуються дослідженими
доказами.
Підсудний ОСОБА_4.
обмовив його у вчиненні
злочинів під фізичним
та психічним тиском
працівників міліції, від своїх
показань останній відмовився, а
іншими доказами його
вина не підтверджена. Однак, суд не мотивуючи
свого рішення взяв за основу
такі показання підсудного. Судове слідство
велось однобоко та
упереджено, суд дав доказам
однобічну оцінку, а його клопотання
залишились поза увагою
суду.
Головуючим у справі
ігнорувалось право підсудних у
наданні та дослідженні
доказів, право на ознайомлення
з матеріалами справи, протоколом судового
засідання та прослуховування фонограми фіксування судового
процесу технічними засобами, поскільки судове слідство
велось упереджено та необєктивно, а фіксування
процесу технічними засобами
- формально.
У своїй апеляції
засуджений ОСОБА_6. також вказує
на порушення процесуальних норм в
процесу досудового та
судового слідства, неповноту та
однобічність дослідження доказів,
не недоведеність його
вини у вчиненні
розбійного нападу на потерпілого
ОСОБА_13, а також на
відсутність ознак вчинення злочину
у складі організованої
групи.
Заслухавши
доповідь судді, пояснення
адвокатів ОСОБА_1., ОСОБА_2.,
, підсудних ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., які підтримали
свої апеляції, пояснення адвоката
ОСОБА_3., промову прокурора
Рацин Р.В. про
необхідність скасування
вироку з направленням справи
на новий судовий
розгляд, дослідивши матеріали
кримінальної справи, апеляційний суд вважає, що вирок
суду підлягає до
скасування з таких
підстав.
За змістом
ч. 2 ст. 17 , ст.. 218, ст..
263 КПК України
слідчий і суд
зобов'язані у справах про
злочини, за які законом передбачене покарання у
виді позбавлення волі
на строк більше
десяти років, до яких,
зокрема, відноситься і санкція ч. 1 ст.
115 КК
України за якою
засуджено ОСОБА_4., роз'яснити
обвинуваченому ( підсудному ) право
на розгляд справи
в суді першої
інстанції одноособово суддею чи
колегіально судом у
складі трьох суддів. При
цьому обвинуваченому забезпечується вільний
вибір складу суду, який має
розглядати справу.
Як
видно із протоколу
від 19.04.2007 року слідчим
ОСОБА_4. роз'яснено право
заявляти клопотання про
розгляд справи суддею
одноособово або судом
колегіально і останній висловив
думку щодо розгляду
справи судом одноособово (т.11, а.с. 124).
Однак, у
своєму письмовому клопотанні
від 11.06.2007 року
(надійшло до суду 11.06.2007 року
за №11968), ще до попереднього розгляду суддею справи, обвинувачений ОСОБА_4,
заявив, що бажає, щоб його
кримінальна справа
розглядалась у суді
першої інстанції колегіально ( т.12, а.с.34-35).
Не
дивлячись на те, що це клопотання обвинуваченого ОСОБА_4.,
відповідає вимогам ч. 2
ст. 17 та ст..
263 КПК України,
суддя при попередньому розгляді
справи (постанова від
05.07.2007 року) не вирішив клопотання ОСОБА_4., як це передбачено ст. 253
КПК України та не призначив
справу до колегіального розгляду ( т.12, а.с. 42-43).
Про вирішення
цього клопотання ОСОБА_4. також заявив
підсудний ОСОБА_6. у своєму
письмовому клопотанні від
07.09.2007 року, одночасно заявивши
відвід головуючому ОСОБА_20.. Постановою голови
суду від 27.09.2007
року у задоволенні
клопотання про відвід
головуючого було відмовлено,
однак клопотання ОСОБА_4.
про колегіальний розгляд
справи так і не було
вирішено.
Перевіркою матеріалів
кримінальної справи (заяв і клопотань
підсудних, протоколів
судового засіданні) встановлено, що підсудний
ОСОБА_4. свого клопотання
від 11.06.2007 року не відкликав, а
навпаки 29.05.2008 року
заявив письмовий відвід головуючому ОСОБА_20., де
знову зазначив, що його
попередні клопотання, в т.ч.
про колегіальний розгляд
справи так і не
вирішено ( т.12, а.с. 207-209).
Як видно, всупереч вимогам
ст.. 263 КПК України
дане клопотання підсудного
ОСОБА_4. про колегіальний розгляд справи судом
у складі трьох суддів не вирішено,
чим грубо порушено
права підсудного під
час судового розгляду
справи.
Таким чином, залишилось
нереалізованим, одне із фундаментальних прав
підсудного ОСОБА_4. здійснити
вільний вибір складу
суду. У
зв'язку з цим, вирок
винесено незаконним складом
суду, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 370 КПК
України є істотним
порушенням вимог кримінально-процесуального закону, яке
тягне за собою його безумовне скасування.
Крім того, відповідно до п. 10 ч.
2 ст. 370 КПК України вирок суду в усякому разі належить скасувати,
якщо перебіг судового процесу у передбачених кримінально-процесуальним законом
випадках не фіксувався за допомогою технічних засобів.
Згідно зі ст. 87-1
КПК України фіксування судового процесу
за допомогою звукозаписуючої апаратури чи інших технічних засобів у суді першої
інстанції при розгляді кримінальної справи по суті здійснюється на вимогу хоча
б одного учасника судового розгляду або за ініціативою суду.
Як убачається з матеріалів справи, підсудні звернулись до суду із заявою про
повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючої апаратури. Як
видно суд задовольнив клопотання підсудних, однак
всупереч п. 7 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 87-1
КПК УКраїни повне фіксування
судового процесу не велось. Із
акту ( без дати), складеного розпорядником та
секретар судового засідання,
вбачається, що аудіоапаратура вийшла з ладу
у зв'язку з чим фіксування судового
процесу технічними засобами
п'яти судових засідань
відтворити неможливо ( т. 13,
а.с. 149).
У зв'язку з наведеним,
апеляційний суд вважає, що
доводи підсудних про те, що
фіксування судового процесу технічними
засобами здійснювалось
неналежним чином є неспростовними, адже таке фіксування велось
з порушенням вимог Інструкції про
порядок фіксування судового
процесу технічними засобами від 21 липня
2005 року №84, оскільки
не було створено
архівної копії фонограми.
Недодержання судом при розгляді
справи зазначених вище вимог
кримінально-процесуального
закону щодо повного фіксування судового
процесу технічними засобами
на вимогу підсудних
та не забезпечення їх неодноразових
клопотань на прослуховування фонограми у
зв'язку її відсутністю , відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 370 КПК є також
істотним порушенням кримінально-процесуального закону і, нарівні з
вищенаведеним істотним порушенням
кримінально-процесуального закону -
незабезпеченням права на
колегіальний розгляд справи, тягне скасування вироку.
Враховуючи,
що судом
першої інстанції при
розгляді справи були
допущені істотні порушення
кримінально-процесуального
закону, які виключали можливість
постановлення вироку, а також
неповнота дослідження
доказів по справі, внаслідок чого
прийнято передчасне і
необґрунтоване рішення про
винність як ОСОБА_4, так і інших
засуджених, апеляційний суд вважає, що
вирок відповідно до вимог
ст..ст. 370, 374 КПК України підлягає до скасування
з направленням справи
на новий судовий розгляд.
Крім
того, у справі допущено і
однобічність та неповноту
судового слідства. Зокрема,
судом не були допитані
свідки, показання яких є
суттєвими для правильного
вирішення справи, зокрема, свідок
ОСОБА_17. у справі
про вбивство ОСОБА_8., на
допиті якої настоювали
підсудний ОСОБА_4. та його
захисник, не досліджено інші
докази для підтвердження
чи спростування обставин,
які мають істотне
значення для правильного
вирішення справи.
Не усунуто
судом і суперечності
в доказах, які мають
істотне значення для
висновків суду і які
зазначені в клопотаннях та заявах підсудних і
їх захисників.
Не повно зясовано судом і
причини зміни показань підсудними ОСОБА_4.
та ОСОБА_6. щодо
участі у вчиненні злочину ОСОБА_5., не
перевірено їх показання
на основі сукупності усіх
доказів у справі.
Таким чином, суд допустив такі істотні порушення вимог кримінально-процесуального
закону, які, на думку колегії суддів, перешкодили йому повно та всебічно
розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок.
Оскільки зазначені порушення вимог кримінально-процесуального закону є
істотними і стосуються усіх
засуджених, то вирок,
відповідно до вимог ч. 2
ст. 374 КПК України підлягає скасуванню, а кримінальна
справа - направленню на новий судовий розгляд, підчас якого суду необхідно
повно й об'єктивно дослідити обставини справи та прийняти законне й
обґрунтоване рішення з дотриманням відповідних вимог КПК України.
На підставі наведеного
апеляції захисників та підсудних
підлягають до часткового
задоволення.
Керуючись ст.. ст.. 365, 366
КПК України, апеляційний суд , -
у х в а л и в :
Апеляції захисників ОСОБА_1.,
ОСОБА_2., засуджених ОСОБА_4., ОСОБА_6.,
ОСОБА_5. задовольнити частково.
Вирок Ужгородського міськрайонного суду
від 13 червня
2008 року щодо ОСОБА_4., ОСОБА_6., ОСОБА_5. та
ОСОБА_7. скасувати, кримінальну
справу направити на
новий судовий розгляд
до того ж
суду в іншому
складі.
Запобіжний захід підсудним
ОСОБА_4., ОСОБА_6, ОСОБА_5. -
тримання під вартою
та ОСОБА_7. - підписку про
невиїзд - залишити без зміни.
Судді :