Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/29981/13-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; дорожнього руху; транспорту та перевезення пасажирів; дорожнього руху.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.02.2014. Забезпечено надання загального доступу: 26.02.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                                               Провадження № 2-а/522/69/14
		                                                                                                             Справа № 522/29981/13-а
		                                                          
		                                                             ПОСТАНОВА
		                                              ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		28 січня 2014 року                                                                                         м. Одеса
		Приморський районний суд м. Одеси у складі:
		                         головуючого судді - Домусчі Л.В.,
		                         при секретарі - Герасименко Ю.С.,
		        розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до посадової особи - старшого інспектора ДПС спеціального загону ДПС ОП при МВС України старшого лейтенанта міліції Котвицького Вячеслава Вікторовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі,-
		 
		                                                       ВСТАНОВИВ:
		 
		        Позивач ОСОБА_1 29.11.2013 року звернувся до суду з адміністративним позовом до посадової особи - старшого інспектора ДПС спеціального загону ДПС ОП при МВС України старшого лейтенанта міліції Котвицького Вячеслава Вікторовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АА2 № 430600 від 27.11.2013 року та закриття провадження по справі за п.1 ч.1 ст.247 КпАП України. 
		 В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне: 27.11.2013 року в 16 годині 40 хвилин старший інспектор ДПС ОП при УМВС України старший лейтенант міліції Котвицький В.В. (надалі інспектор) склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення серії АГ2 № 242099 у зв'язку з тим, що він 27.11.2013 року в зазначений час в м. Одесі по провулку Маяковському керував автомобілем марки «BMW-530і», д./н. НОМЕР_1, на якому був відсутній номерний знак та вказаний автомобіль знаходиться в міжнародному русі на території України більш ніж 2 місяці, а саме з 06.01.2013 року по 27.11.2013 року, тимчасово не зареєстрований у органах ДАІ у встановленому порядку, чим порушив вимоги п.29.2 ПДР України. Після складання протоколу інспектор виніс постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АА2 № 430600 від 27.11.2013 року, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КпАП України та оштрафовано на суму 170 грн.. В своїх поясненнях внесених до вказаного протоколу він зазначив, що знаходячись у робочому офісі за адресою: АДРЕСА_1, він зняв задній номерний знак зі свого автомобіля та закріпив інший номерний знак для фотографування автомобіля та запізнюючись на зустріч до слідчого, забув встановити належний номерний знак. Однак, одразу після зупинення його інспектором він встановив на свій автомобіль належний номерний знак, замість номерного знаку «НОМЕР_2», який був встановлений для створення фотографії, тим самим усунув вказаний недолік. В його діях щодо заміни номерного знаку відсутній жодний умисел. З урахуванням того, що він на місті усунув недоліки щодо номерного знаку свого автомобіля, а також того, що його діями не заподіяно майнової шкоди жодній особі, вважає, що інспектор не повинен був складати на нього протокол та виносити постанову, а повинен був закрити справу на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України. Він також не погоджується з твердженням інспектора щодо порушенням вимог п.29.2 ПДР України у зв'язку з тим, що його автомобіль тимчасово перебуває на території України, як транспортний засіб комерційного призначення, що вбачається з Договору доручення на купівлю та доставку товарів № 42 від 29.12.2012 року, в тому числі і з інших документів, а саме: Доповненням № 1 до вказаного договору, довіреністю № 42 від 29.12.2012 року та шляховим листом службового автомобіля № 42 від 29.12.2012 року. Митницею встановлено 3-річний строк тимчасового ввезення вказаного транспортного засобу на митну територію України, який обчислюється з моменту його ввезення, тобто з 06.01.2012 року по 06.01.2015 року. На підставі вказаного в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення за п.29.2 ПДР України, так як порядок щодо реєстрації транспортних засобів тимчасово ввезених на територію України розповсюджується лише на транспортні засоби особистого користування, а його транспортний засіб ввезений як засіб комерційного призначення. Крім того, інспектор не мав повноважень на складання протоколу, оскільки у відповідності до п.1 ч.1 ст.255 КпАП України у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 КпАП України, протоколи мають складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ, стосовно правопорушень передбачених лише ч.4 та ч.7  ст. 121 КпАП України. Отже, протокол за ч.6 ст.121 КпАП України складений на нього особою, яка не уповноважена його складати.
		        В судове засідання 28.01.2014 року позивач ОСОБА_1 не з'явився, але надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності. 
		        В судове засідання не з'явився відповідач старший інспектор ДПС спеціального загону ДПС ОП при МВС України старший лейтенант міліції Котвицький В.В., хоча був повідомлений належним чином про час, дату та місце судового засідання, чим позбавив суд можливості вислухати його думку по суті, заяви про розгляд справи за його відсутністю суду не надано. При цьому, з боку відповідача 28.01.2014 року на електронну адресу суду надійшли заперечення в яких відповідач просив відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог а постанову в справі про адміністративне правопорушення залишити без змін. Також, 17.01.2014 року до суду з боку начальника спеціального загону ДПС ОП при МВС України надійшли заперечення на позов, згідно яких просив відмовити позивачу в задоволенні позову. У вказаних запереченнях також міститься клопотання про розгляд справи без участі представника спеціального загону ДПС ОП при МВС України.
		        У відповідності до ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. 
		        Дослідивши матеріали справи, додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
		        З матеріалів справи вбачається, що на ОСОБА_1 (надалі Позивач) старшим інспектором ДПС спеціального загону ДПС ОП при МВС України Котвицьким В.В. (надалі Відповідач, Інспектор) було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АГ2 № 242099 від 27.11.2013 року, а також винесена постанова серії АА2 № 430600 від 27.11.2013 року, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.6 ст. 121 КпАП України, у вигляді штрафу в розмірі 170,00 гривень (а.с.5-6).        
		         Відповідно до ч.1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
		         Судом встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АГ2 № 242099 від 27.11.2013 року, складеного старшим інспектором ДПС спеціального загону ДПС ОП при МВС України Котвицьким В.В. відносно ОСОБА_1 зазначено, що 27.11.2013 року в 16 годині 30 хвилин у м. Одесі по пров. Маяковському ОСОБА_1 керував автомобілем марки «BMW-530і», д./н. НОМЕР_1, на якому був відсутній номерний знак та вказаний автомобіль знаходився в міжнародному русі на території України більше двох місяців, а саме з 06.01.2013 року по 27.11.2013 року та тимчасового незареєстрований у Державтоінспекції у встановленому порядку, чим порушено вимоги п.п. 2.9 (в) та 29.2 Правил дорожнього руху України (надалі ПДР). 
		В протоколі про адміністративне правопорушення в графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення»  ОСОБА_1 письмово зазначив, що знаходячись у робочому офісі за адресою: АДРЕСА_1, він зі свого автомобіля зняв задній номерний знак «НОМЕР_1» та закріпив сувенірний номерний знак «НОМЕР_2» для фотографування автомобіля, та запізнюючись на зустріч до слідчого, забув встановити на автомобіль задній номерний знак «НОМЕР_1», але одразу ж після зупинення інспектором автомобіля «BMW-530і», д./н. НОМЕР_1, який перебував під його керуванням, до складення протоколу про адміністративне правопорушення, встановив на свій автомобіль задній номерний знак НОМЕР_1, замість номерного знаку «НОМЕР_2», тим самим на місті усунув вказаний недолік.
		Згідно постанови про адміністративне правопорушення серії АА2 № 430600 від 27.11.2013 вбачається, що Позивач був притягнутий до адміністративної  відповідальності за ч.6 ст.121  КпАП України, та на нього накладено штраф в розмірі 170 гривень (а.с.6).  
		         За адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, п'ятою та шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою статті 122, частинами першою, другою статті 123, статтею 125, частиною першою статті 126, частинами першою, другою статті 127 та частинами третьою, восьмою, дев'ятою статті 133-1 КУпАП працівники Державтоінспекції МВС, які мають спеціальні звання, відповідно до своїх функціональних обов'язків самостійно виносять постанови в справах про адміністративні правопорушення.
		Згідно п.3 ч.2 ст.222 КпАП України розглядати справи про адміністративне правопорушення по ст. 121 ч.6 КпАП України і накладати адміністративні стягнення мають право від імені органів Державтоінспекції МВС України - працівники  ДАІ МВС України, які мають спеціальні  звання.
		Відповідно до положень п.1 ч.1 ст. 255 КпАП України у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про адміністративні правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ стосовно адміністративних правопорушень, передбачених лише частинами четвертою та сьомою статті 121 КпАП України.
		         Відповідно до Інструкції з питань  діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України 27.03.2009 року № 111 функції контролю за дорожнім рухом, тобто виявлення порушень законодавства, правил, норм і стандартів у сфері убезпечення дорожнього руху покладені на підрозділи дорожньо-патрульної служби ДАІ.
		         Пунктом 6.11. зазначеної Інструкції надає право співробітникам ДПС для попередження та припинення злочинів, а також адміністративних правопорушень, у межах своєї компетенції застосовувати до порушників заходи адміністративного впливу.
		         Згідно ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
		         Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових чи службових осіб.
		          Відповідно до ч.2 ст. 283 КпАП України постанова повинна містити: найменування органу(посадової особи), який виносить постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, відносно якої розглядається справа; опис обставин, встановлених при розгляді справи;вказівка на нормативно-правовий акт, передбачаючий відповідальність за скоєне адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
		            Згідно п.2.21. Наказ/Інструкція,  МВС, від 26.02.2009,  № 77 "Про затвердження Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху"   винесення постанови за вчинення правопорушення, передбаченого частинами першою, другою, третьою та шостою статті 121, може здійснюватися за місцем скоєння правопорушення за наявності відомостей про те, що це порушення не є повторним протягом року. У разі неможливості встановити повторність постанова в справі про адміністративне правопорушення на місці його вчинення не виноситься, а складається тільки протокол про адміністративне правопорушення, який у п'ятиденний строк надсилається до підрозділу Державтоінспекції за місцем проживання правопорушника з метою здійснення перевірки на наявність повторності правопорушення та вжиття заходів щодо подальшого розгляду. Після перевірки правопорушник повідомляється про місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. 
		         З  матеріалів справи вбачається. що інспектор ДПС ОП при МВС України Котвицьким В.В. при винесенні постанови відносно позивача не перевіряв чи є це правопорушення повторним та не надсилав матеріали для перевірки до підрозділу Державтоінспекції за місцем проживання правопорушника та вжиття подальшого розгляду.
		        Згідно п.1 ст. 255 КпАП України у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати: уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (частина перша статті 44, статті 441, 461, 462, 51, 512, 92, частина перша статті 1061, стаття 1062, частини четверта і сьома статті 121, частини третя і четверта статті 122, статті 1222, 1224, 1225, частини друга і третя статті 123, стаття 124, частина четверта статті 127, частини перша і друга статті 1271, стаття 130, частина третя статті 133, стаття 1351, стаття 136 (про порушення на автомобільному транспорті), стаття 139, частина четверта статті 140, статті 148, 151, 152, 154, 155, 1552 - 1562, 159, 160,   162 - 1623, 164 - 16411, 16415, 16416, 1651, 1652, 16614 - 16618, 1724 - 1729, 173 - 1732, 174, стаття 1751 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 176, 177, 178 - 1811, 1813 - 1852, 1854 - 1859, 186, 1861, 1863, 1865 - 187, 18828, 189 - 196, статті 2041, 2061, 2126, 2127, 2128, 21210, 21212, 21213, 21214, 21220);
		         Судом встановлено, що відповідачем відносно позивача була винесена постанова серії АА2 № 430600 від 27.11.2013 року, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.6 ст. 121 КпАП України «на місці вчинення правопорушення», всупереч положення п. 3 ч. 2 ст. 222 КпАП України, а відтак, вказана постанова інспектором ДПС на місці вчинення правопорушення винесена бути не могла, оскільки таку постанову повинні виносити відповідні працівники Державтоінспекції МВС України, які мають спеціальні звання щодо розгляду адміністративних матеріалів, відповідно до положень п. 3 ч. 2 ст. 222 КпАП України, і в порядку визначеному ст. ст. 278 - 280 КпАП України, чого відповідачем дотримано не було. 
		         Відповідачем всупереч положення п. 3 ч. 2 ст. 222 КпАП України та п. 4.1 (абзац 3) Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС України від 26.02.2009 року № 77 (далі - Інструкції), не надано суду жодних доказів, що він має спеціальне звання та відповідно до своїх функціональних обов'язків має право самостійно виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення, оскільки відповідно до п. 12.4 цієї ж Інструкції таке право тільки надано інспекторам з адміністративної практики Державтоінспекції МВС України, яким, відповідно до положень п. 16.6 наказу МВС України N 111 від 27.03.2009 року "Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС", він був зобов'язаний передати складений ним адмінпротокол.
		Суд,  критично ставиться до посилання Відповідача на лист начальника спеціального загону ДПС ОП при МВС України в якості підтвердження повноважень Відповідача на розгляд справи про адміністративне правопорушення на території м. Одеси, оскільки до суду такий лист не надавався.
		Таким чином, оскільки протокол про адміністративне правопорушення від 27.11.2013 року був складений не уповноваженою згідно КпАП України особою, та з порушенням процесуальних норм,  підстав для винесення старшим інспектором дорожньо-патрульної служби спеціального загону ДПС ОП при МВС України Котвицьким В.В., постанови в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 гривень, не було.
		 
		Згідно ч.1 ст. 9 КпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Відповідно до ст. 11 КпАП України, адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
		Стосовно зазначення Відповідачем в зазначеній постанові того, що Позивач керував автомобілем марки «BMW-530і», д./н. НОМЕР_1, який знаходиться в міжнародному русі на території України більше двох місяців з 06.01.2013 року по 27.11.2013 року, та який тимчасового незареєстрований у Державтоінспекції у встановленому порядку, чим порушив вимоги п. 29.2 Правил дорожнього руху, суд зазначає наступне.
		Згідно п. 29.2 Правил дорожнього руху України, транспортний засіб, що перебуває в міжнародному русі на території України більше двох місяців, повинен бути тимчасово зареєстрований у Державтоінспекції, крім транспортних засобів, що належать іноземним громадянам та особам без громадянства, які перебувають в Україні на відпочинку чи лікуванні за відповідними путівками або іншими документами на визначений органами Держмитслужби термін.
		У відповідності до абзацу 3 п.7 «Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388 транспортні засоби, тимчасово ввезені на митну територію України для власного користування більш як на два місяці, підлягають державній реєстрації в підрозділах Державтоінспекції на строк, визначений Держмитслужбою. 
		Відповідно до п.60 ч.1 ст. 4 Митного Кодексу України, транспортні засоби особистого користування - наземні транспортні засоби товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепи до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД, плавучі засоби та повітряні судна, що зареєстровані на території відповідної країни, перебувають у власності або тимчасовому користуванні відповідного громадянина та ввозяться або вивозяться цим громадянином у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію виключно для особистого користування, а не для промислового або комерційного транспортування товарів чи пасажирів за плату або безоплатно.
		Транспортний засіб, а саме автомобіль марки «BMW-530і», д./н. НОМЕР_1, 2001 року випуску, VIN код НОМЕР_3, був тимчасово ввезений на митну територію України як транспортний засіб комерційного призначення, що безпосередньо вбачається із Договору доручення на купівлю та доставку товарів № 42 від 29.12.2012 року, в тому числі і з інших службових документів, а саме: доповненням 1 до Договору доручення на купівлю та доставку товарів № 42 від 29.12.2012 року, довіреністю № 42 від 29.12.2012 року, відрядним посвідченням № 42 від 29.12.2012 року та шляховим листом службового легкового автомобіля № 42 від 29.12.2012 року.
		З вищеперелічених документів, пов'язаних з комерційним використанням автомобілю вбачається, що митний орган встановив трирічний строк тимчасового ввезення вказаного транспортного засобу на митну територію України, який обчсилюється з моменту його ввезення, тобто з 06.01.2012 року по 06.01.2015 року.
		Згідно  п.59 ч.1 ст.4 МК України транспортні засоби комерційного призначення - будь-яке судно (у тому числі самохідні та несамохідні ліхтери та баржі, а також судна на підводних крилах), судно на повітряній подушці, повітряне судно, автотранспортний засіб (моторні транспортні засоби, причепи, напівпричепи) чи рухомий склад залізниці, що використовуються в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів разом з їхніми звичайними запасними частинами, приладдям та устаткуванням, а також мастилами та паливом, що містяться в їхніх звичайних баках упродовж їхнього транспортування разом із транспортними засобами комерційного призначення.
		Таким чином, оскільки встановлений законом порядок, щодо обов'язкової реєстрації в підрозділах Державтоінспекції тимчасово ввезених на митну територію України транспортних засобів більш як на два місяці, розповсюджується лише на транспортні засоби особистого користування, а, як встановлено судом, транспортний засіб марки «BMW-530і», д./н. НОМЕР_1, був тимчасово ввезений на митну територію України, як транспортний засіб комерційного призначення на строк 3 роки з 06.01.2012 року по 06.01.2015 року, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.6 ст. 121 КпАП України.
		Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган(посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - та кінозйомки, відеозапису або засобів фото - та кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпеченням безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей  документів, а також іншими документами.
		Згідно ст. 70 ч.2 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
		        Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються  її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
		Згідно п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
		Відповідно до ч.1 ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги або подання прокурора на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 
		1) залишає постанову без зміни, а скаргу або подання прокурора без задоволення; 
		2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 
		3) скасовує постанову і закриває справу.
		4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено
		         Відповідно до п. 2.13. Інструкції «З організації провадження та діловодства у справах про адміністративне порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху», до протоколу, складеного з використанням показань технічних приладів, долучаються фото, відео або інші матеріали, на яких зафіксовані показання цих приладів. З наданого відповідачем диску  вбачається тільки фото фіксація, що не спростовується і поясненнями позивача.
		          Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КпАП України. У ній зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
		         При цьому, суд вважає, що позовні вимоги Позивача в частині закриття провадження по справі не підлягає задоволенню, так  як  адміністративні суди не наділені повноваженнями закривати провадження у вказаних справах про адміністративні правопорушення. 
		         У зв'язку з зазначеним вище суд вважає, що задоволенню підлягають позовні вимоги Позивача щодо скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
		         Керуючись ст.ст. 2, 6, 11, 17, 18, 70, 71, 79, 99, ч.2 ст.128, 158-163 КАС України та ст. 9, 14-1, 33, 121 ч.6, 251, 255, 256, 283, 289, 293 КпАП України, Правила дорожнього руху України, наказу МВС України N 111 від 27.03.2009 року "Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС",  Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС України від 26.02.2009 року № 77 , суд  -
		 
		                                                      ПОСТАНОВИВ:
		 
		        Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
		        Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АА2 № 430600 від 27.11.2013 року, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1,  за  ч.6 ст. 121 КпАП України.
		        В частині адміністративного позову, щодо закриття провадження по адміністративній справі - відмовити.
		 Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає відповідно до ст. 171-2 КАС України.
		 
		          Суддя:                                                                                                            Домусчі Л.В.                             
		 
		28.01.2014

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...