Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/7062/13 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Відшкодування шкоди; Інший спір про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 26.02.2014. Забезпечено надання загального доступу: 26.02.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		18 лютого 2014 року Справа № 910/7062/13 Вищий господарський суд України у складі  колегії суддів:
		Плюшка І.А. - головуючого,
		Кочерової Н.О.,
		Самусенко С.С.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну
		скаргу           Громадської організації "Союз споживачів медичних послуг, лікарських засобів та виробів медичного призначення"
		на постанову           Київського апеляційного господарського суду від 29 жовтня 2013 року
		у справі           № 910/7062/13
		господарського суду міста Києва
		за позовом           Компанії   "Les Laboratoires Servier" 
		до           Громадської організації "Союз споживачів медичних послуг, лікарських засобів та виробів медичного призначення" 
		про                        спростування недостовірної інформації та відшкодування шкоди 1, 00 грн.
		 
		за участю представників
		позивача -                    Каракуло М.В.
		відповідача -            Кучерявий В.О., Онищенко В.В.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Компанія  "Les Laboratoires Servier" звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Громадської організації "Союз споживачів медичних послуг, лікарських засобів та виробів медичного призначення" про спростування недостовірної інформації та відшкодування шкоди 1, 00 грн.
		Рішенням господарського суду міста Києва від 01 серпня 2013 року (суддя Бондарчук В.В.) залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29 жовтня 2013 року (судді Тищенко А.І., Михальська Ю.Б., Оьрюх Б.В.) позов Компанії "Les Laboratoires Servier" задоволено: визнано інформацію, викладену у статтях: "Фармацевтична компанія Серв'є (Servier), Франція "відпрацьовує" на українцях препарати з активною речовиною, не схваленою регуляторними органами ЄС та США?" та "Фармацевтична компанія Серв'є (Servier), Франція "відпрацьовує" на українцях препарати з активною речовиною, не схваленою регуляторними органами ЄС та США? - ПРОДОВЖЕННЯ" недостовірною.
		Зобов'язано відповідача видалити статті "Фармацевтична компанія Серв'є (Servier), Франція "відпрацьовує" на українцях препарати з активною речовиною, не схваленою регуляторними органами ЄС та США?" та "Фармацевтична компанія Серв'є (Servier), Франція "відпрацьовує" на українцях препарати з активною речовиною, не схваленою регуляторними органами ЄС та США? - ПРОДОВЖЕННЯ" з інтернет сайту Союзу (доступ за посиланнями: http://medpotreb.org/news/288.html та http://medpotreb.org/news/servier 2.html відповідно.
		Зобов'язано відповідача розмістити на інтернет сайті Союзу http://medpotreb.org спростування інформації наведеної у статті "Фармацевтична компанія Серв'є (Servier), Франція "відпрацьовує" на українцях препарати з активною речовиною, не схваленою регуляторними органами ЄС та США?" та "Фармацевтична компанія Серв'є (Servier), Франція "відпрацьовує" на українцях препарати з активною речовиною, не схваленою регуляторними органами ЄС та США? - ПРОДОВЖЕННЯ" наступного змісту:
		"Нещодавно, на сайті нашої організації були опубліковані статті "Фармацевтична компанія Серв'є (Servier), Франція "відпрацьовує" на українцях препарати з активною речовиною, не схваленою регуляторними органами ЄС та США?" та "Фармацевтична компанія Серв'є (Servier), Франція "відпрацьовує" на українцях препарати з активною речовиною, не схваленою регуляторними органами ЄС та США? - ПРОДОВЖЕННЯ".
		В даних статтях мова йшла про лікарський засіб Престаріум ® 5 мг та 10 мг з діючою речовиною периндоприлу аргінін. У наведених статтях ми досить критично поставились до якості лікарського засобу Престаріум та його відповідності заявленому виробником рівню ефективності та безпечності. Втім, мусимо визнати, що така позиція нашої організації була помилковою. Лікарський засіб Престаріум ® 5 мг та 10 мг з діючою речовиною периндоприлу аргінін зареєстровано Міністерством охорони здоров'я України у встановленому чинним законодавством порядку (Престаріум® 5 mg, Рішення про Державну реєстрацію, схвалене наказом МОЗ № 758 від 16 Листопада 2006 року, перереєстровано на підставі Наказу МОЗ №700 від 26 Жовтня 2011 року, Реєстраційне посвідчення № ІІА/1901/02/03; Престаріум ® 10 мг, Рішення про Державну реєстрацію, схвалене наказом МОЗ № 758 від 16 Листопада 2006 року, перереєстровано на підставі Наказу МОЗ №700 від 26 Жовтня 2011 року, Реєстраційне посвідчення № IIА/1901/02/01). Таким чином, компетентні державні органи у сфері охорони здоров'я надали свій висновок щодо ефективності, безпечності та якості даного лікарського засобу. 
		Нам залишається лише вибачитись перед компанією Серв'є за шкоду, завдану її честі, гідності та діловій репутації нашою публікацією і пообіцяти компанії Серв'є, а так само нашим читачам, більш ретельно ставитись до перевірки інформації при підготовці статей до публікації".
		Стягнуто з Громадської організації "Союз споживачів медичних послуг, лікарських засобів та виробів медичного призначення" на користь Компанії "Les Laboratoires Servier" 1 (одну) грн. 00 коп. моральної шкоди та 2867 (дві тисячі вісімсот шістдесят сім) грн. 50 коп. судового збору.
		 
		Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою Громадська організація "Союз споживачів медичних послуг, лікарських засобів та виробів медичного призначення" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 01 серпня 2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29 жовтня 2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
		В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
		Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що у листопаді 2012 року на інтернет-сайті "medpotreb.org" Громадською організацією "Союз споживачів медичних послуг, лікарських засобів та виробів медичного призначення" було опубліковано статтю під назвою: "Фармацевтична компанія Серв`є (Servie), Франція "відпрацьовує" на українцях препарати з активною речовиною, не схваленою регуляторними органами ЄС та США?" за адресою: http://medpotreb.org/news/288.html.
		У січні 2013 року на інтернет-сайті Громадської організації "Союз споживачів медичних послуг, лікарських засобів та виробів медичного призначення" було опубліковано статтю під назвою: "Фармацевтична компанія Серв`є (Servie), Франція "відпрацьовує" на українцях препарати з активною речовиною, не схваленою регуляторними органами ЄС та США? - ПРОДОВЖЕННЯ" за адресою: http://medpotreb.org/news/servier_2.html.
		У статтях йдеться про лікарських засіб під торговельною назвою "Престаріум", з діючою речовиною периндоприлу аргінін.
		Як було встановлено, сама стаття базується на інформації, отриманій з розділу сайту Союзу, призначеного для анонімних звернень - WikileaksMED та міркувань самого відповідача. 
		Позивачем було зауважено, що в опубліковані статті, містять неправдиві та/або оманливі твердження щодо препарату та позивача. А саме, у розміщених статтях відповідач звинувачує позивача у використанні в складі лікарського засобу Престаріум периндоприлу аргініну, безпечність та ефективність якого не було доведено, а отже, за твердженням відповідача, клінічні випробування даного препарату з новою сіллю периндоприлу проводяться на українцях з метою подальшого просування препарату на більш широкі ринки Європи та США. 
		Така інформація, на думку позивача, завдає значної шкоди діловій репутації позивача і всім компаніям - виробників зазначеного лікарського засобу, пов'язаних з ним.
		На підтвердження недостовірності інформації, викладеної відповідачем у зазначених статях, позивач посилається на те, що лікарські засоби Престаріум 5 мг/ Престаріум 10 мг були зареєстровані у повній відповідності до зазначених нормативних актів, а самим фактом державної реєстрації зазначеного препарату у встановленому чинним законодавством порядку підтверджено ефективність, безпечність та відповідність якості лікарського засобу заявленому виробником рівню.
		Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		Відповідно до ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.
		Відповідно до ч. 1 ст. 200 ЦК України, інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі. 
		Відповідно до ст. 1 Закону України "Про інформацію" під інформацією закон розуміє будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, під документом - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.
		Кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб (ст. 5 Закону України "Про інформацію").
		Частиною 1 статті 7 закону України "Про інформацію" визначено, що право на інформацію охороняється законом.
		Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію (ч. 2 ст. 7 закону України "Про інформацію") . 
		Згідно зі ст. 34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
		Статтею 32 Конституції України встановлено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.  
		Відповідно до приписів ч. 1 ст. 91 ЦК України юридична особа, здатна мати такі ж права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. 
		Згідно з ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім'я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
		Частиною 1 статті 94 ЦК України передбачено право юридичної особи на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 ЦК України.
		У п. 8 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28 березня 2007 року № 01-8/184 "Про деякі питання  практики застосування господарськими судами законодавства про  інформацію" зазначено, що за змістом приписів ст. 91 ЦК України право на спростування недостовірної інформації, передбачене ст. 277 ЦК України, належить не лише  фізичним,  але й  юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб'єкта (підприємця).
		Таким чином, юридична особа, так само як і фізична особа, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦК України та право на недоторканість ділової репутації відповідно до ч. 1 ст. 299 ЦК України.
		Відповідно до ч. 3 ст. 277 ЦК України вважається, що негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною. 
		Згідно ч. 5 п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Згідно з ст. 34 ГК України дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних із особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.
		Відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. 
		Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила ( ч. 6 ст. 277 ЦК України). 
		Спростування недостовірної інформації відповідно до ч. 7 ст. 277 ЦК України здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем на власному сайті було опубліковано дві статті під назвою: "Фармацевтична компанія Серв`є (Servie), Франція "відпрацьовує" на українцях препарати з активною речовиною, не схваленою регуляторними органами ЄС та США?" за адресою: http://medpotreb.org/news/288.html та під назвою: "Фармацевтична компанія Серв`є (Servie), Франція "відпрацьовує" на українцях препарати з активною речовиною, не схваленою регуляторними органами ЄС та США? - ПРОДОВЖЕННЯ" за адресою: http://medpotreb.org/news/servier_2.html, які, як зазначає позивач, містять недостовірну інформацію.
		Матеріалами справи підтверджується, що лікарські засоби Престаріум 5 мг/ Престаріум 10 мг пройшли державну реєстрацію та перевірку, що підтверджується копіями реєстраційних посвідчень на лікарський засіб №UA/1901/02/01, виданих згідно наказу МОЗ України від 26 жовтня 2011 року № 700.
		Відповідно до п. 2 Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2005 року №376 державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарського засобу здійснює МОЗ на підставі результатів експертизи реєстраційних матеріалів (реєстраційного досьє) на такий засіб та контролю його якості, проведених Державним експертним центром МОЗ (далі - Центр), у порядку, визначеному МОЗ.
		Проведенню експертизи може передувати надання Центром безкоштовних консультацій з питань державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів, а також внесення змін до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення. 
		Згідно п. 3.2. Наказу Міністерства охорони здоров'я України від 26 серпня 2005 року №426 "Про затвердження Порядку проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи матеріалів про внесення змін до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення" проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарський засіб, що подається на державну реєстрацію (перереєстрацію), включає такі етапи: - Первинну експертизу заяви на предмет вмотивованого висновку щодо можливості реєстрації (перереєстрації) лікарського засобу з точки зору його належності до заборонених до застосування в Україні лікарських засобів, а також правильності визначення типу заяви; - попередню експертизу, метою якої є визначення походження лікарського засобу, який пропонує заявник, процес виробництва лікарського засобу (за повним технологічним циклом, або фасування із in bulk, або виконання певної стадії, а також ступінь впливу виробництва на властивості лікарського засобу тощо), визначення відповідності наданих реєстраційних матеріалів, ступеня участі у виробництві лікарського засобу, коректність посилання на джерела інформації або надання бібліографічних даних щодо властивостей лікарського засобу у разі, коли Заявник здійснює заключні стадії виробництва лікарського засобу, з доведенням того, що його діяльність не може впливати на властивості лікарського засобу щодо його якості, безпечності та ефективності. Під час попередньої експертизи визначається повнота обсягу реєстраційних матеріалів щодо доведення безпечності, ефективності та якості лікарського засобу, порядок і процедура спеціалізованої експертизи; - спеціалізовану експертизу реєстраційних матеріалів та результатів додаткових експертиз (випробувань) лікарського засобу з метою складання вмотивованого висновку щодо ефективності, безпечності та якості лікарського засобу.
		Відповідно до процедури державної реєстрації препарату в Україні, препарат являється перевіреним щодо безпечності, ефективності та якості лікарського засобу, що спростовує твердження, викладені в спірних статтях з приводу використання в складі лікарського засобу Престаріум периндоприлу аргініну, безпечність та ефективність якого не було доведено.
		Пунктом 18  Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" зазначено, що обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права. 
		Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що, позивачем доведено, що інформація, викладена у статтях, не відповідає дійсності, а відповідачем не надано суду належних доказів на підтвердження достовірності опублікованої інформації у статтях під назвою: "Фармацевтична компанія Серв`є (Servie), Франція "відпрацьовує" на українцях препарати з активною речовиною, не схваленою регуляторними органами ЄС та США?" за адресою: http://medpotreb.org/news/288.html та під назвою: "Фармацевтична компанія Серв`є (Servie), Франція "відпрацьовує" на українцях препарати з активною речовиною, не схваленою регуляторними органами ЄС та США? - ПРОДОВЖЕННЯ" за адресою: http://medpotreb.org/news/servier_2.html.
		Відповідно  до п. 15  Постанови Пленуму  Верховного  Суду  України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: - поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; - поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; - поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; - поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. 
		Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази на своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		Щодо твердження відповідача, що усі висловлювання, які містяться в статтях, розміщених на сайті відповідача є оціночними судженнями, а тому, не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості, слід зазначити.
		Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму  Верховного  Суду  України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" зазначено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
		З проведеного аналізу опублікованих відповідачем статей, суди попередніх інстанцій прийшли до вірного висновку, що викладена в статтях недостовірна інформація не являється оціночними судженнями, а є по своїй суті фактичним твердженням.
		За таких обставин, оскільки відповідач не виконав покладеного на нього обов'язку доведення, що поширена інформація є достовірною, враховуючи той факт, що позивач надав докази недостовірності поширеної інформації, а поширена інформація не являється оціночним судженням, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині: визнання інформації, викладеної у статтях "Фармацевтична компанія Серв'є (Servier), Франція "відпрацьовує" на українцях препарати з активною речовиною, не схваленою регуляторними органами ЄС та США?" та "Фармацевтична компанія Серв'є (Servier), Франція "відпрацьовує" на українцях препарати з активною речовиною, не схваленою регуляторними органами ЄС та США? - ПРОДОВЖЕННЯ" недостовірною, які підлягають задоволенню.
		Так, відповідно до ч. 2 ст. 200 ЦК України суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями.
		Тому, враховуючи наявність в мережі інтернет статей, які містять недостовірну інформацію та продовжують порушувати особисті немайнові права позивача, зокрема негативно впливають на ділову репутацію позивача, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача в частині: - зобов'язання Відповідача видалити статті "Фармацевтична компанія Серв'є (Servier), Франція "відпрацьовує" на українцях препарати з активною речовиною, не схваленою регуляторними органами ЄС та США?" та "Фармацевтична компанія Серв'є (Servier), Франція "відпрацьовує" на українцях препарати з активною речовиною, не схваленою регуляторними органами ЄС та США? - ПРОДОВЖЕННЯ" з інтернет сайту Союзу (доступ за посиланнями: http://medpotreb.org/news/288.html та http://medpotreb.org/news/servier 2.html відповідно; - зобов'язання відповідача розмістити на інтернет сайті Союзу http://medpotreb.org спростування інформації наведеної у статті "Фармацевтична компанія Серв'є (Servier), Франція "відпрацьовує" на українцях препарати з активною речовиною, не схваленою регуляторними органами ЄС та США?" та "Фармацевтична компанія Серв'є (Servier), Франція "відпрацьовує" на українцях препарати з активною речовиною, не схваленою регуляторними органами ЄС та США? - ПРОДОВЖЕННЯ" наступного змісту:
		"Нещодавно, на сайті нашої організації були опубліковані статті "Фармацевтична компанія Серв'є (Servier), Франція "відпрацьовує" на українцях препарати з активною речовиною, не схваленою регуляторними органами ЄС та США?" та "Фармацевтична компанія Серв'є (Servier), Франція "відпрацьовує" на українцях препарати з активною речовиною, не схваленою регуляторними органами ЄС та США? - ПРОДОВЖЕННЯ".
		В даних статтях мова йшла про лікарський засіб Престаріум ® 5 мг та 10 мг з діючою речовиною периндоприлу аргінін. У наведених статтях ми досить критично поставились до якості лікарського засобу Престаріум та його відповідності заявленому виробником рівню ефективності та безпечності. Втім, мусимо визнати, що така позиція нашої організації була помилковою. Лікарський засіб Престаріум ® 5 мг та 10 мг з діючою речовиною периндоприлу аргінін зареєстровано Міністерством охорони здоров'я України у встановленому чинним законодавством порядку (Престаріум® 5 mg, Рішення про Державну реєстрацію, схвалене наказом МОЗ № 758 від 16 Листопада 2006 року, перереєстровано на підставі Наказу МОЗ №700 від 26 Жовтня 2011 року, Реєстраційне посвідчення № ІІА/1901/02/03; Престаріум ® 10 мг, Рішення про Державну реєстрацію, схвалене наказом МОЗ № 758 від 16 Листопада 2006 року, перереєстровано на підставі Наказу МОЗ №700 від 26 Жовтня 2011 року, Реєстраційне посвідчення № IIА/1901/02/01). Таким чином, компетентні державні органи у сфері охорони здоров'я надали свій висновок щодо ефективності, безпечності та якості даного лікарського засобу. Нам залишається лише вибачитись перед компанією Серв'є за шкоду, завдану її честі, гідності та діловій репутації нашою публікацією і пообіцяти компанії Серв'є, а так само нашим читачам, більш ретельно ставитись до перевірки інформації при підготовці статей до публікації"
		Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача відшкодувати позивачу моральну шкоду, спричинену поширенням недостовірної інформації в розмірі 1 грн., суд відзначає наступне.
		Згідно п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди. 
		Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, судам необхідно враховувати роз'яснення, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 року N 5). 
		Крім того, при визначенні розміру моральної шкоди судам слід виходити із засад справедливості, добросовісності та розумності. При цьому визначений розмір грошового відшкодування має бути співмірний із заподіяною шкодою і не повинен призводити до припинення діяльності засобів масової інформації чи іншого обмеження свободи їх діяльності. 
		Відповідно до пункту 4 частини другої статті 23 ЦК моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи, тому вимога про відшкодування моральної шкоди може бути заявлена самостійно, якщо, наприклад, редакція засобу масової інформації добровільно опублікувала спростування, яке задовольняє позивача. Ця обставина повинна враховуватися судом при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди.
		Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того що, оскільки в опублікованих статтях було завдано шкоди діловій репутації позивача шляхом публікації недостовірної інформації про діяльність та препарат, який випускає позивач та заявлена до відшкодування сума є мінімальною, суд визнає також обґрунтованою вимогу позивача в частині стягнення з відповідача на користь позивачу моральну шкоду, спричинену поширенням недостовірної інформації в розмірі 1 грн.
		Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. 
		Колегія суддів вищого господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції прийняті з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
		Таким чином, доводи заявника касаційних скарг про порушення і неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваних процесуальних документів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.
		З огляду на зазначене, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що  постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
		На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України,- 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1.          Касаційну скаргу Громадської організації "Союз споживачів медичних послуг, лікарських засобів та виробів медичного призначення" залишити без задоволення.
		2.          Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29 жовтня 2013 року зі справи № 910/7062/13 залишити без змін.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                                І. А. Плюшко
		 
		Судді                                                                                                    Н. О. Кочерова
		 
		                                                                                                    С. С. Самусенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...