Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1527/2-367/11 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 01.03.2014. Забезпечено надання загального доступу: 05.03.2014.
Дата набрання законної сили: 25.02.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Номер провадження № 22-ц/785/2456/14
		Головуючий у першій інстанції  Гудіна Н.І. 
		Доповідач Коротков В. Д.
		 
		  
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 25.02.2014 року                                                                                                  м. Одеса
		 
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
		головуючого Короткова В.Д.
		суддів Гончаренко В.М., Калараш А.А. 
		з участю секретаря Швець В.Ф.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання недійсним кредитного договору, за апеляційною скаргою  публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 27 березня 2012 року, 
		встановила:
		 
		В лютому 2010 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що на підставі кредитного договору від 11 грудня 2007 року відповідач отримав у позивача кредит в сумі 188 587 доларів США зі строком повернення кредиту 11 жовтня 2013 року  зі сплатою 14,25% річних за користування кредитом. Оскільки відповідачем порушені умови договору по поверненню кредиту, сплаті відсотків позивач просив стягнути з нього заборгованість за кредитом, відсотками та пеню на загальну суму 2 779 091,34 грн.
		Відповідач позов не визнав та звернувся з зустрічним позовом, посилаючись на те, що кредитний договір він підписав, однак кредитні кошти він не отримував, а тому просив визнати кредитний договір недійсним на підставі стст.1051, 1055 ЦК України.
		Рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 27 березня 2012 року в задоволенні первісного позову відмовлено, а зустрічний позов задоволений.
		В апеляційній скарзі публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення первісного позову та відмову в задоволенні зустрічного позову.
		Справа розглядалася неодноразово в суді апеляційної інстанції. 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 грудня 2013 року скасовано рішення апеляційного суду Одеської області від 18 червня 2013 року, справа направлена на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		Відмовляючи в задоволенні первісного позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено того, що відповідач отримав кошти за кредитним договором. 
		Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині з наступних підстав.
		З матеріалів справи вбачається, що між публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (далі Банк) та ОСОБА_4 укладений кредитний договір від 11 грудня 2007 року про надання відповідачу кредиту в сумі 188 587 доларів США зі строком повернення 11 жовтня 2013 року  зі сплатою 14,25% річних за користування кредитом(т.1, а.с.16-21). 
		В забезпечення кредитного договору між Банком та ОСОБА_4 укладений договір іпотеки від 11 грудня 2007 року, за яким ОСОБА_4 передав Банку в іпотеку земельну ділянку площею 0,095 га, розташовану на території Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, кадастровий номер 5122783200:01:002:0957(т.1, а.с.31-39).
		Умовами п.3.2 кредитного договору сторони передбачили, що кредитні кошти можуть буті видані готівкою через касу Банку, або шляхом  безготівкових розрахунків.
		На підтвердження видачі кредитних коштів позивач надав заяву на видачу готівки від 11 грудня  2007 року на 938 290 грн.(т.1, а.с.40). Однак відповідач заперечував отримання коштів. За висновком судово-почеркознавчої експертизи від 31 березня 2011 року два підписи від імені ОСОБА_4 в графах «Підпис отримувача» заяви на видачу готівки - виконані не ОСОБА_4, а іншою особою(т.1, а.с.203-205).
		Оскільки позивач відповідно до вимог ч.1 ст.60 ЦПК України  не надав інших доказів отримання кредитних коштів ОСОБА_4, тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в позові про стягнення цих коштів.
		Доводи апеляційної скарги про те, що на кредитні кошти ОСОБА_4 куплена земельна ділянка площею 0,095 га за договором від 11 грудня  2007 року, спростовуються тим, що зазначений договір був укладений та зареєстрований в реєстрі правочинів о 19:00(т.1, а.с.95 об.), а кошти видані з каси Банку о 19:10 (т.1, а.с.40), тобто кошті видані після укладення договору купівлі-продажу.  В той же час в п.2.3. цього договору зазначено, що продавець одержав кошти від покупця повністю до підписання договору купівлі-продажу(т.1, а.с.92-94). Крім того, земельна ділянка куплена за 1 203 597 грн., а з каси банку видано 185 800 доларів США, що еквівалентно 938 290 грн., та значно менше вартості земельної ділянки.
		Позивачем також не надано доказів про часткове погашення кредиту ОСОБА_4, та не спростовані його ствердження про те, що жодного разу він кредит не сплачував, на квитанціях відсутній  його підпис.
		Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду в частині відмови в позові про стягнення кредитних коштів, судове рішення в цій частині ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування в цій частині відсутні.
		Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновками суду про задоволення зустрічного позову про визнання недійсним кредитного договору, оскільки вони не ґрунтуються на законі.
		Колегія суддів вважає, що умови кредитного договору від 11 грудня 2007 року відповідають вимогам ч.1 ст.1054 ЦК України, і сторони не заперечували його підписання.
		Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за цим договором застосовуються положення про позику. 
		Так, відповідно до ч.2 ст.1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей. Тому позичальник на підставі ч.1 ст.1051 ЦК України має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти насправді не були одержані ним від позикодавця.
		Виходячи зі змісту зазначених норм права, позичальник в разі неотримання грошей може вимагати визнання такого договору не укладеним. 
		З матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги про визнання кредитного договору не укладеним не заявлялися.
		Посилання позивача на недійсність кредитного договору від 11 грудня 2007 року з підстав недотримання письмової форми, передбаченої ст.1055 ЦК України, є безпідставними та спростовуються письмовою формою договору.
		При таких обставинах, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині визнання недійсним кредитного договору підлягає скасуванню на підставі п.п.3, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним кредитного договору.
		Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.п.1,2, 308, 309 ч.1 п.п.3, 4, 314 ч.2 ЦПК України, колегія суддів 
		вирішила:
		 
		Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити частково.
		Рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 27 березня 2012 року скасувати в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_4 та в цій частині ухвалити нове рішення. 
		В задоволенні  зустрічного позову ОСОБА_4 про визнання недійсним кредитного договору №014/80054/85/86796 від 11 грудня 2007 року, укладеного між публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 - відмовити.
		В решті рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 27 березня 2012 року залишити без змін.
		Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів. 
		 
		Судді апеляційного суду Одеської області                                                         В.Д.Коротков
		 
		В.М.Гончаренко
		 
		                                                                                                    А.А.Калараш

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...