Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 02.03.2014. Забезпечено надання загального доступу: 03.03.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		 
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		"20" лютого 2014 р.                               м. Київ                                        К/9991/16188/12 
		                                                            
		          Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
		 
		 
		головуючого                                                                 Заїки М.М.,
		суддів                                                                            Стародуба О.П.,
		                                                                               Штульман І.В.
		 
		 
		розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційні скарги Територіальної державної інспекції праці у Київській області та ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2012 у справі за позовом ОСОБА_2 до Територіальної державної інспекції праці у Київській області про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, зобов'язання видати дублікат трудової книжки, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, 
		 
		встановила:
		 
		У травні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Територіальної державної інспекції праці у Київській області про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, зобов'язання видати дублікат трудової книжки, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
		Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20.06.2011 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
		Постановою Київського апеляційного адміністративного від 09.02.2012 постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.06.2011 скасовано та винесено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Скасовано наказ Територіальної державної інспекції праці у Київській області від 17.03.2011 № 13-ос «Про звільнення ОСОБА_2 з посади головного державного інспектора праці Територіальної державної інспекції праці у Київській області» з 09 березня 2011 року. Поновлено ОСОБА_2 на посаді головного державного інспектора праці Територіальної державної інспекції праці у Київській області з 09 березня 2011 року. Зобов'язано Територіальну державну інспекцію праці у Київській області видати ОСОБА_2 дублікат трудової книжки без запису про звільнення на підставі наказу Територіальної державної інспекції праці у Київській області від 17.03.20111 № 13-ос. Зобов'язано Територіальну державну інспекцію праці у Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 09 березня 2011 року по час припинення трудових відносин у зв'язку з виходом на пенсію. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
		У касаційній скарзі Територіальна державна інспекція праці у Київській області просить постанову Київського апеляційного адміністративного від 09.02.2012 скасувати, як таку що не відповідає нормам чинного законодавства, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.06.2011 залишити в силі. 
		У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову Київського апеляційного адміністративного від 09.02.2012 частково змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції: «Зобов'язати Територіальну державну інспекцію праці у Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 09.03.2011 року по день поновлення ОСОБА_2 на посаді головного державного інспектора праці Територіальної державної інспекції праці у Київській області».
		          Перевіривши доводи касаційних скарг, рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
		          Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом Територіальної державної інспекції праці у Київській області від 16.05.2002 № 32-ос ОСОБА_2 було призначено на посаду провідного спеціаліста - державного інспектора праці Територіальної державної інспекції праці у Київській області за переведенням з головного управління праці та соціального захисту населення Білоцерківської міської ради. З 01.08.2006 позивачка перебувала на посаді головного державного інспектора праці Територіальної державної інспекції праці в Київській області.
		ОСОБА_2 02.03.2011 подала до Територіальної державної інспекції праці у Київській області заяву про надання основної щорічної відпустки з 09.03.2011 за відпрацьований період роботи з 15.05.2010 по 01.03.2011 в кількості 22 календарні дні  та згідно ст.35 Закону України «Про державну службу» додаткову відпустку за 2009-2010 роки у кількості 30 календарних днів у зв'язку з погіршення стану здоров'я, в якій їй було відмовлено.
		ОСОБА_2 03.03.2011 подала до Територіальної державної інспекції праці у Київській області іншу заяву, в якій просила в зв'язку із погіршенням стану здоров'я, відповідно до пункту 2 частини 13 статті 10 Закону України «Про відпустки», надати чергову основну відпустку за фактично відпрацьований час з 09.03.2011, як інваліду 2-ї групи, терміном на 22 календарні дні та додаткову відпустку, як державному службовцю за 2010 рік, терміном 15 календарних днів з подальшим звільненням на пільгову пенсію, виплативши матеріальну допомогу на оздоровлення. До заяви було додано довідку до акту огляду МСЕК серії КИО-1 №355364 про встановлення ОСОБА_2 другої групи інвалідності з 13.01.2011.
		Наказом Територіальної державної інспекції праці у Київській області від 17.03.2011 № 13-ос «Про звільнення ОСОБА_2.», за погодження профспілкового комітету Територіальної державної інспекції праці у Київській області, в зв'язку з відсутністю на роботі без поважних причин в період з 09.03.2011 по 15.03.2011,     ОСОБА_2 звільнено з посади головного державного інспектора праці Територіальної державної інспекції праці в Київській області за прогул без поважних причин відповідно до п.4 ст.40 КЗпП України.
		Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
		Відповідно до частини 10 статті 10 Закону України «Про відпустки» черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку.
		Згідно зі частиною 11 статті 10 Закону України «Про відпустки» конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.
		          Відповідно до пункту 2 частини 13 статті 10 Закону України «Про відпустки» щорічні відпустки за бажанням працівника в зручних для нього час надаються - інвалідам.
		          Оскільки, позивачу на час подачі заяви про відпустку вже була встановлена друга група інвалідності, то відповідач зобов'язаний був виконати вимоги частини 13 статті 10 Закону України «Про відпустки».
		Відповідно до частини 3 статті 40 Кодексу законів про працю України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.
		Таким чином суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що звільнення ОСОБА_2 відбулося з порушенням вимог статті 40 Кодексу законів про працю України, в зв'язку з чим правомірно скасував наказ Територіальної державної інспекції праці у Київській області від 17.03.2011 № 13-ос.
		          Пунктом 2.10. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 № 110, при наявності в трудовій книжці запису про звільнення або переведення на іншу роботу, надалі визнаної недійсною, на прохання працівника видається «Дублікат» трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним.
		          Статтею 235 КЗпП України встановлено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, яким розглядає трудовий спір з одночасним прийняття рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Позивачем дані обставини не доведені.
		          Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо часткового задоволення позову.
		          На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають. Із урахуванням наведених обставин постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2012 необхідно залишити без змін, оскільки вона є законною і обґрунтованою та постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
		Керуючись ст.ст.220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
		 
		 
		 
		 
		ухвалила:
		Касаційні скарги Територіальної державної інспекції праці у Київській області та ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Територіальної державної інспекції праці у Київській області про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, зобов'язання видати дублікат трудової книжки, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди - без змін. 
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		 
		          Головуючий                                                                               М.М. Заїка
		 
		 
		Судді                                                                                               О.П. Стародуб
		 
		       
		                                     І.В. Штульман

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...