Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 413/1564/13-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.03.2014. Забезпечено надання загального доступу: 04.03.2014.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 413/1564/13-к 
		Провадження № 1-кп/413/5/14 
		В И Р О К
		Іменем України
		 
		25 лютого 2014 року м. Красний Луч
		Краснолуцький міський суд Луганської області у складі:
		головуючого судді:  ОСОБА_1 , 
		при секретарі ОСОБА_2 
		за участю прокурора ОСОБА_3 ,. ОСОБА_4 
		захисника обвинуваченого ОСОБА_5 
		потерпілого ОСОБА_6 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Красний Луч кримінальне провадження за обвинуваченням
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Астрахань РФ, казаха, громадянина України, освіта вища, одруженого, має неповнолітню дитину, не працюючого, раніше не судимого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 365 ч. 2, 366 ч. 1 КК України
		 
		 ВСТАНОВИВ:
		 
		Згідно наказу № 44 о/с від 06.07.2012р. у період з 06.07.2012р. по 20.12.2012р.  ОСОБА_7 працював на посаді заступника начальника установи з нагляду і безпеки та оперативної роботи Штерівського виправного центру №137 .
		Наказом начальника Штерівського виправного центру №137 від 22.11.2012 № 88 о/с на заступника начальника установи з нагляду і безпеки та оперативної роботи ОСОБА_7 покладено тимчасове виконання обов`язків начальника Штерівського виправного центру №137 (далі ШВЦ №137) на період відсутності начальника центра.
		Згідно посадової інструкції заступник начальника установи з нагляду і безпеки та оперативної роботи ШВЦ №137  ОСОБА_7 відповідає за ефективність нагляду за засудженими, здійснення заходів щодо запобігання та попередження самовільних залишень засудженими місця відбування покарання, за забезпечення працівників відділу нагляду і безпеки та чергових змін спеціальними, технічними засобами, зобов`язаний організовувати суворе виконання засудженими вимог кримінально-виконавчого законодавства та Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань. 
		14 грудня 2012 року після 19 годин ОСОБА_7 , перебуваючи у приміщенні чергової частини Штерівського виправного центру №137, розташованого за адресою: місто Петровське вул. Победи № 1а, відкрив камеру ДІЗО та вивів з неї засудженого ОСОБА_6 , який утримувався в ній за вказівкою останнього, за допущене порушення режиму відбування покарання - самовільне залишення території контрагентського об`єкта, на підставі постанови чергового помічника начальника установи про його тимчасове поміщення до 24 годин до ДІЗО.
		Після чого, ОСОБА_7 , діючи в порушення ст. 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності, ст.8 Кримінально-виконавчого кодексу України, згідно з якою засуджені мають право на гуманне ставлення до себе і на повагу честі, власної людської гідності, перевищуючи свої повноваження, передбачені посадовою інструкцією, згідно з якою він відповідає за ефективність нагляду за засудженими, здійснення заходів щодо запобігання та попередження самовільних залишень засудженими місця відбування покарання, наказав засудженому ОСОБА_6 підійти до столу, який знаходиться в приміщенні чергової частини навпроти входу в ДІЗО і опертися об нього руками. Після чого ОСОБА_7 , продовжуючи свої умисні дії спрямовані на перевищення службових повноважень, підійшов до ОСОБА_6 ззаду и завдав йому гумовою палицею, яку він взяв у приміщенні чергової частини, 3 удари в область задньої поверхні стегна правої ноги, від яких останній впав на підлогу. При цьому  ОСОБА_7 говорив, що робить це для того щоб у ОСОБА_6 більше не виникало бажання самовільно залишати територію центру.
		Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_7 наказав засудженому ОСОБА_6 піднятися з підлоги і зайняти попереднє положення, що той і зробив. Після чого ОСОБА_7 , продовжуючи свої умисні дії, завдав засудженому ОСОБА_6 три удари наявною у нього гумовою палицею в область задньої поверхні стегна правої ноги, заподіявши при цьому останньому сильну фізичну біль, від яких останній впав на підлогу. Після чого ОСОБА_7 наказав засудженому  ОСОБА_6 піднятися та йти в камеру ДІЗО.
		15 грудня 2012 року ОСОБА_7 , перебуваючи у Штерівському виправному центрі №137, розташованому за адресою: м. Петровське вул. Победи,1а, достовірно знаючи про те, що засуджений ОСОБА_6 утримується в камері ДІЗО на підставі постанови чергового помічника начальника установи про його тимчасове поміщення до 24 годин до ДІЗО, діючи у порушення вимог п.88 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, згідно якого підставою для приймання та тримання засуджених у ДІЗО є мотивована постанова начальника установи або особи, яка виконує його обов`язки, за відсутності начальника установи у термінових випадках, коли іншими заходами попередити грубе порушення неможливо, засуджені можуть бути поміщені в ДІЗО за постановою чергового помічника начальника установи до прибуття начальника установи, але не більше ніж на 24 години, не склав постанову про поміщення засудженого ОСОБА_6 в ДІЗО, а наказав черговому помічнику начальника установи ОСОБА_8 продовжувати тримати засудженого ОСОБА_6 в ДІЗО та скласти постанову про його тимчасове поміщення до 24 годин до ДІЗО.
		15 грудня 2012 року після 14 годин ОСОБА_7 , перебуваючи у приміщенні чергової частини Штерівського виправного центру №137, розташованого за адресою: місто Петровське, вулиця Победи №1а, відкрив камеру ДІЗО та вивів з неї засудженого ОСОБА_6 .
		Продовжуючи свої умисні дії  ОСОБА_7 , діючі в порушення ст. 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності, ст.8 Кримінально-виконавчого кодексу України, згідно з якою засуджені мають право на гуманне ставлення до себе і на повагу честі, власної людської гідності, перевищуючи свої повноваження, передбачені посадовою інструкцією, згідно з якою він відповідає за ефективність нагляду за засудженими, здійснення заходів щодо запобігання та попередження самовільних залишень засудженими місця відбування покарання, наказав засудженому  ОСОБА_6 зайти в кімнату відпочинку, розташовану в черговій частині, підійти до вікна і опертися об підвіконня руками. Після чого ОСОБА_7 , продовжуючи свої умисні дії спрямовані на перевищення службових повноважень, підійшов до ОСОБА_6 з заду и завдав йому 3 удари гумовою палицею, яку він взяв у приміщенні чергової частини, в область задньої поверхні стегна правої ноги, заподіявши при цьому останньому сильну фізичну біль, від яких останній впав на коліна. Після чого ОСОБА_7 наказав засудженому ОСОБА_6 піднятися та йти в камеру ДІЗО. На шляху до камери ДІЗО  ОСОБА_7 наніс ОСОБА_6 два удари ногою в область сідниць.
		У результаті незаконних дій заступника начальника установи з нагляду і безпеки та оперативної роботи ШВЦ №137 ОСОБА_7 засудженому ОСОБА_6 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді синця правого стегна, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
		 
		17 грудня 2012 року приблизно о 14 годині заступник начальника установи з нагляду і безпеки та оперативної роботи ШВЦ №137, тимчасово виконуючий обов`язки начальника центру ОСОБА_7 наказав черговому помічнику начальника установи ОСОБА_9 привести в його службовий кабінет засудженого ОСОБА_6 .
		Після того як засуджений ОСОБА_6 був доставлений в його кабінет, ОСОБА_7 , продовжуючи свої дій, направлені на перевищення службових повноважень, діючи умисно, в порушення ст. 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності, ст.8 Кримінально-виконавчого кодексу України, згідно з якою засуджені мають право на гуманне ставлення до себе і на повагу честі, власної людської гідності, перевищуючи свої повноваження, передбачені посадовою інструкцією, згідно з якою він відповідає за ефективність нагляду за засудженими, здійснення заходів щодо запобігання та попередження самовільних залишень засудженими місця відбування покарання, став висловлювати на адресу останнього образи нецензурною лайкою і слова, що принижують людську гідність. Після чого, продовжуючи свої протиправні дії, встав з-за столу, за яким знаходився і, підійшовши до засудженого ОСОБА_6 , наніс йому удар ногою в область задньої поверхні стегна правої ноги, в яку він наносив удари гумовою палицею 14 та 15 грудня 2012 року, чим заподіяв засудженому ОСОБА_6 сильну фізичну біль, від якого останній впав на коліна. ОСОБА_7 , продовжуючи перевищувати свої повноваження, завдав  ОСОБА_6 один удар ногою в область правої руки, від якого останній впав на підлогу, а також 1 удар ногою в область грудної клітини засудженому  ОСОБА_6 , який лежав на підлозі. Після цього наказав піднятися з підлоги та йти у камеру ДІЗО.
		У результаті незаконних дій заступника начальника установи з нагляду і безпеки та оперативної роботи ШВЦ №137 ОСОБА_7 засудженому  ОСОБА_6 було заподіяно сильну фізичну біль. 
		 
		Крім того, згідно наказу № 44 о/с від 06.07.2012р. у період з 06.07.2012р. по 20.12.2012р.  ОСОБА_7 працював на посаді заступника начальника установи з нагляду і безпеки та оперативної роботи Штерівського виправного центру №137 .
		Наказом начальника Штерівського виправного центру №137 від 22.11.2012р. №88 о/с на заступника начальника установи з нагляду і безпеки та оперативної роботи  ОСОБА_7 покладено тимчасове виконання обов`язків начальника Штерівського виправного центру №137 (далі ШВЦ №137) на період відсутності начальника центра.
		Згідно посадової інструкції заступник начальника установи з нагляду і безпеки та оперативної роботи ШВЦ №137 ОСОБА_7 відповідає за ефективність нагляду за засудженими, здійснення заходів щодо запобігання та попередження самовільних залишень засудженими місця відбування покарання, за забезпечення працівників відділу нагляду і безпеки та чергових змін спеціальними, технічними засобами, зобов`язаний організовувати суворе виконання засудженими вимог кримінально-виконавчого законодавства та Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань.
		Відповідно до вимог п.88 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань  ОСОБА_7 , як особа яка виконувала обов`язки начальника установи, мав право виносити постанову про поміщення засуджених у ДІЗО за допущені правопорушення.
		12 грудня 2012 року засуджений ОСОБА_6 , який відбував покарання у ШВЦ №137, самовільно покинув територію контрагентського об`єкту, чим скоїв дисциплінарне правопорушення. 
		14 грудня 2012 року місце перебування засудженого  ОСОБА_6 встановлено, останній був затриманий та доставлений до ШВЦ №137.
		У період з 14 по 17 грудня 2012 року засуджений  ОСОБА_6 перебував в камері ДІЗО ШВЦ №137 на підставі постанов чергових помічників начальника установи про поміщення засудженого до ДИЗО на 24 години.
		17 грудня 2012 року у період часу з 11 до 14 години  ОСОБА_7 , знаходячись за місцем роботи у ШВЦ №137, розташованому за адресою: м. Петровське вул. Победи,1а, достовірно знаючи про вищевказані обставини скоєння засудженим ОСОБА_6 правопорушення, дав вказівку черговому помічнику начальника установи  ОСОБА_9 і молодшому інспектору відділу нагляду і безпеки ОСОБА_10 скласти на його ім`я рапорти, в яких вказати недостовірні відомості про дату і обставини скоєння  ОСОБА_6 порушення, а саме про те, що  ОСОБА_6 17.12.2012р. о 13 год.40 хв. здійснив спробу покинути територію центру через підсобне господарство та був при цьому затриманий.
		На виконання вказівки ОСОБА_7 черговий помічник начальника установи  ОСОБА_9 і молодший інспектор відділу нагляду і безпеки  ОСОБА_10 склали рапорти. На підставі вказаних рапортів начальник відділення соціально-психологічної служби групи соціально-виховної та психологічної роботи ШВЦ №137 ОСОБА_11 , також виконуючи вказівку ОСОБА_7 , підготовив документи для складання постанови про поміщення засудженого в ДІЗО установи та вніс завідомо неправдиві відомості про дату і обставини скоєння  ОСОБА_6 порушення в бланк постанови про поміщення засудженого в ДІЗО установи, яку датував 17.12.2012 року та передав ОСОБА_7 на підпис.
		17 грудня 2012 року близько 14 години ОСОБА_7 , перебуваючи у службовому кабінеті ШВЦ №137, розташованого за адресою: м. Петровське вул. Победи,1а, достовірно знаючи про те, що постанова про приміщення засудженого ОСОБА_6 в ДІЗО установи від 17.12.2012р. містить недостовірні дані про дату і обставини скоєння ОСОБА_6 порушення, підписав її, вказавши в термін перебування ОСОБА_6 в ДІЗО -10 діб. Дана постанова стала підставою для продовження перебування ОСОБА_6 в камері ДІЗО до 24.12.2012р.
		 
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою провину у скоєнні кримінальних
		правопорушень, передбачених ст.ст. 365 ч. 2, 366 ч. 1 КК України не визнав в повному обсязі та пояснив, що з травня 2012р. він працював на посаді в.о. начальника Штерівського виправного центру № 137. ОСОБА_6 відбував покарання у виправному центрі вдруге і характеризується з негативної сторони, як особа яка зловживає спиртними напоями, відмовляється від роботи та самовільно залишає установу.
		 12.12.2012р. ОСОБА_6 вивели на роботи звідки він збіг, а 14.12.2012р. він був
		затриманий працівниками ШИЦ за місцем свого проживання в селищі Михайлівка м. Ровеньки, про що йому приблизно в15-16 годин зателефонували на роботу.
		Він не чекав поки привезуть ОСОБА_6 , і 14.12.2012р. приблизно в 18-00 годин пішов з роботи на автобусну зупинку, оскільки проживає в іншій місцевості, щоб їхати додому. Оскільки за погодних умов автобусу не було, то він повернувся до ШИЦ № 137, щоб його відвіз додому хтось з працівників. В ШИЦ він побачив автомобіль молодшого інспектора ОСОБА_12 , на якому їздили за ОСОБА_6 і зрозумів, що останнього вже доставили в установу. В черговій частині також знаходилися працівники ШИЦ № 137 черговий ОСОБА_9 та ОСОБА_13 .
		В ШИЦ в цей день він ОСОБА_6 не бачив, а коли на його прохання ОСОБА_12 
		повіз його додому, то розповів про затримання ОСОБА_6 
		 15.12.2012р. в суботу він к 8-00 годинам приїхав на роботу звідки в 11-00 годин поїхав
		додому, і ОСОБА_6 в цей день він також не бачив. 
		 17.12.2012р. він зранку приїхав на роботу і приблизно в 11-00 годин до нього привели
		ОСОБА_6 , з яким він розмовляв хвилин десять з приводу його самовільного залишення виправного центру. Також, він підписав постанову про поміщення ОСОБА_6 в ДІЗО на 10 діб, за скоєне порушення режиму відбування покарання.
		 ОСОБА_6 він не бив і вважає, що той його оговорює. Потерпілий постійно змінює свої показання стосовно обставин заподіяння йому тілесних ушкоджень. То він каже що обвинувачений його побив 15 та 17 грудня 2012р., то ще й 14.12.2012р. 
		Ключів від ОСОБА_14 він не брав і в його присутності це приміщення ніхто не відкривав. 
		Про заподіяні ОСОБА_6 тілесні ушкодження він довідався коли до ШИЦ № 137 приїхав прокурор. 
		Ніяких вказівок про складання документів про затримання ОСОБА_6 з 17.12.2012р. та поміщення його з цієї дати в ДІЗО на 10 діб він нікому не давав, а підписав матеріали по затриманню ОСОБА_6 не читаючи, коли до нього принесли пакет документів, довіряючи працівникам ШИЦ. 
		Він не умовляв ОСОБА_6 змінити свої показання стосовно його побиття. З ОСОБА_6 лише розмовляв його адвокат. Про що вони говорили обвинувачений не чув, оскільки не був при цьому присутній.
		В ході одночасного допиту на досудовому розслідуванні ОСОБА_6 дійсно поясняв, що саме обвинувачений заподіяв йому тілесні ушкодження. 
		Заявлений цивільний позов ОСОБА_6 про відшкодування заподіяної моральної шкоди в сумі 5000 грн. не визнає в повному обсязі, оскільки не бив потерпілого. 
		Незважаючи на повне невизнання своє провини обвинуваченим ОСОБА_7 , його провина у скоєнні кримінального правопорушення за першим епізодом повністю підтверджується:
		- Поясненнями в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_6 , що з 14.07.2012р. він відбуває покарання в ШИЦ № 137. 12.12.2012р. його вивели на роботи, але він самовільно покинув територію та поїхав додому в селище Михайлівка м. Ровеньки Луганської області.
		14.12.2012р. коли він йшов по селищу, то його затримали працівники ШИЦ № 137, які відвезли його в цю установу, та помістили до ДІЗО. Приблизно через 30 хвилин в.о. начальника установи ОСОБА_7 відчинив двері та вивів його з приміщення ДІЗО в чергову частину, де гумовою палицею тричі вдарив його в область задньої поверхні стегна правої ноги. При цьому ОСОБА_7 казав, що робить це для того щоб у ОСОБА_6 більше не виникало бажання самовільно залишати територію центру. Звуки від ударів можливо почути в приміщенні ДІЗО, яке розташовано поруч з черговою частиною. Після чого, від заподіяних ОСОБА_7 тілесних ушкоджень ОСОБА_6 почав тягнути ногу. 
		15.12.2012р. ОСОБА_7 знов вивів його з приміщення ДІЗО до кімнати відпочинку, яка розташована в приміщенні чергової частини, де наніс йому 2 чи 3 удари гумовою палицею в область задньої поверхні стегна правої ноги, заподіявши сильну фізичну біль, після чого повернув до приміщення ДІЗО. Про своє побиття ОСОБА_7 він кожного разу розповідав засудженим, які знаходилися разом з ним в приміщенні ДІЗО.
		17.12.2012р. його з ДІЗО вивів черговий ОСОБА_9 , який відвів його до кабінету ОСОБА_7 . Після того, як ОСОБА_9 вийшов, то ОСОБА_7 почав кричати на потерпілого, з приводу того, що останній самовільно 12.12.2012р. залишив місце відбування покарання, після чого вдарив його ногою в область задньої поверхні стегна правої ноги, від якого потерпілий впав, заподіявши йому сильну фізичну біль. Після чого ОСОБА_7 вдарив його ногою в груди та плече.
		Потім ОСОБА_7 викликав до себе працівників ШИЦ ОСОБА_15 та ОСОБА_11 , яким наказав, щоб потерпілого оформили в ДІЗО на 10 діб, починаючи з 17.12.2012р.
		Після того, як він звернувся з заявою до прокуратури про своє побиття, то через кожні півгодини його виводили до ОСОБА_16 , який погрожував потерпілому та вимагав, щоб він відкликав свою заяву. В подальшому адвокат обвинуваченого також пропонував йому змінити свої показання, та пояснити, що він тілесні ушкодження отримав при падінні, та оговорив ОСОБА_7 .
		Тому, побоюючись за своє здоров`я, він був змушений на досудовому слідстві інколи змінювати свої показання.
		Заявив цивільний позов про стягнення з ОСОБА_7 на його користь моральної шкоди в сумі 5000 грн.
		Також, 14.12.2012р. при затриманні працівник ШИЦ-137 ОСОБА_17 дійсно двічі вдарив його гумовою палицею в те саме місце, куди в подальшому наносив свої удари гумовою палицею та ногою ОСОБА_7 . Але ті удари ОСОБА_17 були легкі, тому ніяких претензій до нього він не має. 
		- Поясненнями в судовому засіданні свідка ОСОБА_18 , що він є засудженим і відбуває покарання в Штерівському виправному центрі № 137. За порушення режиму відбування покарання він на три доби з 14 по 17 грудня 2012р. був поміщений до ДІЗО цієї установи. Разом з ним в камері ДІЗО знаходилися засуджені ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_6 .
		Знаходячись в камері ДІЗО він ні з ким не спілкувався, оскільки тільки прибув до ШИЦ, та з розмов між іншими засудженими зрозумів, що ОСОБА_6 побив начальник установи, і потерпілому від цього було важко сідати.
		ОСОБА_7 , як керівник установи, може відкрити камеру ДІЗО, оскільки з розмов між засудженими він чув, що були випадки, коли начальник ШИЦ відкривав камеру ДІЗО.
		- Поясненнями в судовому засіданні свідка ОСОБА_19 , що він є засудженим і відбуває покарання в Штерівському виправному центрі № 137. За порушення режиму відбування покарання він був поміщений до ДІЗО цієї установи в якому знаходився разом з засудженими ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , коли ввечері до ДІЗО помістили ОСОБА_6 , який на свій стан здоров`я не скаржився. Через деякий час його з приміщення ДІЗО вивів начальник ШИЦ № 137 ОСОБА_7 , якого ОСОБА_19 бачив через відчинені двері. Після цього ОСОБА_19 почув звуки ударів. Коли через деякий час ОСОБА_7 завів назад ОСОБА_6 , то потерпілий пояснив, що його гумовою палицею побив ОСОБА_7 та показав сінці на нозі. При цьому ОСОБА_6 став кульгати. 
		15.12.2012р. та 17.12.2012р. потерпілого також виводили з приміщення ДІЗО. Хто саме виводив пояснити не може, але після останнього разу зі слів ОСОБА_6 його виводили до кабінету  ОСОБА_7 , де останній бив його ногами. 
		Після побиття ОСОБА_7 Поташний ОСОБА_23 міг лежати лише на одному боці, та тяжко становився на ногу. 
		Після звернення ОСОБА_6 до прокуратури ОСОБА_7 також заходив до приміщення ДІЗО та звертався до потерпілого, щоб останній змінив свої показання. В подальшому ОСОБА_6 йому розказував, що ОСОБА_7 його умовляв змінити показання щодо побиття. Свідка також умовляв ОСОБА_7 та його адвокат змінити свої показання стосовно побиття потерпілого, але він їм відмовив. 
		- Поясненнями в судовому засіданні свідка ОСОБА_17 , що 14.12.2012р. він разом з ОСОБА_12 на автомобілі останнього виїхав до місця проживання  ОСОБА_6 , де вони затримали останнього, якого доставили до ШИЦ-137, після чого свідок поїхав додому.
		Бувають випадки, що в черговій частині залишається гумова палиця без догляду. Також він вважає, що керівник установи може відкрити камеру ДІЗО, взявши ключі в чергового. 
		В ході проведення прокурорської перевірки, він чув розмови працівників установи, що ОСОБА_7 побив засудженого ОСОБА_6 
		- Поясненнями в судовому засіданні свідка ОСОБА_24 , що він є працівником ШИЦ-137 і, коли 14.12.2012р. до установи доставили затриманого ОСОБА_6 , то він спілкувався з останнім перед його поміщенням в ДІЗО. Про те, що в подальшому ОСОБА_7 побив ОСОБА_6 він чув від чергового по установі.
		- Поясненнями в судовому засіданні свідка ОСОБА_8 , що він є працівником ШИЦ-137, і 15.12.2012р. заступив на чергування. Чи виводили в цей день з приміщення ДІЗО ОСОБА_6 він вже не пам`ятає. Гумова палиця може лежати без нагляду в приміщенні чергової частини, а ключі від ДІЗО в тумбочці.
		- Поясненнями в судовому засіданні свідка ОСОБА_25 , який пояснив, що він працює в ШИЦ-137 на посаді помічника чергового, і 14.12.2012р. заступив на чергування. Камера ДІЗО розташована в черговій частині, спеціальні засоби черговому наряду видає черговий по установі. При цьому, в період чергування гумова палиця може знаходитися в черговій частині, а ключі від приміщення ДІЗО в ящику столу чергового. 
		Відповідно до інструкцій камеру ДІЗО має право відкрити лише черговий по ШИЦ-137 або його помічник. Разом з тим, керівник установи фактично може взяти ключі та відкрити ДІЗО. 
		- Поясненнями в судовому засіданні свідка ОСОБА_12 , що він працює в ШИЦ № 137 і після того як засуджений ОСОБА_6 втік, то він з ОСОБА_17 14.12.2012р. затримали засудженого і приблизно в 19-00 годин привезли до ШИЦ № 137, після чого здали засудженого черговому по установі ОСОБА_9 . Після чого ОСОБА_17 пішов до свого кабінету, а ОСОБА_12 залишився в черговій частині і знаходився в кімнаті прийому їжі коли до чергової частини зайшов ОСОБА_7 , який попросив ОСОБА_12 відвезти його додому, на що свідок погодився. Після цього ОСОБА_9 пішов відкапувати після снігу ворота, а ОСОБА_12 вийшов на вулицю. Через деякий час з приміщення чергової частини вийшов ОСОБА_7 , якого він повіз додому. Коли ОСОБА_12 знаходився в черговій частині, то при ньому ОСОБА_7 приміщення ДІЗО не відкривав.
		- Поясненнями в судовому засіданні свідка ОСОБА_26 , який пояснив, що він є працівником ШИЦ-137 і в п`ятницю 14.12.2012р., приблизно в 17 годин 30 хвилин разом з ОСОБА_7 пішов з роботи. ОСОБА_7 залишився на зупинці автобусу щоб їхати додому, а він пішов додому. Чи повертався ОСОБА_7 до ШИЦ-137 він не знає, але коли в понеділок 17.12.2012р. прийшов на роботу, то в розмовах між працівниками установи, яких вже не пам`ятає, почув, що ОСОБА_7 побив ОСОБА_6 .
		Ключі від приміщення ДІЗО знаходяться в ящику столу в черговій частині, і якщо ДІЗО відкривати акуратно, то не буде чути звуку двері яка відчиняється.
		- Поясненнями в судовому засіданні свідка ОСОБА_9 , який пояснив, що працює в ШИЦ-137 черговим помічником начальника установи. І на його чергуванні 14.12.2012р. приблизно в 17-00 годин начальник установи ОСОБА_7 пішов з ШИЩ-137, щоб їхати додому, та попередив, що ОСОБА_17 привезе затриманого ОСОБА_6 , якого треба буде помістити до ДІЗО. В період часу з 17 до 18 години ОСОБА_17 з ОСОБА_12 привезли до установи затриманого ОСОБА_6 , та оформили матеріали про його затримання в ДІЗО, а ОСОБА_9 склав рапорт про затримання ОСОБА_6 на 24 години. В цей час повернувся до ШИЦ-137 ОСОБА_7 , який пояснив, що за погодних умов не зміг уїхати додому, тому ОСОБА_9 пішов до гаражу, готувати автомобіль установи, щоб відвезти ОСОБА_7 додому. Через 30 хвилин він з`ясував, що ОСОБА_7 вже на свойому автомобілі додому повіз ОСОБА_12 .
		Ключі від ДІЗО знаходяться в ящику столу в черговій частині, і усі працівники установи знають де вони лежать.
		17.12.2012р. також було його чергування, і за усним наказом ОСОБА_7 він приблизно в 9 годин 30 хвилин привів до кабінету ОСОБА_7 потерпілого ОСОБА_6 Абдулін ОСОБА_27 почав розмовляти з ОСОБА_6 на підвищених тонах, та відіслав свідка з кабінету. Коли ОСОБА_9 через десять хвилин повернувся, то ОСОБА_7 надав йому усний наказ про складання документів про затримання ОСОБА_6 на 10 діб з 17.12.2012р. 
		- Поясненнями в судовому засіданні свідка ОСОБА_21 , який пояснив, що є засудженим та відбуває покарання в ШИЦ-137. Він з 10.12.2012р. знаходився в приміщенні ДІЗО. Коли саме 14.12.2012р. в ДІЗО помістили ОСОБА_6 не знає, але проснувшись у вечері він побачив ОСОБА_6 , який розглядав синці, та сказав, що його побили в черговій частині ОСОБА_7 та ОСОБА_17 за втечу. В наступні дні ОСОБА_6 також виводили з ДІЗО, а коли він повертався, то казав, що його ОСОБА_7 бив у себе в кабінеті руками та ногами. При цьому він був зігнувшись та тримався за живіт. Після побиття ОСОБА_7 . ОСОБА_6 гумовою палицею він бачив у потерпілого великий сінець в області задньої поверхні стегна правої ноги.
		- Поясненнями в судовому засіданні свідка ОСОБА_22 , який пояснив, що є засудженим та відбуває покарання в ШИЦ-137. Він знаходився в приміщенні ДІЗО, коли 14.12.2012р. помістили ОСОБА_6 , який сказав, що його гумовою палицею побив ОСОБА_7 за його втечу. Коли наступним днем ОСОБА_6 вивели з приміщення ДІЗО, то він був відсутній близько 30 хвилин. В цей час ОСОБА_22 чув звуки глухих ударів та стони ОСОБА_6 . Коли ОСОБА_6 повернувся, то сказав, що його побив ОСОБА_7 за втечу. При цьому ОСОБА_6 тягнув ногу, та показав синці в області задньої поверхні стегна правої ноги. Також ОСОБА_22 бачив, що 14.12.2012р. та 15.12.2012р. ОСОБА_6 з ДІЗО виводив ОСОБА_7 , який як керівник установи може зайти в ДІЗО.
		- Поясненнями в судовому засіданні свідка ОСОБА_13 , який пояснив, що він працює в ШИЦ-137 в якості молодшого інспектора і 14.12.2012р. перебував на чергуванні. Коли він увечері зайшов до чергової частини, то там в цей час перебували працівники ШИЦ ОСОБА_9 і ОСОБА_12 . В цей час до чергової частини зайшов ОСОБА_7 , який попросив ОСОБА_12 відвезти його додому, на що останній погодився. Після цього ОСОБА_13 пішов до кімнати прийому їжі, а ОСОБА_9 був у боксах де знаходяться автомобілі.
		Ключі від приміщення ДІЗО постійно знаходяться в ящику столу в черговій частині.
		Оголошеними та дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження:
		- Висновками експерта судово-медичної експертизи № 701 від 25.12.2012р., відповідно до яких у ОСОБА_6 встановлено сінець правого стегна, який утворився від взаємодії з тупим твердим предметом, що могло мати місце при обставинах на які посилається ОСОБА_6 при нанесенні удару гумовою палицею, ногою і по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень. 
		(т. 1 л.с. 30)
		- Протоколом проведення слідчого експерименту від 31.01.2013р. з фототаблицею, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_6 показав яким чином обвинувачений ОСОБА_7 14.12.2012р. в черговій частині ШИЦ-137, взявши на підвіконні гумову палицю наніс йому удари в область задньої поверхні правого стегна. А 17.12.2012р. в своєму кабінеті ОСОБА_7 наніс йому удари ногою в область задньої поверхні правого стегна та в область грудної клітини. (т. 2 л.с. 14-21)
		- Висновками експерта додаткової судово-медичної експертизи № 49 від 08.02.2013р., відповідно до яких встановлений експертизою від 25.12.2012р. синець правого стегна міг бути спричинений потерпілому ОСОБА_6 при обставинах, на які потерпілий посилався в протоколі слідчого експерименту від 31.01.2013р. від нанесення ударів ногою в область задньої поверхні правого стегна. (т. 2 л.с. 23)
		- Протоколом проведення слідчого експерименту від 25.02.2013р. з фототаблицею, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_6 показав яким чином обвинувачений ОСОБА_7 15.12.2012р. в черговій частині ШИЦ-137, взявши на підвіконні гумову палицю наніс йому три удари в область задньої поверхні правого стегна. (т. 2 л.с. 173-179)
		- Висновками експерта додаткової судово-медичної експертизи № 81 від 25.02.2013р., відповідно до яких у засудженого ОСОБА_6 встановлено тілесне ушкодження у вигляді синця правого стегна, який утворився від взаємодії з тупим твердим предметом при обставинах, на які посилається потерпілий, а саме від ударів гумовою палицею та ногою, і по ступеню тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень. Тілесні ушкодження виявлені в ОСОБА_6 могли утворитися при обставинах, зазначених ОСОБА_6 в ході слідчого експерименту 25.02.2013р. (т. 2 л.с. 181)
		- Протоколом одночасного допиту ОСОБА_6  ОСОБА_7 , відповідно до якого потерпілий дійсно пояснив, що обвинувачений 14.12.2012р., 15.12.2012р. в приміщення чергової частини установи і 17.12.2012р. в своєму службовому кабінеті наносив йому удари в область правого стегна. 
		(т. 2 л.с. 196-202)
		- Висновками експерта додаткової судово-медичної експертизи № 380 від 08.10.2013р. відповідно до яких встановлений експертизою ОСОБА_6 синець правого стегна міг бути заподіяний як при обставинах викладених в протоколі слідчого експерименту від 31.012013р. від нанесення ударів ногою в область задньої поверхні стегна правої ноги, так і при обставинах, зазначених в протоколі слідчого експерименту від 25.02.2013р. при нанесенні ударів гумовою палицею в область задньої поверхні стегна правої ноги. Розмежувати при яких саме обставинах утворився синець правого стегна не має можливості, оскільки в обох протоколах відображені обставини нанесення ударів в одну область  праве стегно. (т. 3 л.с. 60-61)
		- Протоколом проведення слідчого експерименту від 18.12.2013р., відповідно до якого потерпілий ОСОБА_6 пояснив, що працівник ШИЦ-137 ОСОБА_17 двічі вдарив його гумовою палицею в область задньої поверхні стегна правої ноги, в те саме місце, в яке в подальшому наносив удари ОСОБА_7 (т. 3 л.с. 78-80)
		- Висновками експерта додаткової судово-медичної експертизи № 33 від 05.02.2014р., відповідно до яких неможливо розмежувати від яких саме ударів ОСОБА_7 чи ОСОБА_17 утворилися заподіяні ОСОБА_6 тілесні ушкодження, оскільки усі удари наносилися в те саме місце. (т.3 л.с. 107-108)
		Незважаючи на повне невизнання своє провини обвинуваченим ОСОБА_7 за другим
		епізодом, його провина у скоєному повністю підтверджується:
		- Поясненнями в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_6 , що 17.12.2012р. в його присутності обвинувачений ОСОБА_7 дав усний наказ ОСОБА_11 та ОСОБА_15 скласти документи про його затримання при втечі від 17.12.2012р. та поміщення в ДІЗО на 10 діб з цієї дати.
		- Поясненнями в судовому засіданні свідка ОСОБА_11 , який пояснив, що працює в ШИЦ-137 та є начальником відділення в якому відбуває покарання ОСОБА_6 , та який самовільно покинув об`єкт на якому працював. 17.12.2012р. він, як начальник відділення, готував документи на поміщення ОСОБА_6 до ДІЗО. За наказом ОСОБА_7 він склав документи датою 17.12.2012р., та побачив, що рапорт чергового по установі також був від 17.12.2012р. При ньому ОСОБА_7 ознайомився з документами про затримання ОСОБА_6 , які після цього підписав.
		До цього від працівника ШИЦ ОСОБА_17 він дізнався, що ОСОБА_6 було затримано 14.12.2012р.
		- Поясненнями в судовому засіданні свідка ОСОБА_9 , що він є працівником ШИЦ-137 і 17.12.2012р. було його чергування. За усним наказом ОСОБА_7 він приблизно в 9 годин 30 хвилин привів до кабінету ОСОБА_7 потерпілого ОСОБА_6 . ОСОБА_7 почав розмовляти з Поташним на підвищених тонах, та відіслав свідка з кабінету. Коли ОСОБА_9 через десять хвилин повернувся, то ОСОБА_7 надав йому усний наказ про складання документів про затримання ОСОБА_6 при втечі 17.12.2012р. та поміщення засудженого в ДІЗО на 10 діб з цієї дати.
		- Протоколом огляду документів від 04.02.2013р., відповідно до якого були оглянуті: 1) постанова про тимчасове поміщення до 24 годин засудженого ОСОБА_6 в ДІЗО установи від 14.12.2012р., відповідно до якої ОСОБА_6 14.12.2012р. допустив порушення  спробу покинути територію виправного центру, поміщений в ДІЗО до прибуття начальника установи черговим помічником начальника установи ОСОБА_9 . Засуджений ОСОБА_6 в 9 годин 20 хвилин прийнятий в ДІЗО черговим молодшим інспектором ОСОБА_12 ; 2) постанова про тимчасове поміщення до 24 годин засудженого ОСОБА_6 в ДІЗО установи від 15.12.2012р., відповідно до якої ОСОБА_6 допустив порушення  спробу покинути територію виправного центру, поміщений в ДІЗО до прибуття начальника установи черговим помічником начальника установи ОСОБА_8 .. Засуджений ОСОБА_6 в 9 годин 20 хвилин прийнятий в ДІЗО черговим молодшим інспектором ОСОБА_25 3) постанова про тимчасове поміщення до 24 годин засудженого ОСОБА_6 в ДІЗО установи від 16.12.2012р., відповідно до якої ОСОБА_6 допустив порушення  спробу покинути територію виправного центру, але був затриманий і поміщений в ДІЗО до прибуття начальника черговим помічником начальника установи ОСОБА_28 .. Засуджений ОСОБА_6 був прийнятий в ДІЗО черговим молодшим інспектором Клюєвим. 4) постанова про тимчасове поміщення до 24 годин засудженого ОСОБА_6 в ДІЗО установи від 17.12.2012р., відповідно до якої ОСОБА_6 допустив порушення  17.12.2012р. о 13 год. 30 хв. був виведений на територію центру для прибирання снігу. О 13 год. 40 хв. засуджений був затриманий на підсобному господарстві під час спроби покинути територію центру. В зв`язку з чим, засудженого ОСОБА_6 поміщено в ДІЗО строком на 10 діб. У рядку «в.о. начальника Штерівського ВЦ № 137 майор внутрішньої служби ОСОБА_7 » є підпис виконаний барвником чорного кольору. Вказана постанова була оголошена ОСОБА_6 17.12.2012р. Засуджений ОСОБА_6 в 14 год. 15 хв. 24.12.2012р. звільнений з ДІЗО черговим молодшим інспектором Клюєвим; 5) документи, які стали підставою для складення вищевказаної постанови: рапорт начальника СПС ОСОБА_11 від 17.12.2012р., згідно до якого 17.12.2012р. в 13-30 год. ОСОБА_6 був виведений на територію центру для прибирання снігу. В 13-40 год. засуджений був затриманий під час спроби покинути територію центру; характеристикою засудженого ОСОБА_6 від 17.12.2012р.; довідкою про заохочення від 17.12.2012р.; рапортом ОСОБА_10 від 17.12.2012р., відповідно до якого ОСОБА_6 17.12.2012р. був виведений на територію для прибирання снігу. але був затриманий на підсобному господарстві під час спроби покинути територію центру; Рапортом ОСОБА_9 від 17.12.2012р., відповідно до якого засуджений ОСОБА_6 17.12.2012р. був виведений на територію для прибирання снігу, але був затриманий на підсобному господарстві під час спроби покинути територію центру. 6) журнал № 18 н/т 1 обліку утримання засуджених до обмеження волі в приміщення ДІЗО ШИЦ № 137 за період з 31.12.2011р. по 02.01.2013р., відповідно до якого ОСОБА_6 знаходився в ДІЗО разом з засудженими ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_18 ; 7) журнал № 16 т. 2 обліку видачі спеціальних засобів чергової зміни ШИЦ № 137, відповідно до якого на аркуші 32 є записи про видачу спецзасобів черговій зміні за 14.12.2012р. та 15.12.2012р. (т. 2 л.с. 26-30)
		- Постановою про визнання речовими доказами від 04.02.2013р., відповідно до якої речовими доказами визнані: постанова про тимчасове поміщення до 24 годин засудженого ОСОБА_6 в ДІЗО установи від 14.12.2012р. з додатком рапорт ОСОБА_29 від 14.12.2012р., пояснення засудженого ОСОБА_6 від 14.12.2012р.; постанова про тимчасове поміщення до 24 годин засудженого ОСОБА_6 в ДІЗО установи від 15.12.2012р.; постанова про тимчасове поміщення до 24 годин засудженого ОСОБА_6 в ДІЗО установи від 16.12.2012р.; постанова про поміщення засудженого ОСОБА_6 в ДІЗО установи від 17.12.2012р. строком на 10 діб з документами які стали підставою для складання цієї постанови: рапорт начальника СПГ ОСОБА_11 від 17.12.2012р., характеристика засудженого ОСОБА_6 , довідка про заохочення; рапорт ОСОБА_10 від 17.12.2012р., рапорт ОСОБА_9 від 17.12.2012р., пояснення ОСОБА_6 від 17.12.2012р.; журнал № 18 н/т 1 облік утримання засуджених до обмеження волі в приміщення ДІЗО ШИЦ № 137 за період з 31.12.2011р. по 02.01.2013р.; журнал № 16 т. 2 обліку видачі спеціальних засобів чергової зміни ШИЦ № 137. (т. 2 л.с. 31-32)
		- Дослідженими в судовому засіданні журналом № 18 н/т 1 обліку утримання засуджених до обмеження волі в приміщення ДІЗО ШИЦ № 137 за період з 31.12.2011р. по 02.01.2013р. відповідно до якого ОСОБА_6 знаходився в ДІЗО разом з засудженими ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_18 ; журналом № 16 т. 2 обліку видачі спеціальних засобів чергової зміни ШИЦ № 137, відповідно до якого на аркуші 32 є записи про видачу спецзасобів черговій зміні за 14.12.2012р. та 15.12.2012р. 
		Суд вважає, що зібраними по кримінальному провадженню доказами провина обвинуваченого ОСОБА_16 в судовому засіданні підтвердилася в повному обсязі, а його дії вірно кваліфіковані:
		- за першим епізодом за ст. 365 ч. 2 КК України, як перевищення службових повноважень, тобто умисне вчиненні службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам окремих громадян, якщо воно супроводжувалося насильством і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями за відсутності ознак катування; 
		- за другим епізодом за ст. 366 ч. 1 КК України, як службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей. 
		Доводи обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника, що ОСОБА_7 по першому епізоду 14.12.2012р. і 15.12.2012р. не наносив ударів гумовою палицею потерпілому ОСОБА_6 в приміщенні чергової частини, та 17.12.2012р. не бив його ногами в своєму кабінеті, суд вважає необгрунтованими, оскільки ці доводи спростовуються поясненнями в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_17 , ОСОБА_24 , ОСОБА_8 , ОСОБА_25 , ОСОБА_12 , ОСОБА_26 , ОСОБА_9 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_13 , які погоджуються з висновками судово-медичних експертиз, протоколами проведення слідчого експерименту, а тому є достовірними.
		При цьому суд вважає, що саме від ударів ОСОБА_7 у потерпілого утворилися тілесні ушкодження у вигляді синця правого стегна, оскільки саме після його ударів потерпілий відчув сильну фізичну біль, почав тягнути ногу та знаходячись в ДІЗО не міг лежати на правому боці. Крім того, наявність синця не впливає на кваліфікацію дій обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 365 КК України.
		Доводи обвинуваченого ОСОБА_7 та його адвоката, що ОСОБА_7 не давав накази своїм підлеглим для складання документів про затримання ОСОБА_6 17.12.2012р. та поміщення його з цього часу до ДІЗО строком на 10 діб, суд також вважає необгрунтованим, оскільки ці доводи спростовуються поясненнями в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_6 , що ОСОБА_7 в його присутності надав усний наказ скласти документи по його затриманню від 17.12.2012р., свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , що саме ОСОБА_7 наказав їм скласти документи про затримання ОСОБА_6 від 17.12.2012р., та після ознайомлення з ними підписав, які погоджуються з документами по затриманню ОСОБА_6 від 14.12.2012р., від 15.12.2012р., від 16.12.2012р. та від 17.12.2012р., а тому є достовірними. 
		Невизнання в повному обсязі обвинуваченим ОСОБА_7 своєї провини по двом епізодам, суд розцінює як намагання обвинуваченого уникнути покарання за скоєне. 
		При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості злочинів, особу винного, який характеризується позитивно, раніше не судимий.
		Вiдповiдно до ст.66 КК України, обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого суд визнає наявність на його утриманні неповнолітньої дитини. 
		Вiдповiдно до ст.67 КК України, обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_7 суд визнає вчинення злочину щодо особи, яка перебуває в іншій залежності від винного.
		З урахуванням викладеного, думки потерпілого, суд вважає, що виправлення обвинуваченого 
		можливо без ізоляції його від суспільства, з застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, що повною мірою відповідатиме скоєному, є достатнім для його виправлення. 
		При цьому суд враховує, що дії обвинуваченого були скоєні в зв`язку з порушенням потерпілим правил відбування покарання і були направлені на недопустимість цього в подальшому.
		Також, суд вважає за можливе не позбавляти ОСОБА_7 спеціального звання майор внутрішньої служби України, та не застосовувати спеціальну конфіскацію, оскільки ця санкція ст. 366 ч. 1 була застосована після вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення.
		По кримінальному провадженню до обвинуваченого застосований запобіжний захід у вигляді застави в сумі 22940 грн. 
		У відповідності до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
		Оскільки такої згоди до суду не надійшло, суд вважає за необхідне повернути заставу заставодавцю, яким відповідно до квитанції від 14.02.2013р. є ОСОБА_30 . 
		Потерпілим ОСОБА_6 заявлений цивільний позов про стягнення з ОСОБА_7 заподіяної моральної шкоди в сумі 5000 грн. 
		Суд вважає, що своїми діями ОСОБА_7 заподіяв потерпілому ОСОБА_6 моральну шкоду. Виходячи зі ступеню тяжкості та обставин вчинених кримінальних правопорушеннь, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 заподіяну моральну шкоду в сумі 5000 гривень. 
		Судових витрат по кримінальному провадженню не має.
		Речові докази: матеріали поміщення ОСОБА_6 в ДІЗО від 14.12.2012р., від 15.12.2012р., від 16.12.2012р., від 17.12.2012р., які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, суд вважає за необхідне зберігати в кримінальному провадженні; журнал № 18 н/т 1 обліку утримання засуджених до обмеження волі в приміщення ДІЗО ШИЦ № 137 за період з 31.12.2011р. по 02.01.2013р.; журнал № 16 т. 2 обліку видачі спеціальних засобів чергової зміни ШИЦ № 137, які зберігаються при кримінальному провадженні, суд вважає за необхідне повернути до ШИЦ № 137. 
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд 
		 
		ЗАСУДИВ:
		 
		 ОСОБА_7 визнати винним за ст.ст. 365 ч. 2, 366 ч. 1 КК України та призначити йому покарання:
		- за ст. 365 ч. 2 КК України у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права займати атестовані посади в органах Державної пенітенціарної служби України, а також виконувати функції працівника правоохоронних органів України строком 3 роки, зі штрафом в сумі 9000 гривень; 
		- за ст. 366 ч. 1 КК України у виді двох років обмеженням волі, які згідно до ст. 72 КК України відповідні одному року позбавлення волі з позбавленням права займати атестовані посади в органах Державної пенітенціарної служби України, а також виконувати функції працівника правоохоронних органів України строком 2 роки. 
		На підставі ст. 70 ч. 1 КК України, за сукупністю скоєних злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_7 4 роки позбавлення волі з позбавленням права займати атестовані посади в органах Державної пенітенціарної служби України, а також виконувати функції працівника правоохоронних органів України строком 3 роки, зі штрафом в сумі 9000 гривень. 
		Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом іспитового строку 3 роки не вчинить нового злочину, та відповідно до ст. 76 КК України виконає покладені на нього обов`язки періодично з`являтися на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції.
		Міру запобіжного заходу  ОСОБА_7 у вигляді застави залишити без змін, до набрання законної сили вироком суду. 
		Грошові кошти в сумі 22940 (двадцять дві тисячі дев`ятсот сорок) гривень, внесені  ОСОБА_30 14.02.2013 року по квитанції № 13 у вигляді застави на спеціальний рахунок ТУ ДСА в Луганській області № 37318003000730 в ГУ ДКСУ у Луганській області МФО 804013, код 26297948, повернути заставодавцю, після набрання законної сили вироком суду.
		Стягнути з засудженого ОСОБА_7 на користь потерпілого ОСОБА_6 заподіяну моральну шкоду в сумі 5000 гривень.
		Речові докази: матеріали поміщення ОСОБА_6 в ДІЗО від 14.12.2012р., від 15.12.2012р., від 16.12.2012р., від 17.12.201р., які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, зберігати в кримінальному провадженні; журнал № 18 н/т 1 обліку утримання засуджених до обмеження волі в приміщення ДІЗО ШИЦ № 137 за період з 31.12.2011р. по 02.01.2013р.; журнал № 16 т. 2 обліку видачі спеціальних засобів чергової зміни ШИЦ № 137, які зберігаються при кримінальному провадженні, повернути до ШИЦ № 137. 
		Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Луганської області через Краснолуцький міський суд, протягом 30 днів з дня його проголошення.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...