Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/19257/13-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Інші справи.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.03.2014. Забезпечено надання загального доступу: 03.03.2014.
Дата набрання законної сили: 17.06.2015
Результат оскарження 17.06.2015 Верховний Суд: скасовано судове рішення суду апеляційної інстанції та залишено в силі судове рішення суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		24 лютого 2014 року                      № 826/19257/13-а
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В.; розглянувши у письмовому провадженні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Київської міської ради за участю третіх осіб - Міністерства оборони України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Київської муніципальної газети «Хрещатик», товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Будресурс», Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) про визнання протиправним та скасування рішення,-
		 
		                                                              ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивачі звернулися до суду з адміністративним позовом до Київської міської ради за участю третіх осіб - Міністерства оборони України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Київської муніципальної газети «Хрещатик», товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Будресурс», Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) про визнання протиправним та скасування рішення, мотивуючи позовні вимоги тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм земельного, господарського та цивільного законодавства, законів України «Про планування і забудову територій», «Про місцеве самоврядування», державних будівельних норм, а відтак наявні підстави для його скасування.
		У позовній заяві позивачі просять суд рішення Київської міської ради від 28.09.2006 року №83/140 «Про надання та передачу Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення на АДРЕСА_1» визнати протиправним з моменту його прийняття та скасувати.
		В судове засідання з'явились позивачі, представник позивача 1 та позивача 2, представники позивача 3 та просили суд задовольнити позов в повному обсязі.
		Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.
		Представник третьої особи 1 та третьої особи 2 заперечував проти задоволення позовних вимог з огляду на відсутність порушення чинного законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення.
		Представники третьої особи 3 та третьої особи 4 в судове засідання не прибули, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.
		Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які  беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.  
		Враховуючи неявку в судове засідання представника відповідача та третіх осіб, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження. 
		Розглянувши наявні матеріали справи, суд встановив наступне.
		Київською міською радою ІІІ сесії V скликання 28 вересня 2006 року прийнято рішення N 83/140 «Про надання та передачу Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення на АДРЕСА_1».
		Даним рішенням Київська міська рада відповідно до ст. ст. 93, 120, 123, 124 Земельного кодексу України та розглянувши проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, вирішила: затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення на АДРЕСА_1, надати Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України, за умови виконання пункту 6 цього рішення, земельну ділянку загальною площею 4,55 га для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення на АДРЕСА_1 у постійне користування, в тому числі: площею 4,42 га - за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 15.01.51 N7 під будівництво військового містечка N 195; площею 0,13 га - за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування. 
		Відповідно до п.5 рішення №83/140 Київська міська рада вирішила передати Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України, за умови виконання пункту 6 цього рішення, в короткострокову оренду на 5 років, в межах червоних ліній, земельні ділянки загальною площею 0,13 га для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення на АДРЕСА_1, в тому числі: ділянку N 2 площею 0,02 га, ділянку N З площею 0,01 га, ділянку N 4 площею 0,10 га - за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 15.01.51 N 7 під будівництво військового містечка N 195. 
		Пунктом 6 рішення визначено ряд вимог, за умови виконання яких вищенаведені земельні ділянки будуть передані Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України.
		Як вбачається з матеріалів справи, висновком щодо вибору (відведення) земельної ділянки під забудову №1122 від 01.07.2005 року визначено, що земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 придатна для будівництва житлового комплексу та будівель спеціального призначення для Міністерства оборони України.
		Згідно листа-погодження Головного управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини від 08.07.2005 року №001-09/3718 (вх..№03-25/1328 від 24.01.05) останнє не заперечує Міністерству оборони України проти відведення земельної ділянки для будівництва житлового комплексу та будівель спеціального призначення по АДРЕСА_1.
		За наслідками розгляду листа Головного управління земельних ресурсів м. Києва та звернення Головного управління розвідки Міністерства оборони України Святошинська районна у місті Києві державна адміністрація не заперечує проти відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1, що підтверджується листом від 26.07.2005 року №4240/14-21/03.
		Державне управління екології та природних ресурсів в м. Києві висновком №1220 від 03.11.2005 року №6459 про погодження проекту відведення земельної ділянки погодило проект відведення земельної ділянки Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу та будівель спеціального призначення на АДРЕСА_1.
		Відповідно до висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок №03-25/658-В від 13.09.2006 року проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок відповідає нормам ст.ст. 93, 120, 123, 124 Земельного кодексу України та Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року №677.
		За наслідками розгляду даної документації Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) погодило зазначений проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
		Земельна ділянка, розташована на АДРЕСА_1 належить Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України на праві постійного користування відповідно до Державного акту від 03.10.2007 року Серія ЯЯ №382716 та має цільове призначення «будівництво, експлуатація та обслуговування житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення».
		З метою забезпечення службовим житлом безквартирних військовослужбовців розвідувального органу та членів їх сімей Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України було укладено договір на пайову участь у будівництві житла від 18.11.2004 року №36, згідно умов якого забудовником (пайовиком) є ТОВ «Інвест-Будресурс».
		Жодних доказів порушення Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України обов'язків землекористувача, які визначені ст. 96 Земельного кодексу України до суду не надано.
		Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку, що Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України дотримано та виконано всі умови, встановлені оскаржуваним рішенням Київської міської ради, а відтак передача Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України, в короткострокову оренду на 5 років, в межах червоних ліній, земельні ділянки загальною площею 0,13 га для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення на АДРЕСА_1, в тому числі: ділянку N 2 площею 0,02 га, ділянку N З площею 0,01 га, ділянку N 4 площею 0,10 га - за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 15.01.51 N 7 під будівництво військового містечка N 195 є правомірною.
		Позивачі мотивують протиправність положень оскаржуваного рішення, виходячи з того, що на момент його прийняття були відсутні генеральний та детальний плани територій, тобто оскаржуване рішення прийняте за умови відсутності вихідних параметрів для прийняття законного рішення по виділенню земельної ділянки під забудову, що спростовується наступним.
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про планування та забудову території» (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, яка визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.
		Поняття детального плану території визначається як містобудівна документація, яка розробляється для окремих районів, мікрорайонів, кварталів та районів реконструкції існуючої забудови населених пунктів.
		Київська міська рада IX сесія XXIII скликання 28 березня 2002 року прийняла рішення N 370/1804 «Про затвердження Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року», яким затверджено Генеральний план міста Києва та проект планування його приміської зони на період до 2020 року.
		Згідно листа ДП «Інститут Генерального плану міста Києва» від 17.11.2005 року №2670 земельна ділянка площею 4,8 га на території військового містечка №195 по АДРЕСА_1 для будівництва житлового комплексу та будівель спеціального призначення, що підлягає відведенню згідно рішення Київської міської ради від 15.07.04 року №457/1867, згідно функціонального зонування території, визначеного в Генеральному плані м. Києва на 2020 р. віднесена до рекреаційних територій в силу існуючого цільового використання.
		Зважаючи на наведене, на момент прийняття оскаржуваного рішення вихідні параметри по виділенню земельної ділянки не лише існували, але і були враховані відповідачем при його прийнятті.
		Пункт 1 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 року № 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» визначає, що акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта, якому вони адресовані. 
		Підставами для визнання акту державного чи іншого органу дійсним та скасування його є невідповідність цього акту вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, а також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача. 
		Статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
		Згідно статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
		Особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у місті відповідно до Конституції України та законів України визначені Законом України «Про столицю України - місто-герой Київ».
		Частиною 1 статті 8 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради (у разі їх утворення) та їх виконавчі органи.
		Відповідно до статті 15 Статуту територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 року №371/1805, Київська міська рада відповідно до статті 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" правомочна розглядати і вирішувати питання загальної компетенції та відповідно до статті 26 зазначеного Закону вирішувати питання виключної компетенції.
		Частиною 2 статті 116 Земельного кодексу України визначено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
		Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
		Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем в межах наданих повноважень, жодних невідповідностей цього акту вимогам чинного законодавства судом не встановлено, а позивачами не доведено, а відтак підстав для задоволення позовних вимог не вбачається.
		Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. 
		Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено суду правомірність оскаржуваного рішення.
		За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.
		 
		Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовити в повному обсязі.
		Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва  апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду. 
		Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. 
		 
		Суддя                                                                                                          Є.В. Аблов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...