Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6-47766св13 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.03.2014. Забезпечено надання загального доступу: 04.03.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		У х в а л а
		і м е н е м  у к р а ї н и
		 
		12 лютого 2014  рокуМ. Київ
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах 
		Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і 
		кримінальних справ у складі: 
		головуючого:                           Дьоміної О.О.,     
		суддів:                           Коротуна В.М.,                                  Касьяна О.П., 
		Кафідової О.В.,                                  Штелик С.П., 
		розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Скайран», про визнання договору купівлі - продажу недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2013 року, 
		 
		в с т а н о в и л а: 
		ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - ТОВ «Скайран»  про визнання договору купівлі-продажу недійсним з підстав, передбачених ст. 234 ЦК України (фіктивний правочин), обґрунтовуючи вимоги тим, що 06 липня 2010 року він звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення боргу.
		Ухвалою суду першої інстанції від 06 липня 2010 року  з метою забезпечення позову накладено арешт на будівлю магазину по АДРЕСА_1, який належав ОСОБА_4 З невідомих причин  ухвала своєчасно виконана не була. 
		20 липня 2010 року ОСОБА_4 уклала договір купівлі-продажу, за яким продала  ОСОБА_5 вищезазначену будівлю магазину. Доказом   фіктивності  правочину вважає те, що ОСОБА_4 продовжує володіти  та користуватися приміщенням магазину для здійснення торгівлі продовольчими товарами як підприємець. 
		Під час розгляду справи, у січні 2013 року ОСОБА_3, уточнивши позовні вимоги, просив на підставі ст. ст. 234, 236 ЦК України, а також ст. ст. 203, 215, 216 ЦК України визнати договір купівлі-продажу зазначеного магазину, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 недійсним, як таким, що вчинено без наміру створення правових наслідків та таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства. 
		Рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 14 червня 2013 року позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу приміщення магазину по АДРЕСА_1, укладений               20 липня 2010 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідчений нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу                 ОСОБА_6 та зареєстрований у реєстрі за № 1373. Вирішено питання розподілу судових витрат.
		Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2013 року рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 14 червня 2013 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.
		У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. 
		Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.   
		 
		Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Задовольняючи позов ОСОБА_3 та визнаючи недійсним договір купівлі-продажу будівлі магазину по АДРЕСА_1, суд першої інстанції, виходив із того, що спірний правочин є недійсними з підстав передбачених статтями 203, 215, 216, 234, 236 ЦК України.
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, суд апеляційної інстанції виходив із безпідставності позовних вимог. 
		 
		Проте погодитись з такими висновками судів не можна.
		 
		Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.  
		Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. 
		 
		Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.
		 
		Судами встановлено, що ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності від 21 вересня 2009 року належала нежитлова будівля - приміщення магазину по АДРЕСА_1 (а. с. 114, т.1).
		06 липня 2010 року ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області було накладено арешт на будівлю магазину по АДРЕСА_1.  
		Згідно з договором купівлі-продажу від 20 липня 2010 року було  укладено договір купівлі-продажу вказаної нежитлової будівлі між              ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 9 т.1). 
		Відповідно ч. 5 ст. 203 ЦК України однією з необхідних загальних вимог для чинності правочину є те, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України однією з підстав недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною п'ятою ст. 203 ЦК України.
		Як вбачається зі змісту ч. 5 ст. 216 ЦК України, вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.
		Відповідно положень ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. При вчиненні фіктивного правочину його учасники мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, незалежно від того, в якій формі він вчинений (нотаріальне посвідчення, державна реєстрація).
		Відповідно до Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від             06 листопада 2009 року, згідно зі статтями 215, 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд повинен дати оцінку таким доводам позивача. 
		Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3, звертаючись до суду з позовом, просив визнати договір купівлі-продажу від 20 липня 2010 року недійсним, як на підставі ст. ст. 203, 215, 216 ЦК України, так і на підставі             ст. ст. 234, 236 ЦК України. 
		При цьому, вирішуючи справу, суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що вищевказані підстави для визнання договору купівлі-продажу недійсним є самостійними та при вирішені позову одночасно застосовуватися не можуть.  
		Вирішуючи справу та скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції цих розбіжностей не усунув.   
		Крім того, суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки тому, що відповідно до частин 9, 10 ст. 153 ЦПК України ухвала про забезпечення позову виконується негайно, а її оскарження не зупиняє її виконання.
		За ч.1 ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України,  -  і  за  її межами.
		Таким чином, наявність ухвали суду про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно означає, що відповідач не має права розпоряджатись майном або коштами, на які накладено арешт, з моменту винесення такої ухвали, незалежно від того, які зроблені дії на стадії виконання цієї ухвали. 
		Враховуючи вказане, вирішуючи справу, суд першої та апеляційної інстанції не визначилися з характером спірних правовідносин, не встановили фактичні обставини справи, які мають значення для правильного вирішення справи, не вірно застосували норми матеріального і процесуального права та  не визначилися з правовою нормою, яка підлягала до застосування, в зв'язку з чим судові рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості. Зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування ухвалених судових рішень із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Керуючись статтями 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, 
		у х в а л и л а : 
		Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково. 
		Рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 14 червня 2013 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2013 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                  О.О. Дьоміна 
		Судді:                                                         В.М. Коротун 
		О.В. Кафідова   
		О.П. Касьян 
		 С.П. Штелик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...