Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 0707/339/12, 2а-0707/329/12 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема зі спорів щодо:.
Надіслано для оприлюднення: 07.03.2014. Зареєстровано: 07.03.2014. Забезпечено надання загального доступу: 11.03.2014.
Дата набрання законної сили: 26.02.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 лютого 2014 року                                     м.Львів                                                № 876/378/13
		 
		Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
		 
		головуючого судді                                                 Коваля Р.Й.,
		суддів                                                                      Гуляка В.В., 
		                                                                                Судової-Хомюк Н.М.,
		з участю секретаря судового засідання               Омеляновської Л.В.,
		представника позивача                                         Мочкош Л.В.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Закарпатській області на постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 грудня 2012 року в адміністративній справі № 0707/9339/2012 за позовом Мукачівського міжрайонного управління водного господарства Закарпатської області до головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Закарпатській області про скасування припису,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		23.10.2012 р. Мукачівське міжрайонне управління водного господарства Закарпатської області (далі - Мукачівське МУВГ) звернулось до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області із вказаним позовом та просило скасувати припис головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Закарпатській області (далі - Головдержуправління охорони у Закарпатській області) від 15.10.2012 р. за № 01-1813.
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вказані у приписі насосні станції за №№ 3, 3А, 4, 17, 18, 29 включаються при певних рівнях води в каналах, які наповнюються при інтенсивних атмосферних опадах і трансформують воду із полів та населених пунктів. Стаття 17 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", статті 97 та 98 Водного кодексу України та Будівельні норми і правила 2.06.01-86, 2.04.02-84, 2.06.07-87, відомчий нормативний документ 33-2.3-04-1 "Рибозахисні і рибопропускні споруди" поширюються на розміщення, проектування, будівництво, реконструкцію нових гідротехнічних споруд. Насосні станції в кількості 6 споруд введені в експлуатацію відповідно в 1969, 1970, 1983, 1984, 1988 та 1994 роках. Проектами будівництва вказаних насосних станцій встановлення рибозахисних пристроїв не передбачено, а передбачено встановлення лише сміттєзатримуючих решіток. 
		Крім того, зазначив, що пунктами 3.2, 3.5, 3.6, 3.7, 3.8 Положення про проведення планово-попереджувальних ремонтів меліоративних систем та споруд не передбачено інформування органів рибохорони для участі в обстеженні.
		 
		Постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 грудня 2012 року позов задоволено.
		 
		Не погодившись із прийнятою постановою, її оскаржило Головдержуправління охорони у Закарпатській області, яке вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте за невідповідності висновків суду обставинам справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права. Тому просило скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
		Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що припис Головдержуправління охорони у Закарпатській області за № 01-1813 від 15.10.2012 р. був виданий начальнику Мукачівського МУВГ через те, що водозабірні споруди на меліоративних мережах і річках, що перебувають на балансі управління використовуються для забору води в порушення вимог ч.1, ч.2 ст.17 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», ст.97, п.4, ч.1 ст.98 Водного кодексу України та вимог будівельних норм і правил захисту довкілля (водних біоресурсів) СНІП 2.06.01-86, СНІП 2.04.02-84. СНІП 2.06.07-87, ВБН 33-2-04-01 «Рибозахисні та рибопропускні споруди» експлуатують без рибозахисних пристроїв.
		Крім того, вносячи до припису запис проінформувати органи рибоохорони про дату проведення планового огляду водозабірних споруд, Головдержуправління охорони у Закарпатській області, в першу чергу дбало про інтереси Мукачівського МУВГ, визначаючи, що планова перевірка водозабірних споруд буде проходити саме під час проведення позивачем планового огляду та обслуговування. Тобто в терміни, визначені позивачем, з метою запобігти відволіканню посадових осіб Мукачівського МУВГ від виконання ними своїх безпосередніх обов'язків, для найбільш ефективного та повного здійснення обстеження.
		 
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з наступних підстав.
		 
		Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, у період з 05.10.2012 р. по 10.10.2012 р. проведено перевірку з дотримання вимог природоохоронного законодавства Мукачівським МУВГ.
		За результатами перевірки встановлено відсутність на 6 насосних станціях (25 водозабірних спорудах) рибозахисних пристроїв, на підставі чого 15.10.2012 р. головою комісії по припиненню юридичної особи Головдержуправління охорони у Закарпатській області начальнику Мукачівського МУВГ було видано припис № 01-1813.
		Згідно із вказаним приписом Мукачівське МУВГ зобов'язано: замовити проекти реконструкції на проведення ремонту водозабірних споруд, що експлуатуються без рибозахисних пристроїв (для обладнання РЗП); під час планового огляду та обслуговування водозабірних споруд провести інформування органів рибохорони для участі у обстеженні; під час наступного планового огляду перевірки наявності та ефективності рибозахисних пристроїв згідно плану роботи управління, забезпечити можливість огляду всіх оголовків водозабірних споруд (в т.ч. і за участі спеціалістів водолазної служби). 
		Проте, із зазначеним вище приписом не погодився позивач і звернувся з даним позовом до суду.
		 
		Приймаючи рішення про задоволення позову та скасовуючи припис Головдержуправління охорони у Закарпатській області за № 01-1813 від 15.10.2012 р., суд першої інстанції мотивував його тим, що насосні станції, які знаходяться у зоні діяльності Мукачівського МУВГ в кількості 6 гідротехнічних споруд, введені в експлуатацію відповідно в 1969, 1970, 1983, 1984, 1988 та 1994 роках. Проектами будівництва вказаних насосних станцій встановлення рибозахисних пристроїв не передбачено, а передбачено лише встановлення сміттєзатримуючих решіток. 
		Пунктами 3.2, 3.5, 3.6, 3.7, 3.8 Положення про проведення планово-попереджуваль-них ремонтів меліоративних систем та споруд, затвердженого наказом Державного комітету України по водному господарству № 151 від 01.10.1999 р., на які міститься посилання у приписі Головдержуправління охорони у Закарпатській області, не передбачено інформування органів рибохорони для участі в обстеженні водозабірних споруд.
		Згідно довідки № 828 від 15.11.2012 р., наданої Мукачівським МУВГ, підводні осушні канали, на яких розташовані насосні станції № 3, 3А, 4, 17, 18, 29 , з квітня по листопад 2012 року знаходяться без води, отже не експлуатуються протягом тривалого часу, тому відсутність у них рибозахисних пристроїв не порушує вимоги ч.2 ст.17 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", ст.ст.97 та 98 Водного кодексу України і не може негативно впливати на стан водних біоресурсів.
		 
		Проте, колегія суддів апеляційного суду вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, виходячи з наступного.
		 
		Згідно вимог ч.1 ст.17 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", при розміщенні, проектуванні, будівництві, реконструкції, технічному переоснащенні та введенні в експлуатацію підприємств, споруд, інших об'єктів, при проведенні різних робіт на землях водного фонду, які можуть негативно впливати на стан водних біоресурсів, виконавці таких робіт зобов'язані виконувати заходи щодо збереження сприятливих умов для існування, відтворення, міграції та зимівлі водних біоресурсів, а також забезпечувати недоторканість ділянок, що становлять особливу цінність для охорони і відтворення водних біоресурсів.
		Частиною 2 ст.17 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" передбачено, що експлуатація водозабірних споруд та інших об'єктів, застосування технологій без рибозахисних пристроїв забороняється.
		 
		Відповідно до ч.1 ст.58 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин), до земель водного фонду належать землі, зайняті:
		а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами;
		б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; 
		в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;
		г) береговими смугами водних шляхів.
		 
		Згідно зі ст. 30 Закону України «Про меліорацію земель» меліорація земель повинна проводитися, зокрема, з метою забезпечення запобігання негативному впливу меліоративних заходів на рослинний і тваринний світ, рибні запаси.
		Під час проектування, будівництва (реконструкції) і експлуатації меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури охороні підлягають компоненти навколишнього природного середовища, що знаходяться в межах меліоративних систем і на прилеглих землях та у можливих зонах впливу, - ґрунти і надра, поверхневі та підземні води, атмосферне повітря, рослинний і тваринний світ, рибні запаси, природні ландшафти, природно-заповідний фонд України, водно-болотні угіддя міжнародного значення, а також інші території, що підлягають особливій охороні. 
		Підприємства, установи і організації, що забезпечують експлуатацію меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури, зобов'язані здійснювати заходи, спрямовані на запобігання підтопленню, заболоченню, засоленню, забрудненню ґрунтів, вітровій і водній ерозії меліорованих земель, їх деградації, погіршенню стану водних об'єктів, а також збереження рослинного і тваринного світу на їх популяційному та видовому рівні. 
		 
		Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що на водозабірних спорудах, розташованих на насосних станціях, повинні бути встановлені рибозахисні пристрої для запобігання негативному впливу меліоративних заходів на рибні запаси, оскільки відповідно до акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства всі вони за допомогою придаткової системи пов'язані з річкою Латориця та є місцями нагулу різного виду водних біоресурсів, перелік яких наведений в актах обстеження водозаборів.
		 
		Проте, як видно із матеріалів справи, а саме: актів обстеження водозабору від 05.10.2012 р., акта № 01-1804 огляду місцевості та перевірки дотримання вимог законодавства по використанню, відтворенню та охороні водних біоресурсів від 10.10.2012 р., на водозабірних спорудах розташованих на насосних станціях, зокрема на каналах К-4, К-5, К-100, К-1, К-1-5 відсутні рибозахисні пристрої.
		 
		За таких обставин, колегія суддів вважає, що припис Головдержуправління охорони у Закарпатській області від 15.10.2012 р. за № 01-1813  прийнятий у межах, визначених Конституцією та законами України повноважень, у визначений законом спосіб та з урахування усіх обставин. 
		 
		Відповідно до ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
		Згідно зі ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
		 
		З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні заявленого позову.
		 
		Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198 ч.1 п.3, 202, 205 ч.2, 207, 254 КАС України, суд
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Апеляційну скаргу головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Закарпатській області задовольнити. 
		 
		Постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 грудня 2012 року в адміністративній справі № 0707/9339/2012 скасувати.
		 
		У задоволенні позову Мукачівського міжрайонного управління водного господарства Закарпатської області до головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Закарпатській області про скасування припису, - відмовити.
		 
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення постанови повному обсязі.
		 
		Головуючий суддя                                                                      Р.Й. Коваль 
		 
		Судді                                                                                                   В.В.Гуляк 
		 
		                                                                                                            Н.М.Судова-Хомюк
		 
		Постанова складена у повному обсязі 03 березня 2014 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...