Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 817/429/14 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість).
Надіслано для оприлюднення: 11.03.2014. Зареєстровано: 11.03.2014. Забезпечено надання загального доступу: 11.03.2014.
Дата набрання законної сили: 13.05.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа № 817/429/14
		04 березня 2014 року 10год. 54хв.  м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Вавелюк А.І та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
		позивача: представник Бакун Р.А. 
		відповідача: представник Старійчук А.І.   
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом 
		           Приватна фірма "Терміт"              до          Державна податкова інспекція у Рівненському районі Головного управління  Міндоходів у Рівненській області            про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:
		Приватна фірма «Терміт» (далі - ПФ «Терміт») звернулася з позовом до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - ДПІ у Рівненському районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.02.2014 року №0000072251 та від 08.02.2014 року №0000082251.
		Позовні вимоги полягають у наступному. В основу висновків акту перевірки від 28.01.2014 р. №2/22-14/21088370 та визначення податкових зобов'язань відповідачем покладено твердження про те, що взаєморозрахунки із контрагентом - товариством з обмеженою відповідальністю "Поліхім-Альфа" мають ознаки безтоварності. Позивач з таким висновком не погоджується та вказує, що зазначені операції з придбання товару фактично були здійснені та є документально оформлені.
		Представник відповідача позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позові, просила їх задовольнити повністю.
		Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, подав письмові заперечення та пояснив, що господарські операції ПФ «Терміт» з ТОВ "Поліхім-Альфа" носять ознаки безтоварності, оскільки за результатами перевірки, проведеної Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська, вбачається, що ТОВ "Поліхім-Альфа" та його директор відсутні за юридичною адресою, фактичне місце здійснення діяльності згаданого підприємства встановити немає можливості. Крім того, під час перевірки позивачем не надано товарно-транспортних накладних, актів приймання-передачі товару, довіреностей, та ін..
		За наведених вище обставин, аналізуючи господарські операції позивача по придбанню у товариства з обмеженою відповідальністю "Поліхім-Альфа" хімічної продукції, податковий орган зробив висновок про відсутність факту придбання товарно-матеріальних цінностей, що свідчить про укладення угоди без мети настання реальних наслідків. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.
		Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю з наступних підстав. 
		З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Рівненському районі проведено позапланову виїзну перевірку ПФ «Терміт» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин з ТОВ "Поліхім-Альфа" за період з 01.03.2012 р. по 31.08.2012 р.
		Результати перевірки оформлено актом № 2/22-141/21088370 від 28.01.2014 року (а.с.9-31), у якому встановлено наступні порушення:
		-           пункту 44.1 статті 44, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 7570 грн., в тому числі за II квартал 2012 р. в сумі 2686 грн. та за III квартал 2012 р. на суму 4884 грн.
		-           пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 22851 грн., в тому числі за травень 2012 року - 4872 грн., за червень 2012 року - 3916 грн., за липень 2012 року - 5028 грн., за серпень 2012 року - 9035 грн.
		На підставі акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 08 лютого 2014 року:
		-          № 0000072251 про сплату 34277 грн. податку на додану вартість, в тому числі 22851 грн. за основним платежем та 11426 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (а.с.32);
		-          № 0000082251 про сплату 9463 грн. податку на прибуток, в тому числі 7570 грн. за основним платежем та 1893 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.33).
		В основу висновків акту перевірки від 28.01.2014 р. та визначення податкових зобов'язань покладено висновок податкового органу про те, що взаєморозрахунки позивача із контрагентом - ТОВ "Поліхім-Альфа" мають ознаки безтоварності.
		Позиція відповідача ґрунтується на результатах перевірки Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська, що відображені у акті від 20.03.2013 року №887/22-05/37213066 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Поліхім-Альфа" з питань підтвердження господарських відносин за період з 01.03.12 р. по 31.08.12 р. Як вбачається із акту від 20.03.2013 року, ТОВ "Поліхім-Альфа" та директор відсутні за юридичною адресою, фактичне місце здійснення діяльності згаданого підприємства встановити немає можливості.
		Крім того, як зазначено у акті перевірки та пояснив представник відповідача у судовому засіданні, під час перевірки позивачем не було надано товарно-транспортних накладних, актів приймання-передачі товару, довіреностей та доказів зберігання товарів.
		За наведених вище обставин, податковий орган дійшов висновку про відсутність факту придбання товарно-матеріальних цінностей, що свідчить про укладення угоди без мети настання реальних наслідків.
		Суд з даним висновком не погоджується та зазначає таке.
		Так, ПФ «Терміт» здійснює фінансово - господарську діяльність на підставі Статуту, зареєстрованого Рівненською райдержадміністрацією від 10.12.1993 року, Свідоцтво про реєстрацію № 160210700060003000 від 11.02.2008 року. Товариство взяте на податковий облік в органах ДПС 28.02.2000 року за № 00768, є платником ПДВ на підставі Свідоцтва від 19.02.2008 року № 100099524 (а.с.8, 53-54) 
		На виконання письмового договору №0405-1 від 04.05.2012 року (а.с.34-36), укладеного між ТОВ "Поліхім-Альфа" (Постачальник) та ПФ "Терміт" (Покупець), для позивача протягом періоду з 04.05.2012 р по 03.10.2012 р. здійснювалася реалізація товарів - гуанідин гідрохлорид у відповідності до таких видаткових накладних:
		-          №0106          від 01.06.2012 р. на суму          15348,84,00 грн., в т.ч. ПДВ- 2558,14 грн. (а.с.37);
		-          №0207 від 02.07.2012 р. на суму          27906,98 грн., в т.ч. ПДВ- 4651,16 грн. (а.с.39);
		-          №0908          від 09.08.2012 р. на суму          93953,50 грн., в т.ч. ПДВ- 15658,97 грн. (а.с.41);
		Всього за вказаний період було поставлено товару на суму 137209,32 гривень, в т.ч. ПДВ - 22851 грн.
		За умовами договору право власності і ризик випадкової втрати товару переходить до Покупця в момент отримання товару на основі оформленої накладної та в пункті поставки - с.Городок, вул. Барона Штейнгеля 145В. У відповідності до п.6.4 договору №0405-1 від 04.05.2012 року, доставка товару здійснювалася силами та за рахунок Покупця.
		В судовому засіданні позивачем були надані товарно-транспортні накладні від 01.06.2012 року, 02.07.2012 року та 09.08.2012 року, які підтверджують факт транспортування придбаного товару від ТОВ "Поліхім-Альфа" на склад ПФ "Терміт", а також акти виконаних робіт та платіжні доручення на оплату наданих послуг з транспортування товару ФОП Дмитерчуком В.Ф. (а.с.38, 40, 42, 78, 79).
		Розрахунки проводилися безготівковим перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок Постачальника 04 та 22 травня 2012 р., 08 та 13 червня 2012 р., 04 та 11 липня 2012 р., 15 та 16 серпня 2012 р., 03 жовтня 2012 р. (а.с.56-64).
		Крім того, податковий кредит у розмірі 22851 грн. був сформований на підставі виписаних ТОВ "Поліхім-Альфа", яке відповідно до даних ЄДРПОУ є зареєстрованою юридичною особою (а.с.55), податкових накладних від 04.05.2012 року № 3, від 22.05.2012 року № 5, від 08.06.2012 року № 1, від 13.06.2012 року № 3, від 04.07.2012 року № 5, від 11.07.2012 року № 4, від 09.08.2012 року № 2, від 09.08.2012 року № 3, від 09.08.2012 року № 4, від 09.08.2012 року № 5, з урахуванням коригувань кількісних та вартісних показників (а.с.65-77). 
		В подальшому, придбана у товариства з обмеженою відповідальністю "Поліхім-Альфа" продукція була використана в господарській діяльності та в оподатковуваних операціях позивача, як складова для виготовлення полігексаметиленгуанідин гідрохлориду. На підтвердження використання у господарській діяльності представник позивача надала звіти по виробництву продукції, картки рахунків 631, 2011, оборотно-сальдові відомості по рахунку 26, видаткові накладні на відпуск виготовленого товару контрагентам, податкові накладні на цей товар, товарно-транспортні накладні на доставку продукції до покупців (а.с.82-185).
		На підтвердження наявності у ПФ «Терміт» виробничих потужностей були надані свідоцтво про право власності на будівлю виробничого приміщення, технічний паспорт, держаний акт на право постійного користування земельною ділянкою у с. Городок, Рівненського району (а.с.217-226). 
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
		Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складенні під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - після її закінчення. Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
		Згідно абзацу 2 пункту 2.1. «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
		Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків.
		Вимога щодо реальної зміни майнового стану суб'єкта господарювання кореспондує з положеннями розділів III, V Податкового кодексу України, якими встановлено порядок формування платниками податків витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту з податку на додану вартість та визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств і податком на додану вартість.
		Відповідно до підпункту 134.1.1. пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
		Згідно пункту 135.1. статті 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті та інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу. У відповідності до пункту 135.2. статті 135 Податкового кодексу України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього кодексу.
		Підпунктом 138.1. статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2- 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
		Так, згідно підпункту 138.1.1. пункту 138.1. статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
		В пункті 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.
		У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.
		В силу підпункту 139.1.9. пункту 139.1. статті 139 Податкового кодексу України не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
		Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду
		В свою чергу, відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 розділу V Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
		Згідно з пунктом 198.2 статті 198 розділу V Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
		Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
		Пунктом 198.6 статті 198 розділу V Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
		Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що досліджені у судовому засіданні первинні документи, що зазначені вище по тексту постанови, які містять відомості про обставини, що є предметом доказування у цій справі, та пов'язані з рухом активів, виконанням зобов'язань, описаних вище, відповідають змісту, відображеному в укладеному платником податку договорі, та підтверджують обґрунтованість визначення суми витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.
		Таким чином, суд дійшов висновку, що ПФ «Терміт» не було допущено порушень пункту 44.1 статті 44, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового Кодексу України та правомірно збільшено витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, на прибуток на суму 36047 грн., а відтак у податкового органу були відсутні підстави для нарахування податку на прибуток у розмірі 7570 грн., в тому числі за II квартал 2012 р. в сумі 2686 грн. та за III квартал 2012 р. на суму 4884 грн. 
		Крім того, ПП «Терміт» з дотриманням вимог пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України правомірно збільшено суму податкового кредиту з ПДВ у розмірі 22851 грн., в тому числі за травень 2012 року - 4872 грн., за червень 2012 року - 3916 грн., за липень 2012 року - 5028 грн., за серпень 2012 року - 9035 грн.
		Згідно ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. 
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. 
		За наведених обставин, позивачем на підставі належних та допустимих доказів підтверджено обґрунтованість позовних вимог, у той час як відповідачем не доведено правомірність прийняття податкових повідомлень - рішень 08.02.2014 року № 0000072251 та від 08.02.2014 року № 0000082251. Відтак зазначені податкові повідомлення - рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню повністю.
		Судові витрати по справі згідно ч.1 ст.94 КАС України стягуються на користь позивача з Державного бюджету у розмірі 182 грн. 70 коп. 
		Керуючись статтями  160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		Позов задовольнити повністю.
		Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 08.02.2014 року № 0000072251 та від 08.02.2014 року № 0000082251.  
		Присудити на користь позивача Приватна фірма "Терміт" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп. 
		Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
		Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду. 
		Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. 
		Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
		 
		Суддя                                              Борискін С.А.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...