Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 695/506/13-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про спадкове право.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 12.03.2014. Забезпечено надання загального доступу: 12.03.2014.
Дата набрання законної сили: 11.12.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
		Справа  № 695/506/13-ц 
		номер провадження 2/695/23/14
		                                                             
		20.02.2014 року                                                                        м. Золотоноша
		Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
		головуючого             судді      Таратіна В.О.
		при секретарі                           Курченко В.М.
		з участю представників              ОСОБА_1, ОСОБА_2
		розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Золотоноша цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним,- 
		ВСТАНОВИВ
		 
		ОСОБА_3 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним.
		Свої вимоги позивач пояснює тим, що його тітка ОСОБА_5 до дня смерті проживала в АДРЕСА_1. За життя ОСОБА_5 з лютого 2011 року і до її смерті він здійснював за нею постійний догляд, оскільки до того часу вона проживала з дочкою, зятем та онукою та її життя було нестерпним так як і дочка і зять вживали спиртні напої, аналогічний спосіб життя вела і онука - відповідач по справі ОСОБА_4 12.01.2011 року ОСОБА_5 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Золотоніського міського нотаріального округу ОСОБА_6, за яким спадкоємцем всього належного їй на праві особистої власності майна, в тому числі і житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1, призначила його. ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_5 померла. Він здійснив поховання за власний рахунок, онука не допомагала ніяким чином. Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина і він почав підготовку документів для її оформлення. Однак нотаріус йому повідомила, що видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 12.01.2011 року неможливо, оскільки є інший заповіт, посвідчений міською державною нотаріальною конторою 25.03.2011 року спадкоємицею за яким є ОСОБА_4 На час складання заповіту 25.03.2011 року його тітка мала похилий вік, їй виповнилося 89 років та незадовільний стан здоров'я. Крім того, заповіт 25.03.2011 року від імені заповідача було підписано ОСОБА_7 з невідомих причин, оскільки попередній заповіт ОСОБА_5 підписувала власноручно, а стан її здоров'я з того часу був незмінним і вона могла розписуватися сама. 
		07.02.2014 року позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог де просив суд, визнати недійсним заповіт ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 посвідчений 25.03.2011 рок державним нотаріусом Золотоніської міської державної нотаріальної контори Мальованою С.В., реєстр № 375.. Відновити чинність заповіту ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 посвідченого 12.01.2011 року приватним нотаріусом Золотоніського міського нотаріального округу ОСОБА_6, реєстр № 113..
		В судовому засіданні позивач  та представник позивача наполягали на задоволенні уточнених вимог, мотивуючи тим, що заповіт від 25.03.2011 року вважають недійсним. Оскілки на час складання заповіту мала похилий вік та незадовільний стан здоров'я. в останній час вона хворіла. У неї прогресував віковий склероз. Посвідчений заповіт не відповідав її останній справжній волі. Таким чином, її волевиявлення під час посвідчення заповіту 25.03.2011 року було не вільним в чому не впевнився нотаріус. 
		Як вбачається з копії довіреності від 14.03.2012 року, яка була вчинена майже через рік після оспорюваного правочину підписана ОСОБА_5, що свідчить про те, що як на час вчинення заповіту 25.03.2011 року так і в послідуючому ОСОБА_5 мала змогу самостійно здійснювати підпис, що вказує на порушення порядку  підписання заповіту, а саме підписання його не заповідачем без вказівки на причини і на те, що заповідач доручає підписати іншій особі, свідчить про відсутність його вільного  волевиявлення. Порядок підписання правочину, тобто поставлення особою особистого  підпису на правочині є також вираженням її волевиявлення, тобто закріплення власної волі особи. Крім того під час підписання заповіту була присутня ОСОБА_4, тобто особа, що є спадкоємицею за заповітом і ще  двоє  невідомих чоловіків, що є порушенням таємниці заповіту відповідно до ст. 1255 ЦК України. Таким чином, вважає, що заповіт складений 25.03.2011 року від імені ОСОБА_5 є недійсним, оскілки не відповідає вимогам ч. 3 ст. 203 ЦК України - відсутнє вільне волевиявлення та відповідність внутрішній волі заповідача та складений з недодержанням в момент вчинення цього правочину вимог ч. 4 ст. 207, ч. 4 ст. 1248 ЦК України  - не було прохання заповідача до нотаріуса записати заповіт зі слів заповідача власноручно, ч. 1 ст. 1253 ЦК України засвідчення  правочину при свідках, які запрошуються за бажанням заповідача, а не за бажанням спадкоємця. 
		Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні просили суд відмовити в задоволенні даного позову, мотивуючи його тим, що жодного фізичного, морального чи психологічного тиску на ОСОБА_5 не чинилося. Заповідач на момент складання заповіту усвідомлювала значення своїх дій, могла керувати ними. З приводу того, що заповіт був підписаний не особисто, а ОСОБА_7, то слід зазначити, що при підписанні попереднього заповіту в неї тремтіли руки. Тому вважаємо, що нотаріус не допустив жодних порушень під час підписання заповіту іншою особою. Тим більше порядок вчинення нотаріальних дій порушено не було, заповіт було підписано при свідках і в присутності цих свідків заповіт було прочитано, роз'яснено наслідки.
		Суд, вислухавши думку учасників судового процесу  та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав:
		Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, ОСОБА_5, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року. 
		Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи за № 592 від 27.12.2013 року вбачається, що в матеріалах справи не міститься достатньо даних, які б свідчили  про наявність у підекспертної ОСОБА_5 яскраво-виражених індивідуально-психологічних особливостей. 
		На час здійснення правочину 25.03.2011 року ОСОБА_5 психічним захворюванням не страждала, а виявляла прояви органічного астенічного  розладу у зв'язку з гіпертонічною хворобою, атеросклерозом судин головного мозку, наслідками операції струмектомії з приводу паку щитовидної залози, без виражених інтелектуально-мнестичних і особистісних змін, що не позбавляло її здатності розуміти значення своїх дій і керувати ними. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 1247 ЦК України - заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення.
		Відповідно до ч.2 ст.1247 ЦК України - заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа  не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до ч. 4 ст. 207 цього Кодексу. 
		Відповідно до ч.4 ст. 207 ЦК України - якщо фізична особа у зв'язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа. 
		В судовому засіданні свідки: ОСОБА_10, ОСОБА_11 ОСОБА_12 пітвердили те, що скласти заповіт на ОСОБА_4, ОСОБА_5 ніхто не змушував, її волевиявлення було вільним ніякого тиску на неї не було. 
		Отже судом не встановлено порушення вимог під час вчиненя оспорюваного заповіту, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачених ст.203 ЦК України.
		Також позивачем не доведено, а відповідачем с простовано наявність обставин, передбачених ч.1 ст.231 ЦК України щодо вчинення особою правочину проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи.
		Керуючись  ст.ст. 212-215 ЦПК України, суд, -  
		 
		ВИРІШИВ
		 
		В задоволенні позову відмовити повністю. 
		Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Черкаської області через Золотоніський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів  з дня проголошення. 
		 
		          Суддя                                                                      В. О. Таратін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...