Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 924/93/14 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Договір підряду.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 12.03.2014. Забезпечено надання загального доступу: 13.03.2014.
Дата набрання законної сили: 17.03.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
		          _________________________________________________________________
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ 
		"06" березня 2014 р.Справа № 924/93/14
		Господарський суд Хмельницької області у складі:
		суддя   Олійник Ю.П., розглянувши матеріали справи
		за позовом Приватного підприємства "Автомагістраль" с.Синяк, Вишгородського району, Київської області 
		до Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області м. Хмельницький
		        про  стягнення 3720572,25 грн., у т.ч. 3645465, 67 грн. основного боргу, 61024,10грн. пені та 14082,48грн. 3% річних
		Третя особа, яка  не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні  відповідача - Державне агентство автомобільних доріг України (Укравтодор) м.Київ
		 
		Представники:
		     Від позивача -  Корзаченко В.М. - за дов. від 20.12.2013р.,  
		        Від відповідача  -  Смирнова І.П. - за дов. від 20.02.14, 
		                                       Фролова О.В. - за дов. від 6.02.14,
		        Від третьої особи - не з'явився.
		 
		        У судовому засіданні  оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі згідно з ст. 85 ГПК України.
		        Позивач у позовній заяві просив стягнути з відповідача 3675827,91грн., у т.ч. 3645465,67грн. суми основної грошової заборгованості, 24669,93грн. пені та 5692,92грн. три проценти річних у зв'язку з неналежним виконанням договору №7 на поточний ремонт автомобільних доріг державного значення від 07.05.13. Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що на виконання договору позивачем виконані робот із влаштування дорожної розмітки згідно з кошторисом на суму 3645465,67грн., що підтверджується актами приймання-передачі та довідками про вартість робіт за вересень-грудень 2013р., проте, відповідач у повному обсязі не здійснив розрахунків за виконані роботи згідно надісланої претензії, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 3645465,67грн. У зв'язку з наявністю простроченої заборгованості нараховані  пеня та 3% річних.
		     У судовому засіданні 20.02.14 судом прийнято згідно зі ст.22 ГПК України збільшення позовних вимог в частині стягнення пені та 3% річних, згідно якого до стягнення заявлено 61024,10грн. пені  та 14082,48грн. 3% річних, відповідно всього - 3720572,25 грн.
		        Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує, посилається на ст. 854 ЦК України, на судову практику ВГСУ по аналогічних справах, на  те, що згідно наданих відповідачем в матеріали справи фінансових документів вбачається, що бюджетні кошти відповідачу виділялися у розмірі, більшому за заборгованість. Однак, останнім вони не розподілялися у пропорційному співвідношенні, внаслідок чого позивачу заборгованість не погашена навіть частково.
		        Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що п.4.2. договору встановлений термін виконання зобов'язання, а саме - в межах відповідних фактичних надходжень з бюджету замовник здійснює щомісячні розрахунки протягом п'яти банківських днів з дати отримання замовником бюджетного фінансування за надані послуги підрядником. Тому нарахування пені, трьох процентів річних, індексу інфляції з 27.12.2013р. безпідставні. Крім того, звертається увага, що  Акти приймання виконаних робіт були підписані в грудні 2013 року, тому  відповідач не мав можливості їх оплатити раніше. Звертається увага, що  згідно Звіту про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду за 2013 рік, перевіреного управлінням Державної казначейської служби України у Хмельницькій області,  відповідачу затверджено на звітний рік 162904084,00 грн. , а надійшло коштів 142006930,76 грн., тобто, недофінансовано  20897153,24 грн.
		      Відповідач посилається також  на те, що відповідно до ст.48 Бюджетного кодексу України та пункту 2.13 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затв. наказом Міністерства фінансів України від 2.03.2012р. №309, не погашені в кінці бюджетного періоду бюджетні фінансові зобов'язання розпорядників бюджетних коштів, які не є кредиторською заборгованістю, бюджетні зобов'язання та бюджетні фінансові зобов'язання одержувачів бюджетних коштів знімаються з обліку Держказначейством України. Тому відповідач за незалежних від нього підстав не мав можливості здійснити розрахунки з позивачем. Крім того, відповідач є замовником робіт та одержувачем коштів, тобто отримує фінансування відповідно до Плану фінансування дорожніх робіт, який визначений головним розпорядником коштів, а саме Укравтодором. Річний план фінансування дорожніх робіт Укравтодором не доведено. Для забезпечення безпечного та безперебійного руху транспорту на дорогах загального користування Хмельницької області Служба автодоріг фінансується відповідно до Тимчасового плану фінансування на 1 квартал 2014 року.
		Залученою до участі у справі  ухвалою суду від 20.02.2014р. третьою особою, яка  не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні  відповідача, - Державним агентством автомобільних доріг України (Укравтодор)  письмові пояснення суду не надано. 
		Третьою особою  на адресу суду надіслано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з проведенням оперативної наради та неможливістю явки представника. Розглянувши дане клопотання, суд  відмовляє у його задоволенні, оскільки  судом не визнавалась обов'язковою явка представника третьої особи, причини не направлення третьою особою  повноважного представника   для  участі  у судовому засіданні  не можна вважати поважними з огляду  на те, що  не надано жодного підтверджуючого доказу, довіреності на представника, доказів неможливості участі будь-якого іншого представника, враховуючи , що третя особа є юридичною сообою. При цьому підстави для відкладення розгляду справи , визначені ст. 77 ГПК України , відсутні.
		 
		Розглядом матеріалів справи встановлено:
		Між сторонами укладено договір №7 про поточний ремонт автомобільних доріг державного значення (влаштування доржньої розмітки) від 07.05.13, за умовами якого відповідач як підрядник  зобов'язався у 2013 році відповідно до календарного плану надання та фінансування послуг надати замовнику послуги (виконати роботи) з поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення (поточний ремонт  автомобільних доріг державного значення - улаштування дорожньої розмітки), зазначені у кошторисній документації, а відповідач, як замовник,  зобов'язався прийняти та оплатити такі роботи. Згідно з п.3.1 договору ціна цього договору становить 6440489,99грн.
		Згідно з п.4.2 замовник бере на себе зобов'язання за цим договором при наявності бюджетних призначень на його виконання та в межах відповідних фактичних надходжень з бюджету та здійснює щомісячні розрахунки протягом 5 банківських днів з дати отримання замовником бюджетного фінансування за надані послуги з підрядником або субпідрядником на підставі відповідних актів (форма КБ-2В) або попередньої оплати, яка здійснюється у розмірі, що не перевищує 30% виконаних робіт. Згідно з п. 4.5 договору замовник здійснює розрахунки із субпідрядником за роботи на умовах та в порядку, визначених додатковою угодою. Фінансування робіт здійснюється за державні кошти та за кредитами, залученими під державні гарантії.
		Згідно з п. 7.3 договору у разі несвоєчасного виконання зобов'язань щодо оплати виконаних робіт замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно сплачених коштів за кожен день прострочки.
		         Додатковою угодою №1 до договору  від 07.05.13 №1 сторони домовились про внесення змін до п.3.1 договору  про те, що ціна договору становить 3996489,99грн.
		Сторонами підписано договірну ціну на поточний ремонт автомобільних доріг  у 2013 році  на суму 3996489,99грн. та  календарний план фінансування послуг.
		На виконання умов договору позивачем виконані підрядні роботи на суму 3645465,67грн., що підтверджується довідками про вартість робіт  за вересень, грудень   та грудень 2013р.  та актами приймання-передачі виконаних робіт за вересень 2013р. на суму 1400793,53грн. та грудень 2013р. на суму 2232568,09грн. і 12104,05грн.  
		Відповідачем  у визначені договором строки не здійснено оплату виконаних позивачем робіт, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі  3645465, 67грн. За прострочення виконання грошового  зобов'язання позивачем нарахована пеня за період з з 27.12.13 по 11.02.14 у розмірі 61024,10грн. та 3% річних за цей період у розмірі 14082,48грн. з урахуванням збільшення позовних вимог. 
		 
		Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги таке. 
		1. Згідно з ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. 
		       Статею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. 
		Згідно зі ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
		Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
		Судом враховується, що позивачем виконані належним чином зобов'язання щодо виконання підрядних робіт за договором №7 від 07.05.13, що підтверджується довідками про вартість виконаних робі та актами приймання-передачі виконаних підрядних робіт на суму 3645465,67грн.  
		        Пунктом 4.2  договору передбачено, що замовник бере на себе зобов'язання за цим договором при наявності бюджетних призначень на його виконання та в межах відповідних фактичних надходжень з бюджету та здійснює щомісячні розрахунки протягом 5 банківських днів з дати отримання замовником бюджетного фінансування за надані послуги з підрядником або субпідрядником на підставі відповідних актів (форма КБ-2В) або попередньої оплати, яка здійснюється у розмірі, що не перевищує 30% виконаних робіт. 
		     Судом враховується, що згідно з ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Відповідно до ч. 1 ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
		      Згідно зі статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). 
		     Відповідачем не заперечується факт виконання позивачем обумовлених договором робіт з ремонту  автомобільних доріг державного значення, відповідно,  після остаточної здачі роботи, яку виконано належним чином і в погоджений строк, відповідач був зобов'язаний провести відповідний розрахунок, однак не виконав данного обов'язку.                        
		     Судом не приймаються до уваги доводи відповідача про те, що в силу п.4.2 договору зобов'язання оплатити виконані роботи виникає лише при настанні певної умови - фактичному надходженні коштів для фінансування відповідних робіт з бюджету. При цьому враховується, що  відповідно до ст.212 ЦК України сторони можуть укладати правочини, щодо яких правові наслідки пов'язуються з настанням певної обставини.             Укладений сторонами договір за своєю правовою природою  містить зобов'язання з підряду і є двостороннім, відповідно у сторін виникають взаємні зустрічні зобов'язання: у позивача  -  виконати певну роботу, у відповідача - прийняти та оплатити виконану роботу. 
		        Згідно з ст.538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. Частина 2 вказаної статті встановлює порядок виконання зустрічних зобов'язаннях, однак,  вона не змінює моменту настання правових наслідків за правочином, який передбачає виникнення таких зустрічних зобов'язань. Тому, у випадку укладення  правочину під відкладальною умовою, виникнення або зміна прав та обов'язків за таким правочином до виникнення певної обставини відкладається у всіх сторін такого правочину, а не у однієї.
		     Тому доводи  відповідача щодо необхідності проведення оплати робіт  лише після надходження відповідного фінансування не ґрунтуються на вищевказаних нормах  права, оскільки такий обов'язок виник у відповідача внаслідок наявності  факту укладення вказаного договору підряду та ст. 854 ЦК України після  прийняття виконаної роботи роботи. 
		         При  цьому позивачем направлялась вимога відповідачу про оплату робіт (претензія від 16.12.2013р. ). 
		Судом також враховується, що як вбачається з Плану фінансування дорожнього господарства  у 2013р., доведенного третьою особою відповідачу, та Звіту про  надходження і використання інших надходжень спеціального фонду за 2013 рік  відповідачу затверджено на звітний рік 162904084,00 грн.(поточних видатків - 148081036,00грн.) надійшло коштів- 142006930,76грн. (поточних видатків- 135833883,13 грн.), тобто більше , ніж заборгованість позивачу, однак, жодної проплати з вересня 2013р. зроблено не було.
		Посилання відповідача на норми Бюджетного кодексу України судом не приймаються до уваги, оскільки  згідно його ст.1 Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу. Натомість спір у справі виник  внаслідок невиконання договірних зобов'язань  і відносини між сторонами регулюються нормами Господарського кодексу України та Цивільного Кодексу України. 
		         За  таких обставин позовні вимоги в частині стягнення   3645465,67 грн. основного боргу обгрунтовані матеріалами справи і підлягають задоволенню.
		 
		2. Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України  виконання зобов'язання  може забезпечуватися, крім  іншого,  неустойкою. Згідно з ст. 549 ЦК України  неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
		Пунктом п.  7.3 договору підряду між сторонами передбачено сплата відповідачем пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно сплачених коштів за кожен день протрочення у разі несвоєчасного виконання зобов'язань щодо оплати вартості робіт. 
		Відповідно, позиваем з урахуванням збільшення позовних вимог нараховано пеню за період  з 27.12.13 по 11.02.14 у розмірі 61024,10грн. 
		        Однак, при стягненні пені судом враховується, що згідно ч.3 ст. 551 ЦК України за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, зменшується, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків , та за наявності  інших обставин, які мають істотне значення. Відповідно у цих випадках суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Аналогічна за змістом і норма ст.233 ГК України, згідно якої у разі, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
		     Відповідно до п.3 ч.1 ст.83 Господарського кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. 
		     При цьому суд, крім іншого, повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, причини  неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки. Така ж правова позиція  ВГСУ у п.3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".  
		      Суд враховує причини неналежного виконання, зокрема, недофінансування відповідача на 20897153,24 грн., що підтверджується Звітом про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду за 2013 рік, перевіреного управлінням Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, яким відповідачу затверджено на звітний рік 162904084,00грн., а надійшло коштів 142006930,76 грн., а також враховується незначний строк прострочення виконання. При цьому судом також враховується, що поряд з пенею позивачем також нараховані 3% річних.  За таких обставин суд вважає за необхідне зменшити розмір пені  на 50%. Тому позов в частині стягнення пені у розмірі 30512,05грн. підлягає задоволенню, а у решті - відмові.
		 
		3. Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		На підставі вищезазначеного позивачем нараховано за період з 27.12.13 по 11.02.14  3% річних у розмірі 14082,48грн. з урахуванням збільшення позовних вимог. Тому в цій частині позовні вимоги правомірні і підлягають задоволенню.
		 
		4.  Враховуючи  часткове задоволення позову, на підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі (сплата судового збору) покладаються на відповідача. При цьому в частині стягнення пені судовий збір покладається на відповідача повністю без урахування зменшення суми пені. Аналогічна позиція викладена у п.3.17.4  постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".
		 
		Керуючись ст.ст.1, 2, 45, 12, 13, 33, 43, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,  суд                                                              
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позов Приватного підприємства "Автомагістраль" с.Синяк Вишгородського району Київської області до Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області м.Хмельницький  про  стягнення 3720572,25 грн., у т.ч. 3645465, 67 грн. основного боргу, 61024,10грн. пені та 14082,48грн. 3% річних. Третя особа, яка  не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні  відповідача - Державне агентство автомобільних доріг України (Укравтодор) м.Київ, задовольнити частково.
		Стягнути з Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області м. Хмельницький (вул. Свободи, 77, код 25879878) на користь Приватного підприємства "Автомагістраль" с.Синяк, Вишгородський район, Київська область (вул. Леніна, 68, код 31481658) 3645465,67грн. ( три мільйони шістсот сорок п'ять тисяч чотириста шістдесят п'ять гривень 67 коп.) основного боргу, 30512,05грн. (тридцять тисяч п'ятсот дванадцять гривень 05 коп.) пені, 14082,48грн. (чотирнадцять тисяч вісімдесят дві гривні 48 коп.) 3% річних, 73080,00грн. (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень 00 коп.) відшкодування сплаченого судового збору. 
		 
		У решті позову  відмовити.
		 
		Повне рішення складено 7.03.2014р. 
		 
		 
		              Суддя                                                                      Ю.П. Олійник 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Віддрук. 2  прим. :
		1 - до справи,
		2- Третій особі - Державному агентству автомобільних доріг України Укравтодор (03680 . м.Київ, вул.Фізкультури,9)
		                              прост.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...