Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/4879/13 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 21.03.2014. Забезпечено надання загального доступу: 25.03.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  17.03.2014 р.                                                          Справа № 914/4879/13 
		За позовом: Прокурора Сихівського району м.Львова в інтересах держави, в особі Львівської міської ради, м.Львів, 
		до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Галавтомаркет», м. Львів,
		до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «С.І.Д.», м. Жовква Львівської області,
		про: визнання недійсним договору оренди та звільнення земельної ділянки.
		 
		                                                                                    Суддя  Яворський Б.І.                                                                                     
		                                                                                         при секретарі Квик Т.
		Прокурор:  Лука Г.В.;
		Представники:
		від позивача: Ковальчук Х.Я.;
		від відповідача 1: не з'явився;
		від відповідача 2: не з'явився.
		     
		На розгляд господарського суду Львівської області Прокурором Сихівського району м.Львова в інтересах держави, в особі Львівської міської ради, подано позов до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Галавтомаркет» та відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «С.І.Д.»  про визнання недійсним договору оренди та повернення земельної ділянки.
		Ухвалою суду від 31.12.2013 р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 28.01.2014 р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду. Ухвалою суду від 24.02.2014 р. строк розгляду справи продовжувався на 15 днів.
		17.03.2014 р. прокурор через канцелярію суду подав клопотання про відмову від частини позовних вимог та припинення провадження у справі у цій частині.
		У судовому засіданні 17.03.2014р. прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, заяві про зміну позовних вимог та клопотанні про часткове припинення провадження у справі. Просили зобов'язати ТзОВ «Галавтомаркет» звільнити земельну ділянку вартістю 348' 552,00 грн., загальною площею 0,0900 га, на вул. Стрийській, 109 у м. Львові, оскільки товариство займає земельну ділянку на підставі договору, який є неукладеним.
		У судові засідання 28.01.2014р, 11.02.2014 р., 24.02.2014 р. та 17.03.2014р. відповідач 1 не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, відзиву на позовну заяву не подав. Поштовий конверт, надісланий на адресу відповідача 1, вказану у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернувся на адресу суду з відміткою на конверті «в/з Сокільники даної адреси не обслуговує». 
		Відповідно до ч.1 ст.64 ГПК України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
		Згідно п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011р. № 18 із змінами та доповненнями «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. 
		Відтак, суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача 1 про час і місце розгляду справи. 
		Відповідач 2 у судові засідання 28.01.2014р, 11.02.2014 р., 24.02.2014 р. та 17.03.2014р. не з'явився, хоч був належно повідомлений про час і місце проведення судового засідання, вимог ухвал суду не виконав, відзиву на позовну заяву не подав.
		Зважаючи на наведене, а також враховуючи закінчення встановленого законом строку розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідачів та їхніх відзивів на позов, в порядку статті 75 ГПК України, за наявними у справі доказами.
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.
		Ухвалою Львівської міської ради №542 від 01.06.2011 р. ТзОВ «С.І.Д.» передано земельну ділянку площею 1,9606 га в оренду терміном на 10 років (у тому числі площею 0,1260 га без права загромадження для забезпечення проїзду) на вул. Стрийській, 109 для обслуговування автовокзалу за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення за функцією використання - землі транспорту та зв'язку.
		20.12.2011 р. між Львівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «С.І.Д.» укладено договір оренди землі. Відповідно до п.1 договору орендодавець (Львівська міська рада, позивач у справі) передає, а орендар (ТзОВ «С.І.Д.», відповідач 1 у справі) приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у м. Львів на вул. Стрийській, 109, для обслуговування автовокзалу. В оренду передається земельна ділянка, кадастровий №4610136800:08:005:0056, загальною площею 1,9606 га, в тому числі під забудовою - 0,1034 га, під твердим покриттям - 1,6475 га, під озелененням - 0,2097 га. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 7'593' 011,68 грн.(п. 5 договору).
		Як передбачено п. 8 договору, договір укладено на 10 років терміном до 01.06.2021 р.
		Відповідно до п.9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 227' 790,35 грн. в рік, що становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
		Договір зареєстрований в Управлінні Держкомзему в м. Львова, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 17.04.2012 р. №461010004000809.
		Відповідно до п. 26 договору  на орендовану земельну ділянку встановлено обмеження (обтяження) та інші права третіх осіб, а саме: згідно висновку УАМ №2401-2вих -384 від 14.10.2011 р., обмеження управління Держкомзему у м. Львові №40/01-15/5218 від 21.10.2011 р.
		12.12.2012 р. між ТзОВ «С.І.Д.» та ТзОВ «Галавтомаркет» укладено договір оренди нежитлового приміщення 25-АВ/13, відповідно до п.1.1 якого орендодавець (відповідач 2 у справі) передає, а орендар (відповідач 1) бере у тимчасове платне користування територію площею 900,00 кв.м, яка являє собою частину території автовокзалу, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 109. Об'єкт оренди використовується для розміщення платної автостоянки автомобілів (п.1.2 договору).
		Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 30.04.2013 р., складеним державним інспектором сільського господарства - головним спеціалістом відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління з контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства у Львівській області, встановлено, що договір оренди нежитлового приміщення 25-АВ/13, укладений між ТзОВ «С.І.Д.» та ТзОВ «Галавтомаркет», не відповідає вимогам чинного земельного законодавства, оскільки назва договору звучить про оренду нежитлового приміщення, а предметом договору фактично є земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 109. Також даний договір не пройшов державної реєстрації. 
		За результатами перевірки інспекцією винесено припис від 30.04.2013 р. №593, яким встановлено, що між ТзОВ «С.І.Д.» та ТзОВ «Галавтомаркет»  укладено договір оренди нежитлового приміщення 25-АВ/13 від 12.12.2012 р., але предметом договору є земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 109, що порушує норми ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу, ст. 8 Закону України «Про оренду землі». Зобов'язано сторони укласти договір суборенди земельної ділянка згідно чинного законодавства України, і у строк до 01.06.2013 р. повідомити інспекцію про виконання припису. Припис вручено особисто ОСОБА_2  30.04.2013 р., що підтверджується відповідною відміткою про вручення на тексті припису.
		Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 27.06.2013 р., складеним державним інспектором сільського господарства - головним спеціалістом відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління з контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства у Львівській області встановлено, що припис Держсільгоспінспекції  №593 від 30.04.2013 р. не виконано.
		За результатами перевірки інспекцією винесено припис від 27.06.2013 р. №595,  у якому зазначено, що сторонами не виконано припис №593 від 30.04.2013 р. і це є порушенням ст. 188-5 КУпАП.
		При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
		Згідно з ч.1 ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами  від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави (ч.3 ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру»).
		Формами представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб (ч.2 ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру»).
		Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. у справі № 1-1/99 з урахуванням того, що «інтереси  держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній  заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних,  економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист  суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як  національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.          
		Даний позов заявлено Прокурора Сихівського району м.Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради в межах наданих йому законодавством повноважень для захисту її прав, передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування» та Земельним кодексом України, а тому суд вважає, що прокурором доведено підставність звернення з відповідним позовом. 
		Згідно з ч. 4 ст.29 ГПК України прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди; відмова прокурора від поданого ним позову не позбавляє позивача права вимагати вирішення спору по суті (ч. 5 ст. 29 ГПК України). Відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін (ч. 1, 2 ст.78 ГПК України). Прокурор скористався своїм правом та подав заяву про часткову відмову від позову, зокрема від позовної вимоги про визнання договору недійсним та просив провадження у справі у цій частині припинити на підставі п. 4 ч.1 ст. 80 ГПК України. Позивач підтримав таке клопотання. Роз'яснивши прокурору та позивачу наслідки відмови від позову, суд прийняв відмову прокурора від частини позовних вимог та припиняє провадження у справі у цій частині.
		Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (ч.1, 2 ст. 202 ЦК України).
		Ч. 1 ст. 203 ЦК України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
		Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України). 
		Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача 1 звільнити земельну ділянку, суд зазначає таке.
		Матеріалами справи, зокрема і висновками, викладеними у актах перевірки дотримання вимог земельного законодавства  Держсільгоспінспекції у Львівській області,  підтверджується невідповідність укладеного між ТзОВ «С.І.Д.» та ТзОВ «Галавтомаркет» договору оренди нежитлового приміщення 25-АВ/13 від 12.12.2012 р. вимогам чинного законодавства. Зокрема, як убачається зі змісту спірного договору оренди, його предметом є земельна ділянка, а не приміщення, що підтверджується розділом 1 договору. Так, пунктами 1.1-1.3 сторони погодили розмір орендованої земельної ділянки - 900,00 кв.м, мету її використання - для розміщення стоянки автомобілів,  та стан орендованої ділянки.
		За результатами проведеної Держсільгоспінспекцією перевіркою приписано сторонам укласти договір суборенди земельної ділянки згідно чинного законодавства України, та у строк до 01.06.2013 р. повідомити інспекцію про виконання припису.
		Удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили (ст. 235 ЦК України).
		Оскільки, укладаючи договір оренди приміщення, сторони насправді уклали договір оренди земельної ділянки, адже саме земельна ділянка є об'єктом оренди, такий правочин є удаваним, а відносини, які виникли після його вчинення, регулюються нормами про оренду земельних ділянок.
		Згідно приписів ч.5 ст. 126 Земельного кодексу України, у редакції, яка діяла на момент укладення спірного договору, право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону. 
		Орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про оренду землі»). Ч. 5  цієї ж статті передбачає, що договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.
		Відповідно до ст. 640 ЦК України, у редакції, яка діяла на момент укладення спірного договору, договір, який підлягає державній реєстрації, є укладеним з моменту його державної реєстрації.
		У постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" зазначено, що згідно зі статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. Такий правочин не є укладеним і не створює прав і обов'язків для сторін.
		Враховуючи, що оспорюваний договір не пройшов відповідної державної реєстрації, чинності не набрав, тому є неукладеним і не породжує для сторін жодних прав та обов'язків.  Як наслідок, ТзОВ «Галавтомаркет» займає земельну ділянку за адресою: м.Львів, вул.Стрийська,109 без відповідної правової підстави.
		Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів (ст.152 ЗК України).
		       Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (ст.16 ЦК України). 
		Оскільки відповідач 1 неправомірно користується земельною ділянкою, позовні вимоги прокурора про звільнення земельної ділянки підлягають задоволенню.
		Відповідно до ч.2 ст.4-3 та ст.33  ГПК України кожна  сторона повинна довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх  вимог  і заперечень. 
		Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).
		Відповідно до п.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»  №18 від 26.12.2011р. якщо стороною (або іншим учасником судового  процесу)  у вирішенні  спору  не  подано  суду  в  обґрунтування  її вимог або заперечень належні і допустимі докази,  в  тому  числі  на  вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося  клопотання  про витребування   їх   судом   (частина перша статті 38 ГПК),  то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування  судового  рішення  з  мотивів   неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.    
		У силу вимог ст.49 ГПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача 1.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст.126,152 Земельного кодексу України, ст. 8 Закону України «Про оренду землі», ст.ст.11, 202, 203, 210, 215, 235, 640 Цивільного кодексу України та ст.ст. 3, 12, 29, 33, 34, 44, 49, 75, п. 4 ч. 1 ст.80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,  суд                                                                                                                                                                                                                          
		ВИРІШИВ:
		1.  Припинити провадження у справі в частині позовної вимоги про визнання договору оренди недійсним.
		2.   Решта позовних вимог задоволити.
		3.  Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Галавтомаркет» (79031, м.Львів, вул.Стрийське шоссе, код ЄДРПОУ 23973412) звільнити земельну ділянку загальною площею 0,09 га, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Стрийська,109. 
		4.   Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галавтомаркет» (79031, м.Львів, вул.Стрийське шоссе, код ЄДРПОУ 23973412) в доход Державного бюджету України  1' 147,00 грн.  судового збору.
		5.     Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України. 
		                           
		          У судовому засіданні.17.03.2014р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 21.03.2014 р.
		 
		Суддя                                                                                 Яворський Б.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...