Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 359/6565/13-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.03.2014. Забезпечено надання загального доступу: 25.03.2014.
Дата набрання законної сили: 06.03.2014
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 359/6565/13-к   Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/780/189/14  Доповідач у 2 інстанції ГайдайКатегорія 23  11.03.2014 
		 
		УХВАЛА
		Іменем України
		6 березня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:
		 
		головуючого  ОСОБА_2 
		суддів  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		при секретарі  ОСОБА_5 
		з участю прокурора  ОСОБА_6 
		захисника  адвоката ОСОБА_7 
		 
		розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_8 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 2 липня 2013 року, якою, - 
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Безстрашне, Краснодарського р-ну, Російської Федерації, мешканця АДРЕСА_1 , судимого:
		21.02.2011р. Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з урахуванням ухвали від 08.06.2011р. Апеляційного суду Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2, 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна, - 
		 
		звільнено від подальшого відбування покарання у виді позбавлення волі за хворобою на невідбуту частину покарання, що становить 6 років 9 місяців 18 днів.
		ВСТАНОВИЛА:
		Вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.02.2011 року ОСОБА_9 визнано винним та призначено покарання за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 366, ч. 2, 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна, з позбавленням права займати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчою та адміністративно господарською діяльністю.
		Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08.06.2011 року вказаний вирок змінено, виключено з мотивувальної частини вироку вказівку про вчинення ОСОБА_9 злочинів разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 і вважати, що ОСОБА_9 , як організатор вчинив злочини, передбачені ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2, 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України, разом з їх виконавцями  особою, кримінальну справу щодо якої закрито у зв`язку з його смертю та особою, матеріали справи якої виділено в окреме провадження, виключено з рішення суду призначення ОСОБА_9 додаткового покарання у виді позбавлення права займати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчою та адміністративно господарською діяльністю, в решті вирок залишено без змін.
		Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 03.07.2012 року змінив вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.02.2011 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08.06.2011 року, пом`якшивши ОСОБА_9 покарання за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності.
		Постановою Верховного Суду України від 07.02.2013 року скасовано зазначену вище ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, за винятком рішення про звільнення ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, а справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
		27.06.2013 року Бориспільська ВК № 119 та засуджений ОСОБА_9 разом із своїм захисником звернулися до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про звільнення від відбування покарання ОСОБА_9 , у зв`язку з хворобою.
		Бориспільський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 02.07.2013 року задоволив дані клопотання та звільнив ОСОБА_9 від подальшого відбування покарання у виді позбавлення волі за хворобою на невідбуту частину покарання, що становить 6 років 9 місяців 18 днів.
		В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати вказану ухвалу, у зв`язку з неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, та ухвалити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотань про звільнення ОСОБА_9 від подальшого відбування покарання, у зв`язку з хворобою. В обґрунтуванні апеляційної скарги прокурор зазначає, що в ухвалі суду, як підставами для звільнення ОСОБА_9 від відбування покарання, зазначені такі хвороби, які відрізняються від встановленого діагнозу спеціальною лікарською комісією. Водночас прокурор зазначає, що під час перебування у Київському СІЗО з 23.11.11р. до 30.11.11р., з 26.04.12р. до 10.05.12р., з 23.05.12р. до 17.06.12 р. та з 21.06.12р. до 22.06.12р. ОСОБА_9 за медичною допомогою не звертався, на стаціонарному лікуванні в медичній частині установи не перебував, також відсутні дані щодо його лікування під час відбування покарання у Бориспільській ВК № 119 у період з 27.03.11р. до 03.11.11р., у зв`язку з цим, прокурор вважає, що вказані обставини ставлять під сумнів тяжкість захворювання ОСОБА_9 , який може тривалий час обходитися без ліків, при цьому, не подаючи скарг на стан здоров`я. Крім того, прокурор зазначає, що суд неправильно застосував кримінальний закон України, оскільки приймаючи ухвалу, суд керувався нормами КПК України в редакції 2012 року, однак, в даному випадку необхідно застосовувати норми КПК України в редакції 1960 року, оскільки вирок щодо ОСОБА_9 постановлювався саме за правилами цього закону.
		В запереченні на апеляційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_7 зазначає, що висновок прокурора про сумнівність наявності у ОСОБА_9 захворювань є абсурдним, оскільки вони підтверджуються висновками різних медичних установ та відповідних медичних спеціалістів, а доводи прокурора, що ОСОБА_9 під час перебування в Бориспільській ВК № 119 не приймав призначених препаратів є надуманими та такими, що не підтверджуються доказами, окрім того, під час судового розгляду прокурор не заперечував проти задоволення клопотання про звільнення ОСОБА_9 від подальшого відбування покарання, у зв`язку з цим, захисник просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокурора, а ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 2 липня 2013 року залишити без зміни.
		Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, котра підтримала апеляційну скаргу у повному обсязі, захисника  адвоката ОСОБА_7 , котрий просить залишити ухвалу без зміни, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
		Як видно з матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_9 вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 21.02.2011 року засуджений за ст.ст. 27 ч. 3, 366 ч. 2, ст. 358 ч. 2, 3, ст. 27 ч. 3, ст. 191 ч. 5 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна, з позбавленням права займати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчою та адміністративно господарською діяльністю.
		Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08.06.2011 року вирок районного суду щодо ОСОБА_9 було змінено і виключено з резолютивної частини застосування додаткового покарання, в решті вирок залишено без зміни.
		27.06.2013 року начальник Бориспільської виправної колонії № 119 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду про звільнення від подальшого відбування покарання засудженого ОСОБА_9 , котрий захворів тяжкою хворобою, яка перешкоджає подальшому відбуванню покарання.
		З таким же клопотанням звернувся і засуджений ОСОБА_9 .
		Суд, врахувавши позитивну характеристику засудженого, наявність заохочень та відсутність стягнень у період відбування покарання, висновок спеціальної лікарської комісії про медичний огляд ОСОБА_9 , обґрунтовано задоволив клопотання і звільнив останнього від відбування покарання.
		Доводи апеляційної скарги прокурора, котрий брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, про незаконність ухвали суду у зв`язку з неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність є безпідставними, оскільки в судовому засіданні прокурор не заперечував проти задоволення клопотань, не ставив під сумнів висновок спеціальної лікарської комісії про стан здоров`я ОСОБА_9 , будь  яких нових доказів, які підтверджували б неправильність прийнятого рішення прокурором не надано.
		Окрім того, судом враховано тяжкість вчинених злочинів, дані про особу засудженого, котрий раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
		Крім того, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.10.2013 року вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 21.02.2011 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08.06.2011 року щодо ОСОБА_9 змінено і перекваліфіковано його дії з ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України на ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчою та адміністративно господарською діяльністю строком на 2 роки.
		За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали щодо ОСОБА_9 , оскільки будь-яких доказів незаконності висновку спеціальної лікарської комісії про стан здоров`я останнього в ході судового розгляду не встановлено.
		Щодо доводів апеляційної скарги про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, оскільки, приймаючи ухвалу, суд керувався нормами ч. 1 п. 6 ст. 537 КПК України (в редакції 2012 року), однак необхідно було застосувати норми КПК України в редакції 1960 року, оскільки вирок ОСОБА_9 постановлювався за правилами цього кодексу то вони є обґрунтованими.
		Проте, колегія суддів вважає, що ці порушення кримінально-процесуального закону не вплинули на законність прийнятого рішення, а тому не можуть бути підставою для скасування ухвали.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,-
		УХВАЛИЛА:
		Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 2 липня 2013 року щодо ОСОБА_9 залишити без зміни.
		СУДДІ:
		 
		1________________ 2__________________ 3___________________

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...