Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/535/14 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Охорона навколишнього природного середовища.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.03.2014. Забезпечено надання загального доступу: 25.03.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19.03.2014 р. Справа № 914/535/14 
		За позовом: Заступника Волинського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі: 
		позивач: Державної екологічної інспекції у Волинській області, м. Львів
		до відповідача: Державного підприємства Львівський військовий Лісокомбінат, м. Львів
		про стягнення збитків, заподіяних порушення природоохоронного законодавства у розмірі 889 021, 78 грн.
		 
		Суддя Коссак С.М.
		 при секретарі Довгополов А.О.
		 
		Представники:
		Від прокуратури: Майорчак В.М. посвідчення № 011982 від 30.10.2012р.;
		Від позивача: не з`явився;
		Від відповідача: Лось Н.Г. - представник за довіреністю № 22 від 20.01.2014р.
		 
		Заступник Волинського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області звернувся з позовом до Державного підприємства «Львівський військовий лісокомбінат» про стягнення збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства у розмірі 889 021, 78 грн.
		Ухвалою від 17.02.2014р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 03.03.2014р. В судовому засіданні 03.03.2014р. оголошено перерву до 18.03.2014р., а 18.03.2014р. до 19.03.2014р.
		Так, позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, в порушення вимог чинного законодавства допущено незаконну рубку дерев. При цьому подано до суду постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року у справі №803/98/14 за позовом заступника Волинського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області до Державного підприємства «Львівський військовий лісокомбінат», якою визнано протиправним та скасовано лісорубний квиток серії 02ЛКБ № 383350 від 17 жовтня 2012 року, виданий Луцьким військовим лісництвом Державного підприємства «Львівський військовий лісокомбінат».
		Представник відповідача у додаткових поясненнях на позовну заяву (№11584/14 від 18.03.14р.) позовні вимоги визнав повністю та просить суд розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців. Представник прокуратури не заперечив проти розстрочки виконання рішення суду, про що зробив відповідну відмітку на поданій відповідачем заяві. Представник позивача заявив про вирішення цього питання на розгляд суду в порядку статті 83 ГПК України
		Крім цього, у судовому засіданні 19.03.2014 року представник прокуратури уточнив прохальну частину позовної заяви, зазначивши конкретно банківські реквізити, на які необхідно стягнути кошти (вх.. №11804/14 від 19.03.2014 року).
		19.03.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Проаналізувавши матеріали справи, дослідивши наявні докази заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.
		Волинською прокуратурою з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 42013020220000024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 366, частиною третьою статті 365 та статті Кримінального кодексу України. 
		З матеріалів вказаного кримінального провадження вбачається, згідно з повідомленням Управління Держземагенства у Ковельському районі Волинської області в с. Черкаси Ковельського району Волинської області розташована земельна ділянка військового містечка № 18. Відповідно до державної статистичної форми 6-ЗЕМ «Про наявність земель, та розподіл їх по землекористувачах, власниках землі та угіддях» відноситься до земель лісового фонду Мощенської сільської ради Ковельського району Волинської області і перебуває на балансі КЕВ м. Володимир-Волинський, дана земельна ділянка не передавалась для ведення лісового господарства Луцькому військовому лісництву ДП «Львівський військовий лісокомбінат».
		03.10.2013 року за вих. № 1879 КЕВ м. Володимир-Волинський скеровано Волинському прокурору з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері м.Луцьк лист про те, що територія військового містечка №18 знаходяться на балансі КЕВ м. Володимир-Волинський згідно актів приймання від 20 лютого 2006 року №3569 і згідно акту приймання  передачі №73/419 від 31.10.2013 року будівлі і споруди військового містечка №18 передані від в/ч НОМЕР_1 до в/ч НОМЕР_2 . Також зазначено, що КЕВ м. Володимир-Волинський не зверталося до спеціалізованих установ з клопотанням проведення лісопатологічного обстеження на території в/м №18. 
		06.11.2012 року працівниками Луцького військового лісництва ДП «Львівський військовий лісокомбінат» проведено виділ дерев в санітарну рубку на території військового містечка № 18 із порушенням його проведення та в подальшому видано із перевищенням наданих службових повноважень лісорубний квиток серії 02ЛКБ № 423242 від 20.12.2012 року на проведення санітарної вибіркової рубки у вказаному військовому містечку, хоча землі та ліс у лісокористування ДП «Львівський військовий лісокомбінат» у встановленому порядку не надавались. Крім того, на момент обстеження будь - яка необхідність у проведені рубки лісових насаджень на території вказаного містечка відпала, оскільки, в кінці жовтня - на початку листопада 2012 року, демонтаж резервуарів та порізка металобрухту на території військового містечка № 18, про яку згадувалося у листі командира військової частини НОМЕР_3 від 26.06.2012 до КЕВ м. Володимир-Волинський, були завершені, та містечко передано під охорону у іншу військову частину - НОМЕР_2 . На підставі виданих із перевищенням повноважень документів упродовж грудня 2012 - лютого 2013 років Луцьким військовим лісництвом ДП «Львівський військовий лісокомбінат» здійснено рубку 115 дерев породи дуб на території військового містечка № НОМЕР_4 у с. Черкаси Ковельського району Волинської області, внаслідок чого заподіяно шкоду довкіллю на суму 889021,78 грн., що підтверджується розрахунком Державної екологічної інспекції у Волинській області.
		Відповідно до статей 4, 5, 17 Лісового кодексу України до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара. До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. Право на користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
		Згідно із частиною другою статті 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов`язані вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.
		Як передбачено статтею 69 цього ж Кодексу, право на проведення рубок наддає спеціальний дозвіл - лісорубний квиток. Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами.
		Відповідно до пунктів 2, 6 Санітарних правил в лісах України, санітарно-оздоровчі заходи є частиною комплексу профілактичних заходів, які проводяться лісокористувачами. Насадження під санітарні рубки відводяться в рік здійснення цих рубок не пізніше ніж за три місяці (в період з квітня по жовтень - не пізніше одного місяця) до початку їх проведення у листяних насадженнях - за наявності листя на деревах, крім ділянок лісу, пошкоджених внаслідок стихійних природних явищ та техногенних впливів.
		З врахуванням зазначених обставин, постановою Волинського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року у справі №803/98/14 за позовом заступника Волинського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області до Державного підприємства «Львівський військовий лісокомбінат» про визнання нечинними та скасування лісорубних квитків вимогу задоволено. Визнано протиправним та скасовано лісорубний квиток серії 02ЛКБ № 383350 від 17 жовтня 2012 року, виданий Луцьким військовим лісництвом Державного підприємства «Львівський військовий лісокомбінат».
		Доказів апеляційного оскарження зазначеної постанови на момент розгляду справи сторонами не надано, а відтак вона набрала законної сили.
		При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
		Відповідно до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді, у випадках передбачених законом. І згідно із ч. 3 ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність її захисту.
		Згідно з ч.1 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави (ч. 3 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»).
		В рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999р. у справі № 1-1/99 зазначено, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, тому прокурор, у кожному конкретному випадку, з посиланням на законодавство, самостійно визначає, в чому саме відбулося, чи може відбутися, порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.
		Заявлений заступником Волинського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області позов відповідає вимогам Закону України «Про прокуратуру» і підлягає до розгляду по суті.
		Відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України відшкодування збитків є одним із способів захисту відповідно цивільних прав та інтересів. 
		Відповідно до п.1 ч.2 ст.19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку.
		Згідно з п.5 ст.64 (Основні вимоги щодо ведення лісового господарства) Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
		Відповідно до ч.ч.1,5 ст.86 та ст.90 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на органи виконавчої влади з питань лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу. Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.
		В свою чергу, згідно з п.5 ч.2 ст.105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
		Відповідно до ст.107 цього Кодексу підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України. 
		Таким чином, виходячи з системного аналізу змісту положень п.1 ч.2 ст.19, п.5 ст.64, ч.ч.1,5 ст.86, п.5 ч.2 ст.105 та ст.107 Лісового кодексу України відповідач, як постійний лісокористувач, має нести відповідальність за порушення вимог щодо ведення лісового господарства, зокрема, за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок на підвідомчій відповідачу території.
		Відтак, при вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства на підвідомчій лісовому господарству території факту правопорушення, вчиненого невстановленими особами, судам необхідно виходити з того, що відповідно до ст.19 Лісового кодексу України обов`язки зі забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів.
		Згідно Положення про Луцьке військове лісництво державного підприємства «Львівський військовий лісокомбінат», затвердженого директором ДП «Львівський військовий лісокомбінат» 02 лютого 2009 року Луцьке військове лісництво є відокремленим підрозділом і входить до складу ДП «Львівський військовий лісокомбінат». Згідно з п.3.1. лісництво є складовою частиною ДП «Львівський військовий лісокомбінат» на правах цеху без права юридичної особи.
		Таким чином, ДП «Львівський військовий лісокомбінат» зобов`язаний був, зокрема, забезпечити охорону та захист лісових насаджень від незаконних вирубок, а тому в разі невиконання покладених на нього обов`язків повинен нести відповідальність у вигляді відшкодування збитків.
		Наведеної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 27 листопада 2012 у справі № 5019/418/12 та при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у аналогічних справах зі спорів про відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок порушення лісового законодавства (постанови ВГСУ від 03.04.2012 у справі №5010/2141/2011-23/75, від 30.11.2011 у справі №6/102 та від 27.10.2011 у справі №11/62-10 (у допуску останньої до провадження ВСУ відмовлено ухвалою ВГСУ від 20.01.2012).
		Як вбачається з матеріалів справи, факт незаконної вирубки дерев на підвідомчій відповідачеві території підтверджено складеним за наслідками перевірки розрахунком розміру шкоди, заподіяної лісу незаконною рубкою дерев, здійсненим позивачем на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу». 
		Згідно зі ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законом.
		Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду унормовані статтею 1166 Цивільного кодексу України. За приписами вказаної норми, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		До істотних обставин у спорі про відшкодування заподіяної шкоди, є наявність всіх сукупних елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини. 
		Враховуючи ту обставину, що Відповідач порушив вимоги наведених вище нормативно-правових актів в частині охорони лісів, в його діях убачається перший елемент складу цивільного правопорушення-протиправна поведінка. Факту протиправності поведінки Відповідачем не спростовано.
		Незабезпеченні охорони та захисту лісів від незаконних рубок на підвідомчій відповідачу території завдало державі шкоди, розмір якої визначено на підставі постанови Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу». 
		Відповідно до частини 2 ст.1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. 
		Факт порушення вимог природоохоронного законодавства Відповідач належними та допустимими доказами не заперечив. Крім цього, з врахуванням обставин справи, наявними у ній доказами відповідач у додаткових поясненнях на позовну заяву (№11584/14 від 18.03.14р.) позовні вимоги визнав повністю. 
		Відповідно до ч.2 ст.1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
		Таким чином вимога позивача є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.
		Статтею 42 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено зокрема, що в Україні фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів.
		Відповідно до статті 47 вказаного закону для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища, які утворюються за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством (ч.2 ст.47 вказаного закону). Державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством (ч.4 ст.47 вказаного закону).
		Кошти місцевих, республіканського Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватись тільки для цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, в тому числі наукових досліджень з цих питань, ведення державного кадастру територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров`я населення (ч.6 ст.47 вказаного закону).
		В статті 11 Закону України «Про Державний бюджет на 2014 рік» установлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2014 рік у частині доходів є, зокрема, надходження, визначені частиною третьою статті 29 Бюджетного кодексу України. 
		Наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2013 року № 43, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 лютого 2013 року за 291/22823 затверджено Порядок казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету. Главою 4 Наказу №291/22823 передбачено, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України є джерелами формування спеціального фонду державного бюджету в частині надходжень, крім власних надходжень бюджетних установ, зараховуються на відповідні рахунки, відкриті в Казначействі України та Головних управліннях Казначейства відповідно до законодавства на ім`я органу Казначейства в розрізі територій та кодів бюджетної класифікації. Для щоденного акумулювання коштів спеціального фонду державного бюджету в Головних управліннях Казначейства відкриваються аналітичні рахунки окремо за кожним видом надходжень. Для акумулювання коштів спеціального фонду державного бюджету в Казначействі України відкриваються відповідні рахунки, а саме:рахунки в розрізі територій за кожним видом надходжень для зарахування коштів, що перераховуються з обласного рівня на центральний; рахунки для акумулювання коштів спеціального фонду державного бюджету в розрізі видів надходжень.
		Розподіл грошових коштів від стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, повинен здійснюватись з урахуванням приписів статті 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та вимог пункту 7 частини 3 статті 29, пункту 7 частини 2 статті 69 Бюджетного кодексу України, які визначають, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів - 20 (з врахуванням правової позиції, зазначеної у постанові Вищого господарського суду України у справі №917/1202/13).
		Враховуючи наведені положення законодавства, завдана шкода навколишньому природному середовищу у сумі 889 021,78 грн. підлягає зарахуванню на аналітичні рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3311 в головному управлінні Державного казначейства у Волинській області, а саме: до спеціального фонду Державного бюджету України 30% стягнутої суми в розмірі 266 706, 53 грн.; до спеціального фонду обласного бюджету Волинської обласної ради 20% стягнутої суми в розмірі 177 804, 36 грн.; до спеціального фонду сільського бюджету Міщанської сільської ради Ковельського району Волинської області 50% стягнутої суми в розмірі 444 510, 89 грн. 
		Крім цього, відповідач просить розстрочити виконання рішення на підставі п.6 ч.1ст. 83 ГПК України на 12 місяців зв`язку важким фінансовим становищем.
		Представник прокуратури не заперечив проти розстрочення виконання рішення, про що подав зробили відмітку на клопотанні.
		Розглянувши дане клопотання, суд зазначає наступне.
		 Згідно п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. 
		Відповідно до 7.1.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов, господарських судів» розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. 
		На підставі викладеного вище, беручи до уваги, пояснення відповідача та надання підприємству можливості працювати і здійснювати поступове погашення боргу, та не заперечення прокурора та позивача про розстрочку виконання рішення, суд задовольняє клопотання відповідача та розстрочує виконання рішення на 12 місяців. Зокрема, розстрочити виконання рішення суду з моменту набрання ним законної сили строком на 12 місяців рівними частинами, а саме: до спеціального фонду Державного бюджету України по 22 225,54 грн. в місяць, а в останній місяць  22 225, 59 грн.; до спеціального фонду обласного бюджету Волинської області 14 817,03 грн. в місяць; до спеціального фонду сільського бюджету Міщанської сільської ради Ковельського району Волинської області 37 042,57 грн. в місяць, а в останній місяць  37 042,62 грн.
		Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. 
		Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
		Відповідно до ч.3 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. 
		Відповідно до п. 2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
		Оскільки прокуратура Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звільнена від сплати судових витрат та враховуючи те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати в розмірі 17 780, 44 грн. стягуються з відповідача в дохід Державного бюджету України. 
		На підставі викладеного та керуючись: ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 42, 47, 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 19, 64, 86, 90, 105, 107 Лісового кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, ст.ст. 16, 1166 Цивільного кодексу України, та ст.ст. 2, 33, 38, 43, 49, 69, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд - 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позов задоволити повністю.
		2. Стягнути з ДП «Львівський військовий лісокомбінат» (79034, місто Львів, вулиця Луганська, будинок 3; ідентифікаційний код юридичної особи 07361304) на користь Державного бюджету України та місцевих бюджетів кошти в розмірі 889 021,78 грн. за шкоду, заподіяну, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, зарахувавши кошти на аналітичний рахунок, відкритий в головному управлінні Державного казначейства України у Волинській області за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі кодів класифікації доходів бюджету та територій», а саме:
		- до спеціального фонду Державного бюджету України 30% стягнутої суми в розмірі 266 706,53 грн.;
		- до спеціального фонду обласного бюджету Волинської області 20% стягнутої суми в розмірі 177 804, 36 грн.; 
		- до спеціального фонду сільського бюджету Міщанської сільської ради Ковельського району Волинської області 50% стягнутої суми в розмірі 444 510,89 грн.
		Розстрочити виконання рішення суду про стягнення 889 021,78 грн. строком на 12 місяців рівними частинами, а саме: до спеціального фонду Державного бюджету України по 22 225,54 грн. в місяць, а в останній місяць  22 225, 59 грн.; до спеціального фонду обласного бюджету Волинської області 14 817,03 грн. в місяць; до спеціального фонду сільського бюджету Міщанської сільської ради Ковельського району Волинської області 37 042,57 грн. в місяць, а в останній місяць  37 042,62 грн.
		3. Стягнути з ДП «Львівський військовий лісокомбінат» (79034, місто Львів, вулиця Луганська, будинок 3; ідентифікаційний код юридичної особи 07361304) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУ ДКСУ у Личаківському районі м.Львова; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38007620; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Львівській області; Код банку отримувача (МФО): 825014; Рахунок отримувача: 31215206783006; Код класифікації доходів бюджету: 22030001; Код ЄДРПОУ суду: 03499974) 
		17 780, 44 грн. судового збору.
		4. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України. 
		 
		Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Повний текст рішення складено 24.03.2014р.
		 
		Суддя Коссак С.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...