Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/115/14 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.03.2014. Забезпечено надання загального доступу: 25.03.2014.
Дата набрання законної сили: 17.03.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"17" березня 2014 р.                                                           Справа № 922/115/14  
		 
		          Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., 
		суддя Пушай В.І. , суддя  Плужник О.В. 
		при секретарі Сіренко К.О.
		за участю представників сторін:
		позивача - Семко Ю.Г.
		відповідача -  Колосов А.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу СТОВ "Петрівське",                     смт. Золочів (вх. №521Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 04.02.14 року у справі №922/115/14 
		за позовом ТОВ "Украгроком", м. Київ
		до  Сільськогосподарського ТОВ "Петрівське", смт. Золочів, Харківської обл. 
		про стягнення 247 980,08 грн. 
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		У січні  2014р. позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за договором № Хк170913/03 від 17.09.2013р. у загальній сумі 247980,08 грн., в т.ч. 193300,00 грн. основного боргу; 48325,00 грн. штрафу;     5163,50 грн. пені; 191,58 грн. 3% річних та судового  збору у сумі 4959,60 грн.
		Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що нарахований штраф у розмірі 25% за своєю правовою природою підпадає під визначення неустойки, а саме пені, а договором також передбачено нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, тобто позивачем застосована подвійна відповідальність.
		Рішенням господарського суду Харківської області від  04.02.2014 р. по справі №922/115/14 ( суддя Яризько В.А.)  позовні вимоги задоволено, стягнуто з   СТОВ "Петрівське" на користь ТОВ"Украгроком" основний борг у сумі 193300,00 грн., штраф у сумі 48325,00 грн., пеню в сумі 5163,50 грн., 3% річних у сумі 1191,58 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 4959,60 грн., з посиланням на порушення умов договору в частині оплати отриманого товару.
		Відповідач з рішенням господарського суду частково не погоджується, надав апеляційну скаргу, в якій просить рішення в частині стягнення штрафу скасувати та прийняти нове рішення, яким в цієї частині в позові відмовити.
		У апеляційній скарзі  зазначив, що вказаний у пункті 7.2 договору штраф за своєю правовою природою підпадає під визначення неустойки, а саме пені, а договором також передбачено нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, тобто позивачем застосована подвійна відповідальність, що суперечить вимогам ст. 61 Конституції України.
		Позивач  вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм чинного законодавства, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
		У відзиві  зазначив, що штраф і пеня є різними видами неустойки  та їх стягнення не суперечить вимогам чинного законодавства.
		Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила, що 17.09.2013 року між ТОВ "Украгроком" (позивач, продавець) та СТОВ "Петрівське" (відповідач, покупець) укладений договір № Хк170913/03 з відстрочкою платежу (надалі - Договір), за умовами договору продавець зобов"язався продати та передати у власність покупця товар, а покупець зобов"язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору, а саме продукти хімічного виробництва (п. 1.1, п. 1.2 Договору)
		Пунктом 1.3 договору встановлено, що кількість та вартість товарів, що підлягають поставці, визначаються Специфікаціями.
		У п. 4.1 договору зазначено, що оплата за товар здійснюється в розмірі 100% вартості партії товару на розрахунковий рахунок продавця на підставі рахунку-фактури та протягом строку, вказаного в рахунку-фактурі.
		На виконання умов договору сторонами  підписаний Додаток № 1 від 17.09.2013 року до Договору (Специфікація), в якому сторони погодили поставку товару, а саме селітри аміачної та нітроамофоски на загальну суму 193300,00 грн., а також  встановили строк оплати товару до 17.10.2013р.
		Відповідно до ст. 655 ЦК України за   договором   купівлі-продажу   одна   сторона (продавець) передає або зобов'язується   передати   майно   (товар)   у   власність другій стороні (покупцеві),   а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
		На виконання умов договору позивачем відповідачу переданий товар - селітри аміачної та нітроамофоски на загальну суму 193300,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № Хк000152 від 19.09.2013 року та   довіреністю № 49 від 17.09.2013 року на отримання ТМЦ.
		Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. 
		Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Згідно зі ч.1 ст. 692 ЦК України покупець   зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або   прийняття   товаророзпорядчих   документів     на     нього,     якщо договором   або   актами   цивільного   законодавства   не встановлений інший строк оплати товару.
		Як свідчать матеріали справи в порушення умов договору відповідач в установлений договором строк  не здійснив оплату отриманого товару.  
		Суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення вартості отриманого товару у сумі 193300,00 грн.
		Відповідно до ст. ст. 610,611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
		Пунктом 7.2 договору передбачено, що за порушення строків (термінів) платежів покупець сплачує на користь продавця штраф у розмірі 25% від суми несплаченого платежу та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
		Згідно з частиною першою статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. 
		Суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що поняття штрафних санкцій є більш широким, ніж поняття неустойки, і включає в себе також адміністративно-господарські санкції, які застосовуються за порушення правил здійснення господарської діяльності.
		Оскільки Господарський кодекс України не містить визначень неустойки, штрафу та пені, які сплачуються у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, слід виходити із визначень, наведених у ЦК України. При цьому слід враховувати, що відповідно до частини першої статті 230 ГК України неустойка (штраф, пеня) може бути лише грошовою сумою і не може бути іншим майном.
		Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. 
		Отже, штраф та пеня є різновидами неустойки, які відрізняються правилами обчислення,  пеня є тривалою неустойкою яка стягується за кожний день прострочення виконання зобов'язання, тобто розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф є неустойкою, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного зобов'язання та не залежить від тривалості прострочення.
		Згідно зі ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
		Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що в укладеному договорі сторони передбачили застосування неустойки за несовєчасний розрахунок з боку покупця як у вигляді сплати штрафу, так у вигляді сплати пені. 
		Господарський суд зазначав, що штраф може застосовуватись як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.
		Колегія суддів вважає безпідставним, не відповідающим  умовам договору та нормам діючого законодавства посилання відповідача на те, що вказаний у пункті 7.2 договору штраф за своєю правовою природою є пенею.
		Як свідчать матеріали справи, в договорі  сторони встановили штрафні санкції  за порушення строків (термінів) платежів покупець сплачує на користь продавця штраф у розмірі 25% від суми несплаченого платежу та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення., тобто встановлена відповідальність у вигляді пені та штрафу , зазначені санкції є різними, діюче законодавство не забороняє  одночасного стягнення пені та штрафу. 
		Суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення штрафу в сумі   48325,00 грн. та пені в сумі 5163,50 грн.. 
		Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.
		В зв'язку з несплатою отриманого товару  суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у сумі 1191,58 грн. 
		Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, що відповідачем не виконано.
		Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а мотиви відповідача не можуть бути підставою для його частково скасування, керуючись  ст.ст. 230, 231 ГК України,  ст.ст. 509, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 655, 692  ЦК України, ст.ст. 101-105 ГПК України колегія суддів
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Рішення господарського суду  Харківської області від  04.02 .2014 р. по справі №922/115/14  залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
		Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції: Вищого господарського суду України.
		Повний текст постанови підписаний 19.03.2014 року.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                    Могилєвкін Ю.О.
		 
		Суддя                                                                                           Пушай В.І.  
		 
		Суддя                                                                                           Плужник О.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...