Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5-508км14 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 26.03.2014. Забезпечено надання загального доступу: 26.03.2014.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		У х в а л а 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		27 лютого 2014 року                                                                                м. Київ
		 
		Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
		Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
		 
		головуючого   ОСОБА_15суддів   ОСОБА_16, ОСОБА_17,за участю прокурора   ОСОБА_18         розглянула в судовому засіданні справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 червня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 вересня 2013 року щодо нього. 
		 
		Вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 червня 2013 року засуджено 
		ОСОБА_5, 
		ІНФОРМАЦІЯ_1, 
		громадянина України, не судимого, 
		- за ч. 1 ст. 172 КК України до штрафу в розмірі 850 грн. та на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнено від покарання у зв'язку із закінченням строків давності;
		- за ч. 1 ст. 366 КК України, із застосуванням ч. 2 ст. 69 КК України, до  штрафу в розмірі 2000 грн. 
		Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську 2065 грн. 81 коп. на відшкодування матеріальної шкоди; на користь Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську 855 грн. 08 коп. на відшкодування матеріальної шкоди; на користь ОСОБА_6 13200 грн. на відшкодування матеріальної шкоди. 
		Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 вересня 2013 року вирок залишено без зміни. 
		За вироком суду ОСОБА_5 засуджений за те, що він грубо порушив законодавства про працю та вчинив службове підроблення, а саме, будучи службовою особою, обіймаючи посаду директора ПП «Ремавто», діючи всупереч вимог ст. ст. 21, 24 КЗпП України, не уклав трудовий договір з найманими працівниками та не робив записів в їх трудові книжки, однак вони несли повний обсяг прав та обов'язків працівників, прийнятих на роботу згідно трудового договору: ОСОБА_7 з початку квітня 2011 року фактично працював оператором машини алмазного свердління, ОСОБА_8 з початку квітня 2011 року фактично працювала секретарем, а ОСОБА_6 з початку березня 2008 року фактично виконувала роботу менеджера-перекладача, внаслідок чого останні втратили весь обсяг прав працівників, що надані та забезпечуються державою (право на пенсійне забезпечення за стажем роботи, відпустки, відшкодування шкоди, заподіяної на виробництві, загальнообов'язкове соціальне страхування тощо). За період роботи названих потерпілих ОСОБА_5 не вніс необхідні внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в УПФ в м. Івано-Франківську на суму 2740 грн., а також не сплатив податок з доходів фізичних осіб в ДПІ м. Івано-Франківська на суму 1095 грн. 16 коп., та офіційні документи з завідомо неправдивими відомостями подав в ДПІ м. Івано-Франківська. 
		Крім того, у квітні, липні, жовтні 2008 року та січні 2009 року ОСОБА_5 вніс завідомо неправдиві дані в податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за перший, другий, третій, четвертий квартал 2008 року, вказавши неправдиві дані про кількість працюючих в нього працівників, зокрема, не вказав про трудові відносини з потерпілою ОСОБА_6 
		Протягом 2008 року та 5-ти місяців 2011 року вніс завідомо неправдиві дані в індивідуальні відомості про застраховану особу за 2008 рік та в звіти про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів ПФУ за січень, лютий, березень, квітень, травень 2011 року та вказав неправдиві дані про кількість працюючих в нього працівників, не вказавши про трудові відносини з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та подав в управління ПФУ в м.Івано-Франківську. 
		У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5 порушує питання про скасування судових рішень щодо нього та закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину. Посилається на неправильне застосування кримінального закону, порушення кримінально-процесуального закону, неповноту та однобічність досудового і судового слідства, що потягли необгрунтоване засудження. Вважає, що зібрані у справі докази не підтверджують наявність трудових відносин між ПП «Ремавто» та ОСОБА_6, яка лише виконувала його особисте прохання допомогти з перекладом. Зазначає, що апеляційний суд  поверхнево розглянув справу, не звернув уваги            на порушення, допущені судом першої інстанції, тому необгрунтовано залишив вирок без зміни.
		 
		Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який вважав, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Як убачається з матеріалів кримінальної справи, доводи касаційної скарги ОСОБА_5 аналогічні доводам його апеляційної скарги, були предметом перевірки суду апеляційної інстанції та визнані необгрунтованими, оскільки не знайшли свого підтвердження.
		Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_5 у вчиненні злочину, повʼязаного з порушенням законодавства про працю та службового підроблення, підтверджується сукупністю доказів, які були перевірені в судовому засіданні і яким суд дав належну оцінку. Зокрема, винуватість ОСОБА_5 ґрунтується на показаннях самого засудженого, який повністю визнав свою вину та детально показував про обставини, за яких він вчинив злочини щодо потерпілих ОСОБА_7 і ОСОБА_8, склав та видав завідомо неправдиві документи. 
		Судом належно перевірялися доводи засудженого, у яких він заперечував свою вину у вчиненні злочину щодо потерпілої ОСОБА_6 і визнані такими, що суперечать матеріалам справи, оскільки повністю спростовуються зібраними доказами, яким суд дав належну оцінку. Так,  з показань потерпілої видно, що з березня 2008 року по жовтень 2008 року вона працювала в офісі у ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1, виконувала роботу офіс-менеджера та перекладача, здійснювала технічний та синхронний переклад різних документів з німецької мови, щодня ходила на роботу, робочий час тривав з 8 год. 30 хв. до 18 год. 00 хв.
		Не заперечувала, що до лютого 2008 року перебувала  на стаціонарній формі навчання у вищому навчальному закладі, однак перед його закінченням мала достатньо вільного часу, щоб працювати перекладачем. ОСОБА_5 обіцяв їй працевлаштувати в ПП «Ремавто», однак заяви про працевлаштування вона не писала, бо довіряла йому, оскільки в них склалися  близькі стосунки і 31.01.2009 року вони одружились. Оскільки в подальшому ОСОБА_5 не працевлаштував її і заробітна плата, яку виплачував ОСОБА_5, її не влаштовувала, пішла працювати на іншу фірму. 
		Крім того, висновок суду про доведеність вини ОСОБА_5 підтверджується показаннями свідка ОСОБА_9, який пояснив, що у 2008 році, за виключенням літнього періоду, він по кілька разів на тиждень заходив на ПП «Ремавто» з виробничих питань та в приміщенні фірми ПП «Ремавто» бачив потерпілу, яка допомагала ОСОБА_5 в перекладі документів; свідка ОСОБА_10, який пояснив, що коли він фактично працював на ПП «Ремавто» з травня по жовтень  2008 року, на цьому ж підприємстві працювала ОСОБА_6, яка здійснювала прокат інструментів та отримувала потерпіла за них кошти; свідка ОСОБА_11 до жовтня 2008 року він працював у ОСОБА_5 на підприємстві, на якому також працювала ОСОБА_6, яка з березня 2008 року по жовтень 2008 року з ранку до вечора знаходилась в офісі, відповідала на телефонні дзвінки та була перекладачем; свідка ОСОБА_12, яка пояснила, що з 2006 по 2008 рік вона працювала бухгалтером по сумісництву на ПП «Ремавто», на якому офіційно рахувалось всього двоє осіб: вона та директор, підтвердила, що в 2008 році вона інколи бачила ОСОБА_6 в офісі ПП «Ремавто», про працевлаштування ОСОБА_6 на підприємстві засуджений не згадував.
		Крім того, вина засудженого підтверджується письмовими документами, що наявні у справі: заявою ОСОБА_6 від 13.05.2011 року до прокуратури  м.Івано-Франківська з приводу невиплати заробітної плати ОСОБА_5, даними бази даних системи персоніфікованого обліку працівників, які працювали на ПП «Ремавто» у період 2008-2011 р.р. про відсутність ідентифікаційних кодів ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, актом перевірки №09-01-101/106 від 18.05.2011 року,  згідно з яким встановлено факт перебування потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_6  в трудових відносинах з ПП «Ремавто» без укладення трудової угоди; даними розрахунків управління Пенсійного фонду, сума платежів до ПФУ, яку необхідно було сплатити директору ПП "Ремавто" за незареєстрованого працівника ОСОБА_7, за період з квітня 2011 року по травень 2011 року становить 367,74 грн., за незареєстрованого працівника ОСОБА_8, за травень 2011 року - 306,45 грн., за незареєстрованого працівника ОСОБА_6, за період з березня 2008 року по жовтень 2008 року становить - 2065,81 грн.; розрахунком податку з доходів фізичних осіб, зробленого ДПІ в м.Івано-Франківську, ПП «Ремавто» повинно було б сплатити суму вказаного податку за неоформлених найманих працівників, потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в сумі 1095 грн. 16 коп.; копією перекладу з мови оригіналу, який належним чином засвідчений, з якого вбачається наявність  ділових стосунків  німецького  іноземного партнера ОСОБА_13 та потерпілої  ОСОБА_6, яка безпосередньо здійснювала переклад даного листування, що не заперечив сам ОСОБА_5, який зазначив, що його іноземний партнер був проінформований, що ділові пропозиції він може здійснювати  через потерпілу ОСОБА_6; фотокопією презентації ПП "Ремавто", доопрацюванням та технічним перекладом якої займалась ОСОБА_6 у травні 2008 року, що підтвердив і сам засуджений; перекладом листування з мови оригіналу  на українську мову, який  здійснювався, станом з 04.03.2008 року по 04.06.2008 року, в тому числі оригінальні повідомлення від імені ОСОБА_5 "Ремавто" на електронну адресу його іноземних партнерів; роздруківкою дзвінків за номером НОМЕР_1 у період з 01.03.2008 року по 01.11.2008 року абонента ПП  ОСОБА_14 за кордон, з юридичної адреси: АДРЕСА_1, до Німеччини, Австрії, Росії, Іспанії, здійснювалися у період з 10.00  до 18.00 години, в період робочого часу та денної пори, в тому числі і потерпілою ОСОБА_6 з офісу даного приміщення з метою обумовлення співпраці, чого не заперечив і сам ОСОБА_5
		З протоколу судового засідання видно, що судом досліджено всі обставини, які могли мати значення для справи, тому доводи в касаційній скарзі щодо неповноти судового слідства є безпідставними.
		Докази, на яких побудовані висновки суду про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих злочинів є належними, допустимими, достатніми і достовірними.
		Таким чином, суд повно і всебічно дослідив зібрані у справі докази, дав їм належну оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні злочинів. Дії засудженого правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 172, ч. 1 ст. 366 КК України.
		Зі змісту ухвали суду апеляційної інстанції убачається, що апеляційний суд, розглядаючи справу за апеляцією засудженого ОСОБА_5, відповідно до вимог ст. 377 КПК України 1960 року, належним чином проаналізував доводи апеляції щодо незаконності вироку суду першої інстанції, дав вичерпну відповідь на всі доводи апеляції і обґрунтовано залишив її без задоволення. 
		Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону органом досудового слідства або судом, які б були підставою для скасування постановлених щодо ОСОБА_5 судових рішень, не встановлено.
		Керуючись статтями 394-396, 398 КПК України від 28 грудня 1960 року та пунктами 11, 15 Перехідних положень КПК України від 13 квітня 2012 року, колегія суддів 
		ухвалила: 
		Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.
		Вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 червня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 вересня 2013 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни. 
		С у д д і : 
		ОСОБА_15         ОСОБА_16                                               ОСОБА_17

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...