Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 702/1044/13-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Зловживання владою або службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 26.03.2014. Забезпечено надання загального доступу: 28.03.2014.
Дата набрання законної сили: 19.05.2014
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Справа №702/1044/13-к 
		Провадження №1-кп/702/5/14
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		26 березня 2014 року м.Монастирище
		 
		Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:
		головуючого судді: ОСОБА_1 
		при секретарі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Монастирище кримінальне провадження №1-кп/702/58/13 (кримінальну справу №702/1044/13-к) про обвинувачення  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Шубині Стави Лисянського району Черкаської області, українця, громадянина України, освіта вища, працюючого дільничним інспектором міліції сектору ДІМ Христинівського РВ УМВС України в Черкаській області, капітана міліції, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		за ч.3 ст.368 КК України
		за ч.2 ст.15, ч.1 ст.190, ч.3 ст.364 КК України 
		за участті сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:
		прокурора:  ОСОБА_5 
		потерпілої:  ОСОБА_6 
		захисника:  ОСОБА_7 
		обвинуваченого: ОСОБА_4 
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		ОСОБА_4 , працюючи на посаді дільничного інспектора міліції сектору ДІМ Христинівського РВ УМВС України в Черкаській області, згідно наказу № 377 о/с від 29 грудня 2009 року, начальника УМВС України в Черкаській області, являючись службовою особою, яка виконує функції представника влади, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливою метою, в супереч інтересам служби, 29.11.2012 року в 14 год. 00 хв., знаходячись в приміщенні житлового будинку, розташованого за адресою : АДРЕСА_2 , повідомив ОСОБА_6 про свої можливості, як представника правоохоронного органу, що він може, завдяки своєму службовому становищу, авторитету і повноваженням, вплинути на результати розгляду заяви, вимагав у ОСОБА_6 , одержання ним хабара в сумі 4000 грн. для вирішення ним питання про ненаправлення матеріалів дізнання - органу досудового слідства щодо притягнення до кримінальної відповідальності двох синів останньої, а саме : ОСОБА_8 Кифорука ОСОБА_9 та двох інших осіб ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, перевірку в порядку ст. 97 КПК України (в редакції 1960 року) за вказаним фактом він проводив станом на 17.11.2012 року та прийняв рішення про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі ч. 2 ст. 11 КК України ст.ст. 97, 99 КПК України, хоча про вже прийняте рішення ОСОБА_6 не повідомив, цим самим вимагав у ОСОБА_6 передачі йому грошових коштів як хабара в сумі 4000 грн., в результаті чого остання, погодившись на вимогу ОСОБА_4 , передала йому відразу як хабар 2000 грн. Для одержання ОСОБА_4 решти хабара 2000 грн., ОСОБА_6 передала власну банківську картку «ПриватБанку» № НОМЕР_1 в присутності ОСОБА_4 , своєму сину ОСОБА_12 , щоб він спільно з ОСОБА_4 поїхав в м. Христинівка до банкомату «ПриватБанку», зняв з картки 2000 грн. та передав останньому, як хабар.
		29.11.2012 року ОСОБА_12 , прибувши в м. Христинівка з с.Ягубець Христинівського району з метою зняття коштів в сумі 2000 грн. з банківської картки ОСОБА_6 для подальшої передачі їх як хабара ОСОБА_4 за вказівкою ОСОБА_4 о 15 год. 24 хв. здійснив спробу зняття коштів з банкомата «ПриватБанку», розміщеного в приміщенні Христинівської ЦРЛ, розташованої в м. Христинівка по вул. Богдана Хмельницького, 2, при цьому ОСОБА_12 вставив в банкомат банківську картку № НОМЕР_1 , видану на ім`я ОСОБА_6 , та вів код 9280, однак не довів намір до кінця, що не залежало від його волі, оскільки затребувані кошти банкомат не видав.
		ОСОБА_4 29.11.2012 року, з метою доведення свого злочинного наміру до кінця, а саме : одержання хабара та уникнення його особистого викриття шляхом відео фіксування з банкомата, зловживаючи довірою, звернувся до ОСОБА_13 , щоб останній особисто здійснив спробу зняття коштів в сумі 2000 грн. з банківської картки «ПриватБанку» виданої на ім`я ОСОБА_6 
		Бебка ОСОБА_14 , виконуючи прохання ОСОБА_4 , не будучи обізнаним із злочинними намірами ОСОБА_4 , направленими на одержання хабара, погодився на прохання останнього та о 15 год. 31 хв. здійснив спробу зняття з картки «ПриватБанку», складеної на ім`я ОСОБА_6 , через банкомат «ПриватБанку», розміщеного в приміщенні Христинівської ЦРЛ по вул. Богдана Хмельницького, 2, при цьому ОСОБА_13 вставив в банкомат банківську картку № НОМЕР_1 , видану на ім`я ОСОБА_6 , та вів код 9280, однак не довів намір до кінця, що не залежало від його волі, оскільки затребувані кошти банкомат не видав.
		Крім цього, ОСОБА_4 , 29.11.2012 року з метою доведення свого злочинного наміру до кінця, а саме: одержання хабар від ОСОБА_6 та уникнення його особистого викриття шляхом відео фіксування з банкомата, після невдалої спроби ОСОБА_13 зняти кошти з банківської картки «ПриватБанку», виданої на ім`я ОСОБА_6 , зловживаючи довірою, звернувся до ОСОБА_15 , щоб останній особисто здійснив спробу зняття коштів в сумі 2000 грн. з банківської картки «ПриватБанку», виданої на ім`я ОСОБА_6 
		Росада ОСОБА_16 , виконуючи прохання ОСОБА_4 , не будучи обізнаним із злочинними наміром ОСОБА_4 , направленим на одержання хабара, погодився на прохання останнього та о 15 год. 48 хв. здійснив спробу зняття коштів з картки «ПриватБанку», виданої на ім`я ОСОБА_6 , через банкомат «ПриватБанку», розміщеного в приміщенні Христинівської ЦРЛ по вул. Богдана Хмельницького, 2, при цьому ОСОБА_15 вставив в банкомат банківську картку № НОМЕР_1 , видану на ім`я ОСОБА_6 , та вів код 9280, однак не довів намір до кінця, що не залежало від його волі, оскільки затребувані кошти банкомат не видав.
		ОСОБА_4 , продовжуючи свої злочинні дії, направлені на одержання хабара, після невдалих спроб 29.11.2012 року зняття коштів з банківської картки «ПриватБанку», виданої на ім`я ОСОБА_6 , з банкомату, розташованого в приміщенні Христинівської ЦРЛ по вул. Богдана Хмельницького, 2, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 , 29.11.2012 року ОСОБА_4 о 17 год. дав вказівку ОСОБА_12 , щоб останній за допомогою працівників Христинівського відділення ПАТ КБ «ПриватБанку», розташованого в м. Христинівка по вул. Гагаріна, 9, здійснив спробу зняття коштів з банківської картки «ПриватБанку», виданої на ім`я ОСОБА_6 . При цьому, ОСОБА_4 , з метою уникнення самовикриття по незаконному заволодінню коштами ОСОБА_6 , особисто та з ОСОБА_12 у Христинівське відділення «ПриватБанку» не заходив, а залишився чекати ОСОБА_12 біля площі Леніна м.Христинівка. ОСОБА_12 коштів в Христинівському відділенні «ПриватБанку» не отримав з незалежних від нього причин, оскільки в телефонній розмові з ОСОБА_6 остання повідомила ОСОБА_12 , що самостійно звернеться до відділення «ПриватБанку» для отримання грошових коштів у розмірі 2000 грн.
		Внаслідок вищевказаних незаконних дій ОСОБА_4 було заподіяно шкоду державним інтересам, що виразилось у підриві авторитету та престижу державного органу працівником правоохоронного органу - Христинівського РВ УМВС України в Черкаській області, уповноваженого на неупереджене виконання функцій держави, запобіганню та протидії злочинності, встановленню і затриманню осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, який, нехтуючи вимогами нормативно правових актів, якими регламентовано діяльність правоохоронних органів, сам вдався до вчинення умисного кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, - одержання службовою особою хабара за невиконання в інтересах третьої особи будь-яких дій з використанням службового становища, поєднаного з вимаганням хабара.
		Потерпіла ОСОБА_6 обвинувачує ОСОБА_4 в тому, що він, працюючи на посаді дільничного інспектора міліції сектору ДІМ Христинівського РВ УМВС України в Черкаській області, згідно наказу № 377 о/с від 29 грудня 2009 року, начальника УМВС України в Черкаській області 29.11.2012 року близько о 14 год, знаходячись в приміщенні житлового будинку розташованого за адресою АДРЕСА_2 , діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище, з метою шахрайського заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 , зловживаючи довірою останньої, так як являвся працівником міліції, у чому була переконана ОСОБА_6 , для вирішення питання про не притягнення до кримінальної відповідальності двох синів останньої, а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та двох інших осіб ОСОБА_10 , ОСОБА_11 за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, перевірку в порядку ст.97 КІІК України за вказаним фактом він провів станом на 17.11.2012 року та прийняв рішення про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі ч.2 ст.11 КК України, ст.ст.97,99 КПК України (в редакції 1960 року), хоча про вже прийняте рішення, ОСОБА_6 не повідомив, цим самим шахрайським шляхом спонукав ОСОБА_6 до передачі йому грошових коштів в сумі 4000 тис грн., в результаті чого остання погодившись на вимогу ОСОБА_4 , передала йому відразу 2000 грн. Для отримання ОСОБА_4 решти 2000 грн., ОСОБА_6 передала власну банківську картку «ПриватБанка» № НОМЕР_1 в присутності ОСОБА_4 , своєму сину ОСОБА_12 , щоб він спільно з ОСОБА_4 поїхав в м.Христинівка до банкомагу «ПриватБанка» та зняв з картки 2000 тис. грн., та передав останньому, як винагороду за не притягнення, вищевказаних осіб, до кримінальної відповідальності. 29.11.2012 року ОСОБА_12 прибувши в м. Христинівка, з с. Ягубець, Христинівського району, з метою зняття коштів в сумі 2000 грн., з банківської картки ОСОБА_6 , для подальшої передачі їх ОСОБА_4 , за не притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , за вказівкою ОСОБА_4 о 15 год. 24 хв. здійснив спробу зняття коштів з банкомата «ПриватБанка», розміщеного в приміщенні Христинівської ЦРЛ за адресою м. Христинівка, вул.Богдана Хмельницького,2, при цьому ОСОБА_12 вставив в банкомат банківську картку № НОМЕР_1 , видану на ім`я ОСОБА_6 та вів код 9280, однак не довів намір до кінця, що не залежало від його волі, оскільки затребувані кошти банкомат не видав. ОСОБА_4 29.11.2012 року з метою доведення свого злочинного наміру до кінця, а саме отримання шахрайським шляхом коштів належних ОСОБА_6 та уникнення його особистого викриття шляхом відео фіксування з банкомата, звернувся до ОСОБА_13 , щоб останній особисто здійснив спробу зняття коштів в сумі 2000 грн. з банківської картки «ІІриватБанку», виданої на ім`я ОСОБА_6 Бебка ОСОБА_14 , виконуючи прохання ОСОБА_4 , не будучи обізнаним із злочинними намірами ОСОБА_4 , погодивсь на прохання останнього та о 15 год. 31 хв., здійснив спробу зняття коштів з картки «ПриватБанку», виданої на ім`я ОСОБА_6 № НОМЕР_1 через банкомат «ПриватБанку», розміщеного в приміщенні Христинівської ЦРЛ по вул.Богдана Хмельницького,2, при ньому ОСОБА_13 вставив в банкомат банківську картку № НОМЕР_1 , видану на ім`я ОСОБА_6 та вів код 9280, однак не довів намір до кінця, що не залежало від його волі, оскільки затребувані кошти банкомат не видав. Крім цього, ОСОБА_4 29.11.2012 року з метою доведення свого злочинного наміру до кінця, а саме отримання шахрайським шляхом коштів та уникнення його особистого викриття шляхом відео фіксування з банкомата, після невдалої спроби ОСОБА_13 зняти кошти з банківської картки «ПриватБанку», виданої на ім`я ОСОБА_6 , звернувся до ОСОБА_15 , щоб останній особисто здійснив спробу зняття коштів в сумі 2000 грн. з банківської картки «ПриватБанку», виданої на ім`я ОСОБА_6 Росада ОСОБА_16 , виконуючи прохання ОСОБА_4 , не будучи обізнаним із злочинним наміром ОСОБА_4 , погодивсь на прохання останнього, та о 15 год. 48 хв. здійснив спробу зняття з картки «ПриватБанку» коштів, виданої на ім`я ОСОБА_6 № НОМЕР_1 , через банкомат «ПриватБанку», розміщеного в приміщенні Христинівської ЦРЛ по вул.Богдана Хмельницького,2, при цьому ОСОБА_15 вставив в банкомат банківську картку № НОМЕР_1 , видану на ім`я ОСОБА_6 та вів код 9280, однак не довів намір до кінця, що не залежало від його волі, оскільки затребувані кошти банкомат не видав. Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на шахрайське заволодіння з використанням службового становища коштами ОСОБА_6 , після невдалих спроб 29.11.2012 року зняття коштів з банківської картки «ПриватБанку», виданої на ім`я ОСОБА_6 з банкомату, розташованого в приміщенні Христинівської ЦРЛ по вул.Богдана Хмельницького,2, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 , 29.11.2012 року ОСОБА_4 о 17 год. дав вказівку ОСОБА_12 , щоб він за допомогою працівників Христинівського відділення ПАТ КБ «ПриватБанку», розташованого в м.Христинівка по вул.Гагаріна,9, здійснив спробу зняття коштів з банківської картки «ПриватБанку», виданої на ім`я ОСОБА_6 . При цьому, ОСОБА_4 , з метою уникнення самовикриття по незаконному заволодінню коштами ОСОБА_6 , особисто та з ОСОБА_12 у Христинівське відділення «ПриватБанку» не заходив, а залишивсь чекати ОСОБА_12 біля площі Леніна м.Христинівка. ОСОБА_12 коштів в Христинівському відділенні «ПриватБанку» не отримав з незалежних від нього причин, оскільки в телефонній розмові з ОСОБА_6 , остання повідомила ОСОБА_12 , що самостійно звернеться до відділення «ІІриватБанку» для отримання грошових коштів у розмірі 2000 гри. 
		Він же, обвинувачується ОСОБА_6 в тому, що, являючись службовою особою, яка виконує функції представника влади, а саме -дільничним інспектором міліції сектору ДІМ Христинівського РВ УМВС України, згідно наказу № 377 о/с від 29 грудня 2009 року, начальника УМВС України в Черкаській області, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливою метою, всупереч інтересам служби, шляхом зловживання владою, 29.11.2012 року близько 14 год, знаходячись в приміщенні житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , зловживаючи довірою ОСОБА_6 , повідомив про свої можливості як представника правоохоронного органу, що він може, завдяки своєму службовому становищу, авторитету і повноваженням вплинути на результати розслідування, чим спонукав ОСОБА_6 для передачі особисто йому коштів в сумі 2000 грн для вирішення ним питання про не притягнення до кримінальної відповідальності двох синів останньої, а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та двох інших осіб ОСОБА_10 , ОСОБА_11 за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, перевірку в порядку ст.97 КПК України за вказаним фактом він провів станом на 17.11.2012 року та прийняв рішення про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі ч.2 ст.11 КК України, ст.ст.97,99 КПК України, хоча про вже прийняте рішення ОСОБА_6 не повідомив, цим самим спонукав ОСОБА_6 до передачі йому грошових коштів в сумі 4000 тис. грн., в результаті чого остання, погодившись на вимогу ОСОБА_4 , передала йому відразу 2000 грн. Для отримання ОСОБА_4 решти 2000 грн., ОСОБА_6 передала власну банківську картку «ПриватБанка» № НОМЕР_1 в присутності ОСОБА_4 , своєму сину ОСОБА_12 , щоб він спільно з ОСОБА_4 поїхав в м.Христинівка до банкомату «ПриватБанка» та зняв з картки 2000 тис. грн., та передав останньому, як винагороду за не притягнення вищевказаних осіб до кримінальної відповідальності. 29.11.2012 року ОСОБА_12 , прибувши в м. Христинівка з с. Ягубець, Христинівського району, з метою зняття коштів в сумі 2000 грн., з банківської картки ОСОБА_6 , для подальшої передачі їх ОСОБА_4 , за не притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , за вказівкою ОСОБА_4 о 15 год. 24 хв. здійснив спробу зняття коштів з банкомата «ПриватБанка», розміщеного в приміщенні Христинівської ЦРЛ за адресою м. Христинівка, вул.Богдана Хмельницького,2, при цьому ОСОБА_12 вставив в банкомат банківську картку № НОМЕР_1 , видану на ім`я ОСОБА_6 та вів код 9280, однак не довів намір до кінця, що не залежало від його волі, оскільки затребувані кошти банкомат не видав. ОСОБА_4 29.11.2012 року з метою доведення свого злочинного наміру до кінця, а саме отримання шахрайським шляхом, з використанням службового становища коштів ОСОБА_6 та уникнення його особистого викриття шляхом відео фіксування з банкомата, зловживаючи довірою, звернувся до ОСОБА_13 , щоб останній особисто здійснив спробу зняття коштів в сумі 2000 грн. з банківської картки «ІІриватБанку», виданої на ім`я ОСОБА_6 Бебка ОСОБА_14 , виконуючи прохання ОСОБА_4 , не будучи обізнаним із злочинними намірами ОСОБА_4 , погодивсь на прохання останнього та о 15 год. 31 хв., здійснив спробу зняття з картки «ПриватБанку», складеної на ім`я ОСОБА_6 , через банкомат «ПриватБанку», розміщеного в приміщенні Христинівської ЦРЛ по вул.Богдана Хмельницького,2, при цьому ОСОБА_13 вставив в банкомат банківську картку № НОМЕР_1 , видану на ім`я ОСОБА_6 та вів код 9280, однак не довів намір до кінця, що не залежало від його волі, оскільки затребувані кошти банкомат не видав. Крім цього, ОСОБА_4 29.11.2012 року з метою доведення свого злочинного наміру до кінця, а саме отримання шахрайським шляхом, з використанням службового становища коштів ОСОБА_6 та уникнення його особистого викриття шляхом відео фіксування з банкомата, після невдалої спроби ОСОБА_13 зняти кошти з банківської картки «ПриватБанку», виданої на ім`я ОСОБА_6 , зловживаючи довірою, звернувсь до ОСОБА_15 , щоб останній особисто здійснив спробу зняття коштів в сумі 2000 грн. з банківської картки «ПриватБанку», виданої на ім`я ОСОБА_6 Росада ОСОБА_16 , виконуючи прохання ОСОБА_4 , не будучи обізнаним із злочинним наміром ОСОБА_4 , погодивсь на прохання останнього, та о 15 год. 48 хв. здійснив спробу зняття коштів з картки «ПриватБанку», виданої на ім`я ОСОБА_6 , через банкомат «ПриватБанку», розміщеного в приміщенні Христинівської ЦРЛ по вул.Богдана Хмельницького,2, при цьому ОСОБА_15 , вставив в банкомат банківську картку № НОМЕР_1 , видану на ім`я ОСОБА_6 та вів код 9280, однак не довів намір до кінця, що не залежало від його волі, оскільки затребувані кошти банкомат не видав. Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на шахрайське заволодіння з використанням службового становища коштами ОСОБА_6 , після невдалих спроб 29.11.2012 року зняття коштів з банківської картки «ПриватБанку», виданої на ім`я ОСОБА_6 , з банкомату, розташованого в приміщенні Христинівської ЦРЛ по вул.Богдана Хмельницького,2, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 , 29.11.2012 року ОСОБА_4 близько 17 год. дав вказівку ОСОБА_12 , щоб останній за допомогою працівників Христинівського відділення ПАТ КБ «ПриватБанку», розташованого в м.Христинівка по вул.Гагаріна,9, здійснив спробу зняття коштів з банківської картки «ПриватБанку», виданої на ім`я ОСОБА_6 . При цьому, ОСОБА_4 , з метою уникнення самовикриття по незаконному заволодінню коштами ОСОБА_6 , особисто та з ОСОБА_12 у Христинівське відділення «ПриватБанку» не заходив, а залишивсь чекати ОСОБА_12 біля площі Леніна м.Христинівка. ОСОБА_12 коштів в Христинівському відділенні «ПриватБанку» не отримав з незалежних від нього причин, оскільки в телефонній розмові з ОСОБА_6 , остання повідомила ОСОБА_12 , що самостійно звернеться до відділення «ІІриватБанку» для отримання грошових коштів у розмірі 2000 грн. Внаслідок вищевказаних незаконних дій ОСОБА_4 , було заподіяно істотну шкоду державним інтересам, що виразилось у підриві авторитету та престижу державного органу, працівником правоохоронного органу-Христинівського РВ УМВС України в Черкаській області, уповноваженого на неупереджене виконання функцій держави, запобіганню та протидії злочинності, встановленню і затриманню осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, який, нехтуючи вимогами нормативно правових актів, якими регламентовано діяльність правоохоронних органів, сам вдався до вчинення умисного кримінального правопорушення, чим вчинив злочини, передбачені ч.2 ст.15, ч.1 ст.190 КК України, як закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство) та злочин, передбачений ч.3 ст.364 КК України, як зловживання службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам, вчинене працівником правоохоронного органу.
		Обвинувачений  ОСОБА_4 у судовому засіданні вину у вчиненні злочину не визнав та показав, що 17 числа він був в складі оперативної групи та поступило повідомлення щодо викрадення кладки в с.Ягубець. Він разом з ОСОБА_17 службовим автомобілем ВАЗ 2107, синього кольору, номерний знак НОМЕР_2 , виїхали на місце, де зустрілися з потерпілим ОСОБА_18 . Він особисто керував автомобілем, так як у ОСОБА_19 на той період часу права керування службовим автомобілем не було. Після цього, вони поїхали по селу, з`ясовувати питання, щодо викрадення кладки. Вони заїжджали в різні місця, спілкувалися з людьми. Чи був він 17 числа в домоволодінні ОСОБА_20 , сказати не може, так як вони розпитували багатьох людей з приводу кладки. Того дня вони були одягнені в формений одяг. Після цього, вони повернулися в райвідділ. Слідчий цього дня сказав йому, що по даному питанню він не буде порушувати кримінальної справи і потрібно скласти відмовний матеріал. Про прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи вони повідомляють потерпілого та лише на його звернення видають копію постанови. На той період часу він був призначений на посаду дільничного інспектора, але був залучений до роботи в сектор кримінального розшуку. В цьому ж секторі працював ОСОБА_21 , у відділ БНОН та він допомагав йому займатися викриттям незаконного збуту наркотичних речовин. Займався він цим і по с.Ягубець, по ОСОБА_22 . В якості особи покупця мав виступати ОСОБА_23 , з яким до того була розмова з ОСОБА_24 в райвідділі. При цій розмові були присутні : ОСОБА_21 , ОСОБА_25 , два працівники із Черкас та він. На той період часу мала бути зміна КПК України, а тому на оформлення документів необхідно було багато часу. Вони не знали як приймати рішення, необхідно було обговорити оперативні питання, як необхідно проводити ці дії. Чи була постанова про проведення оперативної закупки з участю ОСОБА_26 , сказати не може, так як в нього доступу до цієї інформації не було. До нього особисто ніхто з ОСОБА_26 не приїжджав у райвідділ. Цим займався ОСОБА_27 . Була створена легенда, що поскільки в с.Ягубець відбулася крадіжка кладки, тому вирішили до цього питання прив`язати вибір покупця, щоб не виникало ніяких підозр. З покупцем говорив ОСОБА_27 , він його, навіть, заохотив грошовими коштами. 29 числа, автомобілем ОСОБА_28 , моделі ЗАЗ Форза, бежевого кольору, вони поїхали в с.Ягубець, так як ОСОБА_21 не міг зв`язатися з ОСОБА_29 . Того дня вони в ОСОБА_30 поїхали втрьох. Василя вдома не було, а був його брат  ОСОБА_31 . В нього вони запитали за ОСОБА_32 , він відповів, що брат на роботі. ОСОБА_21 посадив його в автомобіль та ОСОБА_31 сказав, що він в курсі, чого вони приїхали. ОСОБА_21 запропонував ОСОБА_31 прийняти участь в операції. ОСОБА_31 на це погодився, а тому вони вирішили поїхати в райвідділ щоб все документально оформити. ОСОБА_31 пішов до будинку, одягнувся. Його мати почала кричати, щоб не забирали її сина.  ОСОБА_31 не міг їй нічого сказати, так як такі дії потребують надзвичайної секретності, щоб потім у майбутнього покупця не було проблем за місцем його проживання, ця інформація є закритою. В нього заспокоїти матір ОСОБА_31 не вдалось. Тоді щось їй говорив ОСОБА_27 , щось обіцяв. ОСОБА_20 погрожувала їм, що вона їм щось зробить. Вони сіли в автомобіль і поїхали в райвідділ. ОСОБА_21 спілкувався по телефону з обласним БНОНом з приводу правильності оформлення документів в силу вступу нового КПК в дію. Дорогою до райвідділу він особисто попросив Росаду, щоб завіз його забрати із станції СТО з ремонту його автомобіль. ОСОБА_33 його завіз, а куди він поїхав з хлопцем, йому невідомо. Потім він своїм автомобілем повернувся в райвідділ. Коли, після цього, повернувся ОСОБА_21 до райвідділу, він був один. ОСОБА_21 повідомив, що нічого не вдається оформити. Тоді вони вирішили їхати в с.Веселівку, так як зателефонувала жінка, що є чоловік, який був у розшуку. ОСОБА_21 сказав, що йому потрібно поїхати до лікарні. Вони вдвох, автомобілем ОСОБА_28 поїхали до лікарні. ОСОБА_21 пішов у середину приміщення лікарні та був відсутній 5-10 хвилин. Він біля лікарні побачив ОСОБА_34 , поспілкувався з ним, а коли повернувся ОСОБА_21 , поїхали в с.Веселівку. ОСОБА_35 29 числа біля лікарні він не бачив. Наступного дня він стояв біля райвідділу, години не пам`ятає, коли до нього підійшла ОСОБА_36 і сказала, що вона зараз піде до начальника та йому «зробить, скаже, що вони вимагали в неї гроші».  ОСОБА_20 була сама. Щоб з нею був хтось із свідків, які допитувались в судовому засіданні, не пам`ятає. Кифорук при зустрічі біля райвідділу на його запитання, сказала, що вона іде не до нього, а до його начальника. До приходу на посаду начальника райвідділу Гирика він був найкращим дільничним. З новопризначеним начальником у нього стосунки були напружені в зв`язку із тим, що він мав іти у відпустку, по графіку замовив будинок для відпочинку, а, коли прийшов підписувати до нього рапорт, він сказав, що за його графіком він не повинен іти у відпустку. Зимою перед цим він дуже сильно хворів, йому необхідне було оздоровлення, тому, не дивлячись на відсутність згоди начальника, поїхав у відпустку. Начальник після цього особисто їздив до нього додому перевіряти, де він знаходиться, не дивлячись на те, що у своєму рапорті він написав, де буде знаходитись та номер телефону по якому можна було б зв`язатися з ним. ОСОБА_21 йому також скаржився на начальника, що він на нього здійснює тиск, а найбільше ОСОБА_25 , щоб він дав показання проти нього. Казав, що йому телефонували, приїжджали погрожувати додому. ОСОБА_21 також розповідав, що його прокурор допитував вдома. На даний час у нього на роботі все нормально. Номера свого мобільного телефону він нікому з ОСОБА_26 не давав. Приблизно з 2010 року в нього номер телефону, який починається на 067, раніше був, який починався на 096. Що за номер телефону зафіксований на фото, яке міститься в матеріалах кримінальної справи, сказати не може. На впізнанні потерпіла та свідки вказували, що у нього темне волосся, а насправді світле. Свідкам при допиті під час судового розгляду не задавав питання з приводу того, що їх показання різняться з його показаннями, щоб не казали, що він змушує свідків змінювати їх показання. На його думку, свідки розповідали те, що пам`ятали, а він розповідає те, що він знає. Він заперечує, що вимагав кошти у ОСОБА_37 . Він не обманював і не просив зняти кошти ОСОБА_38 та Росаду. Те, що ОСОБА_20 звернулася із заявою про вимагання коштів, можливо її спосіб захистити своїх синів, які хотіли приймати участь у викритті незаконного обігу наркотиків. Прийняти рішення про відмову в порушенні кримінальної справи особисто та вирішити питання про непритягнення її синів до відповідальності, він одноособово не міг, так як постанову затверджує начальник. Він при його допиті спочатку не зрозумів запитання з приводу того, чи була одна із свідків, які допитувались, біля райвідділу. А тепер підтверджує, що дійсно ОСОБА_26 приходила в райвідділ не одна, а ще з однією жінкою. ОСОБА_20 , на його думку, є неврівноваженою особою, про це свідчить її поведінка і під час судового розгляду, а тому вважає, що вона це і вигадала, щоб захистити своїх синів. Просить його виправдати повністю. 
		Не дивлячись на невизнання вини обвинуваченим, його вина у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України доведена доказами, дослідженими під час судового розгляду, а саме:
		- показаннями потерпілої  ОСОБА_36 , яка підтримала обвинувачення за ч.2 ст.15, ч.1 ст.190, ч.2 ст.364 КК України та показала, що її сини: ОСОБА_12 та ОСОБА_8 разом з двома хлопцями взяли кладку. Крадіжка кладки була в листопаді 2012 року. Про крадіжку кладки їй сини нічого не розповідали. Син брав перед цим коня у ОСОБА_39 , щоб привезти дрова, а прийшли сусідські хлопці і підбили його взяти кладку. Вони разом погрузили кладку і завезли її до сусіда. Приїхав власник  ОСОБА_40 і каже, що це її діти вкрали. Старший син був на футболі, а менший - на роботі. Він сказав, що буде викликати міліцію, на що вона відповіла йому, щоб викликав, так як нічого не знала про крадіжку, а він не хотів чекати доки сини повернуться. ОСОБА_18 не дочекався, а викликав міліцію. Міліція приїхала того дня з ОСОБА_18 та ОСОБА_41 . Це був ОСОБА_42 і ще один водій. У чому були одягнені, не пам`ятає. На той час їй не було відомо, як саме звати обвинуваченого. Вони під`їхали з ОСОБА_18 та запитали, де її сини. Вона сказала де. Він сказав передзвонити і дати трубку ОСОБА_43  чоловіку в якого працював син. Коли вона перетелефонувала, ОСОБА_42 сказав, щоб йому дали трубку і він сказав до ОСОБА_43 , щоб він по дорозі додому завіз її сина до райвідділу. Вона почала кричати, щоб він цього без неї не робив. Того дня  ОСОБА_44 її сина не завіз до райвідділу. Через декілька днів ОСОБА_42 дозвонився до ОСОБА_43 і той завіз сина в міліцію. Син ОСОБА_32 розповідав їй, що одного разу, коли він їхав з роботи, його завезли до райвідділу. Його довго не було з роботи і вона його запитала, де він був. Тоді він сказав, що спілкувався з ОСОБА_42 , який дав йому номер телефону. Казав, що там були також інші працівники. ОСОБА_42 говорив сину, що якщо в нього є гроші, вони діло закриють, щоб шукали гроші та дав йому свій номер телефону. ОСОБА_32 дав їм 50 грн. Коли обвинувачений телефонував їй за гроші, то саме цей номер висвічувався. Потім вона цей клаптик паперу з номером та з ім`ям « ОСОБА_45 » віддала до справи. Приблизно через тиждень, в кінці місяця, вони знову приїхали і запитали за синів. Це було 29 листопада. Син ОСОБА_31 був вдома. Приїхали вони приблизно о 14-15 годині. Був ОСОБА_42 , новий шофер і ще один худорлявий сидів ззаді в автомобілі. ОСОБА_42 запитав, де сини. Вона відповіла, що ОСОБА_31 вдома, а інший на роботі. Вона покликала ОСОБА_31 . ОСОБА_31 сів у машину. Вони сказали, щоб він признавався. Син запитав, чому вони не їдуть до ОСОБА_46 чи ОСОБА_47 , а тільки до них. ОСОБА_42 їх обвинуватив, що вони злодії. Працівники міліції, які приїджали до неї вдруге, у формі не були, але це були ті самі особи, яких потім викликав до себе начальник райвідділу, вона їх впізнала. Вона постояла біля них та пішла до хати подивитися до меншої дочки. Обвинувачений пішов за нею до хати та запитав, як будуть вирішувати питання. Сказав, що за це світить її синам позбавлення волі від 3 років до 5 та ще й коня заберуть. Вона злякалася. Далі обвинувачений сказав, що б з ним грішми розрахуватися за її синів та інших двох хлопців та дати 4000 грн і само собою розрахуватися за кладку з ОСОБА_18 . Вона не знала, чи син забрав цю кладку, чи ні. Вона дала йому 2 000 грн. Коли вона віддавала гроші, в будинку не було нікого. Він сказав, щоб вона дала і за інших двох хлопців. Вона знала, що їх батьки на роботі, просила, щоб це питання вирішити пізніше. Він сказав, щоб зараз вирішували тому, що завтра буде пізно, документи підудь далі. Вона сказала, що в неї є ще на карточці 2 000 грн, сказала, щоб брали сина ОСОБА_31 і їхали та зняли, а тоді дівчата за своїх синів їй віддадуть. Вона покликала сина, який залишився у машині. Дала сину карточку і сказала, щоб поїхав у Христинівку, зняв і віддав їм 2 000 грн. Це вона зробила тому, що обвинувачений наполягав, щоб зараз же вирішували, а інших хлопців батьки були на роботі. Вона сказала сину, що вони наробили, що тепер за них треба гроші віддавати. Карточка була « ОСОБА_48 » та ще сину вона дала пін код до неї. Інші, з присутніх в машині, з нею не спілкувалися. Гроші, які вона віддала, вона складала на хрестини дочці, вони лежали в сумці, вдома. Вони поїхали. Як вони знімали кошти, їй невідомо. Код вона сказала правильний. Вони заблокували карточку. Вона пішла до ОСОБА_49 , яка сказала, що віддасть гроші, а потім до ОСОБА_50 . ОСОБА_51 сказала, що не буде нічого платити, якщо син таке зробив, нехай заробляє і віддає. Почала обурюватись, за що це три роки, ще й гроші такі платити та запропонувала піти до адвоката. Вони прийшли до матері адвоката і в телефонному режимі договорились зустрітися. Син почав телефонувати, що не можуть зняти гроші. Коли вони чекали адвоката, дзвонив і ОСОБА_42 , казав, що не можуть зняти гроші. Обвинувачений телефонував і казав : « ОСОБА_52 , вирішуйте за гроші». До неї вони телефонували з синового телефону, а тоді ОСОБА_42 зі свого. Коли він зателефонував, вона його запитала, як його звати, а він сказав, що все зрозумів і поклав трубку. До того він їй казав, що він слідчий, але прізвища, імені не називав. Дружина адвоката сказала, що він не мав такого права робити і запитала, які в нього є документи. Коли син дав номер телефону, вона довідалась, що його звати « ОСОБА_45 ». Вони перенесли вирішення цього питання на наступний день. Коли вони прийшли до міліції, а він вибіг на вулицю, ОСОБА_53 сказала до нього, щоб він віддав жінці гроші. А він у відповідь «Які гроші? Ви будете свою версію говорити, а я свою». Вони зайшли в приміщення райвідділу і хотіли піти на прийом до начальника. Їм черговий сказав, що нікого немає. Оля сказала, що вони підуть у прокуратуру. Тоді черговий сказав, щоб вони йшли до начальника. Вони йому все розповіли. Він викликав тих, що до неї приїджали, а вони з ОСОБА_54 вийшли в коридор. Коли запрошені вийшли, їх начальник відправив у прокуратуру. Вони пішли. Про порядок зняття грошей їй розповідав син, казав, що вони по багатьох банкоматах їздили, але банкомат вертав карточку назад. Він про це сказав тим, що поїхали з ним. Тоді ОСОБА_42 з ним послав тих, що сиділи в машині. Було, що вони самі ходили знімати, а його закрили в автомобілі. Першого разу, коли вони приїжджали, вони були на службовому автомобілі, а другого разу на іномарці темного кольору. ОСОБА_42 на той час був одягнутий в чорну куртку. Стверджує, що впізнала обвинуваченого по голосу, коли він їй телефонував за гроші, коли вони не могли їх зняти в Христинівці. З рахунку гроші вона зняла у січні 2013 року на особисті потреби, помінявши карточку на нову. Для впізнання її викликали із сином в прокуратуру. В кабінет, де вони чекали впізнання, заходив ОСОБА_42 та інші. Заяву про те, що сталося, вона писала особисто, її їй ніхто не диктував. Писала заяву і начальнику міліції, і в прокуратурі. Коли вони прийшли до начальника, вона дала йому номер телефону і він набрав записаний номер та викликав ОСОБА_42 та інших;
		-показаннями свідка  ОСОБА_12 , який показав, що він разом зі своїми друзями ОСОБА_55 , ОСОБА_56 та братом ОСОБА_57 вирішили забрати залізо на металолом. Брат був домовився за дрова. Вони взяли коня, зірвали кладку і завезли її до хлопців. Потім з братом привезли дрова і віддали коня. Наступного дня він поїхав на змагання по футболу в Христинівку. Коли приїхав, йому мама сказала, що приїджала міліція, шукала брата. Через деякий час приїхали знову і знову шукали брата, дзвонили до його начальника. 29 листопада 2012 року, приблизно о 15 годині, знову приїхали. Приїхали вони на іномарці темносірого кольору. Він був вдома. ОСОБА_58 була на вулиці, а він був у будинку з меншою сестричкою. З будинку його покликала мати та його запросили сісти в автомобіль на заднє сидіння. Вони представилися, сказали що вони з міліції. Було 3 чоловіки. Той, що представився, сказав, що треба поговорити, і сів на переднє сидіння. Вони сказали, що все знають, щоб він говорив правду, що їм все відомо. Він пробув з ними в автомобілі приблизно 30 хв. Під час розмови обвинувачений вийшов з автомобіля і пішов у хату. Потім він вийшов і сказав : « ОСОБА_59 , тебе зве мати». Коли він зайшов, мати плакала і сказала, що вони вимагають 4 000 грн, що вона дала 2000 грн, а ще 2000 грн, щоб він поїхав і зняв та віддав їм. Потім він разом з ними поїхав у Христинівку. Поїхали на центральну дорогу, доїхали до лікарні, там є банкомат. Він пішов знімати гроші. Гроші він не міг зняти. Тоді вони поїхали у відділення банку. Там не було електроенергії. Тоді поїхали на залізничну станцію, але там був інший банк. Тоді знову поїхали до лікарні знімати гроші. Він вже сидів у машині, так як його закрили, а вони самі пішли. До них під`їхала якась машина. Вони сіли до неї. Тоді приїхала інша машина. ОСОБА_60 . Вони прийшли і сказали, що поїдуть, а він біля почти щоб їх почекав. Він почекав. Потім вони під`їхали і сказали іти до банкомата, що там є світло, що вони через приблизно 30 хвилин будуть. Він пішов. Вже було темно, він подумав, як має добиратися додому, і зателефонував матері. ОСОБА_58 сказала, щоб він їхав додому. Мама в той час дзвонила, коли ходила до адвоката. У залі засідань є той чоловік, який ходив до будинку, і це обвинувачений. На той час він був одягнений як і в суді: в чорній куртці та чорних штанах. Коли він ходив знімати гроші і в нього не вийшло, водій сказав тому, що сидів ззаді, щоб він пішов йому допоміг, і вони разом ходили до банкомату. Коли не зняли, поїхали далі, до банкомату, де міліція. Він знову вийшов з тим, що сидів ззаді, який був одягненний в сіру куртку, худорлявої статури. Керував кому іти - обвинувачений, який сидів на передньому пасажирському сидінні. Він особисто дзвонив до матері та перепитував, чи вона дала правильний код. Коли зняти кошти не вдалося, він сказав їм код і вони пішли самі пробувати їх зняти. Він телефонував з приводу правильності коду до матері за їх вказівко та за гроші. Той, що сидів на пасажирському сидінні спереді, сказав дзвонити до матері та питати за гроші. Коли вони стояли, до них під`їжджала машина червоного кольору. Він у цей час стояв у стороні, телефонував до матері. Потім до нього під`їхала машина. В машині був водій, який довіз його до почти, де наказав чекати. Через 30 хв приїхало їх вже двоє. Сказали, що в банку є світло. Він пішов у банк. Там була велика черга. Він зателефонував до матері і запитав, як йому добиратися додому, гроші він не зняв. Вона сказала іти до ОСОБА_61 , а там його забрав і завіз додому брат. Керував усіма діями в автомобілі той, що сидів на передньому пасажирському сидінні, це той, що ходив до матері в будинок. Про гроші в автомобілі вони не говорили. За гроші говорила мати, говорила за 4 000 грн, щоб не посадили від 3 до 5 років. У осіб, які їздили з ним по гроші, у всіх трьох була коротка стрижка. В машині вони були без головного убору, одягнені в темне, точно вже не пам`ятає. Його приводили у прокуратуру для впізнання. На той час у прокуратурі вже була мама і брат. Вони сиділи в одному кабінеті. Туди заходило багато людей, в тому числі і обвинувачений. Чи здоровався він за руку, він не пам`ятає. Спочатку на впізнання викликали маму, потім його. Хто був в чому одягнений, не пам`ятає. Його брат йому розповідав, що його викликали в міліцію, що його взяли до кабінету, що було їх наче двоє, запитували, чи в нього є гроші. Він їм заплатив гроші і все. Чому він не розповів про це матері, коли вона йому давала карточку їхати знімати гроші, сказати не може;
		- показаннями свідка  ОСОБА_8 , який показав, що до нього дзвонили на рахунок кладки, яку вони взяли разом з ОСОБА_55 , ОСОБА_62 . Приїжджали працівники міліції, а тоді його викликали в міліцію. Він живе з братом, матір`ю, сестрою та дідусем в АДРЕСА_2 . Заяву за кладку написав ОСОБА_63 . Кладку вони забрали приблизно о 20 годині на початку листопада 2012 року, але він її не викрадав, а лише допомагав перевезти. Коня вони взяли у ОСОБА_64 . Наступного дня приїхав ОСОБА_18 разом з ОСОБА_41 . Він в цей час був на роботі. Спілкувався з цього приводу з мамою по телефону. Обвинувачений до нього дзвонив, щоб він приїхав в міліцію, але не представився. Він сказав приїхати до міліції або вони приїдуть за ним. Він приїхав до них через пару днів, приблизно о 18 годині. Його привіз ОСОБА_65 з іншими робітниками, які чекали на нього недалеко від міліції. Він підійшов до приміщення міліції, де стояло багато працівників міліції. Він запитав про дільничного з с.Ягубець та сказав, що його викликали. Обвинувачений сказав, що це він його викликав, і вони пішли до кабінету, який розташований другим з правої сторони. В кабінеті його почали розпитувати, погрожувати, що закриють, якщо не буде розповідати правду. У кабінеті було декілька людей. Вони то заходили, то виходили. Потім вони перейшли в інший кабінет, де продовжували розмовляти. У нього почали вимагати гроші за бензин, що його розшукували. Він дав 50 грн. В більшості з ним говорив обвинувачений, а інший лише казав, щоб він розповідав правду. Щоб не судили, обвинувачений сказав збирати гроші і дав номер щоб дзвонити, записав його на клаптику паперу та ім`я « ОСОБА_45 ». Коли він приїхав додому, віддав листочка з номером матері. До службового кабінету, де його опитували, заходило багато людей, всі в цивільному. Щоб були у формі, він не пам`ятає. За гроші з ним говорив лише обвинувачений. Інший, який його також допитував, говорив лише, щоб він говорив правду. Через декілька днів мати зателефонувала та сказала, що приїжджала міліція, щоб знайти гроші - 4 000 грн, що вона дала 2 000 грн, і ОСОБА_31 поїхав з ними, щоб зняти ще з карточки. ОСОБА_31 не міг зняти гроші з карточки тому, що карточку заблокували. Його до райвідділу більше не викликали. ОСОБА_31 розповідав, що вони їздили знімати кошти до лікарні і до ОСОБА_48 . Це було 29.11.2012 року. Вони їхали з ОСОБА_61 і забрали ОСОБА_31 . Він казав, що він знімав і працівники міліції, але не могли зняти кошти. Телефон на той час в нього був і було дві сім карти. Їх номерів не пам`ятає. Першого разу працівники міліції зателефонували до ОСОБА_43 , щоб він приїхав, але мати сказала, щоб він не їхав. В приміщенні міліції його також запитували, чи знає він, чи курить хтось траву, якщо він розповість, йому заплатять гроші. Працівники міліції з ним про ОСОБА_22 не говорили. Обвинувачений на той час був одягнутий в чорну куртку, туфлі чорні, штани чорні, кольору кофти не пам`ятає, на його думку, він середньої будови. 29 листопада мати телефонувала, щоб забрати ОСОБА_31 з ОСОБА_61 . Знає, що вдома у матері були гроші на хрестини. Він приїжджав у прокуратуру для впізнання. Їх посадили спочатку в одному кабінеті. Туди заходило багато людей. Потім заводили його на впізнання і питали, чи впізнає, чи ні. Їх водили на впізнання по одному. Він впізнав обвинуваченого ще, коли він заходив в кабінет, де вони чекали, по будові тіла, стрижці, лиці;
		- показаннями свідка ОСОБА_66 , який показав, що, коли він не виявив містка, взяв ОСОБА_41 і об`їхали людей у кого є коні. Це було осінню 2012 року. У ОСОБА_39 вони виявили віз, колеса якого були брудні, та на возі було сіно і кукурудза, подібні до тих, які вони виявили на місці пропажі кладки. Їм сказали, що коня брав ОСОБА_67 і повернув пізно ввечері. Тоді вони поїхали до ОСОБА_26 . Вона сказала, що нічого не знає і вони зателефонували на 101 та викликали працівників міліції. Приїхали працівники міліції на місце злочину і він їх водив туди, де він був особисто. Заповнили протокол і розійшлись. Працівників міліції було двоє на автомобілі ОСОБА_68 . Він не пам`ятає, чи вони були у формі, чи в цивільному. Він завіз їх до ОСОБА_39 , а потім до ОСОБА_26 . Коли спілкувалися працівники міліції з ОСОБА_20 , він стояв у стороні. Потім ще раз до нього приїжджав працівник міліції на роботу, казав, що він поїде в Умань і поспілкується з приводу кладки з ОСОБА_26 . Було їх в автомобілі двоє, так як він стояв з правої сторони автомобіля та бачив пассажира і водія на водійському сидінні. Чи був ще хтось в машині, він не бачив. Обвидва рази приїжджали автомобілі марки «Жигулі». В автомобіля були сині номерні знаки. Які документи складалися, коли приїхали працівники міліції першого разу, не пам`ятає, їх не читав, був без окулярів;
		-показаннями свідка ОСОБА_69 , який показав, що була кладка біля домоволодінь його та ОСОБА_18 батьків. Ранком він побачив, що її немає. Вони з ОСОБА_18 пішли подивитися. Побачили, що грузили кладку на підводу. В селі у 5 людей є коні, тому вони пішли по вулиці до тих, що їх тримають. Розпитували людей, їздивши на його автомобілі марки «Москвич». Вони дізналися у ОСОБА_39 , що коня брав син ОСОБА_36 . Вони прийшли до ОСОБА_20 , щоб їм відшкодували кладку. Вона відмовилась і вони зателефонували в міліцію. Потім він прийшов на місце, де викрали кладку. Приїхав ОСОБА_18 та два міліціонери. Вони були у формі. Нижчий за зростом ніби фотографував. Точно сказати не може; 
		- показаннями свідка ОСОБА_70 , який показав, що в нього на роботі був син ОСОБА_36 . ОСОБА_32 зателефонували з міліції і попросили, щоб він приїхав. Потім йому ОСОБА_32 повернув телефон і він з працівником міліції домовився, що, коли будуть їхати з роботи, він його завезе в райвідділ. Чи того дня вони його завезли, чи пізніше, вже точно не пам`ятає. ОСОБА_32 пішов у райвідділ, а вони залишилися на вулиці чекати. Не було його приблизно одну годину. Після цього, як повернувся, толком нічого не розповідав. Це було в листопаді. Він особисто в його справи не вникав. Того дня з ним було приблизно 6 чоловік, які також чекали на ОСОБА_32 . У ОСОБА_32 було багато номерів телефонів, але дзвонили на його номер. ОСОБА_32 після виходу з райвідділу сів позаду в мікроавтобус, а він їхав за кермом. У кінці листопада, вечором, коли вони їхали після роботи, на прохання ОСОБА_32 , вони з Орадівки забирали брата ОСОБА_71 ;
		-показаннями свідка  ОСОБА_72 , яка показала, що вона проживає в с.Ягубець Христинівського району. ОСОБА_36 прийшла до неї ввечері приблизно о 17-18 годині, сказала, що в неї вимагали гроші, що вона дала 2000 гривень і ще треба дати, що вона відправила дитину з карточкою, щоб зняти решту. Казала, що треба дати гроші, щоб закрили справу. Вона запитала, за що ж такі гроші давати, це не так робиться. Потім вирішили піти до сім`ї адвокатів Мельників порадитися, чи давати гроші, чи ні. Це було приблизно один рік назад, в листопаді, тоді їй жом привезли. ОСОБА_26 прийшла до неї додому. Мова йшла за дітей ОСОБА_26 та і в неї є син- ОСОБА_11 . Сказала ОСОБА_26 , що вкрали кладку, здали на металолом, що треба заплатити. Того дня вона бачила, як проїжджала машина і в ній сидів син ОСОБА_26 . Вона її запитала, кому вона давала гроші, як їх звати, щось тут не то. ОСОБА_26 була у відчаї, сказала, що віддала вже 2000 гривень, а ще дала карточку сину зняти в Христинівці 2000, але син не може їх зняти. Вона казала, що син поїхав з тими людьми, які вимагали в неї гроші. Вони не могли зняти гроші тому, що телефонували, що заблокували карточку, запитували, чи той код. Була з нею ОСОБА_26 та  ОСОБА_73 тому, що в неї також є хлопці, але чи були вони там, чи ні, вона не знає. Вона не погодилась давати гроші, так як ОСОБА_26 не знала, хто це конкретно, а мала лише номер телефону на папері, де підписано « ОСОБА_45 ». Мельників не було вдома. Вони взяли номер телефону у їх матері, передзвонили. Адвокати сказали, що вже виїхали з Умані та домовились зустрітись біля обеліска. Коли приїхали адвокати, вони їм сказали, що це неправильно, що так ніякі гроші не даються, щоб вони їхали і щоб їм повернули гроші, щоб більше нічого нікому не давали. У цей період часу, в її присутності, телефонували до ОСОБА_26 , що не можуть зняти гроші. Також телефонувала ОСОБА_26 в їх присутності, щоб взати, хто це, так як вони були без форми, запитати куди підуть ці гроші, чи міліціонери вони взагалі. ОСОБА_26 дзвонила і питала, а вони кинули трубку. А тоді ОСОБА_26 розповіла це все адвокатам. Адвокат сказала, що такого як ОСОБА_45 на такій посаді немає. Звідки у ОСОБА_26 був цей номер телефону, вона не пам`ятає. Був у неї папірець, де був записаний номер та ім`я ОСОБА_45 . Її син в телефонному режимі повідомив, що нічого вони такого не зробили, щоб платити такі гроші. Тоді вона сказал до ОСОБА_26 , щоб вона їхала і забирала гроші. ОСОБА_26 розповідала, що їздила в Христинівку разом з ОСОБА_74 . У неї з ОСОБА_26 сусідські стосунки. В гості одна до одної не ходять, живуть на одній вулиці. На той час ОСОБА_26 була заплакана, схвильована. Казала, що треба віддати 4000, що 2 000 віддала. В неї дочка родилася і мали відмічати рік, ніби казала, що мала за ці гроші відмічати рік дитині, але точно не пам`ятає. ОСОБА_20 казала, що треба дати гроші, щоб не було суду і треба їх дати зараз ввечері, щоб ранком документи не пішли далі. Вона сказала, що в неї їх немає, бо купила жом. ОСОБА_26 була з телефоном та телефонувала приблизно о 19 годині, щоб взнати прізвище того, кому вона дала гроші, але вони кинули трубку. Кифорук повинна була дати 4 000 за своїх дітей, її сина і ОСОБА_46 сина, щоб справа не пішла далі, а з потерпілим треба було розрахуватися окремо;
		- показаннями свідка  ОСОБА_75 , яка показала, що 29 листопада 2012 року вона прийшла з роботи додому, приблизно о 16 годині. Їй мати сказала, що приходила заплакана ОСОБА_36 . Вона пішла до ОСОБА_26 спитати, що сталося. Коли вона прийшла до ОСОБА_20 , вона була заплакана, щось телефонувала, сказала, що діти влипли в халепу, сказала, що їх діти вкрали кладку, що якщо вони не заплатять гроші, то їх дітей посадять, їм грозить від 3 до 5 років. Сказала, що в неї було 2 000 , вона їх віддала, що дала карточку, щоб зняти ще 2 000 грн, але вони не можуть зняти їх з карточки. Вона пішла додому вирішувати питання повернення грошей ОСОБА_26 . Приблизно о 16 годині вона вийшла з дому в дитячий садок за дитиною та побачила, що ОСОБА_20 іде до ОСОБА_72 . Вони вирішили піти вдвох до неї. ОСОБА_51 складала жом. Потерпіла розповіла ОСОБА_72 , що треба шукати гроші, щоб діти не сиділи. Люба сказала, якщо не заплатять, то будуть сидіти і з ОСОБА_18 треба розрахуватися окремо. Таня сказала, а що якщо ще й  ОСОБА_18 захоче 4 000. Тоді вирішили іти до адвокатів ОСОБА_76 , розпитати у них, що робити. Мельників вдома не було і вони в телефонному режимі домовились зустрітись біля обеліска. Вони їх чекали, коли дзвонить телефон. Кифорук каже, що телефонує той, що вимагає гроші, та запитала, чи брати слухавку. ОСОБА_51 сказала брати і взнати, хто він такий. ОСОБА_26 почала розпитувати, щоб він представився, але в телефоні не відповіли і кинули слухавку. Тоді приїхали ОСОБА_76 , вони їм все розповіли. Мельники сказали, що їх обманули, щоб їхали і забирали гроші, а ні, подавати на суд. Наступного дня вони приїхали в ОСОБА_77 і ОСОБА_26 почала телефонувати, щоб щось рішати за гроші. Він сказав, що він на виїзді. Вона їй порадила піти перевірити, чи він на виїзді. Вони прийшли до міліції. Він вийшов до них, відвів у сторону. Він сказав, що все вирішив, діло закрив. Вона каже до нього, що віддай жінці гроші, які взяв. Він у відповідь  «Які гроші? Які гроші?». Вони сказали, що підуть у прокуратуру. Він сказав, щоб вони йшли, вони будуть розказувати свою версію, а він свою. Тоді вони пішли до начальника райвідділу, розповіли йому все. Він повідомив їм, що за кладку все вирішилось нормально. Він викликав ОСОБА_78 і каже: «Ти бачиш чим він займається? Ми їх куди послали, а він куди поїхав?». Начальник попросив їх вийти, а до себе покликав того, що взяв гроші. Вона не чула про що йшла розмова у кабінеті. Тоді їх начальник знову викликав до себе і вони пішли писати заяву в прокуратуру. Коли приїжджали по гроші, того дня вона прийшла додому приблизно о 15 год 30 хв. Коли вона прийшла до ОСОБА_26 , вона плакала, говорила по телефону, так як вони не могли зняти гроші : чи вона не той код дала, чи що. Вона казала, що вони до неї по гроші приїжджали раніше, так як на той час вони вже були в Христинівці. ОСОБА_26 розповідала, що просили по 1 000 гривень з кожного, що були в цивільному одязі, казала, що двоє було в машині, а третій приходив по гроші. Казала, що він зайшов до неї, сказав, що на їх дітей завели кримінальну справу, якщо гроші заплатять, він справу закриє, а якщо ні, то будуть сидіти. З потерпілим треба було самим домовлятися. Розмова про це відбувалася в хаті. Вона також сказала, що дала ОСОБА_31 карточку, щоб він ще зняв гроші. Сказала, що не можуть гроші зняти, можливо вона не той пін код сказала. Сказала, що син поїхав з ними. Коли вона йшла за дитиною у садочок, телефонував ОСОБА_31 і сказав, що йому сказали чекати і через пів години за ним приїдуть. ОСОБА_47 сказала, щоб він їхав додому, а не чекав їх. Тоді ОСОБА_79 подзвонила до нього, щоб він збирався і їхав додому. Вона з ОСОБА_26 живуть по сусідству, в гості не ходять, не дружать, лише ОСОБА_26 ходить до неї по молоко. Їй мати сказала, що приходила ОСОБА_80 заплакана і сказала, щоб вона як прийде з роботи прийшла до неї, тому вона і пішла. ОСОБА_26 їй розповідала, що гроші збирала, щоб дитині відсвяткувати перший рік народження, що в неї було 2 000 гривень. Вона казала, що вони з міліції, бачила їх, що приїжджали не вперше, але не показували їй посвідчення, були без форми. Казала, що впізнала його в лице. Казала, що двоє було в машині, що один заходив у будинок. В неї в телефоні висвітився номер, коли до неї телефонували і ОСОБА_26 показувала їм папір на якому був записаний цей номер та ім`я « ОСОБА_45 ». До неї особисто ніхто не приїжджав з приводу викрадення кладки. За кладку вона дізналася зі слів потерпілої. В ОСОБА_77 вони їздили 30 листопада. Там вона бачила обвинуваченого. Він нічого за гроші не заперечував, сказав, що діло зам`яв, що він розкаже свою версію. Тоді вони пішли до начальника. Розповіли йому за кладку, за те, що з них вимагають гроші. Він відповів, що за яку кладку, якщо там все нормально. Наскільки пам`ятає, в райвідділі обвинувачений наче був в цивільному одязі. Коли зайшли і почали це все розповідати, начальник по телефону викликав ОСОБА_78 . Прізвища інших не називав. Потім сказав їм вийти і зазвав обвинуваченого і ще двох. Три особи, яких зазивали у кабінет, були в цивільному. Вони приблизно одного зросту: один трохи вищий за іншого, один з них повніший. Адвокат ОСОБА_76 був з дружиною при їх розмові і все те ж розповідала їм ОСОБА_26 , що і їм. Кифорук казала, що працівники міліції приїжджали до неї двічі. З обвинуваченим вона не знайома. Коли їй його показали вдруге, вона його відразу впізнала;
		-показаннями свідка  ОСОБА_81 , який показав, що він з 2009 року працює в органах МВС України, на посаді слідчого СВ Христинівського РВ УМВС. Точного числа, коли відбувались події, він не пам`ятає, він перебував на чергуванні. Приблизно о 9 чи 10 год ранку він разом з групою виїжджав на виїзд. Разом з ним у складі групи був ОСОБА_42 , який керував автомобілем. Після повернення з виїзду він залишився у райвідділі. Потім черговий сказав, що поступив сигнал про крадіжку містка в с.Ягубець. Чому він не поїхав на виїзд, не пам`ятає. Знає, що на виїзд в с.Ягубець поїхав ОСОБА_42 та ОСОБА_82 . Того дня ОСОБА_42 був у форменому одязі. Якщо зайти в приміщення райвідділу, від входу перший кабінет № 16, де розташований інспектор СІТ і зліва кабінет № 15 закріплений за слідчими. Цим кабінетом тривалий час користувалися дільничні інспектори. Деякий час там сидів інспектор СІТ. Кабінети після робочого часу повинні бути опечатані, а дублікат ключів потрібно здавати в чергову частину. Вільного доступу до кабінетів немає. Дублікати ключів є не від всіх кабінетів. Якщо необхідно користуватися кабінетом, запитується дозвіл у користувача кабінету. Отримуєш за його згодою ключі у чергового. Кабінет розшуку майже напроти кабінету № 15. До того часу він практично не використовувався. Вільного доступу до нього немає. Дільничних інспекторів кабінет розташований в кінці коридору, 8 зліва, на відстані приблизно 15-20 м від входу. Результати розгляду повідомлення про викрадення містка, йому невідомі. ОСОБА_42 , крім форменого одягу, осінню минулого року також носив одяг, такий як у судовому засіданні. Це чорна куртка спортивного типу з кишенями. У працівника міліції Розсади також, крім форменого одягу, є куртка зі шкірзамінника, можливо коричнева, його волосся коротко стрижене, практично як у нього. Працівник міліції ОСОБА_25 , крім форменого одягу, носить куртку шкіряну, інколи ходить в спортивному одязі, чорного кольору, його волосся темне, коротка стрижка. Зранку вони їздили на виїзд того дня службовим автомобілем темно-зеленого кольору, номерний знак НОМЕР_3 . Яким автомобілем їздили на виїзд пізніше ОСОБА_42 з Тисанюком, він не бачив. На той період часу ОСОБА_42 , як він пам`ятає, працював на посаді дільничного, але виконував обов`язки оперативного співробітника;
		- показаннями свідка  ОСОБА_83 , який показав, що він працює на посаді ДІМ Христинівського РВ УМВС. Виїзд до с.Ягубець Христинівського району, щодо демонтажу містка він здійснював разом із співробітником Христинівського РВ УМВС  ОСОБА_42 приблизно рік назад. Їздили вони на місце події вдвох, оглянули все, опитали заявника. Чи складав він документи, сказати не може, так як пройшло багато часу, але протокол огляду місця події він точно не складав. Їздили вони з ОСОБА_42 автомобілем ВАЗ 2107, синього кольору, номерний знак НОМЕР_2 . Заявника вони зустріли біля греблі. Про те, що частину містка викрали і перевозили на чомусь, він зробив висновок із слідів, які там побачив. Чи спочатку оглядали місце, а потім відбирали пояснення, чи навпаки, він вже послідовність дій не пам`ятає. Хто проводив перевірку даної крадіжки в порядку ст.97 КПК України, не пам`ятає. Він особисто, не проводив. Чи їздили ще кудись по селі, та чи з кимось спілкувались, не пам`ятає. Наче зразу поїхали в райвідділ. Він та ОСОБА_42 того дня були у форменому одязі. Цивільний одяг під час чергування ними не використовується. Того дня керував службовим автомобілем ОСОБА_42 , так як у нього не було дозволу та навиків для керування. Потерпілу по даній справі в даному судовому засіданні бачить вперше. На той період часу він також був дільничним інспектором, але с.Ягубець не входило до території, яка була за ним закріплена. Коли слідчий його допитував, він казав правду. В с. ОСОБА_30 з ОСОБА_42 вони були постійно разом; 
		- показаннями свідка  ОСОБА_13 , який показав, що він працює в Христинівському РВ УМВС на посаді о/у СКР, потерілу бачить вдруге, з ОСОБА_42 спілкуються по роботі. В листопаді минулого року, приблизно в обідню чи після обідню пору, він разом з ОСОБА_42 та ОСОБА_24 їхали з м.Умань. Керував автомобілем Росада. Автомобіль іноземного виробництва, світлосірого кольору. Кому він належав, йому невідомо, але ним на той час розпоряджався ОСОБА_27 . Він сидів ззаді та чув, що необхідно заїхати в с.Ягубець по справі, бо ОСОБА_21 почув інформацію про збут наркотичних засобів. Вони приїхали до одноповерхового будинку та він залишився сидіти в автомобілі, а ОСОБА_21 та ОСОБА_42 вийшли з автомобіля та зайшли на подвір`я. Через деякий час вони повернулися з незнайомим йому хлопцем і вони всі разом поїхали в Христинівку. Коли вони заїхали в Христинівку під райвідділ міліції, він вийшов та пішов у приміщення займатися своїми справами. По дорозі вони нікуди не заїжджали. Куди дівся хлопець, йому невідомо. Хто запропонував їхати в ОСОБА_30 , йому невідомо. Вони тоді займалися збутом наркотичних речовин. Будинок, до якого вони їздили, розташований не в центрі села, десь на краю. Точно сказати не може, так як сидів ззаді, а не керував автомобілем. На подвір`ї ходила якась жінка, якийсь хлопець. Хлопець був худощавий, років біля 25. Він не пам`ятає, чи ходив хтось у будинок. Він сидів в автомобілі і займався своїми справами, а саме- розмовляв по телефону. Пробули вони там приблизно 10 хвилин. Він підтримує лише свої перші показання, які він давав під час досудового розслідування. Показання, які давав у додатковому протоколі допиту, не підтримує. Того дня, після того, як вони приїхали в Христинівку, він був біля банкомату, що розташований біля лікарні. Його попросив незнайомий хлопець допомоги зняти гроші в сумі 2000 грн, так як щось було з карточкою не так. Чи це був той самий хлопець, який з ним їхав в автомобілі, він сказати не може, так як він до того був йому незнайомий і в автомобілі він на нього уваги не звертав. Можливо це був той самий, а можливо інший. Він був того дня одягненний в балонову куртку чорного кольору, сірі штани. Всі втрьох вони були одягненні того дня в цивільному одязі. Чи він знімав гроші з банкомату особисто, чи разом з хлопцем, який його попросив, він не пам`ятає. Коли хлопець сів до них в автомобіль, між собою вони не розмовляли. Після того, як він пішов у райвідділ, пізніше він їздив службовим автомобілем темно червоного кольору до банкомату біля лікарні знімати гроші, чи поповняти рахунок, він точно не пам`ятає. Його попросив незнайомий хлопець допомогти зняти гроші, дав йому для цього пін-код. Для себе він передумав знімати кошти та поповняти рахунок. Чи був ще хтось біля банкомату, він уваги не звертав. Коли він дав перші показання прокурору, йому начальник райвідділу ОСОБА_84 сказав піти і написати заяву, що він хоче дати додаткові показання. Він казав, що звільнить його з роботи, посадить у в`язницю, якщо він не піде і не дасть показання, які він йому скаже. У нього сім`я, тому в нього не було виходу, він пішов та дав неправдиві показання щодо того, що вони їздили разом знімати гроші з банкомату з ОСОБА_42 та ОСОБА_85 . Також йому телефонували невідомі особи. Представлялися з внутрішньої безпеки, ОБОЗу та погрожували, що якщо він змінить показання, вони знайдуть спосіб як його ув`язнити. Він боявся залишитися без роботи, а тому дав такі показання. У нього особисто на той час автомобіля не було, він його продав, так як перед тим потрипив у ДТП. Чому начальник наказав йому дати показання проти ОСОБА_42 , йому невідомо. Працівника внутрішньої безпеки він знав, він працював з ним разом з ОСОБА_24 в Умані, спілкувалися. Начальник ОСОБА_84 звільнився в зв`язку із виходом на пенсію зимою весною цього року. Раніше він про тиск на нього не говорив, тому що боявся звільнення. Йому було наказано з цього приводу ні з ким не говорити. До його допиту в суді, він в правоохоронні органи з приводу здійснення на нього тиску під час допиту, не звертався. Наступного дня, після поїздки в ОСОБА_30 , зранку, приблизно в 10-11 годині їх трьох викликав до себе начальник райвідділу. Запитував, що вони робили, що на них написала заяву жінка, що вони вимагають гроші. В кабінеті при розмові були вони втрьох та начальник. Потерпіла по справі нагадує ту жінку, яка ходила по подвір`ю. У ОСОБА_28 з ОСОБА_42 були робочі стосунки, не дружні. На нього особисто тиску з боку ОСОБА_42 не було. На подвір`я будинку точно заходив ОСОБА_42 , а чи заходив ОСОБА_27 , він не пам`ятає. Не пам`ятає також і чи були особи чоловічої статі того дня біля даного подвір`я, чи хтось з ними спілкувався. На період цих подій, ОСОБА_21 працював на посаді о/у карного розшуку і його посада була рівноцінною посаді ОСОБА_42 , який працював дільничним, він не міг віддавати накази ОСОБА_42 , а лише просив допомоги по роботі. Заперечує, що хлопець перед поїздкою спочатку сів в автомобіль, вийшов, а потім знову сів. Стверджує, що вони втрьох сіли в автомобіль і поїхали. У райвідділі допит осіб проводяться в різних кабінетах, де є вільні місця. Можна опитувати і в кабінеті дільничних, і в кабінеті карного розшуку, і в прийомній громадян. Про те, що його заставили такі показання дати, він неодноразово говорив з обвинуваченим, запитував, що йому робити. З ОСОБА_24 з цього приводу у нього розмов не було. На даний час він також боїться наслідків дачі ним таких показань;
		- показаннями свідка ОСОБА_15 , який показав, що приблизно один рік назад він працював на посаді начальника карного розшуку Христинівського РВ УМВС. Приблизно у жовтні вони з ОСОБА_86 займалися по збутах наркотичних речовин . На протязі дня вони займалися по ОСОБА_87 районі та заїхали в с.Ягубець, оскільки, була інформація щодо осіб, які займаються збутом. Також була інформація про людину, яка може здійснити оперативну закупку. Вони зустрілися з цією особою, щоб зробити оперативну закупку. Після цього, наступного дня, він почув, що прийшла його мати і сказала, що вони вимагали в неї гроші, незрозуміло, які. З ОСОБА_42 він на той час перебував лише в службових стосунках. У ОСОБА_30 вони приїхали приблизно в другій половині дня. З ними ще був ОСОБА_88 . Їздили вони службовим автомобілем та були одягнені в цивільний одяг. З хлопцем вони зустрілися біля будинку. Раніше він особисто там не бував. Перед цим за день-два він спілкувався з братом цього хлопця і він розповів як знайти їх в селі. Брат цього хлопця казав, що знає, хто в них збуває наркотики, і вони можуть їх придбати, щоб в селі не було наркотиків. По пам`яті, як розповідали, так він і знайшов будинок. Оперативної справи по цьому питанню заведено не було, так як почали говорити, що вони вимагали гроші, а тому почали шукати інші джерела. Хлопець, з яким вони спілкувалися, був на подвір`ї, вони його покликали, поговорили на дорозі. Він погодився співпрацювати, а тому вони поїхали разом в Христинівку, щоб оформити його згоду. Коли приїхали в Христинівку, почало темніти. Їм зателефонували з чергової частини, що особа, яка була в розшуці, знаходиться в с.Веселіка. Після цього, вони сказали, що в них не получається оформити документи та домовились зустрітись наступного дня. Він запитав, чи він має кошти на дорогу додому і хлопець відповів, що йому треба зняти кошти з банкомату. Після цього вони поїхали до лікарні. ОСОБА_25 поїхав у райвідділ, а хлопець пішов до банкомату знімати гроші. Він повернувся та сказав, що не може зняти кошти і попросив допомогти їх зняти. У них також не получалось. Потім їм знову зателефонували, що потрібно терміново їхати в с.Веселівку тому, що особа, яка в розшуку, має намір втекти. Хлопець залишився біля лікарні. Можливо вони когось бачили з працівників міліції біля банкомату, але він на даний час вже не пам`ятає. В ході досудового слідства його двічі допитували і його показання різняться між собою. Другий раз він давав неправдиві показання, так як на нього здійснювався тиск невідомими особами з Черкаського управління. Хто саме, він не пам`ятає. Тиск чинився на нього, що якщо він хоче працювати, щоб дав показання проти ОСОБА_42 . Які конкретно показання потрібно давати, дослівно не казали. Йому казали, що якщо він не дасть показання проти ОСОБА_42 , він не буде працювати. Також на нього чинив тиск його начальник райвідділу ОСОБА_84 . Казав дати показання проти ОСОБА_42 . Що саме і конкретно казав, не пам`ятає. На нього до цього часу здійснюється тиск. Він не може влаштуватися на роботу по спеціальності, наче хтось переслідує. У нього на утриманні двоє дітей, через що він і не міг приїхати на судові засідання. Гирик здійсював на нього тиск постійно. Казав, що б він підтвердив, що ОСОБА_42 взяв гроші. Він не міг зрозуміти у кого і що, але мав підтвердити, що ОСОБА_42 хотів зняти якість кошти, що вони є на відео в банкоматі банку. Він хотів влаштуватись на роботу, але йому відмовили і сказали, що доки він не дасть показання у суді проти ОСОБА_42 , він на роботу влаштуватись не зможе. Він працював начальником карного розшуку з 2010 року, приблизно два роки, а потім о/у БНОН станом на листопад 2012 року. Його перемістили з начальника карного розшуку на о/у приблизно в жовтні. На той час працювало всього 8 чоловік, тому ОСОБА_42 внутрішнім наказом прикріпили з дільничного до карного розшуку. ОСОБА_89 , який мав дати згоду на співпрацю, сказав, що добереться додому сам. Він чув, що відносно нього провадження по кримінальній справі закрито, але йому рішення не надсилали. Показання він давав у прокуратурі. Заяву, щоб його додатково опитали, він писав, але її змісту не пам`ятає. Ініціатива давати додаткові показання була його керівництва. Заяву йому продиктував слідчий прокуратури. В ході його допиту використовувалась відеокамера. Коли почали заповняти протокол допиту, а саме: його анкетні дані, слідчий сказав, що в камері сіли акумулятори. Тому, чи проводилась відеозйомка його допиту, сказати точно не може, але камера знаходилась в кабінеті. Його допитував прокурор Менчинський. Показання перед підписанням він перечитував. В ОСОБА_87 райвідділі кабінет розшуку є другим з лівої сторони, коли заходити в середину приміщення. В кабінеті перебуває багато людей. Від кабінету було три ключі, з яких один був у нього, інший в ОСОБА_42 , а третій у ОСОБА_90 . На той період часу в їх кабінеті також сиділи дві людини з Черкас, які на той час розслідували вбивство. ОСОБА_42 на той період часу йому не підпорядковувався, а підпорядковувався, коли він був начальником карного розшуку. Коли він вже працював у БНОН, вони з ОСОБА_42 були, як оперативні працівники. Потерпілу він пам`ятає з того часу, як вона приходила в райвідділ. У ОСОБА_35 був автомобіль марки Ауді, темно-жовтого кольору, але чи на ту пору був, сказати не може. Про те, чи видавався наказ на прикріплення ОСОБА_42 до відділу карного розшуку, він незнає, але чув, як ОСОБА_84 дав вказівку кадровику видати про це внутрішній наказ. При його повторному допиті в прокуратурі його допитував прокурор, а слідчий також знаходися в кабінеті, час від часу виходячи та заходячи. Коли вони їхали з ОСОБА_91 , наскільки він пам`ятає, то ОСОБА_38 вони висадили біля райвідділу, так як до нього хтось мав прийти. Розгляд заяв міг проводити будь-який працівник, який знаходися в групі черговим. У ОСОБА_42 з ОСОБА_84 були неприязні стосунки приблизно з 2011 року, він завжди до нього чіплявся, приймав рішення про накладення на нього дисциплінарних стягнень. З якої причини у них склалися такі стосунки, йому невідомо. Коли він працював у Христинівському РВ, у нього власного автомобіля не було. В нього були і є знайомі, в яких він міг попросити автомобіль. Ці автомобілі були моделі ВАЗ, синього, білого та червоного кольорів. У ОСОБА_42 був автомобіль 99 моделі, зеленого кольору. Про здійснення на нього тиску, він повідомляє в суді;
		- показаннями свідка ОСОБА_92 , який показав, що він працює на посаді помічника начальника з кадрового забезпечення Христинівського РВ УМВС. В кінці листопада чи кінці 2012 року йому зателефонував слідчий прокуратури, щоб він до нього прийшов, не назвавши причини. Він прийшов до слідчого, там сиділи люди. Слідчий сказав йому чекати в коридорі. В коридорі були ОСОБА_93 і ОСОБА_94 . Потім слідчий завів їх трьох в кабінет, після чого зайшов ОСОБА_42 . Зайшли ще поняті. До того як зайшов ОСОБА_42 , їм трьом сказали, що буде проводитись впізнання ОСОБА_42 , а вони втрьох будуть статистами. ОСОБА_42 , коли заходив, сказав до слідчого, що він має зауваження до слідчої дії, так як він перед впізнанням заходив до кабінету слідчого, де сиділа потерпіла. Слідчий сказав вибрати номерки і хто де буде сидіти. Після цього він вийшов і покликав потерпілу. Потерпілій слідчий задавав питання, кого вона впізнає та по чому. Потерпіла вказала на ОСОБА_42 та сказала, що впізнає його по куртці. Потім були ще два свідки, її сини. Була така ж сама процедура впізнання, вони мінялись номерами, всі свідки впізнавали ОСОБА_42 по куртці. Він та інші учасники слідчої дії були одягнені в цивільний одяг, лише ОСОБА_94 був у форменому одязі. ОСОБА_42 також робив зауваження слідчому, що він, після того, як роздав їм номери, покидав приміщення кабінету. Впізнання проводилось в кабінеті прокурора. На той час йому було 28 років. Якщо він не помиляється, у нього з обвинуваченим різниця у віці в 9 років. При проведенні слідчої дії ОСОБА_42 робив зауваження, що слідчий не має права виходити з кабінету, після чого, останнього, хто мав впізнавати, слідчий покликав, стоячи на порозі кабінету. На той час він особисто був інспектором з підготовки в кадрах, тому йому відомо, що ОСОБА_42 працював на посаді дільничного інспектора. Приблизно з червня чи липня був виданий наказ про те, що ОСОБА_42 на час перевести о/у карного розшуку в зв`язку із відсутністю кадрів на два місяці. По закінченню дії наказу, новий наказ не видавався, але ОСОБА_42 так і продовжував виконувати роботу о/у карного розшуку. ОСОБА_21 працював на посаді начальника карного розшуку приблизно 1 рік, а потім його перевели в о/у БНОН, приблизно на початку 2013 року. ОСОБА_21 звільнився за власним бажанням, так як до них начальником призначили особу, з якою ОСОБА_21 до того працював в м.Умані, в них ще там не склалися стосунки, і тому він вирішив звільнитися за власним бажанням. В ОСОБА_42 з теперішнім начальником райвідділу нормальні стосунки, а з попереднім були натянуті. Причиною відсутності взаєморозуміння з ОСОБА_84 у ОСОБА_42 було те, що ОСОБА_42 написав рапорт на відпустку, згідно графіка, а начальник відмовився його відпускати. У ОСОБА_42 вже було все обумовлено на рахунок відпустки і він залишив йому рапорт та без згоди начальника поїхав на море. Після цього, його начальник кожного дня відправляв ввечері дивитися, чи ОСОБА_42 не повернувся з моря, хоча його рапорт на відпустку був. Після цього в них були напружені стосунки. Кабінет, в якому працював ОСОБА_42 , був при вході з лівої сторони. Дільничних інспекторів кабінети розташовані далі, на відстані приблизно 8-10 метрів, один з лівої сторони, а другий з правої сторони. Між ними також є інші кабінети. Напроти кабінету карного розшуку знаходиться кабінет слідчих та кабінет заступника кримінальної міліції. У них у відділенні пропускний режим, відвідувачів записують у книгу. Ключі від кабінетів знаходяться у працівників, які в ньому працюють. Коли працівник покидає кабінет, він повинен його закрити, щоб не втратити документи. В кабінеті заступника кримінальної міліції він сидить один, тому в його кабінет можна потрапити в його присутності, або за його згоди. Він не може комусь дати ключа, так як в нього кримінальні та інші розшукові справи, які необхідно тримати без доступу сторонніх осіб. Розшукові та оперативні справи він тримає в сейфі. При впізнанні, він незнав, хто буде впізнавати, а вже по прізвищах, він зрозумів, що це була потерпіла та її сини. Щоб до ОСОБА_4 застосовувались дисциплінарні стягнення, не пам`ятає. Начальник райвідділу має право, при вакансії перемістити іншого працівника виконувати обов`язки по вакантному робочому місцю, але не більше ніж на 2 місяці, а також на 4 місяці при хворобі працівника. Після спливу 2 місяців ОСОБА_42 повинен був перейти в службу дільничних, але він так і продовжував виконувати обов`язки працівника карного розшуку. Це було порушенням, але керівництво про це знало. Від блоку кримінального розшуку ОСОБА_42 ставили чергувати в оперативну групу. При проведенні впізнання слідчий двічі виходив з кабінету, щоб покликати того, хто буде впізнавати. Вони не бачили, куди ходив слідчий і чи спілкувався він з ними, так як кабінет він зачиняв. Лише третю особу для впізнання він позвав з порогу кабінету. На час відсутності особи, за якою закріплений службовий кабінет, в нього можна потрапити лише за його згоди. У черговій частині є дублікати ключів від кабінетів, чи від усіх, він стверджувати не може. Дисциплінарні стягнення, в зв`язку із порушенням кримінального провадження, на ОСОБА_42 накладені не були. Начальник райвідділу має право накладати дисциплінарні стягнення на працівників райвідділу. Начальник ОСОБА_84 часто згадував на нарадах про випадок поїздки ОСОБА_42 на море без його згоди. За порушення пропускного режиму в їх райвідділі, наскільки він пам`ятає, за останній рік двічі притягувались до відповідальності працівники чергової частини, так як перевіряючими були зафіксаовані випадки перебування в райвідділі людей, які не значились по книжці, де вони повинні реєструватись. Перевірки у них можуть бути і двічі на тиждень. Наскільки він пам`ятає, більше випадків порушення пропускного режиму в їх райвідділі не було виявлено;
		 - показаннями свідка  ОСОБА_95 , який показав, що він працює старшим дільничним Христинівського РВ УМВС України. Його викликали для проведення слідчої дії для впізнання. Йому телефонував слідчий прокуратури. Він прийшов до слідчого в кабінет, де записали його анкетні дані та сказали чекати в коридорі. В кабінеті, коли слідчий записував його анкетні дані, знаходились сторонні особи. Потім в кабінеті проводили впізнання. Слідчий заводив осіб, яких впізнавали та які впізнавали, запитував, кого і де вони бачили. Знає, що була ОСОБА_26 , її син і ще хтось. Він свої анкетні дані називав у присутності цих осіб. Також був ОСОБА_96 . Він чекав його з ОСОБА_94 . Потім прийшов ОСОБА_42 . ОСОБА_94 був у форменому одязі, а вони в цивільному. ОСОБА_42 перед впізнанням також заходив у кабінет до слідчого. У кабінеті була потерпіла та її син. Потім їх завели у кабінет прокурора. Слідчий виходив з кабінету та закликав потерпілих. Всі потерпілі впізнавали ОСОБА_42 по куртці. Опис особи ОСОБА_42 ті, що впізнавали, не називали, а впізнавали лише по куртці. Номери їм слідчий роздав, не брали самі, фотографував, а тоді зазивав на впізнання. Двері слідчий, коли ходив кликати тих, що впізнавали, за собою закривав, та повертався з потерпілими, їх він приводив по одному. Потім ОСОБА_42 зробив зауваження, що номери вони можуть взяти самі, та чому він виходить з кабінету, щоб завести потерпілого. Знає, що у ОСОБА_84 та ОСОБА_42 були напружені стосунки, він ставився до нього прискіпливо, так як він не хотів відпустити ОСОБА_42 у відпустку. У райвідділі діє пропускний режим, тобто всі, що заходять у приміщення повинні бути записані у книзі. Про випадки відсутності записів людей, які приходили в райвідділ, він не чув. Знає, що ОСОБА_42 працює на посаді дільничного інспектора, але був прикріплений до відділу карного розшуку. Для того, щоб отримати ключі від іншого службового кабінету, необхідно отримати дозвіл того, хто закріплений за цим кабінетом. Такий дозвіл можна отримати і в телефонному режимі. Черговий у такому випадку повинен бути присутнім і закрити кабінет. До його території обслуговування як дільничного відноситься також с.Ягубець. Йому ОСОБА_42 скаржився, що за те, що він пішов у відпустку, йому ОСОБА_84 нараховує меншу заробітну плату. Начальник райвідділу має право регулювати розмір заробітної плати в частині процентів та надбавок. Розгляд заяв, які поступають протягом дня, проводять працівники, які чергують в оперативній групі. ОСОБА_42 у 2012 році чергував в оперативній групі від карного розшуку та користувався кабінетом карного розшуку;
		- показаннями свідка  ОСОБА_97 , який показав, що якого числа та місяця, він не пам`ятає, 2013 року, він був викликаний в прокуратуру Христинівського району разом з ОСОБА_98 та ОСОБА_99 . Вони втрьох зайшли в приміщення, де в одному з кабінетів, записали його анкетні дані, а потім їх завели в інший кабінет для проведення слідчих дій, де вони чекали. Потім зайшов у кабінет ОСОБА_100 , його записали, їм роздали номери і вони сиділи на стільцях. Ці події відбувалися в кабінеті прокурора. Слідчий викликав людей для впізнання, як він зрозумів потерпілу, потім фотографували, помінялися місцями. ОСОБА_42 робив зауваження, про що саме, він не пам`ятає. Потім слідчий покликав людину для впізнання. ОСОБА_42 зробив зауваження, щоб слідчий сам не виходив за особою. Вони помінялись номерками, їх сфотографували, помінялися місцями. Йому особисто з`явитися того дня в прокуратуру, сказав його начальник. А там він дізнався по якому питанню. В прокуратуру він йшов з ОСОБА_93 , а біля прокуратури зустріли ОСОБА_96 . Його дані переписував слідчий, який був при впізнанні. При записі його даних сиділа жінка, яка впізнавала, а чи ще хтось був, сказати не може, так як не пам`ятає. Він своє прізвище називав в її присутності. Він особисто був одягнений в формений одяг. Першого разу номери роздавав працівник прокуратури, фотографував, вони мінялися місцями і їх знову фотографували. Номерами та місцями можна було мінятися. Фотографували після того, як роздавали номери. Зауваження ОСОБА_4 були занесені в протокол. Наскільки він пам`ятає, слідчий двічі викликав людей, виходячи з кабінету. А третій раз, наскільки він пам`ятає, викликав по телефону. Йому на час проведення слідчої дії було 25 років, ОСОБА_42 за нього старший за віком. Він лише одного разу був у прокуратурі, тому точно розповісти, де і який кабінет знаходиться, сказати не може. При впізнанні були поняті. Їм пропонували помінятись місцями і вони мінялись, ніби то впізнавали три особи. Чи весь час були присутні поняті, не пам`ятає. Перед підписанням протокол читав. На той період часу від працював дільничним інспектором і ОСОБА_42 також, але наскільки він пам`ятає, він внутрішнім наказом був переведений до карного розшуку. Про стосунки ОСОБА_42 з ОСОБА_84 , йому нічого невідомо, так як він працевлаштувався у вересні, після чого поїхав на курси, а повернувся в лютому 2013 року;
		- показаннями свідка  ОСОБА_101 , який показав, що він був на впізнанні по справі, що ОСОБА_45 взяв хабар. Також він бачив фотографії, вилучені з банку, коли знімали гроші з чиєїсь карточки. До нього підійшов слідчий та попросив бути понятим. Його робоче місце знаходиться в одному приміщенні з приміщенням, в якому знаходиться прокуратура. Вони з ОСОБА_102 зайшли в кабінет, де сиділо чотири особи. Наскільки він пам`ятає, це був кабінет прокурора. Вони з ОСОБА_102 заходили вдвох. На той час номери ще не роздавали. Потім у кабінет закликали двох хлопців і одну жінку. Порядок виклику він не пам`ятає, хто був першим. Слідчий роздав номери. Того хто впізнавав, наскільки він пам`ятає, закликав до кабінету слідчий. Першого разу слідчий виходив з кабінету, а два наступні рази він відкривав двері і закликав їх зайти. Після першого разу ОСОБА_45 сказав, що слідчий немає права виходити. А тоді слідчий відкривав двері і закликав. З працівників прокуратури в кабінеті був слідчий. Він вперше приймав участь як понятий. Також їм ще показували фото, коли знімали кошти з карточки. Їх запросили, показали виписки з банку, де були фото людей, які ніби то знімали кошти з банку. Вони підписували при цьому документи. Також показували розпечатки номерів телефонів. Коли це було, він не пам`ятає. В деталях, що було точно, він не пам`ятає. На папері були номери телефонів і наче також на диску. Вони диск оглядали на комп`ютері  ноутбуці приблизно 15-20 хвилин. Протоколи він підписував тричі, наскільки пам`ятає. Номери особам, яких впізнавали, мінялися кожного разу. Він пропонував мінятися і вони мінялися, слідчий фотографував, а потім кликав. Першого разу він виходив з кабінету, а два других рази ні. Він особисто читав протокол перед підписом. Хтось вносив зауваження до протоколу, він вже не пам`ятає, хто. Диск запечатали після того, як вони його оглянули, диск був у конверті, а чи стояло щось на ньому, він не пам`ятає. З обвинуваченим дружні стосунки не підтримує, знає що його звати ОСОБА_45 . Тому так і називає. Інший понятий також був при проведенні слідчої дії впізнання постійно. На диску, який вони переглядали, була не одна папка, це точно. ОСОБА_42 на цих знімках не було, був один працівник міліції  ОСОБА_21 та ще одна особа, якого він знає наглядно;
		- показаннями свідка  ОСОБА_103 , який показав, що в якості понятого по кримінальному провадженню був залучений чотири рази. Першого разу для огляду папірця, другого для огляду, для перегляду відео з банкомату, ще були номери телефонів та впізнання. Було, що йому показували на бумазі номер телефону, відео показували на комп`ютері, де не було обвинуваченого, а дві інші особи. Дивились на комп`ютері з диска, наскільки пам`ятає, це були фото. Були ще номери телефонів. Та було впізнання в кабінеті. На впізнання його запросив слідчий. Наскільки він пам`ятає, це було на вулиці, біля прокуратури, так як його батько працює в тому ж приміщенні, що знаходиться прокуратура. Він був разом з ОСОБА_104 . Разом з ОСОБА_104 також дивилися фотозйомку на комп`ютері. Був диск і було фото. Якого кольору диск, не пам`ятає. Диск слідчий вставляв у комп`ютер при них, він був у документах, які вилучалися, у документах з банку. Диск був запакований в конверті, чи щось було на ньому, він не пам`ятає. Конверт запаковувався чи розпаковувався, це точно, але чи до того, чи після того, він не пам`ятає. Підписи після цього ставили, складався документ, він його читав. Назву документу, він не пам`ятає. На фото, які вони дивилися, було дві особи, але фото було декілька. Він знає, що один з них працює в Христинівській міліції, а іншого знає наглядно. На клаптику паперу, який він оглядав, з однієї сторони був записаний номер телефону, а з іншої  ім`я. При огляді була потерпіла, прокурор та його батько (понятий також). Номера телефонів, наскільки він пам`ятає, були на папері та на диску. Точно не може пригадати, так як ці події відбувались приблизно 1 рік назад. Диск був чи з фото чи з номерами телефонів, чи був він один, чи було два, стверджувати не може. Щодо впізнання, то його викликали разом з ОСОБА_104 в прокуратуру. Сиділо 4 особи з номерами. Слідчий зачитав, хто присутній і потім покликав першу особу для впізнання. Пам`ятає, що було два брати та їх матір, черговості виклику, він не пам`ятає. Номери лежали на столі і першого разу слідчий їх роздав, наступного разу брав кожен, хто який хотів. Тих, хто впізнавав, кликав слідчий всі три рази. Обвинувачений робив зауваження, але які, він не може пояснити, так як в них не компетентний, він казав, що хоче, щоб було записано це в протокол, але що саме, він не компетентний. Коли слідчий викликав того, хто впізнавав, він наскільки пам`ятає, крикнув при зачинених дверях у кабінеті. Коли два рази викликав, то виходив з кабінету, а 1 раз кликав, це точно. Другого разу також ніби звав, але точно стверджувати не може. Вони всі вказували на обвинуваченого, казали, що впізнавали. Запитання ставилось: «по чому впізнають: зачіска, одяг, зовнішній вигляд?». Чи виходив слідчий з кабінету повністю, коли кликав, не пам`ятає. На час підписання протоколу знайомився з ним, у протоколі було відображено те, які дії проводилися. Інші протоколи також відповідали тим діям, які того дня вчинялися. Всі, хто підписував протокол, брали його в руки, ознайомлювались перед тим, як підписати. Чи перечитували все всі, сказати не може, але така можливість була надана всім, ніхто нікого в часі не обмежував. Ті зауваження, які робились, в протокол вносились, але чи обвинуваченим, чи слідчим, він сказати не може, так як не пам`ятає. Для проведеної дії заповнявся бланк протоколу, який був виготовлений на комп`ютері та заповнявся від руки. Бланк протоколу, наскільки він пам`ятає, в кабінеті, де проводилось впізнання, не роздруковувався; 
		- показанннями свідка  ОСОБА_105 , який показав, що він знає обвинуваченого ОСОБА_4 , так як він часто виїжджав на виклики з приводу крадіжок у нього майна. Він був свідком того, що 29.11.2012 року він приїхав до Христинівської лікарні, так як в нього захворів син. Про відвідування його сина поліклініки є відмітка в амбулаторній картці. Першого разу він був на прийомі у лікаря 27.11.2012 року про це також є відмітка. В поліклініку 29.11.2012 року він приїхав із дружиною, яка з сином пішла на прийом, а він залишився чекати їх на вулиці біля лікарні, біля свого автомобіля. В цей час під`їхала машина, за кермом якої сидів ОСОБА_27 . Його він також знає, як працівника міліції. З автомобіля вийшов хлопчина років 18-20 і пішов у сторону лікарні. ОСОБА_21 постояв хвилин 10-15 і поїхав до стадіону направо. Його не було хвилин двадцять. Коли він приїхав вдруге, в автомобілі також знаходився ОСОБА_4 Росада ОСОБА_106 кудись пішов, а ОСОБА_42 стояв з ним і розмовляв. Через хвилин 2-3 повернувся ОСОБА_21 і вони поїхали. Як і куди вони поїхали, він не бачив, але так як через декілька хвилин виїжджав сам, їх автомобіля він не бачив. Хлопця, якого першого разу привіз ОСОБА_27 , він не знає, він середнього зросту, в чому одягнений був, не пам`ятає. Приїхав він у лікарню не зранку, а приблизно в 10-11 годині, так як він ніколи не відвідує лікарню зранку, оскільки там в цей час велика черга. ОСОБА_21 керував автомобілем кавового кольору, але чий це автомобіль, йому невідомо. Інших працівників міліції, того дня, біля лікарні він не бачив. Першого разу, коли ОСОБА_21 від`їжджав, він зупинився неподалік і робив рухи автомобілем то вперед, то назад. Зробив так декілька разів, а тоді поїхав. Наскільки він пам`ятає, того дня ОСОБА_42 був одягнений в куртку темного кольору. Прийом лікарів у лікарні проводиться, якщо він не помиляється, приблизно до 3 чи 4 годин дня. Коли він у грудні минулого року звернувся у лікарню за амбулаторною карткою сина, з яким вони відвідували поліклініку 29.11.2012 року, її медпрацівники не знайшли. У нього на руках копія записів з амбулаторної картки за 29.11.2012 року тому, що він знімав копії для купівлі лікарств, які були зазначені лікарем;
		- показаннями свідка ОСОБА_107 , який показав, що по даній справі йому відомо, що потерпіла звернулася з питанням, що у неї працівники міліції вимагали гроші. На той період часу він працював у Христинівському РВ УМВС заступником начальника, начальником кримінальної міліції з 2010 року до липня 2013 року. В його підпорядкуванні знаходився сектор карного розшуку, дитяча міліція, відділ по боротьбі з незаконним обігом наркотичних речовин. Дільничні інспектори, в тому числі і ОСОБА_100 , йому не підпорядковувались. Обвинувачений залучався до роботи відділу карного розшуку, так як не хватало працівників, а він раніше працював у відділі БНОН, був одним із найдосвідченіших працівників. На той період часу, якщо він пам`ятає, ОСОБА_21 працював у відділі БНОН. За ним особисто було закріплено кабінет, якщо він правильно пам`ятає, № 14, який розташований при вході в райвідділ, зліва третій. В даному кабінеті він працював один, так як в ньому зберігалися документи, які стосувалися таємниці проведення операцій. Один ключ від кабінету зберігався у нього, а запасний в опечатаній колбі в черговій частині. Доступу до його кабінету, крім нього, ніхто не мав. Йому відомо, що ОСОБА_42 , ОСОБА_25 та ОСОБА_21 їздили в одне із сіл, назву якого він не пам`ятає, проводити оперативну закупку наркотичних речовин, а наступного дня прийшла жінка і повідомила, що вони вимагали у неї гроші. Чи проводилась з цього приводу службова перевірка, йому невідомо, так як цим питанням займаються працівники кадрового забезпечення. Про неприязні стосунки ОСОБА_4 з начальником Гириком, йому нічого невідомо. У них стосунки були нормальні, як начальника та підлеглого. Він був присутній при розмові начальника райвідділу Гирика з ОСОБА_108 , ОСОБА_42 та ОСОБА_85 . Сам задавав їм запитання з приводу звернення жінки, чи був такий факт, та вони у відповідь все заперечувавали. Чи зверталась до райвідділу саме особа, яка є потерпілою та знаходиться в залі засідань, сказати не може, так як доводиться спілкуватися з багатьма людьми по характеру своєї роботи, але лице її йому знайоме. Про те, що проводились роботи з приводу опертивної закупки, це він пам`ятає, але чи було це оформлено документально, не пам`ятає. Такого, щоб хотіли звільнити ОСОБА_42 , він не пам`ятає;
		- показаннями свідка  ОСОБА_109 , який показав, що у 2012 році він працював на посаді начальника Христинівського РВ УМВС УКраїни в Черкаській області. Осінню 2012 року до нього звернулося дві жінки, одна з яких знаходиться в залі судового засідання, що його працівники вчиняють неправомірні дії щодо вимагання коштів за непритягнення до відповідальності сина однієї з жінок щодо крадіжки кладки в с.Ягубець. Вони описали людей, описали автомобіль. Одна із жінок дала йому аркуш паперу, розміром приблизно 0,5 аркуша з зошита, де був записаний номер телефону. Він даний номер телефону ввів у свій мобільний телефон і висвітлився номер, який належав ОСОБА_4 , який працював на посаді дільничного. Після цього він викликав ОСОБА_78 , який на той час працював начальником карного розшуку і по опису жінок вони встановили, що це були ОСОБА_27  начальник відділу БНОН, о/у Бебка та ОСОБА_4 . Він задав їм запитання з приводу звернення жінок і вони заперечили цей факт. Тоді він направив жінок до ОСОБА_78 , щоб він відібрав заяву, пояснення і скерував їх за підслідністю. Жінки пояснювали, що вже 2000 грн вони віддали в с.Ягубець, а ще відправили сина з ними автомобілем в м.Христинівку, щоб зняти кошти з кредитної картки, яку дала мати. Він особисто завдання по відділах у райвідділі не давав, а ставив загальні завдання, а безпосередньо чим займатися, ставив завдання начальник відділу. ОСОБА_100 на той час був призначений тимчасово на посаду о/у картного розшуку, так як була нехватка кадрів. Чим займалися ОСОБА_27 , ОСОБА_42 та ОСОБА_38 напередодні, йому невідомо, так як завдання їм ставив ОСОБА_78 . Номер телефону ОСОБА_42 в нього був записаний в його особистому мобільному телефоні тому, що, коли він прийшов на роботу, йому дали список всіх працівників райвідділу з номерами їх мобільних телефонів, домашніх, адресами проживання для виклику їх в ексртених випадках. Службові мобільні телефони їм не видавались. З прокурором до дачі показань у даному судовому засіданні він не спілкувався. До нього, після його звільнення з органів внутрішніх справ, після 25.06.2013 року, приїжджали працівники Христинівського райвідділу для допиту, наче за дорученням суду, але по якій справі і хто конкретно, він не пам`ятає. Події, які він розповів у суді пам`ятає добре, так як скарги надходять часто, але коли скарги надходять щодо працівників міліції і які неможливо вирішити на місці, їм приділяється особлива увага. Скарги в сторону ОСОБА_4 були неодноразові, але цю скаргу на місці вирішитись не вдалось, тому він дав розпорядження про її подальший хід. ОСОБА_4 раніше притягували до відповідальності і як наслідок було те, що його з посади о/у перевели на посаду дільничного. Він видавав наказ про перевід ОСОБА_4 у відділ карного розшуку строком на 3 місяці, але на який період, не пам`ятає. Неприязних особистих стосунків у нього з ОСОБА_86 не було. В ході роботи були інциденти, коли ОСОБА_100 міг не виходити на роботу 3-4 дні в зв`язку із зловживанням спиртними напоями, міг покласти рапорт і поїхати у відпустку поза графіком відпусток. Такі його дії були предметом розгляду «офіцерської честі» і колектив вирішив дати ОСОБА_110 останній шанс. Рішення цього засідання є дорадчим і якби у нього дійсно були неприязні стосунки, він би звільнив ОСОБА_111 . Позитивну характеристику він дав ОСОБА_42 в зв`язку із притягненням його до кримінальної відповідальності, тому що його винуватість повинні визначати відповідні державні органи, нічого поганого він в цьому не бачить. Йому за посадою відомо було про оперативно-розшукові заходи, які проводились працівниками карного розшуку. Чи була справа відносно ОСОБА_22 , не може сказати, для цього необхідно робити запит. Працівникам карного розшуку дозволялось отримувати дозвіл на підшук осіб, які б проводили оперативну закупку, до заведення оперативно-розшукової справи;
		- протоколом прийняття заяви ОСОБА_6 від 30.11.2012 року, згідно якого вона в 10 год 00 хв заявила, що 29.11.2012 року працівники міліції Христинівського РВ УМВС вимагали в неї гроші та взяли 2000 грн (т.2 а.с. 3-4);
		- відмовним матеріалом № 1834 за заявою гр. ОСОБА_66 щодо пошкодження кладки, згідно якого перевірку заяви ОСОБА_66 щодо пошкодження кладки проведено та ОСОБА_86 17.11.2012 року прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи по даному факту (т.2 а.с.19-27);
		- заявою ОСОБА_6 від 05.12.2012 року, згідно якої вона вказує про отримання ОСОБА_86 коштів в сумі 2000 грн (т.2 а.с.29);
		- заявою ОСОБА_6 про приєднання до матеріалів кримінальної справи листка з номером телефону та ім`ям « ОСОБА_45 » (т.2 а.с.40);
		- протоколом огляду предмету від 07.12.2012 року  лист записника на якому міститься номер телефону  НОМЕР_4 та ім`я ОСОБА_45 , який підписаний учасниками дії без будь-яких зауважень, та його фотографією (т.2 а.с.41-42, 43); 
		- запитом від 10.01.2013 року у компанію «Київстар», згідно якого номер телефону НОМЕР_5 станом на 29.11.2012 року належав ОСОБА_112 ( т.2 а.с.93);
		- диском з інформацією телефонних з`єднань, протоколом огляду предмету  диска від 08.02.2013 року та постановою про визнання диску речовим доказом, де міститься запис про наявність телефонного з`єднання № НОМЕР_4 та № НОМЕР_6 - який належить ОСОБА_6 29.11.2012 року о 19 год 32 хв по обидвох номерах телефонів (т.2 а.с.), а також місцерозташування телефону в момент з`єднання з № НОМЕР_4 поблизу адреси АДРЕСА_3 , що підтверджує показання ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 (т.2 а.с.104-108);
		- повідомленням від 24.01.2013 року № 385, згідно якого 17.11.2012 року членами слідчої оперативної групи були ОСОБА_4 , ОСОБА_83 , ОСОБА_81 та черговим автомобілем  автомобіль ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_2 , синього кольору (т.2 а.с.113);
		- відповіддю «Приватбанку» від 30.01.2013 року про те, що руху коштів по картці № НОМЕР_1 за 29.11.2012 року не було, тому неможливо надати інформацію та фотоматеріали про рух коштів, що підтверджує показання в частині, що дійсно кошти зняті 29.11.2012 року з картки ОСОБА_6 не були (т.2 а.с.126);
		- копією витягу з наказу № 377 о/с від 29 грудня 2009 року ГУ МВС України в Черкаській області про призначення старшого лейтенанта міліції ОСОБА_4 дільничним інспектором міліції сектору ДІМ Христинівського РВ ГУМВС з 28.12.2009 року (т.2 а.с.150);
		- копією посвідчення НОМЕР_7 від 26.10.2011 року, згідно якого ОСОБА_4 працює на посаді дільничного інспектора міліції, звання - «капітан міліції» (т.2 а.с.151);
		- функціональними обов`язками співробітників Христинівського РВ УМВС (т.2 а.с.154-159);
		- протоколом огляду предмету від 22.03.2013 року  диску та фотозображеннями із номером карточки НОМЕР_1 та часу вчинення дії, постановою про приєднання доказів, які підтверджують показання ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 (т.2 а.с.166-173);
		- повідомленням «ПриватБанку» від 25.03.2013 року, згідно якого власником картки «ПриватБанку» НОМЕР_1 є ОСОБА_36 (т.2 а.с.184-185).
		Суд вважає, що підстав не визнавати та не досліджувати документів  фотозображень, доданих до протоколів огляду листка з номером телефону, а також з зображеннями осіб, які намагались зняти кошти з картки ОСОБА_6 , не має, так як вони самі по собі є доказами відповідно до п.1 ч.2 ст.99 КПК України. Той факт, що слідчим названо дані документи як додатки, не можуть змінювати їх суті та вважатися такими, оскільки додатками до даних протоколів були : листок паперу та диск, які відповідали вимогам ч.3 ст.105 КПК України. 
		Суд вважає, що показання ОСОБА_6 , ОСОБА_113 , ОСОБА_114 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_115 є правдивими, так як вони не різняться між собою, на відміну від показань ОСОБА_42 , Росади, ОСОБА_38 , підтверджуються матеріалами кримінального провадження (кримінальної справи). 
		Суд вважає, що показання обвинуваченого ОСОБА_4 , що він будь-яких незаконних дій не вчиняв, кошти не вимагав, не заходив до будинку ОСОБА_20 , не відповідають дійсним обставинам справи, так як спростовуються показаннями ОСОБА_20 , ОСОБА_116 , ОСОБА_113 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_115 які показали, що він незаконно вимагав 4000 грн та отримав у ОСОБА_20 кошти в сумі 2000 грн за непритягнення її синів та двох інших осіб до відповідальності, доказів зацікавленості яких у постановленні того чи іншого рішення по справі, судом не встановлено, а тому такі його показання не можуть бути підставою для звільнення його від кримінальної відповідальності та покарання. 
		Показання ОСОБА_117 та ОСОБА_42 , щодо заперечення факту знімання ОСОБА_118 коштів для передачі ОСОБА_42 , спростовуються показаннями ОСОБА_20 , ОСОБА_116 , ОСОБА_113 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_115 , доказів зацікавленості яких у постановленні того чи іншого рішення по справі, судом не встановлено, а тому суд вважає, що дані показання не відповідають дійсним обставинам справи, дані ними з метою ухилення ОСОБА_4 від відповідальності та покарання. 
		Суд вважає, що показання ОСОБА_4 , ОСОБА_28 , ОСОБА_35 щодо неприязних відносин ОСОБА_4 з начальником Христинівського РВ УМВС Гириком не відповідають фактичним обставинам справи, так як спростовуються наданою ним позитивною характеристикою для приєднання до матеріалів даної кримінальної справи, а також спростовуються показаннми свідка ОСОБА_78 та ОСОБА_84 
		 Суд вважає, що різниця в показаннях свідків щодо марки автомобіля, яким приїжджали ОСОБА_100 , ОСОБА_25 та ОСОБА_21 до ОСОБА_26 , не може бути підставою для виправдання обвинуваченого, оскільки, автомобіль щодо діяння, в якому він обвинувачується, значення не має, дані особи факту приїзду до домоволодіння 29.11.2012 року ОСОБА_26 , а також спілкування з нею та її сином не оспорюють, як і не оспорюють того факту, що син ОСОБА_20 поїхав з ними в м.Христинівка.
		Суд вважає, що показання ОСОБА_4 , що він не надавав номеру телефону ОСОБА_119 та не спілкувався по ньому, не мав його у користуванні, не відповідають дійсним обставинам справи, так як спростовуються показаннями ОСОБА_20 , ОСОБА_113 , а також показаннями свідків ОСОБА_47 та ОСОБА_46 , які були присутні при здійсненні телефонного дзвінка з приводу зняття коштів до ОСОБА_26 29.11.2012 року, показаннми свідка ОСОБА_120 . 
		Показання ОСОБА_4 , що саме ОСОБА_21 спілкувався в приміщенні міліції з ОСОБА_121 з приводу операції з наркотичними засобами, спростовуються показаннями ОСОБА_113 , доказів зацікавленості якого в постановленні того чи іншого рішення по справі, судом не встановлено.
		Суд вважає, що показання свідка ОСОБА_105 з приводу того, що невідомого хлопця 29.11.2012 року привіз один Росада, не спростовують показань свідка ОСОБА_116 , оскільки, свідок ОСОБА_122 показав, що біля лікарні він був приблизно в 10 -11 год, а кошти ОСОБА_21 та ОСОБА_25 намагалися зняти після обіду, про що свідать показання ОСОБА_20 , ОСОБА_116 , ОСОБА_46 та ОСОБА_47 , а також фотоматеріали ( т.2 а.с.169-171), де зображено спробу зняття коштів з картки № НОМЕР_1 .
		Судом не досліджувався листок з номером талефону ( т.2 а.с.43) та технічний запис щодо даних Приватбанку (т.2 а.с.165) на підставі ч.2 ст. ст.89 КПК України, так як дані докази не були відкриті стороною обвинувачення стороні захисту.
		Суд вважає, що протоколи впізнання ОСОБА_4 ( т.2 а.с.189-192; 197-200; 205-208) не можуть бути підставою для обгрунтування обвинувачення, так як вони проведенні з порушенням вимог ч.2 ст.228 КПК України.
		Суд вважає, що поскільки клопотання про проведення перевірки показань ОСОБА_28 та ОСОБА_35 суду щодо здійснення на них тиску під час їх допиту під час досудового слідства, не заявлено, їх показання, дані під час досудового слідства, під час судового розгляду судом не досліджувались і не можуть бути покладені в обгрунтування прийнятого судом рішення, тому підстав для призначення перевірки їх показань під час досудового розслідування саме судом не має, поскільки така перевірка затягне розгляд кримінального провадження (кримінальної справи), а також спростовуються показаннми свідка ОСОБА_120 .
		Суд вважає, що прокурор при розгляді даного кримінального провадження (кримінальної справи) мав право та підстави змінити обвинувачення відповідно до ч.1 ст.338 КК України, так як даною нормою закону не визначено обов`язкової наявності одночасно двох обставин, передбачених ч.1 ст.338 КПК України для зміни обвинувачення.
		Суд вважає за необхідне виключити із пред`явленого обвинувачення вказівку про те, що кошти вимагались та передавались з метою «за не притягнення вищевказаних осіб до кримінальної відповідальності», так як вказана обставина не підтвердилась в ході судового розгляду, оскільки потерпіла вказувала на те, що гроші вона повинна була дати за те, щоб заяву не передали далі.
		Оцінюючи зібрані в справі докази, в їх сукупності, в результаті повного, всебічного та об"єктивного дослідження їх в судовому засіданні, суд вважає, висунуте обвинувачення за ч.3 ст.368 КК україни доведеним. 
		Про правильність кваліфікації дій обвинуваченого саме за ч.3 ст.368 КК України свідчить постанова Верховного Суду України від 28 жовтня 2010 року, в зв`язку з чим пред`явлене обвинувачення ОСОБА_36 не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду, а тому суд вважає за необхідне ОСОБА_4 по обвинуваченню його у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.15, ч.1 ст.190, ч.3 ст.364 КК України, визнати невинуватим та виправдати, в тому числі і в зв`язку із виключенням ч.3 ст.364 КК України Законом України від 21.02.2014 року.
		Суд вважає, що підстав кваліфікувати дії обвинуваченого за ч.3 ст.368 КК України в новій редакції не має відповідно до ч.2 ст.4 КК України, так як дана редакція не пом`якшує відповідальність. 
		Суд вважає, що підстави для розгляду справи з підготовчого засідання спочатку відповідно до ст. 339 КПК України відсутні, так як в даному випадку відсутнє збільшення обсягу пред`явленого обвинувачення, оскільки відсутні дані про вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, а має місце вчинення одного кримінального правопорушення, яке учасники судового розгляду кваліфікують за різними статтями КК України. 
		Суд вважає, що в даному випадку має місце фактичне зменшення обсягу пред`явленого обвинувачення прокурором, оскільки раніше він обвинувачувався у вчиненні двох злочинів, а по зміненому по одному, а тому є підстави для розгляду судом обвинувачення підтриманого потерпілою. 
		Призначаючи обвинуваченому покарання, суд виходить з характеру та ступеня суспільної небезпечності та тяжкості вчиненого злочину, характеристики обвинуваченого, яка за місцем проживання та роботи є позитивною. 
		Обставин, що помякшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
		Враховуючи те, що хоча обвинуваченим і вчинено тяжкий злочин, відсутні обставини, що пом`якшують покарання, разом з тим він раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, має на утриманні малолітню дитину, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, і находить за можливе призначити йому покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без конфіскації майна на підставі ст.77 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинять нового злочину, і виконає покладені на нього обов`язки. Суд вважає, що звільнення від відбування покарання обвинуваченого за даних обставин, відповідає судовій практиці, яка склалася на час прийняття рішення, щодо діянь, сума незаконно отриманих коштів яких становить біля 2000 грн. Суд, підстав для застосування щодо призначеного покарання ст.ст.69,69-1 КК України, не вбачає. Відповідно до вимог ст. 54 КК України засуджена за тяжкий злочин особа, яка має спеціальне звання, може бути позбавлена за вироком суду цього звання. У даній справі суд знаходить підстави для застосування судом зазначеного додаткового покарання, так як наявність спеціального звання капітан міліції, яке було присвоєно засудженому у зв`язку з службою в органах внутрішніх справ, має значення і може бути використано особою у власних цілях. А тому суд вважає необхідним для виправлення винного і попередження нових злочинів реальне застосування додаткового покарання у вигляді з позбавленням права обіймати посади пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих, адміністративно-господарських обов`язків у органах державної влади, правоохоронних та органах місцевого самоврядування. Також з врахуванням відношення винного до вчиненого ним злочину, суд вважає за необхідне призначити іспитовий строк максимального терміну.
		Цивільний позов не заявлявся.
		Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України. 
		Судові витрати по справі відсутні. 
		На підставі наведеного, керуючись ст.ст.368,374 КПК України, суд
		 
		з а с у д и в :
		 
		 ОСОБА_4 визнати невинуватим у вчинені злочинів, передбачених ч.2 ст.15, ч.1 ст.190, ч.3 ст.368 КК України та виправдати. 
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України та призначити  ОСОБА_110  за ч.3 ст.368 КК України покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих, адміністративно-господарських обов`язків у органах державної влади, правоохоронних та органах місцевого самоврядування строком на 3 (три) роки.
		Відповідно до вимог ст.54 КК України позбавити ОСОБА_4 спеціального звання «капітан міліції».
		На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі звільнити, якщо він протягом іспитового строку 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього такі обов"язки:
		-не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи,
		-повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання,
		- періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи. 
		Речовий доказ: 
		-лист з номером телефону, який приєднаний до матеріалів кримінального провадження №12012250260000039, залишити при справі;
		-диск CD-R марки ValuePack з інформацією по тедефлнниз з`єднаннях, який приєднаний до матеріалів кримінального провадження №12012250260000039, залишити при справі ;
		-диск DVD-R марки Digital, з зображення осіб при знятті коштів, який приєднаний до матеріалів кримінального провадження №12012250260000039, залишити при справі. 
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області протягом 30 діб з дня проголошення через Монастирищенський районний суд.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. 
		 
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...