Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/24991/13 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 27.03.2014. Забезпечено надання загального доступу: 27.03.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа №  910/24991/13 17.03.14
		За позовомПублічного акціонерного товариства "Родовід Банк"до Адвокатського об'єднання "Бріарей"провизнання договору про надання правової допомоги від 01.07.2009 недійсним                            
		 Суддя Літвінова М.Є.
		Представники сторін:
		від позивача: Горобець Р.В. - представник за дов.;
		від відповідача: не з'явились.
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Адвокатського об'єднання "БРІАРЕЙ" про:
		1.визнання  недійсним укладений між Публічним акціонерним товариством "Родовід Банк" та Адвокатським об'єднанням "Бріарей" Договір про надання правової допомоги від 01.07.2009 року;
		2.визнання недійсним правочину про надання Адвокатським об'єднанням "Бріарей" Публічному акціонерному товариству "Родовід Банк" правової допомоги (послуг правового характеру) щодо «стягнення заборгованості з ТОВ "БАСКИ ПЛЮС 2004 РІК" та пов'язаних з цим справ", що зафіксовано в Звіті Адвокатського об»єднання "Бріарей" від 10.11.2009 по роботі за дорученням Клієнта по стягненню заборгованості з ТОВ "БАСКИ ПЛЮС 2004 РІК" та пов'язаних з цим справами та Акті прийомки наданих послуг та взаєморозрахунків від 19.11.2009;
		3.встановлення факту набуття у власність Публічним акціонерним товариством "Родовід Банк" предмету іпотеки - земельної ділянки площею 1  135  298 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий №8000000000:78:139:0055 шляхом укладення у справі №44/149-б про банкрутство ТОВ "БАСКИ ПЛЮС 2004 РІК" мирової угоди від 05.11.2009, яка затверджена ухвалою господарського суду міста Києва від 06.11.2009, не було результатом послуг Адвокатського об'єднання "Бріарей", які зазначені в Звіті Адвокатського об»єднання "Бріарей" від 10.11.2009 по роботі за дорученням Клієнта по стягненню заборгованості з ТОВ "БАСКИ ПЛЮС 2004 РІК" та пов'язаних з цим справами та Акті прийомки наданих послуг та взаєморозрахунків від 19.11.2009.
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.12.2013 року, на підставі ст.ст. 64, 65 ГПК України, суддею Мельником В.І. порушено провадження у справі №910/24991/13. Розгляд справи призначений на 09.01.2014 року.
		Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 09.01.2014, у зв'язку з перебуванням судді Мельника В.І. у відпустці, справу №910/24991/13 передано на розгляд судді Літвіновій М.Є.
		Ухвалою від 09.01.2014 справу прийнято до провадження судді Літвінової М.Є., розгляд справи призначено на 22.01.2014.
		Ухвалою від 22.01.2014, на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладений на 05.02.2014.
		Ухвалою від 05.02.2014 відкладено розгляд справи на 26.02.2014.
		У зв'язку із перебуванням судді Літвінової М.Є. у відпустці, розпорядженням в.о.Голови господарського суду міста Києва від 26.02.2014 справа №910/24991/14 передана на розгляд судді Мельнику В.І. 
		Ухвалою від 26.02.2014 справу прийнято до провадження судді Мельника В.І., розгляд справи призначено на 19.03.2014.
		26.02.2014 через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові додаткові пояснення.
		Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 27.02.2014 справу передано на розгляд судді Літвінової М.Є., у зв'язку з її виходом з відпустки.
		Ухвалою від 27.02.2014 справу прийнято до провадження судді Літвінової М.Є., розгляд справи призначено на 17.03.2014.
		17.03.2014 через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові додаткові пояснення по суті спору.
		Представники відповідача в судове засідання не з'явились, поважні причини неявки суду не повідомили, витребувані судом документи не надали, про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.
		У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. 
		Поштові конверти з ухвалами господарського суду міста Києва повернулись з адреси відповідача, яка зазначена у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (долучений до матеріалів справи), з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
		Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті. 
		За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
		В судовому засіданні 17.03.2014, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
		В С Т А Н О В И В:
		01.07.2009 між Адвокатським об'єднанням "Бріарей" та Публічним акціонерним товариством "Родовід Банк" був укладений договір про надання правової допомоги (далі -Договір), за умовами якого, адвокатське об'єднання приймає на себе доручення клієнта про надання правової допомоги на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов'язується сплатити гонорар за надання правової допомоги, а також фактичні витрати, пов'язані з виконанням цього договору в порядку та на умовах визначених в Договорі.
		Правова допомога, що надається адвокатами адвокатського об'єднання за цим договором включає в себе: юридичне супроводження діяльності клієнта; складання юридичних документів; консультація з правових питань; представництво клієнта перед третіми особами, органами влади та управління, правоохоронними органами, в судах та інших органах, які уповноважені за законом розглядати питання, пов'язані з діяльністю клієнта; стягнення простроченої заборгованості на користь клієнта, включаючи досудове врегулювання, судові процедури, представництво інтересів у виконавчому провадженні до кримінальної відповідальності боржників у випадку виявлення ознак вчинення кримінально-карних діянь; інші види правової допомоги за дорученням клієнта (п.2).
		Гонорари та порядок його сплати визначено в додатку №1 до Договору.
		Узгоджений план по роботі з боржниками клієнта наведений в додатку №2 до Договору.
		Перелік адвокатів та їх помічників, які надають правову допомогу клієнту наведений у додатках №4 до Договору.
		Порядок виплати гонорарів адвокатам, які надають правову допомогу клієнту визначений додатком № 6 до Договору.
		Пунктом 4 додатку №5 до Договору, передбачено, що робота за справою кожного з позичальників безпосередньо розпочинається після отримання адвокатами адвокатського об'єднання документів, зазначених в додатку №3 до Договору.
		Пунктами 3.3 та 3.4 додатку №1 до Договору передбачено, що за досягнення кінцевого результату із зарахування грошових коштів позичальника на рахунок клієнта гонорар сплачується у розмірі 10 відсотків від фактично отриманих клієнтом грошових коштів. За досягнення кінцевого результату у вигляді прийняття клієнтом на баланс заставленого майна або отримання клієнтом будь-яких інших активів в рахунок погашення заборгованості гонорар сплачується у розмірі 8 відсотків від оціночної вартості заставленного майна чи активів, за якою вони були прийняті на баланс клієнта.
		Гонорар адвокатам сплачується клієнтом виключно на розрахункові рахунки, відкриті у клієнта ("Родовід Банк"), що передбачено п. 3.6 додатку № 1 до Договору.
		В матеріалах справи наявний звіт відповідача від 10.11.2009, який погоджений від імені позивача тимчасовим адміністратором ОСОБА_3, щодо наданих за Договором юридичних послуг: "Звіт по роботі за дорученням клієнта по стягненню заборгованості з ТОВ "Баски плюс 2004 рік" та пов'язаних з цим справами".
		У звіті відповідач зазначає, що: в результаті проведеної ним роботи, підписано по справі №44/149б про банкрутство ТОВ "Баски плюс 2004 рік" мирову угоду від 05.11.2009, яка затверджена ухвалою господарського суду міста Києва від 06.11.2009, підготовка проектів документів, участь у судових засіданнях, тощо.
		Після затвердження мирової угоди господарським судом міста Києва по справі №43/149б заборгованість по вказаним в п.11 юридичним особам була погашена.
		В результаті роботи у справах зазначених у звіті за обраною клінтом позицією заборгованість позичальників перед клієнтом була погашена шляхом взяття на баланс заставленного майна, а саме земельної ділянки площею 1 135 298 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, договір іпотеки №22.1/66/72/73/74/84/97/219/220/470/499/531/534-3-08, оціночною вартістю 3 770 000 000 грн. без ПДВ.
		Відповідно до акту прийомки наданих послуг та взаєморозрахунків від 19.11.2009, який підписаний сторонами та скріплений печатками, за надану правову допомогу згідно Звіту, який був затверджений клієнтом до підписання цього акту, підлягає сплаті гонорар визначений в п. 5 цього акту у порядку наведеному в таблиці, тобто всього 301 600 000,00 грн.
		Вказаний гонорар в сумі 301 600 000,00 грн. був перерахований позивачем в безготівковому порядку на банківські рахунки відповідача з 19.11.2009 по 16.12.2009, про що свідчать меморіальні ордери, копії яких долучено до матеріалів справи.
		Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначає, що недійсність договору про надання правової допомоги від 01.07.2009 полягає через недотримання процедури державних закупівель при його укладенні, у зв'язку із перевищенням тимчасовим адміністратором ОСОБА_3 наданих йому повноважень. Крім того, позивач зазначає, що недійсність договору від 01.07.2009 полягає у недотриманні вимог добросовісності та розумності.
		Тобто, на думку позивача, спірний Договір укладено тимчасовим адміністратором ОСОБА_3 всупереч інтересам особи, представником якої він не був, всупереч інтересів вкладників банку та держави, з порушенням загальних принципів цивільного права, справедливості, добросовісності та розумності, з порушенням норм закону, що є підставою для визнання правочину недійсним.
		Як свідчать матеріали справи, відповідач не скористався своїм процесуальним правом, заперечень чи пояснень на позов ПАТ "Родовід Банк" суду не надав.
		Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
		Законодавець встановлює, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
		Так, підстави недійсності правочинів передбачені ст. 215 Цивільного кодексу України. 
		Отже, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.06.2009 №580 "Про капіталізацію Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк", Державою прийнято участь в капіталізації ПАТ "Родовід Банк" шляхом придбання акції банку в обмін на облігації внутрішньої державної позики. Після придбання державою в особі Міністерства фінансів України акцій додаткової емісії ПАТ "Родовід Банк" та оформлення корпоративних прав на придбані акції частка держави у статутному капіталі зазначеного банку буде становити 99,972128268 відсотка.
		Стаття 3 Закону України "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", в редакції на червень-липень 2009 року, встановлювала спеціальний порядок здійснення відповідних заходів, який визначався Національним банком України, з урахуванням деяких особливостей, зокрема: "Покупці акцій банку набувають права власності на акції за умови повної оплати їх вартості та фактичного подання рішення про капіталізацію банку та змін до статуту банку до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку для реєстрації випуску акцій".
		Перехід прав власності на акції при проведенні процедури капіталізації банку, відповідно до ст. 3 вказаного Закону, визначався моментом реєстрації випуску акцій.
		В сертифікаті акцій, який наявний в матеріалах справи (код цінного паперу UА4000057103), визначено дату випуску - 24.06.2009.
		Тобто державою в особі Міністерства фінансів України набуто право власності на акції ПАТ "Родовід Банк", які становлять 99,97 % статутного капіталу, з 24.06.2009 (до укладення спірного Договору).
		Частина 2 статті 22 Господарського кодексу України, визначає, що суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів. 
		Господарські товариства згідно із пп.13 п. 2 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 №921 (яке діяло на час укладення спірного договору) (далі - Положення №921), зобов'язані дотримуватись встановленої процедури проведення державних закупівель при закупівлі товарів, робіт, послуг.
		Пункт 5 Положення №921 передбачає, що це Положення застосовується до всіх закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) становить не менше ніж 100 тис. гривень, а робіт - 300 тис. гривень.
		Відповідно до п.п.15 п. 2 Положення №921, послуги - будь-яка закупівля, крім товарів і робіт, включаючи підготовку спеціалістів, забезпечення транспортними засобами та засобами зв'язку, освоєння технологій, наукові дослідження, медичне та побутове обслуговування, поточний ремонт, а також консультаційні послуги. До консультаційних послуг належать послуги, пов'язані з консультуванням, експертизою, оцінкою, підготовкою висновків і рекомендацій.
		Отже, з вищевикладеного слідує, що послуги за спірним Договором, вартість яких перевищує 100 тис. гривень, підпадають під вищенаведене визначення послуг, тому при їх закупівлі позивач повинен був дотримуватись Положення №921 - здійснювати закупівлю відповідних юридичних послуг із застосуванням процедури державних закупівель.
		Всупереч наведеному та Положенню №921, при укладенні оспорюваного Договору процедура державних закупівель не проводилась.
		Відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
		Однією із основних вимог, додержання яких необхідно для чинності правочину, встановлених частиною 2 статті 203 Цивільного кодексу України, є наявність необхідного обсягу дієздатності - особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
		Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ч.1 ст. 92 Цивільного кодексу України).
		Спірний Договір про надання правової допомоги укладений ПАТ "Родовід Банк" в особі тимчасового адміністратора ОСОБА_3, що діяв на підставі статуту та постанови Національного банку України №356 від 17.06.2009 про призначення тимчасового адміністратора.
		У зв'язку з наявністю істотної загрози платоспроможності, постановою Правління Національного банку України від 13.03.2009 №138 "Про призначення тимчасової адміністрації у Відкритому акціонерному товаристві "Родовід Банк" (в подальшому було перейменоване на Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк") до банку було призначено тимчасовий адміністратор Кравець В.М.
		В подальшому, постановою Правління Національного банку України №356 від 17.06.2009, замість ОСОБА_2, тимчасовим адміністратором ВАТ "Родовід Банк" призначено ОСОБА_3
		В додаткових поясненнях від 17.03.2014, позивач посилається на п. 2.2 Договору, який укладений між Національним банком України та фізичною особою-незалежним експертом ОСОБА_3 про здійснення тимчасової адміністрації ВАТ "Родовід Банк" від 17.06.2009 №ГД-Т-295, де зазначено, що тимчасовому адміністратору банку забороняється приймати рішення, які потребують згоди (дозволу) Національного банку України, без його письмової згоди (дозволу).
		Відповідно до п. 2.1.1 вказаного Договору, тимчасовий адміністратор зобов'язується здійснювати процедуру тимчасової адміністрації та повноваження загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) банк, користуватись правами та виконувати обов'язки тимчасового адміністратора відповідно до вимог Закону про банки, Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 №369, інших нормативно-правових актів, що регулюють банківську діяльність.
		В обґрунтування другої підстави недійсності Договору про надання  правової допомоги від 01.07.2009, у зв'язку із перевищенням тимчасовим адміністратором ОСОБА_3 наданих йому повноважень, позивач посилається на порушення тимчасовим адміністратором норм статті 84 Закону України "Про банки та банківську діяльність" (у редакції на час вчинення правочинів), відповідно до якої Національний банк України організовує, координує діяльність тимчасової адміністрації, а також дає вказівки, обов'язкові до виконання тимчасовим адміністратором, п.2.2 Договору від 17.06.2009 №ГД-Т-295, п.5.2 глави 5 розділу VI Положення №369 (у редакції від 22.06.2009), п. 5.2 глави 5 розділу VI, а також п. 5.7 глави 5 розділу V Положення №369 (у редакції від 29.09.2009), оскільки тимчасовому адміністратору було заборонено використовувати кошти банку на потреби не передбачені кошторисом витрат тимчасової адміністрації.
		Крім того, позивач зазначив, що план тимчасового адміністратора (програма фінансового оздоровлення) узгоджувався відповідним підрозділом Національного банку України, а тому в силу ст. 84 Закону України "Про банки та банківську діяльність", а також відповідно до п.п. "а" п. 5.12 глави 5 розділу V, абзац 5, 6 п. 5.11 глави 5 розділу V постанови №369 тимчасовий адміністратор зобов'язаний був виконувати програму фінансового оздоровлення банку.
		Як вбачається з матеріалів справи, програма (план) фінансового оздоровлення ВАТ "Родовід Банк", затверджена наказом тимчасового адміністратора №143 від 15.04.2009 та рішенням комісії комісії Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків №186 від 16.04.2009.
		Згідно з частиною 2 статті 207 ЦК України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
		Відповідно до частини 1 статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
		Слід також зазначити, що припис абзацу першого частини третьої статті 92 ЦК України зобов'язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень. Водночас саме лише порушення даного обов'язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абзац другий частини третьої статті 92 ЦК України). 
		А правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину (стаття 241 ЦК України).
		Наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину (п. 3.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013,  № 11).
		Отже, враховуючи вищенаведені норми та додані до матеріалів справи докази в цілому, суд дійшов висновку, що наведена позивачем обставина щодо перевищення тимчасовим адміністратором ОСОБА_3 наданих йому повноважень, в розумінні частини 2 статті 203 Цивільного кодексу України, при цьому враховуючи норми статті 241 Цивільного кодексу України, не може бути підставою недійсності Договору про надання правової допомоги від 01.07.2009.
		Що стосується пояснень позивача щодо кримінальної справи №1591, яка перебуває у провадженні Шевченківського районного суду міста Києва (судова справа №1-1710/11), суд зазначає, що відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
		З урахуванням наведеного, оспорюваний договір про надання правової допомоги від 01.07.2009 укладений між банком в особі тимчасового адміністратора ОСОБА_3 та Адвокатським об'єднанням "Бріарей", як свідчать матеріали справи та доведено позивачем належним чином, укладено без застосування відповідної процедури державних закупівель, в супереч приписам Положення №921, а тому в силу норм ч. 1 ст.203 та ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підлягає визнанню недійсним з цих підстав.
		Щодо позовних вимог, викладених в пунктах другому та третьому прохальної частини позовної заяви слід зазначити наступне:
		Стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає поняття первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Таким чином, до таких первинних документів також належать  звіт та акт приймання-передачі. 
		Отже, звіт від 10.11.2009 та акт прийомки наданих послуг та взаєморозрахунків від 19.11.2009, були складені на підставі Договору про надання правової допомоги від 01.07.2009, та є його складовою частиною, при цьому слід врахувати, що судом встановлений факт недійсності Договору від 01.07.2009, тому підстав для визнання недійсним правочину про надання Адвокатським об'єднанням "Бріарей" Публічному акціонерному товариству "Родовід Банк" правової допомоги (послуг правового характеру) щодо стягнення заборгованості з ТОВ "БАСКИ ПЛЮС 2004 рік" та пов'язаних з цим справ", що зафіксовано в Звіті Адвокатського об'єднання "Бріарей" від 10.11.2009 по роботі за дорученням клієнта по стягненню заборгованості з ТОВ "БАСКИ ПЛЮС 2004 рік та пов'язаних з цим справами та акті прийомки наданих послуг та взаєморозрахунків від 19.11.2009, враховуючи, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України) немає.
		Як вбачається з матеріалів справи, 13.03.2009 порушено провадження у справі №44/149-б про банкрутство ТОВ "БАСКИ ПЛЮС -2004 РІК".
		В судовому засіданні 06.11.2009 (згідно ухвали суду від 06.11.2009 по справі №44/149-б) розглядались протокол зборів кредиторів боржника, на якому був обраний комітет кредиторів, а також протокол засідання комітету кредиторів, на якому було обрано голову комітету кредиторів боржника в особі ПАТ "Родовід Банк" та прийнято рішення про укладення мирової угоди по цій справі.
		Як слідує із вказаної ухвали, в судовому засіданні розпорядником боржника подано заяву про затвердження наданої на розгляд суду мирової угоди на умовах, що викладені в ній. Оскільки умови наданої мирової угоди відповідають вимогам діючого законодавства України, кредиторами не заявлено заперечень щодо укладення мирової угоди, у суду були підстави для затвердження мирової угоди у наданій редакції та в порядку ст.38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", припинено провадження у справі.
		Отже, ухвалою від 06.11.2009 у справі №44/149-б, суд затвердив мирову угоду, відповідно до якої: 
		"1.Боржник в рахунок виконання зобов'язань забезпечених іпотекою (згідно Договору іпотеки № 22.1/66/72/73/74/84/97/219/220/470/499/531/534/546-3-08 від 27 червня 2008 року, посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 2916) земельної ділянки, площею 113,5298 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 8000000000:78:139:0055 (далі - Земельна ділянка), передає  у власність Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" (Код ЄДРПОУ 14349442) Земельну ділянку, а Публічне акціонерне товариство "РОДОВІД БАНК" приймає її у власність. 
		2.Передача у власність Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" Земельної ділянки здійснюється на підставі пункту 3.2.2. Договору іпотеки №22.1/66/72/73/74/84/97/219/220/470/499/531/534/546-3-08, статей 36 та 37 Закону України "Про іпотеку" за вартістю, що вказана у Звіті про експертну грошову оцінку Земельної ділянки від 28 жовтня 2009 року, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю""Бізнесінвест Консалтинг" (Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності ФДМУ № 7139/08 від 30.05.2008р.) та Фізичною особою підприємцем - ОСОБА_5 (Ліцензія державного агентства земельних ресурсів України на проведення землевпорядних та землеоціночних робіт серія НОМЕР_1 від 16.08.2007р.) станом на 28 жовтня 2009 року (рецензія на Звіт про експертну грошову оцінку Земельної ділянки надана ОСОБА_6, кваліфікаційне свідоцтво оцінувача з експертної грошової оцінки земельних ділянок серія НОМЕР_2 від 01.04.2006р., свідоцтво про реєстрацію в державному реєстрі оцінювачів НОМЕР_3 від 28.01.2005р., Ліцензія державного агентства земельних ресурсів України на проведення землеоціночних робіт серія АВ № 332055 від 04.05.2007р., Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності ФДМУ № 6405/07 від 28.12.2007р.), а саме 3   770   000   000 (три мільярди сімсот сімдесят мільйонів) гривень, без ПДВ.
		3.З передачею Публічному акціонерному товариству "РОДОВІД БАНК" права власності на Земельну ділянку, всі майнові вимоги (заборгованість, проценти, будь-які інші суми та фінансові санкції) Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" до Боржника (за кредитним договором № 22.1/470-КЛТМ-07 від 05.11.2007 року) та зазначених нижче у цьому пункті Мирової Угоди суб'єктів господарювання у сумі 1   897   501 471 (один мільярд вісімсот дев'яносто сім мільйонів п'ятсот одна тисяча чотириста сімдесят одна) гривня 61 копійки є повністю задоволеними. На підставі статті 11 Закону України "Про іпотеку" з передачею у власність Публічному акціонерному товариству "РОДОВІД БАНК" Земельної ділянки, до Боржника переходять всі права вимоги за наступними договорами, забезпеченими Договором іпотеки № 22.1/66/72/73/74/84/97/219/220/470/499/531/534/546-3-08."
		Стаття 1 Закону України "Про іпотеку" дає визначення поняттю іпотека, а саме: вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
		Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (ч. 1 ст.3 Закону).
		У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки (ч. 6 ст. 3 Закону, в редакції від 16.04.2009). 
		У разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше (ч.2 ст.33 Закону).
		Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Під захистом розуміються дії уповноваженої особи, діяльність юрисдикційних органів та осіб, які у передбаченому законом порядку зобов'язані вжити заходів до поновлення порушеного, оспорюваного чи невизнаного цивільного права. 
		Способами захисту цивільних прав та інтересів, згідно зі ст. 16 цього Кодексу, може бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, їхніх посадових і службових осіб. 
		Наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації, встановленого вищевказаними нормами права. Тому, вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, порушення суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов. 
		Відсутність права на позов у матеріальному розумінні тягне за собою ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин. 
		Лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, порушення суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
		Отже, захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення.
		   Розгляд справи господарським судом ґрунтується на принципі диспозитивності, тобто, законом надано право сторонам самостійно розпоряджатися своїми матеріальними та процесуальними правами та враховуючи, що обрання способу захисту порушених прав, визначення предмету і підстав позову, які (в свою чергу) визначають межі судового дослідження, залежить виключно від волевиявлення позивача, суд відмовляє у задоволенні вимог про встановлення факту, які викладені у третьому пункті прохальної частини позовної заяви.
		Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним договору про надання правової допомоги від 01.07.2009 в порядку ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, як такого, що суперечить положенню №921.
		Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ст. 216 Цивільного кодексу України). 
		Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		В порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
		Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
		 
		В И Р І Ш И В:
		1.Позов задовольнити частково.
		2.Визнати недійсним Договір про надання правової допомоги від 01.07.2009, укладеного між Адвокатським об'єднанням "БРІАРЕЙ" (04053, м. Київ, вул. Воровського, 10, оф. 2, код 35649674) та Публічним акціонерним товариством "Родовід Банк" (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, код 14349442).
		3.Стягнути     з Адвокатського об'єднання "БРІАРЕЙ" (04053, м. Київ, вул. Воровського, 10, оф. 2, код 35649674) на користь Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, код 14349442) судовий збір у розмірі 1 147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 коп.).
		4.В іншій частині позовних вимог відмовити.
		5.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		6.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
		Дата підписання повного тексту рішення: 24.03.2014.
		   
		Суддя                                                                                                                                                                              М.Є. Літвінова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...