Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/3866/13 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Спонукання виконати певні дії, що не випливають з договірних зобов’язань.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 27.03.2014. Забезпечено надання загального доступу: 28.03.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа №  910/3866/13 17.03.14
		 
		За позовомПриватне підприємство "Кардинал"ДоФОП - ОСОБА_1ПроЗахист ділової репутації та спростування недостовірної інформації 
		Головуючий суддя Блажівська О.Є.
		Суддя Дупляк О.М.
		Суддя Чебикіна С.О.
		Представники сторін:
		Від позивача - Струк А.І. дов. № 1/14 від 31.01.2014р. до 31.01.2016 р.
		Від відповідача - не з'явився..
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		Приватне підприємство "Кардинал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Фріхост" про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2013 року порушено провадження у справі № 910/3866/13, розгляд справи призначено на 08.04.2013 року.
		05.04.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
		08.04.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про витребування доказів та відкладення розгляду справи.
		08.04.2013 року представники позивача та відповідача у судове засідання з'явились.
		У судовому засіданні представник відповідача передав представнику позивача відзив на позовну заяву.
		У судовому засіданні розглядається клопотання позивача про витребування доказів.
		Представник позивача надав суду усні пояснення щодо заявленого клопотання про витребування доказів.
		Представник відповідача проти клопотання про витребування доказів заперечив.
		Клопотання позивача про витребування доказів буде розглянуто на наступному судовому засіданні.
		У судовому засіданні представник позивача надав суду для огляду оригінали документів по справі.
		У судовому засіданні судом розглянуто клопотання позивача про відкладення розгляду справи.
		Клопотання позивача про відкладення розгляду справи судом задоволено.
		В зв'язку з необхідністю витребування документів по справі, відповідно до ст. 77 ГПК України, судом оголошено перерву до 15.04.2013 на 16:30.
		12.04.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли документи по справі.
		12.04.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшла телеграма про відкладення розгляду справи.
		15.04.2013 року представник позивача у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
		15.04.2013 року представник відповідача у судове засідання з'явився.
		Представник відповідача надав суду усні пояснення по справі.
		Представник позивача надав суду заяву про продовження строку розгляду справи.
		Заяву судом задоволено.
		Раніше заявлене позивачем клопотання від 08.04.2013 року про витребування доказів буде розглянуто на наступному судовому засіданні.
		В зв'язку з неявкою позивача та необхідністю витребування документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2013 року розгляд справи відкладено на 13.05.2013 року.
		13.05.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про призначення судової експертизи.
		13.05.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про зміну предмету позову.
		Розпорядженням від 13.05.2013 року заступника Голови господарського суду міста Києва Джарти В.В., у зв'язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. у відрядженні, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись рішенням зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 р. (протокол №1 від 03.02.2011р.), справу № 910/3866/13 передано для розгляду судді Гумезі О.В.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2013 року справу № 910/3866/13 прийнято до провадження.
		Розпорядженням від 20.05.2013 року заступника Голови Господарського суду міста Києва Джарти В.В. в зв'язку з поверненням судді Блажівської О.Є. з відрядження, справу № 910/3866/13 передано судді Блажівській О.Є.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2013 року справу № 910/3866/13 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 03.06.2013 року.
		30.05.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло повідомлення (про надання юридичних послуг підприємству відповідача).
		01.06.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
		03.06.2013 року представник позивача у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
		03.06.2013 року представник відповідача у судове засідання з'явився.
		Представник відповідача надав суду усні пояснення по справі.
		Клопотання позивача від 08.04.2013 року, про витребування доказів буде розглянуто на наступному судовому засіданні.
		Клопотання позивача від 13.05.2013 року, про призначення судової експертизи буде розглянуто на наступному судовому засіданні.
		Клопотання позивача від 13.05.2013 року, про зміну предмету позову буде розглянуто на наступному судовому засіданні.
		В зв'язку з неявкою позивача та необхідністю витребування документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2013 року розгляд справи відкладено на 20.06.2013 року.
		20.06.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справу третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
		20.06.2013 року представники позивача та відповідача у судове засідання з'явились.
		Представник позивача подане клопотання про залучення до участі у справу третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору підтримав.
		Представник відповідача проти поданого клопотання про залучення до участі у справу третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору заперечив.
		Суд оголошує перерву для дослідження матеріалів справи. Після перерви суд продовжує розгляд справи.
		Клопотання позивача про залучення до участі у справу третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору буде розглянуто на наступному судовому засіданні.
		Клопотання позивача від 08.04.2013 року, про витребування доказів буде розглянуто на наступному судовому засіданні.
		Клопотання позивача від 13.05.2013 року, про призначення судової експертизи буде розглянуто на наступному судовому засіданні.
		Клопотання позивача від 13.05.2013 року, про зміну предмету позову буде розглянуто на наступному судовому засіданні.
		20.06.2013 року у судовому засіданні представник відповідача надав суду заяву про відвід судді.
		20.06.2013 року у судовому засіданні представник відповідача надав суду заяву про відвід судді.
		Суд видаляється до нарадчої кімнати для розгляду заяви про відвід судді. Після нарадчої кімнати, судом винесено ухвалу про відмову в задоволенні заяви про відвід судді.
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку призначити колегіальний розгляд справи.
		20.06.2013 року розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., справу № 910/3866/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Блажівська О.Є. (головуючий суддя), Васильченко Т.В., Марченко О.В.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2013 року справу № 910/3866/13 прийнято до розгляду колегіально, розгляд справи призначено на 24.07.2013 року.
		23.07.2013 року  через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли пояснення по справі.
		23.07.2013 року  через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи по справі та клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
		24.07.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли уточнення до поданих клопотань.
		24.07.2013 року представники позивача та відповідача у судове засідання з'явились.
		Представник позивача надав суду усні пояснення щодо поданих уточнень до клопотань.
		Представник відповідача надав суду усні пояснення щодо клопотання позивача про залучення третьої особи.
		Представник відповідача надав суду усні пояснення по справі.
		Представник позивача просить залишити без розгляду клопотання про витребування доказів від 08.04.2013 року.
		Представник позивача надав суду усні пояснення щодо призначення судової експертизи від 13.05.2013 року.
		Представник позивача надав суду усні пояснення щодо зміни предмету позову від 13.05.2013 року.
		Суд оголошує перерву для дослідження матеріалів справи. Після перерви суд продовжує розгляд справи.
		Представник відповідача щодо заяви про зміну позовних вимог заперечив.
		Представник відповідача надав суду усні пояснення стосовно клопотання позивача про призначення судової експертизи.
		Клопотання позивача про призначення судової експертизи буде розглянуто на наступному судовому засіданні.
		Клопотання про залучення до участі у справу третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача судом задоволено.
		Заяву позивача про зміну предмету позову судом прийнято.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2013 року, розгляд справи відкладено на 15.08.2013 року.
		15.08.2013 року розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва, справу № 910/3866/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Блажівська О.Є. (головуючий суддя), Марченко О.В., Пукшин Л.Г.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2013 року справу № 910/3866/13 прийнято до провадження.
		15.08.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли документи по справі.
		15.08.2013 року представники позивача та відповідача у судове засідання з'явились.
		15.08.2013 року третя особа, у судове засідання не з'явилась. Про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином.
		Представник відповідача надав суду усні пояснення щодо поданих документів.
		Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
		Клопотання про проведення судової експертизи буде розглянуто на наступному судовому засіданні.  
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2013 року, розгляд справи відкладено на 23.09.2013 року.
		Розпорядженням від 23.09.2013 року заступника Голови господарського суду міста Києва Джарти В.В., у зв'язку  з виходом зі складу колегії суддів по справі № 910/3866/13 судді Пукшин Л.Г. через навантаженість сектора 40, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись рішенням зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 р. (протокол №1 від 03.02.2011р.), справу № 910/3866/13 передано на розгляд колегії суддів: Блажівська О.Є. (головуючий суддя), Бондарчук В.В., Марченко О.В.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2013 року справу № 910/3866/13 прийнято до провадження.
		23.09.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи по справі.
		23.09.2013 року представник відповідача у судове засідання з'явився.
		Представник позивача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
		23.09.2103 року  представник відповідача у судовому засіданні надав клопотання про долучення документів  по справі.
		В зв'язку з неявкою позивача та необхідністю витребування документів по справі, відповідно до ст. 77 ГПК України, судом винесено ухвалу про відкладення розгляду справи.
		Головуючий роз'яснює учасникам судового процесу, що відповідно до  п.п.3.9.1,3.18 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18, у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, ухвала представникам сторін присутнім в судовому засіданні не надсилається, однак вони не позбавлені права звернутися з клопотанням про отримання копії даної ухвали нарочно.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2013 року, розгляд справи відкладено на 28.10.2013 року.
		28.10.2013 року представник позивача та відповідача у судове засідання з'явились.
		Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
		28.10.2013 року представник позивача надав суду усні пояснення по справі.
		Представник відповідача у судовому засіданні надав суду усні пояснення по справі.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2013 року розгляд справи відкладено на 20.11.2013 року.
		20.11.2013 року представник позивача та відповідача у судове засідання з'явився.
		20.11.2013 року представник третьої особи  у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
		Представник позивача у судовому засіданні надав суду усні пояснення по справі.
		Представник відповідача надав суду усні пояснення по справі.
		Представник позивача у судовому засіданні заявив усне клопотання про заміну відповідача Приватного підприємства "Фріхост" на ФОП - ОСОБА_1
		Клопотання про заміну відповідача судом задоволено.
		Згідно ст. 24 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд за наявності достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за власною ініциативою до участі у справі іншого відповідача.
		Згідно Постанови № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року  Пленуму Вищого господарського суду, пункту 1.3. Господарський суд за клопотанням сторони або за своєю ініціативою має право до прийняття рішення залучити до участі у справі іншого відповідача, якщо у спірних правовідносинах він виступає або може виступати як зобов'язана сторона.
		Заміна первісного відповідача належним відповідачем допускається лише за згодою позивача, яка має бути викладена в його письмовій заяві чи зафіксована в протоколі судового засідання
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2013 року розгляд справи відкладено на 15.01.2014 року.
		15.01.2014 року розпорядженням  Голови Господарського суду міста Києва Князькова В.В., у зв'язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. у відпустці та судді Марченко О.М. на лікарняному, справу № 910/3866/13, передано для  розгляду колегії суддів у складі : Грєхова О.А. (головуючий), суддя Бондарчук В.В., суддя Цюкало Ю.В.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2014 року справу № 910/3866/13 прийнято до розгляду колегіально та призначено до розгляду на 03.02.2014 року.
		20.01.2014 року Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва Бойко Р.В., у зв'язку  з поверненням судді Блажівської О.Є. з відпустки, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись рішенням зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 р. (протокол №1 від 03.02.2011р.), справу № 910/3866/13 передано на розгляд колегії суддів: Блажівська О.Є. (головуючий суддя), Бондарчук В.В., Цюкало Ю.В.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2014 року справу №910/3866/13 прийнято до колегіального розгляду.
		03.02.2014 року Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва  Бойко Р.В., у звязку з перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному, справу № 910/3866/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Гумега О.В. (головуючий), суддів: Бондарчук В.В., Дупляк О.М.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2014 року справу № 910/3866/13 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 19.02.2014 року.
		17.02.2014 року розпорядженням  Голови Господарського суду міста Києва Князькова В.В., у зв'язку з виходом судді Блажівської О.Є. з лікарняногота перебуванням судді Бондарчук В.В. у відрядженні, справу № 910/3866/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Блажівська О.Є. (головуючий), суддів: Чебикіна С.О., Дупляк О.М.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2014 року справу № 910/3866/13 прийнято до провадження.
		Судове засідання призначене на 19.02.2014 р. не відбулось у зв'язку зі збоєм в роботі комп'ютерної мережі та роботі АРМ "Діловодство спеціалізованого суду".
		17.03.2014 року представник позивача у судове засідання з'явився.
		17.03.2014 року представник відповідача  у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
		Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. 
		Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87  ГПК.
		За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
		У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
		Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
		Представник позивача у судовому засіданні надав суду письмові пояснення по справі.
		Представник позивача надав суду усні пояснення по суті справи, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
		Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
		В судовому засіданні 17.03.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.
		Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач в позовній заяві зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_12 року в всесвітній мережі Інтернет на інтернет-сайті ІНФОРМАЦІЯ_8, було опубліковано статтю "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7. 
		ІНФОРМАЦІЯ_13 року текст зазначеної статті за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7  був змінений на інший.
		У оспорюваних статтях йде мова про карнизи під торговельною маркою "Кардинал". Позивач зауважив, що опубліковані статті, містять неправдиві та/або оманливі твердження щодо товару, який виготовляє та реалізовує позивач. А саме, у розміщених статтях відповідач звинувачує позивача у виготовленні неякісного товару, вказує при цьому, що товар є схожим до якісного товару, що виготовляється в Польщі, проте товар, що виготовляє позивач є неякісним, зокрема, труби карнизів не є міцними, покриття фарби є неякісним та не відміну від карнизів виробництва Польщі, на які дуже схожий товар, що виробляється Позивачем,  швидше тускніє та злазить, строк використання такого товару є недовгим, а також зазначає, що кільця на цих карнизах  витирають трубу, облазить покраска наконечників, крючки відриваються.
		Така інформація, на думку позивача, завдає значної шкоди діловій репутації позивача, як виробника зазначеного товару - карнизів під торговою маркою "Кардинал".
		Як стверджує позивач, відомості, поширені в зазначеній статті, не відповідають дійсності та принижують ділову репутацію позивача. 
		ПП "Фріхост" у відзиві на позов заперечує проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що він не є власником вказаного веб-сайту та  не розміщував зазначену статтю на сайті ІНФОРМАЦІЯ_8, оскільки ПП "Фріхост" надає лише послуги іншим особам щодо доступу до цих ресурсів, зокрема, надає послуги хостингу, тобто надання веб-ресурсів для розміщення (хостингу) програмних додатків і надання веб-послуг з доставки програмних додатків. Та у відповідності до п. 1.3.3. Публічної оферти ПП "Фріхост" не має права володіння на зареєстровані для клієнтів доменні імена і не претендує на нього, за умови внесення відповідної плати.
		А також зазначив, що згідно доступних йому даних, ресурс за веб адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 було надано наступній особі - ПІП: ІНФОРМАЦІЯ_4 Домен користувача знаходиться на віртуальному сервері, який оформлений на - ПІП: ОСОБА_1, адреса: АДРЕСА_1, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_4 ІПН: НОМЕР_1 та надав банківську виписку і платіжні доручення щодо сплати останнім грошових коштів за домен ІНФОРМАЦІЯ_8.
		Згідно витягу з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 03.07.2013 року №16743632 ОСОБА_1 за індивідуальним податковим номером НОМЕР_1 є фізичною особою-підприємцем. Види діяльності: 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту.
		Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд замінив відповідача у даній справі, а саме Приватне підприємство "Фріхост" на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1.
		Також ПП "Фріхост" у відзиві на позовну заяву зазначило, що інформація від ІНФОРМАЦІЯ_12 року на ресурсі: ІНФОРМАЦІЯ_7 змінена ІНФОРМАЦІЯ_13 року.
		Крім того, позивачем до матеріалів справи доданий електронний лист від ПП "Фріхост" від 07.03.2013 року, яким останній повідомив, що клієнт, на потужностях якого розміщується даний сайт, видалив вказану інформацію.
		Проте, позивач надає до матеріалів справи скріншот з інтернет-сторінки ІНФОРМАЦІЯ_7, відповідно до якої інформація "ІНФОРМАЦІЯ_10" була змінена ІНФОРМАЦІЯ_13 р. на: " ІНФОРМАЦІЯ_11"
		Враховуючи зазначене, позивач подав заяву про зміну предмета позову, яка прийнята судом та згідно якої позивач просив визнати інформацію про карнизи, виготовлені ПП "Кардинал" під торговою маркою "Кардинал" від ІНФОРМАЦІЯ_13 року, що була поширена через мережу інтернет на веб-сторінці ІНФОРМАЦІЯ_7 наступного змісту: "ІНФОРМАЦІЯ_10 Этот производитель копия польского производителя Martin Decor и Sun Deco. Находятся данная фирма во Львове, и не имеет склада карнизов в Киеве, занимается только оптовыми продажами карнизов для бизнесменов маленького уровня (мини-магазины, рынки, лотки). Чем же отличается Кардинал от Мартина? Отличие только в качестве, в сроках службы и цене, визуально очень похожи. Сначала о качестве, наверное просто понять что хорошее дешевым не бывает, эта фраза подходит для качества кардинала. Украинский производитель имитирует визуально кованные карнизы с Польши, визуально отличие есть в первую очередь неточностью линий, не четкость рисунка, покраски. Кстати, о покраске, данные карнизы Cardinal, имеют красивое название, а вот о красоте окраски не позаботились, оно действительно покрашенное, по сравнению с гальваническим покрытием Мартин Декора. Отличие данных вариантов в том что краска сама по себе со временем тускнеет и облазит, а вот гальваническое покрытие остается неизменным очень долго. Что касается самого важного элемента карниза ТРУБЫ, так скажем мягко, она гибкая. На качество труб обращайте внимание в первую очередь, она должна быть прочной, что бы не провисали шторы. Сроки службы таких карнизов соответственно не велики, кольца вытирают трубу, облазит покраска наконечников, и отрываются крючки. При выборе карнизов металлических, обращайте внимание на качество, на производителя. Многие интернет магазины карнизов продают Кардинал, по цене чють ниже польського производства, но это чють уже существенно отличается на качестве. Хотя не озвучивают что это не Польша. Мы же завозим только проверенные и качественные карнизы для штор, а не перекупаем как делают это наши основные конкуренты, которые копируют с нашего сайта описание, идеи, и фотографии. Нам конечно приятно быть примером для подрожания, но это должно быть в меру. Иногда даже смешно, как за нашими новинками следят, и себе добавляют)). Что касается цен, так это все просто. В условиях кризиса мы стараемся приобретать материалы по более низкой цене однако, все же желание получить качественный товар остаётся всегда, так как это долголетие службы приобретённого изделия и конечно же экономия финансовых средств. Купить качественные карнизы Вы можете у нас на складе. В случае необходимости мы можем доставить оптовые партии по всей территории Украины. Ваш заказ в кратчайшие сроки будет рассмотрен и выполнен. Мы не на сколько богаты что бы покупать дешевые вещи, прислушайтесь к этим словам! Это не антиреклама карнизам кардинал, это то что сейчас творится на рынке карнизов в Украине, некоторые магазины продают аналоги проверенных брэндов и просто обманывают покупателей. Лучше купить карниз на десятки лет, чем менять его каждые три года!» - недостовірною та такою що порушує особисте немайнове право позивача на недоторканість ділової репутації; зобов'язати відповідача припинити дії, пов'язані з розміщенням інформації датованої ІНФОРМАЦІЯ_13 року, що міститься на веб-сторінці ІНФОРМАЦІЯ_7; зобовязавти відповідача спростувати недостовірну інформацію про ПП "Кардинал" аналогічним способом - шляхом поширення через мережу інтернет, а саме сторінку офіційного інтернт-сайту ІНФОРМАЦІЯ_9, що належить відповідачу  ІНФОРМАЦІЯ_7 інформацію наступного змісту: "СПРОСТУВАННЯ. Шановні користувачі! Ми спростовуємо недостовірну інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_13 року на сторінці ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо якості карнизів, виготовлених Приватним підприємством «Кардинал» під торговою маркою «Кардинал» (свідоцтво на знак для товарів і послуг № 129656), визнаємо відповідність стельових та трубчастих карнизів, виготовлених Приватним підприємством «Кардинал» під торговою маркою «Кардинал» патентам на промисловий зразок №№ 19797, 19984, 19985, 19986, 19987, 19988 від 25.02.2010р. відповідно, а також визнаємо той факт, що вищевказані не є аналогами карнизів будь-яких польських виробників, в тому числі Martin Decor і Sun Deco".; та стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 100000 грн.
		Згідно наданих позивачем письмових пояснень до позовної заяви, позивач підтримав позовні вимоги до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 з урахуванням заяви про зміну предмету позову.
		Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав. 
		Позивач зазначає, що інформація, яка викладена в даній статті є необґрунтованою та безпідставною, жодними доказами не підтверджена і не доведена.
		На підтвердження недостовірності інформації, викладеної відповідачем у зазначених статях, позивач посилається на те, що на товар, що ним виготовляється під торговою маркою "Кардинал", а саме карнизи, позивачем отримані відповідні патенти на промислові зразки,  а саме № 19797 "Карниз алюмінієвий"; № 19984 "Карниз трубчастий"; №19985 "Карниз трубчастий"; № 19986 "Карниз трубчастий"; № 19987 "Карниз стельовий"; № 19988 "Карниз стельовий". Позивач також є власником свідоцтва України на знак для товарів і послуг "Cardinal" №129656 від 11.10.2010 року.
		Окрім того, позивачем також отримані Висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 01.04.2010 р. № 05.03.02-04/21439 "Профіль ПВХ з стрічкою для віконного карнизу", від 25.01.2012 р. № 05.03.02-07/4320 "Зміна № 1 до Технічних умов "Карнизи з полівінілхлориду"; від 17.03.2010  р. № 05.03.02-07/16712  "Технічні умови "Карнизи з полівінілхлориду"; від 25.01.2012 р. № 05.03.02-07/4322 "Зміна № 2 до Технічних умов "Елементи підвісні карнизів"; від 04.07.2007 р. № 05.03.02-07/33121 "Зміна № 1 до Технічних умов "Елементи підвісні карнизів"; від 25.01.2012 р . № 05.03.02-07/4323 "Зміна № 2 до Технічнимх умов "Карнизи"; від 04.07.2007 р. № 05.03.02-07/33122 "Зміна № 1 до Технічнимх умов "Карнизи"; від 01.08.2012 р. № 05.03.02-04/80490 "Карнизи, елементи підвісні карнизів". Засвідчені належним чином копії вище перелічених документів залучено до матеріалів справи.
		Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України  доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		Відповідно до ст. 94 ЦК України  юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.
		Відповідно до ч. 1 ст. 200 ЦК України, інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.
		Відповідно до ст. 1 Закону України "Про інформацію"  під інформацією закон розуміє будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, під документом - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.
		Кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб (ст. 5 Закону України "Про інформацію").
		Частиною 1 статті 7 закону України "Про інформацію"  визначено, що право на інформацію охороняється законом.
		Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію (ч. 2 ст. 7 закону України "Про інформацію") .
		Згідно зі ст. 14 Закону України "Про інформацію" поширенням інформації є розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації. 
		Згідно зі ст. 34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
		Статтею 32 Конституції України  встановлено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.   
		Відповідно до приписів ч. 1 ст. 91 ЦК України  юридична особа, здатна мати такі ж права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.
		Згідно з ст. 201 ЦК України  особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім'я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
		Частиною 1 статті 94 ЦК України  передбачено право юридичної особи на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 ЦК України.
		Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 р. "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" передбачено, що під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. 
		Отже, виходячи з вищевикладеного, поширенням інформації є доведення її до відома третьої особи у будь-який спосіб. 
		Відповідно до інформаційного листа Вищого Господарського Суду України від 28 березня 2007 року № 01-8/184 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію" ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування, та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг. Приниженням ділової репутації суб'єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської· (підприємницької) діяльності у зв'язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів.
		          В п. 8 інформаційного листа Вищого Господарського Суду України від 28 березня 2007 року № 01-8/184 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію" зазначено, що у вирішенні відповідних спорів господарським судам необхідно виходити з того, що недостовірність негативної інформації є правовою презумпцією.
		          Згідно з ч. 3 ст. 277 Цивільного кодексу України, негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.  
		          Згідно з п. 13 Інформаційного листа у разі розміщення інформації в мережі Інтернет у вигляді, доступному для публічного ознайомлення, особа, чиї права та законні інтереси, порушені її поширенням, може подавати відповідні позовні вимоги до власника веб-сайту, на якому розміщена ця інформація. 
		          Якщо інформацію, яка завдає шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання, було розповсюджено на Інтернет-сайті (хоча б і не зареєстрованому як засіб масової інформації) і судом встановлено, що така інформація не відповідає дійсності, то згідно з судовим рішенням її має бути спростовано на тому ж самому Інтернет-сайті з додержанням вимог, визначених частинами третьою - шостою статті 37 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні".
		Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України №1 від 27.02.2009 року "Про судову практику про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта.
		Якщо автор поширеної інформації невідомий, або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.
		Власником домену ІНФОРМАЦІЯ_8 є відповідач.
		У п. 8 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28 березня 2007 року № 01-8/184 "Про деякі питання   практики застосування господарськими судами законодавства про   інформацію"  зазначено, що за змістом приписів ст. 91 ЦК України  право на спростування недостовірної інформації, передбачене ст. 277 ЦК України, належить не лише   фізичним,   але й   юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб'єкта (підприємця).
		Таким чином, юридична особа, так само як і фізична особа, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦК України  та право на недоторканість ділової репутації відповідно до ч. 1 ст. 299 ЦК України.
		Згідно ч. 5 п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи"  недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Згідно з ст. 34 ГК України  дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних із особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.
		Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України "Про інформацію"  оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму   Верховного   Суду   України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи"  зазначено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
		Відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦК України  спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.
		Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила (ч. 6 ст. 277 ЦК України).
		Спростування недостовірної інформації відповідно до ч. 7 ст. 277 ЦК України  здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
		З проведеного аналізу опублікованих відповідачем статей, суд дійшов висновку, що викладена в статтях недостовірна інформація не являється оціночними судженнями, а є по своїй суті фактичним твердженням.
		За твердженнями позивача, на час розгляду справи в суді та вирішення спору по суті, оспорювана стаття і надалі розміщена на вищезазначеній веб-сторінці. При цьому, позивач зазначає, що оскільки автор оспорюваної статті невідомий і відповідачем не надано з цього приводу жодної інформації, то фізична особа-підприємець ОСОБА_1, як власник домену ІНФОРМАЦІЯ_8, на якому розміщено зазначену статтю є належним відповідачем у даній справі, про що також зазначено в п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України №1 від 27.02.2009 року "Про судову практику про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи".
		За таких обставин, оскільки відповідач не виконав покладеного на нього обов'язку доведення, що поширена інформація є достовірною, враховуючи той факт, що позивач надав докази недостовірності поширеної інформації, а поширена інформація не являється оціночним судженням, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині: визнання інформації, викладеної у статті: "ІНФОРМАЦІЯ_10" недостовірною.
		Тому, враховуючи наявність в мережі інтернет статті, яка містить недостовірну інформацію та продовжує порушувати особисті немайнові права позивача, зокрема негативно впливають на ділову репутацію позивача, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача в частині: - зобов'язання Відповідача припинити дії, пов'язані з розміщенням інформації від ІНФОРМАЦІЯ_13 року, що міститься на веб сторінці ІНФОРМАЦІЯ_7 та зобов'язати відповідача спростувати недостовірну інформацію про ПП "Кардинал" аналогічним способом - шляхом поширення через мережу інтернет, а саме сторінку офіційного інтернт-сайту ІНФОРМАЦІЯ_9, що належить відповідачу  ІНФОРМАЦІЯ_7  інформацію наступного змісту: "СПРОСТУВАННЯ. Шановні користувачі! Ми спростовуємо недостовірну інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_13 року на сторінці ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо якості карнизів, виготовлених Приватним підприємством «Кардинал» під торговою маркою «Кардинал» (свідоцтво на знак для товарів і послуг № 129656), визнаємо відповідність стельових та трубчастих карнизів, виготовлених Приватним підприємством «Кардинал» під торговою маркою «Кардинал» патентам на промисловий зразок №№ 19797, 19984, 19985, 19986, 19987, 19988 від 25.02.2010р. відповідно, а також визнаємо той факт, що вищевказані не є аналогами карнизів будь-яких польських виробників, в тому числі Martin Decor і Sun Deco".
		Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача відшкодувати позивачу моральну шкоду, спричинену поширенням недостовірної інформації в розмірі 100000 грн., суд відзначає наступне.
		Згідно п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи"  способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди.
		Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, судам необхідно враховувати роз'яснення, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"  (зі змінами, внесеними постановою від 27 лютого 2009 року N 1).
		Крім того, при визначенні розміру моральної шкоди судам слід виходити із засад справедливості, добросовісності та розумності. При цьому визначений розмір грошового відшкодування має бути співмірний із заподіяною шкодою і не повинен призводити до припинення діяльності засобів масової інформації чи іншого обмеження свободи їх діяльності.
		Відповідно до пункту 4 частини другої статті 23 ЦК  моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи, тому вимога про відшкодування моральної шкоди може бути заявлена самостійно, якщо, наприклад, редакція засобу масової інформації добровільно опублікувала спростування, яке задовольняє позивача. Ця обставина повинна враховуватися судом при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди.
		Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. 
		Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. 
		Відповідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. 
		Ці дані встановлюються такими засобами: 
		- письмовими і речовими доказами , висновками судових експертів; 
		- поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.    
		Частиною 2 ст. 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. 
		Згідно ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. 
		Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. 
		Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 
		Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (ч. 1 ст. 43 ГПК України).
		Позивач в обґрунтування заявленої вимоги про стягнення 100000 грн. моральної шкоди зазначає лише про зменшення товарообороту в грудні 2012 року у порівнянні з листопадом 2012 року, разом з тим належних та допустимих доказів завдання відповідачем позивачу моральної шкоди в розмірі 100000 грн. розміщенням неправдивої інформації через мережу Інтернет не доведено, а показники що свідчать про зменшення товарообороту в грудні 2012 року не ставляться в залежність від визначення розміру моральної шкоди. 
		В даному випадку відповідач належними та допустимими доказами не довів завдання розміщенням неправдивої інформації про ПП "Кардинал" через мережу Інтернет відповідачем моральної шкоди в розмірі 100000,00 грн., а відтак суд відмовляє в цій частині позивних вимог.
		Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог. 
		Як вбачається з поданої позовної заяви позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру.
		Згідно п. 2.11 Постанови пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу", якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
		Таким чином, належна до сплати сума судового збору за три вимоги немайнового характеру становить 3441,00 грн.
		Відповідно платіжного доручення № 69 від 22.02.2013 року позивачем сплачено судовий збір лише в розмірі 3341,00 грн.
		Суд приходить до висновку достягнути з позивача недоплачену суму судового збору в розмірі 100,00 грн. 
		Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на позивача та відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог. 
		На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
		ВИРІШИВ:
		1. Позовні вимоги задовольнити частково. 
		2. Визнати інформацію про карнизи, виготовлені Приватним підприємством "Кардинал" (81085, Львівська обл., Яворівський р-н, с. Рясне-Руське, вул. Джередьна, 8, ідентифікаційний код 32790009) під торговою маркою "Кардинал" від ІНФОРМАЦІЯ_13 року, що була поширена через мережу Інтернет на веб-сторінці ІНФОРМАЦІЯ_7  наступного змісту: "ІНФОРМАЦІЯ_10 Этот производитель копия польского производителя Martin Decor и Sun Deco. Находятся данная фирма во Львове, и не имеет склада карнизов в Киеве, занимается только оптовыми продажами карнизов для бизнесменов маленького уровня (мини-магазины, рынки, лотки). Чем же отличается Кардинал от Мартина? Отличие только в качестве, в сроках службы и цене, визуально очень похожи. Сначала о качестве, наверное просто понять что хорошее дешевым не бывает, эта фраза подходит для качества кардинала. Украинский производитель имитирует визуально кованные карнизы с Польши, визуально отличие есть в первую очередь неточностью линий, не четкость рисунка, покраски. Кстати, о покраске, данные карнизы Cardinal, имеют красивое название, а вот о красоте окраски не позаботились, оно действительно покрашенное, по сравнению с гальваническим покрытием Мартин Декора. Отличие данных вариантов в том что краска сама по себе со временем тускнеет и облазит, а вот гальваническое покрытие остается неизменным очень долго. Что касается самого важного элемента карниза ТРУБЫ, так скажем мягко, она гибкая. На качество труб обращайте внимание в первую очередь, она должна быть прочной, что бы не провисали шторы. Сроки службы таких карнизов соответственно не велики, кольца вытирают трубу, облазит покраска наконечников, и отрываются крючки. При выборе карнизов металлических, обращайте внимание на качество, на производителя. Многие интернет магазины карнизов продают Кардинал, по цене чють ниже польського производства, но это чють уже существенно отличается на качестве. Хотя не озвучивают что это не Польша. Мы же завозим только проверенные и качественные карнизы для штор, а не перекупаем как делают это наши основные конкуренты, которые копируют с нашего сайта описание, идеи, и фотографии. Нам конечно приятно быть примером для подрожания, но это должно быть в меру. Иногда даже смешно, как за нашими новинками следят, и себе добавляют)). Что касается цен, так это все просто. В условиях кризиса мы стараемся приобретать материалы по более низкой цене однако, все же желание получить качественный товар остаётся всегда, так как это долголетие службы приобретённого изделия и конечно же экономия финансовых средств. Купить качественные карнизы Вы можете у нас на складе. В случае необходимости мы можем доставить оптовые партии по всей территории Украины. Ваш заказ в кратчайшие сроки будет рассмотрен и выполнен. Мы не на сколько богаты что бы покупать дешевые вещи, прислушайтесь к этим словам! Это не антиреклама карнизам кардинал, это то что сейчас творится на рынке карнизов в Украине, некоторые магазины продают аналоги проверенных брэндов и просто обманывают покупателей. Лучше купить карниз на десятки лет, чем менять его каждые три года!» - недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право Приватного підприємства "Кардинал" (81085, Львівська обл., Яворівський р-н, с. Рясне-Руське, вул. Джередьна, 8, ідентифікаційний код 32790009) на недоторканність ділової репутації.
		3. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) припинити дії, пов'язані з розміщенням інформації наступного змісту: «ІНФОРМАЦІЯ_11», датованої ІНФОРМАЦІЯ_13, що міститься на веб-сторінці ІНФОРМАЦІЯ_7.
		4. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) спростувати недостовірну інформацію про Приватне підприємство "Кардинал"  (81085, Львівська обл., Яворівський р-н, с. Рясне-Руське, вул. Джередьна, 8, ідентифікаційний код 32790009) аналогічним способом - шляхом поширення через мережу Інтернет, а саме сторінку офіційного інтернет-сайту ІНФОРМАЦІЯ_9, що належить  Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) ІНФОРМАЦІЯ_7 інформації наступного змісту: "СПРОСТУВАННЯ. Шановні користувачі! Ми спростовуємо недостовірну інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_13 року на сторінці ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо якості карнизів, виготовлених Приватним підприємством «Кардинал» під торговою маркою «Кардинал» (свідоцтво на знак для товарів і послуг № 129656), визнаємо відповідність стельових та трубчастих карнизів, виготовлених Приватним підприємством «Кардинал» під торговою маркою «Кардинал» патентам на промисловий зразок №№ 19797, 19984, 19985, 19986, 19987, 19988 від 25.02.2010р. відповідно, а також визнаємо той факт, що вищевказані не є аналогами карнизів будь-яких польських виробників, в тому числі Martin Decor і Sun Deco".
		5. В іншій частині позовних вимог відмовити.
		6. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства "Кардинал"  (81085, Львівська обл., Яворівський р-н, с. Рясне-Руське, вул. Джередьна, 8, ідентифікаційний код 32790009) 3441 (три тисячі чотириста сорок одну) грн.. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
		7. Стягнути з Приватного підприємства "Кардинал" (81085, Львівська обл., Яворівський р-н, с. Рясне-Руське, вул. Джередьна, 8, ідентифікаційний код 32790009) в доход Державного бюджету України  100 (сто) грн. 00 коп. судового збору недоплаченого за вимогу немайнового характеру.
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.                    
		Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
		Повний текст рішення складено 24.03.2014 року.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                                  О.Є. Блажівська 
		 
		 
		Суддя                                                                                                        О.М. Дупляк 
		 
		 
		Суддя                                                                                                        С.О. Чебикіна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...