Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6-55391св13 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 28.03.2014. Забезпечено надання загального доступу: 28.03.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Ухвала іменем україни 26   березня   2014   року                                                                             м. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах
		Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
		 
		головуючого Писаної Т.О.,  суддів:Леванчука А.О.,Маляренка А.В., Нагорняка В.А.,Юровської Г.В., 
		розглянувши у судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором; за зустрічним позовом ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», третя особа - ОСОБА_6, про припинення договору поруки за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 13 серпня 2013 року та рішення апеляційного суду Полтавської області від 04 грудня 2013 року, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на рішення апеляційного суду Полтавської області від 04 грудня 2013 року,
		 
		в с т а н о в и л а:     
		У лютому 2013 року Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») звернулося до суду із вказаним позовом в обґрунтування якого зазначило, що 20 грудня 2007 року між банком та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір 
		№ МБИ 18-07/2 згідно з умовами якого останній отримав кредит у розмірі 
		400 тис. грн зі сплатою 16 % річних, строком повернення до 20 грудня 
		2022 року.
		                              На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 20 грудня 2007 року між банком, ОСОБА_6 та 
		ОСОБА_8, ОСОБА_7 було укладено тристоронні договори поруки, за якими ОСОБА_8, ОСОБА_7, у разі невиконання зобов'язань за кредитним договором, солідарно відповідають з боржником.
		                              ОСОБА_6 своїх зобов'язань за кредитним договором не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 777 681 грн 52 коп., що складається із: заборгованості за кредитом − 25 675 грн, заборгованості зі сплати відсотків - 84 685 грн 28 коп., суми кредиту, що підлягає достроковому поверненню, - 363 623 грн 36 коп., пені - 303 696 грн 92 коп., яку позивач і просив стягнути  солідарно з відповідачів. 
		                              У березні 2013 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 звернулися до суду із зустрічною позовною заявою про припинення договорів поруки. В обґрунтування позовних вимог зазначили, що позивачем за первісними позовом пропущено передбачений договором строк звернення з вимогою до них як поручителів, а також позивачем було змінено зобов'язання без згоди поручителів, зокрема збільшено процентну ставку, що призвело до збільшення обсягу їх відповідальності. За таких обставин просили визнати договори поруки  припиненими.
		                              Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 13 серпня 2013 року позов ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» задоволено частково. Стягнуто солідарно зі ОСОБА_6, ОСОБА_8 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором № МБИ 18-07/2 від 20 грудня 2007 року у розмірі 777 681 грн 52 коп.
		                              Вирішено питання про розподіл судових витрат. 
		В іншій частині позову відмовлено. 
		Зустрічний позов ОСОБА_7, ОСОБА_8 задоволено частково. 
		Припинено договір поруки за додатковою угодою № 1 від 03 вересня 2008 року до договору поруки № МБИ-18-07/2-П2 від 20 грудня 2007 року, укладеного зі ОСОБА_7 В іншій частині позову відмовлено.
		Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 04 грудня 
		2013 року рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_8 заборгованості за кредитним договором скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позву в цій частині відмовлено. Скасовано рішення також у частині відмови ОСОБА_8 у задоволенні її зустрічного позову про припинення договору поруки, ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення позову, визнано договір поруки № МБИ-18-07/2-П1, укладений з ОСОБА_8 припиненим. В іншій частині рішення залишено без змін.
		Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення апеляційного суду, рішення суду першої інстанції залишити в силі.                     
		У касаційній скарзі ОСОБА_6 просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. 
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» підлягає задоволенню, а касаційна скарга ОСОБА_6 − частковому задоволенню на таких підставах.
		Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Зазначеним вимогам рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.
		Частково задовольняючи позовні вимоги, ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» виходив з того, що підставами для задоволення є порушення відповідачем ОСОБА_6 зобов'язання відповідно до ст. 610 ЦК України, а відповідач ОСОБА_8 зобов'язана відповідати перед банком за повне та своєчасне виконання боржником умов кредитного договору солідарно з боржником.
		Частково задовольняючи зустрічний позов, суд першої інстанції з висновком якого в цій частині погодився і апеляційний суд, виходив з того, що оскільки судово-почеркознавчою експертизою № 294 від 08 липня 2013 року встановлено, що підпис у додатковій угоді № 1 від 03 вересня 
		2008 року до договору поруки № МБИ-18-07/-П1 від 20 грудня 2007 року, виконано від імені ОСОБА_7 іншою особою, тому така угода є недійсною. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_8 було відмовлено за безпідставністю.                      
		Такі висновки є обґрунтованим та відповідають матеріалам справи. 
		Апеляційний суд, ухваливши нове рішення про відмову в задоволенні позову банку до ОСОБА_8 як солідарного боржника, виходив із того, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення з вимогою до ОСОБА_8 від дня настання строку виконання зобов'язання, який був змінений позивачем пред'явленням вимоги про дострокове повернення кредиту, вимоги до ОСОБА_8 як до поручителя щодо виконання зобов'язання не пред'явив, за таких обставин відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України дійшов висновку про те, що порука є припиненою. 
		Проте з таким висновком апеляційного суду погодитись не можна з наступних підстав.
		Судами встановлено, що 20 грудня 2007 року між банком та ОСОБА_6 укладено кредитний договір № МБИ 18-07/2 згідно з умовами якого останній отримав кредит у розмірі 400 тис. грн зі сплатою 16 % річних, строком повернення до 20 грудня 2022 року (а.с. 37, т. 1).
		Крім того, 20 грудня 2007 року між банком, ОСОБА_6 та 
		ОСОБА_8, ОСОБА_7 було укладено тристоронні договори поруки № МБИ-18-07/2-П1 та № МБИ-18-07/2-П2 (а. с. 34, 35, т. 1).
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
		Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
		Згідно із ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. 
		Пунктом 5.1 договору поруки від 20 грудня 2007 року 
		№ МБИ-18-07/2-П1 передбачено, що порука припиняється із припиненням зобов'язання, що забезпечується нею. Порука також припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов'язання за кредитним договором не заявив вимоги до поручителя 
		а.с. 34, т. 1).
		Пунктом 6.1 кредитного договору від 20 грудня № МБИ 18-07/2 передбачено, що банк має право вимагати повернення кредитних коштів та сплати процентів за весь період користування кредитом до настання строку, зазначеного в п. 2.5. договору (тобто до 20 грудня 2022 року), у тому числі до настання строків, зазначених у додаткових договорах до цього договору, що укладається між сторонами, а позичальник зобов'язаний повернути отримані кредитні кошти та сплатити усі проценти протягом одного дня у випадках передбачених договором (а.с. 40, т. 1).
		Згідно з пунктом 3.1 договору поруки від 20 грудня 2007 року 
		№ МБИ-18-07/2-П1 передбачено, що у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором у зазначені у договорі строки, поручитель зобов'язується не пізніше 2-х банківських днів з моменту повідомлення його кредитором (письмово або телетрансмісійного) про невиконання боржником прийнятих на себе зобов'язань сплатити грошову суму, яку вимагає кредитор, шляхом її перерахування на рахунок кредитора будь-яким способом, вказаним кредитором (а.с. 34, т. 1).
		Апеляційний суд, вважаючи, що порука ОСОБА_8, якою забезпечено виконання основного зобов'язання, є припиненою, виходив із того, що ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» у шестимісячний строк від дня настання строку виконання основного зобов'язання, який був змінений позивачем  пред'явленням вимоги про дострокове повернення кредиту, та сплинув 03 червня 2009 року, вимоги до ОСОБА_8 як до поручителя щодо виконання зобов'язання не пред'явив.
		Разом з тим такі висновки апеляційного суду є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.
		З матеріалів справи вбачається, що 26 травня 2009 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» скористалося своїм правом, передбаченим пунктом 6.1 кредитного договору та надіслало на адресу ОСОБА_6 вимогу про дострокове повернення кредитних коштів за кредитним договором 
		№ МБИ 18-07/2 від 20 грудня 2007 року (а.с. 146, т. 1).
		Крім того, 26 травня 2009 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» надіслав на адресу поручителя - ОСОБА_8 вимогу про виконання зобов'язань за кредитним договором № МБИ 18-07/2 від 20 грудня 2007 року (а.с. 144, т. 1).
		04 лютого 2010 року вимоги було надіслано повторно (а. с. 47, 48−49, 50−51, т. 1).
		За таких обставин апеляційний суд, установивши, що договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору встановлено, що він діє до повного припинення всіх зобов'язань боржника за кредитним договором, а також те, що строк виконання основного зобов'язання був змінений відповідно до пункту 6.1 кредитного договору, дійшов помилкового висновку про те, що шестимісячний строк від дня настання виконання основного зобов'язання, сплив 03 червня 2009 року, вимоги до поручителя ОСОБА_8 не пред'явив, тому порука є припиненою.  
		Таким чином, безпідставно скасувавши законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції, апеляційний суд припустився помилки в тлумаченні норм матеріального закону, що призвело до неправильного вирішення справи. 
		За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення апеляційного суду Одеської області від 30 жовтня 2013 року підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції.  
		Керуючись ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 
		 
		у х в а л и л а:
		                              
		Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково. 
		Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» задовольнити. 
		Рішення апеляційного суду Полтавської області від 04 грудня 
		2013 року скасувати, рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 13 серпня 2013 року залишити в силі. 
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                   Т.О. Писана  Судді: А.О. Леванчук   А.В. Маляренко   В.А. Нагорняк  Г.В. Юровська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...