Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 906/928/13 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 28.03.2014. Забезпечено надання загального доступу: 31.03.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УКРАЇНА
		Господарський суд
		Житомирської області
		_________________________________________
		______________________________________________________________________
		10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		Від "20" березня 2014 р.                                                     Справа № 906/928/13
		 
		Господарський суд Житомирської області у складі:
		судді Маріщенко Л.О. 
		 
		за участю представників сторін:
		від позивача: Кіцак М.С. - довіреність від 03.01.14р. 
		від відповідача: не з'явився 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація КРТ" (с.Зубра Пустомитівського району Львівської області)  
		до Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод залізобетонних шпал" (м. Коростень Житомирської області) 
		про стягнення 8 936 563,12 грн. 
		 
		Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача на його користь 8936563,12 грн., з яких: 8617600,00 грн. - основний борг, 198117,27 грн. - пеня, 112245,49 грн. - 3% річних, 8600,36 грн. - інфляційні, посилаючись на укладений між сторонами   договір про закупівлю   №13/012 від 10.02.2013 р.,посилаючись  на укладений з відповідачем договір  про закупівлю №13/012  від 10 лютого 2012 р.
		11.09.2013 р. відповідач надав відзив на позовну заяву та письмові пояснення, згідно яких  суму боргу  в розмірі 8 617 600,00 грн. визнав повністю, просить зменшити  частково нараховані суми пені,3 % річних  та інфляційних (т.1 а.с.62-64,114-115). 
		Позивач надав  письмові заперечення на клопотання  відповідача  щодо зменшення  розміру штрафних санкцій та розстрочення суми боргу.(т.1 а.с. 111-113).
		12.09.13р. відповідач надав клопотання № 1494/06 від 11.09.13р. про відстрочення виконання рішення до січня 2014р. та розстрочення рішення суду на вісім місяців, посилаючись  на причину виникнення заборгованості та на скрутне фінансове становище підприємства.(т.1, а.с.60,61).
		Ухвалою суду від 09.12.13р. за клопотанням відповідача провадження у справі було зупинено до вирішення справи №914/4474/13 за позовом: Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод залізобетонних шпал", м. Коростень, Житомирська область до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація КРТ", с. Зубра, Пустомитівський район, Львівська область про визнання договору про закупівлю №13/012 від 10.02.2013 р. недійсним.
		Ухвалою господарського суду від 20.01.14 р. провадження у справі поновлено.
		Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить стягнути з  відповідача 8 617 600,00 грн. основного боргу, 194 505,50 грн. пені, 112 245,49 грн. 3% річних, 8 600,36 грн. інфляційних нарахувань. Також, повідомив, що ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.03.14р. по справі № 914/4474/13 апеляційну скаргу ПАТ "Коростенський завод залізобетонних шпал" залишено без розгляду.
		Відповідач в судове засідання свого представника не направив, клопотанням № 402/06 від 19.03.14р. просив відкласти розгляд справи, у зв'язку з відрядженням представника - Грабовської І.О. Також, повідомив про неможливість забезпечення подання відомостей про результати розгляду апеляційної скарги на рішення господарського суду Львівської області від 16.12.13р. по справі № 914/4474/13, у зв'язку з їх не отриманням.
		Явка представників сторін в дане судове засідання обов'язковою судом не визнавалась.
		Відповідно до пп.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", - у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
		Також, ст.77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. 
		Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. 
		Господарський суд вважає за необхідне та можливе прийняти рішення у справі за відсутності представника відповідача. Відповідач не був позбавлений можливості направити в судове засідання будь-якого іншого представника.
		У зв'язку з цим, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи суд залишає без задоволення. 
		Також, клопотаннями № 115/06 від 03.02.14р. та № 210/06 від 11.02.14р. відповідач просив зупинити провадження у справі до вирішення Львівським апеляційним господарським судом апеляційної скарги на рішення господарського суду Львівської області від 16.12.13р. по справі № 914/4474/13 за позовом Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод залізобетонних шпал" (м. Коростень Житомирської області) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація КРТ" (с.Зубра Пустомитівського району Львівської області) про визнання договору про закупівлю  №13/012 від 10.02.2013 р. недійсним, яка є пов'язаною зі справою №906/928/13 предметом позову (а.с. 58, 79 т.2).
		У зв'язку з тим, що в матеріалах наявний результат розгляду апеляційної скарги на рішення господарського суду Львівської області від 16.12.13р. по справі № 914/4474/13, а саме: ухвала Львівського апеляційного господарського суду від 11.03.14р., в задоволенні клопотань відповідача про зупинення провадження у справі господарський суд відмовляє.
		За клопотанням сторін спір розглянутий у більш тривалий строк ніж передбачено ст. 69 ГПК України.
		Розгляд справи здійснюється за наявними в матеріалах справи документами, відповідно до ст.75 ГПК України.
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд
		ВСТАНОВИВ:
		 
		10.02.12р. між сторонами укладені договір поставки № 13/012 з додатками та додаткова угода (а.с.8-15).
		Відповідно п.1.1. договору, постачальник (позивач) зобов'язався передати у власність замовника, а замовник (відповідача) оплатити товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені в спеціфікації (додаток № 1), що додається до договору про закупівлю і є його невід'ємною частиною.
		Згідно п.4.1 договору, ціна визначається в національній валюті України - гривні. Постачання здійснюється за цінами, передбаченими специфікаціями до договору.
		Відповідно п.6.1 договору, оплата за поставлений товар по цьому договору проводиться покупцем протягом тридцяти одного банківського дня після дати надходження товару на адресу покупця згідно заяви.
		Так, на виконання умов договору, позивач на підставі довіреностей від 22.10.12р., від 01.11.12р., від 12.11.12р., від 03.12.12р., від 12.12.12р. поставив відповідачу продукцію на загальну суму 9860400,00 грн. згідно наступних накладних:
		№ 23/10-2 від 23.10.12р. на суму 821700,00 грн.;
		№ 26/10-5 від 26.10.12р. на суму 821700,00 грн.;
		№ 02/11-4 від 02.11.12р. на суму 821700,00 грн.;
		№ 02/11-5 від 02.11.12р. на суму 821700,00 грн.;
		№ 06/11-2 від 06.11.12р. на суму 821700,00 грн.;
		№ 09/10-5 від 09.11.12р. на суму 821700,00 грн.;
		№ 09/10-6 від 09.11.12р. на суму 821700,00 грн.;
		№ 15/11-4 від 15.11.12р. на суму 821700,00 грн.;
		№ 20/11-2 від 20.11.12р. на суму 821700,00 грн.;
		№ 03/12-6 від 03.12.12р. на суму 821700,00 грн.;
		№ 03/12-7 від 03.12.12р. на суму 821700,00 грн.;
		№ 19/12-1 від 19.12.12р. на суму 821700,00 грн. (а.с.10-26 т.2)
		В результаті неналежного виконання зобов'язання щодо оплати продукції, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 8617600,00 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом звірки розрахунків (а.с. 94).
		Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
		Частиною 1 ст. 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення , в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
		Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визначаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
		Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
		Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
		Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 ЦК України, є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		Згідно ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають безпосередньо із господарського договору або безпосередньо із закону.
		В силу ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
		Станом на день прийняття рішення у справі заборгованість відповідача перед позивачем не змінилася та становить 8 617 600,00 грн.
		Відповідно до ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених ГК України та іншими законами України.
		Обставини, які звільняють відповідача від обов'язку виконати свої зобов'язання за договором, та обставини, які звільняють відповідача від відповідальності за його невиконання, в матеріалах справи відсутні.
		За порушення умов договору, позивачем нараховано пеню в сумі 194505,50 грн.
		Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
		Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
		Відповідно п.9.2 договору, в разі несвоєчасної оплати за поставлений товар, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості не сплаченого товару за кожен день прострочення.
		Зважаючи, що сума заявлених позовних вимог щодо стягнення пені не перевищує суму перераховану судом, позовні вимоги в сумі 194505,50 грн. підлягають задоволенню.
		Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі   112245,49 грн. та 8600,36 грн. інфляційних нарахувань.
		Статтею 625 ЦК України, передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Господарський суд перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань, встановивши що суми не перевищують суми перераховані судом, тому  позовні вимоги,  відповідно, 112245,49 грн. та 8600,36 грн. підлягають задоволенню.
		Відповідач доказів сплати боргу суду не надав.
		Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають частковому задоволенню - з відповідача стягується на користь позивача                       8 617 600,00 грн. основного боргу; 194 505,50 грн. пені; 112 245,49 грн. 3% річних;                          8 600,36 грн. інфляційних нарахувань. В решті позовних вимог слід відмовити.
		Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		 
		Щодо заявленого відповідачем клопотання про зменшення пені господарський суд повідомляє наступне.
		Як вбачається з уточненого розрахунку пені (а.с. 77) позивачем нараховано відповідачеві пеню в сумі 194505,50 грн. за період з 11.12.2012 року по 31.05.2013 року за формулою розрахунку: сума заборгованості х облікову ставку : 100 х кількість прострочених днів : 365, тобто в два рази менше ніж передбачено укладеним між сторонами договором  від 10.02.12р. № 12/012.
		Пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
		Згідно із ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. 
		Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. 
		Відповідач в обґрунтування клопотання про зменшення штрафних санкцій посилається на те, що суми штрафних санкцій, які нараховані за несвоєчасне виконання зобов'язань, які в цілому складають суму 318363,12 грн., а саме пеня 198117,27 грн., 3% річних - 112245,49 грн. та інфляційного збільшення боргу - 8600,36 грн. є дуже великими для підприємства та не підйомними, в період значного спаду виробництва та в цей складний для підприємства період. В підтвердження викладеного подано довідку з реалізації, договір поставки з додатками та оборотно-сальдову відомість (т.1 а.с.62-64, 114-124). 
		Стаття 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
		Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.
		Разом з тим, при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан обох сторін, зокрема, враховує зазначені позивачем доводи щодо його тяжкого фінансового стану, що призвело до тотального скорочення чисельності штату працівників позивача через неможливість розрахуватись по заробітній платі з 820 штатних одиниць було скорочено 394, які стали безробітними з вини відповідача  (а.с. 113).
		З огляду на викладене, оцінивши співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, з можливими збитками кредитора, враховуючи інтереси обох сторін, в т.ч. майнові,  врахувавши відсутність з боку відповідача будь-яких дій щодо зменшення суми основного боргу господарський суд дійшов висновку про відсутність, у даному випадку,  підстав для зменшення суми пені, що підлягає стягненню з відповідача. Інфляційні нарахування та 3% річних не підлягають зменшенню. Тому у задоволенні клопотання відповідача про зменшення шт рафних санкцій суд відмовляє. 
		Щодо поданого 12.09.13р. клопотання № 1494/06 від 11.09.13р. про відстрочення виконання рішення до січня 2014р. та розстрочення рішення суду на вісім місяців господарський суд повідомляє наступне.
		Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. Відстрочка  - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. 
		Одночасне застосування механізмів відстрочення та розстрочення судового рішення одночасно не допускається.
		Крім того, згідно п.7.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. 
		Господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.
		Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
		Виходячи з вищевикладеного, умовою надання відстрочки чи розстрочки виконання рішення є наявність виключно виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Тобто, підставою надання відстрочки або розстрочки є не тільки підтверджені належними доказами обставини щодо ускладнення чи об'єктивної неможливості виконання рішення суду, а і винятковість таких обставин.
		Причому обов'язок доказування обставин щодо ускладнення чи неможливості виконання рішення покладається на особу, яка звертається із заявою про надання відстрочки чи розстрочки рішення.
		У відповідності до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		За ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
		Проаналізувавши подані до матеріалів справи докази, господарський суд прийшов до висновку, що обставини, викладені  у клопотанні не є достатньою  підставою для надання відстрочки або розстрочки виконання рішення господарського суду Житомирської області у справі №906/928/13, тимчасові фінансові труднощі, на які, зокрема, посилався заявник, носять загальний характер та у повній мірі стосуються обох сторін. Тяжке фінансове становище підприємства відповідача не є незвичайною і не прогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки, є одним із можливих ризиків підприємницької діяльності та в умовах фінансової кризи в країні носить загальний характер.
		Суд також приймає до уваги, що з моменту подання клопотання пройшло шість місяців, протягом яких відповідачем не вчинялись дії, спрямовані на погашення заборгованості та які б свідчили про намагання відповідача зменшити розмір заборгованості перед позивачем. Дакази погашення заборгованості в матеріалах справи відсутні.
		З урахуванням викладеного, суд не вбачає за можливе задовольнити на даній стадії судового процесу клопотання ПАТ "Коростенський завод залізобетонних шпал" про відстрочення виконання рішення до січня 2014р. та розстрочення рішення суду на вісім місяців, тому відмовляє в його задоволенні.
		Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 69, 82-85, 121  ГПК України, господарський суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позов задовольнити частково.
		2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Коростенський завод залізобетонних шпал" (11505, Житомирська область, м. Коростень, вул. Маяковського, 78, код 00282406) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація КРТ" (81135, Львівська область, Пустомитівський район, с.Зубра, вул. Б.Хмельницького, 144, код 37786903):
		- 8 617 600,00 грн. основного боргу; 
		- 194 505,50 грн. пені; 
		- 112 245,49 грн. 3% річних;
		- 8 600,36 грн. інфляційних нарахувань;
		- 68 725,96 грн. судового збору.
		3. В решті позовних вимог відмовити.
		4. В задоволенні клопотання № 1494/06 від 11.09.13р. Публічного акціонерного товариства "Коростенський завод залізобетонних шпал" про відстрочення та розстрочення виконання рішення суду відмовити.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Повне рішення складено:  27.03.14 
		 
		Суддя                                                                     Маріщенко Л.О.  
		 
		 
		 
		 
		 
		Друк: Біленька Ю.П. 
		1 - у справу,
		2,3 - сторонам (рек. з повід.).

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...