Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 630/76/14-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема зі спорів щодо:; забезпечення екологічної безпеки, у тому числі при використанні природних ресурсів; екологічної безпеки поводження з відходами.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 29.03.2014. Забезпечено надання загального доступу: 01.04.2014.
Дата набрання законної сили: 10.07.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 Справа №: 630/76/14-а Провадження № 2-а/630/4/2014 
		 
		П О С Т А Н О В А
		Іменем України
		26 березня 2014 року м. Люботин Люботинський міський суд Харківської області у складі:
		головуючого                                                   судді           Малихіна О.О.,
		за участю секретаря судового засідання                    Косенко С.В.,
		позивача                                                            ОСОБА_1, 
		представників відповідача                                        Кондратенко О.С., Кравченка С.Г., 
		                                                                                Желішкевича В.Й.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Люботин Харківської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Люботинської міської ради Харківської області, третя особа Державна санітарно-епідеміологічна служба України, Управління Держземагенства у Харківському районі Харківської області про визнання дій незаконними та скасування рішення, -
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		Позивач, ОСОБА_1, звернулася до суду з позовною заявою в порядку адміністративного провадження, в якій, з урахуванням уточнень, просить визнати незаконним дії Люботинської міської ради Харківської області щодо винесення рішення № 636 від 28 листопада 2013 року «Про затвердження «Детального плану території комплексу по управлінню комунальними відходами в м. Люботин Харківської області» та скасувати вказане рішення.
		В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказувала, що при підготовці та прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем було порушено низку діючих нормативно-правових актів, які регламентують процес розгляду пропозицій громадськості перед затвердженням даного рішення. Крім того, при розробленні детального плану території комплексу були допущені порушення державних будівельних та природоохоронних норм, які регламентують певні відстані для розміщення полігонів ТПВ: 1 км від межі міста, 3 км від відкритих водоймищ. Але відповідачем не враховані ті обставини, що у 3 кілометровій зоні від полігону знаходять 3 водоймища та річка. Комплекс по управлінню відходами є потенційно небезпечним об'єктом для навколишнього природного середовища та його робота негативно вплине на повітряне і водне середовище та ґрунти у місті, що порушує права позивача на безпечне навколишнє природне середовище, оскільки її будинок знаходиться на відстані 700 метрів від території, на якій заплановано будівництво вказаного комплексу.
		В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити. В своїх поясненнях посилався на обставини, викладені в позові, а також наголошувала на приховуванні відповідачем дійсного розташування меж міста, що призвело до хибних висновків державних органів при погодженні Детального плану території комплексу, в якому прилеглі до її будинку вулиці фактично винесені за межі міста. Крім цього, ОСОБА_1 вказувала на ігнорування відповідачем думки мешканців міста, які не були сповіщені належним чином про наміри міської ради розмістити полігон ТПВ. 
		Відповідач по справі, Люботинська міська рада Харківської області, з позов не погодилась та подала суду письмові заперечення, в яких стверджувала про прийняття оскаржуваного рішення з дотриманням вимог Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про регулювання містобудівної діяльності». При обговоренні проекту Детального плану території комплексу були враховані пропозиції громадськості, які були предметом обговорення погоджувальної комісії за участю представників громади. Розробка Детального плану відбувалась з дотриманням вимог державних будівельних і санітарних норм.
		В судовому засіданні відповідача Кондратенко О.С. проти позову заперечувала, посилаючись на письмові заперечення, та додатково пояснила, що оскаржуване рішення є підставою для початку будівництва полігону ТПВ відповідно до розробленого детального плану території комплексу. Обрана для полігону земельна ділянка знаходиться за межами м. Люботин, та для неї визначені у встановленому порядку відстані санітарно-захисної зони. Також Кондратенко О.С. пояснила, що для обговорення проекту рішення міської ради були проведені громадські слухання у відповідності до вимог постанови КМУ № 555 від 25 травня 2011 року та Положення про громадські слухання в місті Люботин; проект рішення було розмішено в друкованому інформаційному бюлетені Люботинської міської ради, який усі бажаючі могли взяти у приміщенні міської ради.
		Представники відповідача Кравченко С.Г. і Желішкевич В.Й. в судовому засіданні підтримали пояснення представника Кондратенко О.С., в доповнення до яких пояснили, що при розроблені детального плану території комплексу по управлінню комунальними відходами були дотримані вимоги державних будівельних і санітарних норм.
		Представник третьої особи, Державної санітарно-епідеміологічної служби України, С.С. Ткаченко у своїх письмових поясненнях вказував на дотримання службою вимог діючого санітарного законодавства України при наданні обґрунтування зменшення розміру санітарно-захисної зони комплексу по управлінню комунальними відходами в м. Люботин Харківської області, просив справу розглянути за його відсутності.
		Третя особа, Управління Держземагенства у Харківському районі Харківської області, в судове засідання не з'явилась.
		Суд, вислухавши пояснення позивача та представників відповідача, перевіривши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.
		Рішенням Люботинської міської ради № 636 від 28 листопада 2013 року затверджено «Детальний план території комплексу по управлінню комунальними відходами в м. Люботин, Харківської області».
		Прийняттю оскаржуваного рішення передувало інше рішення відповідача № 382 від 25 жовтня 2012 року, зі змінами, внесеними рішенням № 144 від 25 квітня 2013 року, про надання дозволу виконавчому комітету Люботинської міської ради на розробку детального плану комплексу по управлінню комунальними відходами в м. Люботин.
		Згідно з ч. 1, 2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільська, селищна, міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради.
		Ст. 140 Конституції України визначено, що місцеве самоврядування є правом територіального громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Органами місцевого самоврядування , що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст є районні та обласні ради.
		Нормативно-правові акти, що видаються органами місцевого самоврядування, є основною юридичною формою реалізації завдань і функцій органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб. Право органів місцевого самоврядування приймати в межах своїх повноважень та під свою відповідальність нормативно-правові акти у формі рішень закріплено ст. 144 Конституції України та ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування». Рішення видається з дотриманням визначених, офіційно встановлених правил (процедур), які передбачають порядок підготовки проекту, його обговорення, експертизи, затвердження тощо. Такі вимоги об'єктивно випливають з ст. 19 Конституції, згідно з якою органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України. Отже, рішення органів місцевого самоврядування, прийняті з перевищення їх повноважень або порушенням встановленої процедури, визнаються незаконними в судовому порядку.
		Приймаючи рішення № 636 від 28 листопада 2013 року, відповідач затвердив «Детальний план території комплексу…», який є проектом містобудівної документації, що підтвердили в своїх поясненнях представники відповідача під час розгляду справи. У відповідності до ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні» , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 555 від 25 травня 2011 року, затвердження на місцевому рівні містобудівної документації відбувається лише за умови проведення громадських слухань щодо проектів такої документації. Одночасно з цим, міські ради та їх виконавчі органи зобов'язані забезпечити: 1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; 2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості; 3) реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні (у разі її утворення); 4) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної  документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; 5) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.
		В п. 4 «Порядку проведення громадських слухань…», затвердженого постановою КМУ № 555 від 25 травня 2011 року, визначені для міської ради обов'язкові способи оприлюднення розроблених проектів містобудівної документації та прийнятих рішень щодо їх розроблення, серед яких інформування громадян через засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.
		Представники відповідача в судовому засіданні стверджували про виконання в повному обсязі заходів, які міська рада зобов'язана були забезпечити з огляду на вимоги наведених вище нормативно-правових актів. На підтвердження цього суду представлений екземпляр інформаційного бюлетеня Люботинської міської ради «Люботинський Вісник», спецвипуск 8 листопада 2012 року, в якому надруковано текст рішення міської ради № 382 від 25 жовтня 2012 року про надання дозволу на розробку детального плану комплексу по управлінню комунальними відходами в м. Люботин. Однак, в порушення законодавчо визначеного для відповідача обов'язку, останній не забезпечив оприлюднення прогнозованих правових, економічних та екологічних наслідків розроблення містобудівної документації одночасно з оприлюднення прийнятого рішення. Інформація про прогнозовані наслідки рішення також відсутня й на веб-сайті Люботинської міської ради, що засвідчено роздруківкою сторінки з офіційного сайту Люботинської міської ради в мережі Інтернет від 25 жовтня 2012 року.
		Стаття 26 Статуту територіальної громади міста Люботин визначає право територіальної громади проводити громадські слухання - зустрічатися з депутатами міської ради, міським головою й іншими посадовими особами органів місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання, вносити пропозиції з питань міського значення, що належать до відання місцевого самоврядування. Організація та проведення громадських слухань здійснюється відповідно до Положення про громадські слухання в місті Люботині (додаток 3 до цього Статуту). 
		Положення «Про громадські слухання в місті Люботині» (додаток 3 до Статуту) встановлює порядок ініціювання, підготовки та проведення громадських слухань, а також порядок урахування їх результатів органами місцевого самоврядування міста Люботина, та визначає, що ініціатором громадських слухань може бути міський голова, який оголошує про це безпосередньо шляхом видання або прийняття відповідного розпорядчого документа (розпорядження, рішення) (п.п.10,11 Положення). Головує на громадських слуханнях міський голова, веде слухання та стежить за дотриманням порядку. За результатами обговорення питань, винесених на громадські слухання, простою більшістю голосів від числа зареєстрованих на громадських слуханнях осіб ухвалюються підсумкові документи - відповідні пропозиції та питання, про що обов'язково складається протокол, який підписується головуючим і секретарем зборів. За необхідності, міський голова, виконавчий комітет міської ради виносять рішення громадських слухань на чергове пленарне засідання ради, на найближче засідання  виконавчого комітету, яким вони адресовані.
		Як свідчать матеріали справи, міський голова Теличко В.О. розпорядженням № 202 від 03 вересня 2013 року оголосив про проведення громадських слухань на тему «Обговорення детального плану території комплексу по управлінню комунальними відходами в м. Люботин», призначених на 15 вересня 2013 року, тобто виступив ініціатором громадських слухань. Але у визначену дату міський голова не забезпечив проведення громадських слухань, як того вимагає Положення «Про громадські слухання в місті Люботині», з огляду на закріплені в ньому для головуючого повноваження та обов'язок складення і підписання протоколу таких слухань.
		Таким чином, міським головою не забезпечено право членів територіальної громади міста Люботин на участь у обговоренні детального плану території комплексу по управлінню комунальними відходами в м. Люботин та необхідності його спорудження.
		Маючи обов'язок діяти в межах своїх повноважень з дотриманням принципів справедливості та неупередженості, Люботинська міська рада Харківської області не забезпечила виконання процедури проведення громадських слухань містобудівної документації, як того вимагає закон, що призвело до порушення прав позивача, як члена територіальної громади, у здійсненні місцевого самоврядування.
		Оцінюючі дії відповідача, суд приходить до висновку, що Люботинська міська рада при затвердженні містобудівної документації діяла всупереч забороні, що міститься в ч. 2 ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а тому не мала підстав для прийняття рішення № 636 від 28 листопада 2013 року.
		Крім того, відповідачем не надано належних доказів на спростування доводів позивача щодо порушення при розроблені містобудівної документації державних будівельних норм.
		Так, у тексті Детального плану території комплексу по управлінню комунальними відходами в м. Люботин міститься вказівка розробника, КП «Харківський регіональний інженерно-консультаційний центр», про його виконання з дотриманням вимог ДБН В.2.4-2-2005 «Полігон твердих побутових відходів». У п. 2 цих норм вказано, що полігони ТПВ повинні розміщуватися на відстані, не менше: 3 км від межі відкритих водоймищ; 1 км від межі міст; і 0,5 км від житлової та громадської забудови (санітарно-захисна зона). Вказані відстані, як це передбачено у п. 2.2 ДБН В.2.4-2-2005, можуть коригуватися за даними моделювання чи розрахунків впливу полігона ТПВ на навколишнє середовище, з обов'язковим погодженням з місцевими органами екологічного контролю та установами державної санітарно-епідеміологічної служби.
		На підтвердження своєї позиції відповідач посилається на Протокол державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 2355 від 26 липня 2013 року, погоджений висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-07/71137 від 06 серпня 2013 року, якими обґрунтовано встановлення санітарно-захисної зони комплексу по управлінню комунальними відходами в м. Люботин на рівні 270 метрів, 390 метрів і 500 метрів до житлової забудови. 
		В той же час, у вказаному Протоколу експертна комісія визначила комплекс по управлінню комунальними відходами як об'єкт, який представляє підвищену екологічну небезпеку і може негативно впливати на повітряне та водне середовище, грунт. Але будь-яких висновків про можливість зменшення й інших відстаней, визначених у п. 2 ДБН В.2.4-2-2005 до водоймищ та межі міста, експертною комісією не надано.
		Отже, відповідачем під час розгляду справи не надано належних доказів, які б спростовували невідповідність «Детального плану території комплексу…» вимогам ДБН В.2.4-2-2005 по дотриманню відстані до водних об'єктів та межі міста, з огляду на доводи позивача про розміщення земельної ділянки майбутнього комплексу на відстані 700 метрів від її будинку та на відстані менш ніж 3 км від найближчих водоймищ, наявність яких не заперечували представники відповідача.
		Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що Люботинська міська рада при прийнятті оскаржуваного рішення не врахувала всі обставини, що мають значення для прийняття такого рішення, що призвело до порушення прав позивача на безпечне довкілля та навколишнє природне середовище. На підставі вищевикладеного, суд задовольняє позов ОСОБА_1 шляхом визнання оскаржуваного рішення незаконним та його скасування, і такий спосіб відповідає змісту позовних вимог, заявлених позивачем.
		Керуючись ст.ст. 2, 6-14, 71, 94, 136, 159-163, 167 КАС України, суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
		Визнати незаконним та скасувати рішення Люботинської міської ради № 636 від 28 листопада 2013 року «Про затвердження «Детального плану території комплексу по управлінню комунальними відходами в м. Люботин, Харківської області».
		Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору в сумі 73,08 грн.
		Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Люботинський міський суд Харківської області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. 
		Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
		 
		 
		 
		Суддя О. О. Малихін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...