Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 255/13942/13-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Грабіж.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 31.03.2014. Забезпечено надання загального доступу: 02.04.2014.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		27.03.2014 
		255/13942/13-к 
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 березня 2014 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:
		головуючого  судді ОСОБА_1 ,
		при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		за участю прокурора ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 
		захисника ОСОБА_7 , 
		потерпілого ОСОБА_8 та його законного представника ОСОБА_9 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку кримінальне провадження відносно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецька, особи без громадянства, з середньою освітою, неодруженого, такого, що не працював, раніше судимого:
		- 10.09.2009 року Ворошиловським районним судом м. Донецька за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі з випробуванням строком на 1 рік;
		- 21.01.2010 року Ворошиловським районним судом м. Донецька за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 304, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі; 
		що мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , 
		у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		14.10.2013 року близько 02-30 години ОСОБА_10 , діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб з невстановленою в ході досудового розслідування особою, знаходячись на вул. Артема у Ворошиловському районі м. Донецька, на тротуарі між готелем «Централь» та ТРЦ «Грін Плаза», з метою відкритого викрадення чужого майна та обертання його на свою користь підійшли до раніше їм незнайомого неповнолітнього ОСОБА_8 . З метою реалізації свого злочинного наміру, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, невстановлена особа штовхнула ОСОБА_8 рукою у спину та зірвала з його голови шапку вартістю 60 гривень. Після цього ОСОБА_10 , діючи умисно, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, наніс йому приблизно шість ударів кулаками рук по обличчю, від яких останній упав на асфальт, а потім наніс йому два удари взутими ногами в область живота, від чого ОСОБА_8 відчув фізичний біль і впустив свій мобільний телефон «Нокіа С2» на асфальт. ОСОБА_10 підняв з асфальту цей мобільний телефон, вартість якого складає 650 гривень, з сім-карткою, на рахунку якої знаходилося 20 гривень, та з місця злочину разом з невстановленою особою зник, в подальшому розпорядившись викраденим майном на свій розсуд, чим заподіяли потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 730 гривень. Крім того, ОСОБА_8 Капранчиковим ОСОБА_11 заподіяні тілесні ушкодження: синці правої тім`яної та скроневої областей, на повіках лівого ока та правого передпліччя, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. 
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 свою вину у вчиненні злочину не визнав та показав наступне. 14.10.2013 року він був затриманий працівниками міліції біля потерпілого в районі ТРЦ «Грін Плаза» в м. Донецьку. В той самий час, він не скоював злочину щодо ОСОБА_8 , оскільки чекав трамвая на кінцевій зупинці трамваїв №№ 9, 10, побачив ОСОБА_12 , з яким був знайомий раніше, навчався разом в інтернаті № 4 у м-ні Азотному у віці 14 років. Оскільки трамвая не було, він вирішив піти на маршрутку на АС «Центр», ОСОБА_12 вирішив проводити його. На зупинці по вул. Артема він побачив потерпілого, який плакав, підійшов до нього, щоб запитати причину розпачі потерпілого. Тут під`їхали працівники міліції і затримали його. Ніякого відношення до злочину він не має, на пл. Леніна не був, в той час був в районі супермаркету «Амстор» в Калінінському районі м. Донецька, один. Кухар не розповідав йому про скоєний злочин. Також зазначив, що спочатку потерпілий його не впізнав та казав, що не бачив його обличчя, а тільки одяг. В подальшому зазначив, що біля «Амстору» він був з приятелькою, раніше цього не пам`ятав, бо був розгублений, а зараз пригадав. Також пояснив, що паспорт громадянина України він не отримував.
		Не зважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини, його вина підтверджується доказами, що були зібрані у кримінальному провадженні,  показаннями потерпілого, свідків та іншими доказами, наданими стороною обвинувачення. 
		Так, потерпілий ОСОБА_8 в суді показав, що 13.10.2013 року він з м. Костянтинівки приїхав до м. Донецька до свого знайомого на святкування дня народження. Коли святкування було закінчене, виявилося, що він спізнився на електричку, яка відправилася в 21-20 годині. Сидів в кафе, потім поїхав на пл. ім. Леніна. Близько 02-00  02-30 години ночі 14.10.2013 року він перебував на пл. Леніна, біля музичного фонтану, зліва від нього на сусідній лавочці сиділи двоє хлопців, як потім йому стало відомо, ОСОБА_10 та ОСОБА_13 . Він в той час розмовляв телефоном, ОСОБА_14 із ОСОБА_12 підійшли до нього та попросили закурити, а він повідомив, що не палить. ОСОБА_14 сказав, що якщо не отримає сигарет, то застосує ніж, який у нього є, на що він сказав, що теж має ніж, хоча ножа не мав. ОСОБА_14 з ОСОБА_12 сміялися з нього, він встав і пішов вулицею ОСОБА_15 в бік ДМЗ, а вони пішли в бік вул. Постишева. Він дійшов до готелю «Централь», розмовляв телефоном, обернувся та побачив, що ОСОБА_14 і ОСОБА_12 ідуть за ним, продовжив іти. В районі магазину «Адідас» ззаду з нього ОСОБА_12 зірвав шапку, а ОСОБА_14 вдарив його кулаком по спині, він розгубився. В тому, що це був саме ОСОБА_14 , він впевнений, оскільки встиг дещо обернутися та побачив це. Потім ОСОБА_14 вдарив його декілька разів по обличчю, він впустив свій телефон та впав на лівий бік. Ближче до нього був ОСОБА_14 , який підібрав телефон та почав відбирати в нього сумку. При цьому вдарив його ногою в живіт, також влучив по руці. Він закривав голову сумкою, ОСОБА_14 не зміг забрати сумку. Вони зникли, після чого він підвівся та пішов в напрямку ТЦ «Грін-Плаза», знайшов таксофон, викликав міліцію. Сам сів на зупинці громадського транспорту на лавку чекати міліцію. Тут з`явився ОСОБА_14 та покликав його піти з ним, мовляв, йому поверне телефон, на що він відмовився. В цей момент підійшов наряд міліції, він вказав на ОСОБА_14 та останній був затриманий. Він побачив, що за рогом стоїть ОСОБА_12 в його шапці, як останній побачив міліцію та побіг, міліціонери наздоганяли його, але він втік. На ОСОБА_14 на пл. Леніна були темні джинси та сіра пайта, на ОСОБА_12  темні брюки, чорна пайта, потім на місці злочину ОСОБА_14 вже був в чорній пайті. ОСОБА_14 він впізнав одразу, про що й повідомив працівникам міліції. Твердження обвинуваченого про інше не відповідають дійсності, він не змінював своїх свідчень. З боку ОСОБА_14 йому були заподіяні синці на руці, болів бік, забої та садна на обличчі та голові. Заявлений ним цивільний позов не підтримує та просить суд не стягувати кошти та залишити позов без розгляду. 
		Законний представник ОСОБА_9 , яка є матір`ю потерпілого ОСОБА_8 , також просила суд залишити цивільний позов до ОСОБА_10 без розгляду. 
		Допитаний в якості свідка ОСОБА_16 показав суду, що працює інспектором Донецького полку патрульно-постової служби та 14.10.2013 року після 2 години ночі під час несення служби отримав повідомлення про викрадення у молодого чоловіка мобільного телефону. Разом з напарником прибув в район ТРЦ «Грін Плаза» по вул. Артема, побачили двох осіб, вигляд яких співпадав з орієнтуваннями, наданими диспетчером. Потерпілий вказав на ОСОБА_14 як на особу, яка вчинила відносно нього пограбування, останній був затриманий. Іншій особі вдалося втекти. ОСОБА_14 доставили до відділу міліції та склали рапорт. У потерпілого були садна на обличчі, він вказав, що ОСОБА_14 наніс йому тілесні ушкодження, забрав мобільний телефон. 
		Свідок ОСОБА_17 суду показав, що працює інспектором-кінологом Донецького полку патрульно-постової служби та 14.10.2013 року після 2 години ночі під час несення служби на пл. Леніна в м. Донецьку отримав повідомлення про те, що двоє невідомих осіб відкрито викрали у молодого чоловіка мобільний телефон і шапку. Разом з напарником прибули в район ТРЦ «Грін Плаза» по вул. Артема, побачили двох хлопців, схожих за орієнтуванням чергового, один з яких був з мобільним телефоном. Той, що був з телефоном, втік. ОСОБА_14 перебував біля потерпілого, який знаходився біля зупинки на лавочці. Потерпілий був без шапки, голова розбита. Він вказав на ОСОБА_14 , якого вони й затримали. ОСОБА_14 був вдягнений в чорну пайту з капюшоном. 
		Крім показів потерпілого та свідків винність обвинуваченого підтверджена матеріалами кримінального провадження, наданими прокурором в якості доказів, а саме: 
		-Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14.10.2013 року, яким зафіксоване звернення ОСОБА_8 з приводу його пограбування двома особами на вул. Артема між готелем «Централь» та ТРЦ «Грін Плаза» о 2-30 годині ночі, який підтверджує час, місце і безпосередньо факт скоєння відносно ОСОБА_8 злочинних дій (а.к.п. 6-7);
		-Протоколом медичного огляду № 1728 від 14.10.2013 року, згідно якого встановлена відсутність клінічних ознак сп`яніння у ОСОБА_8 (а.к.п. 9);
		-Копією медичного висновку № 870 від 14.10.2013 року про наявність у ОСОБА_8 множинних забоїв м`яких тканин голови (а.к.п. 10);
		-Висновком експерта № 1815 Донецького обласного бюро СМЕ від 14.10.2013 року, за яким наявні у ОСОБА_8 тілесні ушкодження віднесені до легких тілесних ушкоджень та утворилися не менш ніж від чотирьох дій тупими предметами, вірогідніше за все в один і той же час, що могло мати місце в строк та за обставин, викладених у постанові про призначення експертизи (а.к.п. 69-70);
		Судом за клопотанням сторони обвинувачення був допитаний в якості свідка ОСОБА_13 , який був затриманий працівниками міліції вже під час судового розгляду справи та матеріали щодо якого були виділені органом досудового розслідування в окреме провадження. 
		Так, ОСОБА_13 показав, що потерпілого ОСОБА_8 пограбував він, але разом з ним під час цього був не ОСОБА_14 , а інша особа  хлопець на прізвисько « ОСОБА_18 », з яким вони навчалися в інтернаті. Імені та прізвища цієї особи він не знає, але його прізвисько начебто є таким, що походить з прізвища. Саме з цією особою в жовтні 2013 року він зустрівся на пл. Леніна в м. Донецьку, вони пішли до аптеки, де придбали настоянку глоду, яка містить алкоголь, випили її. На площі ім. Леніна побачили потерпілого, який сидів на лавці, вирішили забрати у нього телефон і гроші. Підійшли та почали вимагати гроші, але потерпілий відмовив їм, тоді він став погрожувати потерпілому ножем. Останній встав та пішов в бік гастроному «Москва», вони пішли за ним. Він вдарив потерпілого ззаду по голові, з того злетіла шапка та випав телефон. Він взяв шапку і телефон, а «Капрал» убіг. Він вже сам пішов в бік кінцевої зупинки трамваю, зустрів там ОСОБА_10 , з яким раніше познайомився на вулиці та який також займається бродяжництвом, вони трохи постояли разом та розійшлись, після того ОСОБА_14 він не бачив. З`ясувавши, що телефон потерпілого має код, він вирішив повернутися до місця скоєння злочину, на зупинці побачив потерпілого, а ОСОБА_14 пішов в арку між домами. Тут побачив, як під`їхали працівники міліції, пішли за ОСОБА_14 . Він спостерігав здалеку та коли міліціонери привели потерпілого і ОСОБА_14 , він втік. Пояснив, що ОСОБА_14 він близько не знає, а з ОСОБА_19 він навчався в інтернаті в різних класах, продовжував спілкуватися після інтернату. Після скоєння ним грабіжу ОСОБА_18 пішов в арку між домами, а ОСОБА_14 залишився на зупинці трамваю, він його більше не бачив та не знає, де і як він був затриманий. Також показав, що скоєння грабіжу було його ідеєю, ОСОБА_18 він про це не казав. 
		Суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_13 щодо особи, спільно з якою він скоїв грабіж, виходячи з наступного. Первісно в судовому засіданні свідок пояснював, що зустрів ОСОБА_14 після скоєння грабіжу, а коли вони попрощалися, ОСОБА_14 пішов в арку між домами, після чого його затримали працівники міліції. Потім, відповідаючи на питання прокурора, ОСОБА_13 показав, що в арку пішов ОСОБА_18 . В той самий час, матеріалами кримінального провадження підтверджено, що працівниками міліції на підставі свідчень потерпілого 14.10.2013 року був затриманий саме ОСОБА_14 , що спростовує покази свідка щодо присутності на місці події особи на прізвисько ОСОБА_18 за умови, що ця особа не є ОСОБА_14 . Крім того, наприкінці своїх пояснень свідок зазначив, що грабіж був його ідеєю та ОСОБА_18 він про це не казав. На початку допиту свідок показував, що, перебуваючи з ОСОБА_18 на пл. Леніна, вони побачили потерпілого та вирішили забрати у нього телефон, що свідчить про попередню змову на скоєння грабіжу. Суперечливість та невпевненість в показах свідка, яку свідок не усунув під час допиту, відповідаючи на додаткові питання прокурора та суду, свідчить про неправдивість показів ОСОБА_13 та спробу допомогти ОСОБА_10 уникнути покарання за скоєне кримінальне правопорушення. Крім того, суд ставить під сумнів правдивість показань свідка щодо навчання разом з ОСОБА_18 в інтернаті та знайомства з ОСОБА_14 на вулиці, а також те, що це різні особи, оскільки і сам ОСОБА_10 зазначив, що навчався з ОСОБА_13 в інтернаті, де й познайомився з ним та підтримував приятельські стосунки. Також згідно довідки Центру соціально-психологічної реабілітації дітей Служби у справах дітей Донецької міської ради від 16.01.2014 року № 25, ОСОБА_20 та ОСОБА_21 є такими, що перебували в Центрі, та їх спільне перебування в Центрі можливе з 13.08.2008 року та з 15.01.2009 року. Крім того, з довідки вбачається, що за свідченням вихователя Центру ОСОБА_22 , ОСОБА_21 під час перебування в Центрі мав прізвисько « ОСОБА_18 ». В сукупності суперечності в показах свідка ОСОБА_13 , обвинуваченого ОСОБА_10 та відомості вищезазначеної довідки дають суду підстави вважати встановленим, що ОСОБА_21 та особа на прізвисько « ОСОБА_18 » є однією й тією ж самою особою. Свідчення ОСОБА_13 в цій частині суд вважає неспроможними, оскільки вони мають суперечності, які не були усунені свідком в ході допиту, та їх не підтверджують інші докази, досліджені в ході судового розгляду. В той самий час свідчення ОСОБА_13 про його причетність до пограбування ОСОБА_8 судом не ставиться під сумнів, оскільки ці свідчення підтверджуються іншими доказами, дослідженими по справі. 
		Що стосується показів ОСОБА_10 , суд також не може вважати їх правдивими і брати за основу при постановленні вироку, оскільки сам обвинувачений є непослідовним в своїх свідченнях. Так, зазначивши про свою відсутність на пл. Леніна, він вказав, що ніхто не може підтвердити його місцезнаходження у той час в Калінінському районі м. Донецька, де він начебто гуляв сам о 2 годині ночі. В подальшому обвинувачений зазначив, що з ним була його знайома ОСОБА_23 , про що він забув, а потім пригадав. В той самий час, дані щодо цієї особи суду не надані, присутність її в судовому засіданні та допит стороною захисту забезпечена не була, в той час як за клопотанням обвинуваченого судом надавався час для забезпечення присутності цього свідка в суді . Крім того, обвинувачений не пояснив жодним чином, як він опинився на кінцевій зупинці трамвая № 9 в центрі міста, де зустрів ОСОБА_13 . Враховуючи, що ОСОБА_8 вперше побачив осіб, що його пограбували, близько 2 години ночі на пл. Леніна, а пограбований був близько 2-30 години в районі ТРЦ «Грін Плаза», де й був затриманий ОСОБА_21 , суд вважає неспроможними покази ОСОБА_10 щодо перебування його в Калінінському районі м. Донецька в час, коли на пл. Леніна перебував ОСОБА_8 , виходячи з відстані між цими місцями та невеликого часу, що минув з моменту первинного контакту ОСОБА_8 на пл. Леніна з особами, що в подальшому його пограбували, та самим пограбуванням потерпілого. Покази ОСОБА_10 суд вважає спрямованими на уникнення відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення. 
		Покази потерпілого ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17 суд вважає правдивими та спроможними, оскільки надані ними свідчення є логічними, послідовними та такими, що підтверджуються іншими доказами, дослідженими судом. 
		Таким чином, оцінивши докази по справі окремо і в сукупності, суд вважає доведеною винність ОСОБА_10 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, викладених стороною обвинувачення, а його дії  вірно кваліфікованими за ч. 2 ст. 186 КК України як умисне відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб. Щодо правильності кваліфікації дій обвинуваченого в частині застосування кваліфікуючої ознаки «за попередньою змовою групою осіб», суд окремо вважає необхідним зазначити, що вірність застосування такої ознаки є підтвердженою показами потерпілого ОСОБА_8 щодо узгодженості дій ОСОБА_10 та ОСОБА_13 , показами ОСОБА_13 щодо змови з ОСОБА_18 на пограбування потерпілого. 
		При призначенні покарання суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обвинувачений ОСОБА_21 раніше двічі судимий, має не зняту і не погашену судимість за вчинення корисливого злочину, не працює, є особою без визначеного громадянства та без реєстрації, характеризується задовільно Донецьким СІ УДПтС України в Донецькій області за місцем перебування. 
		Відповідно до ст. 66 КК України обставин, які пом`якшують покарання  ОСОБА_10 , судом не встановлено.
		Обставин, які б у відповідності до ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченому, також встановлено не було. 
		При визначенні виду та міри покарання суд враховує те, що вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України віднесене до тяжких злочинів. 
		З урахуванням викладеного, з метою виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню ним нових злочинів, суд вважає, що необхідним та достатнім для ОСОБА_10 є покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки вважає неможливим його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства.
		Цивільний позов ОСОБА_8 до обвинуваченого ОСОБА_10 слід залишити без розгляду за клопотанням ОСОБА_8 та його законного представника ОСОБА_9 .
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд -
		 
		ЗАСУДИВ:
		 
		 ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі. 
		Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_10 у вигляді тримання під вартою в Донецькому СІ УДПтСУ в Донецькій області вважати продовженим до набуття вироком законної сили.
		Строк відбування покарання ОСОБА_10 обчислювати з 14 жовтня 2013 року. 
		Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 до ОСОБА_10  залишити без розгляду. 
		Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Донецької області через даний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		Суддя  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...