Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/2501/13 : Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Орендні правовідносини; Оренда земельної ділянки.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 02.04.2014. Оприлюднено: 02.04.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		19 березня 2014 року Справа № 908/2501/13 
		Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:
		головуючого суддіАлєєвої І.В.,суддівДанилової М.В.(доповідача),  Данилової Т.Б.за участю представників:позивача (прокуратури) Томчук М.О. (посв. від 01.08.2012 р. № 000606)відповідача та третіх осібне з'явились (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином)прокуратуриТомчук М.О. (посв. від 01.08.2012 р. № 000606)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Заступника прокурора Донецької областіна постановуДонецького апеляційного господарського суду  від 05.11.2013 р.у справі № 908/2501/13 господарського суду Запорізької областіза позовомПрокурора Приазовського району Запорізької областідоПриазовської районної державної адміністраціїза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій областіза участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача1.Фермерського господарства "Діоби О.С.", 2.Добрівської сільської ради Приазовського району Запорізької областіпровизнання недійсним пункту 2 розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації №526 від 11.08.2008 р.
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Прокурор Приазовського району Запорізької області звернувся до господарського суду Запорізької області до Приазовської районної державної адміністрації про визнання недійсним пункту 2 розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації № 526 від 11.08.2008 р. "Про надання в оренду земельних ділянок фермерському господарству "Діоби О.С.", посилаючись на невідповідність пункту 2 спірного розпорядження вимогам чинного на момент його прийняття законодавства.
		          Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.08.2013 р. у справі №908/2501/13 (суддя Гандюкова Л.П.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.11.2013 р. (колегія суддів: головуючий Манжур В.В., судді Будко Н.В., Москальова І.В.) у позові прокурора Приазовського району Запорізької області відмовлено повністю з посиланням на те, що судом не встановлено невідповідності пункту 2 розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації № 526 від 11.08.2008 р. "Про надання в оренду земельних ділянок фермерському господарству "Діоби О.С." вимогам чинного на момент його прийняття законодавства та в межах наданій адміністрації компетенції.
		Не погоджуючись з вищевказаними судовими рішеннями, заступник прокурора Донецької області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Запорізької області від 14.08.2013 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.11.2013 р., та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неповне та неналежне встановлення судами попередніх інстанцій обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків судів цим обставинам, а також порушення та неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до прийняття судами невірних рішень.
		У відзиві на касаційну скаргу фермерське господарство "Діоби О.С." просить залишити рішення Запорізької області від 14.08.2013 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.11.2013 р. без змін як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а касаційну скаргу заступник прокурора Донецької області залишити без задоволення.
		Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.03.2014 р. касаційну скаргу заступника прокурора Донецької області прийнято до провадження та призначено до розгляду на 19.03.2014 р. 
		Згідно з розпорядженням в.о. голови Вищого господарського суду України від 18.03.2014 р. № 03-05/262 у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Корсака В.А. для розгляду касаційної скарги у даній справі було сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Алєєва І.В., судді - Данилова Т.Б., Данилова М.В.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні прокурора, перевіривши оскаржувані судові рішення предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
		Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, розпорядженням голови Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області від 11.08.2008 р. № 526 "Про надання в оренду земельних ділянок фермерському господарству "Діоби О.С.": пунктом 1 визнано земельні частки (паї) загальною площею 16,0 га, які розміщені в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом, в контурі № 10 (пасовища) згідно з схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) колишнього КСП ім. Леніна Приазовського району Запорізької області, як невитребувані, з можливістю надання їх в оренду до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку; пунктом 2 надано в оренду фермерському господарству "Діоби О.С." земельну ділянку площею 16,0 га (пасовища), в контурі № 10 (невитребувані земельні частки (паї), розташовану на території Добрівської сільської ради, згідно з додатком, для товарного сільськогосподарського виробництва; пунктом 3 встановлено орендну плату на земельні ділянки площею 16,0 га у грошовій формі у розмірі за один календарний рік 2 400,00 грн., за місяць - 200,00 грн. на загальну площу; пунктом 4 затверджено умови договору оренди. Додатком до розпорядження є список громадян - власників сертифікатів невитребуваних земельних часток (паїв) по Добрівській сільській раді, які надаються в оренду фермерському господарству "Діоби О.С.".           
		11.08.2008 р. між Приазовською районною державною адміністрацією (орендодавець) та фермерським господарством "Діоби О.С." (орендар) був укладений договір оренди земельної частки (паю), згідно умов якого орендареві в оренду передані невитребувані земельні частки (паї) розміром 16,0 га (пасовища), які розміщені в межах земельної ділянки в контурі № 10 згідно схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) колишнього КСП ім. Леніна Приазовського району Запорізької області, для товарного сільськогосподарського виробництва.
		Договір зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Добрівської сільської ради 11.08.2008 р. за № 3.
		Як визначено в статті 152 Земельного кодексу України, одним способів захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки є визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
		В пунктах 1.2.4., 1.2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" передбачено, що за змістом статей 13, 14 Конституції України, статті 11 Цивільного кодексу України, статей 23, 124, 127, 128 Земельного кодексу України рішенням органу місцевого самоврядування або державної адміністрації про надання земельної ділянки господарюючому суб'єкту у власність або в користування здійснюється волевиявлення власника землі і реалізуються відповідні права у цивільних правовідносинах з урахуванням вимог Земельного кодексу України, спрямованих на раціональне використання землі як об'єкта нерухомості (власності). Індивідуальні акти органів держави або місцевого самоврядування, якими реалізовуються волевиявлення держави або територіальної громади як учасника цивільно-правових відносин і з яких виникають, змінюються, припиняються цивільні права і обов'язки, не належать до правових актів управління, а спори щодо їх оскарження мають приватноправовий характер, тобто справи у них підвідомчі господарським судам. 
		Посилаючись на порушення чинного земельного законодавства на час прийняття головою Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області розпорядження від 11.08.2008 р. № 526, зокрема, приписів статті 15 Закону України "Про оренду землі", статей 20, 50 Закону України "Про землеустрій", статей 123, 124 Земельного кодексу України, прокурор Приазовського району Запорізької області звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним пункту 2 вказаного розпорядження.
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій зазначали на те, що в процесі розгляду спору в даній справі не було встановлено порушень під час прийняття розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації № 526 від 11.08.2008 р. "Про надання в оренду земельних ділянок фермерському господарству "Діоби О.С." вимог чинного на момент його прийняття законодавства, а Приазовська районна державна адміністрація діяла в межах наданій їй компетенції.
		При цьому, суди попередніх інстанцій, встановивши, що розташована на території Добрівської сільської ради спірна земельна ділянка площею 16,0 га (пасовища) належить до нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок, посилались на пункт 12 постанови Кабінету Міністрів України "Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) від 04.02.2004 р. № 122 та приписи статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних ділянок (паїв)" (в редакції, чинній на час прийняття спірного розпорядження), відповідно до яких райдержадміністрація мала повноваження на передачу нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок в оренду, а також виходили з того, що надана в оренду фермерському господарству "Діоби О.С." земельна ділянка не належить до земель державної або комунальної власності, а отже, на думку судів, до спірних правовідносин не підлягають застосуванню вимоги статей 123, 124 Земельного кодексу України, якими передбачено порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування та в оренду.
		Разом з тим, колегія суддів касаційної інстанції вважає висновки судів попередніх інстанцій суперечливими та такими, що є наслідком неповного з'ясування обставин справи і ненаданням їм належної правової оцінки, тобто здійсненими з порушеннями норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. 
		За змістом частини 1 статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. 
		Відповідно до статті 20 Закону України "Про землеустрій" землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності, в тому числі, в разі надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.
		Згідно з приписами статті 50 Закону України "Про землеустрій" у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок повинні складатися проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок. 
		Відповідно до приписів статті 15 Закону України "Про оренду землі" невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.
		Разом з тим, судами попередніх інстанцій не було спростовано тверджень прокурора Приазовського району Запорізької області, що оспорюваним розпорядженням від 11.08.2008 р. № 526, на підставі якого в подальшому між Приазовською районною державною адміністрацією та фермерським господарством "Діоби О.С." був укладений договір оренди земельної частки (паю), земельну ділянку, межі якої не встановлені в натурі (на місцевості), передано в оренду без затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок чи технічної документації із землеустрою, як обов'язкової передумови укладення договору оренди земельної ділянки.
		Колегія суддів касаційної інстанцій зауважує, що у разі прийняття розпорядження без складання проекту землеустрою,  без встановлення меж земельних ділянок в натурі, об'єкти оренди є невизначеними і неможливо встановити їх площу, межі і місце розташування на місцевості. 
		Таким чином, висновок судів про відсутність порушень з боку Приазовської районної державної адміністрації під час прийняття пункту 2 розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації № 526 від 11.08.2008 р. "Про надання в оренду земельних ділянок фермерському господарству "Діоби О.С.", на думку колегії суддів касаційної інстанції, є передчасним та суперечливим у зв'язку з відсутністю встановлення та дослідження вищевикладених обставин з наданням цим обставинам належної правової оцінки.
		З наведеного слідує, що приймаючи оскаржувані судові рішення, суди всупереч вимогам статті 43 Господарського процесуального кодексу України не забезпечили виконання вимог процесуального закону щодо об'єктивності та всебічності з'ясування дійсних обставин справи, оскільки не надали ґрунтовної юридичної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, виходячи, зокрема, з принципу їх належності та допустимості, що мало своїм наслідком порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.
		Таким чином, оскільки рішення та постанова у справі прийняті з порушенням норм процесуального права, суд касаційної інстанції, з урахуванням меж перегляду справ в касаційній інстанції, встановлених статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у суду касаційної інстанції відсутнє право встановлювати або вважати доведеними обставини справи, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, так само як і надавати їм власну юридичну оцінку, дійшов висновку, що оскаржувані судові акти підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення зазначених обставин і надання їм належної правової оцінки з врахуванням вищевикладених вказівок цієї постанови.
		Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України 
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Касаційну скаргу Заступника прокурора Донецької області задовольнити частково.
		Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.11.2013 р. у справі № 908/2501/13 та рішення господарського суду Запорізької області від 14.08.2013 р. скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.
		 
		 
		Головуючий  суддя                                                                                          І. Алєєва
		 
		Судді:                                                                                                                  М. Данилова
		 
		                                                                                                                       Т. Данилова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...