Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 817/4200/13-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на прибуток підприємств.
Надіслано для оприлюднення: 02.04.2014. Зареєстровано: 02.04.2014. Забезпечено надання загального доступу: 03.04.2014.
Дата набрання законної сили: 14.04.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                    
		ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 
		_____________________________________________
		  10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637  e-mail:  inbox@apladm.zt.court.gov.ua
		                                                                                    Головуючий у 1-й інстанції: Сало А.Б.
		                                                                      Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.
		 
		УХВАЛА    
		іменем України 
		 
		"27" березня 2014 р.                                                                Справа №  817/4200/13-а          
		 
		Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: 
		головуючого судді                                                          Кузьменко Л.В.         
		суддів:                                                                              Зарудяної Л.О.
		                                                                                          Іваненко Т.В., 
		 
		 
		розглянувши в письмовому провадженні апеляційні скарги  Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області,  Публічного акціонерного товариства "Рівнепасвантажтранс"  на  постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "30" грудня 2013 р. у справі за позовом  Публічного акціонерного товариства "Рівнепасвантажтранс"     до  Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області  про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень , 
		ВСТАНОВИВ: 
		 
		У листопаді 2013 року Приватне акціонерне товариство «Рівнепасвантажтранс» звернулась до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області №0002682342 від 01.07.2013р., яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 75632,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 10780,00 грн.  та №0000162202 від 13.09.13р., яким збільшено грошове зобов'язання позивача з податку на прибуток в сумі 1479,26 грн. основного платежу та 375,14 грн. штрафної санкції 
		В обґрунтування позову позивач вказує на те, що за результатами позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 по 31.12.2012 валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 31.12.2012 відповідачем було складено Акт від 13.06.2013 № 400/22-200/03118436. Висновки податкового органу, що викладені в акті від 13.06.2013 № 400/22-200/03118436 позивач вважає необґрунтованими, безпідставними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
		Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2013 року позов задоволено частково.
		Суд першої інстанції визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 01.07.2013 №0002682342 в частині грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 43115 грн. та штрафні санкції в розмірі 10779 грн.
		В задоволенні решти позовних вимог відмовив.
		З постановою суду першої інстанції відповідач не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати вказану постанову в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нову про відмову в позові в повному обсязі.
		Позивач не погодився з постановою суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції в цій частині та ухвалити нову про задоволення позову в повному обсязі.
		Представники сторін в судове засідання не прибули, про день, час та місце судового розгляду справи були належним чином повідомлені.
		Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		З матеріалів справи слідує, що на підставі п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78, Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755, відповідно до наказу №535 від 23.05.2013 та направлень від 24.05.2013 № 529/22-200, №530/22-200, №137/534/17-100, від 27.05.2013 №39/539/22-300, виданих Державною податковою інспекцією у м. Рівному Рівненської області ДПС України відповідачем було проведено    позапланову виїзну документальну перевірку ПАТ «Рівнепасвантажтранс», (код ЄДРПОУ 03118436) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 по 31.12.2012 валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 31.12.2012р. За результатами перевірки складено акт від 13.06.2013 №400/22-200/03118436.
		Перевіркою встановлено порушення позивачем норм  абз. 5 пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, п. 4.1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 № 283/97-ВР та п. 14.1.257 Розділу І, пп. 135.5.4 п. 135.4 ст. 135 Розділу ІІІ Податкового кодексу України в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на суму 75632,00 грн., в тому числі: за 2-4 квартали 2010 року в сумі 43115,00 грн., за І квартал 2011 року в сумі 12900,00 грн. та за 2-3 квартали 2011 року в сумі 19617,00 грн. 
		За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0002682342 від 01.07.2013р., яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 75632,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 10780,00 грн.   
		За результатами адміністративного оскарження позивачем вказаного рішення, Рішенням Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 05.09.2013 №171/10с/10-210/198 податкове повідомлення-рішення від 01.07.2013 №0002682342 залишено без змін, скаргу - без задоволення та   збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1 479,26 грн. основного платежу та 375,14    грн. штрафної санкції.
		Внаслідок Рішення ГУ Міндоходів у Рівненській області від 05.09.2013 № 171/10с/10-210/198 відповідачем було складено податкове повідомлення-рішення від 13.09.13р. №0000162202, яким визначено суму грошових зобов'язань з податку на прибуток в розмірі 1479,26 грн. та штрафні санкції в розмірі 375,14 грн. 
		Повторну скаргу позивача на оскаржувані податкові повідомлення-рішення Головне управління Міндоходів у Рівненській області рішенням від 13.11.2013 № 15145/6/99-99-10-01-15,  залишило без задоволення та без змін податкове повідомлення-рішення від 01.07.2013 №0002682342.
		Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції протягом періоду, що перевірявся, ПАТ «Рівнепасвантажтранс» отримало позику від ТОВ «Експансія» та уклало договори процентної позики: Договір процентної позики №15/08-07 від 15.08.2007 на суму 1967862,0грн., Договір процентної позики №Б/н від 12.09.2007 на суму 30000,0грн.,    Договір процентної позики №13/03-08 від 13.03.2008 на суму 15900,0грн., Договір процентної позики №26/06-08 від 26.05.2008 на суму 500000,0грн. Відповідно до вище зазначених договорів процентна ставка за користування позиками становить 0,10% річних.
		З матеріалів справи слідує, що 01.01.2011 Позивачем було укладено додаткові угоди, згідно яких назва первинних угод - «Договір процентної позики» були замінені    на назву - «Договір поворотної фінансової допомоги» та продовжені терміни дії договорів до 31.12.2012: Додаткова угода №2 від 01.01.2011 до Договору процентної позики №15/08-07 від 15.08.2007, Додаткова угода №2 від 01.01.2011 до Договору процентної позики № Б/н від 12.09.2007, Додаткова угода №2 від 01.01.2011 до Договору процентної позики №13/03-08 від 13.03.2008, Додаткова угода №2 від 01.01.2011 до Договору процентної позики №26/06-08 від 26.06.2008.
		Із матеріалів справи вбачається, що позивач уклав договори безпроцентної позики:    Договір безпроцентної позики №10/12-08 від 10.12.2008 на суму 179877,00 грн., Договір безпроцентної позики №16/09-08 від 16.09.2008 на суму 250000,00 грн., Договір безпроцентної позики №14/07-09 від 14.07.2009 на суму 22041,25 грн., Договір безпроцентної позики №12/10-10 від 12.10.2010 на суму 27599,25 грн., Договір поворотної фінансової допомоги №07/02-11 від 07.02.2011 на суму 25000,0грн.
		01.01.2011 до договорів безпроцентної позики позивачем було укладено додаткові угоди, згідно яких назва первинних угод - «Договір безпроцентної позики» були замінені    на назву - «Договір поворотної фінансової допомоги», та продовжені терміни дії договорів до 31.12.2012, а саме: Додаткова угода №2 від 01.01.2011 до Договору безпроцентної позики №16/09-08 від 16.09.2008, Додаткова угода №2 від 01.01.2011 до Договору безпроцентної позики №10/12-08 від 10.12.2008, Додаткова угода №1 від 01.01.2011 до Договору безпроцентної позики №14/07-09 від 14.07.2009, Додаткова угода №1 від 01.01.2011 до Договору безпроцентної позики №12/10-10 від 12.10.2010.
		Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується і колегія суддів, дійшов висновку про необґрунтованість доводів відповідача щодо того, що ТОВ «Експансія» (позикодавець за договорами позики із ПАТ «Рівнепасвантажтранс») не мало права надавати процентних поворотних позик, у зв'язку з відсутністю виду діяльності в Довідці ЄДРПОУ «надання    процентних поворотних позик» та відсутністю ліцензії і дозволу на    надання    процентних поворотних позик, а тому такі договори є поворотною фінансовою допомогою.
		Відповідно положенням ст.  1046, ст.1048 ЦК України  за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості; позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ
		Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансовими вважаються, зокрема, послуги з надання коштів у позику, в т.ч. і на умовах фінансового кредиту.
		Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності.
		Згідно ч. 4 наведеної норми можливість та порядок надання окремих фінансових послуг юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, визначаються законами та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг, виданими в межах їх компетенції.
		В п.1 Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 5555 від 31.03.2006 «Про можливість надання юридичними особами - суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, фінансових послуг з надання коштів у позику та надання поручительств», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.04.2006 за №477/12351, визначено, що юридичні особи - суб'єкти господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, надають фінансові послуги з надання коштів у позику (крім на умовах фінансового кредиту) та поручительств відповідно до вимог цивільного законодавства та з урахуванням вимог законодавства України щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.
		Згідно п.1.22.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»    поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.
		Верховний суд України у справі № 6-79цс12 в Постанові від 18.07.2012 висловив правову позицію, зміст якої полягає в тому, що "Договір позики як загальна договірна конструкція є підставою для виникнення правовідносин, учасниками яких є будь-які фізичні або юридичні особи, оскільки ЦК України не містить жодного виключення як щодо суб'єктного складу, так і щодо права на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір яких і порядок їх одержання встановлюється договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
		Таким чином, слід дійти висновку, що Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" є спеціальним нормативним актом, який регулює відносини спеціальних суб'єктів - учасників ринку фінансових послуг, і не поширюється на всіх інших юридичних і фізичних осіб - суб'єктів договору позики, правовідносини яких регулюються нормами ст. ст. 1046 - 1048 ЦК України.
		Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, щодо безпідставності тверджень відповідача щодо того, що ТОВ «Експансія» не маючи відповідної ліцензії не мала права за вказаними вище договорами надавати процентні позики. 
		З огляду на зазначене можна дійти висновку, що надання TOB «Експансія» коштів у позику не суперечить приписам чинного законодавства України, а тому сплачені в межах цих правочинів відсотки за користування кредитами не є безповоротною фінансовою допомогою в розумінні п. 1.22.1 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і підлягають віднесенню до валових витрат платника податків та не підпадають під визначення "поворотної фінансової допомоги".
		А тому нарахування умовних відсотків на суму коштів, отриманих в позику за договорами процентної позики в період 2-4 кварталу 2010 року є неправомірним.
		Відмовляючи частково в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що  відповідно до акту перевірки від 13.06.2013 №400/22-200/03118436 встановлено, що ПАТ «Рівнепасвантажтранс» не включено до доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування суму процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду в сумі 309 354, 30 грн.
		Так, відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону N334/94-ВР валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.
		Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону N334/94-ВР валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді.
		Підпунктом 1.22.1 пункту 1.22 статті 1 Закону N334/94-ВР передбачено, що безповоротною фінансовою допомогою є сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.
		За змістом вказаної норми вбачається, що сума заборгованості платника податку перед іншою особою (кредиторська заборгованість) включається до складу валового доходу платника податку, якщо відпали передбачені законом підстави для стягнення такої заборгованості, у зв'язку з чим товари (роботи, послуги), з придбанням яких у платника податку виникла кредиторська заборгованість, фактично отримані ним безоплатно.
		Даний факт має місце в усіх випадках, коли стягнення кредиторської заборгованості з платника податку виключається.
		Слід зазначити, що відповідно до приписів п.п.14.1.257 ст. 14 Податкового кодексу України безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;  сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги. 
		Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
		Оскільки в ході проведення перевірки встановлено, що позивач не нараховував умовних відсотків на не повернуті суми поворотних фінансових допомог, відповідачем здійснено такі донарахування, які включаються до складу валових доходів в загальній сумі 309354,3 грн. за другий - третій квартал 2011 року. Відтак, обґрунтованим є висновок податкового органу та суду першої інстанції щодо заниження позивачем валових доходів в сумі 309354,3 грн. за спірний період. 
		Доводи апеляційної скарги та наведені в ній докази не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правильність прийнятого рішення.
		Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		Рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм процесуального права, а тому за таких обставин колегія суддів залишає його без змін.
		 
		Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		 УХВАЛИВ:   
		Апеляційні скарги  Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області,  Публічного акціонерного товариства "Рівнепасвантажтранс"   залишити без задоволення, а  постанову  Рівненського окружного адміністративного суду від "30" грудня 2013 р.  без змін. 
		  
		Ухвала  набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.  
		 
		 Головуючий   суддя                                                                       Л.В. Кузьменко
		 
		судді:                                                                                               Л.О. Зарудяна
		 
		                                                                                                         Т.В. Іваненко
		 
		   
		 
		 
		 
		 
		 
		Роздруковано та надіслано:р.л.п.  
		1- в справу:
		2 - позивачу:   Публічне акціонерне товариство "Рівнепасвантажтранс"  вул.Курчатова, 9,Рівне,33018  
		      
		3- відповідачу:   Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області  вул.Відінська,8,м.Рівне,33023 
		   - ,

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...