Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 442/1484/14-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.04.2014. Забезпечено надання загального доступу: 04.04.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		           Справа №442/1484/14-ц 
		Провадження №2/442/790/2014 
		     
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		 
		 27 березня 2014 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:  головуючого-судді                       Гайдука А.М.
		при секретарі                                                                               Чолавін Н.П.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутих коштів,-
		          в с т а н о в и в:          
		Позивач звернувся до суду з позовом про стягенння з відповідача безпідставно набутих коштів в сумі 7733,00 грн., 251, 88 грн. відсотків за користування грошима та судові витрати посилаючись на те, що 26.08.2013 року позивачем було помилково перераховано на особистий рахунок ОСОБА_2 кошти в сумі 7733,00 грн. Факт перерахування грошових коштів підтверджується платіжним дорученням № 75234837553 від 26.08.2013 року. ОСОБА_1 зазначає, що звертався до відповідача про повернення безпідставно одержаних грошових коштів, однак останній жодних дій не здійснив. Також позивач вважає, що відповідач зобов'язаний сплатити йому проценти за користування грошовими коштами. Початок перебігу строку користування безпідставно набутими грошовими коштами настав з моменту їх отримання відповідачкою, тобто з 26.08.2013, тому строк такого користування у період з 27.08.2013 року по 25.02.2014 року становить 183 дні. Отже проценти за користування безпідставно набутими грошовими коштами у період з 27.08.2013 року по 25.02.2014 року - становлять : 1,3764 грн./день х 183 дні = 251,88 гривень. 
		В судове засідання позивач не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності.
		Відповідач в судове засідання з'явився, проти позову заперечив та просив відмовити в його задоволенні, оскільки факт отримання коштів підтвердив, проте вказав, що кошти отримав за виконану в Інтернеті роботу по виготовленню Інтернет магазину на замовлення позивача і подав докази про укладення з позивачем публічної оферти.
		Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступних підстав.
		Відповідно до ст. 60 ЦПК України  кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених ЦПК України.
		В судовому засіданні встановлено, що відповідно до поданого до суду платіжного доручення № 75234837553 від 26.08.2013 року позивачем було переховано на рахунок відповідача 7733, 00 грн. ОСОБА_1 при здійсненні платіжної операції надіслав дану грошову суму відповідачу, вказавши платіжні реквізити, прізвище, ім'я та по батькові, ідентифікаційний код останнього. Такі дані повинні бути достовірно відомі відправнику грошового переказу, щоб такий переказ відбувся, що виключає "помилковий" характер переказу коштів. Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що він неодноразово звертався з вимогою про повернення безпідставно набутих грошових коштів до Відповідача, проте доказів на підтвердження зазначеного не надано. Таким чином, Позивачем не доведена підстава позовних вимог, а саме співпадіння прізвища, імені, по-батькові, Ідентифікаційного коду та платіжних реквізитів Відповідача, призначення платежу при перерахунку коштів та вказує на те, позивач достовірно знав, кому переказує кошти і свідомо вчинив цей правочин.
		Відповідач не заперечує факт одержання грошової суми розмірі 7 733 грн. 00 коп. відповідно до платіжного доручення від ОСОБА_1. Дані грошові кошти були надіслані Відповідачу Позивачем в рахунок оплати за договором, за яким ОСОБА_2 зобов'язався зареєструвати на ім'я ОСОБА_1 доменне ім'я сайту за адресою в Інтернеті Іао-Ьао-word.com(далі - Сайт), надавати послуги з хостінгу Сайту та передати Позивачу комплекс прав на використання Сайту (шаблон договору додається, ознайомлення Позивача з ним до перерахунку коштів підтверджується перепискою Позивача й Відповідача у соціальній мережі "Вконтакті").
		Виконання Позивачем зобов'язань за договором підтверджується тією ж перепискою, заявкою на відкриття Інтернет-магазину, поданою Позивачем Відповідачу через мережу "Gооg1е", скан-фото оголошення Позивача про перепродаж його сайту зі "S1аndо" .
		Таким чином, між сторонами фактично виникли зобов'язання за змішаним договором, предметом якого є вищезгаданий Сайт та пов'язані з ним послуги.
		Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Згідно з ч. 1 ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
		Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
		Керуючись роз'ясненнями «Щодо форми правочинів» Міністерства юстиції України від 19.04.2011 року: правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
		Таким чином, шляхом обміну електронними листами (перепискою "Вконтакті",) між сторонами було укладено договір, а грошові кошти у сумі 7 733 були перераховані Відповідачу в якості оплати за цим договором.
		Копія свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця та виписки з банківського рахунку ФОП ОСОБА_2 доводять, що відповідач здійснює підприємницьку діяльність з продажу аналогічних сайтів не тільки позивачу, а й іншим особам, які за аналогічну суму також купляли сайти у відповідача. У відповідний період часу позивач одержував платежі в тій же сумі і від інших своїх клієнтів, і таке співпадіння сум також доводить правову позицію відповідача
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України  особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
		Розглядаючи цивільний спір суд враховує наступне. Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
		Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
		За змістом ч. 1 ст. 1212 ЦК України  безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
		Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11, ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України  цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.
		В свою чергу позивач вказує про відсутність правової підстави для набуття та збереження відповідачем грошових коштів, у зв'язку з тим, що в цьому випадку має місце помилка, обман, випадковість підстав набуття та збереження майна, що не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, встановлених ст. 11 ЦК України. В той же час, відповідач вказує, що між сторонами все-таки існувала домовленість, а саме відповідно до списку замовлень на розробку сайту та Інтернет переписки між сторонами, позивач  ОСОБА_1 здійснив замовлення на відкриття Інтернет магазину та оплатив дане замовлення в сумі 7733,00 грн., що виключає випадковість переводу грошових коштів.
		Слід зазначити, що під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Частиною 1 ст. 202 ЦК України  встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України  правочин може вичинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
		Таким чином у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно позивачу.
		В свою чергу позивачем також не надано належних та допустимих доказів та не доведено в судовому засіданні факт набуття відповідачем грошових коштів позивача помилково. Також в судовому засіданні відповідачем доведено та судом встановлено у зв'язку з чим та з якою метою грошові кошти надавалися відповідачу відповідно до платіжного доручення, Інтернет роздруківок та податкової декларації відповідача. 
		Відповідно до ст. 57 ЦПК України  доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів тощо.
		Таким чином, суд, розглядаючи позов в межах заявлених вимог, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, а тому в задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 коштів слід відмовити.
		Керуючись ст.ст. 10, 11, 14, 57-60, 209, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, ст. 1212 ЦК України, суд,-
		в и р і ш и в:
		В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутих коштів - відмовити.
		На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький  міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		                    Суддя                                                                             Гайдук А.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...