Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/1622/13 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.04.2014. Забезпечено надання загального доступу: 08.04.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		  01.04.2014 р.                                                          Справа № 914/1622/13 
		За позовом: Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, м. Львів,
		до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Формула», м. Львів, 
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Комунальне підприємство «Нерухомість та майно», м. Львів,
		про виселення із безпідставно займаних приміщень та стягнення неустойки за фактичне використання приміщень у розмірі 1' 989,50 грн.                         
		Суддя Яворський Б.І. 
		                                                                                            при секретарі Квик Т.І.
		Представники:
		від позивача: Кисельова І.М.,
		від відповідача: Бойкович Т.В.,
		від третьої особи: Огнівенко П.П.
		На розгляд господарського суду Львівської області Управлінням майном спільної власності Львівської обласної ради подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Формула», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Комунальне підприємство «Нерухомість та майно»,  про виселення із безпідставно займаних приміщень та стягнення неустойки за фактичне використання приміщень у розмірі 1' 989,50 грн. 
		Рішенням господарського суду Львівської області від 20.08.2013 р. у справі №914/1622/13 у задоволенні позову відмовлено.
		Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.11.2013 р. рішення господарського суду залишене без змін. Постановою  Вищого господарського суду від 22.01.2014 р. зазначені вище  рішення та постанову у справі №914/1622/13 скасовані, справу направлено на новий розгляд. При цьому суд касаційної інстанції звернув увагу судів на необхідність з'ясування питання, чи є Управління майном спільної власності Львівської обласної ради тією юридичною особою, яка наділена повноваженнями у відповідності до рішень ради №33 та №76 виступати орендодавцем нерухомого майна спільної власності територіальних громад області, тоді як в преамбулі договорів від 01.04.2003 та 01.04.2005 р. дане майно визначене як нерухоме майно, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Львівської області та врахувати дію зазначених рішень ради (в разі наявності такої обставини) на момент останнього продовження строку договору №279. 
		Згідно проведеного автоматичного розподілу справу №914/1622/13 передано для розгляду судді Яворському Б.І. Ухвалою суду від 14.02.2014р. справу призначено до розгляду на 03.03.2014 р. Розгляд справи відкладався на 17.03.2014 р. У судовому засіданні 17.03.2014 р. оголошувалась перерва.
		У судовому засіданні 01.04.2014 р. представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, заяві про уточнення позовних вимог (вх. №19270/13 від 29.05.2013 р.) та письмових поясненнях, просив задоволити позов в частині виселення відповідача із безпідставно займаних нежитлових приміщень у будинку №17 на вул. Чайковського у м. Львові загальною площею 66,0 кв.м (зобов'язати відповідача звільнити та повернути безпідставно займані нежитлові приміщення у будинку №17 на вул. Чайковського у м. Львові загальною площею 66,0 кв.м). Крім того, підтримав подане клопотання про припинення провадження у справі (а.с.58) в частині стягнення неустойки за відсутності предмета спору, оскільки відповідачем сплачено 3' 083,32 грн. неустойки згідно з рахунком №279-5 від 14.05.2013 р., в тому числі 1' 989,50 грн. неустойки, щодо яких позивачем заявлено позовні вимоги. Зазначене підтверджується квитанцією №1-597К, долученою до матеріалів справи.                        
		Відповідач у судовому засіданні 01.04.2014 р. проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві та письмових поясненнях. Зазначив,  що позивачем не надано доказів того, що йому при створенні і передачі повноважень щодо управління майном спільної власності територіальних громад області були передані повноваження щодо управління нерухомим майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Львівської області, наданого в оренду згідно договорів від 01.04.2003 р. та від 01.04.2004 р. Листи від 01.02.2013 р. №178, від 05.03.2013 р. №305, від 15.03.2013 р. №367, які надсилав позивач відповідачу, про закінчення терміну дії договору оренди №279 від 28.10.1996 р., звільнення займаних приміщень та повернення їх за відповідним передавальним актом балансоутримувачу - КП ЛОР «Нерухомість та майно», на думку відповідача, надсилались не стороною договору, а тому не можуть бути підставою для припинення спірного договору оренди. Додатково відповідач стверджує, що рішенням господарського суду Львівської області від 25.02.2014 р. у справі №914/4842/13 щодо тих самих осіб, які беруть участь у справі, встановлено факт чинності договору оренди №279 від 28.10.1996 р. з наступними змінами з огляду на чинність станом на грудень 2013 р. договору №6/49 від 01.10.2006 р., термін дії якого встановлено на термін дії договору оренди.
		Представник третьої особи у судовому засіданні 01.04.2014 р. підтримав позицію, викладену у письмових поясненнях на позов. Так, зазначив, що відповідно до рішень Львівської обласної ради №33 від 23.06.2006 р. та №76 від 20.09.2006 р. єдиним орендодавцем майна спільної власності територіальних громад  виступає Управління майном спільної власності Львівської обласної ради. Про це відповідач був повідомлений листом  від 03.10.2006 р. №511. Крім того, згідно з п.2.3.6 Статуту комунального підприємства в новій редакції, право укладати договори оренди майна в якості орендодавця можуть бути надані КП ЛОР «Нерухомість та майно» тільки за окремим дорученням управління майном спільної власності. Окремих доручень від позивача на укладення договору оренди з ТзОВ-фірмою «Формула» до комунального підприємства не надходило.
		Щодо твердження позивача про встановлення факту чинності договору оренди №279 від 28.10.1996 р. у справі №914/4842/13, третя особа повідомила, що суб'єктний склад у цих двох спорах різний; рішення у вказаній справі не є преюдиційним; під час розгляду справи судом перевірявся лише факт перебування ТзОВ-фірма «Формула» у нежитлових приміщеннях, а не підстави перебування та правова природа відносин між сторонами.  Враховуючи наведене, просить задоволити заявлені позовні вимоги повністю.
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.
		28.10.1996 р. між госпрозрахунковим відділом по управлінню нерухомим майном області при комітеті управління комунальним майном Львівської обласної ради народних депутатів (орендодавець) та науково-виробничою фірмою «Формула» (орендар) укладено договір №279 про оренду майна, що віднесено до обласної комунальної власності. Відповідно до п.1 договору орендодавець на підставі наказу начальника управління майном області передає, а орендар приймає в орендне користування приміщення в м. Львові по вул. Чайковського, загальною площею 66 кв.м, для використання під службове приміщення.
		Термін дії договору погоджено сторонами з 01.11.1996 р. по 31.10.2001 р. (р.V договору). 
		30.12.1998 р. на підставі рішення Львівської обласної ради від 01.10.1998 р. між госпрозрахунковим відділом по управлінню нерухомим майном області при управлінні майном області Львівської обласної державної адміністрації (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю - фірма «Формула» (орендар) укладено договір про заміну договору на оренду нерухомого майна Львівської обласної ради від 28.10.1996 р. №279.
		Термін дії договору погоджено сторонами з 01.01.1999 р. по 31.10.2001 р. (р.ІХ договору). 
		25.05.1999 р. між відділенням нерухомості при управлінні майном комунальної власності Львівської обласної державної адміністрації (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю - фірма «Формула» (орендар) укладено договір про внесення змін і доповнень до договору оренди від 29.10.1996 р. №279.  Сторони змінили п.3 розділу І щодо розміру орендної плати.
		01.04.2003 р. між відділенням нерухомості при управлінні з питань майна комунальної власності Львівської обласної державної адміністрації (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю - фірма «Формула» (орендар) укладено договір про внесення змін і доповнень до договору оренди від 28.10.1996 р. №279. Сторони  визначили, що орендодавцем у зазначеному договорі виступає Відділення нерухомості при управлінні з питань майна комунальної власності Львівської обласної державної адміністрації.  Крім того, погоджено рахунок оплати орендних платежів та доповнено розділ І  договору пунктом 11, доповнено договір розділом ІІ-1 «Утримання орендованого майна».
		01.04.2005 р. між Комунальним підприємством «Нерухомість та майно» (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю - фірма «Формула» (орендар) укладено договір про внесення змін і доповнень до договору оренди від 29.10.1996 р. №279. Сторони визначили орендодавцем  приміщення Комунальне підприємство «Нерухомість та майно» та змінили рахунок оплати орендних платежів. Інші умови договору залишилися незмінними.
		Відповідно до п.5.3. договору термін дії договору неодноразово продовжувався: з 01.11.2001 р. по 31.08.2004 р.; з 01.09.2004 р. по 30.06.2007 р.; з 01.07.2007 р. о 30.04.2010 р.; з 01.05.2010 р. по 28.02.2013 р., що підтверджується позивачем та відповідачем у справі.
		Рішенням Львівської обласної ради від 23.06.2006 р. №33 «Про питання забезпечення управління майном спільної власності територіальних громад області» управління адміністративними будинками Львівської обласної ради перейменовано в управління майном спільної власності Львівської обласної ради та надано йому повноваження орендодавця цілісних майнових комплексів та нерухомого майна спільної власності територіальних громад області. Крім того, п.2 рішення затверджено Положення про управління майном спільної власності Львівської обласної ради.
		Рішенням Львівської обласної ради №76 від 20.09.2006 р. «Про оренду майна спільної власності територіальних громад області» встановлено, що управління майном спільної власності обласної ради є правонаступником орендодавців цілісних майнових комплексів та нерухомого майна спільної власності територіальних громад області. Крім того, затверджено Положення про оренду майна спільної власності територіальних громад області, п. 10 якого визначено, що управління є орендодавцем майна. 
		Листом  від 03.10.2006 р. №511 КП «Нерухомість та майно» повідомило відповідача про необхідність з'явитися в управління для переукладення спірного договору оренди, враховуючи вимоги згаданих вище рішень Львівської обласної ради.
		Листами №280 від 22.11.2006 р. та №404 від 27.12.2006 р. позивач звертався до відповідача з питанням про звільнення орендованого приміщення та розірвання договору.
		Листом №178 від 01.02.2013 р., листом №305 від 05.03.2013 р., листом №367 від 15.03.2013 р.  позивач повідомив відповідача про закінчення терміну дії договору 20.02.2013 р., необхідність повної сплати орендних платежів, звільнення орендованого приміщення та передання його балансоутримувачу - КП ЛОР «Нерухомість та майно» за актом приймання-передачі. У судовому засідання 01.04.2014 р. відповідач визнав отримання листа управління №178 від 01.02.2013 р.,  проте заперечив отримання листа №305 від 05.03.2013 р. Однак,
		надіслання вказаних листів адресату підтверджується фіскальними чеками поштового відділення та описом вкладення, долученими до матеріалів справи.
		Листом №10-2 від 28.02.2013 р. ТзОВ фірма «Формула» повідомило позивача про безпідставність вимог управління щодо закінчення терміну дії договору, звільнення орендованого приміщення та передання  його за актом приймання-передачі.
		24.05.2013 р.  відповідач сплатив 3' 083,32 грн. неустойки за фактичне використання орендованих приміщень згідно з рахунком №279-5 від 14.05.2013 р., що підтверджується копією квитанції №1-597К, долученою до матеріалів справи.
		Докази звільнення орендованого приміщення відповідачем станом на день прийняття рішення в матеріалах справи відсутні.
		При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
		Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Згідно ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
		Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. (ч.1   ст.626 ЦК України) 
		Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. 
		За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
		Відповідно до ч.5 ст.16 та ч.5 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування" права суб'єкта комунальної власності належать відповідним радам, які здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єкта комунальної власності від імені територіальної громади.
		Згідно п.2 ч.1 ст.287 Господарського кодексу України, орендодавцями комунального майна є органи, уповноважені місцевими радами управляти цим майном.
		Згаданим рішенням Львівської обласної ради від 23.06.2006 р. №33 управління адміністративними будинками Львівської обласної ради перейменовано в управління майном спільної власності Львівської обласної ради та надано йому повноваження орендодавця цілісних майнових комплексів та нерухомого майна спільної власності територіальних громад області. Суд звертає увагу відповідача, що вказані рішення обласної ради є чинними, не скасовувалися та не визнавалися недійсними.
		Таким чином, оскільки орендоване майно є спільною власністю громади області, саме Управління майном спільної власності Львівської обласної ради є особою, уповноваженою на укладення, зміну  чи розірвання  договорів оренди. З цього моменту КП ЛОР «Нерухомість та майно» уже не має повноважень орендодавця без окремого доручення.
		Згідно з ч.2  ст.291 ГК України та ч.2 ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено, приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря), банкрутства орендаря, загибелі об'єкта оренди, ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем.
		Відповідно до ч.4 ст.284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. Згідно з ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
		У пункті 4.1 постанови №12 від 29.05.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» Пленум Вищого господарського суду України зазначає наступне: «Зі змісту статей 759, 763 і 764 ЦК України, частини другої статті 291 ГК України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється (п.4.2 постанови). Такої ж позиції при вирішенні спорів дотримується Верховний Суд України (постанова від 03.06.2008р. у справі « 2-11/9948-2007) та Вищий господарський суд України (постанова від 22.04.2013р. у справі №13/5026/1294/2012, постанова від 14.08.2013р. у справі №5011-7/7290-2012). 
		Таким чином, у випадку відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору оренди нерухомого майна комунальної чи державної форми власності до моменту закінчення строку дії договору чи протягом місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, а договірні відносини не потребують додаткового волевиявлення сторін шляхом видачі листів чи наказів про продовження строку дії договору. 
		Договір оренди неодноразово продовжувався через відсутність повідомлень орендодавця про його припинення. Однака, листами № 178 від 01.02.2013 р., №305 від 05.03.2013 р.,  №367 від 15.03.2013 р.  позивач повідомив відповідача про закінчення терміну дії договору 28.02.2013 р. та про те, що надалі договір продовжуватися не буде. Таке повідомлення відбулося у порядку, встановленому законом. Суд не бере до уваги твердження відповідача, що повідомляти про відмову від продовження дії договору повинно було робити комунальне підприємство, оскільки, як уже зазначалося вище, станом на 2013 р. повноваження орендодавця спільного майна громади Львівської області належать саме управлінню майном спільної власності. Також суд вважає необґрунтованим покликання відповідача на преюдиційність у силу ч.2 ст.35 ГПК України рішення суду у справі №914/4842/13, оскільки сторони у даній справі та у справі №914/4842/13 різні. До того ж у справі №914/4842/13 не досліджувалося питання та суд не робив висновок про пролонгацію спірного договору оренди чи терміну його дії. 
		Відповідно до ч.1 ст.785 ЦК України та ч.1 ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
		Як убачається з матеріалів справи,  підтверджується позивачем та третьою особою, і не заперечується відповідачем, договір оренди від 29.10.1996 р. №279  припинив свою дію 28.02.2013 р. Новий договір оренди сторонами не укладався, доказів повернення (акт приймання-передачі тощо) орендованого приміщення позивачу відповідач не надав.  
		 Згідно з ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Таким чином, оскільки договір оренди приміщення  від 29.10.1996 р. №279   на час вирішення спору припинився, відповідач не повернув позивачу орендоване майно, позовні вимоги позивача про виселення відповідача із займаних ним нежитлових приміщень є правомірними і обґрунтованими. 
		Щодо заявленої у позовній заяві вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки за фактичне використання орендованого приміщення, то суд зазначає наступне. 24.05.2013 р.  відповідач сплатив 3' 083,32 грн. неустойки за фактичне використання орендованих приміщень згідно з рахунком №279-5 від 14.05.2013 р., що підтверджується копією квитанції №1-597К, долученою до матеріалів справи.  Заявою про уточнення позовних вимог №687 від 28.05.2013 р. (а.с.63) позивач просив суд припинити провадження у справі в частині стягнення неустойки.
		Згідно п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
		У пункті 4.4 постанови «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. №18 Пленум Вищого господарського суду України звертає увагу, що  припинення провадження у справі на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
		Таким чином, оскільки сума неустойки була сплачена відповідачем під час розгляду справи, суд дійшов висновку про припинення провадження у справі щодо стягнення 1' 989,50 грн. у зв'язку з відсутністю предмета спору.
		Відповідно до ч.2 ст.4-3 та ст.33  ГПК України кожна  сторона повинна довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх  вимог  і заперечень. 
		      Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).
		    Відповідно до п.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»  №18 від 26.12.2011р. якщо стороною (або іншим учасником судового  процесу)  у вирішенні  спору  не  подано  суду  в  обґрунтування  її вимог або заперечень належні і допустимі докази,  в  тому  числі  на  вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося  клопотання  про витребування   їх   судом   (частина перша статті 38 ГПК),  то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в  такому  разі  у  суду  вищої  інстанції  відсутні  підстави для скасування  судового  рішення  з  мотивів   неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.   
		У п.4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 р. №7 зазначено, що у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. 
		Як убачається з матеріалів справи, за подання до господарського суду Львівської області позовної заяви позивачем сплачено 2' 867,50 грн. судового збору. За подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного господарського суду позивачем сплачено 1' 433,73 грн. судового збору, а за подання касаційної скарги - 1' 663,15 грн. 
		В силу вимог  ст.49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник з його неправильних дій.
		На підставі викладеного вище та керуючись ст.ст. 16,60 Закону України "Про місцеве самоврядування", ст.ст.  17, 26, 27  Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.526, 627, 629, 785 Цивільного кодексу України, ст.193, 283, 284, 287, 291 Господарського кодексу України та ст.ст. 3, 12, 33, 34, 35, 44, 49, 80, 82, 84, 85,111-12  Господарського процесуального кодексу України,  суд                                                                                                                                                                                                                          
		ВИРІШИВ:
		1.  Припинити провадження у справі щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «Формула» 1' 989,50  грн. неустойки.
		2.    Решта позовних вимог задоволити повністю. 
		3.  Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю - фірму «Формула» (79000, м. Львів, вул. Чайковського, буд. 17, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 13799743) з безпідставно займаних нежитлових приміщень загальною площею 66,00 кв.м, що знаходяться у буд.17 на вул. Чайковського у м. Львові.
		4.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «Формула» (79000, м. Львів, вул. Чайковського, буд. 17, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 13799743)  на користь Управління майном спільної власності Львівської обласної ради (79008, м. Львів, вул. Винниченка, буд. 18, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 25255072) 5' 964,40 грн. судового збору.
		5.  Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.   
		  У судовому засіданні 01.04.2014 р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 04.04.2014р.
		 
		Суддя                                                                                 Яворський Б.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...