Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 642/7283/13-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 08.04.2014. Забезпечено надання загального доступу: 10.04.2014.
Дата набрання законної сили: 28.01.2013
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		13.01.2013 
		 
		 
		 Справа № 642/7283/13-к
		Провадження № 1-кп/642/439/13
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		13 січня 2014 року колегія суддів Ленінського районного суду м. Харкова в складі:
		головуючого - судді  ОСОБА_1 ,
		суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю: секретарів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		прокурора ОСОБА_7 ,
		представників потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
		представників неповнолітніх потерпілих  служби у справах дітей ОСОБА_10 , ОСОБА_11 
		захисників обвинувачених: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , 
		розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню:
		ОСОБА_16 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Луганської обл., м. Старобільськ, громадянина України, українця, із вищою освітою, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого в АДРЕСА_1 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 27, п.12 ч.2 ст. 115 КК України, 
		ОСОБА_17 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки Луганської обл., м. Старобільськ, українки, громадянки України, не працюючої, раніше не судимої, проживаючої в АДРЕСА_2 , 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4,5 ст. 27, п.12 ч.2 ст. 115 КК України,
		встановила:
		в травні 2009 р. ОСОБА_16 , знаходячись у м. Старобільськ Луганської області, познайомився із ОСОБА_17 , між якими надалі в таємниці від чоловіка останньої ОСОБА_18 склалися близькі стосунки.
		У період часу з січня по березень 2010 р., більш точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_17 виник умисел, направлений на позбавлення життя свого чоловіка ОСОБА_18 , шляхом схилення ОСОБА_16 до вчинення вказаного злочину. Так, з метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_17 , під час спілкування зі ОСОБА_16 , неодноразово висловлювала йому скарги на адресу свого чоловіка, ОСОБА_18 , щодо негативного ставлення до неї, обмеження кола її спілкування, повної матеріальної залежності, безпричинного застосування до неї фізичного насильства і психологічних загроз, систематичними приниженнями її честі та гідності, пропонуючи різні способи ліквідації свого чоловіка. 
		Наприкінці березня  початку квітня 2010 р., більш точної дати в ході досудового слідства не встановлено, ОСОБА_16 при зустрічі з ОСОБА_17 , яка в черговий раз приїхала до м. Старобільськ і продовжувала вмовляти і підбурювати ОСОБА_16 до скоєння вбивства ОСОБА_18 , виник умисел на позбавлення життя останнього. Повідомивши про те, що з помсти за неї та захист її від подальших домагань з боку чоловіка, він збирається помститися ОСОБА_18 дав свою згоду на скоєння вбивства її чоловіка, визначивши час і місце, тим самим вступивши в злочинну змову з ОСОБА_17 .
		Так, для підготовки до вчинення злочину і реалізації злочинного умислу, спрямованого на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_18 за попередньою змовою групою осіб, з метою свого маскування ОСОБА_16 та ОСОБА_17 використовували додаткові мобільні телефони та стартові пакети мобільних операторів зв`язку, номери яких були відомі тільки їм та за допомогою яких вони обмінювалися інформацією, корегували свої дії на стадії приготування, виконання злочину і приховування слідів злочину, тобто умисного вбивства ОСОБА_18 , а після скоєння злочину, стартові пакети мобільних операторів зв`язку, знищили.
		15.04.2010 р. ОСОБА_16 для реалізації злочинного умислу, спрямованого на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_18 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_17 , отримав від останньої ключі від хвіртки та гаража, розташованого в АДРЕСА_2 для безперешкодного проникнення в підвал у день скоєння злочину з метою реалізації злочинного умислу  вбивство потерпілого.
		22.04.2010 р. близько 10.45 год. ОСОБА_16 , реалізуючи злочинний умисел групи, отримавши за допомогою мобільного зв`язку сигнал від ОСОБА_17 , проник до підвалу вищевказаного гаражу, відкривши двері заздалегідь переданими йому ОСОБА_17 ключами, де чекав подальшого сигналу від ОСОБА_17 про направлення ОСОБА_18 до підвалу.
		В свою чергу, того ж дня, близько 11.15 год. ОСОБА_17 попрохала свого чоловіка принести з підвалу продукти харчування, а коли він вийшов з будинку, повідомила про це ОСОБА_16 , який дочекавшись приходу потерпілого та скориставшись заздалегідь приготовленими ним ножем, завдав ОСОБА_18 велику кількість колото-різаних поранень. Так, в результаті гострої крововтрати, що розвинулася внаслідок множинних колото-різаних пошкоджень тулуба, настала смерть ОСОБА_18 . ОСОБА_16 , переконавшись, що ОСОБА_18 не подає ознак життя, з місця скоєння злочину зник, повідомивши при цьому ОСОБА_17 про вбивство її чоловіка.
		Внаслідок злочинних дій ОСОБА_16 , потерпілому ОСОБА_18 , згідно судово-медичної експертизи № 73728-Дм10 від 28.06.2010 р. спричинені наступні тілесні ушкодження:
		- два садна та крововиливи в лобовій області справа, синці-на кінчику носа ліворуч, на верхній губі праворуч; дві забиті рани на слизовій верхньої губи праворуч; колото-різані ушкодження в проекції лівої виличної кістки біля основи лівої вушної раковини з ушкодженням м`яких тканин лівої виличної області; сковзне колото-різане поранення починається на нижній щелепі на 4 см. Вправо від умовно серединою лінії з пошкодженням шкіри та підшкірної жирової клітковини, нижньої щелепи справа з формуванням уламка неправильно-трикутної форми, м`яких тканин шиї, розтином правою грудинно-ключично-соскоподібного м`яза, поєднуючись з шкірної раною розташованої в правій передньобоковій поверхні шиї, в проекції нижньої щелепи зліва з пошкодження по ходу ранового каналу м`яких тканин лівої щоки, проникаючи в ротову порожнину, на передній поверхні шиї зліва у верхньому відділі на 1 см. Вліво від умовно-серединної лінії і на 4 см. Донизу від проекції нижньої щелепи зліва з пошкодженням правої грудинно-ключично-соскоподібного м`яза, неповним перетином стінки лівої сонної артерії, перелом лівої пластини щитовидного хряща, поверхневим пошкодження правої пластини щитовидного хряща з боку її внутрішньої поверхні, повне відділення верхнього правого рогу щитовидного хряща;
		- чотири колото-різаних пошкодження передньої поверхні грудної клітини, з яких 1 на передній поверхні грудної клітки справа по середньо-ключичній лінії в проекції 1-2-го. ребер, локалізуються в м`яких тканинах не проникаючи в плевральні порожнини, 2 на передній поверхні грудної клітки зліва по седньо-ключичній лінії в 1-му міжребер`ї проникає в ліву плевральну порожнину з пошкодженням м`яких тканин передньої поверхні грудної клітини, межреберні м`язи і плевру в 1-му міжребер`ї, з лінійним пошкодженням кісткової тканини 1-го ребра по нижньому краю в вигляді насічки, верхньої частки лівої легені, 3-її на передній поверхні грудної клітки зліва по середньо-ключичній в 3-му міжребер`ї, проникає в ліву плевральну порожнину з пошкодженням м`яких тканин передньої поверхні грудної клітки зліва, міжреберних м`язів і пристеночний плеври 3-го міжребер`я зліва по середньо-ключичній лінії, наскрізними ушкодженнями білясердцевої сумки, а також сліпим пошкодженням передньої стінки лівого шлуночка серця, 4 на передній поверхні грудної клітки зліва між близько гру динного та середньо-ключичній лінії в проекції 4-го ребра локалізуються в м`яких тканинах і не проникають в плевральні порожнини; три садна на передній поверхні грудної клітки; 
		- клаптева колото різане пошкодження на тильній поверхні лівої кисті з клаптем відвертаються дороги; наскрізне колото-різане пошкодження правого передпліччя по зовнішній поверхні правого передпліччя з пошкодженням шкіри та підшкірної жирової клітковини, м`яких тканин передпліччя з`єднує з пошкодженням по згинальній поверхні правового передпліччя, колото-різане пошкодження на бічній поверхні правого стегна в нижній третині з пошкодженням шкіри та підшкірної жирової клітковини, поверхневої фасції стегна і м`язових волокон.
		Усі колото-різані поранення від багаторазових (не менше 10 разів) дій, предмета, якому властиві колючо-ріжучі властивості травмуючої поверхні, найбільш ймовірно ножа, клинок якого був односторонньо гострим, гострокінцевий та мав обушок з поперечним «П» образним січенням з вираженими ребрами, ширина клінка на рівні максимального занурення (не менш 13 см.) складає приблизно 2,1 см.
		Причиною смерті ОСОБА_18 виявилась гостра кровотеча, що розвинулася внаслідок множинних колото-різаних пошкоджень тулуба.
		Між цими тілесними ушкодженнями та настанням смерті потерпілого - прямий причинно-наслідковий зв`язок.
		Обвинувачений ОСОБА_16 свою вину в судовому засіданні в пред`явленому обвинуваченні за ст.27 ч.2 п.12 ч.2 ст.115 КК України визнав частково та пояснив, що на початку 2008 р. в м. Старобільськ Луганської обл., він познайомився із ОСОБА_19 який проживав у м. Харкові, після чого, почали підтримувати дружні стосунки. У 2009 р. на травневі свята ОСОБА_18 приїхав разом із своєю дружиною ОСОБА_17 так вони і познайомились. 01.01.2010 р. на новорічні свята він зустрів ОСОБА_17 у кафе, яка була разом із своїми друзями та без чоловіка. Після цієї зустрічі вони почали спілкуватися частіше, із розмов ОСОБА_17 він дізнався, що в неї не склалось особисте життя. Так, деякий час вони підтримували дружні стосунки. Близьких відносин в них не було. Приблизно, 15.04.2010 р. він приїжджав у м. Харків до свого приятеля та на авто-ринок «Лоск». У цей же день зустрічався із ОСОБА_17 з якою вони гуляли у парку, а після цього, він підвіз її до дому. У квітні 2010 р. він вирішив поїхати до смт. Чутове Полтавської області до костоправа, так як в нього боліла спина. Так, 22.04.2010 р. він виїхав по маршруту смт. Чутове Полтавської області, а потім до м. Донецьк, по ходу слідування також вирішив заїхати до м. Харкова до сім`ї ОСОБА_20 , щоб віддати ОСОБА_18 автомобільний лак, який той йому давав. Коли він знаходився вже у Харківській області, то зателефонував ОСОБА_17 та повідомив, останній, що має намір заїхати. Після того, як почув згоду, то заїхав до них до дому, де його зустрів ОСОБА_18 . Вони зайшли до будинку, де пили чай та спілкувались разом із його дружиною ОСОБА_17 . Потім, ОСОБА_18 запропонував пройти до його гаражу, бо в нього були питання пов`язані із фарбуванням автомобіля. Він погодився і вони пішли до гаражу, де деякий час спілкувались з приводу фарбування автомобіля. Через деякий час ОСОБА_18 спустився у підвал та покликав його. Так, спустившись до підвалу ОСОБА_18 почав з`ясовувати стосунки з приводу нібито відомих йому близьких відносинах з його дружиною. В результаті чого, ОСОБА_18 дістав ніж та вдарив його, однак ніж застряг в рукаві його куртки, а потім впав. ОСОБА_18 , почав його душити, після чого він впав на спину, а ОСОБА_18 перебувавши на ньому зверху продовжував душити. Так, під собою він намацав ніж у процесі боротьби, дотягнувся до ножа та схопив його у ліву руку. Через те, що він почав задихатися, вирішив ножем відштовхувати ОСОБА_18 . Куди бив ножем ОСОБА_18 та скільки наніс ударів, він точно не пам`ятає, так як побоювався втратити свідомість. Потім вони піднялись та встали на ноги. Так як, ОСОБА_18 продовжив його душити, він наніс удар ножем по шиї ОСОБА_18 , а після того, як останній опустив руки, він зрозумів, що той помер. Після цього, він покинув приміщення гаражу. Сівши в свій автомобіль, він побачив на своїх речах сліди крові. У цей же час йому подзвонила ОСОБА_17 якій він повідомив, що між ним та ОСОБА_18 виник конфлікт та попросив її деякий час не телефонувати в міліцію, крім цього, більше нічого не пам`ятає, так як перебував у стресовому стані. Після цього, він направився до м. Донецька, та по ходу слідування позбавився він одежі та ножа. 
		Обвинувачена ОСОБА_17 свою вину в судовому засіданні в пред`явленому їй обвинуваченні за ст. 27 ч.4,5 п.12 ч.2 ст.115 КК України не визнала, та пояснила, що 22.04.2010 р. біля 07.45 год. її чоловік ОСОБА_18 повідомив про приїзд ОСОБА_16 . Так, після того, як вона відвела дітей у садочок, їй зателефонував ОСОБА_16 та повідомив, що заїде в гості. Коли вона повернулась до дому, почала займатись домашніми справами, а через деякий час в будинок зайшов її чоловік разом із ОСОБА_16 , вони разом сиділи на кухні та розмовляли на різні теми. Через деякий час її чоловік разом із ОСОБА_16 пішли. Вона була впевнена, що вони пішли у гараж, подивитись на один із автомобілів. Біля 12.00 год. вона почала дзвонити чоловіку, однак він не відповідав на її дзвінки. Після цього, вона зв`язалась із ОСОБА_16 , однак не пам`ятає хто перший зателефонував. ОСОБА_16 попросив її не заходити деякий час в гараж, так як він разом із ОСОБА_18 розпилили токсичний аерозоль. На її запитання, де її чоловік ОСОБА_16 кинув слухавку. Після цього, вона почала дуже хвилюватись, та пішла у гараж. Двері у гаражі були відкриті, зайшовши в гараж вона почала телефонувати чоловіку, почувши дзвінок у підвалі, відкрила двері та побачила, що її чоловік лежить на боці, а в руках тримає мобільний телефон. Так як він не брав телефон та не подавав ознак життя, вона дуже злякалась і вибігла на вулицю, де почала звати на допомогу. Так, на її крики про допомогу вийшла сусідка ОСОБА_21 , якій вона повідомила, що її чоловік лежить у підвалі без ознак життя. Заглянувши у підвал ОСОБА_21 , порадила їй викликати швидку допомогу. Після чого вона почала дзвонити у швидку, однак не змогла додзвонитися. Тоді вони разом із сусідкою пішли до таксофону, що знаходився неподалік у багатоквартирному будинку, з якого і викликали швидку допомогу. Після цього, вони разом дочекались приїзду швидкої, лікарі якої зробили їй ін`єкцію із заспокійливим. Що відбувалось потім, вона не пам`ятає через ліки, а у вечорі її викликали у міліцію, де вилучили одежу, зробили зрізи нігтів та зняли відбитки пальців. В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_17 визнала себе винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 396 КК України про що надала суду клопотання, де прохала перекваліфікувати її дії. Однак давати свої пояснення у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст. 396 КК України, відмовилась. 
		Незважаючи на невизнання підсудними своєї вини в організації та скоєнні вбивства ОСОБА_18 , колегія суддів вважає, що їх вина доведена зібраними у справі й перевіреними в судовому засіданні доказами:
		- показаннями свідка ОСОБА_22 в судовому засіданні, згідно яких у 2010 р. він працював на посаді заступника начальника СВ Ленінського РВ. Так, в провадженні слідчого відділу знаходилась кримінальна справа по факту навмисного вбивства ОСОБА_18 . В скоєнні даного злочину обґрунтовано підозрювалась жінка померлого ОСОБА_17 , яка 23.04.2010 р. написала явку з повинною, де пояснила, що у м. Старобільськ Луганської області, куди вона приїжджала періодично до родичів, в неї виникли романтичні стосунки із ОСОБА_16 . Під час їх зустрічей ОСОБА_17 часто виказувала свої невдоволення по відношенню до свого чоловіка, а коли ОСОБА_16 запропонував вбити її чоловіка, вона одразу погодилась. Після цього, вони разом розробили план вбивства та визначились із часом. Так, в призначений день ОСОБА_16 приїхав в м. Харків по місцю проживання ОСОБА_20 , де за допомогою смс-повідомлень вони спілкувались із ОСОБА_23 з приводу місця знаходження її чоловіка та скоєння вбивства.
		Показаннями свідка ОСОБА_24 в судовому засіданні, який пояснив, що в 2010 р. СО Ленінського РВ була порушена на кримінальна справа по факту навмисного вбивства ОСОБА_18 , у зв`язку з чим, була створена слідчо-оперативна група до складу якої входили всі працівники ОСОБА_25 23.04.2010 р. кримінальна справа була порушена відносно ОСОБА_17 за ознаками складу злочину передбаченого ст. 115 ч.1 КК України. Підставою до порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_17 слугувала її явка з повинною, де вона вказувала, що вбивство свого чоловіка вона спланувала разом із ОСОБА_16 який проживав в м. Старобільську Луганської області та з яким в них були близькі стосунки. На той час ОСОБА_17 був призначений захисник ОСОБА_26 25.04.2010 р. був затриманий ОСОБА_16 , який також дав явку з повинною та виклав всі обставини скоєння вбивства ОСОБА_18 .
		Показаннями свідка ОСОБА_27 яка в судовому засіданні повідомила, що вона є рідною тіткою померлого ОСОБА_18 23.04.2010 р. від своєї доньки ОСОБА_28 вона дізналась про вбивство племінника, яке нібито скоїла його дружина ОСОБА_17 , про що їй стало відомо від працівників міліції та пояснила, що померлий ОСОБА_18 був приватним підприємцем, дуже багато заробляв, а в м. Старобільськ у нього була частина бізнесу. Зі слів своєї сестри - мати вбитого, їй було відомо, що її племінник ОСОБА_18 підозрював свою дружину обвинувачену ОСОБА_17 у зраді, якій він надав час для визначення. Так, у ОСОБА_18 була грижа на спині, в зв`язку з чим, останнім часом він погано себе почував, а тому їздив у санаторії на лікування. 
		Показаннями свідка ОСОБА_28 яка в судовому засіданні пояснила, що померлий є її двоюрідним братом. Так, її брат ОСОБА_18 був одружений на ( ОСОБА_29 ) ОСОБА_17 . Після того, як брат одружився із ОСОБА_17 вони стали рідко спілкуватися, останній раз вона бачила його на Великдень 04.04.2010 р. коли разом їздили на кладовище. Так, ОСОБА_18 повідомив їй, що підозрює свою дружину у зраді, та готов її відпустити, за умови, що вона піде разом з тим, з чим прийшла. Крім цього, скаржився на грижу у спині, через що йому доводилось їздити на санаторні лікування. 22.04.2010 р. вона знаходилась на роботі, коли їй на мобільний телефон зателефонувала донька, яка повідомила, що дзвонила її тітка  мати померлого ОСОБА_30 та повідомила, що у її сина ОСОБА_18 сталося горе. Після почутого, вона зателефонувала своєму чоловіку та попрохала забрати її та відвезти до брата ОСОБА_18 . Так, коли вона приїхала по місцю проживання ОСОБА_18 на АДРЕСА_3 , то побачили багато працівників міліції, які їй повідомили, що ОСОБА_18 зарізали у підвалі. Зайшовши до будинку вона побачила ОСОБА_17 її мати, батька та дітей. На її запитання, що сталося, ОСОБА_17 повідомила, що вранці ОСОБА_18 збирався їхати на роботу та взявши пакет із сміттям пішов до гаражу. Коли вона о 14 год. вийшла покурити, то побачила, що пакет із сміттям стоїть біля дверей будинку АДРЕСА_2 , де у ОСОБА_31 знаходився гараж, а двері відчинені. Після цього, вона почала дзвонити ОСОБА_32 , та почула, що виклик телефону дзвонить із підвалу. Спустившись у підвал ОСОБА_17 побачила посинівшу руку ОСОБА_18 , після чого вибігла на вулицю і почала звати на допомогу. 
		Показаннями свідка ОСОБА_33 , яка пояснила, що була у цивільному шлюбі із померлим ОСОБА_18 до його одруження із ОСОБА_34 . Від цивільного шлюбу із ОСОБА_18 мають сина ОСОБА_35 . Після того, як ОСОБА_18 одружився, вони продовжували періодично спілкувались, так як, ОСОБА_18 матеріально утримував їх з сином, давав гроші на відпочинок за кордом. 22.04.2010 р. коли вона знаходилась на роботі їй зателефонувала сусідка ОСОБА_36 яка повідомила, що у ОСОБА_18 щось сталося, бо біля його будинку стоять машини міліції та швидкої. Вона попрохала сусідку точно дізнатись, що сталося та пере телефонувати їй. Через деякий час, від сусідки вона дізналась про вбивство ОСОБА_18 та одразу направилась до його будинку, де працівники міліції взяли пояснення у неї та її сина. Так, вона бачила ОСОБА_17 яка була спокійною, не плакала та поводила себе звично і пропонувала кофе. 
		Показаннями свідка ОСОБА_37 який в судовому засіданні пояснив, що входив до складу оперативно-слідчої групи по факту вбивства ОСОБА_18 . Безпосередньо перебував на місці скоєння злочину, де приймав пояснення у жінки щодо особи невідомого чоловіка, якого вона бачила в день вбивства. Так, він пам`ятає, як сусідка пояснила, що в день вбивства ОСОБА_20 уранці вона бачила невідомого їй чоловіка, який входив у будинок АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_18 .
		Показаннями свідка ОСОБА_38 який пояснив в судовому засідання, що входив до складу оперативно-слідчої групи по факту вбивства ОСОБА_18 . Особисто перебував на місці скоєння злочину та бачив труп потерпілого у підвалі. В будинку по місцю проживання ОСОБА_20 були вилучені мобільні телефони. Крім цього, пояснив, що ОСОБА_17 в його присутності писала явку з повинною із якої працівникам міліції стало відомо про ОСОБА_16 . Після чого, він разом із оперативними працівниками виїхали до м. Донецька, де було затримано ОСОБА_16 , який одразу зізнався у скоєнні злочину та повідомив, що не думав, що так швидко його знайдуть. Одразу було вилучено спортивну сумку із речами ОСОБА_16 . Так, зі слів ОСОБА_17 йому стало відомо, що вона дала ОСОБА_16 ключі від підвалу, який там переховувався чекаючи на її чоловіка після чого його вбив.
		Показаннями свідка ОСОБА_39 який пояснив, що входив до складу оперативно-слідчої групи по факту вбивства ОСОБА_18 . Особисто перебував на місці скоєння злочину, де відбирав пояснення у ОСОБА_17 в ході огляду місця події. Крім цього, був присутній коли ОСОБА_17 та ОСОБА_16 писали явку с повинною. Пам`ятає, як ОСОБА_23 пояснювала, що ОСОБА_16 проник до підвалу за допомогою ключів які вона йому дала. Також, повідомив, що робили роздруківки з телефонів ОСОБА_17 та ОСОБА_16 .
		Показаннями свідка ОСОБА_40 яка пояснила в судовому засіданні, що проживає по сусідству із померлим ОСОБА_18 . Так, 22.04.2010 р. зі слів її матері ОСОБА_41 їй стало відомо, що в цей же день невідомий їй чоловік, заходив до приміщення гаражу ОСОБА_18 . Крім цього, вона була присутня під час виїмки ключів.
		Показаннями свідка ОСОБА_41 яка в судовому засіданні пояснила, що в день скоєння вбивства ОСОБА_18 вона бачила як невідомий їй чоловік заходив до домоволодіння по АДРЕСА_3 , що належало ОСОБА_18 . Чоловік був одягнутий у куртку стального кольору, а також тримав спортивну сумку. До домоволодіння по АДРЕСА_3 він увійшов швидко, а тому у неї склалося враження, що в нього були ключі від дверей хвіртки, або двері були відчинені. 
		Показаннями свідка ОСОБА_42 яка в судовому засіданні пояснила, що 22.04.2010 р. вона почула крики у зв`язку з чим вийшла на вулицю, де побачила ОСОБА_17 яка кричала. Так, ОСОБА_17 повідомила їй, що ОСОБА_43 лежить у підвалі та провела її до підвалу. Вона спустилась у підвал, де було тускле світло та побачила ОСОБА_18 який лежав та не двигався, у руках тримав ключі. Вона вирішила доторкнутися до нього, щоб переконатися у тому, що ОСОБА_43 живий та підійшовши ближче побачила біля голови багато крові і злякалась. Вийшовши із підвалу вона сказала ОСОБА_44 , що її чоловік живий та потрібно негайно викликати швидку допомогу. ОСОБА_17 почала викликати швидку із мобільного телефону. В результаті повторного невдалого виклику, вони разом пішли до таксофона, де в них також нічого не вийшло. Підійшовши до останнього під`їзду багатоквартирного будинку, побачили чергову по імені ОСОБА_45 і попросили її викликати швидку та міліцію. До приїзду швидкої допомоги у приміщення підвалу ніхто не заходив. Першими приїхали працівники міліції, яких вона провела до приміщення підвалу, після чого вийшла. Потім приїхала швидка допомога, лікар якої сказав, що ОСОБА_46 , мертвий. 
		Показаннями свідка ОСОБА_47 який в судовому засіданні пояснив, що є батьком обвинуваченої ОСОБА_17 . Так, його донька та померлий ОСОБА_18 жили дуже добре, чекали на третю дитину. У ОСОБА_18 була хвора спина, а тому він періодично їздив лікуватись. 22.04.2010 р. йому зателефонувала донька, яка плакала, через почуте він прийшов до висновку, що у неї істерика та через такий стан вона не змогла пояснити, що трапилось. В цей час слухавку взяла сусідка та повідомила, що сталося лихо із його зятем ОСОБА_48 , який лежить у підвалі в крові, а також повідомила, що його доньці також дуже погано та попрохала його приїхати. Після цього дзвінка він одразу викликав швидку для доньки, і направився до неї. Коли він приїхав, то побачив, що у дворі домоволодіння працює оперативно-слідча група, через це він зрозумів, що його зятя вбили. Його донька ОСОБА_17 в цей час знаходилась у будинку в поганому самопочутті, вона не могла нічого пояснити, так як працівники швидкої накололи її заспокійливими препаратами. В цей день працівники міліції прийняли у нього пояснення, а у вечорі доньку ОСОБА_17 забрали до районного відділу на допит. Після допиту, він забрав доньку. На наступний день 23.04.2010 р. його доньку ОСОБА_49 знову викликали на допит, де вона була затримана за підозрою у скоєнні вбивства ОСОБА_18 . Про те, що доньку затримано, йому стало відомо від її адвоката. Крім цього, пояснив, що у будинку де проживала родина його доньки, була встановлена система відео спостереження, чи працювала вона в день смерті ОСОБА_18 йому не відомо. 
		Показаннями свідка ОСОБА_50 який пояснив в судовому засіданні, що є братом обвинуваченого ОСОБА_16 та йому відомо, що у брата було три номери мобільного зв`язку. 21.04.10 р.  22.04.2010 р. нового номеру у брата не було. Так, наприкінці квітня на початку травня відпочиваючи на природі в м. Старобільськ він познайомився із ОСОБА_17 та її чоловіком ОСОБА_18 . Чи були у його брата ОСОБА_16 та ОСОБА_17 якісь відносини, йому не відомо, відомо тільки те, що її чоловік ОСОБА_18 запропонував його брату ОСОБА_16 роботу. Так, ОСОБА_16 займався авто ремонтом, фарбуванням автомашин. Крім цього, йому відомо, що брат ОСОБА_16 приблизно 19-20 квітня 2010 р. збирався їхати до смт. Чутове Полтавської області до костоправа. 22.04.2010 р. йому телефонував ОСОБА_16 та повідомив, що знаходиться в м. Донецьк. 
		Показаннями свідка ОСОБА_51 який пояснив в судовому засіданні, що знайомий із ОСОБА_16 приблизно років десять. Так, ОСОБА_16 заробляв на будівництві, ремонті автомашин. Крім цього, пояснив, що потерпілого ОСОБА_18 бачив один раз, коли святкував у 2009 році у колі друзів травневі стята. Чи був ОСОБА_16 знайомий із ОСОБА_18 він не знає. Пояснив, що тоді на природі всі святкували та спілкувались.
		Показаннями свідка ОСОБА_52 який в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_16 він знає зі школи. ОСОБА_16 займався боротьбою, який час він не знає. Крім цього, працював на будівництві, займався ремонтом автомашин, заробляв руками. Спілкувався із ОСОБА_16 за допомогою декількох номерів мобільних операторів, якими користувався ОСОБА_53 . Так, ОСОБА_16 проживав разом із матір`ю, більше нічого про його особисте життя йому не відомо. Чи були знайомі ОСОБА_16 разом із ОСОБА_20 йому невідомо. ОСОБА_18 він бачив один раз на річці коли святкував в колі друзів травневі свята. 
		Показаннями свідка ОСОБА_54 який в судовому засіданні проведеного в режимі відео конференції пояснив, що із ОСОБА_16 дружні стосунки, спілкувались часто по мобільному зв`язку. Так, ОСОБА_16 часто змінював номер телефону. 22.04.2010 р. у вечорі без повідомлення до нього до дому у м. Донецьк приїхав ОСОБА_16 . Він був одягнутий у джинсову куртку, чорні штани та мав при собі спортивну куртку. Пояснив, що приїхав у гості після відвідування костоправа у Полтавській області. Слідів крові на одежі ОСОБА_55 він не бачив, бачив тальки на його шиї відбитки пальців, на його запитання щодо причини виникнення цих слідів, ОСОБА_16 пояснив, що це він отримав на роботі. Коли вони у вечорі пішли на автостоянку, то побачили людей, які кричали та заламали їм руки, посадили у машину та повезли в напрямку із м. Донецька. Після цього, його спитали де речі ОСОБА_16 , він повідомив, що дома. Вони повернулись до нього до дому, забрали сумку із речами ОСОБА_16 і поїхали в напрямку м. Харкова, в ході слідування фізичну силу до нього не застосовували, одягли тільки наручники. 
		Показаннями свідка ОСОБА_56 яка в судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції пояснила, що ОСОБА_17 знає з дитинства. В травні 2003 р. ОСОБА_57 познайомила її із своїм майбутнім чоловіком ОСОБА_18 . ОСОБА_17 розповідала їй, що до народження дітей у неї були дуже добрі стосунки із чоловіком та з часом погіршилися. Приблизно 07 травня 2009 р. у вечорі вона вирішила піти до кафе у м. Старобільську та запросила туди і ОСОБА_17 . Так, у кафе ОСОБА_17 познайомилась із ОСОБА_16 приятелем її цивільного чоловіка. 09 травня 2009 р. вона разом із своїми знайомими поїхали відпочивати на природу. Серед відпочиваючих там також був дядько ОСОБА_17  ОСОБА_58 . Також туди приїхали відпочивати і Щербакови. Так, вона бачила як ОСОБА_18 спілкувався разом із ОСОБА_16 та ОСОБА_59 і зробила для себе висновок, що вони знайомі. Про відносини ОСОБА_17 та ОСОБА_16 їй нічого не відомо.
		Показаннями свідка ОСОБА_60 який в судовому засіданні пояснив, що є рідним дядьком обвинуваченої ОСОБА_17 . Про те, що ОСОБА_18 вбили йому стало відомо від його сестри, тобто матері обвинуваченої, яка 22.04.2010 р. зателефонувала йому та попрохала приїхати до м. Харкова. Протокол який був складений працівниками міліції 22.04.2010 р. він підписував у міліції, із правами та обов`язками його не знайомили. Крім цього під час вилучення мобільних телефонів він не був присутній. Підпис свій поставив, так як був підозрюваним, примушувань до підпису не було. Крім цього, у міліції до нього застосовувалась фізична сила, однак з цього приводу нікуди не звертався. Також пояснив, що ОСОБА_18 скаржився на хвору спину, у зв`язку з чим лікувався. 
		Показаннями свідка ОСОБА_61 який в судовому засіданні пояснив, що у 2010 р. працював у міліції. Так, особисто вилучав мобільні телефони, так як ОСОБА_17 давала свої пояснення в Ленінському РВ, а дома була її мати, то він вилучив мобільні телефони у її мати та в її присутності, номер ІМЕІ переписував шляхом витягування батареї. Особисто в його присутності поняті підписували складений протокол, заперечень з їх боку не було. Чи були дописки в протоколі він не зміг спам`ятати та пояснив, що дописки в протоколі могли появитись, коли після складання протоколу могли знайшли, ще телефон та вписав його до протоколу. Однак, зазначив, що підписи у протоколі були поставлені понятими після його складання, а у разі наявних дописок, бачити їх.
		Показаннями свідка ОСОБА_62 який в судовому засіданні пояснив, що на місце скоєння злочину він прибув першим. Бачив, як з місця скоєння злочину вилучалась зв`язка ключів, яка знаходилась біля трупа. Крім цього, пояснив, що труп знаходився в першому підвальному приміщенні, мобільного телефону в руках у трупа не було. Огляд було здійснено із застосуванням фото та відео засобів. 
		Явкою з повинною ОСОБА_17 яку вона написала 23.04.2010 р., де послідовно та конкретно описує свої взаємовідносини та особисте життя із чоловіком ОСОБА_18 . Вказуючи, що після народження дітей з чоловіком погіршились відносини, останній обмежував її та дітей в матеріальному утриманні, принижував її, забороняв спілкуватись із друзями. Крім цього, послідовно виклала обставини знайомства із ОСОБА_16 який турботливо ставився до неї та її дітей. Вказує про розвиток та перебіг їх відносин, в процесі чого ОСОБА_16 запропонував їй усунути її чоловіка, тобто як вона зрозуміла, вбити. Після чого, почав розробляти план та питати її про деталі життя і проведення основного часу ОСОБА_18 . Так, вона в свою чергу повідомила про систематичне відвідування на тривале перебування ОСОБА_18 у гаражі, де знаходились його машини, про погріб який там знаходився, про деталі місцезнаходження гаражу та його планування. Крім цього, обвинувачена ОСОБА_17 виклала конкретні деталі приїзду ОСОБА_16 до м. Харкова та про їх зв`язок та передачу йому дублікату ключів від гаражу. (т.1 а.с.155-160) 
		Явкою з повинною ОСОБА_16 яку він дав 25.04.2010 р., де він послідовно і чітко виклав обставини знайомства із ОСОБА_17 , про розвиток їх відносин. Про складне сімейне життя ОСОБА_17 із чоловіком про його моральний та фізичний тиск на останньою. Про те, що через деякий час таких розмов про знущання над ОСОБА_17 з боку її чоловіка, він запропонував їй вбити ОСОБА_18 на що отримав згоду. Крім цього, вказує, про те як ОСОБА_17 розповідала про образ життя чоловіка, про погріб, який знаходиться в гаражі та запропонувала скоїти вбивство саме там. Оговорили їх дії по приїзду його у м. Харків, про зв`язок, про всі деталі необхідні для скоєння вбивства. (т.1 а.с.161-171) 
		Протоколом допиту ОСОБА_17 в якості підозрюваної від 23.04.2010 р. та відеозаписом цього допиту за участю її захисника, де видно як, ОСОБА_17 спокійно, послідовно розповідає про обставини свого особистого життя. Крім цього, пояснює як вона ставила до відому ОСОБА_16 про образ життя її чоловіка, про його цікавості, в тому числі і автомобілями, про місце знаходження будинку та гаражу, про передачу ОСОБА_16 ключів від хвіртки та гаражу. В день вбивства дзвонила та відправляла смс  повідомлення ОСОБА_16 про дії чоловіка. Крім цього, навіть робила зауваження своєму захиснику про необхідність слухати її уважно. Крім цього, вказала на відсутність фізичного чи психічного тиску на неї з боку працівників міліції. (т.1 а.с.183-191) 
		Протоколом допиту ОСОБА_16 в якості підозрюваного від 25.04.2010 р. та обвинуваченого від 28.04.2010 р. та відеозаписом цих допитів за участю його адвоката, де ОСОБА_16 чітко виклав обставини готування та скоєння вбивства та допомогу з боку ОСОБА_17 . Підтвердив всі обставини які викладені ним у явці з повинною. Крім цього, вказав на відсутність фізичного чи психічного тиску на нього з боку працівників міліції. (т.1 а.с.211-217) 
		Протоколом відтворення обставин та подій скоєння злочину від 27.04.2010 р. за участю обвинуваченого ОСОБА_16 його захисника, експерта та понятих, де ОСОБА_16 розповів про обставини скоєння злочину за участю ОСОБА_17 на місці скоєння злочину за допомогою манекена показав порядок, механізм та локалізацію нанесення ножових поранень на тілі ОСОБА_18 (т.4 а.с.1-8)
		Висновком експерта судово-медичної експертизи № 101728-Дм10 від 05.07.2010 р., згідно якої встановлено, що показання дані ОСОБА_16 в ході відтворення обставин та подій 27.04.2010 р. не розбігаються з об`єктивними судово-медичними даними отриманими в ході вивчення трупа ОСОБА_18 у частині локалізації та механізмі нанесення і колото-різаних поранень грудної клітки і шиї, та могли виникнути при обставинах та в строк вказаний ОСОБА_16 (т.2 а.с.39-44)
		Протоколом огляду місця події від 22.04.2010 р., в ході проведення якого в підвальному приміщенні гаражу за адресою: АДРЕСА_2 , було виявлено труп ОСОБА_18 (т.1 а.с.12-55).
		Протоколом виїмки від 22.04.2010 р., в ході якого було виявлено та вилучено мобільні телефони марки «LG KG376» та «Samsung1900» (т.1 а.с.95)
		Протоколом виїмки від 25.04.2010 р., в ході проведення якої у ОСОБА_16 було виявлено та вилучено спортивну сумку із особистими речами. (т.1 а.с.98) 
		Протоколом виїмки від 25.04.2010 р. в ході проведення якого у ОСОБА_16 було виявлено та вилучено мобільні телефони марок: «Samsung С 160» та «Samsung F 300»
		Висновком судово-медичної експертизи № 73728-Дм10 від 28.06.2010 р. встановлено спричинені потерпілому ОСОБА_18 тілесні ушкодження, їх кількість та локалізацію нанесення. Крім цього, вказано, що усі колото-різані поранення від багаторазових (не менше 10 разів) дій, предмета, якому властиві колючо-ріжучі властивості травмуючої поверхні, найбільш ймовірно ножа, клинок якого був односторонньо гострим, гострокінцевий та мав обушок з поперечним «П» образним січенням з вираженими ребрами, ширина клінка на рівні максимального занурення (не менш 13 см.) складає приблизно 2,1 см. Крім того, вказано, що причиною смерті ОСОБА_18 виявилась гостра кровотеча, що розвинулася внаслідок множинних колото-різаних пошкоджень тулуба. Між цими тілесними ушкодженнями та настанням смерті потерпілого - прямий причинно-наслідковий зв`язок.
		Висновком судово-трасологічної експертизи № 118 від 15.05.2010 р. згідно якої, на поверхнях циліндрів механізмів замків відсутні явно виражені сліди взаємодії сторонніми предметами, в зв`язку з чим встановити факт взлому не надалось можливим. (т.2 а.с.57-60).
		Висновком судово-імунологічної експертизи № 332-И10 від 26.04.2010 р. згідно якої, змиви, вилучені в ході огляду місця події, виявлена кров людини, можливість виникнення якої від ОСОБА_18 не виключається. (т.2а.с. 119-120)
		Висновком судово-імунологічної експертизи № 402-И10 від 08.06.2010 р., згідно якої, на сумці, вилученої у ОСОБА_16 виявлена кров людини групи А с ізогемаглютином анті- В, можливість виникнення якої від ОСОБА_18 не виключається (т.3 а.с.36-38)
		Мобільними телефонами: марки «LG KР501» імеі № НОМЕР_1 із сім картою мобільного оператора «МТС» вилученим при особистому обшуку ОСОБА_17 24.04.2010 р.; «LG KG376», імеі № НОМЕР_2 , вилученим у ОСОБА_63 22.04.2010 р.; «Samsung С 160», імеі № НОМЕР_3 ; «Samsung F 300», імеі № НОМЕР_4 , сім картою мобільного оператора «Джинс», вилученим у ОСОБА_16 25.04.2010 р.
		Спортивною сумкою із особистими речами вилученої у ОСОБА_16 , яка містить на собі залишки крові.
		Обгорівшими фрагментами одежі, виявлені та вилучені 27.04.2010 р. в ході проведення відновлення обставин події за участю ОСОБА_16 який особисто показав місце знищення речових доказів.
		Шкіряною курткою, брюками, футболкою вилучені в ХОБСМЕ в ході виїмки від 09.07.2010 р.
		Роздруківками телефонних з`єднань, наданих ЗАТ «Український мобільний зв`язок» на підставі постанови апеляційного суду Харківської області.
		Не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні пояснення обвинувачених, щодо їх виключно дружніх стосунків, та про відсутність інтимних відносин між ними. В судовому засіданні під час вивчення доказів по справі були оглянуті мобільні телефони обвинувачених та вивчено їх зміст. Так, згідно роздруківок СТУ ПрАО «МТС Україна» з 05.04.2010 р. по 22.04.2010 р. обвинувачені у телефонному режимі з`єднувались 322 рази, ОСОБА_17 з номером ОСОБА_16 - НОМЕР_5 та 28 з`єднання з номером ОСОБА_16 - НОМЕР_6 , який був активовано тільки 20.04.2010 р., тобто за два дні до скоєння вбивства. Також, встановлено, що з`єднання були тривалими, часто в нічний час. Крім цього, телефони містять смс-повідомлення якими обмінювалися обвинувачені, а зміст яких носить інтимний характер та вказують на більш ніж дружні відносини між ними. Також, згідно змісту телефону ОСОБА_16 , а саме в папках «фото», містяться фотографії ОСОБА_17 в купальнику. Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що між обвинуваченими були інтимні відносини, що підтверджує показання ОСОБА_17 та ОСОБА_16 викладені ними в явках з повинною. 
		Крім цього, в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження і пояснення обвинувачених щодо відсутності спільного умислу на вбивство ОСОБА_18 . Так, згідно роздруківок телефонних з`єднань, наданими оператором мобільного зв`язку ЗАТ «Український мобільний зв`язок», щодо з`єднання мобільних телефонів обвинувачених, проведеним аналізом дати, часу, місця розташування базової станції, азимута та інтенсивності з`єднань між обвинуваченими, судом встановлено, що напередодні скоєння вбивства, а саме 15.04.2010 р., ОСОБА_16 приїжджав до м. Харкова, де мав зустріч із ОСОБА_17 , крім цього згідно місця розташування базової станції, азимута вбачається, що ОСОБА_16 перебував і біля будинку ОСОБА_20 . Крім цього, згідно додатку до протоколу відновлення обставин та подій скоєння злочину від 27.04.2010 р., а саме відеозапису, який був переглянутий в судовому засіданні, видно як ОСОБА_16 вільно розповідає про обставини та мету його приїзду в м. Харків напередодні скоєння вбивства, та вбачається, що він мав зустріч із ОСОБА_17 та отримав від останньої ключі від вхідної хвіртки дверей до гаражу та дверей гаражу, також, ОСОБА_17 показала місце знаходження будинку та гаражу, а також обговорили деталі готування та скоєння злочину, засобів зв`язку та повідомлення, що також підтверджує показання обвинувачених викладені ними в явках з повинною. 
		Так, в судовому засіданні під час вивчення речових доказів - мобільних телефонів обвинувачених та потерпілого ОСОБА_18 , згідно списку контактів телефонної книжки, останнього, вхідних та вихідних дзвінків, не встановлено наявність контакту ОСОБА_16 так як і телефонних з`єднань між ними. Однак, в судовому засіданні згідно телефонних роздруківок наданих СТУ ПрАО «МТС Україна», встановлено, що ОСОБА_16 для відправки смс-повідомлень та розмов із ОСОБА_17 22.04.2010 р. мав окрему сім-карту із номером обслуговування  НОМЕР_6 , яка була активована тільки 20.04.2010 р. (міеі354196011424551) на яку 22.04.2010 р. дзвонила тільки ОСОБА_17 . Із телефонних роздруківок номера НОМЕР_6 , що належав ОСОБА_16 , вбачається, що останній з вказаного номера телефону спілкувався тільки з номером абонента - НОМЕР_7 , що належав ОСОБА_17 . Так, напередодні скоєння вбивства 21.04.2010 р. на номер НОМЕР_6 , що належав ОСОБА_16 із номера ОСОБА_17 надходили смс-повідомлення о 10.30; 10.32; 10.42; 20.10; 20.33, 20.41; 21.48; 22.05; 22.10; 22.19 в загальній кількості 10 штук. Безпосередньо в день вбивства 22.04.2010 р. на вказаний номер ОСОБА_16 із номера ОСОБА_17 поступили смс-повідомлення о 10.07; 10.49; 10.51; 10.54; 10.58; 11.02; 11.08, а всього 7 штук та на номер ОСОБА_16 - НОМЕР_5 о 13.49.
		В судовому засіданні обвинувачені не заперечували факту телефонних розмов між ними в день вбивства ОСОБА_18 22.04.2010 р. Так, ОСОБА_17 пояснила, що про приїзд ОСОБА_16 вона дізналася від чоловіка, а через деякий час їй подзвонив ОСОБА_16 особисто та повідомив про свій приїзд. ОСОБА_16 в свою чергу, пояснив, що дзвонив ОСОБА_17 один раз, а потім спілкувався з ОСОБА_17 шляхом надіслання смс-повідомлень з приводу зазначення нею шляху до їх будинку. Однак, ОСОБА_17 спростовуючи пояснення ОСОБА_16 з приводу зазначення нею напрямку до місця її проживання, шляхом надіслання смс-повідомлень, та пояснила, що надсилала смс-повідомлення зі змістом «смайлів». 
		Крім цього, роздруківки телефонів, спростовують показання обвинувачених щодо знаходження ОСОБА_16 в будинку ОСОБА_18 протягом близько півгодини. Так, вхідні та вихідні смс-повідомлення за 22.04.2010 р. свідчать про те, що ОСОБА_16 прибув на вулицю за місцезнаходженням базової станції по АДРЕСА_4 та знаходився там до 10.54год. В подальшому ОСОБА_16 змінив своє місцезнаходження та з 10.58 год. до 11.15 год. місцезнаходження базових станцій абонента з номером НОМЕР_7 , що належав ОСОБА_17 та абонента з номером НОМЕР_6 належного ОСОБА_16 збіглися, а саме по АДРЕСА_5 . При цьому, на протязі 17 хвилин обвинувачені спілкувались один з одним за допомогою смс-повідомлень: 3 вихідні смс від ОСОБА_17 о 10.58год.; 11.02 год.; 11.08 год. та 2 вихідні від ОСОБА_16 о 11.00 год.; та 11.15 год., тоді як, згідно пояснень обвинувачених вони знаходились за одним столом на кухні та пили чай з потерпілим ОСОБА_18 . 
		Крім цього, показання обвинувачених щодо знаходження ОСОБА_16 в будинку ОСОБА_20 спростовуються, поясненнями свідка ОСОБА_42 , яка пояснила, що коли вибігла на крики ОСОБА_17 про допомогу, то спитала, в останньої, що трапилось та зі слів ОСОБА_17 , їй стало відомо, що ОСОБА_18 повинен був поїхати на роботу, однак вона побачила як він лежить у підвалі та не відповідає на телефонні дзвінки, тобто про приїзд ОСОБА_16 та його відвідування гаражу разом із ОСОБА_18 не повідомила. Згідно пояснень ОСОБА_64 який є батьком обвинуваченої, коли він забрав ОСОБА_17 із Ленінського РВ після її допиту вона не повідомляла його про приїзд ОСОБА_16 та спілкування останнього із ОСОБА_18 . Так, виходячи із пояснень свідка ОСОБА_28 їй також стало відомо зі слів ОСОБА_17 про те, що ОСОБА_18 збирався на роботу та взявши із собою пакет із сміттям він пішов у гараж за машиною та про приїзд ОСОБА_16 , ОСОБА_17 також не повідомляла. Викладене свідчить про те, що ОСОБА_17 виконувала свою частину спланованого разом із ОСОБА_16 злочину, з метою вбивства та безперешкодного виїзду останнього із м. Харкова. 
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що показання обвинувачених в частині зустрічі ОСОБА_16 потерпілим ОСОБА_18 та перебування ОСОБА_16 в будинку ОСОБА_18 біля півгодини є неспроможними, та вважає, що знайшли своє підтвердження показання обвинувачених викладені ними в явках з повинною, відповідно до яких мається логічний зв`язок між прибуттям ОСОБА_16 та повідомлення про приїзд ОСОБА_17 , а також переховування ОСОБА_16 у підвалі, надходження смс-повідомлень від ОСОБА_17 та прибуттям у погріб потерпілого ОСОБА_18 . 
		Також, в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження пояснення обвинувачених щодо відсутності їх телефонного спілкування після скоєння вбивства. Так, згідно роздруківки дзвінків, вбачається, що по місцю базової станції вже по АДРЕСА_6 , о 12.11 год. на номер 0993537596, що належав ОСОБА_16 надійшов дзвінок абонента з номером НОМЕР_7 , що належав ОСОБА_17 із місцезнаходження базової станції на вул. Елізарова, 79, К1670, тривалістю розмови 2 хвилини 7 секунд. Однак, із показань ОСОБА_16 вбачається, що він розмовляв із ОСОБА_17 та сказав їй декілька слів, про що саме вони розмовляли він не пам`ятає, та зазначив, що розмова стосувались або розпиленого в гаражі лаку, або бійки із ОСОБА_18 . Вказані пояснення ОСОБА_16 спростовуються поясненнями ОСОБА_17 . Так, виходячи з того, що ОСОБА_17 в судовому засіданні визнала свою вину за ч.1 ст. 396 КК України, тобто приховування злочину, вбачається, що 22.04.2010 р. о 12.11 год. під час розмови обвинувачених, ОСОБА_16 повідомив ОСОБА_17 про скоєння ним, саме вбивства. Вищевикладене, підтверджується даними раніше показаннями обвинувачених про скоєння злочину за домовленістю, вказані також і у явці з повинною. 
		Крім цього, при огляді та вивченні в судовому засіданні речових доказів, а саме мобільного телефону «LGКР-501», який належить ОСОБА_17 , встановлено, що 22.04.2010 р. з телефону обвинуваченої на номер мобільного телефону потерпілого ОСОБА_18 до 14.06 год. дзвінків не надходило. Викладене, спростовує показання обвинуваченої щодо розшукування чоловіка через дзвінки на його телефон до спілкування із ОСОБА_16 о 12.11 год.
		Згідно зазначених телефонних роздруківок, вбачається, що 22.04.2010 р. о 13.49 год. ОСОБА_17 із номера НОМЕР_7 було відіслано останнє смс-повідомлення на основний номер ОСОБА_16  НОМЕР_5 , в той час, по місцю знаходження базової станції абонента Харківська область,Чугуївський район, смт. Новопокровка, що підтверджує показання ОСОБА_16 про знищення знарядь злочину і сім-карти з номером НОМЕР_6 , саме в Чугуївському районі.
		Згідно показань ОСОБА_16 , вбачається, що після вбивства він забрав свою спортивну сумку і пішов до своєї машини, де переодяг речі, які були в крові та поклав їх на полик заднього сидіння. Однак, згідно висновків судово-імунологічної експертизи № 402-И10 від 08.06.2010 р., згідно якої, на сумці, вилученої у ОСОБА_16 виявлена кров людини групи А с ізогемаглютином анті- В, можливість виникнення якої від ОСОБА_18 не виключається, спростовує в цій частині показання ОСОБА_16 та підтверджують дані ним раніше показання, щодо його переодягнення саме в гаражі після вбивства ОСОБА_18 тобто ОСОБА_16 готувався до скоєння вбивства заздалегідь, а тому знаходить своє логічне обґрунтування діям ОСОБА_17 щодо не повідомлення, саме 22.04.2010 р. свідків, родичів та працівників міліції про приїзд та спілкування ОСОБА_16 із ОСОБА_18 . 
		До показань обвинуваченого ОСОБА_16 щодо боротьби з ОСОБА_18 у підвалі в результаті якої останній душив його та свідків ОСОБА_54 та ОСОБА_56 про те, що вони бачили на шиї обвинуваченого ОСОБА_16 синці, суд відноситься критично, оскільки згідно акту судово-медичного дослідження (обстеження) № 2330 від 25.04.2010 р. вбачається, що ОСОБА_16 заявив, що був затриманий працівниками міліції 24.04.2010 р. в м. Донецьк. Міри фізичної дії на нього при затриманні не здійснювалися. Супротив не здійснював. Вдягали наручники. Під час огляду ОСОБА_16 будь-яких уражень на його тілі не виявлено. Крім цього, згідно висновків експерта за постановою суду № 169728-Дм10 від 13.01.2012 р. щодо спричинення тілесних ушкоджень, механізму та їх локалізації під час бійки між ОСОБА_16 та ОСОБА_18 за зміненими показаннями обвинуваченого, згідно повторному відновленню обставин події 01.12.2011 р., вбачається, що при детальній оцінці показань ОСОБА_16 у відношенні механізму утворення травм у ОСОБА_18 вбачаються розбіжності судово-медичним даним конкретного механізму утворення уражень показаних ОСОБА_16 , у виді технічної складності доступу, для спричинення колото-різаних уражень ОСОБА_18 . Крім того, показання ОСОБА_16 про нанесення ударів ножем в область живота справа ОСОБА_18 із положення лежачі не мають відображення на тілі останнього. Також, експертом відмічено, що показання дані ОСОБА_16 під час відновлення обставин події від 27.04.2010 р. в загалі не розбігаються з об`єктивними судово-медичними даними отриманими в ході вивчення трупа ОСОБА_20 в частині локалізації та механізмі утворення колото-різаних поранень грудної клітки та шиї, та могли утворитися при обставинах та в строк, вказаний ОСОБА_16 (т.9 а.с.93). Крім цього, згідно висновку експерта № 222-МК від 19.06.2012 р. щодо хаотичного нанесення ОСОБА_16 ножових поранень та знаходження рук ОСОБА_18 на шиї ОСОБА_16 , вбачається, що при детальній оцінці показань, даних ОСОБА_16 в ході відображення обставин події від 01.12.2011 р., вбачається невідповідність цих показань судово-медичним даним в частині конкретного механізму спричинення колото-різаних поранень ОСОБА_18 , показаними ОСОБА_16 та при строгому врахуванню місцезнаходження вказаних учасників події (по відношенню одного до одного), згідно показань ОСОБА_16 , приймаючи до уваги направлення поранених каналів, локалізацію та множинність поранень, а також знаходження ножа в лівій руці ОСОБА_16 та знаходження рук ОСОБА_18 на шиї ОСОБА_16 , формування комплексу всіх колото-різаних поранень, встановлених при вивченні трупа, виникнути не могли. 
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність бійки між ОСОБА_16 та ОСОБА_18 у підвалі, що підтверджує показання ОСОБА_16 та ОСОБА_17 дані ними раніше щодо планування та готування вбивства ОСОБА_18 заздалегідь. 
		Суд вважає, що показання ОСОБА_17 та ОСОБА_16 про те, що явки з повинною ними були написані під впливом працівників міліції та під диктовку останніх, є неспроможними, оскільки обставини які були викладені обвинуваченими, написані із зазначенням дрібних подробиць особистого життя та скоєння в подальшому злочину 22 квітня 2010 року. Так, обставини викладені ОСОБА_17 щодо народження дітей, їх виховування, купування іграшок, поїздок її чоловіка за кордон, час коли вона перебувала в м. Старобільськ Луганської області, знайомства із ОСОБА_16 , її взаємовідносин із чоловіком та їх знайомство, стосунки із свекрухою та родичами не могли бути відомі працівникам міліції. Крім того, на відеозапису допиту обвинувачених видно, як вони вільно в присутності своїх захисників, розповідають про обставини свого знайомства та планування вбивства ОСОБА_18 . Крім цього, особисто вказують на відсутність фізичного чи психічного впливу на них з боку працівників міліції.
		Тільки під час розгляду справи в суді, обвинувачені заявили про тиск здійснений на них працівниками міліції, в результаті чого було проведено перевірку органами прокуратури. Згідно постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 09.08.2010 р. не було встановлено будь-яких порушень з боку працівників міліції. 
		Крім цього, показання обвинувачених в частині здійснення на них тиску фізичного та психічного характеру, спростовується відповіддю ОСУ ГУМВС України в Харківській області № 36541 від 14.06.2011 р. та журналом реєстрації прибулих до ІТТ під час прибуття в ізолятор тимчасового тримання, згідно якого ОСОБА_17 24.04.2010 р. о 18.00 год. та ОСОБА_16 25.04.2010 р. о 22.40 год. були опитані та оглянуті черговим інспектором ІТТ на наявність тілесних ушкоджень та скарг на стан здоров`я. Згідно якого скарг від обвинувачених не надходило, тілесні ушкодження не зафіксовані За час перебування в ІТТ обвинувачені за медичною допомогою не звертались. (т.8 а.с.36-38) Крім того, згідно довідки Харківського слідчого ізолятора № 2284 від 10.06.2011 р., ОСОБА_17 під час доставки була оглянута лікарем. Скарг від останньої не надходило, тілесних ушкоджень не виявлено. За час знаходження в СІЗО 17.02.2011 р. була оглянута лікарем терапевтом, встановлено діагноз  ОРЗ та 07.06.2010 р. в 5-му родильному будинку м. Харкова було проведено аборт. (т.8 а.с.41) Також, згідно медичної довідки № 2283 Харківського слідчого ізолятора від 10.06.2011 р. згідно якої ОСОБА_16 під час доставки був оглянутий черговим лікарем. Скарг від останнього, не надходило, тілесних ушкоджень не виявлено. За час знаходження в СІЗО згідно медичної карти за медичною допомогою не звертався (т.8 а.с.42). 
		Так, даючи оцінку проведеній по справі прокурорській перевірці, неможливо не взяти до уваги рішення Європейського суду з прав людини, а саме у справі (Кучерук проти України), де Суд вказав на вимоги незалежності при перевірці тверджень заявника про жорстоке поводження. Враховуючи, те що перевірка була призначена старшим слідчим відділу СУ ГУМВС України в Харківській області згідно постанови про виділ матеріалів для додаткової перевірки від 16.07.2010 р., а проведена органами прокуратури, тому суд вважає, що перевірка була проведена неупередженим органом. 
		Доводи захисту про те, що явки з повинною не можуть прийматись судом у якості доказів та повинні бути визнані недопустимими в силу того, що були прийняті із порушенням порядку, не є спроможними, оскільки згідно проведених допитів із застосуванням відеозапису, також підтверджуються пояснення обвинувачених які вони виклали у явках з повинною. 
		Крім цього, не є спроможними доводи захисту і в частині визнання недопустимими доказами телефонних роздруківок, враховуючи чисельність порушень які були допущені під час виїмки мобільних телефонів, враховуючи, що свідки які були допитані в суді з цього приводу юридично є необізнаними, а тому не розрізняли слідчі дії, а факт підписання ними протоколів не заперечували. Враховуючи матеріали-роздруківок телефонних з`єднань, наданими оператором мобільного зв`язку ЗАО «Український мобільний зв`язок», на підставі постанови апеляційного суду Харківської області про з`єднання мобільних телефонів та сім-карт, а саме дзвінків, смс-повідомлень обвинувачених, проведеним аналізом часу, дати, місця розташування базових станцій, азимута та інтенсивності з`єднань ОСОБА_17 та ОСОБА_16 в період часу з 05.04.2010 р. по 23.04.2010 р., кількість цих з`єднань, а саме 350 разів, суд приходить до висновку про належність та допустимість телефонних роздруківок у якості доказу. 
		Таким чином, суд вважає, що винність обвинувачених доказано повністю та кваліфікує дії ОСОБА_16 за ч.2 ст.27, п.12 ч.2 ст. 115 КК України, як виконавця умисного вбивства, тобто умисне противоправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
		Дії обвинуваченої ОСОБА_17 , суд кваліфікує за ч.ч. 4,5 ст. 27, п.12 ч.2 ст. 115 КК України, як підбурювача та посібника у вчиненні умисного вбивства, тобто умисного противоправного заподіяння смерті іншій людині, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
		При призначенні покарання, обвинуваченим ОСОБА_16 та ОСОБА_17 суд враховує ступінь тяжкості скоєного ними злочину, який згідно із ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, особи обвинувачених, роль та інтенсивність дій кожного з них у вчиненні злочину, а також дані про особи обвинувачених, які раніше не судимі, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебувають, за місцем проживання та роботи характеризуються позитивно, настання тяжких наслідків від злочину, злочином заподіяно матеріальні та моральні збитки, принесення ОСОБА_16 потерпілим своїх вибачень, не визнання обвинуваченими заявлених цивільних позовів. 
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_16 в силу ст. 66 КК України, судом не виявлено.
		Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого в силу ст. 67 КК України, судом не встановлено.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_17 в силу ст. 66 КК України, є вчинення злочину в стані вагітності.
		Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченої в силу ст. 67 КК України, судом не встановлено.
		Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи обвинувачених, не визнання обвинуваченими своєї вини, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_16 та ОСОБА_17 не можливе без ізоляції від суспільства, а тому призначає покарання в межах санкції інкримінованої статті.
		Потерпілі ОСОБА_65 та ОСОБА_66 пред`явили до обвинувачених цивільні позов про відшкодування матеріальних та моральних збитків. Так, ОСОБА_65 заявила цивільний позов про відшкодування матеріальних збитків які виразилися у витратах при похованні сина на суму 9324 грн. 50 коп. та моральної шкоди в розмірі 700000 грн. ОСОБА_66 заявив позов про відшкодування моральної шкоди в розмірі 500000 грн. 
		Суд, вислухавши пояснення представників позивачів адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які позовні вимоги підтримали, відповідачів та їх адвокатів, вважає, що заявлені позови підлягають до задоволення в повному об`ємі. Так, щодо вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, то відповідно до положень ст.ст. 10, 11 ЦПК України відповідачами були надані докази про відшкодування матеріальних збитків. У зв`язку з позбавленням життя сина та батька потерпілого, ОСОБА_65 та ОСОБА_66 зазнали моральні страждання, змушені були змінити свої життєві стосунки, докладати додаткові зусилля для організації свого життя, і суд з підстав статті 23 ЦК України, визначає розмір грошової компенсації моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню на користь позивачів на підставі ст.1167 ЦК України солідарно у сумі  700000 грн. на користь потерпілої ОСОБА_67 та 500000 грн. на користь потерпілого ОСОБА_35 .
		Питання про речові докази у справі суд вирішує відповідно до статті 100 КПК України.
		Запобіжний захід ОСОБА_16 та ОСОБА_17 суд залишає без змін, у виді тримання під вартою в Харківському СІЗО.
		Керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, судова колегія, - 
		засудила:
		ОСОБА_16  визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст. 27, п. 12 ч.2 ст. 115 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 15 (п`ятнадцять) років.
		Початок строку відбуття покарання ОСОБА_16 обчислювати з дня проголошення вироку, зарахувавши в строк відбуття покарання строк тримання під вартою з 25 квітня 2010 року.
		Запобіжний захід ОСОБА_16 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний - тримання під вартою в Харківському СІЗО.
		ОСОБА_17  визнати винною у скоєнні злочину передбаченого ч.ч. 4,5 ст. 27, п.12 ч.2 ст. 115 КК України і призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 15 (п`ятнадцять) років.
		Початок строку відбуття покарання ОСОБА_17 обчислювати з моменту проголошення вироку, зарахувавши в строк відбуття покарання строк тримання під вартою з 23.04.2010 року.
		Запобіжний захід ОСОБА_17 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний - тримання під вартою в Харківському СІЗО.
		Речові докази у справі: - 14 окурків сигарет, 2 замки вхідної двері до гаражу, 2 замки вхідної двері до підвалу гаражу, 2 тампони зі смивами речовини бурого кольору, 2 тампони із зішкрібами речовини бурого кольору, двома відбитками тканини відкоперовані на прозору липку смугу, 17 окурків сигарет - знищити, золоті сережки повернути ОСОБА_17 , мобільні телефони «LG KР501», «LG KG376», «Samsung С 160», «Samsung F 300», спортивну сумку чорного кольору, обгорілі фрагменти одежі, шкіряну куртку, футболку, штани - знищити, роздруківку телефонних з`єднань залишити в матеріалах справи.
		Автомобіль ВАЗ 2101 державний номерний знак НОМЕР_8 повернути власнику.
		Цивільні позови ОСОБА_68 та ОСОБА_69 - задовольнити в повному об`ємі.
		Стягнути солідарно із ОСОБА_16 та ОСОБА_17 на користь ОСОБА_68 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 9324 (дев`ять тисяч триста двадцять чотири) 50 копійок, а також в рахунок відшкодування моральної шкоди в розмірі 700000 (сімсот тисяч) гривень.
		Стягнути солідарно із ОСОБА_16 та ОСОБА_17 на користь ОСОБА_69 в рахунок відшкодування моральної шкоди в розмірі 500000 (сімсот тисяч) гривень.
		Стягнути із ОСОБА_16 та ОСОБА_17 в дольовій частці по ? частині за проведення експертних досліджень 2709 гр. 34 коп., тобто по 1354 гр. 37 коп.
		Вирок може бути оскаржено в апеляційний суд Харківської області через Ленінський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 з моменту вручення їм копії вироку.
		 
		Головуючий: підпис
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...