Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1006/4630/12 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 16.04.2014. Забезпечено надання загального доступу: 18.04.2014.
Дата набрання законної сили: 08.04.2014
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 1006/4630/12   Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11/780/95/14  Доповідач у 2 інстанції ШрольКатегорія 51  16.04.2014 
		 
		УХВАЛА
		Іменем України
		 
		08 квітня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області у складі:
		 
		головуючого судді  ОСОБА_2 ,
		суддів  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		з участю прокурора ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		засуджених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , 
		захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляціями прокурора, засуджених на вирок Бородянського районного суду Київської області від 06.12.2013 року, яким
		 
		 ОСОБА_7 , 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Мироцьке Києво-Святошинського району Київської області, громадянка України, з базовою вищою освітою, не працююча, пенсіонерка за віком, мешканка АДРЕСА_1 , раніше не судима,
		 
		засуджена за ч.2 ст. 368 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати в органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності, посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків, а також займатися депутатською діяльністю на строк 3 роки без конфіскації майна. На підставі ст.75 КК України звільнена від відбування основного покарання з випробуванням на 3 роки з покладенням обов`язків, передбачених п.п.2,3,4 ст. 76 КК України. 
		 
		 ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Остапи Лугинського району Житомирської області, громадянин України, з професійно-технічною освітою, одружений, не працюючий, пенсіонер за віком, мешканець АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
		 
		засуджений за ч.5 ст.27, ч.2 ст. 368 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати в органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності, посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків, а також займатися депутатською діяльністю на строк 2 роки, без конфіскації майна. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування основного покарання з випробуванням на 3 роки з покладенням обов`язків, передбачених п.п. 2,3 ст. 76 КК України.Стягнуто з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київської області судові витрати за проведення експертизи в розмірі по 2188 грн.20 коп. з кожного.Вироком також вирішено питання щодо речових доказів,
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		За вироком ОСОБА_7 була визнана винуватою у одержанні хабара у великих розмірах за виконання в інтересах того, хто дає хабара, дій з використанням наданої їй влади, поєднане з вимаганням, вчиненого службовою особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_8 у сприянні в одержанні хабара у великих розмірах за виконання в інтересах того, хто дає хабара, дій з використанням наданої влади, поєднаного з вимаганням, вчиненого службовою особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, за наступних обставин. 
		 
		Рішенням першої сесії п`ятого скликання Блиставицької сільської ради Бородянського району Київської області від 21 квітня 2006 року було визнано повноваження ОСОБА_7 як Блиставицького сільського голови Бородянського району Київської області.
		 
		19 вересня 2010 року приватний підприємець ОСОБА_12 , який здійснював комерційну діяльність, пов`язану з наданням ритуальних послуг у с. Блиставиця, звернувся до Блиставицького сільського голови ОСОБА_7 з проханням виділити йому дві земельні ділянки в межах Блиставицької сільської ради для індивідуального будівництва.
		 
		Під час цієї зустрічі в службовому кабінеті сільського голови за адресою: АДРЕСА_1 , на якій були присутні директор комунального підприємства Блиставицької сільської ради "Блиставиця-Сервіс" ОСОБА_8 та землевпорядник сільської ради ОСОБА_13 , ОСОБА_7 повідомила ОСОБА_12 , що в межах с. Блиставиця є вільні земельні ділянки, які відносяться до земель запасу сільської ради, та надала вказівку ОСОБА_8 і ОСОБА_13 показати їх ОСОБА_12 .
		 
		Маючи намір одержати хабар від ОСОБА_12 за вирішення питання щодо виділення йому у власність земельних ділянок, та при цьому, побоюючись бути викритою у своїй злочинній діяльності, підсудна ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, доручила підсудному ОСОБА_8 , якого залучила до своєї злочинної діяльності, направленої на одержання хабара, вести подальші перемовини із ОСОБА_12 з приводу виділення йому у власність земельних ділянок.
		 
		Після огляду вільних земельних ділянок, ОСОБА_8 , діючи з корисливих мотивів та за попередньою змовою із ОСОБА_7 , сприяючи останній у її злочинній діяльності, направленої на одержання хабара, зазначив ОСОБА_12 , що земельні ділянки будуть надані йому у власність за умови дачі ним хабара із розрахунку 1500 доларів США за 0,01 гектара.
		 
		В кінці вересня 2010 року ОСОБА_12 зустрівся із ОСОБА_8 ,, який йому повідомив про можливість виділення двох земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, повторивши свою вимогу щодо надання хабара із розрахунку, що 0,01 га буде коштувати 1300 - 1350 доларів США, в зв`язку з чим загальна сума хабара за виділення двох земельних ділянок становитиме, приблизно, 32-36 тисяч доларів США.
		 
		На початку жовтня 2010 року ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_12 про можливість на даний час виділення однієї земельної ділянки в межах села Блиставиця та запевнив про можливість отримати другу земельну ділянку після виборів до органів місцевого самоврядування.
		 
		В подальшому, в жовтні 2010 року ОСОБА_12 передав ОСОБА_8 заяву на ім`я сільського голови с.Блиставиця ОСОБА_7 про виділення йому земельної ділянки в розмірі 0,1480 га для ведення особистого селянського господарства в межах с. Блиставиця. При цьому ОСОБА_8 визначив розмір оплати в сумі 1350 доларів США за 0,01 га, запевнивши ОСОБА_12 про можливість зміни цільового призначення вказаної земельної ділянки - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
		 
		8 жовтня 2010 року вказану заяву ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 , надав землевпоряднику Блиставицької сільської ради ОСОБА_13 , яка будучи необізнаною із злочинними намірами ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , оголосила її на тридцять другій сесії п`ятого скликання Блиставицької сільської ради.
		 
		ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що вказане рішення не розглядалося на земельній комісії сільської ради, використовуючи надані їй владні повноваження, забезпечила прийняття рішення на тридцять другій сесії п`ятого скликання Блиставицької сільської ради 8 жовтня 2010 року про надання дозволу ОСОБА_12 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1480 га для будівництва жилого будинку по АДРЕСА_2 .
		 
		В подальшому, ОСОБА_7 , продовжуючи реалізовувати свій умисел на одержання хабара, підписала вказане рішення, поставила на ньому відтиск печатки Блиставицької сільської ради та передала оригінал вказаного рішення ОСОБА_8 для передачі ОСОБА_12 за умови дачі ним хабара.
		 
		Після цього, в жовтні 2010 року ОСОБА_12 на вимогу ОСОБА_8 зустрівся з ним в його службовому кабінеті в АДРЕСА_3 , де під диктовку ОСОБА_8 написав нову заяву на ім`я сільського голови ОСОБА_7 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1480 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд на території Блиставицької сільської ради. При цьому ОСОБА_8 зазначив, що остаточна сума винагороди має бути визначена із розрахунку 1200 доларів США за 0,01 га, що становить 17 760 доларів США в цілому за отримання земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
		 
		Під час вказаної зустрічі ОСОБА_8 надав для огляду ОСОБА_12 рішення Блиставицької сільської ради від 8 жовтня 2010 року, підписане ОСОБА_7 , та повідомив ОСОБА_12 , що обов`язковою умовою видачі йому вказаного рішення сесії та передачі у власність земельної ділянки є дача ним коштів у сумі 17 760 доларів США.
		 
		31 жовтня 2010 року на виборах до місцевих рад ОСОБА_8 було обрано депутатом Блиставицької сільської ради Бородянського району Київської області, а рішенням першої сесії шостого скликання Блиставицької сільської ради Бородянського району Київської області від 12 листопада 2010 року визнано повноваження ОСОБА_7 , як Блиставицького сільського голови.
		 
		ОСОБА_12 , розуміючи, що без передачі ним хабара він не зможе реалізувати своє законне право, передбачене ст. 116 Земельного кодексу України, щодо можливості безоплатного одержання у власність земельної ділянки, на вимоги ОСОБА_8 та ОСОБА_7 змушений був погодитись.
		 
		У зв`язку з цим, 2 грудня 2010 року ОСОБА_8 , діючи на виконання вказівки Блиставицького сільського голови ОСОБА_7 та сприяючи останній в її злочинній діяльності, направленій на одержання хабара, шляхом усунення перешкод, перебуваючи в АДРЕСА_4 , в автомобілі ОСОБА_12 "Субару", реєстраційний номер  НОМЕР_1 , одержав від ОСОБА_12 в якості хабара грошові кошти в сумі 140 000 грн., що є еквівалентом 17760 доларів США. В свою чергу в обмін на грошові кошти ОСОБА_8 передав ОСОБА_12 рішення 32 сесії У скликання Блиставицької сільської ради, яким ОСОБА_12 наданий дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1480 га для будівництва жилого будинку по АДРЕСА_5 , а також запевнив,що питання виділення другої земельної ділянки буде вирішено пізніше.
		 
		Зазначена сума хабара є великим розміром і його одержання було поєднане з вимаганням, тобто створенням умов, за яких ОСОБА_12 без надання хабара не міг реалізувати своє законне право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки.
		 
		В апеляції прокурор, не оспорюючи доведеність вини засуджених та правильності кваліфікації їх дій, просить вирок скасувати у зв`язку з неправильним застосуванням кримінального закону, що потягло за собою призначення покарання, яке не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м`якості внаслідок та постановити новий вирок, яким ОСОБА_7 призначити покарання за ч.2 ст. 368 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 6 років з позбавленням права обіймати відповідні посади на строк 3 роки та з конфіскацією майна, а  ОСОБА_8 призначити покарання за ч.5 ст. 27, ч.2 ст.368 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права обіймати відповідні посади на строк 3 роки та з конфіскацією ? частини майна. Обґрунтовуючи апеляцію, прокурор зазначає про те, що суд при застосуванні ст.75 КК України неналежним чином врахував, що вчинений злочин є тяжким, обвинувачені ні на досудовому слідстві, ні при судовому розгляді вини своєї не визнали, давали неправдиві покази з метою уникнути належної відповідальності. Також судом не наведені у вироку підстави для незастосування до засуджених додаткового покарання у виді конфіскації майна.
		 
		В апеляції засуджена ОСОБА_7 просить вирок скасувати та постановити щодо неї новий виправдувальний вирок, посилаючись на те, що орган досудового слідства та суд першої інстанції не виконали вказівок апеляційного суду, які є для них обов`язковими, що були викладені в ухвалі про скасування попереднього вироку і направлення справи на додаткове розслідування від 01.02.2012 року, суд безпідставно відмовив у поверненні справи на додаткове розслідування, не звернув уваги, що грошові кошти у розмірі 140 000 грн., ініційовані і привезені ОСОБА_12 , мали бути спрямовані на потреби села, що підтверджено дослідженими доказами по справі, будь-якого вимагання зазначених коштів не мало місця. Вважає, що її дії можуть характеризуватися як недбалість, оскільки вона частково втратила контроль за порядком внесення ОСОБА_12 грошових коштів, обіцяних селу як благодійна допомога. 
		 
		 В апеляції засуджений ОСОБА_8 просить вирок щодо нього скасувати у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неправильним застосуванням кримінального закону та істотними порушеннями процесуального закону, зокрема права на захист, а справу провадженням закрити за відсутністю у його діях складу злочину. В обґрунтування апеляції зазначає про те, що суд не звернув уваги на відсутність доказів наявності у нього прямого умислу на отримання хабара та корисливого мотиву, на те, що передані ОСОБА_12 кошти мали йти не на збагачення його чи ОСОБА_7 , а на потреби села як благодійна допомога, на те, що ініціатива про надання благодійної допомоги селу виходила від ОСОБА_12 , дії якого координували працівники міліції, в його діях відсутні будь-які ознаки вимагання, в судовому засіданні не оглядався предмет хабара за його відсутністю та пакет, у якому знаходилися гроші. Також у апеляції звертається увага на те, що суд аналізу доказам не надав, не зазначив мотивів прийняття одних доказів та відхилення інших, суд не надав оцінку висновку експертизи, за яким на його долонях рук не було виявлено слідів люмінесцентного барвника, яким були покриті гроші, суд не звернув уваги на те, що за фактом давання хабара ОСОБА_12 відмовлено в порушенні кримінальної справи за п.2 ст.6 КПК України 1960 року і він не був звільнений від кримінальної відповідальності за ч.6 ст.369 КК України, слідчий ОСОБА_14 не мав проводити досудове слідство, оскільки був свідком події 02.12.2010 року, суд не розглянув скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, та, вийшовши за межі своїх повноважень, зазначивши про застосування ч.2 ст.368 КК України саме у редакції на 02.12.2010р.
		 
		Заслухавши доповідь судді, прокурорів, які підтримали апеляцію державного обвинувача та заперечили проти задоволення апеляцій засуджених, засуджених та їх захисників, які підтримали апеляції, подані у їх інтересах, та заперечили проти задоволення апеляції прокурора, заслухавши сторін у судових дебатах та останнє слово засуджених, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає, а апеляції засуджених підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
		 
		Винуватість ОСОБА_7 у одержанні хабара у великому розмірі за виконання у інтересах того, хто дає хабара, дій з використанням наданої влади службовою особою, що займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, та ОСОБА_8 у пособництві у одержанні хабара у великому розмірі службовою особою, що займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, за обставин, викладених у вироку, стверджується показаннями засуджених, свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , письмовими матеріалами справи.
		 
		Судом надана належна оцінка доказам по справі і дії ОСОБА_7 за ч.2 ст.368 КК України та ОСОБА_8 за ч.5 ст.27,ч.2 ст.368 КК України в редакції від 11.06.2009 року кваліфіковані вірно.
		 
		Доводи апеляцій засуджених про відсутність у їх діях такої обов`язкової ознаки одержання хабара як корисливий мотив є безпідставними, оскільки значення корисливого мотиву передбачає можливість задоволення потреб не тільки винної особи, а й інших юридичних чи фізичних осіб, тому отримання підсудними грошових коштів від ОСОБА_25 на потреби сільської ради охоплюється поняттям «корисливий мотив».
		 
		Доводи апеляції засудженого ОСОБА_8 про проведення досудового слідства неправомочною особою не ґрунтуються на матеріалах справи, оскільки слідчий ОСОБА_26 не визначений свідком у розумінні ст.68 КПК України 1960 року.
		 
		Також суперечать матеріалам справи і зазначення у апеляції засудженого ОСОБА_8 про фактичне не отримання ним від ОСОБА_12 грошових коштів, оскільки з його пояснень у судовому засіданні випливає, що він у автомобілі отримав предмет хабара від хабародавця.
		 
		Про наявність попередньої змови на отримання хабара засудженими свідчать матеріали оперативно-технічних заходів, легалізованих в установленому порядку, з яких вбачається про телефонні розмови між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 про реалізацію можливості отримання коштів від ОСОБА_25 , у тому числі і для задоволення корисливої мети.
		 
		Проте, твердження апеляцій засуджених про відсутність такої ознаки одержання хабара як поєднане з вимаганням, є слушними. Так, з матеріалів справи випливає, що саме з ініціативи ОСОБА_12 відбувалося вирішення питання головою сільської ради те керівником комунального підприємства про реалізацію його заяви про фактичне отримання земельної ділянки за умови надання благодійної допомоги на потреби села, а доказів створення засудженими обов`язкових умов, які перешкоджали ОСОБА_12 у реалізації права на отримання земельної ділянки із земель сільської ради, матеріали справи не містять. Зазначене свідчить про необхідність зміни вироку шляхом виключення з нього посилання на вищевказану ознаку злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України у редакції від 11.06.2009 року.
		 
		Покарання засудженим визначено з дотриманням вимог ст.ст.50,65 КК України з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винних, які вперше притягуються до кримінальної відповідальності, є особами похилого віку, що мають важкі захворювання серцево-судинної системи.
		 
		Також правомірно суд прийшов до висновку про можливість виправлення засуджених без відбування покарання з випробуванням, врахувавши при цьому фактичні обставини справи у сукупності з позитивними даними про особи винних.
		 
		Є таким, що ґрунтується на законі, і рішення суду про незастосування додаткового покарання у виді конфіскації майна, яке прийняте з дотриманням вимог ст.77 КК України.
		 
		Вищенаведене свідчить про безпідставність апеляційних вимог прокурора.
		 
		Порушень норм кримінально-процесуального закону, які б могли слугувати підставами для зміни чи скасування вироку, колегією суддів не встановлено.
		 
		Керуючись ст.ст.365,366 КПК України 1960 року, п.п.11,15 розділу «Перехідні положення» КПК України 2012 року, колегія суддів
		 
		У Х В А Л И Л А:
		 
		Апеляцію прокурора залишити без задоволення.
		 
		Апеляції засуджених задовольнити частково.
		 
		Вирок Бородянського районного суду Київської області від 06.12.2013 року щодо ОСОБА_7 , ОСОБА_8 змінити.
		 
		Виключити з вироку посилання на таку кваліфікуючу ознаку ч.2 ст.368 КК України у редакції від 11.06.2009 року як одержання хабара, поєднане з його вимаганням.
		 
		У решті вирок залишити без зміни.
		 
		 
		Суддя: Суддя: Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...