Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6-42926св13 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 18.04.2014. Забезпечено надання загального доступу: 22.04.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		УХВАЛА
		іменем україни
		 
		 
		26 березня 2014 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах
		Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: 
		головуючого                   Горелкіної Н.А.,
		 
		суддів:                             Євтушенко О.І.,                                           Журавель В.І.,    
		 
		                                                   Іваненко Ю.Г.,                                                                  Ситнік О.М., 
		розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
		за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Хмельницької області від 12 вересня 2013 року,
		 
		в с т а н о в и л а:
		 
		У березні 2013 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
		Посилалося на те, що 22 грудня 2005 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 був укладений договір кредиту № DNН4КР82220179, згідно з умовами якого банк надав позичальнику у тимчасове користування кредит на умовах забезпеченості, строковості, платності, цільового характеру грошові кошти в сумі 1 953,90 грн строком на 12 місяців із сплатою річних відсотків в розмірі 25,08 % з кінцевим терміном повернення до 22 грудня 2006 року. Відповідач підтвердив згоду на отримання кредиту заявою про надання кредиту разом із умовами надання кредиту фізичним особам і укладений між ним та банком договір.
		Станом на час звернення з позовом до суду заборгованість позичальника за простроченим кредитом становить 31 376,43 грн, з них заборгованість за кредитом 1953,90 грн, заборгованість за відсотками 9 631,14 грн, 17 821,08 грн пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором, а також штрафи (фіксована частина 500 грн та процентна складова 1470,31 грн). 
		 
		Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 25 березня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
		 
		Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 12 вересня 2013 року рішення Хмельницького міськрайонного суду від 25 березня 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитом у сумі 31 376 грн 43 коп. та судовий збір в розмірі 313 грн 76 коп, всього 31 690 грн 19 коп. 
		 
		У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду Хмельницької області від 12 вересня 2013 року, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. 
		 
		Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. 
		Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. 
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. 
		 
		Оскаржуване рішення апеляційного суду зазначеним вимогам закону не відповідає. 
		 
		Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у справі, а оскільки сплинув строк позовної давності до основної вимоги - 22 грудня 2011 року, суд вважав, що позовна давність сплила і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
		 
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позовні вимоги, апеляційний суд виходив із того, що позивач звертався до суду з заявою про видачу судового наказу, де строк позовної давності перервався, а тому, враховуючи умови договору, строк позовної давності закінчується 13 жовтня 2014 року.
		 
		Проте з такими висновками апеляційного суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов їх без повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, прав і обов'язків сторін у цих правовідносинах, неправильно застосувавши норми матеріального та процесуального права. 
		 
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 22 грудня 2005 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 був укладений договір кредиту № DNН4КР82220179, згідно з умовами якого банк надав позичальнику у тимчасове користування споживчий кредит на умовах забезпеченості, строковості, платності, цільового характеру грошові кошти в сумі 1 953,90 грн строком на 12 місяців із сплатою річних відсотків в розмірі 25,08 % з кінцевим терміном повернення до 22 грудня 2006 року.
		Відповідач підтвердив згоду на отримання кредиту заявою про надання кредиту разом із умовами надання кредиту фізичним особам і укладеним між ним та банком договором.
		Відповідач отримав кредитні кошти шляхом перерахування їх на розрахунковий рахунок позичальника для повного розрахунку за товар і сплати комісії банку та ПАТ «ПриватБанк», користувався ними, однак жодної оплати графікового платежу не здійснив.
		Відповідач ОСОБА_3 умов договору в повному обсязі не виконав, і заборгованість за простроченим кредитом становить 31 376,43 грн, з них заборгованість за кредитом 1 953,90 грн, заборгованість за відсотками 9 631,14 грн, 17 821,08 грн пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, а також штрафи фіксована частина 500 грн та процентна складова 1470,31 грн.
		Згідно з п. 5.5 умов договору терміни позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим договором встановлені сторонами у п'ять років.
		 
		Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону та договору. Відповідно до укладеного договору та ст.ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.
		 
		Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.
		Згідно з ч. 1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
		Сплив позовної давності є підставою для відмови в позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України). Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч. 5 ст. 267 ЦК України).
		ЦК України не передбачає заборони пред'явлення окремих вимог у зв'язку з пропущенням позовної давності. 
		Пункт 7 ч. 11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», яким кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, у системному зв'язку з ч. 11 ст. 11 зазначеного Закону, стосується позасудового порядку повернення споживчого кредиту і спрямований на те, щоб встановити судовий контроль за вирішенням таких вимог кредитодавця з метою захисту прав споживача як слабшої сторони договору споживчого кредиту (правова позиція Верховного Суду України згідно з постановою у справі № 6-126цс13).
		Разом з тим при вирішенні спору в судовому порядку застосуванню підлягає ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. 
		Вивчивши матеріали справи та врахувавши її обставини, суд першої інстанції дійшов правильного й обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог із передбачених ч. 4 ст. 267 ЦК України підстав.
		 
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, апеляційний суд на порушення вимог ст. 214 ЦПК України не звернув уваги на обставини, які мають значення для вирішення справи. 
		 
		Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані сторонами докази, вислухавши пояснення сторін у справі, суд першої інстанції дійшов по суті правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
		 
		За таких обставин, ураховуючи те, що апеляційним судом помилково скасовано рішення суду першої інстанції, ухвалене згідно із законом, рішення апеляційного суду на підставі ст. 339 ЦПК України підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції. 
		                              
		Керуючись ст. ст. 336, 339, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 
		у х в а л и л а:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити. 
		Рішення апеляційного суду Хмельницької області від 12 вересня 2013 року скасувати, рішення Хмельницького міськрайонного суду від 25 березня 2013 року залишити в силі.
		 
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий:Н.А. ГорелкінаСудді О.І. Євтушенко   В.І. Журавель  Ю.Г. Іваненко   О.М. Ситнік

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...