Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 515/1002/14-к : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); У порядку процесуального законодавства; В порядку КПК України; Скарги на постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та про закриття кримінальної справи.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 18.04.2014. Забезпечено надання загального доступу: 23.04.2014.
Дата набрання законної сили: 18.04.2014
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 515/1002/14-к 
		Провадження № 1-кс/515/1268/14 
		 
		Татарбунарський районний суд Одеської області 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		18 квітня 2014 року. Слідчий суддя Татарбунарського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за учас-тю прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , розгляну-вши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Татарбунари Одесь-кої області скаргу ОСОБА_4 , потерпілої у криміна-льному провадженні № 12013170440000639 від 09.10.2013 р., у справі за фактом заподіяння тілесних ушкоджень за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, на постанову слі-дчого про закриття кримінального провадження,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Постановою слідчого СВ Татарбунарського РВ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_5 від 17 січня 2014 року на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України закрито кримінальне провадження № 12013170440000639 від 09.10.2013 р. у справі за фактом заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 за ознаками складу кримінального правопорушення, перед-баченого ч.1 ст.125 КК України, за відсутності у діях ОСОБА_7 складу зазначеного кримінального правопорушення.
		 ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою на зазначену постано-ву представника органу досудового слідства, посилаючись на наступні обставини.
		08 жовтня 2013 р. близько 15 год. до будинку культури в с.Дивізія Татарбунарського району Одеської області, де вона проводила з дітьми заняття, прийшла ОСОБА_7 для з`ясування питань, які виникли із неприязнених стосунків з приводу отримання фотографій до паспорту її дочки. Викликавши її, на площадці між першим та другим поверхом ОСОБА_8 під час з`ясування стосунків навмисно рукою штовхала в пе-редпліччя її лівої руки, а потім схопила її за передпліччя тієї ж руки і намагалась потягти на другий поверх для подальшої розмови. Відчувши біль, вона відштовхнула зазначену особу і, звільнившись від її захва-ту, пішла собі. Наступного дня звернулась з заявою до райвідділу мілі-ції про заподіяння їй тілесних ушкоджень, які за висновком експерта відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Того ж дня слідчим ОСОБА_5 було розпочато досудове розслідування, в процесі якого слідчий не залучив її до участі у виконанні такої слідчої дії, як слі-дчий експеримент, чим порушено її процесуальні права. Крім того, слід-чий зовсім не послався на висновок судово-медичного експерта і не заз-начив ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, що були їй заподіяно. Також слідчий, зробивши висновок, що їй діями ОСОБА_7 були нанесені тілесні ушкодження з необережності, послався на відсутність у КК Укра-їни відповідальності за це. Отже, слідчим не вжито всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи, що призвело до порушення прав і законних інтересів її, як потерпілої сторони, у зв`язку з чим просила скасувати зазначену постанову слідчого та направити матеріали для продовження досудового слідства. 
		Крім того, слідчим у встановлений законом 10-денний термін вона не повідомлялось про прийняте рішення за її заявою, копію про закриття кримінального провадження нею отримано тільки 10.04.2014 р. простою поштовою кореспонденцією, а тому строк на оскарження згаданої постано-ви нею не пропущено.
		У судовому засіданні ОСОБА_4 підтримала доводи скарги у повному обсязі.
		Прокурор вважав, що скарга задоволенню не підлягає у зв`язку з тим, що рішення про закриття кримінального провадження винесено на підставі закону, з урахуванням його вимог. Діями ОСОБА_7 потерпілій ОСОБА_6 заподіяно легкі тілесні ушкодження з необережності, а за це чинним кримінальним законодавством не передбачено відповідально-сті.
		Слідчий ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином. Проте його не-явка, згідно ч.3 ст.306 КПК України, не є перешкодою для розгляду ска-рги.
		Заслухавши пояснення і доводи особи, що подала скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення скарги, дослідивши матеріали, на підставі яких було закрито кримінальну справу, слідчий суддя вважає, що скарга підлягає задоволенню з оглядом на наступне.
		У відповідності до п.3 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому про-вадженні заявником, потерпілим, його представником чи законним пред-ставником можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримі-нального провадження.
		Як слідує з ч.2 ст.307 КПК України, ухвала слідчого судді за резу-льтатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час до-судового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги. 
		Слідчим СВ Татарбунарського РВ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_5 рішення про закриття кримінального провадження за оз-наками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, за фактом заподіяння легких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 прийнято 17 січня 2014 року на підставі матеріалів, які було ог-лянуто у судовому засіданні, а саме: витягу з кримінального провад-ження № 120131170440000639 № 1 від 09.10.2013 р.; рапортом чергового Татарбунарського РВ ГУМВС про звернення потерпілою з заявою про запо-діяння їй тілесних ушкоджень; заяви ОСОБА_4 про заподіяння їй ОСОБА_7 тілесних ушкоджень; пояснень ОСОБА_4 , ОСОБА_8 ; акту судово-медичного обстеження № 237, висновку експерта № 283 ( судово-медична експертиза ); протоколу допиту потерпілої ОСОБА_9 (а.с.3,4,5,11,12-13,15,16,17-18,21,27-28).
		Проте рішення про закриття провадження у даній справі, вважає слід-чий суддя, винесено передчасно, без виконання слідчим всіх передба-чених законом заходів для всебічного, повного та об`єктивного дослід-ження обставин справи. 
		Так, слідчим ОСОБА_5 крім призначення експертизи не вико-нано жодної слідчої дії, не допитано учасників події, не дано оцінки висновку експерта про характер та ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, заподіяних потерпілій, про що свідчить відсутність посилання на нього у постанові про закриття провадження, і на такій «доказовій» базі 18. 11.2013 р. винесено постанову про закриття кримінального провадження. 
		Проте постановою прокурора від 25.11.2013 р. зазначену постанову слідчого скасовано як незаконну та надано вказівки щодо усунення недо-ліків слідства. 
		Але представником органу досудового розслідування вказівок прокуро-ра не виконано, після скасування згаданої постанови слідчим ОСОБА_5 не виконано жодної слідчої дії, справа близько 2-х місяців пере-бувала без руху, по ній не виконувались будь-які дії і 17 січня поточ-ного року даною посадовою особою винесено оскаржувану постанову про закриття кримінального провадження.
		Відсутність необхідних та достатніх даних про досліджувану у справі подію позбавило слідчого дати належну правову оцінку діям ОСОБА_7 щодо наявності або відсутності в її діях складу зазначеного кри-мінального правопорушення.
		Невизначеність слідчого з цього приводу свідчить про передчасність та поспішність прийняття рішення про закриття провадження у справі, оскільки його винесено без вивчення всіх обставин справи, без з`ясува-ння всіх підстав, які б виключали провадження у справі.
		А тому слідчий суддя вважає, що постанова про закриття криміналь-ного провадження у даній справі від 17 січня 2014 р. підлягає скасува-нню, а матеріали  поверненню для проведення досудового розслідування у повному обсязі.
		Проте і за відсутності зазначених обставин оскаржувана постанова безумовно підлягала б скасуванню, оскільки дане рішення прийняте осо-бою, яка не наділена повноваженнями на виконання будь-яких процесу-альних дій у даній справі, а тому воно є незаконним, з оглядом на нас-тупне.
		Відповідно до п.п.1,2 ч.2 ст.39 КПК України, керівник органу до-судового розслідування уповноважений визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування… відсторонювати слідчого при проведенні досудового розслідування вмотивованою постановою за ініці-ативою прокурора або з власної ініціативи з наступним повідомленням прокурора та призначати іншого слідчого за наявності підстав, перед-бачених цим Кодексом, для його відводу або в разі неефективного досу-дового розслідування.
		Із змісту зазначених положень згаданої норми права слідує, що виз-начення керівником органу досудового розслідування слідчого, який зді-йснюватиме досудове розслідування, крім організаційного характеру, но-сить ще й процесуальний характер, оскільки воно є підставою для слід-чого розпочати кримінальне провадження. В усіх випадках відсторонення слідчого оформлюється вмотивованою постановою. У разі необхідності за-міни слідчого за інших підстав (хвороба, відпустка, звільнення, тощо) керівник визначає слідчого, який здійснюватиме подальше досудове роз-слідування, керуючись п.1 ч.2 ст.39 КПУ України.
		Частиною 1 ст.214 КПК України також передбачено, що слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
		Доручення на проведення досудового розслідування за заявою ОСОБА_10 про притягнення до кримінальної відповідальності за спричи-нення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_7 начальником СВ Татарбунар-ського РВ ГУМВС України в Одеській області надано слідчому ОСОБА_11 , що вбачається з доручення від 09.10.2013 р.(а.с.6).
		Хоча даним слідчим у справі не виконано жодної слідчої дії у кри-мінальному провадженні, крім процесуальних дій  повідомлення про по-чаток досудового розслідування та доручення оперативному підрозділу про проведення слідчих дій (а.с.10,22).
		Проте рішення про закриття кримінального провадження винесено осо-бою, яка процесуально не допущена до ведення досудового розслідування у даній справі, не зрозуміло, чого саме ця посадова особа, а не інша, прийняла рішення у кримінальному провадженні і куди подівся слідчий, якому було доручено проведення досудового розслідування.
		Тому слідчий суддя не може погодитись з думкою прокурора про закон-ність закриття даного кримінального провадження, схиляючись до проти-лежного висновку.
		Слідчий суддя не може прийняти до уваги посилання потерпілої особи про порушення її прав при проведенні слідчого експерименту, оскільки у матеріалах кримінального провадження відсутні дані про проведення такої слідчої дії.
		Відповідно до ч.1 ст.304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бе-здіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч.1 ст.303 цього Кодек-са, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи про-курора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії... 
		І хоча в матеріалах кримінального провадження міститься повідомлен-ня на ім`я ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження, датоване 17.01.2014 р. (а.с.36), проте відсутні докази про його від-правлення та отримання потерпілою.
		І як пояснила заявник, у встановлений законом термін вона не пові-домлялася про прийняте рішення за її заявою і лише після звернення до урядової гарячої лінії поштою 10 квітня поточного року отримала копію постанови про закриття кримінального провадження.
		Тому слідчий суддя вважає, що заявником не пропущено строк для ос-карження згаданої постанови слідчого.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303-307 КПК України, слід-чий суддя,
		У Х В А Л И В:
		 
		Скаргу ОСОБА_4 на постанову про закриття кри-мінального провадження задовольнити.
		Скасувати постанову слідчого слідчого відділення Татарбунарського РВ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_5 від 17 січня 2014 року про закриття кримінального провадження № 12013170440000639 від 09.10.2013 р. у справі за фактом заподіяння тілесних ушкоджень за оз-наками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
		Матеріали досудового розслідування за фактом спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 за ознаками складу кримінального правопо-рушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, повернути до СВ Татар-бунарського РВ ГУМВС України в Одеській області для проведення досу-дового розслідування.
		Ухвала слідчого судді у відповідності до ч.3 ст.307 КПК України, не може бути оскаржена.
		 
		Суддя Тимошенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...