Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 201/3179/14-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 18.04.2014. Забезпечено надання загального доступу: 22.04.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                               Справа № 201/3179/14-ц (2/201/1221/2014)
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И
		 
		15 квітня 2014  року                                                       Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
		 
		у складі:            головуючого - судді Черновського Г.В.,
		                      при секретарі - Пісчанській Т.М.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про стягнення грошових коштів за договором депозиту, відшкодування моральної шкоди, -
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 19 березня 2014 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про стягнення грошових коштів за договором депозиту, відшкодування моральної шкоди.
		В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначив, що 14 жовтня 2013 року між ним та ПАТ КБ «Приватбанк» був укладений договір № SAMDN25000738594684, за умовами якого позивач передав відповідачу грошові кошти у сумі 14 490,00 Євро із відсотковою ставкою 6,5 % річних із зарахуванням на рахунок/карту, періодом нарахування відсотків за вкладом - 1 місяць та строком дії договору - до 17 жовтня 2014 року включно. В період з 05 березня 2014 року по 06 березня 2014 року банк став повертати владнику - ОСОБА_1, по 1 000,00 Євро, проте вже з 07 березня 2014 року по 11 березня 2014 року в порушення умов укладеного між сторонами договору повертає позивачу по 100 Євро, а з 14 березня 2014 року заблокували належні позивачу грошові кошти у сумі 6 646,00 Євро на картковому рахунку та відмовляються їх видати, посилаючись на політичну ситуацію в країні, а саме: пропискою позивача в Автономній Республіці Крим. У зв'язку з зазначеним ОСОБА_1 просив суд стягнути на його користь з відповідача грошові кошти за договором депозиту № SAMDN25000738594684 від 14 жовтня 2013 року у сумі 6 646,00 Євро (що є еквівалентом 89 743,00 грн.); стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у сумі 25 000,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1 147,43 грн. (а. с. 3-5).
		Позивач у судовому засіданні заявлені ним позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
		Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог позивача, посилаючись на їх недоведеність, надала суду письмові заперечення (а. с. 26-28), просила суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
		Вислухавши пояснення відповідача та представника відповідача, дослідивши письмові докази наявні в матеріалах справи, суд приходить до наступного висновку. 
		Судом встановлено, що 14 жовтня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк» був укладений договір № SAMDN25000738594684, за умовами якого позивач передав відповідачу грошові кошти у сумі 14 490,00 Євро із відсотковою ставкою 6,5 % річних із зарахуванням їх на рахунок/карту, періодом нарахування відсотків за вкладом - 1 місяць та строком дії договору - до 17 жовтня 2014 року включно. Викладене підтверджується зазначеним договором, копія якого наявна в матеріалах справи (а. с. 9), а також квитанцією № 3 від 14 жовтня 2013 року (а. с. 18) та не заперечувалось сторонами у судовому засіданні.
		Відповідно до п. 9 договору № SAMDN25000738594684 від 14 жовтня 2013 року у ОСОБА_1 та у банку є право достроково розірвати даний договір, повідомив про це один одного за два банківських дні до дати розірвання договору.
		Пунктом 11 цього договору передбачено, що у разі, якщо вкладник вимагає розірвати договір, а 6 місяців з дати його оформлення ще не минули, вкладнику повертається сума вкладу. За неповні 6 місяців відсотки виплачуються за ставкою вкладу «До запитування» (з урахуванням п. 8 договору) за фактичну кількість днів, що сплили з дати оформлення або подовження його строку до дня розірвання договору. Якщо за ці неповні 6 місяців вкладник отримав відсотки, нараховані за повною ставкою, то надлишково виплачені відсотки вираховуються із суми вкладу.  
		З пояснень наданих позивачем у судовому засіданні, а також з тексту письмових заперечень, наданих представником відповідача, договір № SAMDN25000738594684 від 14 жовтня 2013 року, укладений між сторонами, був розірваний за ініціативою позивача.
		Між тим, на пластиковій картці № НОМЕР_1, виданої на ім'я ОСОБА_1, наявний залишок грошових коштів, покладених на депозитний рахунок позивачем, у сумі 6 646,98 Євро (а. с. 25).    
		Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами ЦК України.
		Згідно із ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
		Частиною 1 ст. 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
		Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
		Частиною 1 ст. 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
		Відповідно до ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
		Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		Статтею 526 ЦК України визначено, що  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. 
		Відповідно до положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
		Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. 
		Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
		Статтями 27, 46 ЦПК України передбачено, що обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси. Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов'язок із доказування обставин при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, що випливає зі змісту ст. 27 ЦПК України. 
		Аналізуючи правовідносини, що виникли між сторонами, в контексті викладених норм права суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача грошових коштів за договором депозиту № SAMDN25000738594684 від 14 жовтня 2013 року у сумі 6 646,00 Євро (що є еквівалентом 89 743,00 грн.) та вважає за необхідне задовольнити позов в цій частині.
		При цьому суд критично оцінює посилання представника відповідача на недоведеність доводів ОСОБА_1, оскільки, в свою чергу стороною відповідача також не було надано суду жодного доказу на підтвердження своїх заперечень.
		Крім того, суд також виходить з того, що у разі можливості безперешкодного зняття грошових коштів з відповідної пластикової картки, у позивача не було б необхідності звертатись до суду з даним позовом, внаслідок чого витрачати зусилля та час на відновлення своїх порушених прав.
		Частиною першою ст. 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Вирішуючи вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди суд виходить з того, що ОСОБА_1 не було надано доказів на підтвердження завдання йому відповідачем шкоди нематеріального характеру, у зв'язку з чим вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог в цій частині.
		Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, на підставі ст. 88 ЦПК України, приймаючи до уваги результат вирішення справи, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме: 897,43 грн. (а. с. 2). 
		На підставі викладеного, керуючись ст.. 41 Конституції України, ст. ст. 316, 317, 319, 321, 391, 526, 610 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 11, 27, 46, 57-60,  64, 88, 212-215 ЦПК України, -                                                
		 
		В И Р І Ш И В :
		 
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про стягнення грошових коштів за договором депозиту, відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
		Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором депозиту № SAMDN25000738594684 від 14 жовтня 2013 року у сумі 6 646 (шість тисяч шістсот сорок шість) Євро 00 євроцентів, що є еквівалентом 89 743,00 грн.
		У задоволенні решти вимог - відмовити.
		Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 897 (вісімсот дев'яносто сім) грн. 43 коп.
		 
		Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.
		 
		 
		Головуючий-суддя Г.В. Черновськой

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...