Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6-7489св14 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 22.04.2014. Забезпечено надання загального доступу: 22.04.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		У х в а л а
		іменем  україни
		 
		 
		16 квітня 2014  рокум. Київ
		 
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах 
		Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
		 
		 
		головуючого                Макарчука М.А.,                                  
		 
		суддів:                                     Леванчука А.О., Мазур Л.М.,                                  
		Маляренка А.В.,  Нагорняка В.А.,                                        
		                                         
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ», ОСОБА_5 про визнання недійсними правочинів та зобов'язання вчинити дії, 
		за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26 вересня 2013 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 30 січня 2014 року,
		 
		в с т а н о в и л а:
		 
		У лютому 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» (далі - ПАТ «АКБ «Київ»),                                   ОСОБА_5, в якому просила:
		- визнати недійсним договір про переведення боргу (заміну сторони в зобов'язанні) від 30 квітня 2009 року, укладений між ОСОБА_4, ОСОБА_5 та  ПАТ «АКБ «Київ»;
		- визнати недійсною угоду про припинення зобов'язань заліком зустрічних однорідних вимог від 13 травня 2009 року, укладену між ОСОБА_4 та ПАТ «АКБ «Київ»;
		- зобов'язати ПАТ «АКБ «Київ» повернути на поточний рахунок ОСОБА_4 в гривні НОМЕР_1, відкритий в ПАТ «АКБ «Київ», грошові кошти в розмірі 3 423 311 грн 68 коп.
		На обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що 25 грудня 2008 року між її чоловіком та ПАТ «АКБ «Київ» було укладено депозитний договір, за умовами якого вкладник вніс на рахунок банку грошові кошти у розмірі 700 000 доларів США на 3 місяці. 
		Позивачка вказала, що у 2012 році їй стало відомо, що 30 квітня               2009 року між її чоловіком ОСОБА_4, ПАТ «АКБ «Київ» та                               ОСОБА_5 було укладено договір про переведення боргу, відповідно до умов якого її чоловік став боржником за кредитним договором від 16 березня 2006 року № 34, укладеним між ПАТ «АКБ «Київ» та ОСОБА_5
		Також зазначила, що 13 травня 2009 року між ОСОБА_4 та банком була укладена угода про припинення зобов'язань заліком зустрічних однорідних вимог, на виконання якої 14 травня 2009 року з депозитного рахунка ОСОБА_4 були списані на користь банку грошові кошти в розмірі 60 394,89 доларів США, що еквівалентно 460 523 грн 12 коп., а              15 травня 2009 року - 2 842 354 грн 54 коп.
		Посилаючись на те, що її чоловік уклав вказані правочини без її згоди і таким чином на свій розсуд розпорядився їх спільними коштами на користь третіх осіб, чим порушив її права, просила визнати недійсними договір про переведення боргу від 30 травня 2009 року та угоду про припинення зобов'язань заліком зустрічних однорідних вимог і зобов'язати банк повернути ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі                                     3 423 311 грн 68 коп. на його поточний рахунок. 
		 
		Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 26 вересня             2013 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. 
		Визнано недійсними договір про переведення боргу від 30 травня 2009 року, укладений між ОСОБА_4, ПАТ «АКБ «Київ» та                         ОСОБА_5
		Визнано недійсною угоду про припинення зобов'язань заліком зустрічних однорідних вимог від 13 травня 2009 року, укладену між ОСОБА_4 та ПАТ «АКБ «Київ».
		Зобов'язано ПАТ «АКБ «Київ» повернути ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 2 962 788 грн 59 коп.
		У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
		Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 30 січня 2014 року апеляційну скаргу ПАТ «АКБ «Київ» відхилено, рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26 вересня 2013 року залишено без змін.
		У касаційній скарзі ПАТ «АКБ «Київ», мотивуючи свої доводи неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. 
		Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, заперечення представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 та заперечення представника ОСОБА_3 - ОСОБА_7 на касаційну скаргу, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. 
		Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився й апеляційний суд, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, виходив із того, що договір про переведення боргу (заміну сторони у зобов'язанні), укладений між ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ПАТ «АКБ «Київ», а також договір про припинення зобов'язань заліком зустрічних однорідних вимог, укладений між ОСОБА_4 та ПАТ «АКБ «Київ», виходять за межі дрібних побутових угод, а тому підлягають визнанню недійсними, оскільки відсутня письмова згода позивача на укладення вказаних договорів, у зв'язку з чим ПАТ «АКБ «Київ» зобов'язаний повернути ОСОБА_4 отримані кошти .
		Проте погодитися з такими висновками судів попередніх інстанцій не можна. 
		Згідно зі ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. 
		Колегія суддів касаційного суду вважає, що зазначеним вимогам рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають з наступних підстав.
		Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з 08 вересня 1978 року перебувають у зареєстрованому шлюбі (а.с. 31). 
		25 грудня 2008 року між ОСОБА_4 та ПАТ «АКБ «Київ» був укладений договір № 20084047 про банківський вклад «Прибутковий», відповідно до умов якого вкладник вніс на рахунок банку грошові кошти у розмірі 700 000 доларів США строком на 3 місяці (а.с. 17-20).
		30 травня 2009 року між ОСОБА_4, ПАТ «АКБ «Київ» та               ОСОБА_5 було укладено договір про переведення боргу, відповідно до умов якого ОСОБА_4 став боржником за кредитним договором від 16 березня 2006 року № 34, укладеним між банком та ОСОБА_5 (а.с. 13, 14).
		13 травня 2009 року між ОСОБА_4 та банком була укладена угода про припинення зобов'язань заліком зустрічних однорідних вимог, на виконання якої 14 травня 2009 року з депозитного рахунка відповідача ОСОБА_4 на користь банку були списані грошові кошти в розмірі                 60 394,89 доларів США, а 15 травня 2009 року - 2 842 354 грн 54 коп.                (а.с. 15, 16).
		Відповідно до рішення Деснянського районного суду м. Києва від              21 жовтня 2010 року з ОСОБА_4 було стягнуто на користь банку заборгованість за кредитним договором в розмірі 120 434 грн 05 коп. та визнано зобов'язання за кредитним договором від 16 березня 2006 року             № 34 такими, що були виконані в розмірі 2 842 354 грн 54 коп. та                60 394,89 доларів США станом на 15 травня 2009 року (а.с. 21-24).
		На виконання вказаного рішення суду ОСОБА_4 22 листопада 2010 року було сплачено на погашення пені 155 171 грн 44 коп. та                    11 978 грн 77 коп., а також 216 123 грн 18 коп. і 2 579 515 грн 20 коп. в рахунок погашення кредитної заборгованості за кредитним договором від 16 березня 2006 року № 34, всього сплачено 2 962 788 грн 59 коп.                         (а.с. 27-30). 
		Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). 
		Частинами 1, 2, 3 статті 65 СК України передбачено, що дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. 
		Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу  (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
		До відносин банку та вкладника за рахунок, на який внесений вклад, застосовується положення про договір банківського рахунку (Глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.
		 
		Після укладення ОСОБА_4 депозитних договорів з банком, у сторін за вказаним договором виникли права та обов'язки відповідно до положень ЦК України та умов договорів.  
		Статтею 520 ЦК України визначено, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. 
		Після укладення договору про заміну боржника у зобов'язанні ОСОБА_4 набув статусу боржника (позичальника) за кредитним договором, що спричинило виникнення в нього обов'язків за кредитним договором, зокрема в частині повернення суми кредиту та нарахованих відсотків, а також інших платежів відповідно до умов договору.
		Таким чином, на підставі укладених договорів у ОСОБА_4 та банку виникли зобов'язання в частині сплати грошових коштів. 
		Згідно з ч. 1 ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
		Враховуючи наявність зобов'язань зі сплати грошових коштів, банк та ОСОБА_4 уклали угоду про припинення зобов'язання заліком зустрічних однорідних вимог, спрямовану на погашення взаємної заборгованості. 
		З огляду на викладене колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, на порушення положень ст. ст. 212-214, 303, 304 ЦПК України на вищенаведене уваги не звернули та не врахували, що чинним законодавством України не встановлено необхідності отримання згоди іншого подружжя на укладення депозитного договору, зняття коштів з депозитного рахунка чи здійснення інших операцій з депозитом, як і не вимагається згоди іншого з подружжя на укладення кредитного договору та виконання зобов'язань за ним.
		Проаналізувавши матеріали справи та виходячи з предмета заявленого позову, колегія суддів касаційного суду дійшла висновку про невідповідність вимогам закону рішення Оболонського районного суду              м. Києва від 26 вересня 2013 року та ухвали апеляційного суду м. Києва від 30 січня 2014 року, а тому вказані рішення підлягають скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
		 
		у х в а л и л а:
		                               
		Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» задовольнити частково. 
		Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26 вересня              2013 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 30 січня 2014 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		Ухвала оскарженню не підлягає. 
		 
		 
		Головуючий                                                                                              М.А. Макарчук 
		                                
		Судді:                                                                                                                                                   А.О. Леванчук 
		 
		                                                                                                   Л.М. Мазур
		 
		                                                                                                   А.В. Маляренко        
		 
		                                                                                                   В.А. Нагорняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...