Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/1490/14 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; правового статусу фізичної особи, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 22.04.2014. Забезпечено надання загального доступу: 22.04.2014.
Дата набрання законної сили: 30.04.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		31 березня 2014 року                      № 826/1490/14
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді                    Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
		за позовом ОСОБА_1 до  Начальника Печерського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби у місті Києві Берікашвілі Кахабера Важаєвича,  третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову: Головне управління Державної міграційної служби України у місті Києвіпро визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1, (надалі - позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Начальника Печерського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби у місті Києві Берікашвілі Кахабера Важаєвича, (надалі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Державної міграційної служби України у місті Києві (надалі - третя особа), про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії.
		У позовних вимогах позивач просив:
		- визнати неправомірними дії начальника Печерського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби у місті Києві Берікашвілі К.В. щодо вимоги надати квитанцію за сплату послуги за оформлення та видачі паспорту для тимчасового виїзду за кордон;
		- визнати неправомірними дії начальника Печерського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби у місті Києві Берікашвілі К.В. щодо вимоги надати квитанцію за сплату послуги за надання бланку паспорту;
		- зобов'язати начальника Печорського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби у місті Києві Берікашвілі К.В. прийняти документи, надані позивачем для оформлення паспорту для тимчасового виїзду за кордон, без надання квитанції за сплату послуги за оформлення та видачі паспорту для тимчасового виїзду за кордон сплату послуги та квитанції за сплату надання бланку паспорту. 
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вимоги щодо сплату послуги за надання бланку паспорту у розмірі 120 гривень та сплати послуги "оформлення та видача паспорту для тимчасового виїзду за кордон" у розмірі 87,15 гривень є неправомірними. Позивач також звертав увагу суду на те, що будь-яких інших платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, з Переліку платних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2007 р. №795 він не замовляв, не отримував та не мав намір щодо отримання таких платних послуг, тому Начальник Печерського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби у місті Києві не мав права вимагати подання інших документів, не передбачених Законом України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" та Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1995 р. №231.
		Представник відповідача позовні вимоги не визнала, просила у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки відповідач діяв у спосіб та в межах визначених чинним законодавством України.
		Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.
		У судовому засіданні 27.02.2014 року за згодою сторін судом було ухвалено продовжувати розгляд справи у порядку письмового провадження.
		Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
		Позивач стверджував, а відповідач не заперечував, що 27.07.2013 р. ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби у місті Києві щодо оформлення паспорту для тимчасового виїзду за кордон, проте останнім (в особі завідувача сектору централізованого оформлення документів №10 Мелліт Ю.І.) у прийнятті документів було відмовлено, мотивуючи це тим, що позивачем не було надано квитанцію за оплату послуги щодо оформлення та видачу паспорту для тимчасового виїзду за кордон і квитанцію за оплату надання бланку паспорту.
		27.07.2013 р. позивач звернувся до Начальника Печерського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби у місті Києві Берікашвілі Кахабера Важаєвича із заявою, в якій просив вжити заходи з приводу неправомірних дій з боку завідувача сектору централізованого оформлення документів №10 Мелліт Ю.І., яка 27.07.2013 р. відмовилась прийняти документи для оформлення паспорта для тимчасового виїзду за кордон, з причин ненадання позивачем квитанції за оплату надання послуги та надання бланку паспорту, які останній не замовляв та не звертався за їх отриманням.
		Начальник Печерського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби у місті Києві Берікашвілі Кахабер Важаєвич за наслідками розгляду Заяви позивача від 27.07.2013 р. Листом від 23.08.2013 р. №7/998 повідомив останньому, що неправомірних дій з боку завідувача сектору з централізованого оформлення документів №10 Печерського РВ ГУ ДМС України в м. Києві не виявлено.
		Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України та порядок розв'язання спорів у цій сфері регулюється Законом України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" від 21.01.1994 р. №3857-XII (надалі - Закон №3857-XII).
		Відповідно до ст.2 Закону №3857-XII документами, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну та посвідчують особу громадянина України під час перебування за її межами, є, зокрема, паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
		Абзацом 2 частини 1 статті 4 Закону №3857-XII визначено, що порядок оформлення, видачі, обміну, повернення, вилучення, знищення, визнання недійсним паспорта громадянина України для виїзду за кордон визначається Кабінетом Міністрів України. Бланки паспорта громадянина України для виїзду за кордон виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства;
		Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1995 р. №231 затверджено Правила оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення (надалі - Правила №231).
		Відповідно до положень п.1 Додатку №2-1 "Порядок централізованого оформлення, виготовлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон" до Правил №231 централізоване оформлення, виготовлення та видача паспортів громадянина України для виїзду за кордон громадянам, які проживають в Україні, здійснюються управліннями (відділами) у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб головних управлінь, управлінь МВС в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, відділами (секторами) у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб міських, районних управлінь, відділів МВС за місцем проживання громадян в Україні або міжрегіональними центрами видачі паспортних документів незалежно від місця проживання в Україні, на базі яких утворюються вузли місцевого рівня (у районах, районах у містах, містах обласного значення) та вузли регіонального рівня (в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі), Головним обчислювальним центром Державної інформаційної системи реєстраційного обліку фізичних осіб та їх документування, що діє у складі ДМС (далі - Головний обчислювальний центр), і державним підприємством "Державний центр персоналізації документів".
		Як вже було встановлено судом, позивачем в якості відповідача визначено Начальника Печерського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби у місті Києві Берікашвілі Кахабера Важаєвича, при цьому, в судовому засіданні 27.02.2014 р. ОСОБА_1 заперечував проти залучення Головного управління Державної міграційної служби у місті Києві в якості відповідача, мотивуючи це тим, що позовні вимоги стосуються саме Начальника Печерського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби у місті Києві Берікашвілі Кахабера Важаєвича.
		З матеріалів справи вбачається, що з метою оформлення паспорту для тимчасового виїзду за кордон позивач звернувся до Печерського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби у місті Києві, при цьому, доказів звернення з даною метою саме до Начальника Печерського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби у місті Києві Берікашвілі Кахабера Важаєвича позивачем не надано, натомість, надано Заяву від 27.07.2013 р., яка містить прохання вжити заходи з приводу неправомірних дій, а не щодо оформлення паспорту для тимчасового виїзду за кордон.
		Крім того, суд звертає увагу, що Лист відповідача від 23.08.2013 р. №7/998 не містить жодних вимог відносно позивача, а має лише інформаційний характер.
		Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідачем не було допущено протиправності дій та не було заявлено вимоги до позивача надати квитанцію за сплату послуги за оформлення та видачі паспорту для тимчасового виїзду за кордон; квитанцію за сплату послуги за надання бланку паспорту.
		Водночас, вирішуючи адміністративну справу в частині вимог про зобов'язання відповідача прийняти документи, надані позивачем для оформлення паспорту для тимчасового виїзду за кордон, без надання квитанції за сплату послуги за оформлення та видачі паспорту для тимчасового виїзду за кордон сплату послуги та квитанції за сплату надання бланку паспорту суд зазначає наступне.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Суд звертає увагу, що законодавством України, станом на момент виникнення спірних правовідносин, не передбачено обов'язок Начальника Печерського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби у місті Києві щодо прийняття документів для оформлення паспорту для тимчасового виїзду за кордон.
		Таким чином, позовна вимога відносно зобов'язання відповідача прийняти документи, надані позивачем для оформлення паспорту для тимчасового виїзду за кордон, без надання квитанції за сплату послуги за оформлення та видачі паспорту для тимчасового виїзду за кордон сплату послуги та квитанції за сплату надання бланку паспорту є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
		Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб  що передбачені Конституцією та законами України; з використанням  повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
		Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог. 
		Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст.ст. 69-71, ст. 158-163, ст. ст. 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва 
		П О С Т А Н О В И В:
		У задоволені позову ОСОБА_1 до Начальника Печерського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби у місті Києві Берікашвілі Кахабера Важаєвича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Державної міграційної служби України у місті Києві, про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
		 
		Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
		 
		Суддя                                                                                     Ю.Т. Шрамко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...