Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/3941/14-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права; Спори про право власності та інші речові права про приватну власність.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.04.2014. Забезпечено надання загального доступу: 25.04.2014.
Дата набрання законної сили: 29.04.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                                       Справа НОМЕР_6-2372/14
		                                                                         (№760/3941/14-ц)
		 
		          Р І Ш Е Н Н Я
		            І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И 
		                    
		17 квітня 2014 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі 
		головуючого судді:               Оксюти Т.Г.
		при секретарі:                    Жлукто І.М.
		           розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про припинення та визнання права власності, -
		 
		                                          В С Т А Н О В И В:
		 
		Позивачі звернулись до суду з позовом до відповідачів та просили припинити право власності ОСОБА_4 на 1/10 частини житлового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 151,1 кв.м., жилою площею 74,7 кв.м.
		Припинити право власності ОСОБА_5 на 1/10 частини житлового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 151,1 кв.м., жилою площею 74,7 кв.м.
		Визнати за ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, право власності на 1/15 частини житлового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 151,1 кв.м., жилою площею 74,7 кв.м.
		Визнати за ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, право власності на 1/15 частини житлового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 151,1 кв.м., жилою площею 74,7 кв.м.
		Визнати за ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податківНОМЕР_5, право власності на 1/15 частини житлового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 151,1 кв.м., жилою площею 74,7 кв.м.
		Свої вимоги обґрунтовують тим, що їм на праві власності належить по 1/10 частини житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.01.1983 року, виданого Першою київською державною нотаріальною конторою.
		Відповідачам ОСОБА_4 та ОСОБА_5  на праві власності належить по 1/10 частині зазначеного житлового будинку. 
		Зазначений житловий будинок загальною житловою площею 151,1 м.кв. умовно складається з двох квартир: квартира НОМЕР_7 загальною площею 78,7 м.кв. складається з: коридору - 12,8 м.кв.; житлової кімнати - 17,1 м.кв.; ванної кімнати - 3 м.кв.; туалету - 1,7 м.кв.; комори - 1,2 м.кв.; житлової кімнати - 22,8 м.кв.; житлової кімнати -20,3 м.кв.; квартира № 2 загальною площею 72,4 м.кв. складається з: коридору - 5,4 м.кв.; вбиральня - 1,8 м.кв.; ванної кімнати - 4,2 м.кв.; кухні - 13,3 м.кв.; житлової кімнати - 18,1 м.кв.; житлової кімнати - 19,2 м.кв.; сіней - 10,4 м.кв.
		Позивачі та відповідачі успадкували свої частки у власності на зазначений житловий будинок після смерті ОСОБА_9, померлого ІНФОРМАЦІЯ_7, якому належала на праві власності ? частина зазначеного житлового будинку, а саме квартира НОМЕР_6.
		Власниками квартири НОМЕР_7 зазначеного житлового будинку є треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8. 
		ОСОБА_6 належить ? частина житлового будинку.
		ОСОБА_7 та ОСОБА_8 належить по 1/8 частині житлового будинку.
		Таким чином, житловий будинок знаходиться у спільній частковій власності позивачів, відповідачів та третіх осіб.
		Зазначили, що частка відповідачів є незначною та разом становить 2/10 частини житлового будинку.
		Виділити відповідачам по 1/10 частини житлового будинку немає можливості.
		Спільне володіння та користування житловим будинком позивачами та відповідачами є неможливим, адже відповідачі постійно проживають в м. Сімферополь та з часу одержання права власності на частину вказаного житлового будинку жодного дня не проживали в ньому.
		Припинення права власності відповідачів на їх частку у житловому будинку не завдасть істотної шкоди їх інтересам та членам їх сімей, оскільки у відповідачів є інше житло.
		На підставі викладеного просили позов задовольнити. 
		Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. 
		Представник відповідачів у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечувала.
		Третя особа ОСОБА_7 та її представник у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечували. 
		Третя особа ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилась, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву в якій проти задоволення позову не заперечувала та просила справу розглядати без її участі. 
		Третя особа ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справі повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив. 
		Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судом встановлено, що позивачам ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві власності належить по 1/10 частини житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.01.1983 року, виданого Першою київською державною нотаріальною конторою.
		Відповідачам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на праві власності належить по 1/10 частині зазначеного житлового будинку. 
		Зазначений житловий будинок загальною житловою площею 151,1 м.кв. умовно складається з двох квартир:
		квартира НОМЕР_7 загальною площею 78,7 м.кв. складається з: коридору - 12,8 м.кв.; житлової кімнати - 17,1 м.кв.; ванної кімнати - 3 м.кв.; туалету - 1,7 м.кв.; комори - 1,2 м.кв.; житлової кімнати - 22,8 м.кв.; житлової кімнати -20,3 м.кв.;
		квартира НОМЕР_6 загальною площею 72,4 м.кв. складається з: коридору - 5,4 м.кв.; вбиральня - 1,8 м.кв.; ванної кімнати - 4,2 м.кв.; кухні - 13,3 м.кв.; житлової кімнати - 18,1 м.кв.; житлової кімнати - 19,2 м.кв.; сіней - 10,4 м.кв.
		Вказане підтверджується технічним паспортом на жилий будинок (домоволодіння) по АДРЕСА_1, виданим БТІ м. Києва 25.06.1998 року.
		Встановлено, що позивачі та відповідачі успадкували свої частки у власності на зазначений житловий будинок після смерті ОСОБА_9, померлого ІНФОРМАЦІЯ_7, якому належала на праві власності 1/2 частина зазначеного житлового будинку, а саме квартира НОМЕР_6.
		Власниками квартири НОМЕР_7 зазначеного житлового будинку є треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8. 
		ОСОБА_6 належить 1/4 частина житлового будинку.
		ОСОБА_7 та ОСОБА_8 належить по 1/8 частині житлового будинку, відповідно до договору міни, посвідченим приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_10 11.12.1997 року.
		Відповідно до ч.1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
		Згідно з ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
		Відповідно до ч. 1 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
		Таким чином, житловий будинок знаходиться у спільній частковій власності сторін.
		Позивачі просили припинити право власності ОСОБА_4 на 1/10 частини та ОСОБА_5 на 1/10 частини житлового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 151,1 кв.м., жилою площею 74,7 кв.м., посилаючись на те, що їх частка є незначною та разом становить 2/10 частину житлового будинку, на що слід зазначити наступне.
		Згідно з ч. 1 ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
		Із змісту зазначеної норми закону випливає, що припинення права особи на частку в спільному майні допускається за наявності будь-якого з передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України випадку, але лише в тому разі, коли таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
		Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та особливостей об'єкта, який є спільним майном.
		Судом встановлено, що відповідачі мають житло у м. Сімферополі, де постійно і проживають. Дані обставини також підтвердила у судовому засіданні представник відповідачів.
		Вирішуючи питання щодо обґрунтованості вимог про припинення права на частку та визнання права власності суд виходить з наступного. 
		Враховуючи наявність у відповідачів на праві власності іншого житлового приміщення на території м. Сімферополя, суд вважає, що припинення їх права власності на частку спірного житлового будинку не завдасть істотної шкоди відповідачам та не погіршить їх становища.
		Крім того, враховуючи частки усіх співвласників у спірному житловому будинку, розмір житлової площі, що припадає на кожного з них, суд вважає, що виділення у володіння та користування співвласників окремих кімнат у спірному будинку в будь-якому випадку порушуватиме права позивачів, оскільки кожна з кімнат спірної будинку є більшою за ту площу, що відповідає долі відповідачів. Ці обставини вказуються на те, що частка відповідачів в даній квартирі є незначною саме у зв'язку з цим.
		Частки співвласників не можуть бути виділені в натурі.
		Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 4 жовтня 1991 р. «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок» (з послідуючими змінами та доповненнями) при неможливості виділу частки будинку в натурі або встановлення порядку користування ним, власнику, що виділяється, за його згодою присуджується грошова компенсація. Розмір грошової компенсації визначається за угодою сторін, а при відсутності такої угоди-судом по дійсній вартості будинку на час розгляду справи. Під дійсною вартістю будинку розуміється грошова сума, за яку він може бути проданий в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза.
		Згідно з п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22 грудня 1995 р. «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» вирішуючи питання про грошові стягнення у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, суди мають виходити з того, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності-за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза.
		Згідно висновку про вартість майна складеного ТОВ «Експерт-Альянс» 12.02.2014 року, ринкова вартість 2/10 частини житлового будинку загальною площею 151,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 складає 38800,00 грн.
		Будь - яких доказів які б викликали сумнів у повноті, ясності, правильності висновку, чи доказів пов'язаних з недостатньою професійною кваліфікацією оцінювача, сторонами надано не було, а тому суд вважає його вірним та обґрунтованим і таким, що не суперечить матеріалам справи, поясненням сторін і може бути взятим до уваги судом при ухваленні рішення.
		Позивачами внесено на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва грошову компенсацію вартості частки відповідача у спірній квартирі у розмірі 38800,00 грн. Вказана сума повністю відповідає дійсній (ринковій) вартості частки відповідачів у спільному майні, визначеній у висновку судової будівельно-технічної експертизи.
		Згідно ч.2 ст.365 ЦК України, суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
		Таким чином, суд з урахуванням визнання відповідачами позовних вимог та з урахуванням того, що частка відповідачів у спірному будинку є незначною, не може бути виділена в натурі, те, що припинення їх права власності на неї не завдасть істотної шкоди їх інтересам або інтересам інших осіб, а також те, що позивачами внесено вартість частки відповідачів у спільному майні на відповідний депозитний рахунок, вважає обґрунтованими вимоги позивачів щодо припинення права власності відповідачів на 2/10 частини спірного житлового будинку.
		Враховуючи те, що позивачами внесено кошти на депозитні рахунки, розмір яких відповідає частці спірного будинку право власності відповідачів на яку припиняється за рішенням суду, суд вважає правильним одночасно з припинення права власності відповідачів, визнати право власності за кожним із позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 по 1/15 частини спірного житлового будинку, оскільки у інший спосіб оформлення прав позивачів на цю частку неможливе.
		Згідно вимог ст. ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивачі довели ті обставини на які посилались як на підставу своїх позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі
		Відповідно до п. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
		Таким чином, суд приходить до висновку, про стягнення з відповідачів на користь позивачів судових витрат, які складаються з суми сплаченого ними судового збору 388,00 грн. 
		На підставі вищевикладеного, керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 4 жовтня 1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок», Постановою Пленуму Верховного Суду України №20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», ст. ст. 355, 356, 358, 365 ЦК України, ст. ст. 27, 28, 29, 30, 57-58, 60, 88, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд ,-
		 
		                                                В И Р І Ш И В :
		 
		Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про припинення та визнання права власності - задовольнити.
		Припинити право власності ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_3, на 1/10 частини житлового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 151,1 кв.м., жилою площею 74,7 кв.м.
		Припинити право власності ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_4, на 1/10 частини житлового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 151,1 кв.м., жилою площею 74,7 кв.м.
		В рахунок виплати компенсації вартості 2/10 частини житлового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 151,1 кв.м., жилою площею 74,7 кв.м., стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_5 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН НОМЕР_2, на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_3 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_4, грошову компенсацію вартості частки майна в розмірі 38800,00 що внесені на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва на підставі квитанції №ПН1455 від 27.02.2014 року на р/р 37319001004186, МФО 820019, код ЄДРПО 02896762, отримувач Солом'янський районний суд м. Києва, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві.
		Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_1, право власності на 1/15 частини житлового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 151,1 кв.м., жилою площею 74,7 кв.м.
		Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН НОМЕР_2, право власності на 1/15 частини житлового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 151,1 кв.м., жилою площею 74,7 кв.м.
		Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_5, право власності на 1/15 частини житлового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 151,1 кв.м., жилою площею 74,7 кв.м.
		Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_3 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_4, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_5 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН НОМЕР_2, судовий збір в сумі 388,00 грн.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. 
		 
		          Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...