Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6-7275св14 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 25.04.2014. Забезпечено надання загального доступу: 25.04.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ   
		16 квітня 2014 року                                                                         м. Київ
		 
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах
		Вищого спеціалізованого суду України з розгляду 
		цивільних і кримінальних справ в складі:
		 
		головуючого                 Хопти С.Ф., 
		суддів:                                Гулька Б.І.,             Закропивного О.В., 
		Червинської М.Є., Черненко В.А.,               
		розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення суми заборгованості за кредитними договорами за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6, на рішення апеляційного суду Сумської області від 23 січня 2014 року, 
		в с т а н о в и л а: 
		У вересні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна») звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 28 березня 2007 року та            22 лютого 2008 року між закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (далі - ЗАТ «ОТП Банк»), яке відступило право вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна», та ОСОБА_3 було укладено кредитні договори, за якими їй було надано кошти відповідно в розмірі 255 тис. доларів США та             42 тис. доларів США терміном до 28 березня 2014 року та 22 лютого                   2018 року. Згідно з додатковим договором № 3 від 26 жовтня 2009 року їй було надано кредитний транш в розмірі 1 079,32 доларів США для погашення прострочених процентів. 22 лютого 2008 року та 22 квітня 2010 року на забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитними договорами банком відповідно із ОСОБА_5 та ОСОБА_4 були укладені окремі договори поруки. Позичальник, як і поручителі, зобов'язання за кредитними договорами належним чином не виконували, допустили заборгованість.
		У зв'язку з цим позивач просив суд стягнути солідарно: з                         ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суму заборгованості за кредитним договором від 28 березня 2007 року в розмірі 218 185,73 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України становило 1 743 958 грн 54 коп., та пеню в сумі 5 957 146 грн 77 коп.; з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 суму заборгованості за кредитним договором від 22 лютого 2008 року в розмірі                 51 571,27 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України становило 412 209 грн 16 коп., та пеню в сумі 1 425 314 грн 24 коп., а також понесені судові витрати.  
		Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 1 листопада 2013 року позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» суму заборгованості за кредитним договором від 28 березня 2007 року у розмірі 218 185,73 доларів США, що складає 1 743 958 грн 54 коп., та  1 млн. грн; суму заборгованості за кредитним договором від 22 лютого 2008 року в розмірі 51 571,27 доларів США, що складає 412 209 грн 16 коп., та 200 тис. грн. Вирішено питання розподілу судових витрат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. 
		Рішенням апеляційного суду Сумської області від 23 січня 2014 року рішення районного суду скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволено. Змінено резолютивну частину рішення: стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» суму заборгованості за кредитним договором від                      28 березня 2007 року у розмірі 218 185,73 доларів США, що складає            1 743 958 грн 54 коп., та  1 млн. грн.
		Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» суму заборгованості за кредитним договором від 22 лютого 2008 року в розмірі 51 571,27 доларів США, що складає       412 209 грн 16 коп., та 200 тис. грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
		У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.  
		Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Задовольняючи частково позов та стягуючи суму кредитної заборгованості з позичальника, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем пропущено строк пред'явлення вимог до поручителів, передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України, так як позивач пред'явив вимогу про дострокове виконання кредитних зобов'язань і з цього строку відраховується шестимісячний строк для пред'явлення вимог до поручителів.  
		Такі висновки суду першої інстанції що позовних вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_4 є правильними, відповідають матеріалам справи й вимогам закону.
		Скасовуючи частково рішення суду першої інстанції та стягуючи суму кредитної заборгованості за кредитним договором солідарно з позичальника та кожного із поручителів, апеляційний суд виходив із того, що кредитними договорами визначений строк виконання зобов'язань до 28 березня 2014 року та 22 лютого 2018 року, відтак, строк виконання основного зобов'язання ще не настав, а тому договори поруки не припинені.      
		Проте повністю погодитись із такими висновками апеляційного суду не можна.
		Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним   є  рішення,  яким  суд,  виконавши  всі  вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим  є  рішення,  ухвалене  на  основі  повно  і всебічно  з'ясованих  обставин,  на  які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,  підтверджених  тими  доказами, які були досліджені в судовому засіданні.  
		Зазначеним вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає. 
		Судом встановлено, що 28 березня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є приватне акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі - ПАТ «ОТП Банк»), та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, за яким їй було надано кошти в розмірі 255 тис. доларів США з погашенням заборгованості щомісячними платежами терміном до 28 березня 2014 року.
		23 січня 2009 року, 25 березня 2009 року, 26 жовтня 2009 року,                    12 квітня 2010 року та 22 квітня 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 було укладено додаткові договори №№ 1-5.
		22 квітня 2010 року на забезпечення виконання зобов'язань позичальника за вище зазначеним кредитним договором між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_4 було укладено договір поруки. 
		28 лютого 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, за яким їй було надано кошти в розмірі 42 тис. доларів США з погашенням заборгованості щомісячними платежами терміном до 22 лютого 2018 року.        22 квітня 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 було укладено додатковий договір № 1.
		22 лютого 2008 року на забезпечення виконання зобов'язань позичальника за вказаним кредитним договором між ПАТ «ОТП Банк» та               ОСОБА_5 було укладено договір поруки. 
		Позичальник, як і поручителі, зобов'язання за кредитними договорами належним чином не виконували, допустили заборгованість.
		Відповідно до п.1.9.1 кредитних договорів банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником та/або поручителем своїх боргових зобов'язань.
		У п. 4.1 договорів поруки визначено, що ці договори діють до повного виконання боргових зобов'язань за кредитними договорами.
		За змістом ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
		Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
		Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України). 
		Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. ст. 251, 252 ЦК України). 
		Відповідно до п. 24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року  № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» суд має враховувати, що згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. 
		Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.
		Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення всіх зобов'язань боржника не свідчать про те, що договором установлено строк припинення поруки в розумінні ст. 251, ч. 4 ст. 559 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. 
		При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
		Як убачається із матеріалів справи, 11 липня 2011 року позивачем направлялися досудові вимоги як на адресу позичальника, так і на адресу ОСОБА_4, із вимогою дострокового виконання зобов'язань за кредитними договорами, однак із позовом до суду позивач звернувся лише у вересні 2013 року, тобто з пропуском строку, визначеного ч. 4 ст. 559 ЦК України.
		Установивши, що договорами поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки пунктами 4.1 цих договорів установлено, що вони діють до повного припинення всіх зобов'язань боржника за основним договором, та що кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, який був змінений ним відповідно до п. 1.9.1 кредитного договору, не пред'явив вимоги до поручителів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що поруку припинено на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України
		Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах № 6-33цс12 від 23 травня 2012 року, № 6-155цс13 від 29 січня 2014 року, які є обов'язковими для всіх судів України.
		Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_4 відповідає вимогам ст. 212 ЦПК України.
		Прохання касаційної скарги про повне скасування рішення апеляційного суду є безпідставним, оскільки інші відповідачі судове рішення не оскаржили й не надали заявнику повноважень на представлення їхніх інтересів.
		Відповідно до ст. 339 ЦПК України, установивши, що апеляційним судом було скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.  
		Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
		 
		у х в а л и л а:
		 
		Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6, задовольнити частково. 
		Рішення апеляційного суду Сумської області від 23 січня 2014 року в частині позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_4 скасувати, рішення Зарічного районного суду м. Суми від 1 листопада 2013 року в цій частині залишити в силі.
		У іншій частині рішення апеляційного суду Сумської області від                        23 січня 2014 року залишити без змін
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                           С.Ф. Хопта                 
		Судді:                                                                                                     Б.І. Гулько
		                                                                                                                                
		О.В. Закропивний
		 
		                                                                                                                                М.Є. Червинська
		 
		                                                                                                                                В.А. Черненко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...