Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 191/3510/13-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері господарської діяльності; Зайняття гральним бізнесом.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 28.04.2014. Забезпечено надання загального доступу: 30.04.2014.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Справа № 191/3510/13-к 
		Провадження № 1-кп/191/14/14
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 квітня 2014 року м. Синельникове 
		Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: 
		 
		головуючого судді- ОСОБА_1 
		при секретарі- ОСОБА_2 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за № 12012040390000082 від 28.11.2012 р. за обвинуваченням:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Казацьке Бериславського р-ну Херсонської області, освіта середня, не працюючого, одруженого, громадянина України, українця, раніше не судимого:
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.203-2 КК України, -
		 
		за участю:
		прокурора- ОСОБА_4 
		обвинувачено- ОСОБА_3 
		захисника - ОСОБА_5 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		Обвинувальним актом складеним слідчим ОСОБА_6 та затвердженим Синельниківським міжрайонним прокурором Дніпропетровської області ОСОБА_7 у кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР за № 12012040390000082 ОСОБА_3 було пред`явлено обвинувачення в тому, що він маючи намір на зайняття видом господарської діяльності (гральним бізнесом) щодо якого Законом України «Про заборону грального бізнесу в Україні» № 1334-VI від 15 травня 2009 року, встановлена спеціальна заборона, у липні 2012 року придбав 8 гральних автоматів та розмістив їх в орендованому приміщенні розташованому по АДРЕСА_1 .
		З липня 2012 року ОСОБА_8 в порушення Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» № 1334-VI від 15 травня 2009 року встановив ігрові автомати з метою здійснення грального бізнесу, тобто займався діяльністю, спрямованою на організацію та проведення азартних ігор на гральних автоматах з метою отримання ним прибутку.
		21.08.2012 року, в період часу з 21 години 30 хвилин до 22 години 00 хвилин, працівниками міліції в ході огляду орендованого ОСОБА_3 приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , були виявлені і вилучені вісім ігрових автоматів, на яких жителі м. Синельникове грали в азартні ігри, тобто в такі ігри, умовою яких є внесення гравцем ставки, що дає можливість отримати виграш (приз), і результат яких повністю або частково залежить від випадковості.
		Таким чином ОСОБА_8 в період з липня 2012 року по 21.08.2012 року організував у нежитловому приміщенні за адресою АДРЕСА_1 , гральний зал в якому проводилися азартні ігри, з метою отримання прибутку, тобто займався гральним бізнесом.
		 
		Крім цього ОСОБА_8 скоїв аналогічний злочин. Так,  ОСОБА_3 , маючи намір на зайняття видом господарської діяльності (гральним бізнесом) щодо якого Законом України «Про заборону грального бізнесу в Україні» № 1334-VI від 15 травня 2009 року, встановлена спеціальна заборона, на початку 2011 року придбав 14 гральних автоматів та розмістив їх в орендованому приміщенні на другому поверсі розташованому по АДРЕСА_2 .
		З початку 2011 року ОСОБА_8 в порушення Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» № 1334-VI від 15 травня 2009 року встановив ігрові автомати з метою здійснення грального бізнесу, тобто займався діяльністю, спрямованою на організацію та проведення азартних ігор на гральних автоматах з метою отримання ним прибутку .
		20.04.2012 року, в період часу з 23 години 00 хвилин до 24 години 00 хвилин, працівниками міліції в ході огляду орендованого ОСОБА_9 приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , були виявлені і вилучені чотирнадцять ігрових автоматів, на яких жителі м. Синельникове грали в азартні ігри, тобто в такі ігри, умовою яких є внесення гравцем ставки, ш дає можливість отримати виграш (приз), і результат яких повністю або частково залежить від випадковості.
		Таким чином ОСОБА_8 в період з початку 2011 року по 20.04.2012 року організував у нежитловому приміщенні за адресою АДРЕСА_2 , гральний зал/ проводилися азартні ігри, з метою отримання прибутку, тобто гральним бізнесом.
		 
		Крім цього ОСОБА_8 скоїв аналогічний злочин. Так,  ОСОБА_3 , маючи намір на зайняття видом господарської діяльності (гральним бізнесом) щодо якого Законом України «Про заборону грального бізнесу в Україні» № 1334-VI від 15 травня 2009 року, встановлена спеціальна заборона, в січні 2012 року придбав 8 системних блоків та сім моніторів до них, та розмістив їх в орендованому приміщенні розташованому по АДРЕСА_3 .
		Далі, ОСОБА_8 в порушення Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» № 1334-VI від 15 травня 2009 року в орендованому приміщенні, розташованому за адресою АДРЕСА_3 встановив на персональні комп`ютери програмне забезпечення для їх використання як пристроїв ігрового призначення при підключенні до зовнішніх джерел (серверів) з метою здійснення грального бізнесу, тобто займався діяльністю, спрямованою на організацію та проведення азартних ігор на персональних комп`ютерах з метою отримання ним прибутку.
		04.07.2012 року, в період часу з 21 години 20 хвилин до 22 години 30 хвилин працівниками міліції в ході огляду орендованого ОСОБА_9 приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_3 , було виявлено та вилучено вісім персональних комп`ютерів з встановленим на них програмним забезпеченням для їх використання як пристроїв ігрового призначення, на сімох з яких жителі м. Синельникове, грали в азартні ігри, тобто в такі ігри, умовою яких є внесення гравцем ставки, що дає можливість отримати виграш (приз), і результат яких повністю або частково залежить від випадковості, а восьмий персональний комп`ютер використовувався адміністратором для контролю і забезпечення діяльності інших семи.
		Таким чином ОСОБА_8 в період з січня 2012 року по 04.07.2012 року організував у нежитловому приміщенні за адресою АДРЕСА_3 , гральний зал в якому проводилися азартні ігри, з метою отримання прибутку, тобто займався гральним бізнесом.
		 
		Крім цього  ОСОБА_8 скоїв аналогічний злочин. Так, ОСОБА_3 , маючи намір на зайняття видом господарської діяльності (гральним бізнесом) щодо якого Законом України «Про заборону грального бізнесу в Україні» № 1334-VI від 15 травня 2009 року, встановлена спеціальна заборона, в січні 2012 року придбав 10 системних блоків та 10 моніторів до них, та розмістив їх в орендованому приміщенні розташованому по АДРЕСА_4 .
		Далі, ОСОБА_8 в порушення Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» № 1334-VI від 15 травня 2009 року в орендованому приміщенні, розташованому за адресою АДРЕСА_4 встановив на персональні комп`ютери програмне забезпечення для їх використання як пристроїв ігрового призначення при підключенні до зовнішніх джерел (серверів) з метою здійснення грального бізнесу, тобто займався діяльністю, спрямованою на організацію та проведення азартних ігор на персональних комп`ютерах з метою отримання ним прибутку.
		04.07.2012 року, в період часу з 21 години 40 хвилин до 00 години 35 хвилин 05.07.2012 року, працівниками міліції в ході огляду орендованого ОСОБА_9 приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , було виявлено та вилучені десять персональних комп`ютерів з встановленим на них програмним забезпеченням для їх використання як пристроїв ігрового призначення, і дев`ятьох з яких жителі м. Синельникове, грали в азартні ігри, тобто в ті ігри, умовою яких є внесення гравцем ставки, що дає можливість отримати виграш (приз), і результат яких повністю або частково залежить від випадковості, а десятий персональний комп`ютер використовував( адміністратором для контролю і забезпечення діяльності інших дев`яти.
		Таким чином ОСОБА_8 в період з січня 2012 року по 04.07.2012 рок організував у нежитловому приміщенні за адресою АДРЕСА_2 , гральний зал в яком проводилися азартні ігри, з метою отримання прибутку, тобто займався гральним бізнесом.
		 
		Крім цього ОСОБА_8 скоїв аналогічний злочин. Так,  ОСОБА_3 , маючи намір на зайняття видом господарської діяльності (гральним бізнесом) щодо якого Законом України «Про заборону грального бізнесу в Україні» № 1334-VI від 15 травня 2009 року встановлена спеціальна заборона, у квітні 2012 року придбав 14 гральних автоматів та розмістив їх в орендованому приміщенні на другому поверсі розташованому по АДРЕСА_2 .
		З квітня 2012 року ОСОБА_8 в порушення Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» № 1334-VI від 15 травня 2009 року встановив ігрові автомати з метою здійснення грального бізнесу, тобто займався діяльністю, спрямованою на організацію та проведення азартних ігор на гральних автоматах з метою отримання ним прибутку .
		05.07.2012 року, в період часу з 21 години 30 хвилин до 22 години 30 хвилин, працівниками міліції в ході огляду орендованого ОСОБА_9 приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , були виявлені і вилучені чотирнадцять ігрових автоматів, на яких жителі м. Синельникове грали в азартні ігри, тобто в такі ігри, умовою яких є внесення гравцем ставки, що дає можливість отримати виграш (приз), і результат яких повністю або частково залежить від випадковості.
		Таким чином ОСОБА_8 в період з кінця квітня 2012 року по 05.07.2012 року організував у нежитловому приміщенні за адресою АДРЕСА_2 , гральний зал в якому проводилися азартні ігри, з метою отримання прибутку, тобто займався гральним бізнесом. 
		Дії ОСОБА_3 органами досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст. 203-2 КК України, як зайняття гральним бізнесом.
		 
		Суд вважає, що висновок органу досудового про винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 та наявності в його діях складу кримінального правопорушення є помилковим, та не відповідає обставинам справи і наявним доказам кримінального провадження.
		 
		Обвинувачений ОСОБА_3 суду показав, що винуватим себе він не визнає, він не є суб`єктом підприємницької діяльності, та не займався гральним бізнесом. Просить суд його виправдати.
		 
		У відповідності до статті 91 КПК України 1. У кримінальному провадженні підлягають доказуванню:
		1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
		2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;
		3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;
		4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;
		5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 
		2. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
		 
		Згідно статті 92 КПК обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, покладається на слідчого, прокурора.
		 
		Статтею 94 КПК зазначено, що: 1. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		2. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		 
		Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 ніде не працює та не є суб`єктом підприємницької діяльності, оскільки ніде не значиться як суб`єкт підприємницької діяльності.
		Органи досудового розслідування та прокурор не звернули увагу на вимоги Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні», в якому зазначено:
		в ч.1 п.1, що гральний бізнес - це діяльність, пов`язана з організацією, проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор у казино, на гральних автоматах, комп`ютерних симуляторах, у букмекерських конторах, в інтерактивних закладах, в електронному (віртуальному) казино незалежно від місця розташування сервера; 
		п.3 встановлено, що організатори азартних ігор - це фізичні та юридичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють діяльність з організації і проведення азартних ігор з метою отримання прибутку;
		згідно п.4 організація і проведення азартних ігор - діяльність організаторів азартних ігор, що здійснюється з метою створення умов для здійснення азартних ігор та видачі виграшів(призів)учасникам азартних ігор.
		 
		Отже відповідно до вимог Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» обвинувачений ОСОБА_3 не є суб`єктом злочину передбаченого ч.1 ст. 203 -2 КК України.
		 
		Все це свідчить, що орган досудового розслідування дійшов помилкового висновку, що ОСОБА_3 є суб`єктом злочину та організатором азартних ігор.
		Стаття 6 Європейської Конвенції «Про захист прав і основних свобод людини» передбачає, що кожний при пред`явленні йому любого кримінального обвинувачення має право на справедливий судовий розгляд.
		Положення вимог Конвенції знайшли своє відображення і в Рішенні Конституційного Суду України по справі № 1-31/ 2011 від 20.10.2011 року №12-рп/2011, яким зазначено, що Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях встановлював наявність порушення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, коли у процесі одержання доказів обмежувалися права і свободи, гарантовані Конвенцією, зокрема ст. 6 «Право на справедливий суд», ст. 8 «Право на повагу до приватного і сімейного життя».
		Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права. За загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази (параграф 34 рішення у справі Тейксейра де Кастро проти Португалії від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі Шабельника проти України від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного та сімейного життя, таємницю кореспонденції, на недоторканість житла.
		Даючи офіційне тлумачення положення частини третьої ст. 62 Конституції України, Конституційний Суд України виходив з того, що обвинувачення особи у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на доказах, одержаних у результаті порушення або обмеження її конституційних прав і свобод, крім випадків, коли Основний Закон України допускає такі обмеження.
		Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом.
		Збирання, перевірка та оцінка доказів можливі лише в порядку, передбаченому законом.
		Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально - процесуального закону. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
		Аналіз положення частини третьої ст. 62 Конституції України «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом», дає підстави для висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.
		Конституційний Суд вважає, що подані будь - якою фізичною чи юридичною особою згідно з ч.2 ст.66 Кодексу речі або документи ( фактичні дані ) не відповідають допустимості доказів, якщо вони одержані з порушенням прав і основоположних свобод людини, закріплених в Конституції України, зокрема внаслідок цілеспрямованих дій із застосуванням оперативно - розшукових заходів, передбачених Законом.
		У даному кримінальному провадженні постановою Синельниківського міжрайонного прокурора ОСОБА_7 від 20.05.2013 року були об`єднані матеріали кримінальних проваджень за наступними номерами:
		-№ 12012040390000082  дата надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення 21.08.2012 року, дата внесення до ЄРДР 28.11.2012 року;
		-№ 12012040390000084  дата надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення 05.07.2012 року, дата внесення до ЄРДР 29.11.2012 року;
		-№ 12012040390000086  дата надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення 05.07.2012 року, дата внесення до ЄРДР 29.11.2012 року;
		-№ 12012040390001087  дата надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення 20.04.2012 року, дата внесення до ЄРДР 22.04.2013 року;
		-№ 12013040390000367  дата надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення 05.07.2012 року, дата внесення до ЄРДР 09.02.2013 року.
		 
		Органом досудового розслідування допущено істотне порушення норм кримінального процесуального закону. У відповідності до статті 214 КПК України 1. Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
		 
		Досудове розслідування по даній справі здійснювалось слідчими Синельниківського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , ОСОБА_10 без доручення керівника органу досудового розслідування про початок такого розслідування, тобто за відсутності правових підстав для цього. В різних випадках, від кількох днів до півроку у даній справі досудове розслідування здійснювалось без внесення відомостей до ЄРДР.
		Як докази в реєстрі матеріалів досудового розслідування зазначені: протокол огляду місця події від 21.08.2012 року по вул. Енгельса м. Синельникове (Т.2 а.с. 8-9), протокол огляду місця події від 04.07.2012 року по АДРЕСА_3 (Т.3 а.с. 4-5), протокол огляду місця події від 04.07.2012 року по АДРЕСА_5 (Т.2 а.с.86-87), протокол огляду місця події від 04.07.2012 року по АДРЕСА_6 (Т.2 а.с. 150-151), протокол огляду місця події від 20.04.2012 року по АДРЕСА_5 (Т.3 а.с. 115-118). 
		Постановою судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21.05.2012 року суддею було дозволено проведення огляду приміщення за адресою: АДРЕСА_7 , яке належить громадянці ОСОБА_11 , а огляд 04.07.2012 року на підставі цієї постанови був проведений у приміщенні, яке належить ОСОБА_12 без дозволу власника. Що підтверджується довідкою Синельниківського бюро технічної інвентаризації (Т.3 а.с. 107) та свідоцтвом про право власності на нерухоме майно (Т.3 а.с. 109).
		Огляд приміщення за адресою: АДРЕСА_8 також був проведений без дозволу власника, оскільки громадянка ОСОБА_13 не є власником цього приміщення, їй належить лише сусіднє приміщення по АДРЕСА_9 . Що підтверджується довідкою Синельниківського бюро технічної інвентаризації (Т.2 а.с. 37). Хто є справжнім власником оглянутого приміщення не встановлено.
		 
		Крім того органом досудового розслідування в якості доказів зазначено протоколи складені 21.03.2013 року та 30.04.2013 року слідчим СВ Синельниківського МВ ОСОБА_6 про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та результати зняття інформації зроблені в ході досудового розслідування, які визнані судом недопустимими доказами, що не підлягають дослідженню під час судового розгляду.
		 
		Крім того орган досудового розслідування та прокурор посилаються як на доказ вини обвинуваченого ОСОБА_3 на показання свідків допитаних в ході судового розгляду. 
		В ході судового розгляду були допитані свідки, які дали суду наступні показання: 
		ОСОБА_14 , в червні 2012 року уклав договори оренди на приміщення розташовані в АДРЕСА_7 та АДРЕСА_4 для зберігання комп`ютерної техніки. Про дію грального закладу нічого не знає.
		ОСОБА_13 , влітку 2012 року здала приміщення в оренду під складське приміщення, після початку огляду приміщення, подзвонили та попросили письмово дати дозвіл на огляд приміщення по АДРЕСА_8 . ОСОБА_3 знає як мешканця м. Синельникове, ніякого відношення до орендованого приміщення він не мав. Про дію грального закладу нічого не знає.
		ОСОБА_15 , влітку 2012 року здали приміщення в оренду під складське приміщення, після початку огляду приміщення, у дружини ОСОБА_13 , попросили письмово дати дозвіл на огляд приміщення по АДРЕСА_8 . ОСОБА_3 знає як мешканця м. Синельникове, ніякого відношення до орендованого приміщення він не мав. Про дію грального закладу нічого не знає.
		ОСОБА_16 , влітку 2012 року здав приміщення в оренду ОСОБА_17 під складське приміщення. ОСОБА_3 знає як мешканця м. Синельникове, ніякого відношення до орендованого приміщення він не мав. Про дію грального закладу нічого не знає.
		ОСОБА_18 , влітку 2012 року здала приміщення по АДРЕСА_4 в оренду ОСОБА_19 
		Верченко ОСОБА_20 , влітку 2012 року здала ОСОБА_14 приміщення в оренду приміщення по АДРЕСА_4 . Про дію грального закладу нічого не знає.
		ОСОБА_19 , влітку 2012 року здали приміщення в оренду приміщення по АДРЕСА_4 . Про дію грального закладу нічого не знає.
		ОСОБА_21  понятий, який був запрошений працівниками міліції для огляду приміщення по АДРЕСА_5 , вже після початку огляду приміщення 04.07.2012 року, 
		ОСОБА_22 понятий був запрошений працівниками міліції для огляду приміщення по АДРЕСА_5 , вже після початку огляду приміщення 04.07.2012 року,
		Свідок ОСОБА_23 повідомив, що грав у кафе «Діоніс», проте коли це було суду не зміг повідомити. Людину на прізвище ОСОБА_3 він не знає.
		Свідки ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , не повідомили суду про причетність обвинуваченого ОСОБА_3 до створення та організації грального закладу. 
		Жоден з наведених свідків не повідомив суду про факт організації грального закладу обвинуваченим ОСОБА_3 .
		 
		Органи досудового розслідування не звернули увагу на вимоги Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні», в якому зазначено:
		в ч.1 п.2, що азартна гра  це будь-яка гра, обов`язковою умовою участі в якій є сплата гравцем грошей, у тому числі через систему електронних платежів, що дає змогу учаснику як отримати виграш (приз) у будь-якому вигляді, так і не отримати його залежно від випадковості. 
		 
		Отже відповідно до вимог Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» органами досудового розслідування не надано доказів, що обвинувачений ОСОБА_3 самостійно або через інших осіб отримав чи отримував від певних гравців гроші за здійснення гри, що є обов`язковою ознакою об`єктивної частини ч.1 ст. 203-2 КК України. 
		Так і інші докази включені в реєстр матеріалів досудового розслідування не вказують на причетність ОСОБА_3 до здійснення злочинів передбачених ч.1 ст. 203-2 КК України.
		 
		Згідно ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивного з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України.
		Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Згідно з вимогами Закону, вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим, а оцінка доказів має ґрунтуватися на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.
		 Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови, коли в ході судового розгляду винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину доведена.
		На підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
		Відповідно до вимог ст.ст. 1, 2,12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», суд роз`яснює, що в місячний термін  ОСОБА_3 має право звернутися до суду першої інстанції, що розглядав справу, з вимогою про поновлення на роботі та відшкодування шкоди, спричиненої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду.
		Речові докази вилучені у обвинуваченого ОСОБА_3 при обшуку будинку по АДРЕСА_10 та автомобіля «Тойота Камри» д.н. НОМЕР_1 (Т.3 а.с. 83-87) підлягають поверненню обвинуваченому ОСОБА_3 .
		Речові докази вилучені з приміщень при огляді в АДРЕСА_7 та АДРЕСА_4 (Т.3 а.с. 17-20, Т.2 а.с. 152 -154) підлягають поверненню ОСОБА_14 .
		Підлягає скасуванню арешт накладений на будинок по АДРЕСА_10 , автомобіль «Тойота Камри» д.н. НОМЕР_1 , грошові кошти в сумі 400 доларів США, 3450 грн., ноутбук «Леново», Системний блок «Делл».
		 Керуючись ст. ст. 284 ч.1 п.2, 369, 370, 371, 372, 373, 374 КПК України, суд,-
		У Х В А Л И В:
		 ОСОБА_3 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 203-2 КК України та виправдати. 
		Кримінальне провадження закрити за відсутністю в діяннях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення.
		Речові докази вилучені у обвинуваченого ОСОБА_3 при обшуку будинку по АДРЕСА_10 та автомобіля «Тойота Камри» д.н. НОМЕР_1 повернути ОСОБА_3 (Т.3 а.с. 83-87). 
		Речові докази вилучені з приміщень при огляді в  АДРЕСА_7 та м. Синельникове вул. 50 років Жовтня, 3 (Т.3 а.с. 17-20, Т.2 а.с. 152 -154) повернути  ОСОБА_14 .
		Скасувати арешт накладений на будинок по АДРЕСА_10 , автомобіль «Тойота Камри» д.н. НОМЕР_1 , грошові кошти в сумі 400 доларів США, 3450 грн., ноутбук «Леново», Системний блок «Делл».
		Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Виправданому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		 
		    Суддя:    ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...