Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 254/4702/13-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 29.04.2014. Забезпечено надання загального доступу: 05.05.2014.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ЄУ № 254/4702/13-к
		Справа № 1-кп/254/221/2103
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		11 березня 2014 року Будьоннівський районний суд м. Донецька в складі:
		головуючого  судді: ОСОБА_1 ,
		за секретаря: ОСОБА_2 ,
		за участі прокурора: ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
		захисника: ОСОБА_5 ,
		потерпілого: ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013050860000990 від 28 березня 2013 року про обвинувачення:
		 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполя Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, не працює, не одружений, зареєстрований АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання відсутнє, раніше судимого, а саме:
		1. 21 травня 1996 року Калінінським районним судом м. Донецька за ст.142 ч.2 КК України в редакції 1960 року до 5 років позбавлення волі;
		2. 19 березня 2004 року Калінінським районним судом м. Донецька за ст.185 ч.4, ст. 70 ч. 4, ст. 186 ч.1 КК України до 5 років позбавлення волі;
		3. 17 червня 2004 року Ворошиловським районним судом м. Донецька за ст.186 ч. 2, ст. 185 ч.2, ст. 70 ч.4 КК України до 7років позбавлення волі;
		4. 20 травня 2011 року Будьоннівським районним судом м. Донецька за ст.185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі;
		5. 29 листопада 2013 року Будьоннівським районним судом м. Донецька за ст. 263 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі, 
		у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України, -
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Органами досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 27 березня 2013 року приблизно о 11 годині, він перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись у першому під`їзді будинку розташованому за адресою АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, діючи умисно з метою заподіяння тілесних ушкоджень, завдав декілька ударів кулаком правої руки в область обличчя ОСОБА_7 . Після чого, цього же дня продовжуючи свій злочинний намір ОСОБА_4 знаходячись біля ринку «Травневий», який знаходиться за адресою м. Донецьк, вул. 230 Стрілецької дивізії №1 у Будьоннівському районі, приблизно о 17 годині з метою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень діючи умисно наніс два удари рукою в область обличчя ОСОБА_7 від чого остання впала на асфальт, після чого він продовжив наносити удари кулаками рук і ногами в обличчя, в область голови і тіла ОСОБА_7 , в результаті чого заподіяв останній згідно висновку експерта №22833: по одному синцю по переднє  наручної поверхні лівого плеча у верхній третині, по передній поверхні грудної клітки справа по средньоключичної лінії, в 16,5 см донизу від нижнього краю правої ключиці, по зовнішній поверхні лівого стегна в середній і нижній третинах, по задній поверхні лівого стегна у верхній третині, по задній  зовнішньої поверхні лівого плеча в нижній третині з переходом на задню поверхню лівого ліктьового суглоба, по передній поверхні лівого колінного суглоба з переходом на передню поверхню правої гомілки у верхній третині, на тлі якого п`ять саден, крововиливів в проекцію лопаток, по одному синцю в лобовій області праворуч в проекції правого лобного бугра, на верхньому і нижньому повіках правого і лівого очей, в виличної області ліворуч,в щічної області ліворуч, на підборідному виступі праворуч,перелом кісток носа з крововиливами в м`які тканини навколо, крововиливи у м`які покрови голови в лобно-скронево-тім`яної області справа на тлі якого в лобно-тім`яної області ділянка розшарування м`яких тканин, три крововиливи у м`які покриви голови в потиличній області справа, під тверду мозкову оболонку в скронево-тім`яній області ліворуч обсягом близько 50 мл та в скроневій області праворуч близько 15 мл. Під м`які мозкові оболонки по конвекситальній поверхні правої потиличної долі,розмірами 6,5х4,5 см., по базальній поверхні лівої лобової частки,з переходом на скроневу частку на ділянці розмірами 4,5х2,5 см., по базальній поверхні верхнього полюса правої скроневої частки на ділянці розмірами 4,5х3,8 см., та базальній поверхні правої і лівої півкуль мозочка на ділянці загальним розміром 4х2,5 см., які мають в своїй сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя і здоров`я в момент їх заподіяння і складаються в прямому причинному зв`язку з настанням смерті ОСОБА_7 . 
		Причиною смерті гр. ОСОБА_7 стала закрита черепно-мозкова травма з крововиливами в м`які покриви голови в лобовоскронево-тім`яній областях праворуч, три крововиливи у м`які покриви голови в потиличній області справа, під тверду мозкову оболонку в скронево-тім`яній області ліворуч обсягом близько 50 мл. та в скроневій області праворуч близько 15 мл.
		Дії ОСОБА_4 органами досудового розслідування кваліфіковано за ч.2 ст.121 КК України, а саме: умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілої.
		Згідно з ч.1 ст.92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України покладається на слідчого, прокурора, та у встановлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. 
		Зокрема, слідчий, прокурор згідно з ст. 91 КПК України, зобов`язані доказувати подію кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, розмір процесуальних витрат, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
		Відповідно до ст.337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. 
		Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину не визнав та пояснив суду, що він 27 березня 2013 року зустрівся із ОСОБА_8 та ОСОБА_7 біля гаражів, де вони випили самогон. В подальшому вони втрьох зайшли до першого під`їзду будинку АДРЕСА_2 , де між першим та другом поверхами на сходовому майданчику продовжили вживати спиртні напої. Саме в цей час між ними трьома виникла суперечка, через те, що не усім однаково було розлито спиртні напої. В цей час хтось зверху почав на них сваритися. Пізніше до них підійшов ОСОБА_9 , якому також було налито алкогольний напій. В подальшому ОСОБА_9 пішов до дому, а ОСОБА_7 спустилася на один сходовий проліт нижче до поштових скриньок та почала справляти природну потребу, на що він зробив її зауваження, на що остання почала нецензурно висловлюватися, він також почав висловлюватися та дав їй по дупі долонею руки, щоб остання припинила свої дії. Після чого, ОСОБА_7 залишилася у під`їзді із ОСОБА_8 , а він пішов на приймального пункту, де приблизно о 12 годині дня де зустрів ОСОБА_10 . Також суду пояснив, що з 11 години до 14 години перебував на прийомці де вживав спиртні напої. Потім він пішов на «Донський», а потім на ринок «Травневий». Також суду повідомив, що після того, як він відмовив свідку ОСОБА_8 у інтимних стосунках, остання стала на нього ображатися та інколи не пускала його до себе переночувати. Після прийомного пункту пішов гуляти на ринок «Травневий», потім «Квітковий», а потім став вживати випив спиртній напої із знайомою ОСОБА_11 , прізвище якої не пам`ятає.
		Щодо пояснень свідка ОСОБА_8 наданих у судовому засіданні, суду пояснив, що остання мала підстави для наклепу, оскільки після того, як він перебував із нею в інтимних стосунках, на її пропозицію продовжити стосунки відмовив, відтак вважає, що остання могла на нього образитися та давати неправдиві покази під час досудового та судового слідства.
		Щодо показів свідка ОСОБА_12 суду пояснив, що такого бачив лише двічі, перший раз у райвідділі, де останній привітався із знайомим йому працівником міліції та другий раз у судовому засіданні. Також, повідомив суду, що процедури впізнання згідно вимог КПК України у райвідділі за його участю та участю понятих проведено не було. Працівники міліції просто вказали ОСОБА_12 на нього, як особу яка вчинила кримінальне правопорушення.
		Крім того суду вказав, що слідчий експеримент щодо відтворення обстановки та місця події з ними було проведено нібито 04 квітня 2013 року, в той час як 03 квітня 2013 року йому було призначено проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи та його було направлено до обласного центру судово-психіатричної експертизи. 
		Також суду повідомив, що зі сторони працівників міліції на нього було вчинено психологічний та фізичний тиск, зокрема начальник оперативного відділу на ім`я ОСОБА_13 із 75 кабінету Будьоннівського РВ ДМУ ГУМВС України у Донецькій області в приміщенні кабінету погрожував йому вчинити щодо нього насильницькі дії неприродним шляхом із застосуванням гумової дубини, та в подальшому завдав йому два удари рукою в область шиї у туалеті.
		На питання суду, хто завдав тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_7 йому не відомо, однак пояснив суду, що багато чоловіків, із якими остання перебувала у інтимних стосунках були ображені на неї, так як вона користуючись їх довірою викрадала в них дома речі, та деяких з них вона заразила хворобою на СНІД, відтак, в багатьох чоловіків були підстави для того, щоб її побити, що деякі і робили.
		Тілесні ушкодження ОСОБА_7 він не наносив, хто міг це зробити, йому не відомо.
		Сторона обвинувачення в обґрунтування вини ОСОБА_4 в заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілої, як на докази посилається на показання потерпілого ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , витяг з кримінального провадження, картку первинного обліку інформації, яка надійшла телефоном, довідкою про смерть, протоколом огляду місця події, рапорт про смерть ОСОБА_7 у лікарні, посмертний епікриз з історії хвороби ОСОБА_7 № 7229, довідки щодо причини смерті ОСОБА_7 , висновок експерта дослідження трупа ОСОБА_7 , протокол огляду предмету, протокол тимчасового вилучення майна, протоколи слідчих експериментів за участю обвинуваченого  ОСОБА_4 та свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_8 , протоколи тимчасового вилучення майна, акт амбулаторної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_4 та акт стаціонарної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_4 , додатковий висновок експерта № 22/833 дослідження трупа ОСОБА_7 та на речові докази.
		Суд, заслухавши обвинуваченого, допитавши потерпілого, свідків, дослідивши докази, які були надані суду, вважає, що вина  ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України не доведена та ОСОБА_4 підлягає виправданню за ч. 2 ст. 121 КК України з наступних підстав.
		Так, потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що він не проживав разом із ОСОБА_7 останній рік, оскільки вона пішла від нього жити до ОСОБА_16 . Через деякий час  ОСОБА_7 повернулася до нього, однак знову через деякий час все рівно залишила його. Щодо причини розлучення, суду пояснив, що вони за домовленістю прийняли спільне рішення з 2012 року не проживати разом. Щодо її морального обліку вказав, що ще у 2006 році вона почала зловживати спиртними напоями та на тривалий час йшла з дому не повідомляючи його куди та на скільки йде, однак він завжди її прощав, так як сильно кохав, та ніколи не піднімав на неї руки. Також повідомив суд, що у ОСОБА_7 була судимість за крадіжку. Останній раз бачив її у січні 2013 року, вигляд вона мала дуже поганий. Щодо свідка  ОСОБА_8 то таку знає лише візуально, про те, що вона була подругою ОСОБА_7 йому нічого не відомо. Крім того , пояснив, що основною причиною розірвання стосунків із ОСОБА_7 стало те, що її донька  ОСОБА_17 , постійно наговорювала їй на нього, а саме, що він поганий. Похорони ОСОБА_7 не організовував, оскільки не мав грошових коштів, така була похована за державний кошт. Щодо обставин злочину, нічого пояснити не міг, оскільки очевидцем подій не був.
		Свідок  ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що він проживає на третьому поверсі у першому під`їзді будинку АДРЕСА_2 . Також, суду пояснив, що в цьому під`їзді між першим і другим поверхами часто збираються особи без постійного місця проживання, яких він проганяє, оскільки вони шумлять, засмічують поїзд, справляють в ньому свої природні потреби, та порушують громадський спокій. Серед присутніх у залі судового засідання, зокрема обвинуваченого ОСОБА_18 , як особу, яку виганяв з під`їзду не впізнав та такого не пам`ятає. Щодо останнього разу, коли виганяв осіб без визначеного місця проживання чітко дату вказати не зміг, так само як не зміг суду сказати кого саме він прогнав. Щодо обставин злочину, нічого пояснити не міг, оскільки очевидцем подій не був.
		Допитаний у судовому засіданні за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_19 суду пояснила, що із обвинуваченим у нормальних стосунках. Що стосується подій 27 березня 2013 року, то суду повідомила наступне, що вона працює на прийомці вторсировини і в цей день  ОСОБА_4 разом із жінкою на ім`я ОСОБА_20 , прізвище, якої їй не відомо, були біля прийомного пункту де вживали горілку приблизно з 10 ранку до 14 години дня, з місця відлучалися, хіба що назбирати якийсь брухт на здачу та відразу поверталися назад. Про обвинуваченого ОСОБА_4 їй відомо, що останній є неагресивним, вона ніколи не бачила щоби він з кимось бився, не грубий. Що стосується померлої ОСОБА_7 то їй відомо, що її багато хто розшукував, багато людей їй бажали зла. Зокрема, вона часто бачила, як ОСОБА_7 ходила побитою, в синцях. Зі слів вантажника, який в них працював, їй відомо, що ОСОБА_7 часто скаржилася йому, що її постійно б`ють. Останній час вона проживала разом із  ОСОБА_8 в її квартирі. Щодо обставин злочину, нічого пояснити не змогла, оскільки очевидцем подій не була.
		Допитаний у судовому засіданні за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_21 суду пояснив, що 27 березня 2013 року  ОСОБА_4 разом із жінкою на ім`я ОСОБА_20 , прізвище, якої йому не відомо, були біля прийомного пункту на колоді та вживали горілку приблизно з 10 години ранку до 14 години дня, з місця відлучалися, хіба що хвилин на 15 швидше за все, щоб сходити за самогоном. Також, в цей день він обвинуваченого ОСОБА_4 разом із ОСОБА_7 не бачив. Про обвинуваченого ОСОБА_4 йому відомо, що останній є неагресивним, він ніколи не бачив щоби він з кимось бився. ОСОБА_7 постійно бачив побиту, оскільки остання займалася крадіжками. Крім того, ОСОБА_7 завжди була з різними чоловіками, та постійно була п`яною. Щодо обставин злочину, нічого пояснити не міг, оскільки очевидцем подій не був.
		Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні пояснила, що вона проживає у першому під`їзді на першому поверсі будинку АДРЕСА_2 . Коли саме точно повідомити суду не змогла, однак вказала, що було холодно і це було приблизно о 14 годині 00 хвилин, коли вона почула шум у під`їзді, зокрема галас сусіда з третього поверху, який сварився на осіб, без визначеного місця проживання, що були на сходовому майданчику, на той момент там були ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 . Також свідок пояснила, що в них в під`їзді часто збираються особи без визначеного місця проживання, які у зимовий період вживають на сходовій клітці спиртні напої та гріються. У цей час із нею був її син ОСОБА_9 , який також їх бачив та бачив,як ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 розпивали спиртні напої на другому поверсі, при цьому жодних сварок між ними не було, та щоб хтось когось бив вона не бачила. Про смерть ОСОБА_7 вона нічого не чула та з цього приводу їй нічого невідомо. Що стосується особистості ОСОБА_7 , то вона останнім часом жила у ОСОБА_8 . Також, їй відомо, що ОСОБА_7 відсиділа у в`язниці за наркотики, свою квартиру начебто продала. Що стосується обвинуваченого ОСОБА_4 , то знає його як хорошу людину, яка завжди допомагає, сміття завжди виносив, та ніколи не чула, щоб він з кимось бився. Щодо обставин злочину, нічого пояснити не змогла, оскільки очевидцем подій не була.
		Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що точно у який день повідомити суду не може, прийшов разом з мамою  ОСОБА_22 приблизно о 14 годині до дому та побачив на сходовій клітині другого поверху  ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 . В цей час  ОСОБА_4 та ОСОБА_7 сварилися через те, скільки кому було налито алкогольного напою. Усі були в стану алкогольного сп`яніння. Підійшовши до них попросив їх налити йому 50 грам горілки, йому налила ОСОБА_8 . Через 20 хвилин після того, як він з ними випив, зайшов додому, а потім почув крик сусіда з третього поверху, через деякий час вийшовши покурити побачив, що на сходовій клітці вже нікого не було, а сусід насварив його за те, що його друзі справляють природні потреби у під`їзді. Також свідок суду вказав, що жодної бійки між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 не бачив. Що стосується ОСОБА_7 , свідок охарактеризував її як особу легкої поведінки, вказавши, що вона неадекватна особа, яка ніколи не уживалася з людьми, тому що постійно займалася крадіжками. Крім того, вона постійно зловживала спиртними напоями та була схожа «зомбі». Також вона постійно була вся у синцях, оскільки займалася крадіжками у всіх осіб, в кого залишалася на ніч. ОСОБА_7 жила в основному у різних чоловіків. ОСОБА_4 знає приблизно рік, як незлого, спокійного чоловіка, а також повідомив суд про те, що  ОСОБА_4 перебував у інтимних стосунках із свідком ОСОБА_8 . Щодо обставин злочину, нічого пояснити не міг, оскільки очевидцем подій не був.
		Таким чином, вказані свідки дали показання щодо подій, які відбувались у зимовий період 2013 року, і жодним чином не доводять факт скоєння 27 березня 2013 року ОСОБА_4 злочину, крім того зазначили на відсутність мотиву з боку ОСОБА_4 у нанесенні тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , оскільки із нею він в інтимних стосунках не перебував, та остання в нього нічого не крала, тобто вказали на нормальні стосунки між ними та відсутність мотиву вчинення злочину  ОСОБА_4 відносно ОСОБА_7 .
		Аналізуючи показання вищевказаних свідків суд приходить до переконання, що вони в загальному співпадають з показаннями обвинуваченого. Крім того, ураховуючи, що останній з 29 березня 2013 року перебуває у Донецькому слідчому ізоляторі, суд виключає можливість спілкування обвинуваченого і свідків та узгодження їх позицій в показаннях.
		Отже, жоден із допитаних свідків не надав суду ніяких відомостей щодо обставин, що мають пряме чи, принаймні, опосередковане значення для цього кримінального провадження.
		Допитана у судовому засіданні свідок  ОСОБА_8 пояснила, що з ОСОБА_7 була знайома кілька років. Остання не жила разом із своїм чоловіком ОСОБА_6 останні 5 років. Також, повідомила суд, що ОСОБА_7 перебувала у тюрмі за наркотики. Що стосується особи ОСОБА_7 , то таку знала тільки з поганої сторони, вона дуже любила гуляти і випивати. Вона разом із нею збирали пляшки та здавали їх у приймальний пункт, потім на отримані грошові кошти купували та вживали самогон. У  ОСОБА_7 був скандальний характер , її називали повією. Вона багатьох чоловіків боялася, бо її постійно били за те, що вона у всіх крала. Що стосується подій 27 березня 2013 року, то суду повідомила, що ОСОБА_7 після того, як випила певну кількість спиртних напоїв спустившись на один поверх нижче у першому під`їзді за адресою АДРЕСА_3 почала справляти природну потребу. Після чого вийшов сусід з третього поверху та почав кричати на неї, після чого ОСОБА_4 її вдарив, куди саме і як, вона не бачила. Він її штовхнув, а потім вдарив рукою і в неї пішла кров з носа. Після цього, вони втрьох вийшли з під`їзду, ОСОБА_7 витерла обличчя і пішла у невідомому їй напрямку, а вона з ОСОБА_4 пішли на ринок «Травневий», щоб щось заробити. Потім до них прийшла  ОСОБА_7 , і вони з обвинуваченим почали знову сваритися, під час сварки обвинувачений вдарив її кулаком по голові, від чого остання впала на спину. Водночас, на питання суду як  ОСОБА_7 бив  ОСОБА_4 повідомити не змогла, оскільки, як саме  ОСОБА_4 , наносив удари рукою чи ногою та у які ділянки тіла, голови потерпілої вона не бачила. Після цього, усі розійшлися по домівках. Їй відомо, що ОСОБА_7 часто били різні чоловіки, навіть одного разу її проломили голову, однак в лікарню їхати тоді вона відмовилася. Також їй відомо, що  ОСОБА_7 бив її чоловік  ОСОБА_6 , тому що вона гуляща.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду повідомив, що ОСОБА_4 знаю по «Травневому» ринку, так як працює там продавцем цукерків і інколи бачив обвинуваченого на ринку, а тому знає його в обличчя. Він постійно бачив його у стані алкогольного сп`яніння та йому відомо, що він є особою без постійного місця проживання. Також, суду повідомив, що приблизно о 18 годині вечора, коли саме не пам`ятає, при виході з ринку «Травневий» між боулінгом та НК «Вірус», бачив як  ОСОБА_4 бив жінку руками і ногами по голові, а інша жінка його відтягувала. Особливо до бійки між ними він приглядався, оскільки йому це не було цікаво. Водночас помітив, що за той час, а це приблизно хвилина-дві,  ОСОБА_4 завдав ОСОБА_7 приблизно 5 ударів, в цей час він був на відстані трьох метрів від них і чув, як ОСОБА_4 кричить у її адресу нецензурними словами. Обличчя жінки, що лежала на дорозі було у крові, і взагалі не можна було зрозуміти чи то жінка чи то чоловік, оскільки тіло лежало до нього спиною. В цей час інша жінка намагалася відтягнути ОСОБА_4 від особи, що лежала на землі. Також, суду повідомив, що процедура впізнання обвинуваченого з понятими не проводилося, про те, що ОСОБА_7 забив ОСОБА_4 дізнався від працівників міліції, про що дав свідчення. У кабінеті райвідділу бачив ОСОБА_4 одного з кайданками на руках. На питання суду, щодо дня, місяця та року, коли він бачив як ОСОБА_4 завдає удари ОСОБА_7 повідомити не зміг, зокрема не зміг вказати і у що був вдягнутий у цей час ОСОБА_4 ,  ОСОБА_7 та  ОСОБА_8 .
		Відповідно до ч.4 ст.95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
		Суд не бере до уваги як доказ обвинувачення надані у судовому засіданні показання свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_12 , з огляду на наступне.
		Так при одночасному допитів усіх свідків 12 лютого 2014 року, відповідно до вимог ч. 14 ст. 352 КПК України, свідок ОСОБА_8 , після оголошення своїх показів свідками  ОСОБА_15 , ОСОБА_22 ,  ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_4 змінила свої покази, а саме, доповнювала та змінювала свої покази в залежності від того, що говорив інший свідок.
		Зокрема, ОСОБА_8 , після оголошення показів ОСОБА_4 у судовому засіданні визнала, що між нею та ОСОБА_4 були інтимні стосунки, однак останній відмовився їх продовжувати, водночас вона на нього за це не ображається. Що стосується обставин справи, то вказала, що розпивати спиртні напої із ОСОБА_7 у під`їзді вони почали вдвох, після чого до них на невеликий проміжок часу приєднався ОСОБА_4 . Усі разом вони випили 750 грам горілки на трьох, потім обвинувачений посварив  ОСОБА_7 , за те, що остання стала справляти природні потреби у під`їзді, при цьому завдавши їй удар кулаком правої руки в обличчя, після чого ОСОБА_7 впала на спину та почала кричати. Вона бачила, як ОСОБА_4 завдав  ОСОБА_7 три удари кулаком в обличчя. Потім вона разом з обвинуваченим вийшли з під`їзду та пішли у напрямку ринку «Травневий», де їх наздогнала ОСОБА_7 та запропонувала, ще вжити спиртні напої. Вони втрьох вжили ще певну кількість спиртних напоїв, після чого ОСОБА_4 знову посварився з ОСОБА_7 , вдарив її кулаком по голові, після чого вона впала. Вони вдвох підняли ОСОБА_23 та посадили її біля парапету, а самі удвох пішли далі у напрямку ринку «Травневий». Повертаючись разом з ОСОБА_4 через годину через арку з ринку «Травневий», вони не побачили на тому місті де залишили ОСОБА_7 , після цього вона її не бачила.
		Після оголошення показів свідка  ОСОБА_9 свідок  ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснила, що згадала, як дійсно до них у під`їзді дійсно підходив  ОСОБА_9 , однак чи пригощала вона його спритними напоями не пам`ятає, оскільки перебувала у стані сильного алкогольного сп`яніння.
		Після оголошення показів свідка ОСОБА_22 , щодо відсутності криків та сварок в під`їзді між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , окрім зауваження сусіда з третього поверху, свідок ОСОБА_8 пояснила, що їй не відомо, чому окрім неї у під`їзді ніхто не бачив та не чув, як ОСОБА_4 сварить та б`є ОСОБА_7 , оскільки остання дуже голосно кричала.
		Після оголошення показів свідка  ОСОБА_12 щодо місця та часу скоєння злочину свідок ОСОБА_8 , у судовому засіданні пояснила, що  ОСОБА_4 завдавав тілесні ушкодження ОСОБА_7 о 16 годині дня і окрім них трьох, а саме: ОСОБА_4 , неї та ОСОБА_7 на дорозі між НК «Вірус» та боулінгом нікого не було, зокрема, вона не бачила свідка ОСОБА_12 . 
		Після оголошення показів свідка  ОСОБА_8 щодо місця та часу скоєння злочину  ОСОБА_4 , свідок  ОСОБА_12 у судовому засіданні не зміг суду пояснити, чому коли він бачив як  ОСОБА_4 завдає тілесні ушкодження ОСОБА_7 його не бачили ні обвинувачений ні інший свідок ОСОБА_8 . Крім того, ОСОБА_12 у судовому засіданні наполягав, що подія мала місце о 18 годині вечора, оскільки в нього вже закінчився робочий день. Водночас на питання суду, у що був одягнений в цей день він сам, обвинувачений, свідок ОСОБА_8 , потерпіла ОСОБА_7 суду пояснити не зміг. Не зміг свідок  ОСОБА_12 і пояснити суду на підставі чого він дійшов висновку, що ОСОБА_4 завдав тілесні ушкодження жінці, а не чоловіку, оскільки з його особистих пояснень вбачається, що він бачив на землі вдягнуте людське тіло, яке було повернуто до нього спиною, у що саме була вдягнута людина пояснити не зміг. Зокрема, не зміг суду пояснити щодо зросту людини, тіло будови та кольору волосся. На додаткові питання суду щодо обставин справи, також жодних відповідей надати не зміг, вказавши, що на 100 відсотків впевнений, що це злочин скоїв ОСОБА_4 , а все решта нічого не пам`ятає, оскільки мав 2 струси мозку.
		Причину розбіжностей своїх показань щодо часу та обставин подій свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_8 , а саме, що один вказує на подію, яка відбулася о 16 годині дня, а інший, що така відбулася о 18 годині вечора, суду пояснити не могли. Як не змогли пояснити і щодо часу вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а саме дня, місяця та року. 
		Суд не надає віри поясненням ОСОБА_8 щодо вчинення ОСОБА_4 злочину, оскільки беручи до уваги характер відносин між обвинуваченим та свідком, який свідок приховав від суду, у суду виникли сумніви щодо вчинення обвинуваченим злочину у якому його обвинувачує свідок. Згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Крім того викликає сумнів у суду показання свідка ОСОБА_12 , оскільки останній ще до приїзду у райвідділ повідомив працівників міліції про те, що злочин скоїв обвинувачений, в той час як з ним, відповідно до вимог КПК України не було проведено процедури впізнання.
		Позиція прокурора з приводу того, що обвинувачений навмисно вводить суд в оману, даючи неправдиві показання з метою уникнення відповідальності, є надуманою, оскільки показання ОСОБА_4 , які він давав в судовому засіданні, нічим не спростовуються.
		Крім того, сторона обвинувачення посилається на слідчий експеримент від 04 квітня 2013 року, як на доказ вини  ОСОБА_4 . 
		Між тим, вивчивши вищевказаний протокол проведення слідчого експерименту, суд не може покласти його в основу обвинувального вироку з наступних підстав.
		Відповідно до ст. 240 КПК України з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.
		Слідчий експеримент - це слідча дія, яка полягає в тому, що слідчий та/або прокурор у присутності понятих, а в необхідних випадках за участю спеціаліста, підозрюваного, потерпілого, свідка, захисника, представника, з метою перевірки та уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, проводить відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проводить інші необхідні досліди чи випробування.
		Сама назва - експеримент - свідчить про те, що суть його полягає в проведенні дослідних заходів. Експеримент може проводитись для перевірки слідчої версії щодо механізму скоєння злочину, причин та умов якої-небудь події, щодо походження фактів, які перевіряються.
		З протоколу проведення слідчого експерименту від 04 квітня 2013 року за участю обвинуваченого ОСОБА_4 вбачається, що такий було проведено із порушенням вимог КПК України, оскільки згідно ухвали Будьоннівського районного суду м. Донецька від 03 квітня 2013 року та акта Обласного центру Судово-психіатричної експертизи № 268 від 03 квітня 2013 року, ОСОБА_4 був скерований до психіатричного медичного закладу на строк в межах двох місяців для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи., тобто виникає сумнів у достовірності проведення зазначеного експерименту саме 04 квітня 2013 року. Крім того, на першій сторінці протоколу проведення слідчого експерименту від 04 квітня 2013 року вбачається, що при проведені експерименту нібито приймав участь захисник обвинуваченого, який страждає на розумову відсталість у ступені легкої дебільності,  ОСОБА_24 , однак відсутній його підпис та ініціали, що також викликає сумнів у достовірності проведеного слідчого експерименту. 
		Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору. Виходячи з цього, показання підозрюваного під час слідчого експерименту також не можуть бути використані судом в якості джерела доказів, оскільки такі здобуті із порушенням вимог КПК України.. 
		Сторона обвинувачення також посилалася на протоколи проведення слідчого експерименту від 22 квітня 2013 року за участю свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_8 .
		Відповідно до ч. 3 ст. 104 КПК України, протокол складається з вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце, час проведення та назву процесуальної дії; особу, яка проводить процесуальну дію (прізвище, ім`я, по батькові, посада); всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання); інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання; описової частини, яка повинна містити відомості про: послідовність дій; отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи; заключної частини, яка повинна містити відомості про: вилучені речі і документи та спосіб їх ідентифікації; спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу; зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії.
		В порушення вищевказаних вимог КПК України, у протоколі проведення слідчого експерименту від 22 квітня 2013 року за участю свідка ОСОБА_12 не зазначено ім`я та по батькові свідка, дати народження, місця проживання, а також відсутній його підпис та ініціали, що він із ст.. 66,67 КПК України ознайомлений, як відсутні у протоколі і повні анкетні данні понятих. Крім того, суд звертає увагу на те, що сам протокол заповнено настільки нерозбірливим почерком, що на третій сторінці вищевказаного протоколу не зрозуміло чи ознайомлений свідок ОСОБА_12 із змістом протоколу та чи з його слів записано правильно, крім того відсутній його підпис. 
		Також, в порушення ст. 104 КПК України, у протоколі проведення слідчого експерименту від 22 квітня 2013 року за участю свідка  ОСОБА_8 не зазначено ім`я та по батькові свідка, дати народження, місця проживання, а також відсутні її ініціали перед підписом, що вона із ст.. 66,67 КПК України ознайомлена, як відсутні у протоколі і повні анкетні данні понятих. Крім того, суд звертає увагу на те, що сам протокол заповнено нерозбірливим почерком, та на третій сторінці вищевказаного протоколу є виправлення слова свідок, на незрозуміле слово, та відсутнє застереження щодо виправлення, відтак не зрозуміло, чи ознайомлена свідок  ОСОБА_8 із змістом протоколу та чи з її слів записано правильно.
		Крім того, за висновком експерта № 833 від 28 березня 2013 року та додаткового висновку експерта № 22/833 від 23 квітня 2014 року при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_7 встановлено, що причиною її смерті стала закрита черепно-мозкова травма з крововиливами в м`які покриви голови її лобово-скронево-тім`яній областях праворуч та було виявлено наступні ушкодження: 
		три крововиливи в потиличній області праворуч, під тверду мозкову оболонку в скронево-тім`яній області ліворуч обсягом близько 50 мл та в скроневій області праворуч близько 15 мл, під м`які мозкові оболонки по конвекситальної поверхні правої потиличної долі, розмірами 6,5 х4, 5 см, по базальній поверхні лівої лобової частки, з переходом на скроневу частку на ділянці розмірами 4,5 х2,5 см., по базальній поверхні верхнього полюса правої скроневої частки на ділянці розмірами 4,5 х 3,8 см, по базальній поверхні правої і лівої півкуль мозочка на ділянці загальним розміром 4x2,5 см, що підтверджується виявленням даних крововиливів при макроскопічному та гістологічному дослідженнях, а також даними представленої історії хвороби № 7229 ДОКТМО.
		Забита рана (за даними поданої історії хвороби № 7229 ДОКТМО), по одному синцю в лобовій області праворуч в проекції правого лобного бугра, на верхньому і нижньому повіках правого і лівого очей, в виличної області ліворуч, в щічної області ліворуч, на підборідному виступі праворуч, перелом кісток носа з крововиливами в м`які тканини навколо, крововиливи у м`які покриви голови в лобово-скронево-тім`яної області справа на тлі якого в лобно-тім`яній області ділянка розшарування м`яких тканин, утворилися від дії тупих предметів і в своїй сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень і складаються в прямому причинному зв`язку з настанням смерті ОСОБА_7 . Дані пошкодження давністю утворення менше трьох діб.
		Виявлені у  ОСОБА_7 по одному синцю по переднє - наружній поверхні лівого плеча у верхній третині, по попередній поверхні грудної клітки справа по средньоключичної лінії, в 16,5 см донизу від нижнього краю правої ключиці, по зовнішній поверхні лівого стегна в середній і нижній третинах, по задній поверхні лівого стегна у верхній третині, по задній  зовнішності поверхні лівого плеча в нижній третині з переходом на задню поверхню лівого ліктьового суглоба, по передній поверхні лівого колінного суглоба з переходом на передню поверхню правої гомілки у верхній третині, на тлі якого п`ять саден, крововиливів з проекцію лопаток утворилися незадовго до надходження в стаціонар і мають ознаки легких тілесних ушкоджень, і ніякого значення в настанні смерті не мають.
		Визначити послідовність утворення виявлених тілесних ушкоджень не представляється можливим з огляду на те, що вони утворилися в короткий проміжок часу.
		У момент отримання тілесних ушкоджень потерпіла ОСОБА_25 могла знаходиться як у вертикальному або близькому до нього положенні, так і в горизонтальному або близькому до нього положенні.
		Після отримання виявлених на її трупі тілесних ушкоджень потерпіла могла здійснювати самостійні дії до моменту втрати свідомості.
		Враховуючи характер і локалізацію всіх виявлених тілесних ушкоджень на трупі гр.. ОСОБА_26 , вони у своїй сукупності не могли утворитися при падінні з висоти власного зросту, так і при додані тілу додаткового прискорення.
		Між тим, у судовому засіданні ОСОБА_4 визнав, що завдав ОСОБА_7 один удар долонею руки по дупі після того, як вона стала справляти природні потреби у під`їзді і завдання потерпілій ОСОБА_7 інших ушкоджень здоров`я повністю заперечив.
		З фотографій проведених слідчих експериментів за участю обвинуваченого, свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_8 в ході слідчого експерименту, які суд не приймає до уваги, як такі що оформлені із істотним порушенням вимог КПК України, також не вбачається скільки саме ударів та куди обвинувачений заподіяв потерпілій, що на думку суду, є суперечливим із висновками, які наведені у висновках експерта ураховуючи множинність ударів, їх різноплановість та різний час виникнення на тілі потерпілої, тому у даному випадку вищевказані висновки експерта не можуть бути доказом вини  ОСОБА_4 . 
		Таким чином, суд ставить під сумнів результати проведення слідчих експериментів від 04 квітня 2013 року та 22 квітня 2013 року, а також висновки судово-медичного експерта № 833 від 28 березня 2013 року та додаткового висновку експерта № 22/833 від 23 квітня 2013 року, а відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви тлумачаться на користь обвинуваченого. 
		Також, в судовому засіданні в якості доказів було досліджено висновок експерта № 1409 від 04 квітня 2013 року, згідно якого у досліджених плямах на брюках, на об`єктах № 4-6 куртки, та на лівій туфлі ОСОБА_4 знайдено кров людини, що містить антиген Н, яка могла належати потерпілій ОСОБА_7 . Водночас, на об`єктах № 7,8 на куртці ОСОБА_4 наданих на дослідження, знайдено кров людини, яка могла належати як одній так і декільком особам, присутність крові ОСОБА_7 можлива лише у виді домішок. Також, на досліджених плямах на спортивній кофті, на об`єктах № 1-3 на куртці, на туфлях, кров потерпілої не знайдено. Між тим, вказані докази жодним чином не доводять вину ОСОБА_4 в скоєнні інкримінованого злочину, оскільки органами досудового слідства не було досліджено коли саме та за яких обставин зазначена кров у виді домішок могла опинитися на речах обвинуваченого з урахуванням проведених експертиз, а саме щодо кількості та спрямованості нанесених потерпілій тілесних ушкоджень, зокрема як зазначено у обвинувальному акті нанесення ОСОБА_4 численних ударів руками та ногами у обличчя та тіло потерпілої.
		Стосовно інших доказів наданих стороною обвинувачення, а саме: витягу з кримінального провадження, картку первинного обліку інформації, яка надійшла телефоном, довідкою про смерть, протоколом огляду місця події, рапорт про смерть ОСОБА_7 у лікарні, посмертний епікриз з історії хвороби ОСОБА_26 № 7229, довідки щодо причини смерті ОСОБА_7 , протокол огляду предмету, протокол тимчасового вилучення майна, протоколи тимчасового вилучення майна, акт амбулаторної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_4 та акт стаціонарної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_4 та речові докази, на які посилається прокурор, як на докази вини ОСОБА_4 , суд вважає, що викладені в них факти ніким не оспорюються, між тим жодних доказових значень, які б доводили причетність ОСОБА_4 до скоєного злочину, вони не містять.
		Згідно ч. 2 ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Згідно ч. 3 ст. 373 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Згідно ч. 1 ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		З огляду на встановлені судом обставини та результати оцінки доказів і показів допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , суд вважає, що вина ОСОБА_4 в частині його обвинувачення за ч. 2 ст. 121 КК України не знаходить свого підтвердження, відтак він підлягає виправданню. 
		При цьому, суд враховує, що однією із засад судочинства є, зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (п. 4 ст. 129 Конституції України). Принцип змагальності конкретизовано і в ст. 22 КПК України, якою також встановлено, що під час кримінального провадження, суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. 
		Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. 
		Згідно із ст. 373 КПК України, вирок суду може бути обвинувальний або виправдувальний.
		Виправдувальний вирок, постановляється судом у випадках , передбачених ст. 284 та 373 КПК України, у тому числі, коли не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати, тобто не доведено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України, вчинене обвинуваченим.
		Вважаючи достатньо забезпеченим в ході судового процесу процесуальні права прокурора на надання ним додаткових доказів у підтвердження доведеності вини обвинуваченого, суд також виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його права та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь - якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. 
		З урахуванням аналізу встановлених судом фактичних обставин у кримінальному провадженні, суб`єктивну і об`єктивну сторони інкримінованого кримінального правопорушення, суд приходить до висновку про невстановленість достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і судом забезпечено учасникам процесу всі можливості в їх наданні щодо обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення , передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, у зв`язку з чим, за даним обвинуваченням він підлягає виправданню.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що сторона обвинувачення не надала суду належного доказу вини ОСОБА_4 , а ті докази, які були досліджені судом, не є достатніми для доведення винуватості ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованого злочину.
		Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази - речі потерпілої ОСОБА_7  полушубок, кофту, туніку, колготи, сукню, чоботи - слід знищити; речі обвинуваченого куртку, спортивну кофту, брюки, туфлі- повернути ОСОБА_4 .
		Запобіжний захід у кримінальному провадженні не застосовувався.
		Процесуальні витрати відсутні.
		Керуючись ст.ст. 368  371, 373-375 КПК України, суд -
		З А С У Д И В:
		ОСОБА_4 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 121 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст. 373 КПК України, за недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.
		Речові докази - речі потерпілої ОСОБА_7 - полушубок, кофту, туніку, колготи, сукню, чоботи, які знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів СВ Будьоннівського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області - знищити; речі обвинуваченого ОСОБА_4  куртку, спортивну кофту, брюки, туфлі, які знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів СВ Будьоннівського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області - повернути ОСОБА_4 . 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору, учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		 
		 
		Суддя Будьоннівського 
		районного суду м. Донецька  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...