Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/782/14 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 30.04.2014. Забезпечено надання загального доступу: 05.05.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		          
		 
		  28.04.2014 р.                                                          Справа № 914/782/14 
		 
		За позовом: Львівської міської ради, м. Львів,
		до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Турист», м. Львів,
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:  Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради, м. Львів,
		про звільнення земельної ділянки та приведення до попереднього стану.
		 
		                                                   Суддя М.М. Синчук
		                                                                               при секретарі О. Гринчишин
		 
		За участю представників:
		позивача:      Гнатковська М. І.  - довіреність №1104-вих-826 від 26.06.2013 р.,
		відповідача:  Гальченко А. В. - довіреність б/н від 25.11.13р.,
		третя особа:  Зварич В.В. - довіреність №32вих-2832 від 10.06.2013 р. 
		           
		           Представникам сторін та третьої особи роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.
		На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Турист» про звільнення земельної ділянки та приведення до попереднього стану.
		Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач після закінчення терміну дії договору  земельної ділянки продовжує користуватись об'єктом оренди. Наведене стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою зобов'язати відповідача звільнити земельну ділянку на пл. Двірцевій 1 у м. Львові, на якій розміщена мала архітектурна форма та привести земельну ділянку до попереднього стану за власний рахунок.
		Ухвалою від 12.03.2014 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 09.04.2014 р. 
		В судове засідання 09.04.2014 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав, вимоги ухвали суду від 12.03.2014р. виконав. Подав клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради.
		В судове засідання 09.04.2014 р. представник відповідача з'явився, вимоги ухвали суду від 12.03.2014 р. виконав частково, надав виписку з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Через канцелярію суду подав клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Верховним судом України адміністративної справи про визнання незаконною державної реєстрації на об'єкт нерухомого майна.
		Суд розглянув клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, вислухавши представників сторін та в задоволенні клопотання відмовив у зв'язку з його безпідставністю.
		Ухвалою суду від 09.04.2014 р. до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Залізничну районну адміністрацію Львівської міської ради, розгляд справи відкладено на 23.04.2014 р. 
		В судовому засіданні 23.04.2014 р. представник відповідача подав відзив на позовну заяву, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. 
		В судовому засіданні 23.04.2014 р. оголошено перерву до 28.04.2014 р. 
		В судове засідання 28.04.2014 р. представник позивача з'явився, надав пояснення по справі, позовні вимоги уточнив, а саме в прохальну частину позовної заяви, просить суд зобов'язати відповідача звільнити земельну ділянку на пл. Двірцевій 1 у м. Львові, на якій розміщена мала архітектурна форма та привести земельну ділянку до попереднього стану за власний рахунок.
		В судове засідання 28.04.2014 р. представник відповідача з'явився, щодо заявлених позовних вимог заперечив в повному обсязі, повідомив, що 25.04.2014 р. через канцелярію суду подав клопотання про долучення до матеріалів справи документів, що підтверджують те, що павільйон-магазин, який знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Двірцева, 1 є нерухомим майном та перебуває у приватній власності відповідача. 
		В судове засідання 28.04.2014 р. представник третьої особи з'явився. Подав відзив на позовну заяву, позовні вимоги заявлені позивачем підтримав.
		В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. 
		Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне. 
		19 березня 2009 року Львівською міською радою винесено ухвалу № 2547 "Про продовження Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма Турист" терміну оренди земельної ділянки на площі Двірцевій, 1 у м. Львові. З метою виконання п. 2.1. ухвали Львівської міської ради № 2547" Про продовження Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма Турист" терміну оренди земельної ділянки на площі Двірцевій, 1 у м. Львові", між позивачем та Львівською міською радою укладено Договір оренди землі для обслуговування павільйону - магазину, загальною площею 0,014 га, у тому числі під забудовою - 0,0045 га, під твердим покриттям - 0,0095 га, в т.ч. в межах червоних ліній з обмеженнями без права капітального будівництва 0,014 га, яка знаходиться за адресою: площа Двірцева, 1, у м. Львові, термін дії договору - до 19.03.2012 року, але не довше ніж до дати прийняття рішення про здійснення реконструкції площі. Договір зареєстрований у Львівській міській раді 01 червня 2009 р. за № 3 - 1269, про що у книзі записів реєстрації Договорів оренди землі вчинено запис. (а.с. 13-15)
		Рішенням господарського суду Львівської області від 13.11.2009 р., залишеного без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.02.2010 р., у справі №25/217 визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Турист" право власності на павільйон -магазин, позначений на технічному плані літ."Б-1", загальною площею 35,3 кв.м., що складається з першого поверху, відповідно до даних технічного паспорта БТІ та ЕО, складеного 18.05.2009 року, що знаходиться за адресою: м.Львів, площа Двірцева,1.
		У вищенаведеному рішенні судом встановлено, що споруда (павільйон -магазин, позначений на технічному плані літ."Б-1", загальною площею 35,3 кв.м.) відноситься до тимчасових конструкцій, так званих малих архітектурних форм, тобто не є капітальною спорудою та об'єктом містобудування в розумінні Законів України "Про основи містобудування" та "Про планування та забудову територій", а право власності на неї не впливає на характер правовідносин між сторонами щодо оренди земельної ділянки, на якій вона розташована. Отже, тимчасовий металевий павільйон - магазин на пл. Двірцевій, 1 у м. Львові не підпадає під ознаки об'єкта нерухомого майна, тому, право власності на нього не підлягає державній реєстрації як на об'єкт нерухомості.
		ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» видано відповідачу Витяг про реєстрацію права власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма Турист" на нерухоме майно: павільйон -магазин, позначений на технічному плані літ."Б-1", загальною площею 35,3 кв.м.
		02.11.2011 року Львівська міська рада звернулась з адміністративним позовом до Шевченківського районного суду м. Львова про скасування державної реєстрації права власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма Турист" на тимчасову споруду павільйон - магазин на пл. Двірцевій, 1 у м. Львові та визнання нечинним витягу про реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Турист" на споруду павільйон - магазин на пл. Двірцевій, 1 у м. Львові.
		Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 28.12.2011 р. позов Львівської міської ради задоволено, визнано нечинною та скасовано державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Турист" на споруду павільйон - магазин на пл. Двірцевій, 1 у м. Львові та визнано нечинним витяг про реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Турист" на споруду павільйон - магазин на пл. Двірцевій, 1 у м. Львові. (а.с. 18)
		Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2012 р. у справі №35945/12/9104 постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 28.12.2011 р. у справі №2а-1998/11 за позовом Львівської міської ради до Обласного комунального підприємства «БТІ та ЕО», за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Турист" про визнання незаконною державної реєстрації на об'єкт нерухомого майна залишено без змін. (а.с. 20-22)
		Львівським апеляційним адміністративним судом у справі №35945/12/9104 встановлено, що ОКП «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» було вчинено незаконну дію - безпідставно зареєстровано право власності на тимчасову споруду (малу архітектурну форму) на пл. Двірцевій, 1 в м. Львові. Визнання судом права власності за ТзОВ «Фірма Турист» на тимчасову споруду (металевий павільйон) не було та не могло бути законною підставою для реєстрації права власності на даний об'єкт. (а.с. 20-22)
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.12.2013 р. у справі №К/9991/68331/12 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Турист" залишено без задоволення, постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 28.12.2011 р. у справі №2а-1998/11 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2012 р. у справі №35945/12/9104 залишено без змін. (а.с. 23-24)
		Вищим адміністративним судом України у справі №К/9991/68331/12 встановлено, що умови договору оренди земельної ділянки підтверджують правовий статус павільйону-магазину на пл. Двірцевій, 1 у м. Львові як тимчасової споруди, термін розміщення якої не може перевищувати термін дії договору оренди земельної ділянки, а спірна споруда є малою архітектурною формою, а не капітальною будівлею (об'єктом нерухомого майна). Крім того, суд касаційної інстанції вказав про протиправність дій Обласного комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» стосовно здійснення державної реєстрації права власності ТзОВ «Фірма Турист» на тимчасову споруду павільйону-магазину на пл. Двірцевій, 1 у м. Львові.
		Відповідно до акту від 06.12.2013 р. обстеження земельної ділянки за адресою м. Львів, пл. Двірцева, 1 та розташованої на ній споруди магазину-павільйону ТзОВ «Фірма Турист», в якому виявлено, що ТзОВ «Фірма Турист» на пл. Двірцевій встановлено тимчасовий металевий магазин-павільйон круглої форми на бетонній замощеній бруківкою подушці. На момент обстеження торгівельна діяльність у магазині-павільйоні не проводилась. (а.с. 26)
		Термін дії Договору оренди від 01.06.2009 р. №3-1269, на який встановлено тимчасову споруду закінчився 19.03.2012 р. 
		Відповідно до п. 21 Договору, після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. 
		При винесенні рішення суд виходив з наступного. 
		Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
		Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. 
		У відповідності з положеннями ч. 2 ст. 16 ЦК України та ч. 2 ст. 20 ГК України права та охоронювані законом інтереси захищаються шляхом: визнання права (визнання наявності або відсутності прав); визнання правочину недійсним (визнання повністю або частково недійсним актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом);   припинення дії, яка порушує права (припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення); відновлення становища, яке існувало до порушення (відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання); примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі); припинення правовідноношення (установлення, зміни і припинення господарських правовідносин); відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (відшкодування збитків); визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної владу, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб; (застосування штрафних санкцій, застосування оперативно-госододарських санкцій, застосування адміністративно-господарських санкцій).
		Відповідно до статті 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України. 
		Згідно із статтею 2 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», серед основних завдань державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.
		Статтею 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
		Пунктом 5 статті 126 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
		Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
		Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 01.06.2009 року між Львівською міською радою та ТзОВ «Фірма Турист» укладено Договір оренди землі для обслуговування павільйону - магазину, загальною площею 0,014 га, у тому числі під забудовою - 0,0045 га, під твердим покриттям - 0,0095 га, в т.ч. в межах червоних ліній з обмеженнями без права капітального будівництва 0,014 га, яка знаходиться за адресою: площа Двірцева, 1, у м. Львові, термін дії договору - до 19.03.2012 року.
		Відповідно до п. 21 Договору, після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. 
		Залізничною районною адміністрацією Львівської міської ради проведено обстеження земельної ділянки за адресою м. Львів, пл. Двірцева, 1 та розташованої на ній споруди магазину-павільйону ТзОВ «Фірма Турист», та складено акт обстеження від 06.12.2013 р. в якому виявлено, що ТзОВ «Фірма Турист» на пл. Двірцевій встановлено тимчасовий металевий магазин-павільйон круглої форми на бетонній замощеній бруківкою подушці. На момент обстеження торгівельна діяльність у магазині-павільйоні не проводилась. (а.с. 26)
		В судових засіданнях представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечив посилаючись на рішення господарського суду Львівської області від 13.11.2009 р., яким визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Турист" право власності на павільйон -магазин, позначений на технічному плані літ."Б-1", загальною площею 35,3 кв.м., що складається з першого поверху, відповідно до даних технічного паспорта БТІ та ЕО, складеного 18.05.2009 року, що знаходиться за адресою: м.Львів, площа Двірцева,1.
		Проте, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 28.12.2011 р., яка залишена в силі ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2012 р. у справі №35945/12/9104 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.12.2013 р. у справі №К/9991/68331/12, визнано нечинною та скасовано державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Турист" на споруду павільйон - магазин на пл. Двірцевій, 1 у м. Львові та визнано нечинним витяг про реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Турист" на споруду павільйон - магазин на пл. Двірцевій, 1 у м. Львові.
		Статтею 152 Земельного кодексу України передбачені способи захисту прав на земельні ділянки та встановлено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема,   відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують, створюють небезпеку порушення прав; відшкодування заподіяних збитків: застосування інших, передбачених законом, способів.                 
		Згідно зі статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", у якій міститься визначення термінів, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
		Статтею 211 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення як, зокрема, самовільне зайняття земельних ділянок.
		Відповідно до статті    212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.  Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. 
		Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» на об'єктах благоустрою забороняється самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами, торгівельні лотки, павільйони, кіоски тощо. 
		Згідно  п. 2 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», громадяни у сфері благоустрою території населених пунктів зобов'язані дотримуватись правил благоустрою території населених пунктів. Самовільне встановлення малих архітектурних форм є порушенням п. 12.1. Правил благоустрою м. Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради від 21.04.2011 року №376. 
		Відповідно до п. 12.2.6. Правил благоустрою, демонтаж, перевезення та зберігання самочинно збудованих малих архітектурних форм здійснює особа, яка їх самовільно встановила. 
		Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		Таким чином, вимоги позивача про зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку на пл. Двірцевій 1 у м. Львові, на якій розміщена мала архітектурна форма та привести земельну ділянку до попереднього стану за власний рахунок, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення. 
		Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
		Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
		В И Р І Ш И В : 
		1.          Позовні вимоги задовольнити повністю. 
		2.          Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Турист» (адреса: місто Мостиська, вул. Шевченка, б. 63, 81300; ідентифікаційний код 13799039) звільнити земельну ділянку на пл. Двірцевій 1 у м. Львові, на якій розміщена мала архітектурна форма та привести земельну ділянку до попереднього стану.
		Стягувач: Львівська міська рада (адреса: місто Львів, пл. Ринок, 1, 79006; ідентифікаційний код 04055896).
		3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Турист» (адреса: місто Мостиська, вул. Шевченка, б. 63, 81300; ідентифікаційний код 13799039) на користь Львівської міської ради (адреса: місто Львів, пл. Ринок, 1, 79006; ідентифікаційний код 04055896) 1 218,00 грн. судового збору.
		4.    Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
		 
		Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Повний текст рішення виготовлено та підписано 30.04.2014 р.
		 
		 
		Суддя                                                                                 Синчук М.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...