Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 646/11637/13-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 30.04.2014. Забезпечено надання загального доступу: 06.05.2014.
Дата набрання законної сили: 28.05.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                            Справа №  646/11637/13-ц          
		                                        Провадження № 2/646/281/2014
		 
		 
		                    
		ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29.04.2014  року                                                             м.Харків
		 
		Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі: 
		головуючого - судді  Олізаренко С.М., 
		при секретарі - Кочуковій О.П.,
		розглянувши цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" в особі філії Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" в м.Харкові до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,  -
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач ПАТ "Перший український міжнародний банк" (правонаступник ЗАТ "Перший український міжнародний банк") звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, який в процесі розгляду уточнив, та в якому просив солідарно стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором № 6510475 від 12.08.2008р. в розмірі 65 973,46 доларів США, та 51 282,20 грн., а також судовий збір в розмірі 3441,00 грн. В обґрунтування позову посилався на те, що відповідно до умов кредитного договору відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 52 000 доларів США; строк дії кредиту - до 12.08.2015р., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,49% річних.
		08.04.2009 року, між ПАТ "Перший український міжнародний банк" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №7552502 до кредитного договору, за умовами якої сторони змінили графік повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом.
		12.10.2009 року, між ПАТ "Перший український міжнародний банк" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №8178740 до кредитного договору, за умовами якої сторони змінили графік повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом.
		У якості забезпечення відповідачем ОСОБА_1 належного виконання умов кредитного договору між ПАТ "Перший український міжнародний банк" та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №6621168 від 12.08.2008 року, відповідно до якого ОСОБА_2 зобов'язалась відповідати перед банком за належне виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору. 
		У зв'язку з невиконання відповідачами взятих на себе зобов'язань щодо своєчасного повернення сум отриманого кредиту і процентів  за користування кредитними коштами, утворилася заборгованість за кредитним договором, яка на 04.11.2013р. становила: заборгованість за сумою кредиту, нарахованою за період з 13.12.2010 року по 04.11.2013 року - 45 147,11 доларів США, заборгованість за непогашеними відсотками за користування кредитом, нарахованим за період з 12.12.2010 року по 04.11.2013 року - 20 826,35 доларів США, пеня за прострочення сплати кредиту - 842,98 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ дорівнює - 7 283,77 грн., заборгованість за сумою пені за порушення строків виконання зобов'язань за кредитним договором станом на 04.11.2013 року - 51 282,20 грн., всього - 65 973,46 доларів США, та  51 282,20 грн.
		В судовому засіданні  представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити на підставі тих доказів, що зазначені в позові. 
		Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - в судовому засіданні заперечував проти позову, посилаючись на те, що 11.04.2011 року по вищезазначеному кредитному договору приватним нотаріусом вчинено виконавчий напис №776 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Просив застосувати строк позовної давності.
		Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у відповідності до вимог ЦПК України. Представники сторін проти розгляду справи за відсутності відповідачів не заперечували. 
		Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до кредитного договору №6510475 від 12.08.2008р. ПАТ "Перший український міжнародний банк" надав ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 52 000,00 доларів США; строк дії кредиту до 12.08.2015р., зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 14,49% річних. Згідно п.1.2 кредитного договору цільове призначення кредиту: кредит надається позичальнику для використання на розсуд позичальника, відповідно до чинного законодавства України (а.с.10-13).
		Позивачем прийняті на себе зобов'язання за кредитним договором було виконано в повному обсязі, надано відповідачу кредитні кошти в сумі 52 000 доларів США (а.с.21). 
		У якості забезпечення відповідачем ОСОБА_1 належного виконання умов кредитного договору між ПАТ "Перший український міжнародний банк" та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №6621168 від 12.08.2008 року, відповідно до якого ОСОБА_2 зобов'язалась відповідати перед банком за належне виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору (а.с.19-20). 
		З метою погашення кредиту, сплати процентів, комісії та інших платежів відповідно до п.3.2.1 кредитного договору позичальник зобов'язаний здійснювати повернення кредиту частинами в розмірі та в строки, передбачені графіком повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, закріпленим в додатку №1, який підписується сторонами, та є невід'ємною частиною договору (а.с.10-15)
		08.04.2009 року, між ПАТ "Перший український міжнародний банк" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №7552502 до кредитного договору, за умовами якої сторони змінили графік повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом (а.с.16).
		12.10.2009 року, між ПАТ "Перший український міжнародний банк" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №8178740 до кредитного договору, за умовами якої сторони змінили графік повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом (а.с.17-18).
		Як вбачається з наданих позивачем розрахунків, відповідачами не виконані прийняті на себе зобов'язання за кредитним договором, повернення належних до сплати частин кредиту та нарахованих процентів за його користування не проводилось. (а.с.73-77)
		У зв'язку з невиконанням відповідачами взятих на себе зобов'язань щодо своєчасного повернення сум отриманого кредиту і процентів  за користування кредитними коштами, утворилася заборгованість за кредитним договором, яка на 04.11.2013р. становила: заборгованість за сумою кредиту, нарахованою за період з 13.12.2010 року по 04.11.2013 року - 45 147,11 доларів США, заборгованість за непогашеними відсотками за користування кредитом, нарахованим за період з 12.12.2010 року по 04.11.2013 року - 20 826,35 доларів США, пеня за прострочення сплати кредиту - 842,98 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ дорівнює - 7 283,77 грн., заборгованість за сумою пені за порушення строків виконання зобов'язань за кредитним договором станом на 04.11.2013 року - 51 282,20 грн., всього - 65 973,46 доларів США, та  51 282,20 грн.
		Згідно п.5.2 кредитного договору у разі порушення позичальником строків виконання зобов'язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, позичальник зобов'язаний сплатити на вимогу банка пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період, від суми прострочених виконанням зобов'язань за кожен день прострочення. Станом на 04.11.2013 року сума пені за порушення строків виконання зобов'язань за кредитним договором станом на 04.11.2013 року - 51 282,20 грн.
		Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. 
		Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
		Частина 1 статті 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повертати позикодавцеві позику в строк та в порядку, встановлені договором.
		Статтями 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк їх виконання.
		Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
		Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
		Крім того, статтями 610, 611 ЦК України передбачено сплату неустойки як правовий наслідок порушення чи неналежного виконання зобов'язань, встановлених укладеним договором.
		Відповідно до п.1.3 кредитного договору за користування кредитними коштами позичальник сплачує банку проценти. 
		Статтями 553, 554 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. А у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
		Стаття 543 ЦК України передбачає, що при наявності солідарного зобов'язання боржників, кредитор має право вимагати виконання як від усіх боржників разом, так і від кожного окремо, причому, як повністю, так і в частині боргу.
		Відповідно до п.1.1 договору поруки поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання боржником зобов'язань, вказаних в ст.2 цього договору.
		Відповідно до п.1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання боржником в повному обсязі. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки.
		Відповідно до п.1.3 договору поруки у разі порушення боржником зобов'язання, боржник і поручитель відповідають перед банком як солідарні боржники, що означає право кредитора вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі як від боржника і поручителя разом, так і від кожного з них окремо.
		Що стосується доводів представника відповідача про наявність виконавчого напис нотаріуса про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором, то вони не є підставою для відмови в позові, виходячи з наступного.
		Судом встановлено і не заперечується сторонами, що 12.08.2008р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 укладено іпотечний договір  № 6511299, предметом іпотеки за яким є житловий будинок загальною площею 120,7 кв.м., житловою площею 73,9 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1, за яким забезпечені всі  боргові зобов'язання відповідача за кредитним договором. (а.с.78-80). 
		У зв'язку з невиконанням відповідачами взятих на себе зобов'язань щодо своєчасного повернення сум отриманого кредиту і процентів  за користування кредитними коштами 11.04.2011 року приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4 вчинено виконавчий напис на іпотечне майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. На підставі вказаного виконавчого напису відкрито виконавче провадження.
		Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено в ст.16 ЦК України.
		Здійснення особою свого права на судовий захист не залежить від використання нею інших засобів правового захисту, до яких відноситься, зокрема, захист цивільних прав нотаріусом шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
		Наявність виконавчого напису за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання (добровільно чи примусово) не свідчить про припинення договірних правовідносин та не позбавляє кредитора права на судовий захист.
		Відповідно до п.17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" наявність виконавчого напису нотаріуса, вчиненого за невиконання кредитного договору, за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання, не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання процентів за користування кредитом і пені, передбачених договором за несвоєчасну сплату кредиту. У разі звернення кредитодавця до суду після вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки з вимогою про стягнення кредитної заборгованості суд має з'ясувати питання про виконання виконавчого напису і з урахуванням цього вирішити спір на підставі чинного законодавства та умов кредитного договору.
		Як вбачається з постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.06.2011 року Червонозаводським відділом державної виконавчої служби ХМУЮ 02.06.2011 року відкрито виконавче провадження №27219404 на підставі виконавчого напису №776.
		Згідно інформації про виконавче провадження з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень від 09.04.2014 року виконавче провадження №27219404 не виконане та 24.02.2012 року виконавче провадження зупинено та на даний час не відновлено.
		В судовому засіданні з'ясовано, що вчинений нотаріусом виконавчий напис від 11.04.2011р. року не виконано, а отже право кредитора на повернення заборгованості за кредитним договором не реалізовано.
		Враховуючи вищевикладене, суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача проти позову та розглядає справу у порядку чинного законодавства та умов кредитного договору.
		Що стосується заяви представника відповідача про застосування строку позовної давності, то суд зазначає наступне.
		Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
		Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. 
		Після  переривання    перебіг   позовної   давності   починається   заново (чч. 1, 3 ст. 264 ЦК України).
		Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.
		Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
		Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.
		Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
		За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
		З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов'язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.
		Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).
		Обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України.
		При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).
		За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
		У справі, яка переглядається, судом встановлено, що згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) в розмірі та в строки, визначені графіком повернення кредиту та щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом, а також встановлено відповідальність за порушення графіку повернення кредиту та процентів за користування ним.
		Оскільки умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається  з моменту порушення строку його погашення.
		Таким чином, оскільки за умовами договору погашення кредиту та процентів повинно здійснюватись позичальником частинами кожного 12 числа місяця, початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту  (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань. 
		Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивач звернувся до суду з позовом 06.12.2013р. про стягнення заборгованості за основним боргом за період з 13.12.2010р. по 04.11.2013р., то заява представника відповідача про застосування строку позовної давності щодо стягнення заборгованості за сумою кредиту та відсотками не ґрунтується на законі. 
		Також суд не вбачає підстав для застосування позовної давності до нарахованої пені, виходячи з наступного.
		Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
		Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
		За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати  кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
		Тобто  пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір поки зобов'язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.
		Правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення  обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.   
		Стаття 266 ЦК України передбачає, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
		Отже аналіз норм ст. 266, ч. 2 ст. 258 ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.
		Аналогічні висновки містяться постанові Верховного Суду України від 06.11.2013р. № 6-116цс13.
		Позивачем заявлено про стягнення пені за період 05.12.2012р. по 04.11.3013р., що в розумінні  ст.266, ч.2 ст.258 ЦК України не виходить поза межі позовної давності.
		Враховуючи вищевикладене, з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 повинно бути солідарно стягнуто суму заборгованості за кредитним договором, яка складається з заборгованості за сумою кредиту, нарахованою за період з 13.12.2010 року по 04.11.2013 року в сумі 45 147,11 доларів США, заборгованості за непогашеними відсотками за користування кредитом, нарахованим за період з 12.12.2010 року по 04.11.2013 року в сумі 20 826,35 доларів США, заборгованість за сумою пені за порушення строків виконання зобов'язань за кредитним договором  станом на 04.11.2013 року в сумі 51 282,20 грн.
		Крім того, стягненню підлягає сплачена позивачем при зверненні до суду сума судового збору в розмірі 3 441 грн.
		На підставі   ст.ст.11, 15, 22, 509, 525, 526, 530, 536, 543, 553, 554, 610, 611, 625, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212 -215 ЦПК України, суд -
		ВИРІШИВ:
		Позов Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" в особі філії Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" в м.Харкові до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
		Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк":заборгованість за сумою кредиту, нарахованою за період з 13.12.2010р. по 04.11.2013р. у розмірі 45 147 (сорок п'ять тисяч сто сорок сім) доларів США 11 центів; заборгованість за непогашеними відсотками за користування кредитом, нарахованим за період з 12.12.2010р. по 04.11.2013р. у розмірі 20 826 (двадцять тисяч вісімсот двадцять шість) доларів США 35 центів; заборгованість за сумою пені за порушення строків виконання зобов'язань за кредитним договором станом на 04.11.2013р. у розмірі 51 282 (п'ятдесят одна тисяча двісті вісімдесят дві)  грн. 20 коп.
		Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" судові витрати по сплаті судового збору по 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. з кожного.
		Рішення може бути оскаржене.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні   у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати   апеляційну скаргу протягом десяти днів   з дня отримання   копії цього рішення.
		Рішення суду набирає законної сили    після закінчення строку для подання   апеляційної скарги, якщо    апеляційну скаргу   не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		 
		 
		 
		          Суддя:                                                                                           С.М. Олізаренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...