Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 191/215/14-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів найму (оренди).
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 05.05.2014. Забезпечено надання загального доступу: 07.05.2014.
Дата набрання законної сили: 18.08.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Справа №  191/215/14-ц 
		Провадження № 2/191/543/14
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ
		 
		18 квітня 2014 року                                                                                  м. Синельникове 
		 
		Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:   
		головуючого - судді  Бондаренко Г.В.
		при  секретарі -   Лободі Т.О.
		за участю представника позивача - Хандога В.В.
		відповідача - ОСОБА_2 
		представника відповідача - ОСОБА_3
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Таегутек Україна» до ОСОБА_2 про стягнення штрафу та моральної (немайнової) шкоди, -
		 
		В С Т А Н О В И В :
		Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення штрафу та моральної (немайнової) шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач ОСОБА_2 працював на посаді менеджера з продажів та впровадження продуктів з 01.04.2010 року до 10.01.2012 року .
		При оформленні відповідача на роботу з метою забезпечення відповідності назви посади вимогам класифікатора професій у трудовій книжці відповідача , та у наказі №5/10 від 01.04.2010 року про прийняття відповідача на роботу найменування його посади було зазначено як інженер відділу інструменту.
		Згідно з наказом №1/12-УВ від 10.01.2012 року відповідач був звільнений  із займаної посади за власним бажанням.      
		На підставі наказу № 56/12 від 04.07.2012 року відповідач був прийнятий на посаду інженера відділу інструменту TOB «Таегутек Україна» за сумісництвом і працював на вказаній посаді до свого звільнення за угодою сторін згідно з наказом № 08/13 від  08.07.2013 року.
		        01.04.2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір найму, в якому встановлювались вимоги з боку позивача до робітника                    ( відповідача), щодо дотримання комерційної тайни та конфіденційності. 
		          Крім того, у якості додатку до зазначеного договору найму між сторонами по справі був підписаний додаток « А» до договору найму від 01.04.2010 року, яким визначалися умови розрахунку винагороди ОСОБА_2 до заробітної плати, яка визначена сторонами, як розрахована компенсація за виконану роботу.
		У відповідності до п.10 договору найму відповідач визнав той факт, що сфера діяльності позивача є унікальною і що ринок продукції позивача обмежений. Крім того, відповідач визнав, що істотним для позивача є захист його законних інтересів, в результаті чого відповідач погодився, що протягом трьох років після розірвання або закінчення строку дії договору найму з будь-якої причини, відповідач не буде прямо чи опосередковано займатись будь-яким видом діяльності, подібним до того, який провадиться позивачем, або конкуруючим з ним, чи то у вигляді самостійного ведення діяльності відповідачем, чи його праця у якості члена будь-якого партнерства або юридичної особи, чи в якості консультанта, акціонера, інвестора, працівника, службовця або директора будь-якої корпорації або іншої юридичної особи.
		      Однак вказані умови договору найму з боку  відповідача виконані не були.
		      Згідно з Довідкою АА № 535622 з ЄДРПОУ основними видами діяльності позивача є неспеціалізована оптова торгівля, механічне оброблення металевих виробів, оптова торгівля верстатами, оптова торгівля машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва, ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення, установлення та монтаж машин і устаткування.
		     Як стало відомо позивачу, відповідач в липні 2013 року створив та зареєстрував Товариство з обмеженою відповідальністю «Айронекс» (код ЕДРПОУ 38754909), що розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Театральна, буд. 2.
		    Основними видами діяльності TOB «Айронекс» є неспеціалізована оптова торгівля, механічне оброблення металевих виробів, оптова торгівля верстатами, установлення та монтаж машин і устаткування.
		    Відповідач є засновником та учасником TOB «Айронекс», розмір частки відповідача у статутному капіталі якого складає 45 відсотків. Також відповідач є директором TOB «Айронекс».
		     Як вбачається з витягу з ЄДРПОУ, TOB «Айронекс» було зареєстроване 07.07.2013 року  - до звільнення відповідача з TOB «Таегутек Україна».
		     Таким чином з боку відповідача грубо порушені умови договору найму, у зв'язку з чим настає відповідальність, передбачена п.11. договору найму, згідно якого - якщо працівник не може виконувати положення Розділу 8 (Конфіденційність ), Розділу 9 (Права на інтелектуальну власність) або Розділу 10 (Недопущення конкуренції і відмова від недобросовісного залучення на роботу), працівник повинен щодо кожного порушення сплатити штраф компанії в сумі шести середньомісячних окладів працівника в компанії без відрахувань, за шість місяців, що передували порушенню, або, якщо строк найму закінчився, безпосередньо до закінчення строку найму.
		    Створивши Товариство з обмеженою відповідальністю «Айронекс», відповідач станом на 07.07.2013 року допустив порушення умов договору найму від 01.04.2010 року.
		     Згідно довідки про заробітну плату №578 від 19.12.2013 року за останні шість місяців до свого звільнення з TOB «Таегутек Україна» відповідач , у період з лютого по липень 2013 року,  отримав  середньомісячну заробітну плату в розмірі 32295,31 грн.
		    Крім того, згідно з п.11 договору найму, якщо порушення допускаються постійно, то кожен місяць, коли має місце ситуація або дія, що є порушенням - незважаючи на письмове заперечення від компанії, воно становитиме одне порушення і підлягає зобов'язанню сплати заздалегідь оцінених збитків, як сказано вище.
		   Таким чином, кожен наступний місяць, під час якого триває порушення умов Договору найму, вважається одним порушенням, за яке підлягає сплаті обумовлена сторонами сума в розмірі заздалегідь оцінених збитків у розмірі 32 295 гривні 31 копійка. Порушення умов договору найму тривало з липня по грудень 2013 року - протягом шести місяців, а тому сума штрафу складає 193 771,86 грн.
		    Крім того позивач посилався на те, що  своїми незаконними діями відповідач завдав значної шкоди діловій репутації позивача. Завдання вказаної шкоди полягає в тому, що відповідач звертався до контрагентів позивача з пропозиціями про поставку їм товарів та надання супутніх послуг із застосуванням демпінгових цін та поширював безпідставні відомості про те, що позивач, начебто здійснював свої поставки за занадто високими цінами. Своїми діями відповідач дискредитував позивача, поширював щодо нього недостовірну інформацію. На своєму сайті у мережі Інтернет відповідач зазначав про наявність у TOB «Айронекс» значної кількості спеціалістів у галузі поставок різноманітного обладнання, його установлення та монтажу, хоча це не відповідало дійсності. Під час своєї діяльності відповідач незаконно використовував інформацію, отриману під час роботи у позивача,  при цьому ця інформація складала комерційну таємницю позивача.
		     Позивач вважає, що протиправними діями відповідача його діловій репутації завдано моральну (немайнову шкоду), розмір якої позивач оцінює в сумі 100 000 (сто тисяч) гривень.
		     Позивач просив суд  стягнути з відповідача загальну суму штрафу в розмірі 193 771,86 грн.  та моральну (немайнову) шкоду в розмірі 100000 грн.
		   Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити на підставах, викладених в позові.
		 Відповідач та його представник в судовому засіданні проти позову заперечували, посилаючись на те, що відповідач не був офіційно прийнятий на роботу до позивача 04.07.2012 року після звільнення 10.01.2012 року, договір найму, про порушення умов якого зазначає позивач, він не підписував, як і не  знав про якусь унікальність господарської діяльності позивача. Також відповідач пояснив, що вищевказані умови договору найму, які забороняють йому працевлаштовуватися протягом трьох років після звільнення з роботи позивача, на підприємство аналогічної галузевої діяльності, та заборона створювати власні підприємства з аналогічними видами діяльності - порушують його конституційні права на працю та підприємницьку діяльність. 
		Відповідач не заперечував той факт, що дійсно зареєстрував разом з іншим засновниками ТОВ «Айронекс», сфера діяльності якого співпадала з діяльністю позивача, але вважає всі претензії позивача та звинувачення у порушенні умов договору найму безпідставними, оскільки ніяких порушень договору, які б потягли за собою нарахування штрафу, з боку відповідача  не було.
		  Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд встановив наступне.
		   З матеріалів справи, а саме копії наказів ТОВ «Таегутек України» та копії трудової книжки ОСОБА_2, вбачається, що ОСОБА_2 був прийнятий до ТОВ «Таегутек України» на посаду інженера відділу інструментів згідно наказу №5/10 від 01.04.2010 року ( а.с14, 42-43).
		    Наказом №1/12-УВ від 10.01.2012 року ОСОБА_2 був звільнений з посади інженера відділу інструментів на підставі ст.38 КЗпП України (за власним бажанням) ( а.с15).
		     Згідно наказу в.о. генерального директора ТОВ «Таегутек України» №56/12 від 04.07.2012 року ОСОБА_2 був прийнятий за сумісництвом на посаду інженера відділу інструментів з 04.07.2012 року ( а.с.16).
		  Таким чином, судом встановлено, що відповідач перебував у трудових стосунках з позивачем і його працевлаштування було оформлено відповідно до вимог КЗоТ України,  він отримував заробітну платню відповідно до штатного розкладу в сумі 1516,11 грн., щомісячно, що підтверджується довідкою про розмір окладу та копією штатного розкладу (а.с.65-66).  
		Договір найму від 01.04.2010 року (а.с.6-11) визначав взаємовідносини сторін по справі в частині дотримання комерційної таємниці, конфіденційності інформації  підприємства - позивача з відповідачем, а додаток « А» ( а.с.12-13) до зазначеного договору найму передбачав умови оплати відповідачу додаткової винагороди за надані послуги.
		В ході судового розгляду відповідач заявив суду про те, що він не підписував ані договір найму від 01.04.2010 року, ані додаток «А» до договору найму, але не буде заявляти клопотання про призначення почеркознавської експертизі, оскільки у нього відсутні кошти для оплати витрат на експертизу.
		Крім того, відповідачем не оспорювався розмір винагороди, яка виплачувалася йому за період роботи  з квітня 2010 року по січень 2012 року та з липня 2012 року по липень 2013 року.
		Тому суд приходить до висновку, що відповідач був обізнаний, як про умови договору найму від 01.04.2010 року, так і про умови додатку «А» до договору найму і був згоден з зазначеними умовами під час роботи на підприємстві.
		Таким чином, суд вважає доведеним, що між сторонами по справі склалися спірні правовідносини, які врегульовані, як нормами  трудового законодавства, так і відносини, які врегульовані нормами цивільного законодавства.
		Частиною 1 статті 6 ЦК України передбачено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
		Згідно до ч.2 ч.3 ст.6 ЦК України - сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
		Крім того, частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору , виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Також, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Суд приймає до уваги те, що під час розгляду справи відповідачем не було заявлено зустрічних вимог про визнання договору найму від 01.04.2010 року та додатку «А» до нього - недійсними. Недійсність зазначеного договору прямо не випливає із його змісту, тому суд вважає, що між сторонами були досягнуті домовленості, які повинні були виконуватися належним чином, згідно зі ст. 629 ЦК України, і виконувалися позивачем, що підтверджується довідкою №577 від 19.12.2013 року ( а.с.22).
		       Відповідно до розділу 9.1. Договору найму сторони домовились про те, що всі права на будь-які матеріали та результати, а також всі права на інтелектуальну власність, що відносяться до них, матеріалів, вироблених, написаних або розроблених працівником протягом періоду його найму, повинні бути передані компанії. З метою уникнення сумнівів компанія має право вільно удосконалити і змінювати такі матеріали, результати та права на інтелектуальну власність, передавати їх за ліцензією і перепризначувати третім сторонам. 
		      Згідно з п. 9.2. Договору найму працівник не має права прямо або побічно, будь-яким чином використовувати або застосовувати матеріали, результати та права на інтелектуальну власність, зазначені в п. 9.1, протягом періоду свого найму або після нього, якщо до їх використання з компанією не було укладено письмову угоду щодо такого використання.
		Відповідно до п. 9.3. Договору найму працівник погоджується і зобов'язується оформляти всі такі документи за печаткою та інші документи, які за винятковим розсудом Компанії необхідні або бажані для того, щоб компанія мала можливість захищати, реєструвати, підтримувати і іншим чином повною мірою користуватися правами Компанії, зазначеними в розділі 9. Договору найму.
		  Судом було встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 02.07.2013 року було зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю «Айронекс». Основним видом економічної діяльності підприємства зазначено оптову торгівлю залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього. Відповідач ОСОБА_2 є учасником товариства з розміром частки у статутному капіталі - 45%.
		 08.07.2013 року ОСОБА_2 був звільнений з посади інженера відділу продаж ТОВ «Таегутек України» на підставі ч.1 ст.36 КЗпП України за угодою сторін згідно наказу в.о. генерального директора ТОВ «Таегутек України»  №08/13 від 08.07.08.2013 року.
		Умови договору від 01.04.2010 року (розділи 8,9,10), передбачали, що відповідач зобов'язався утримуватися від вчинення певних дій, які суперечать інтересам позивача - протягом трьох років з моменту розірвання договору або з моменту звільнення з підприємства.
		Звільнення відповідача з ТОВ «Таегутек Україна» відбулося 10.01.2012 року, тобто зобов'язання між сторонами зберігали свою чинність до 10.01.2015 року.
		Таким чином, судом встановлено, що з 02.07. 2013 року до 13.02.2014 року     ( а.с.44, а.с.51) відповідачем були порушені умови договору від 01.04.2010 року, а саме розділів 8,9,10 зазначеного договору.
		Відповідальність за порушення умов договору встановлена пунктом 11 договору найму від 01.04.2010 року .
		Разом з тим, враховуючи те, що критерієм для розрахунку штрафу за порушення зобов'язань за договором від 01.04.2010 року сторонами був визначений середньомісячний оклад відповідача - суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає частковому задоволенню у сумі 36386,64 коп.
		Зазначена сума складається із наступного: шість середньомісячних окладів     ( 6 місяців х 1516,11 грн.), що складає 9096,66 грн. підлягають сплаті за кожне порушення договору від 01.04.2010 року, при цьому суд вважає, що порушеними були розділи 8,9,10 зазначеного договору, тобто три порушення договору з боку відповідача, відповідно сума штрафу складає 27289,98 грн.. 
		Крім того, відповідно до п.11 договору, у випадку,  якщо зазначені порушення допускаються постійно, то це складає одне порушення і підлягає зобов'язанню оплати заздалегідь оцінених збитків, що складає суму 9096,66 грн.
		Таким чином сума штрафу, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ТОВ « Таегутек Україна» складає 36386,64 грн.
		Вирішуючи позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди суд враховує те, що відповідно до ст.1167 ЦК України - моральна шкода, завдана фізичній, юридичній особі неправомірними  рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Таким чином, для встановлення підстав для стягнення моральної шкоди необхідно встановити винні дії (бездіяльність) відповідача, негативні наслідки, які наступили від цього та причино-слідчий зв'язок між діями та негативними наслідками..
		Однак, суд вважає, що позивач « Таегутек Україна» не навів суду обставини, які б свідчили про спричинення йому моральної шкоди з боку відповідача ОСОБА_2 та,  не надав докази на підтвердження того, що від неправомірних дій відповідача для позивача настали негативні наслідки, які б вимагали відшкодування.
		Суд приходить до висновку , що позовні вимоги ТОВ «Таегутек Україна» про стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди - задоволенню не підлягають.
		На підставі викладеного  ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст.6, 627,628,629,1168  ЦК України, суд, -  
		 
		В И Р І Ш И В :
		 
		Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Таегутек Україна»  задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таегутек Україна» суму штрафу в розмірі 36386 (тридцять шість тисяч триста вісімдесят шість) гривень 64 коп.
		           В задоволенні позовних вимог про стягнення моральної (немайнової) шкоди - відмовити.
		 
		 На рішення протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області може бути подано апеляційну скаргу. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		  Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		 
		                Суддя:    Г. В. Бондаренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...