Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 422/3674/13-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 06.05.2014. Забезпечено надання загального доступу: 08.05.2014.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Справа № 422/3674/13-к
		1-кп/422/6/2014
		 
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		21 березня 2014 р.м. Перевальськ
		 
		Перевальський районний суд Луганської області 
		в складі:
		головуючого судді:  ОСОБА_1 
		при секретарі: ОСОБА_2 
		за участю:
		прокурора:  ОСОБА_3 
		обвинуваченого: ОСОБА_4 
		захисника обвинуваченого, адвоката: ОСОБА_5 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Перевальську кримінальне провадження № 42013030170000085 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ящикове, Перевальського району, Луганської області, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше не судимого, що зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , у скоєнні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 127 КК України та ч 2 ст. 365 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він, будучи працівником правоохоронних органів, перебуваючи на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Перевальського РВ УМВС України в Луганській області, 22 березня 2013 року, приблизно о 20 годині 00 хвилин разом з оперуповноваженим сектору карного розшуку ОСОБА_8 , в рамках заходів в кримінальному провадженні № 12013030520000594 зі встановлення місцезнаходження та доставляння до ОВС громадянина ОСОБА_9 , прибули до квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
		ОСОБА_4 , маючи умисел на перевищення службових повноважень, з метою схилення ОСОБА_9 до визнання вини у скоєнні крадіжки телевізора та холодильника в селищі Ящикове, Перевальського району, Луганської області, безпідставно спричинив потерпілому два удари руками в обличчя та два удари ногами в тулуб, спричинивши ОСОБА_9 легкі тілесні ушкодження.
		Після цього, приблизно о 21 годині 00 хвилин 22 березня 2013 року ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на перевищення службових повноважень, разом з оперуповноваженим сектору карного розшуку Перевальського РВ УМВС України в Луганській області ОСОБА_8 , діючи проти волі потерпілого ОСОБА_9 , на невстановленому автомобілі привіз його до подвір`я своєї оселі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
		Перебуваючи за вказаною адресою, ОСОБА_4 безпідставно застосував до потерпілого ОСОБА_9 закріплені за ним спеціальні засоби "браслети ручні" № У 33184, пристебнувши ними обидві руки ОСОБА_9 до металевої труби, яка підтримувала крильце його оселі на вулиці, та залишив потерпілого в такому стані на ніч.
		Вранці 23 березня 2013 року ОСОБА_9 за допомогою металевого напилка, який він знайшов на верхньому кінці вказаної труби, самостійно зламав металевий ланцюг спеціальних засобів "браслети ручні" та втік з подвір`я оселі ОСОБА_4 , після чого в період часу 23-24 березня 2013 року переховувався на території Перевальського району, а вранці 25 березня 2013 року звернувся за допомогою до пастора християнської церкви ОСОБА_10 , який телефоном повідомив про ОСОБА_9 до Алчевського МВ УМВС України в Луганській області.
		Вказані дії ОСОБА_4 органом досудового слідства кваліфіковані:
		·за ч. 2 ст. 365 КК України (в редакції, що діяла на момент направлення обвинувального акта до суду), оскільки він, будучи службовою особою - працівником правоохоронних органів, перевищив свої службові повноваження, що супроводжувалось насильством та застосуванням спеціальних засобів, що ображає особисту гідність потерпілого; 
		·за ч. 1 ст. 127 КК України, оскільки він умисно заподіяв мучення та інші насильницькі дії з метою примусити потерпілого проти його волі визнати провину у скоєнні ним кримінального правопорушення.
		Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлений.
		 
		Вину обвинуваченого орган досудового слідства доказує: поясненнями потерпілого ОСОБА_9 ; поясненнями свідків: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ; протоколом освідування особи від 25.03.2013 року з фототаблицями до нього; протоколом проведення слідчого експерименту від 25.03.2013 року з фототаблицями до нього; протоколом обшуку від 25.03.2013 року з фототаблицями до нього; висновком судово-медичної експертизи № 105 від 27.03.2013 року; висновком криміналістичної експертизи № 1255/09 від 02.04.2013 року з фототаблицями до нього; протоколами освідування особи від 01.04.2013 року; висновком судово-медичної цитологічної експертизи № 107 від 26.04.2013 року; протоколом пред`явлення речей для впізнання від 01.04.2013 року та фототаблицями до нього; протоколом проведення слідчого експерименту від 01.04.2013 року та CD-диском з відео фіксацією його проведення; протоколом огляду предметів від 01.04.2013 року; роздруківками вхідних та вихідних дзвінків з телефонів ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_16 ; копією доручення слідчого Перевальського РВ УМВС України в Луганській області від 12.03.2013 року.
		 
		Стороною захисту на підтвердження невинуватості обвинуваченого ОСОБА_4 подано наступні докази: показання свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_21 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_19 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 ; фототаблиця подвір`їв ОСОБА_4 та ОСОБА_9 ; лист Алчевського МВ УМВС України в Луганській області № 1115 від 24.01.2014 року.
		 
		Допитаний в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_4 вину у пред`явленому йому обвинуваченні не визнав, пояснивши суду, що 12 березня 2013 року від слідчого Перевальського РВ УМВС України в Луганській області він отримав доручення, яким йому було доручено встановити місцезнаходження громадянина ОСОБА_30 .
		Не зважаючи на те, що в дорученні було зазначено "встановити місцезнаходження гр. ОСОБА_9 та доставити його до слідчого відділу Перевальського РВ УМВС України в Луганській області", він вважав правильним, та виконував доручення лише в частині встановлення місцезнаходження вказаної особи.
		22 березня 2013 року після 21 години 00 хвилин (більш точного часу він не пам`ятає), йому подзвонив громадянин ОСОБА_16 , який проживає в селищі Селезнівка, Перевальського району, Луганської області, та сказав, що громадянин ОСОБА_9 в даний час вживає спиртні напої в квартирі ОСОБА_12 .
		ОСОБА_16 подзвонив йому тому, що він незадовго до цього попросив його повідомити в разі, якщо він побачить ОСОБА_9 , який деякий час проживав в будинку ОСОБА_16 .
		Оскільки доручення слідчого зі встановлення місцезнаходження ОСОБА_9 перебувало на виконанні у оперуповноваженого сектору карного розшуку ОСОБА_8 , він подзвонив йому та повідомив про поточне місцезнаходження ОСОБА_9 , після чого вони вирішили зустрітися в селищі Ящикове.
		Через деякий час ОСОБА_8 приїхав до селища Ящикове та вони разом пішки пішли до селища Селезнівка, яке розташоване приблизно в 5-7 кілометрах від с. Ящикове. ОСОБА_16 в цей час чекав їх в с. Селезнівка.
		Прийшовши до селища Селезнівка та зустрівшись з ОСОБА_16 , вони прийшли до квартири ОСОБА_12 , постукали у двері та представились. ОСОБА_12 добровільно впустила їх до квартири, зайшовши до якої, вони побачили, що на дивані в кімнаті лежить ОСОБА_31 , а неподалік за столом сидить ОСОБА_9 та його сестра ОСОБА_11 .
		Вони представились, показали посвідчення та звернулись до ОСОБА_9 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, з питанням щодо місця його проживання та запропонували йому прибути наступного дня до слідчого Перевальського РВ УМВС України в Луганській області.
		Однак, ОСОБА_9 відреагував на їх прохання неадекватно - почав висловлюватись нецензурною лайкою, кинув в них пластикову пляшку.
		Вони з ОСОБА_8 вимагали від ОСОБА_9 , щоб той припинив порушувати порядок, але на їх законні вимоги ОСОБА_9 не реагував, підвівся та кинувся в бік вікна, як йому здалося  щоб вистрибнути з нього.
		Оскільки він боявся, що своїми діями ОСОБА_9 може спричинити собі або оточуючим тілесні ушкодження, він кинувся за ним та застосував по відношенню до ОСОБА_9 спеціальні засоби - наручники.
		Оскільки він достовірно знав про те, що ОСОБА_9 знаходився на обліку у лікаря-психіатра, під час вживання спиртних напоїв часто веде себе неадекватно, він вирішив доставити ОСОБА_9 до Перевальської обласної психо-неврологічної лікарні для проведення освідування та вирішення питання щодо притягнення ОСОБА_9 до адміністративної відповідальності після його витвереження.
		Вони вийшли з квартири. ОСОБА_16 направився додому, а він, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 пішли в інший бік, щоб підшукати автомобіль для доставляння ОСОБА_9 до лікарні.
		Однак, під час слідування ОСОБА_9 скористався тим, що він був зайнятий мобільним телефоном, відштовхнув його, внаслідок чого він упав, а ОСОБА_9 побіг у темряву.
		ОСОБА_8 одразу почав переслідувати ОСОБА_9 , а він підвівся, підібрав з землі деталі свого мобільного телефону та також побіг за ОСОБА_9 .
		Не зважаючи на пошуки, наздогнати ОСОБА_9 їм не вдалось, після чого вони пішли пішки в селище Ящикове, шляхом до якого перевіряли покинуті будинки, в яких міг переховуватись ОСОБА_9 .
		Прийшовши до с. Ящикове, вони вирішили на деякий час розійтись по домівках та домовились зустрітися в районі школи вранці.
		Він прийшов додому та поставив заряджатися мобільний телефон. Через деякий час він зустрівся з ОСОБА_8 в обумовленому місці, вони ще деякий час шукали ОСОБА_9 на території с. Ящикове, а потім на попутному автомобілі поїхали на роботу до Перевальського РВ УМВС України в Луганській області, де він та ОСОБА_8 написали рапорти, якими повідомили керівництво про те, що сталося.
		 
		Потерпілий ОСОБА_9 суду пояснив, що після звільнення з місць позбавлення волі в лютому-березні 2013 року він проживав в селищі Ящикове.
		22 березня 2013 року в вечірній час (більш точного часу він не пам`ятає) він прийшов в гості до своєї сестри ОСОБА_11 , яка проживала разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_32 в селищі Селезнівка, Перевальського району. З собою він приніс пляшку самогону.
		Коли він прийшов до сестри, у нього виник конфлікт з ОСОБА_32 , в ході якого вони по одному разу вдарили один одного. Ніяких тілесних ушкоджень в нього після конфлікту не було.
		Після цього, він забрав свою сестру та вони разом пішли до спільної знайомої ОСОБА_12 , яка також проживала в селищі Селезнівка зі своїм співмешканцем ОСОБА_31 , де всі четверо почали вживати принесений ним самогон.
		Через деякий час до квартири, де вони вживали спиртні напої зайшли ОСОБА_4 з іншим співробітником міліції, якого він не знає. Двері їм відкрила ОСОБА_12 .
		Зайшовши до квартири, ОСОБА_4 сказав, щоб він збирався та поїхав з ними. Він відмовився їхати, оскільки знав, що його будуть звинувачувати в крадіжці речей в селищі Ящикове, та не хотів знову потрапити до установ виконання покарань.
		Тоді ОСОБА_4 завдав йому декілька ударів кулаками в праву брову та кілька ударів коліном в живіт, після чого вони пішли з квартири.
		Першим виходив незнайомий йому міліціонер, потім йшов він а потім ОСОБА_4 , за яким слідував ще один незнайомий чоловік.
		Після виходу з під`їзду, вони разом з двома співробітниками міліції сіли в невстановлений автомобіль, на якому поїхали до селища Ящикове, Перевальського району, Луганської області. Потім всі троє зайшли до бару, де ОСОБА_4 разом з незнайомим йму співробітником міліції випили горілки, після чого вони пішли з бару та прибули додому до ОСОБА_4 .
		Знаходячись у дворі свого домоволодіння, ОСОБА_4 пристібнув його наручниками до металевої труби біля будинку та сказав, щоб він "подумав до ранку" і пішов у будинок.
		З будинку якась жінка винесла йому ковдру та дала декілька цигарок, які вин потім палив. Недопалки залишив там же.
		Коли вже почало світати, він побачив вгорі напилок, взяв його та зламав ланцюг на наручниках, після чого втік. Напилок викинув по дорозі.
		Два дні він переховувався в Перевальському районі, а потім пішов до міста Алчевська, де звернувся до пастиря церкви, який викликав міліцію.
		Зазначає, що хоче помститися обвинуваченому ОСОБА_4 , оскільки той раніше притягував його до кримінальної відповідальності і він відбував реальну міру покарання у вигляді позбавлення волі.
		 
		Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що вона є рідною сестрою ОСОБА_9 та проживає разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_20 в будинку, який належить ОСОБА_16 в селищі Селезнівка, Перевальського району.
		22 березня 2013 року приблизно о 19 годині 00 хвилин до неї прийшов її брат - ОСОБА_9 , в якого з собою була пляшка самогону. Він запропонував випити, але її співмешканець ОСОБА_20 відмовився і сказав, щоб ОСОБА_9 йшов від них, після чого вона разом зі своїм братом пішла до спільної знайомої ОСОБА_12 , яка проживала на іншому кінці селища Селезнівка.
		Коли вони вже були у ОСОБА_12 , приблизно о 20 годині 00 хвилин до квартири хтось постукав і ОСОБА_12 відкрила двері.
		До квартири зайшов дільничний інспектор ОСОБА_4 та ще один незнайомий чоловік. 
		ОСОБА_4 сказав її брату, щоб той збирався та пішов з ними, оскільки необхідно поговорити. Брат відмовився, після чого обвинувачений ОСОБА_4 чи-то вдарив, чи-то штовхнув його. Моменту удару або поштовху вона не бачила, пам`ятає лише, як ОСОБА_9 сперся на стіл. Будь-яких звуків, при цьому, вона не чула.
		Після цього її брат - ОСОБА_9 разом з обвинуваченим ОСОБА_4 та незнайомим чоловіком пішли з квартири, а згодом до квартири заходив ОСОБА_16 .
		 
		Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що 22 березня 2013 року вона знаходилась вдома, за адресою: АДРЕСА_2 разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_31 .
		Увечері (більш точного часу вона не пам`ятає) до них прийшла її знайома ОСОБА_11 разом зі своїм братом ОСОБА_9 , в яких з собою була пляшка самогону.
		Під час розпивання самогону до них приходив ОСОБА_20 , який хотів забрати свою співмешканку ОСОБА_9 , однак йому це не вдалось.
		Через деякий час прийшов ОСОБА_16 , який сказав ОСОБА_9 , щоб той більше не приходив до його будинку, в якому проживають ОСОБА_11 та ОСОБА_20 .
		Потім ОСОБА_11 разом з ОСОБА_9 ходили за самогоном і через деякий час після їх приходу в двері квартири постукали. Вона відчинила двері і побачила, що прийшов ОСОБА_4 разом з незнайомим чоловіком, та ОСОБА_16 . Це було приблизно о 20 годині 00 хвилин.
		ОСОБА_4 почав казати ОСОБА_9 щоб той збирався та пішов з ними, на що ОСОБА_9 відмовив, після чого ОСОБА_4 вдарив потерпілого ОСОБА_9 . Моменту удару вона не бачила, але їй здалось, що удар мав місце.
		Після цього ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_33 та незнайомий чоловік пішли.
		Зазначає, що коли ОСОБА_9 знаходиться в стані алкогольного сп`яніння, він може вести себе агресивно.
		 
		Свідок ОСОБА_20 суду пояснив, що він проживає разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_11 по АДРЕСА_3 в будинку, що належить ОСОБА_16 
		22 березня 2013 року приблизно о 19 годині 30 хвилин до них прийшов брат його співмешканки ОСОБА_9 , який знаходився у стані алкогольного сп`яніння, та запропонував розпити разом пляшку самогону.
		Оскільки ОСОБА_9 ніде не працює та схильний до скоєння крадіжок чужого майна, ОСОБА_16 заборонив йому пускати ОСОБА_9 до будинку. Через це, а також через те, що незадовго до 22 березня 2013 року ОСОБА_9 розбив дві шибки в будинку, оскільки в стані алкогольного сп`яніння веде себе агресивно, він не пустив ОСОБА_9 до будинку.
		Внаслідок відмови ОСОБА_9 пустити його в будинок та розпити з ним пляшку горілки, той розпочав конфлікт, в ході якого вони завдали один одному по два удари в область обличчя. Після цього, ОСОБА_9 покликав свою сестру ОСОБА_11 та вони удвох пішли до ОСОБА_12 .
		Приблизно через 1 годину він пішов до ОСОБА_12 , яка проживає також в АДРЕСА_2 , щоб забрати додому свою співмешканку ОСОБА_11 .
		Коли він прийшов до ОСОБА_12 , вона відкрила йому двері і він увійшов до квартири, щоб забрати свою співмешканку, але ОСОБА_9 відштовхнув його та не дав це зробити. В цей момент він помітив, що на обличчі у ОСОБА_9 були якісь пошкодження в районі перенісся та нижньої губи.
		Потім він пішов з квартири та сказав ОСОБА_16 , що ОСОБА_9 перебуває в квартирі ОСОБА_12 Алєксєєв ОСОБА_34 при ньому подзвонив ОСОБА_4 та повідомив про місцезнаходження ОСОБА_9 . Це було після 21 години.
		 
		Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснив, що 22 березня 2013 року приблизно о 21 годині 00 хвилин до нього прийшов ОСОБА_20 і сказав, що ОСОБА_9 знаходиться у ОСОБА_12 .
		Оскільки ОСОБА_9 розшукувала міліція, він подзвонив дільничному інспектору ОСОБА_4 та повідомив про місцезнаходження ОСОБА_9 . Це було після 21 години.
		Приблизно через 30-40 хвилин з`явився ОСОБА_4 та ще один незнайомий йому співробітник міліції і вони утрьох пішли до ОСОБА_12 .
		Прийшовши до ОСОБА_12 , вони зайшли у квартиру, яка розташована на третьому поверсі. Він залишився стояти між кухнею та залом, а співробітники міліції підійшли до ОСОБА_9 , який сидів у залі та перебував у стані алкогольного сп`яніння, і запропонували йому наступного дня вранці з`явитися до Перевальського РВ УМВС України в Луганській області. Тоді ж він помітив, що у ОСОБА_9 була розбита губа та подряпина на переніссі або на лобі (точно він не пам`ятає).
		ОСОБА_9 в нецензурній формі сказав, що нікуди він не піде, адже "йому це набридло" і кинувся в бік балкону, як йому здалося  щоб вистрибнути з нього. Співробітники міліції затримали ОСОБА_9 біля вікна та застосували до нього наручники, після чого пішли з квартири. Жодних ударів співробітники міліції ОСОБА_9 не завдавали.
		Першим з квартири виходив ОСОБА_4 , потім ОСОБА_9 , на якому були застібнуті наручники, за ним йшов незнайомий міліціонер, а останнім йшов він.
		Вийшовши з під`їзду, він пішов ліворуч до себе додому, а співробітники міліції разом з ОСОБА_9 пішли праворуч.
		Через короткий час він почув якийсь шум, обернувся та побачив по силуетах, як хтось когось штовхнув. По шуму він здогадався, що ОСОБА_9 втік.
		Це відбулось приблизно о 22 годині 00 хвилин.
		Вказав, що ОСОБА_4 він дзвонив зі свого мобільного телефону, номер якого назвав у судовому засіданні ( НОМЕР_1 ). 
		 
		Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що він працює оперуповноваженим сектору карного розшуку Перевальського РВ УМВС України в Луганській області.
		В березні 2013 року в нього в провадженні перебувало доручення слідчого Перевальського РВ УМВС України в Луганській області за фактом крадіжки майна громадянина Добренького.
		22 березня 2013 року приблизно о 22 годині 00 хвилин йому подзвонив дільничний інспектор Перевальського РВ УМВС України в Луганській області ОСОБА_4 та повідомив, що знає, де знаходиться ОСОБА_9 .
		Він приїхав до селища Ящикове, де в раніше обумовленому місці зустрівся з ОСОБА_4 та вони разом пішки пішли до селища Селезнівка.
		Прийшовши до вказаного селища, вони зустріли ОСОБА_16 та разом пішли до квартири, на яку той вказав. Двері їм відчинила господарка квартири і дозволила увійти.
		Увійшовши до квартири, яка розташована на третьому поверсі, він побачив ОСОБА_9 , який сидів у залі та перебував у стані алкогольного сп`яніння. При цьому він помітив, що у ОСОБА_9 була розбита губа та ліва брова.
		Коли ОСОБА_4 сказав ОСОБА_9 , щоб той наступного дня вранці прийшов до Перевальського РВ УМВС України в Луганській області, ОСОБА_9 почав вести себе агресивно, виражався нецензурною лайкою та кинувся до вікна, де його затримали та ОСОБА_4 застосував до нього спеціальні засоби "браслети ручні". Жодних ударів потерпілому ОСОБА_9 ані він, ані ОСОБА_4 не завдавали.
		Потім вони пішли з квартири. Першим виходив ОСОБА_4 , за нам йшов ОСОБА_9 , потім він а за ним громадянин ОСОБА_16 .
		Вийшовши з під`їзду, ОСОБА_16 пішов ліворуч додому, а вони з ОСОБА_4 та ОСОБА_9 - праворуч.
		Пройшовши невелику відстань, ОСОБА_9 штовхнув дільничного інспектора ОСОБА_4 та кинувся бігти в сторону. ОСОБА_4 при цьому впав, а він побіг за ОСОБА_30 , але наздогнати його не зміг.
		Вони разом з ОСОБА_4 шукали ОСОБА_9 в селищі Селезнівка ще деякий час, потім пішли до селища Ящикове, де також пробували шукати ОСОБА_9 , оскільки він міг переховуватись там.
		Через деякий час вони з ОСОБА_4 вирішили розійтись по домівках, зарядити мобільні телефони і згодом, приблизно о шостій годині ранку зустрілись знову в селищі Ящикове, Перевальського району, ще трохи пошукали ОСОБА_9 та поїхали на роботу до міста Перевальська, де написали рапорти, повідомивши про те, що сталося.
		 
		Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що він є пастирем церкви у місті Алчевську.
		В березні 2013 року (більш точної дати він не пам`ятає), вранці до церкви прийшов неохайний чоловік в брудному одязі та попросив прихистити його.
		Коли чоловік їв, він побачив на його зап`ястях браслети від наручників, з`єднувальний ланцюг яких був розірваний. Розпитавши чоловіка, він дізнався, що дільничний інспектор Перевальського РВ УМВС України в Луганській області застосував до нього наручники, але той зміг втекти. За словами чоловіка, це відбулось в селищі Селезнівка.
		Розпитавши чоловіка, він подзвонив дільничному інспектору Алчевського МВ УМВС України в Луганській області та повідомив про те, що сталося. Через деякий час приїхали співробітники Алчевського МВ УМВС України в Луганській області та забрали вказаного чоловіка.
		Слідів побоїв на обличчі чоловіка він не бачив.
		 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснив, що він працює дільничним інспектором в Алчевському МВ УМВС України в Луганській області.
		В двадцятих числах березня 2013 року (більш точної дати він не пам`ятає) в понеділок йому подзвонив пастор однієї з церков міста Алчевська ОСОБА_10 та повідомив, що до церкви прийшов чоловік, на зап`ястях якого браслети від наручників.
		Він зайшов на роботу, доповів начальнику та поїхав до церкви. Приїхавши на місце, він побачив чоловіка з браслетами від наручників на зап`ястях і подряпиною на переніссі та разом з ним вони поїхали до міського відділу міліції. Згодом вказаний чоловік поїхав з робітниками Алчевської прокуратури.
		 
		Свідок ОСОБА_29 в судовому засіданні пояснив, що 23 березня 2013 року йому, як виконуючому обов`язки заступника начальник Перевальського РВ УМВС України в Луганській області дільничним інспектором ОСОБА_4 було подано рапорт, в якому він зазначав, що 22 березня 2013 року, знаходячись в селищі Селезнівка, Перевальського району, Луганської області, він застосував спеціальні засоби "браслети ручні" до громадянина ОСОБА_9 , але той, відштовхнувши ОСОБА_4 , втік разом з наручниками. 
		За даним фактом було проведено службове розслідування.
		 
		Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що він як слідчий Перевальського РВ УМВС України в Луганській області проводив досудове розслідування в кримінальному провадженні за фактом скоєння крадіжки майна в селища Ящикове, Перевальського району, Луганської області.
		В ході проведення розслідування було встановлено причетність до скоєння крадіжки громадянина ОСОБА_9 для встановлення місцезнаходження якого ним було видане доручення співробітникам Перевальського РВ УМВС України в Луганській області встановити місцезнаходження ОСОБА_9 та доставити його до Перевальського РВ УМВС України для проведення слідчих дій, який станом на момент видання доручення не мав процесуального статусу в кримінальному провадженні.
		Вважає, що його помилкою було те, що він видав вказане доручення на старому бланку, помилково зазначивши про необхідність адресатам доручення доставити ОСОБА_9 до Перевальського РВ УМВС України в Луганській області.
		Доручення було видано в березні 2013 року (точної дати він не пам`ятає). В даний момент кримінальне провадження за фактом скоєння крадіжки в селищі Ящикове передано до Стаханівського МВ УМВС України в Луганській області.
		 
		Свідок ОСОБА_35 , допитана в судовому засіданні, пояснила, що вона проживає в селищі Ящикове, Перевальського району, Луганської області та працює в магазині-барі, який працює з 18-ї до 24-ї години.
		ОСОБА_4 вона знає з хорошої сторони, оскільки він був їх дільничним інспектором. Знає також і ОСОБА_9 , який веде бродячий спосіб життя, ніде не працює та був помічений в крадіжках.
		Наприкінці березня 2013 року до неї приходили з Алчевської прокуратури та запитували, чи заходив до неї в бар ОСОБА_4 22 березня 2013 року.
		Оскільки у вказаний день ОСОБА_4 до неї не заходив, вона так і сказала співробітнику прокуратури.
		 
		Свідок ОСОБА_21 суду пояснив, що він проживає в селищі Ящикове, Перевальського району, Луганської області.
		23 березня 2013 року рано вранці він збирався їхати на ринок на власному автомобілі ВАЗ 2103 червоного кольору, який стояв за двором.
		Приблизно о 5-ї годині ранку, вийшовши на вулицю, він побачив, що колеса з його автомобіля зняті, а болти, якими були прикручені колеса, лежать неподалік.
		Також він помітив, що був відімкнений салон автомобіля, а документи на машину та інші дрібні речі з бардачку були розкидані по салону.
		Він вирішив піти до дільничного інспектора ОСОБА_4 , який проживає неподалік та повідомити йому про те, що сталося.
		Коли він підійшов до будинку, де проживав ОСОБА_4 , на вулиці було вже видно. Підійшовши до двору, він заглянув туди. Він побачив, що у дворі горить лампа освітлення, але помітив, що світло в будинку не горить, подумав, що люди сплять і не став будити дільничного. 
		Двір ОСОБА_4 добре проглядається. Коли він підходив до двору, там точно нікого не було.
		ОСОБА_9 він знає давно, оскільки той з дитинства проживав в селищі Ящикове. ОСОБА_9 він характеризує як неблагополучну людину, схильну до протиправної поведінки.
		Він не став звертатися до міліції за фактом зняття коліс з його автомобіля, оскільки фактично в нього нічого не вкрали і жодних збитків він не поніс.
		 
		Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні пояснив, що він проживає в селищі Ящикове, Перевальського району, Луганської області неподалік від будинку ОСОБА_4 , на приблизній відстані 60 метрів.
		22 березня 2013 року приблизно до 23 години 30 хвилин він працював в гаражі біля свого будинку. У вказаний час він закрив гараж та пішов спати.
		Зазначає, що у дворі ОСОБА_4 горить лампа, яка добре освітлює подвір`я.
		Під час роботи в гаражі він не бачив, щоб хтось сторонній був у дворі ОСОБА_4 . 
		Вночі жодних підозрілих звуків він не чув.
		ОСОБА_9 він знає давно як жителя селища Ящикове. Характеризує його негативно.
		Пояснив, що знає свідка ОСОБА_21 та чув, що навесні 2013 року з його автомобіля ВАЗ 2103 червоного кольору хтось намагався зняти колеса. Більше він про це нічого не знає.
		 
		Свідок ОСОБА_23 суду пояснила, що вона проживає в селищі Ящикове, Перевальського району, Луганської області неподалік від будинку ОСОБА_4 . З вікна її спальні добре видно подвір`я ОСОБА_4 , яке освітлюється лампою.
		На початку березня 2013 року у неї викрали майно, після чого вона погано спала та періодично вночі виходила на вулицю або дивилась у вікна.
		В ніч з 22 на 23 березня 2013 року вона не бачила сторонніх осіб на подвір`ї ОСОБА_4 . Жодних підозрілих звуків вночі вона також не чула.
		Вона знає ОСОБА_21 , який також проживає у селищі Ящикове та у якого є автомобіль ВАЗ 2103. 
		Від мешканців селища вона чула, що з автомобіля ОСОБА_21 в березні 2013 року хтось намагався зняти колеса.
		 
		ОСОБА_24 , допитана в судовому засіданні, пояснила, що вона мешкає в селищі Ящикове, Перевальського району, Луганської області та добре знає сім`ю ОСОБА_36 .
		Наприкінці березня 2013 року (точної дати вона не пам`ятає), вдень вона була присутня при проведенні обшуку на подвір`ї та в будинку ОСОБА_36 .
		Під час обшуку був також присутній ОСОБА_9 , який при ній палив цигарки з фільтром жовтого кольору (марки цигарок вона не запам`ятала).
		Також ОСОБА_9 показав на трубу, яку згодом зрізали робітники МНС. Трубу після обшуку не упаковували, а просто поклали до автомобіля. 
		Зазначила, що знає свідка ОСОБА_21 як мешканця їх селища, в якого є автомобіль ВАЗ червоного кольору, з якого за декілька днів до дати проведення обшуку хтось намагався зняти колеса.
		 
		Свідок ОСОБА_25 суду пояснила, що вона проживає в селищі Ящикове, Перевальського району, Луганської області та знає ОСОБА_9 як особу, схильну до скоєння протиправних дій.
		В березні 2013 року вона у вікно бачила, як ОСОБА_9 ніс її майно - дві лопати та молочний бідон, але коли вона вибігла на вулицю, той вже встиг кудись сховати майно. За цим фактом вона писала заяви і в міліцію, і в прокуратуру.
		21 або 22 березня (більш точно вона не пам`ятає) вона бачила ОСОБА_9 і помітила на його обличчі сліди побоїв, кількість та локалізацію яких описати не може.
		 
		Свідок ОСОБА_26 суду пояснила, що вона є дружиною обвинуваченого ОСОБА_4 та працює вчителем в школі селища Ящикове, Перевальського району, Луганської області.
		22 березня 2013 року після 14 години вона прийшла додому.
		ОСОБА_4 прийшов додому приблизно о 18 годині та нікуди не відлучався. Приблизно о 22 годині (точного часу вона не пам`ятає) йому хтось подзвонив. Він сказав, що має піти по роботі, одягся та пішов. Формений одяг він не надягав. 
		Близько 23 години вона виходила на вулицю та включала світло.
		Вона деякий час працювала за комп`ютером і приблизно о 1 години лягла спати, чоловік їй не дзвонив. 
		Крізь сон вона почула, що відкриваються вхідні двері в хаті та зрозуміла, що ОСОБА_4 прийшов додому. 
		Коли вона згодом встала, чоловіка вдома не було, а його мобільний телефон стояв на зарядці. 
		Жодних сторонніх осіб на подвір`ї вона не бачила, підозрілих звуків не чула.
		Зазначає, що у неї перша група крові. І вона і її чоловік ОСОБА_4 палять сигарети з фільтром, недопалки від яких можуть кидати у дворі.
		 
		Свідок ОСОБА_19 суду пояснив, що він проживає в селищі Ящикове, Перевальського району, Луганської області.
		В березні 2013 року (точної дати він не пам`ятає) йому подзвонили по телефону та попросили підійти. Підійшовши до подвір`я ОСОБА_4 він побачив групу людей, серед яких він помітив селищного голову с. Ящикове.
		Потім він був присутній при проведенні вказаними людьми обшуку на подвір`ї та в будинку ОСОБА_4 , під час якого був також присутній знайомий йому ОСОБА_9 , якого він добре знає як мешканця с. Ящикове, схильного до викрадення чужих речей.
		Саме ОСОБА_9 показав на трубу, до якої за його словами його пристебнув ОСОБА_4 . 
		При цьому, він звернув увагу на те, що ОСОБА_9 у подвір`ї ОСОБА_4 палив цигарки з фільтром, хоча раніше він зазвичай палив цигарки без фільтру.
		Вказану трубу та недопалки, які лежали біля неї, було вилучено співробітниками прокуратури, які проводили обшук. Трубу, при цьому, не пакували.
		 
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 пояснила, що вона працює в ресторані "Бульвар", що розташований в місті Алчевську, Луганської області, яке знаходиться неподалік від прокуратури міста Алчевська.
		В березні 2013 року (точної дати вона не пам`ятає) її запросили в прокуратуру в якості понятої.
		Коли вона зайшла до кабінету, то побачила там брудного та неохайно одягненого чоловіка, на зап`ястях якого були браслети наручників, з`єднувальний ланцюг яких був розірваний. Вона запам`ятала, що на обличчі вказаного чоловіка були тілесні ушкодження, але не пам`ятає які саме.
		В кабінеті окрім неї та вказаного чоловіка також знаходились два співробітника прокуратури. Другого понятого в кабінеті вона не бачила.
		З рук чоловіка зняли браслети від наручників та помістили їх до прозорого пакету. Вона підписала якісь документи та пішла звідти на роботу.
		 
		Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснив, що навесні 2013 року він підробляв приватним візництвом.
		В березні 2013 року (більш точної дати він не пам`ятає) він на своєму автомобілі стояв біля ресторану "Бульвар" в місті Алчевську. До нього підійшли співробітники прокуратури та запропонували бути понятим. Він погодився і вони поїхали до селища Ящикове, Перевальського району.
		Прибувши на місце він був присутній при проведенні обшуку в подвір`ї та будинку ОСОБА_4 , під час якого потерпілий вказав на трубу, яку згодом зрізали працівники МНС та погрузили до автомобіля. Зі вказаного місця також вилучили фрагменти фарби та недопалки цигарок з фільтром.
		Також в той же день він в якості понятого приймав участь у пошуках напилка в місці, яке розташоване приблизно в 200 метрах від будинку ОСОБА_4 , і на яке указав потерпілий як на місце, куди він викинув напилок після того, як втік з подвір`я ОСОБА_4 . Під час пошуків напилок знайти не вдалося.
		 
		Суд, відповідно до вимог ст. 87, 89, ч.ч. 7, 8 ст. 223 КПК України не приймає до уваги показання свідка ОСОБА_13 , оскільки як вбачається з листа Алчевського МВ УМВС України в Луганській області № 1115 від 24 січня 2014 року, вказаний свідок як на момент його участі в слідчих діях під час проведення досудового розслідування, так і на момент його допиту в суді з обставин вказаних слідчих дій, був співробітником міліції. Показання такого свідка не відповідають критеріям допустимості доказів в кримінальному провадженні.
		 
		Проколом обшуку будинку АДРЕСА_1 та фототаблицями до нього встановлено, що під час проведення вказаної слідчої дії було вилучено чохол зі спеціальних засобів  «браслети ручні»; рушник кухонний; фрагмент металевої труби, пофарбований фарбою синього кольору, довжиною 210 см, діаметром 6 см.; фрагмент лаково-фарбового покриття синього кольору (том 1, а.к.п. 60-85).
		 
		Протоколами освідування особи від 01 квітня 2013 року встановлено, що у потерпілого ОСОБА_9 було взято 5 мл. венозної крові та певну кількість слини (том 1, а.к.п. 118-119, 120-121) .
		 
		Протоколом проведення слідчого експерименту від 01 квітня 2013 року та CD-диском з записом цього слідчого експерименту встановлено, що під час проведення вказаної слідчої дії потерпілий ОСОБА_9 за допомогою напилка зламав з`єднувальний елемент наручників, якими його було пристібнуто до труби, чим роз`єднав браслети наручників та вивільнився (том 1, а.к.п. 142-144). 
		 
		З копії доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій (у порядку п. 3 ч. 2 ст. 40 КПК України) вбачається, що 12 березня 2013 року слідчий Перевальського РВ УМВС України в Луганській області ОСОБА_15 доручив співробітникам Служби дільничних інспекторів міліції Перевальського РВ УМВС України в Луганській області встановити місцезнаходження гр. ОСОБА_9 01.10.1989 ІНФОРМАЦІЯ_4 , який на момент скоєння злочину проживав у с. Ящикове, та доставити його до СВ Перевальського РВ для проведення слідчих дій.
		На дорученні міститься резолюція співробітника Перевальського РВ УМВС України в Луганській області з поміткою: «т. ОСОБА_4 » (том 2, а.к.п. 35).
		 
		З роздруківки вхідних, вихідних дзвінків та СМС по телефону НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 вбачається, що 22 березня 2013 року він мав кілька розмов зі свідком ОСОБА_16 , абонентський номер якого НОМЕР_3 : 
		о 21 годині 09 хвилин  вхідний дзвінок тривалістю 70 секунд; 
		о 21 годині 26 хвилин  вихідний дзвінок тривалістю 259 секунд;
		о 21 годині 38 хвилин  вихідний дзвінок тривалістю 52 секунди;
		о 22 годині 15 хвилин  вхідний дзвінок тривалістю 84 секунди;
		о 22 годині 22 хвилини  вихідний дзвінок тривалістю 8 секунд (том 2, а.к.п. 137, 138).
		 
		З роздруківки вхідних, вихідних дзвінків та СМС по телефону НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_8 вбачається, що 22 березня 2013 року він мав кілька розмов з обвинуваченим ОСОБА_4 , абонентський номер якого НОМЕР_2 : 
		о 17 годині 53 хвилини  вхідний дзвінок тривалістю 44 секунди; 
		о 21 годині 31 хвилину  вхідний дзвінок тривалістю 32 секунди;
		о 21 годині 40 хвилин  вихідний дзвінок тривалістю 10 секунд;
		о 21 годині 40 хвилин  вихідний дзвінок тривалістю 66 секунд;
		о 22 годині 00 хвилин  вхідний дзвінок тривалістю 9 секунд;
		о 22 годині 04 хвилини  вихідний дзвінок тривалістю 11 секунд;
		о 22 годині 05 хвилин  вихідний дзвінок тривалістю 42 секунди (том 2, а.к.п. 139-140);
		 
		З роздруківки вхідних, вихідних дзвінків та СМС по телефону НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_16 вбачається, що 22 березня 2013 року він мав кілька розмов з обвинуваченим ОСОБА_4 , абонентський номер якого НОМЕР_2 : 
		о 21 годині 09 хвилин  вихідний дзвінок тривалістю 70 секунд; 
		о 21 годині 26 хвилин  вхідний дзвінок тривалістю 259 секунд;
		о 21 годині 38 хвилин  вхідний дзвінок тривалістю 52 секунди;
		о 22 годині 15 хвилин  вихідний дзвінок тривалістю 84 секунди;
		о 22 годині 22 хвилини  вхідний дзвінок тривалістю 8 секунд (том 2, а.к.п. 142).
		 
		Висновком судово-медичної експертизи № 105 від 27 березня 2013 року встановлено, що у потерпілого ОСОБА_9 було встановлено наступні тілесні ушкодження: «рана в області зовнішніх відділів лівої брови за ходом краю орбіти; садна на лобі справа, на спинці носу, на слизовій верхньої губи справа на рівні 3-го зуба з переходом на червону кайму; крововилив на повіках лівого ока».
		Вказані тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень та були нанесені за 1-3 діб до дня освідування.
		Пошкодження у ОСОБА_9 могли виникнути при обставинах та в строк, що вказані в постанові (том 1, а.к.п. 91, 92). 
		В судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_37 пояснив, що він не виключає можливості завдання потерпілому ОСОБА_9 вказаних тілесних ушкоджень будь-якою особою, при дотриманні вихідних даних щодо кількості, характеру та часу нанесення ударів.
		 
		Висновком експерта № 107 від 26 квітня 2013 року встановлено, що кров потерпілого ОСОБА_9 відноситься до групи 0 анти-А, анти-В, до складу якої входить основний антиген Н та ізогеммаглютиніни анти-А, анти-В.
		Дослідженням слини ОСОБА_9 встановлено, що він відноситься до категорії виделителів своїх групових ознак за системою АВ0.
		Дослідженням недопалку цигарки «Bond» (об`єкт № 1) встановлено, що її міг палити потерпілий ОСОБА_9 лише разом з іншою особою. Один палити цю цигарку ОСОБА_9 не міг.
		Цигарки без надпису (об`єкти №№ 2, 3) міг курити ОСОБА_9 .
		При дослідженні вказаних об`єктів неможливо встановити статеву належність особи, яка палила ці цигарки (том 1, а.к.п. 125-128).
		 
		Суд на підставі статей 87, 89, 93 ч.ч. 7, 8 ст. 223 КПК України виключає з речових доказів в даному кримінальному провадженні протокол освідування особи від 25 березня 2013 року, так як даний доказ не відповідає критеріям допустимості, оскільки в якості понятого при складанні вказаного протоколу був присутній свідок ОСОБА_13 , який, як встановлено в судовому засіданні, в той час працював в органах внутрішніх справ.
		 
		Суд не може враховувати при постановленні вироку в даному кримінальному провадженні висновок експерта № 1255/09 від 02 квітня 2013 року з фототаблицями (том 1, а.к.п. 102-107), оскільки об`єктами експертного дослідження були предмети, які не відповідають вимогам допустимості доказів.
		Так, як вбачається з пояснень свідків ОСОБА_24 та ОСОБА_19 , які були присутні при проведенні обшуку, металеву трубу без упакування помістили в автомобіль.
		Експерт ОСОБА_38 в судовому засіданні також зазначила, що до неї з канцелярії експертної установи труба надійшла без пакування.
		Вказане свідчить про те, що неможна виключити можливість доступу сторонніх осіб до металевої труби, вилученої з подвір`я обвинуваченого ОСОБА_4 .
		Наручники, які були надані на дослідження експерту ОСОБА_38 були вилучені за участю понятого ОСОБА_13 під час проведення освідування потерпілого ОСОБА_9 , протокол якого визнано судом недопустимим доказом в даному кримінальному провадженні.
		В даному випадку суд не може прийняти до уваги експертне дослідження, одним з об`єктів якого був речовий доказ, отриманий з істотним порушенням вимог КПК України.
		 
		Суд також виключає з доказів у даному кримінальному провадженні протокол пред`явлення речей для впізнання від 01 квітня 2013 року з фототаблицями (том 1, а.к.п. 137-141) та протокол огляду предметів від 01 квітня 2013 року (том 1, а.к.п. 146, 147) оскільки вони не відповідають вимогам належності доказів в даному кримінальному провадженні. Серед напилків, які використовувались при проведенні вказаної слідчої дії, не було напилка, яким потерпілий ОСОБА_9 , за його версією, розірвав ланцюг наручників.
		Впізнання предмету, який не має відношення до даного кримінального провадження, суперечить вимогам статті 85 КПК України.
		 
		Проаналізувавши вказані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку щодо відсутності події злочину, передбаченого ч. 1 ст. 127 КК України, виходячи з наступного.
		Обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 127 КК України ґрунтується на показаннях потерпілого ОСОБА_9 , які істотно суперечать іншим доказам в даному кримінальному провадженні.
		Так, свідок ОСОБА_20 суду пояснив, що за кілька годин до того, як обвинувачений ОСОБА_4 затримав потерпілого ОСОБА_9 в квартирі ОСОБА_12 , між ним та ОСОБА_9 стався конфлікт, в ході якого він завдав два удари кулаками в обличчя потерпілому.
		Відповідно до показань свідка ОСОБА_25 , яка бачила ОСОБА_9 21 або 22 березня в денний час, у нього на обличчі вже були тілесні ушкодження.
		Свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які знаходились в квартирі під час затримання ОСОБА_4 потерпілого ОСОБА_9 , суду пояснили, що хоча в них і склалося враження про те, що ОСОБА_4 завдав ОСОБА_9 один удар, власне удару або поштовху з боку ОСОБА_4 вони не бачили.
		Свідок ОСОБА_16 суду пояснив, що при ньому ОСОБА_4 ударів ОСОБА_9 не завдавав. 
		Коли він зайшов до квартири ОСОБА_12 разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_4 він помітив, що у ОСОБА_9 розбита губа та міститься подряпина в районі перенісся або лоба, що повністю узгоджується з висновком судово-медичної експертизи та № 105 від 27.03.2013 року, відповідно до якого встановлено саме таку локалізацію тілесних ушкоджень на обличчі у ОСОБА_9 - "рана в області зовнішніх відділів лівої брови за ходом краю орбіти; садна на лобі справа, на спинці носа, на слизовій верхньої губи справа на рівні 3-го зуба з переходом на червону кайму; крововилив на повіках лівого ока".
		Свідок ОСОБА_8 також пояснив, що ОСОБА_4 не завдавав ударів потерпілому ОСОБА_9 .
		Крім того, допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_37 зазначив, що він не виключає можливості завдання потерпілому ОСОБА_9 тілесних ушкоджень будь-якою іншою особою, окрім ОСОБА_4 , в разі завдання такою особою ударів, які за своїм характером та часом нанесення відповідають обставинам, викладеним в експертному висновку.
		Завдання ОСОБА_4 ударів потерпілому ОСОБА_9 в область живота не підтверджується експертним висновком та суперечить показанням свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_16 , ОСОБА_11 , ОСОБА_25 та ОСОБА_20 .
		Викладене, на думку суду, спростовує твердження, викладені в обвинувальному акті, щодо завдання обвинуваченим ОСОБА_4 ударів в обличчя та живіт потерпілому ОСОБА_9 . 
		Суд також вважає недоведеною та такою, що ґрунтується виключно на показаннях потерпілого ОСОБА_9 ту частину обвинувачення, відповідно до якої ОСОБА_4 після затримання в с. Селезнівка доставив потерпілого ОСОБА_9 до подвір`я свого будинку в с. Ящикове та прикував його до однієї з труб, яка підтримує дах будинку, оскільки це суперечить сукупності доказів в даному кримінальному провадженні.
		Так, показаннями свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_8 , які повністю узгоджуються з показаннями обвинуваченого ОСОБА_4 , встановлено, що після затримання ОСОБА_9 при слідуванні з квартири ОСОБА_12 він відштовхнув обвинуваченого ОСОБА_4 та втік з застібнутими на зап`ястках наручниками.
		Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що коли він розпитував у ОСОБА_9 про те, що сталось, той розповів йому, що саме в селищі Селезнівка до нього застосував наручники дільничний інспектор, а не в селищі Ящикове, як про це стверджує обвинувачений в суді.
		Висновком судово-медичної цитологічної експертизи № 107 від 26 квітня 2013 року встановлено, що ОСОБА_9 міг палити сигарети, вилучені з подвір`я ОСОБА_4 (об`єкти №№ 1, 2, 3). Але в судовому засіданні експерт ОСОБА_39 пояснила, що під час проведення експертного дослідження вдалось встановити лише групову належність особи, яка палила цигарки, недопалки від яких надані на дослідження.
		За системою АВ0 група крові вказаної особи відноситься до першої групи. При цьому експерт зазначила, що цигарки, недопалки від яких були надані на дослідження, могли палити особи з невизначеного кола, оскільки відповідно до статистичних даних кількість осіб - виделітелів антигену-Н з першою групою крові становить від 25 до 30 % від загальної кількості осіб. 
		Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні повідомила, що у неї також перша група крові і вона палить сигарети з фільтром.
		Крім того, з показань свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_26 та ОСОБА_24 вбачається, що під час проведення слідчих дій на подвір`ї ОСОБА_4 до вилучення недопалків зі вказаного місця, потерпілий ОСОБА_9 а також інші присутні там особи, палили цигарки з фільтром. 
		Вищевказане в поєднанні з тим, що в період з 23 по 25 березня (дата проведення обшуку), палити цигарки на подвір`ї ОСОБА_4 , могли будь-які інші особи, ставить під сумнів ту обставину, що надані на експертне дослідження недопалки цигарок були викурені саме в ніч з 22 на 23 березня 2013 року і саме ОСОБА_9 , адже ці цигарки міг курити ОСОБА_9 вже під час проведення обшуку, або будь-яка інша особа з першою групою крові (наприклад, ОСОБА_26 ) в період до дня проведення обшуку.
		За таких обставин, суд вважає недоведеним факт перебування потерпілого ОСОБА_9 на подвір`ї обвинуваченого ОСОБА_4 в ніч з 22 на 23 березня 2013 року.
		Вказане в повній мірі узгоджується з показаннями свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 , які проживають неподалік від місця проживання ОСОБА_4 та в ніч з 22 на 23 березня 2013 року не бачили на освітленому та такому, що добре проглядається подвір`ї ОСОБА_4 жодних сторонніх осіб та не чули жодних підозрілих звуків.
		Суд також констатує неможливість перебування обвинуваченого ОСОБА_4 в квартирі свідка ОСОБА_12 саме о 20 годині 00 хвилин 22 березня 2013 року, оскільки це суперечить показанням свідка ОСОБА_16 , який пояснив, що ОСОБА_4 прибув до квартири ОСОБА_12 приблизно через годину після того, як він подзвонив ОСОБА_4 та повідомив про місцезнаходження ОСОБА_9 . Відповідно до роздруківок телефонних переговорів, перший дзвінок ОСОБА_16 обвинуваченому ОСОБА_4 22 березня 2013 року відбувся о 21 годині 09 хвилин.
		 
		Згідно ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на сторону обвинувачення, належності та допустимості доказів - на сторону, що їх подає.
		Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь.
		Такий обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд передбачено також вимогами частини 2 статті 67 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка ратифікована ВРУ 17 липня 1997 року. 
		Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено можливість суду при розгляді справ застосовувати судову практику Європейського суду в якості джерела права. 
		Так, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 6 грудня 1998 року Європейський суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного».
		 
		В тому разі, якщо обвинуваченням в суді не доведено події кримінального правопорушення, або наявності в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, суд, на підставі ч. 6 ст. 284, ч. 1 ст. 373 КПК України, зобов`язаний ухвалити виправдувальний вирок.
		 
		Проаналізувавши всю сукупність доказів в даному кримінальному провадженні, суд приходить до висновку про недоведеність поза розумним сумнівом факту завдання ОСОБА_4 мучення та інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого ОСОБА_9 визнати провину у скоєнні ним кримінального правопорушення, що суперечить волі потерпілого. Обвинувачення в цій частині побудоване лише на показаннях потерпілого ОСОБА_9 , який має неприязні відносини з ОСОБА_4 та бажає помститися йому за притягнення до кримінальної відповідальності. 
		Ці обставини ОСОБА_9 підтвердив у судовому засіданні.
		 
		Таким чином, суд вважає, що обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 127 КК України слід виправдати в зв`язку з недоведеністю події кримінального правопорушення.
		 
		В той же час, в судовому засіданні було встановлено, що приблизно о 22 годині 00 хвилин (більш точного часу встановити не вбачається можливим) ОСОБА_4 , будучи працівником правоохоронного органу, знаходився за адресою: АДРЕСА_2 , де без передбаченого діючим кримінально-процесуальним законодавством дозволу суду на затримання особи, із застосуванням спеціальних засобів затримав потерпілого ОСОБА_9 .
		При слідуванні до Перевальської обласної психоневрологічної лікарні потерпілий ОСОБА_9 відштовхнув обвинуваченого ОСОБА_4 та втік.
		 
		Як встановлено з показань обвинуваченого ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_8 , які вони дали в судовому засіданні, затримання потерпілого ОСОБА_9 здійснювалось в порядку Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).
		Затримання ОСОБА_9 згідно до пояснень обвинуваченого, здійснювалось для його приводу до лікарні для проведення медичного огляду. Протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП України (злісна непокора законним вимогам працівників міліції) він мав намір скласти після витвереження ОСОБА_9 наступного дня.
		 
		Суд критично ставиться до твердження обвинуваченого щодо повної законності його дій вимогам з затримання ОСОБА_9 , з огляду на наступне.
		Рішенням Конституційного Суду України від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011 (справа № 1-28/2011) визнано неконституційними норми частин 4 та 5 ст. 263 КУпАП, відповідно до яких особу, яка вчинила злісну непокору законній вимозі працівника міліції може бути затримано до розгляду справи суддею або начальником ОВС; строк адміністративного затримання особи, яка була у стані сп`яніння обчислюється з часу її витвереження.
		Відповідно до ч. 4 ст. 263 КУпАП України (в редакції, яка діяла станом на 22 березня 2013 року) затримання особи для проведення медичного огляду допускається лише стосовно осіб, які порушили правила обігу наркотичних засобів і психотропних речовин.
		Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність у обвинуваченого ОСОБА_4 законних підстав затримувати та супроводжувати потерпілого ОСОБА_9 до лікарні для проведення медичного огляду.
		Суд критично оцінює твердження обвинуваченого ОСОБА_4 стосовно його наміру лише частково виконати доручення слідчого ОСОБА_15 , встановивши місцезнаходження потерпілого ОСОБА_9 та не здійснювати вказівку щодо його доставлення до Перевальського РВ УМВС України, враховуючи наступне.
		Показання обвинуваченого ОСОБА_4 відносно того, що він лише запросив потерпілого ОСОБА_9 , щоб той прийшов до Перевальського РВ УМВС України наступного дня, суперечать показанням свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , які вказували, що ОСОБА_4 вимагав від ОСОБА_9 пройти з ними.
		Як було встановлено в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_4 добре знав ОСОБА_9 і знав, що він не має постійного місця проживання. Не зважаючи на це, обвинувачений ОСОБА_4 в нічний час подзвонив оперуповноваженому ОСОБА_8 та пішки, за декілька кілометрів разом з ним йшов до селища Селезнівка, щоб запросити ОСОБА_9 з`явитися до Перевальського РВ УМВС України наступного дня, хоча доручення слідчого не передбачало запрошення ОСОБА_9 до райвідділу, а передбачало саме його доставлення.
		Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 , достовірно знаючи про те, що ОСОБА_9 є лише свідком в кримінальному провадженні, за відсутності ухвали слідчого судді чи суду або інших законних підстав, незаконно затримав його.
		 
		Відповідно до ч. 2 ст. 337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини, її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
		Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 371 КК України, оскільки він вчинив завідомо незаконне затримання ОСОБА_9 .
		Кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 365 КК України суд вважає помилковою, оскільки умисні дії працівника правоохоронного органу, які полягають в незаконному затриманні особи, є спеціальним видом перевищення влади, що заподіює шкоду нормальній діяльності органів правосуддя і тому мають кваліфікуватися лише ч. 1 ст. 371 КК України.
		За обвинуваченням у скоєнні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 365 КК України, ОСОБА_4 підлягає виправданню з огляду на відсутність в його діях складу вказаного злочину.
		 
		Обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд не вбачає.
		 
		При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд виходить з того, що він раніше не судимий, добре характеризується як за місцем проживання, так і за місцем роботи, має на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
		 
		З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, враховуючи думку прокурора та потерпілого, для досягнення цілей, встановлених ст. 50 КК України, суд вважає, що до обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно застосувати покарання у вигляді позбавлення права займати посади в правоохоронних органах.
		Підстав для застосування статті 54 КК України суд не вбачає.
		Обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили є недоцільним.
		Відповідно до обвинувального акту судові витрати в даному кримінальному провадженні відсутні.
		Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,
		 
		ЗАСУДИВ:
		ОСОБА_4 визнати невинуватим за ч. 1 ст. 127 КК України та виправдати в зв`язку з відсутністю події злочину.
		ОСОБА_4 визнати невинуватим за ч. 2 ст. 365 КК України та виправдати в зв`язку з відсутністю в його діях складу вказаного злочину.
		ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 371 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення права займати посади в правоохоронних органах строком на 1 (один) рік.
		Речові докази:
		·CD-R диск із відеозаписом обставин слідчого експерименту, що зберігається в матеріалах кримінального провадження  залишити в матеріалах кримінального провадження № 42013030170000085;
		·порожній чохол від спеціальних засобів «БР» та дві частини спеціальних засобів «БР», що зберігаються в камері для зберігання речових доказів Прокуратури міста Алчевська - повернути Перевальському РВ УМВС України в Луганській області;
		·спеціальні засоби «БР», використані в ході проведення слідчого експерименту, що зберігаються в камері для зберігання речових доказів Прокуратури міста Алчевська  залишити в Прокуратурі міста Алчевська;
		·металеву трубу синього кольору, 3 недопалки сигарет з фільтром, кухонний рушник, напилок, зразки крові та слини ОСОБА_9 , що зберігаються в камері для зберігання речових доказів Прокуратури міста Алчевська  знищити.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження та може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через Перевальський районний суд Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		 
		Головуючий суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...