Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/4716/14 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 07.05.2014. Забезпечено надання загального доступу: 07.05.2014.
Дата набрання законної сили: 17.09.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		30 квітня 2014 року                   17:36                               № 826/4716/14
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М. при секретарі судового засідання Голод А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
		за позовом  Міністерства юстиції Українидо Політичної партії «Руська Єдність»третя особа без самостійних вимог на предмет споруДержавна реєстраційна служба Українипро заборону діяльності політичної партії,за участю сторін:
		представники позивача: Онищенко Г.В., Опанасенко А.В.
		представник відповідача: Лєбєдєва Н.М.
		представник третьої особи: Рак О.В.
		ВСТАНОВИВ:
		Міністерство юстиції України (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Політичної партії «Руська Єдність» (далі - відповідач), третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Державна реєстраційна служба України (далі - третя особа), у якій просить суд заборонити діяльність Політичної партії «Руська Єдність», зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 28.10.2008 (свідоцтво №162-п.п.).
		Представники позивача позов підтримали в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог, зазначили, що Політична партія «Руська Єдність» не дотримується вимог законодавства України та вчиняє дії, cпрямовані на порушення територіальної цілісності України і підрив безпеки держави, чим порушила положення пунктів 2, 3, 5, 6, 7, 8 частини 1, частини 2 статті 5 Закону України «Про політичні партії в Україні», що є підставою для заборони діяльності політичної партії. Посилались на роздруківки з веб-сайтів засобів масової інформації, в тому числі і на роздруківки з веб-сайту Політичної партії «Руська Єдність» та додані до матеріалів справи відеоматеріали.
		Представник відповідача проти задоволення позову заперечила. Зазначила, що у разі порушення політичними партіями Конституції України, Закону України «Про політичні партії в Україні» та інших законів України до них можуть бути вжиті такі заходи: 1)   попередження про недопущення незаконної діяльності; 2) заборона політичної партії, однак, до Політичної партії «Руська Єдність» такі заходи не вживалися. Посилалась на те, що позивач свідомо підміняє обставини справи, оскільки,  Аксьонов С.В. виступав не як  Голова політичної партії, а як Голова Ради Міністрів Республіки Крим. За таких обставин, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити у їх задоволенні.
		Представник третьої особи позовні вимоги підтримав, мотивуючи свою позицію тим, що Політична партія «Руська Єдність» порушує вимоги Конституції України та законів України, а тому має бути заборонена.
		Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
		Відповідно до частини 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» від 15.05.2003 № 755-IV об'єднання громадян, політичні партії, державні органи та органи місцевого самоврядування, асоціації органів місцевого самоврядування, банки, торгово-промислові палати, фінансові установи (у тому числі кредитні спілки), біржі, інші установи та організації, для яких законом встановлені особливості державної реєстрації, набувають статусу юридичної особи лише з моменту їх державної реєстрації у порядку, встановленому цим Законом.
		Державна реєстраційна служба України у відповідності із пунктом 4.19 Положення про Державну реєстраційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 401/2011, здійснює реєстрацію політичних партій.
		Частиною 1 статті 11 Закону України «Про політичні партії в Україні» передбачено, що реєстрацію політичних партій здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань.
		З матеріалів справи вбачається, що Політична партія «Руська Єдність» є юридичною особою з ідентифікаційним кодом: 36222876. Державною реєстраційною службою України зареєстрована Політична партія «Руська Єдність», про що останній видано реєстраційне свідоцтво № 162-п.п. від 28.10.2008. 
		Частиною 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 06.11.2011 № 395/2011, встановлено, що Міністерство юстиції України (Мін'юст України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мін'юст України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, зокрема, з питань реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань.
		У відповідності до положень статті 21 Закону України «Про політичні партії в Україні» політична партія може бути за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, чи Генерального прокурора України заборонена в судовому порядку у випадку порушення вимог щодо створення і діяльності політичних партій, встановлених Конституцією України, цим та іншими законами України.
		Враховуючи приписи вищезазначеного законодавства, Міністерство юстиції України звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою в якій просить суд заборонити діяльність Політичної партії «Руська Єдність», зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 28.10.2008 (свідоцтво №162-п.п.).
		Водночас, норми частини 3 статті 5 Закону України «Про політичні партії в Україні» встановлюють, що діяльність політичної партії може бути заборонена лише за рішенням суду. В першій інстанції справу про заборону політичної партії розглядає Верховний Суд України.
		Відповідно до частини 3 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ. 
		Із впровадженням в Україні адміністративного судочинства положення частини 3 статті 5 Закону України «Про політичні партії в Україні», якими підсудність категорії справ, пов'язаних з порушенням політичними партіями вимог чинного законодавства, віднесено до повноважень Верховного Суду України, вступили в колізію з частиною 3 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Отже, для вирішення цього спору необхідно визначитись, яка з цих норм законів є пріоритетною та підлягає застосуванню до даних правовідносин.
		Так, згідно зі статтею 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні. 
		Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
		Водночас, Конституцій Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 03 жовтня 1997 року №4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
		За змістом частини 3 статті 150 Конституції України, рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.
		Отже, за наявності декількох норм закону, які по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах повинні застосовуватися положення закону з урахування дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше. 
		Таким чином, з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше, адміністративні справи про заборону політичної партії політичної партії вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
		Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
		У відповідності до статті 9 статті 36 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України.
		Положеннями частини 1 статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств.
		Згідно із частиною 1 статті 36 Конституції України громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей. 
		Частиною 1 статті 64 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. 
		Разом з тим частина 2 статті 64 Конституції України не відносить право на свободу утворення політичних партій до переліку тих свобод, які ніким і в жодний спосіб не можуть бути обмежені. Це свідчить, що Конституція України допускає додаткове унормування законом загальних засад утворення і діяльності політичних партій за умови дотримання загальнодемократичних принципів. 
		Також Конституцією України передбачено загальні засади утворення і діяльності політичних партій. При цьому статтею 37 Основного Закону України встановлено заборону утворення і діяльності політичних партій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення, а також політичні партії та громадські організації не можуть мати воєнізованих формувань.
		З метою забезпечення дії встановлених конституційних обмежень і у зв'язку з необхідністю створення передумов для реалізації громадянами права на свободу утворення політичних партій, Конституція України відносить до відання законодавчої влади визначення засад утворення і діяльності політичних партій (пункт 11 частини 1 статті 92).
		Саме на реалізацію наведених приписів Основного Закону України Верховною Радою України прийнято Закон України «Про політичні партії в Україні» від 05.04.2001 №2365-ІІІ 
		У відповідності до статті 2 вказаного Закону політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об'єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах. 
		Положеннями статті 5 Закону України «Про політичні партії в Україні» встановлено обмеження щодо утворення і діяльності політичних партій.
		Отже, відповідно до статей 37 Конституції України та 5 Закону України «Про політичні партії в Україні» утворення і діяльність політичних партій забороняється, якщо їх програмні цілі або дії спрямовані на:
		1) ліквідацію незалежності України; 
		2) зміну конституційного ладу насильницьким шляхом; 
		3) порушення суверенітету і територіальної цілісності України; 
		4) підрив безпеки держави; 
		5) незаконне захоплення державної влади; 
		6) пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової чи релігійної ворожнечі; 
		7) посягання на права і свободи людини; 
		8) посягання на здоров'я населення.
		Політичні партії та громадські організації не можуть мати воєнізованих формувань.
		Як вже вище зазначалось, в обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на порушення Політичною партією «Руська Єдність» пунктів 2, 3, 5, 6, 7, 8 частини 1, частини 2 статті 5 Закону України «Про політичні партії в Україні». На підтвердження своєї правової позиції позивач та третя особа надали суду низку роздруківок з веб-сайтів, в тому числі і роздруківки з веб-сайту Політичної партії «Руська Єдність» та відеоматеріали.
		Досліджуючи надані сторонами докази, суд встановив наступне.
		24.01.2014 на офіційному веб-сайті Політичної партії «Руська Єдність» http://www.russ-edin.org/news/main-news/item/2201-povna-mobilizatsiya була розміщена інформація про те, що Політична партія «Руська Єдність» оголошує повну мобілізацію для створення загонів народних дружин. 
		В подальшому, 23.02.2014 на вищезазначену веб-сайті було розміщено звернення Голови партії Аксьонова С.В. із закликом щодо захисту Криму http://www.russ-edin.org/news/main-news/item/2265-crimea-will-not-give-up. Відео цього ж звернення міститься на DVD-R диску, долученому до матеріалів справи та дослідженому в судовому засіданні. 
		Позивач зазначає, що факт наявності у Політичної партії «Руська Єдність» незаконних воєнізованих формувань підтверджується і фотографіями, розміщеними на офіційному веб-сайті партії http://www.russ-edin.org/news/main-news/item/2264-crimea-mobilized-formed-groups-of-national-teams-photos.
		У повідомленні прес-служби Політичної партії «Руська Єдність», розміщеному на сайті партії 17.02.2014, партія закликає мешканців Криму брати активну участь у «анти мітингу», присвяченому 60-ій річниці передачі Криму зі складу Росії до складу України http://www.russ-edin.org/news/main-news/item/2249-in-crimea-the-antimeetings-timed-to-the-anniversary-of-the-transfer-of-crimea-to-ukraine. 
		Відповідно до повідомлення прес-служби Політичної партії «Руська Єдність», розміщеному 24.02.2014, Голова партії Аксьонова С.В. заявив, що партія «Руська Єдність», і він особисто, знаходиться в курсі всіх процесів, які відбуваються в Криму, закликав зберігати спокій і чітко виконувати інструкції отримані від ротних командирів http://www.russ-edin.org/news/main-news/item/2268-appeal-for-volunteers-came-into-squads-of-national-teams.
		Інтернет-виданням «Новый Севастополь» 06.03.2014 розміщено інформаційне повідомлення щодо сприяння Політичною партією «Руська Єдність» в отриманні кримчанами російського громадянства. Про це журналістам повідомив голова Севастопольської міської організації партії «Руська Єдність» Антон Тицкий http://new-sebastopol.com/news/novosti_sevastopolya/V_shtabe_partii_Russkoe_edinstvo_v_Sevastopole_budut_sposobstvovat_polucheniyu_rossiyskogo_pasporta. 
		19.03.2014 вищезазначене інтернет-видання розмістило звернення Голови Політичної партії «Руська Єдність» Аксьонова С.В. про заклик військовослужбовців Збройних Сил України присягнути на вірність народу Криму або скласти зброю http://new-sebastopol.com/news/novosti_sevastopolya/Aksenov_prizval_ukrainskih_voennoslugashchih_v_Krimu_prisyagnut_na_vernost_narodu_Krima. 
		20.03.2014 на веб-сайті Політичної партії «Руська Єдність» з'явилась інформація про те, що голова партії Аксьонов С.В. отримав паспорт громадянина Російської Федерації http://www.russ-edin.org/news/main-news/item/2287-sergej-aksenov-poluchil-rossijskij-pasport. 
		Відповідно до інформації з веб-сайту партії Голова партії Аксьонов С.В. 13.04.2014 в день 70-річчя звільнення Сімферополя від фашистських загарбників нагородив медалями «За оборону Крыма-2014» 1375 бійців самооборони http://www.russ-edin.org/news/main-news/item/2309-sergej-aksenov-nagradil-bojtsov-samooborony. Зазначеними діями, на думку позивача, Аксьонов С.В. підтвердив існування загонів народних дружин як воєнізованих формувань, чим порушив вимоги частини 2 статті 5 Закону України «Про політичні партії в Україні».
		У відповідності до частини 6 статті 17 Конституції України на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
		Суд погоджується із доводами позивача та третьої особи, що вищезазначені дії Політичної партії «Руська Єдність» та її керівника Аксьонова С.В. спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності України, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової чи релігійної ворожнечі, посягання на здоров'я населення.
		Про дії Аксьонова С.В., який є Головою партії «Руська єдність», спрямовані на зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності України, незаконне захоплення державної влади свідчить і підписання Президентом Російської Федерації Путіним В.В. та Головою Уряду Крим Аксьоновим С.В. договору між Російською Федерацією і Республікою Крим про прийняття в Російську Федерацію Республіки Крим та утворення в складі Російської Федерації нових суб'єктів від 18.04.2014. Відеозапис на якому зафіксовано момент підписання вказаного договору долучений до матеріалів справи та досліджений у судовому засіданні.
		Враховуючи те, що Аксьонов С.В., на думку позивача, призначений Головою Уряду Криму з порушеннями чинного законодавства України, а отже є нелегітимним, зазначені дії щодо підписання договору між Російською Федерацією та Республікою Крим є підтвердженням незаконного захоплення влади.
		Крім того, в матеріалах справи міститься Лист Служби безпеки України від 11.04.2014 №5/3/1-15855 за підписом Першого заступника Голови Служби безпеки України адресований Міністру юстиції України в якому зазначається про те, що Політичною партією «Руська Єдність» здійснюється підривна діяльність проти України, яка спрямовується на створення механізмів іноземного впливу на внутрішню ситуацію в Україні, провокування масових заворушень, розпалювання національної ворожнечі та інспірування сепаратистських проявів в окремих регіонах держави. В Листі також зазначено, що протягом 2013-2014 років Аксьонов С.В. проводить антидержавну політику, спрямовану на порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, надає організаційну допомогу в інспіруванні проросійських акцій.
		27.04.2014 набрав чинності Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
		Статтею 1 цього Закону визначено, що тимчасово окупована територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
		У відповідності до статті 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупованою територією визначається: 1) сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій; 2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України; 3) повітряний простір над територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 цієї частини.
		Згідно із частиною 1 статті 5 вказаного Закону Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини та громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території України.
		Отже, всі вищезазначені дії Політичної партії «Руська Єдність» в особі її керівника Аксьонова С.В. порушують права та свободи громадян України, захист яких передбачено нормами закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
		Щодо доводів представника відповідача про те, що Аксьонов С.В. виступав, як Голова Ради Міністрів Республіки Крим, а не як керівник Політичної партії «Руська Єдність», то суд їх відхиляє, оскільки у відповідності до підпункту «а» пункту 8.3.1. Статуту Політичної партії «Руська Єдність» Голова партії без довіреності представляє партію у взаємовідносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, із будь-якими підприємствами, установами, організаціями та особами, має право надання офіційних коментарів від імені партії засобам масової інформації та проведення прес-конференцій. 
		У відповідності до Керівних принципів щодо заборони та розпуску політичних партій та подібних заходів. CDL-INF (2000) 1, ухвалених Венеціанською Комісією на її 41 пленарній сесії (Венеція, 10-11 грудня 1999 року) заборона чи примусовий розпуск політичних партій може бути оправдана лише у випадку партій, які пропагують застосування насильства чи використовують насильство як політичний засіб для повалення демократичного конституційного порядку, таким чином підриваючи права і свободи, гарантовані конституцією. Сам лише факт, що партія пропагує мирні зміни до конституції не повинен розглядатися як достатній для її заборони чи розпуску. Політична партія як ціле не може нести відповідальності за індивідуальну поведінку її членів, не санкціоновану партією в рамках політичної (публічної) чи партійної діяльності. 
		З огляду на вищезазначені принципи, суд зазначає, що дії Аксьонова С.В., як Голови Політичної партії «Руська Єдність» були підтримані самою партією, оскільки, саме на офіційному веб-сайті Політичної партії «Руська Єдність» розміщена інформація, яка висвітлює дії Політичної партії «Руська Єдність» та її Голови - Аксьонова С.В., спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності України, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової чи релігійної ворожнечі, посягання на здоров'я населення. 
		Жодних обґрунтованих заперечень, які б спростовували доводи, викладені в адміністративному позові, відповідач не надав суду.
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що у діях Політичної партії «Руська Єдність» вбачаються неодноразові порушення вимог статті 5 Закону України «Про політичні партії в Україні», що є підставою для заборони діяльності названої політичної партії.
		Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
		Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
		Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Позов Міністерства юстиції України задовольнити повністю.
		2. Заборонити діяльність Політичної партії «Руська Єдність», зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 28.10.2008 (свідоцтво №162-п.п.).
		Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
		 
		Суддя                                                                                                    К.М. Кобилянський

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...