Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1-50/12 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 08.05.2014. Забезпечено надання загального доступу: 08.05.2014.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Справа № 1-50/12 
		Провадження №: 1/752/5/14 
		 
		В И Р О К 
		Іменем України
		 
		25.04.2014 року Голосіївський районний суд м. Києва
		в складі : головуючого- судді ОСОБА_1 
		при секретарях -  ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		 ОСОБА_5 , 
		з участю прокурорів -  ОСОБА_6 ,  ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , 
		 ОСОБА_9 ,  ОСОБА_10 ,  ОСОБА_11 , 
		 ОСОБА_12 , 
		та захисника -  ОСОБА_13 ,
		потерпілої -  ОСОБА_14 ,
		представника потерпілого -  ОСОБА_15 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу по обвинуваченню: 
		 
		 ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Олександрія, Кіровоградської області, українця, громадянина України, який не одружений, має на утриманні малолітню дитину, із вищою освітою, працює заступником директора КП «Київський міський центр захисту прав споживачів» , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Підсудний  ОСОБА_16 , працюючи на посаді виконавчого директора ТОВ «Біллком-Телеком» впродовж березня-квітня 2008 р. вчинив розтрату ввіреного йому майна, за наступних обставин.
		На початку 2008 року між підсудним ОСОБА_16 та потерпілою ОСОБА_14 було досягнуто домовленості про початок господарської діяльності у сфері сфері IP-телефонії. Для цього утворити ТОВ «Біллком  Телеком». За домовленістю, фінансування цього бізнесу покладалося на ОСОБА_14 , а розвиток бізнесу на  ОСОБА_16 , який і повинен був раціонально розпоряджатися фінансами наданими ОСОБА_14 . Згідно домовленості 50 % ТОВ «Біллком  Телеком» повинно було належати ОСОБА_14 , а 50 % ОСОБА_16 . Також, при створенні підприємства, між ОСОБА_14 та ОСОБА_16 було досягнуто домовленості, що свою частку ОСОБА_16 зареєструє на ОСОБА_17 , яка буде лиш номінальним власником і генеральним директором. Фактичне ж керівництво товариством буде здійснювати ОСОБА_16 . 
		Так, відповідно до наказу від 31.03.08 року №4 ОСОБА_16 було призначено на посаду виконавчого директора TOB «Біллком-Телеком». Відповідно до наказу № 5 від 31.03.2008 року генеральний директор ТОВ «Біллком  Телеком» ОСОБА_17 склала з себе повноваження генерального директора та передала їх виконавчому директору ОСОБА_16 , які останній прийняв та погодився на їх виконання, офіційно прийняв і печатку ТОВ «Біллком  Телеком». 
		Відповідно до статуту TOB «Біллком-Телеком», зареєстрованого Голосіївською РДА за №10681010000022500 від 31.03.08, підсудний  ОСОБА_16 забезпечує виконання поточних та перспективних планів Товариства, розпоряджається майном Товариства, в установленому порядку приймає на роботу та звільняє з роботи персонал, відкриває в закладах банків розрахункові та інші рахунки, в межах компетенції видає накази, розпорядження, без доручення виконує дії від імені товариства, та інше. Отже,  ОСОБА_16 виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто є службовою особою.
		Так, ОСОБА_16 , виконуючи свої посадові обов`язки щодо діяльності підприємства та формування статутного капіталу підприємства, а також для здійснення господарської діяльності у сфері IP-телефонії, вмовив ОСОБА_14 передати йому грошові кошти у розмірі 43 000 доларів США для придбання наступного обладнання: - програмного забезпечення SMILE SoftSwitch LC SIP: H323 вартістю 7 000 доларів США; - шафи стаціонарної 19'42U вартістю 1 000 доларів США; - серверу VoIP SMILE 2DUO 240SIP s/n SMS2BC1004001 вартістю 6 000 доларів США; - серверу BDI 2DUO 240SIP s/n DBS1BC8283087 вартістю 4000 доларів США; - шлюзу TELES VoIPBOX SS7 120 s/n TAG 58027488111295 вартістю 25 000 доларів США. Про отримання зазначених грошових коштів на придбання обладнання було складено розписку. Після цього у підсудного ОСОБА_16 виник злочинний умисел на розтрату грошових коштів ОСОБА_14 . Реалізуючи вказаний злочинний умисел,  ОСОБА_16 придбав у ФОП « ОСОБА_18 » шлюз TELES VoIPBOX 120 s/n TAG 58028218119731 за ціною 7151 Євро (13 293 доларів США), замість шлюзу TELES VoIPBOX SS7 120 s/n TAG 58027488111295 вартістю 24 151 доларів США, а також решту зазначеного у розписці обладнання. Різницю між отриманими від ОСОБА_14 коштами і витраченими на придбання зазначеного обладнання  розтратив на власні потреби. Для приховування своїх злочинних дій, підсудний ОСОБА_16 , знаходячись у невстановленому досудовим слідством місці, у невстановлений час, скориставшись допомогою невстановленої особи, підробив специфікацію від 25.03.2008, у яку вніс неправдиві відомості про те, що ОСОБА_16 придбав у ФОП « ОСОБА_18 » шлюз TELES VoIPBOX SS7 120 вартістю 24 151 доларів США, який в дійсності він не купував. Після цього ОСОБА_16 , реалізуючи намір на розтрату грошей потерпілої ОСОБА_14 , передав останній шлюз TELES VoIPBOX 120 s/n TAG 58028218119731 вартістю 13 293 доларів США, повідомивши при цьому неправдиві відомості щодо вартості зазначеного шлюзу - 24 151 доларів США та в підтвердження цього надав їй підроблену специфікацію від 25.03.2008, відповідно до якої, він начебто придбав зазначений шлюз за ціною 24 151 доларів США. 
		Внаслідок вказаних дій ОСОБА_16 розтратив грошові кошти ОСОБА_14 в сумі 10 858 доларів США, що за курсом НБУ становило 54 832 гривень 90 копійок.
		Продовжуючи злочинну діяльність, підсудний ОСОБА_16 повідомив засновнику TOB «Біллком-Телеком» ОСОБА_14 , що діяльність у сфері ІР-телефонії потребує ліцензування, для отримання якого необхідні грошові кошти. Після цього, 17 квітня 2008 року, знаходячись у невстановленому досудовим слідством місці виготовив разом із невстановленою слідством особою договір №АС-0000004 про надання безпроцентної позики між ОСОБА_14 та TOB «Біллком Телеком», у якому невстановлена особа виконала підпис від імені директора TOB «Біллком Телеком» ОСОБА_17 . Після цього, 18 квітня 2008 року, ОСОБА_16 знаходячись в приміщенні банку «Фінанси та Кредит», розташованого за адресою: м. Київ вул.40-річчя Жовтня, 98/2, передав ОСОБА_14 зазначений договір, на підставі якого ОСОБА_14 передала ОСОБА_16 грошові кошти у розмірі 264 000 гривень. Про отримання коштів ОСОБА_16 розписався в квитанціях до прибуткового касового ордеру №1 та №2 та завірив їх печаткою TOB «Біллком Телеком». В подальшому, ОСОБА_16 зазначені гроші генеральному директору TOB «Біллком Телеком» ОСОБА_17 не передав та на рахунок TOB «Біллком Телеком» не вніс, а витратив на власні потреби, чим завдав потерпілій матеріального збитку на загальну суму 264 000 гривень.
		А всього підсудний  ОСОБА_16 завдав потерпілій ОСОБА_14 матеріального збитку на загальну суму 318 832 гривні 90 копійок.
		 
		Допитаний в судовому засіданні підсудний  ОСОБА_16 свою вину не визнав та пояснив, що з ОСОБА_19 познайомився в 2007 році, так як орендував у неї житло. У них склалися дружні стосунки і вони вирішили створити бізнес в сфері ІР-телефонії, оскільки у ОСОБА_19 був знайомий з Ізраїлю, який міг їм допомогти. На той момент у нього вже була своя компанія ПП «Біллком». Тому директором ТОВ «Біллком Телеком» стала спільна знайома ОСОБА_20 . Печатка і документи підприємства зберігались у нього. Для забезпечення діяльності підприємства потрібно було закупити обладнання та отримати ліцензію. Для цього він отримав гроші від ОСОБА_19 в сумі 43000 доларів США. Закупив обладнання, яке місяць тестували. Домовився з однією компанією про переуступку ліцензії за півціни, так як в той час іншим способом ліцензію отримати було неможливо. Але переоформити ліцензію так і не вдалося, тому вони з ОСОБА_19 вирішили призупинити діяльність підприємства, а отримані гроші за згодою ОСОБА_19 він взяв на діяльність ПП «Біллком». Щодо договору позики, ОСОБА_19 отримала гроші в кредит під заставу, вони домовилися, що ці кошти підуть в оборот компанії ПП «Біллком». Пізніше його компанію обікрали, тому він не мав можливості повернути гроші ОСОБА_19 . Додав, що у них був договір на доставку обладнання і специфікація, що обладнання коштувало приблизно 13 тис.доларів США, а разом з роботами 25 тис. доларів США. За договором позики вони отримали 264 тис.грн., строк повернення ще не минув і він готовий погасити кредит. Наголосив, що отримував від ОСОБА_19 кошти в сумі 144 тис.грн. та 120 тис. грн., які використовував в діяльності ПП «Біллком» за попередньою домовленістю з потерпілою. Все майно, яке було придбане за кошти ОСОБА_19 в подальшому через акт прийому-передачі повернуто потерпілій, документу, який би підтверджував витрати на обладнання не існує. Ніякі організаційно-розпорядчі функції відносно ТОВ «Біллком Телеком» він не виконував, а отже не був службовою особою.
		Не дивлячись на те, що підсудний ОСОБА_16 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України не визнав, його вина повністю доводиться наступними доказами:
		- показаннями потерпілої ОСОБА_14 , яка в судовому засіданні пояснила, що познайомилася з підсудним в 2007 році, який орендував у неї житло, тоді познайомилася і з ОСОБА_17 .  ОСОБА_16 запропонував створити спільний бізнес в сфері ІР-телефонії, вона погодилась, оскільки довіряла йому. Вона виступила інвестором. В 2008 році вони створили ТОВ «Біллком Телеком», часткою ОСОБА_19 було 50 %, 30%- ОСОБА_21 , 20%- ОСОБА_22 . Пізніше переробили документи і ОСОБА_21 вийшов зі складу засновників за його бажанням. Для здійснення діяльності підприємства ОСОБА_21 повідомив, що необхідно придбати телекомунікаційне обладнання на суму 25 000 доларів США. Вона передала дану суму ОСОБА_21 під розписку, обладнання було куплене, змонтовано та внесено в статутний фонд, їй була надана специфікація на його купівлю. Зі слів ОСОБА_21 сервери коштували 4 та 6 тисяч доларів США., програмне забезпечення- 7 тисяч доларів США, пізніше розробники даного програмного забезпечення повідомили їй, що воно коштує 1-2 тисячі доларів США. Встановили шлюз, ОСОБА_21 надав їй специфікацію, де зазначена вартість обладнання була 25 000 доларів США. Пізніше підсудний попросив гроші для отримання ліцензії вартістю 60000 доларів США, він запропонував купити її в іншої фірми, вмовивши потерпілу взяти кредит в банку. В підтвердження про передачу коштів, було укладено Договір про надання безвідсоткової поворотної позики, який був підписаний нею та ОСОБА_20 як генеральним директором. На той момент вона не знала, що ОСОБА_20 вже не директор. В серпні 2008 року вона стала вимагати повернути гроші та обладнання, на що ОСОБА_21 відповів відмовою. Тоді вона звернулась до продавця обладнання, у якого дізнались, що показували їй тестове обладнання, а придбане було інше, дешевше. Вона не знала, що обладнання було придбане для ПП «Біллком», думала, що воно придбане для ТОВ «Біллком Телеком». На даний момент шлюз знаходиться у неї на зберіганні. Тоді потерпіла звернулась до міліції. Додала, що на даний час їй збитки не відшкодовані, у зв`язку з чим завила цивільний позов та просить його задовольнити;
		-показаннями свідка ОСОБА_17 , яка в судовому засіданні пояснила, що у 2006 році випадково познайомилася зі ОСОБА_16 . В 2008 році підсудний запропонував зареєструвати підприємство на її ім`я, яке повинно було займатися діяльністю у сфері ІР-телефонії. Вона спочатку не погоджувалась, але ОСОБА_21 її переконав в тому, що незабаром він переоформить підприємство на себе. У нотаріуса познайомилася і з ОСОБА_14 Підприємство назвали ТОВ «Біллком Телеком», яке було розташоване в м.Києві по пр.Червонозоряному. Всіма питаннями щодо реєстрації підприємства займався ОСОБА_21 , статутний фонд формувала ОСОБА_19 . Через деякий час підписала у нотаріуса документи про передачу всіх своїх повноважень ОСОБА_21 . Печатка і всі документи знаходились у ОСОБА_21 . Ніякі договори вона з ОСОБА_19 не укладала , грошові кошти від ОСОБА_19 не отримувала. Документи стосовно діяльності ТОВ «Біллком Телеком» вона не пам`ятає. Щодо обладнання вона нічого не знає. Звітність до податкової вона не готувала та не подавала. Всією діяльністю підприємства до моменту утворення та з моменту утворення займався ОСОБА_21 ;
		-показаннями свідка ОСОБА_18 , який в судовому засіданні пояснив, що з 2006 року він займається торгівлею, в тому числі і комп`ютерною технікою, засобами зв`язку. В 2008 року до нього звернувся ОСОБА_21 як директор ТОВ «Біллком телеком» з бажанням придбати шлюз для зв`язку ІР-телефонії. Але того обладнання, на яке вказав ОСОБА_21 не було в наявності, тому вони домовилися, що тимчасово встановлять дорожче обладнання вартістю 19944 євро- шлюз № 836043061, до того моменту як надійде дешевше. Передачу обладнання підтвердили актом передачі. Коли встановили обладнання, отримали гроші в сумі 10000 доларів США. Пізніше, встановили те обладнання, яке дешевше вартістю 7940 євро  шлюз № 836043053, а дорожче отримали назад. ОСОБА_23 отримав гроші за шлюз у ОСОБА_21 під розписку;
		-показаннями свідка ОСОБА_24 , який в судовому засіданні пояснив, що в 2008 році він працював з ОСОБА_25 в компанії, яка займається торгівлею різного обладнання, до них звернувся ОСОБА_21 як директор підприємства з проханням придбати шлюз. Але того обладнання, на яке вказав ОСОБА_21 в той час не було, тому встановили тимчасово дорожче обладнання- тестовий варіант, а згодом дешевше- те, яке хотів ОСОБА_21 . Розрахунки, за вказівкою ОСОБА_25 , ОСОБА_21 проводив з ним двома проплатами- 10 293 доларів США та приблизно 3 тис.доларів США. Про отримання коштів вони писали розписки, гроші він передавав ОСОБА_25 . Він не робив настройки зазначеного обладнання- вартість налаштування коштувала десь 5% від вартості шлюзу ;
		-показаннями свідка ОСОБА_26 , який в судовому засіданні пояснив, що мав дружні стосунки зі ОСОБА_21 , неофіційно працював в ПП «Біллком», але пізніше між ними виник конфлікт, однак причин оговорювати підсудного у нього немає. Щодо обставин вчинення злочину пояснити нічого не може, лише знає, що ОСОБА_21 виконував обов`язки директора ТОВ «Біллком Телеком», брав у Деркач 60 тис.доларів США, які витратив на власний розсуд. Йому відомо, що ОСОБА_21 закупляв обладнання за нижчою ціною, ніж повідомляв ОСОБА_19 , навіщо він це робив, не знає:
		-висновком почеркознавчої експертизи №529 від 01.11.10, відповідно до якої підпис від імені ОСОБА_16 в квитанції до прибуткових касових ордерів №1,2 від 18.04.08, розписці від 25.03.08 про отримання ОСОБА_16 грошових коштів від ОСОБА_14 , акті приймання передачі від 25.03.08, акті приймання-передачі від 10.12.08, специфікації від 25.03.08 виконано ОСОБА_16 .
		Том 4 а.с.85-88
		-речовими доказами по справі, а саме: квитанцією до прибуткових касових ордерів №1,2 від 18.04.08, розпискою від 25.03.08 про отримання ОСОБА_16 грошових коштів від ОСОБА_14 , актом приймання-передачі від 25.03.08, актом приймання-передачі від 10.12.08, специфікацією від 25.03.08
		Том 4 а.с.23-27;
		- висновком експертів № 4516/13-35/4517/13-53 від 30.09.2013 року, згідно якого комплектуючими серверу є процесор, материнська плата, оперативна пам`ять, НЖМД, блок живлення, додаткова плата (мережева плата); середньоринкова вартість станом на 18.07.2008 року складала: процесору Intel Core 2 Quad Q6600 2.4 GHz: 1100 грн. 62 коп.; материнської плати Intel desktop Board DG965WH: 870 грн.; оперативної пам`яті Geil 1 Gb РС2-6400 DDR2 800 MHz: 1262 грн. 04 коп. за 4 шт.; НЖМД Hitachi Model: HDP725050 GLA3600 500 Gb: 1348 грн. 30 коп. за 2 шт.; блоку живлення Chiftec Model CFT-620-A12S 620W: 848 грн. 75 коп.; додаткової плати Intel Pro 1000 РТ Server Adapter мережева плата: 94 грн. 40 коп. 
		Том 6 а.с.227-232;
		- матеріалами дізнання.
		 
		 
		В судовому засіданні підсудний ОСОБА_21 наполягав на тому, що він не був службовою особою ТОВ «Біллком Телеком». 
		Службовими особами є особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`яжи за спеціальним повноваженням. Перебування службової особи на посаді оформляється відповідним документом ( наприклад, наказом). 
		Так, згідно наказу Генерального директора ТОВ «Біллком Телеком» ОСОБА_17 № 4 від 31.03.2008 року  ОСОБА_16 прийнятий на посаду виконавчого директора ( Том 1 а.с. 62).
		Згідно наказу Генерального директора ТОВ «Біллком Телеком» ОСОБА_17 № 5 від 31.03.2008 року, вона зняла з себе обов`язки генерального директора за власним бажанням та передала всі справи та тимчасові повноваження генерального директора виконавчому директору ОСОБА_16 . Хоча даний наказ ніде не зареєстрований, однак ОСОБА_21 з ним ознайомився та справи по ТОВ «Біллком Телеком», а також тимчасові повноваження генерального директора прийняв в повному об`ємі, прийняв і печатку ТОВ «Біллком Телеком», про що власноручно підписався ( Том 1 а.с.61).
		Ці накази ніким скасовані не були та не визнані в судовому порядку незаконними.
		Серед іншого свідок ОСОБА_17 , потерпіла ОСОБА_14 та і сам підсудний вказували, що організаційно  розпорядчі та адміністративно - господарські функції у вказаному товаристві виконував саме ОСОБА_16 , у якого і зберігалася печатка ТОВ «Білком  Телеком» ОСОБА_17 , лиш була номінальним генеральним директором, функції якого з себе і склала 31.03.2008 року, передавши їх ОСОБА_16 . 
		Отже,  ОСОБА_21 виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов`язки згідно наказу та за спеціальним повноваженням, тому був службовою особою ТОВ «Біллком Телеком».
		Врахувуючи все вищезазначене суд вважає доказаною вину підсудного ОСОБА_16 , оскільки його вина підтверджується письмовими та іншими доказами, в сукупності.
		З огляду на викладене суд вважає, що підсудний ОСОБА_16 вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, а саме розтрату чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великих розмірах та злочин, передбачений ч. 1 ст.366 КК України, а саме службове підроблення, тобто складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.
		 
		При обранні міри покарання підсудному ОСОБА_16 суд враховує наступні обставини:
		-ступінь тяжкості вчинених підсудним злочинів: злочин, передбачений ч.5 ст. 191 КК України, віднесений кримінальним законом до категорії особливо тяжких; злочин, передбачений ч.1 ст.366 КК України, - до невеликої тяжкості;
		-особу винного, який на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має на утриманні малолітню дитину;
		-його відношення до вчиненого  не визнав вину, не розкаявся та намагався скерувати суд по хибному шляху, намагаючись уникнути кримінальної відповідальності.
		Обставини, що пом`якшують покарання підсудному ОСОБА_16 , відповідності зі ст. 66 КК України, судом не встановлені.
		Обставини, що обтяжують покарання підсудному ОСОБА_16 , згідно ст.67 КК України, також не встановлені судом. 
		Таким чином, суд вважає, що перевиховання та виправлення підсудного  ОСОБА_16 не можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання в межах санкцій ч. 5 ст. 191, ч.1 ст.366 КК України у виді позбавлення волі та обмеження волі, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій та з конфіскацією майна.
		Оскільки, підсудний ОСОБА_16 вчинив декілька злочинів, передбачених різними статтями кримінального кодексу, то остаточне покарання необхідно йому призначити відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та приєднання додаткових покарань. 
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_14 на суму 680 000 гривень завданих злочином матеріальних збитків, необхідно задовольнити частково на суму 318 832 гривні 90 копійок, оскільки саме на таку суму було завдано потерпілій збитків, що встановлено в суді та підтверджується зібраними по справі доказами.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_14 на суму 10 000 гривень завданої злочином моральної шкоди, необхідно задовольнити в повному обсязі.
		Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 81 КПК України. 
		Судові витрати підлягають стягненню зі  ОСОБА_16 .
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд-
		 
		ЗАСУДИВ:
		 
		ОСОБА_16 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.1 ст.366 КК України і призначити йому покарання:
		- по ч. 5 ст. 191 КК України у виді 7 (семи) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 (три) роки та з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна;
		- по ч. 1 ст. 366 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 2 (два) роки,
		На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та приєднання додаткових покарань, визначити остаточно ОСОБА_16 покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 (три) роки та з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
		Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_16 , до вступу вироку в законну силу, залишити без змін  тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 УДПСУ в м. Києві та Київській області. 
		Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_16 відраховувати з 25.04.2014 року, зарахувавши в строк відбуття покарання строк перебування під вартою з 16.07.2012 року по 24.04.2014 року, включно. 
		Речові докази: 
		- квитанція до прибуткових касових ордерів №1,2 від 18.04.08, розписка від 25.03.08 про отримання ОСОБА_16 грошових коштів від ОСОБА_14 , акт приймання-передачі від 25.03.08, акт приймання-передачі від 10.12.08, специфікація від 25.03.08, які зберігаються в матеріалах кримінальної справи- зберігати в матеріалах кримінальної справи.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_14 про стягнення 680 000 гривень, завданих злочином матеріальних збитків  задовольнити частково.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_14 про стягнення 10 000 гривень, завданих злочином моральних збитків  задовольнити повністю.
		Стягнути із засудженого ОСОБА_16 на користь потерпілої ОСОБА_14 гроші в сумі 318 832 ( триста вісімнадцять тисяч вісімсот тридцять дві) гривні 90 (дев`яносто) копійок, завданих злочином матеріальних збитків. 
		Стягнути із засудженого ОСОБА_16 на користь потерпілої ОСОБА_14 гроші в сумі 10 000 ( десять тисяч) гривень, завданих злочином моральних збитків.
		Стягнути із засудженого ОСОБА_16 на р/р №31253272210699 код №25575285, МФО 821018 (Отримувач платежу: ГУДКУ в Київській області для НДЕКЦ при ГУ МВС України в м.Києві, з приміткою послуги есперта- код 10110), гроші в сумі 1253 гривні 88 копійок.
		 
		Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим, який знаходиться під вартою, в той же строк з моменту отримання копії вироку.
		 
		 
		Суддя  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...