Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 12/5009/1801/11 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 17.05.2014. Забезпечено надання загального доступу: 20.05.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14 травня 2014 року Справа № 12/5009/1801/11 
		Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
		головуючого судді: Мирошниченка С.В.,
		суддів:                         Барицької Т.В.,
		    Картере В.І. (доповідач)
		за участю представників:
		ліквідатора - Філіппенко В.І.,
		ПАТ "Український графіт" - Олійника О.С.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Вуглецевий композит" Іщенка Дмитра Васильовича
		на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.02.2014
		та на ухвалу господарського суду Запорізької області від 16.12.2013
		у справі № 12/5009/1801/11
		за заявою Публічного акціонерного товариства "Український графіт"
		до Відкритого акціонерного товариства "Вуглецевий композит"
		про банкрутство 
		ВСТАНОВИВ:
		Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Донецької області від 11.04.2011.
		Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.12.2013 (суддя Дьоміна А.В.), залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.02.2014 (колегія суддів у складі: суддя   М'ясищев А.М. - головуючий, судді Москальова І.В., Сгара Е.В.), скарги ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на дії ліквідатора ВАТ "Вуглецевий композит" задоволені. Визнано кредиторські вимоги ОСОБА_6 до ВАТ "Вуглецевий композит" у сумі 48108,93 грн. та віднесено їх до 1-ї черги задоволення вимог кредиторів. Визнано кредиторські вимоги ОСОБА_5 до ВАТ "Вуглецевий композит" у сумі 28468,68 грн. та віднесено їх до 1-ї черги задоволення вимог кредиторів. Визнано кредиторські вимоги ОСОБА_7 до ВАТ "Вуглецевий композит" у сумі 40287,00 грн. та віднесено їх до 1-ї черги задоволення вимог кредиторів. Визнано кредиторські вимоги ОСОБА_8 до ВАТ "Вуглецевий композит" у сумі 48743,09 грн. та віднесено їх до 1-ї черги задоволення вимог кредиторів.
		У касаційній скарзі ліквідатор ВАТ "Вуглецевий композит"          Іщенко Д.М. просить скасувати ухвалу господарського суду першої інстанції від 16.12.2013, постанову апеляційного суду від 03.02.2014 та відмовити у задоволенні скарг на дії ліквідатора. В обґрунтування касаційної скарги ліквідатор стверджує, що судами при прийнятті оскаржуваних рішень порушено вимоги ст.ст. 95, 117 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 1, 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), ст.ст. 1, 2 Закону України "Про оплату праці".
		У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Український графіт" підтримує доводи касаційної скарги та просить скасувати ухвалу господарського суду першої інстанції від 16.12.2013, постанову апеляційного суду від 03.02.2014 та відмовити у задоволенні скарг на дії ліквідатора.
		У відзивах на касаційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 просять ухвалу господарського суду першої інстанції та постанову апеляційного суду залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
		Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню виходячи з такого.
		Суди попередніх інстанцій, ґрунтуючись на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності встановили наступне:
		- постановою господарського суду Запорізької області від 27.02.2013 ВАТ "Вуглецевий композит" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Іщенка Д.В.;
		- в газеті "Голос України" № 44 від 06.03.2013 опубліковано  оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури;
		- 15.03.2013 ОСОБА_5 звернулася до ліквідатора боржника з заявою про визнання грошових вимог до боржника у розмірі 28468,68 грн., що складають собою суму середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати та вирішення питання щодо внесення її до реєстру вимог кредиторів;
		- кредиторські вимоги ОСОБА_5 до боржника у сумі 28468,68 грн. підтверджуються рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16.07.2013 у справі № 0814/13133/2012, за яким стягнуто з ВАТ "Вуглецевий композит" на користь заявника середній заробіток за весь час затримки розрахунку в сумі 27496,80 грн., компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати в сумі 971,88 грн. При цьому при розгляді справи судом встановлено, що заборгованість із заробітної плати станом на 22.09.2010 в сумі 17354,98 грн. відповідно до судового наказу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14.10.2011 стягнута з ВАТ "Вуглецевий композит" (а.с.85);
		- листом № 9 від 05.04.2013 ліквідатором ВАТ "Вуглецевий композит" ОСОБА_5 відмовлено у задоволенні її кредиторських вимог;
		- у березні 2013 року ОСОБА_6 звернулася до ліквідатора ВАТ "Вуглецевий композит" з заявою про визнання її грошових вимог до боржника у розмірі 48108,93 грн., що складають собою заборгованість по заробітній платі, середній заробіток за час затримки розрахунку, компенсацію втрати частини заробітної плати та вирішення питання щодо внесення її до реєстру вимог кредиторів;
		- кредиторські вимоги ОСОБА_6 до боржника у сумі 48108,93 грн. виникли на підставі: рішення Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 04.07.2011, яким стягнуто з ВАТ "Вуглецевий композит" на її користь індекс інфляції, нарахований на невиплачену суму заробітної плати в розмірі 3946,34 грн.; рішення Орджонікідзевського районного суду               м. Запоріжжя від 05.09.2011, яким з ВАТ "Вуглецевий композит" на користь ОСОБА_6 стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку, який складає 12168,48 грн.; рішення Орджонікідзевського районного суду             м. Запоріжжя від 04.04.2012, яким стягнуто з ВАТ "Вуглецевий композит" на її користь суму середнього заробітку за час затримки розрахунку, яка становить 17770,80 грн. та компенсацію за період заборгованості зі сплати заробітної плати, яка складає 2008,84 грн.; рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11.09.2012, яким з боржника на користь скаржника стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 12144,00 грн. та компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати в сумі 70,47 грн.;
		- листом від 04.04.2013 ліквідатором ВАТ "Вуглецевий композит" ОСОБА_6 відмовлено у задоволенні її кредиторських вимог;
		- у березні 2013 року ОСОБА_7 звернулася до ліквідатора боржника з заявою про визнання її грошових вимог у розмірі 40287,00 грн., що складають собою заборгованість по заробітній платі, середній заробіток за час затримки розрахунку, компенсацію втрати частини заробітної плати та вирішення питання щодо внесення її до реєстру вимог кредиторів;
		- кредиторські вимоги ОСОБА_7 до боржника у сумі 40287,00 грн. виникли на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду                 м. Запоріжжя від 12.12.2011, яким стягнуто з ВАТ "Вуглецевий композит" на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 28.01.2011 по 21.09.2011, який складає 37927,56 грн., а також компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 2359,44 грн., а всього 40287,00 грн.;
		- листом від 04.04.2013 ліквідатором ВАТ "Вуглецевий композит" ОСОБА_7 відмовлено у задоволенні її кредиторських вимог;
		- у березні 2013 року ОСОБА_8 звернулася до ліквідатора ВАТ "Вуглецевий композит" з заявою про визнання її грошових вимог до боржника у розмірі 48743,09 грн., що складають собою заборгованість по заробітній платі, середній заробіток за час затримки розрахунку, компенсацію втрати частини заробітної плати та вирішення питання щодо внесення її до реєстру вимог кредиторів;
		- кредиторські вимоги ОСОБА_8 до боржника у сумі 48743,09 грн. виникли на підставі: рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 10.06.2011, яким стягнуто з ВАТ "Вуглецевий композит" на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 31.07.2010 по 30.01.2011, який складає 19665,92 грн., а також компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 2611,18 грн.; рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16.12.2011, яким стягнуто з ВАТ "Вуглецевий композит" на користь ОСОБА_8 середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 31.01.2011 по 21.09.2011, який складає 24903,04 грн., а також компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 1562,95 грн.;
		- зазначені рішення набрали законної сили;
		- листом від 08.04.2013 ліквідатором ВАТ "Вуглецевий композит" ОСОБА_8 відмовлено у задоволенні її кредиторських вимог;
		- відповідно до листів Відділу примусового виконання рішень ДВС ГУЮ у Запорізькій області № 15769-3/4 від 13.12.2013, № 15768-3/4 від 13.12.2013, № 15767-3/4 від 13.12.2013, рішення суду щодо стягнення на користь гр. ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6 не виконані.
		Відповідно до п. 11 розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011 № 4212-VI положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. 
		У пункті 40 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 вказано, що розгляд справи про банкрутство за новою редакцією Закону здійснюється згідно з постановою про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. При цьому правові підстави прийняття постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури визначаються відповідно до раніше чинної редакції Закону, а правові наслідки введення ліквідації процедури - за його новою редакцією.
		Враховуючи, що постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури була прийнята 27.02.2013, господарськими судами правомірно застосовано вимоги Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за його новою редакцією.
		Право кредиторів подавати письмові заяви із вимогами із заробітної плати до господарського суду передбачено ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
		При цьому, Вищий господарський суд України не бере до уваги посилання скаржника на те, що відповідно до вимог Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, виплати, які просять включити до реєстру вимог кредиторів кредитори, не відносяться до фонду заробітної плати з огляду на таке. 
		Відповідно до ст. 94 Кодексу законів про працю України , ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник, або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
		Згідно з ст. 2 Закону України "Про оплату праці" структура заробітної плати складає основну, додаткову заробітну плату та інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
		За структурою КЗпП України ст. 113 цього Кодексу, якою передбачені підстави та порядок виплат за час простою, і ст. 117, якою визначено підстави виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відносяться до розділу VІІ "Оплата праці" вказаного Кодексу.    
		Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
		Отже, виплати за час простою та затримки розрахунку при звільненні, пов'язані з трудовими правовідносинами, а також гарантії та компенсації за невідпрацьований час, є оплатою праці та їх слід віднести до структури заробітної плати.
		Відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
		Враховуючи, що кредиторські вимоги фізичних осіб до боржника підтверджуються рішеннями районних судів, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що зазначені у скаргах ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 суми, які складаються з заборгованості по заробітній платі, середньому заробітку за час затримки розрахунку та компенсації втрати частини заробітної плати за своєю правовою природою повинні бути віднесені до структури заробітної плати.
		Крім того, у зв'язку зі здійсненням переходу до застосування нової редакції Закону господарськими судами правомірно зазначено про необхідність привести реєстр вимог кредиторів у відповідність до вимог ст. 45 Закону про банкрутство в новій редакції.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону про банкрутство в редакції від 22.12.2011 № 4212-VІ, у першу чергу задовольняються зокрема вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута.
		За таких обставин, суди попередніх інстанцій обґрунтовано задовольнили скарги ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 та внесли їх вимоги до першої черги кредиторських вимог.
		Враховуючи вище викладене, постанова апеляційної інстанції та ухвала суду першої інстанції прийняті судами у відповідності до вимог матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
		Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, які викладені в оскаржуваній постанові та ухвалі. 
		Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Вуглецевий композит" Іщенка Дмитра Васильовича залишити без задоволення.
		Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.02.2014 та ухвалу господарського суду Запорізької області від 16.12.2013 у справі         № 12/5009/1801/11 залишити без змін.
		 
		 
		Головуючий суддя:С. Мирошниченко  Судді:   Т. Барицька                      В. Картере

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...